Статево-рольова ідентичність особистості та особливості подолання стресу в ситуаціях загрози самоактуалізації
Взаємозв’язки між статтю досліджених, поведінковими актами подолання ситуацій загрози самоактуалізації. Розвиток, формування сексуальних переваг різних статей. Збіг пунктів-тверджень шкали фемінної тендерної ролі у копінгу з шкалами, вихідної версії WOCQ.
Рубрика | Психология |
Вид | статья |
Язык | украинский |
Дата добавления | 01.02.2018 |
Размер файла | 35,3 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
УДК 159.923
СТАТЕВО-РОЛЬОВА ІДЕНТИЧНІСТЬ ОСОБИСТОСТІ ТА ОСОБЛИВОСТІ ПОДОЛАННЯ СТРЕСУ В СИТУАЦІЯХ ЗАГРОЗИ САМОАКТУАЛІЗАЦІЇ
Наталія Володимирівна Родіна,
доктор психологічних наук, професор кафедри
соціальної і прикладної психології
Одеського національного університету імені І. І. Мечникова
Аннотация
Выборку исследования составили 320 абитуриентов одесских ВУЗов, которые исследовались во время вступительных экзаменов (28,7 % мужского пола и 71,3 % - женского; средний возраст - 18,125 лет). Женщин по сравнению с мужчинами характеризовали высокие значения по трем шкалами опросника WOCQ: фокусирование на позитиве (F = 3,777; p = 0,050; щ2 = 0,012), принятие желательного за действительное (F = 14,350;p < 0,001; ц2 = 0,043) и поиск социальной поддержки (F = 3,783;p = 0,050; ц2 = 0,012). Определен набор из 15 утверждений WOCQ, который описывал поведенческие акты, характерные в ситуациях угрозы самоактуализации именно для женщин. Построенная на его основе шкала феминной гендерной роли в копинге характеризовалась высокой надежностью по внутренней согласованности (а = 0,780). Очерчиваются перспективы дальнейших исследований.
Ключевые слова: гендер, копинг, стресс, ситуации угрозы самоактуализации, шкала феминной гендерной роли в копинге, психометрическая адаптация.
Abstract
Study sample consisted of320 students from Odessa universities, which were investigated during entrance exams (28.7% male and 71.3% - female. Average age - 18.125 years). In comparison with men women was characterized by high values for the three scales of WOCQ: Focusing on the positive (F = 3,777; p = 0,050; ц2 = 0,012), Wishful thinking (F = 14,350; p < 0,001; rf = 0,043) and Seeking social support (F = 3,783; p = 0,050; ц2 = 0,012). The set of 15 statements WOCQ describing the behavioral acts characteristic of women in situations of the threat to self-actualization was defined. The feminine gender role coping scale based on this set characterized by high reliability internal consistency (a = 0,780). The prospects for further research were outlined.
Key words: gender, coping, threat to self-actualization situations, feminine gender role coping scale, psychometric adaptation.
Специфіка сучасного українського суспільства характеризується активними трансформаціями ідентичностей її членів: ідентичності політичної, культурної, професійної тощо. Останнім часом у нашій країні спостерігається всезростаючий інтерес до досліджень гендерної ідентичності. Постійно збільшується кількість літератури, що видається та різнобічно висвітлює відповідний комплекс питань.
Гендерна ідентичність - усвідомлення особистістю свого зв'язку з культурними визначеннями мужності та жіночності [2]; приналежності до тієї або іншої соціальної групи на основі статевої ознаки [5]. Іноді в понятті гендерної ідентичності міститься аспект, пов'язаний із психосексуальним розвитком і формуванням сексуальних переваг [11].
Однак більш загальне визначення гендерної ідентичності пов'язано з тим, що її розуміють як результат ототожнення особистістю себе з певною статтю, ставлення до себе як до представника певної статі, засвоєння відповідних їй форм поведінки та формування особистісних характеристик. При різноманітті компонентів, що можуть міститися в структурі гендерної ідентичності часто повторюються два компоненти: біологічна стать (чоловік/жінка) і маскулінність/фемінність як конструкти культури й інтеріоризовані психологічні риси [8].
Складність вивчення особливостей маскулін- ності/фемінності, як й інших компонентів гендерної ідентичності особистості, пов'язана з тим, що наявні раніше традиційні зразки маскулінності/фемінності в сучасних умовах багато в чому змінилися та продовжують змінюватися. Звідси виникає проблема дослідження, пов'язана з тим, що недостатньо вивчено взаємозв'язки гендерної ідентичності особистості й особливостей подолання стресу.
У літературі з копінгу й донині немає єдиної точки зору щодо проблеми існування певних тендерних розбіжностей у способах подолання. Так, автор трансакційної теорії стресу Р С. Лазарус вважав, що між чоловіками та жінками відсутні сталі розбіжності в копінг-стратегіях [12]. Але в багатьох наукових працях з питань подолання поведінки зазначається, що на вибір копінг-стратегії у складній життєвій ситуації впливають статево-рольові стереотипи. Так, С. К. Нартова-Бочавер наголошує, що жінки (фемінні чоловіки) схильні до емоційної реакції на проблему, а чоловіки (маскулінні жінки) обирають «інструментальні» методи шляхом перевтілення зовнішньої ситуації [3]. Також акцентується на схильності чоловіків до проблемно-орієнтованого копінгу [10].
У проведеному С. О. Хазовою дослідженні розглядалася здатність жінок і чоловіків до адаптації в умовах, що змінюються. Було виявлено, що жінки мають більш широку норму реакції, можуть поєднувати у власній поведінці декілька стратегій, гнучко використовуючи їх залежно від ситуації. Чоловіки в конфліктних і стресових ситуаціях демонструють більшу ригідність, їх поведінка «більш спеціалізована» [9].
Дослідницею О. Є. Самарою було встановлено, що існують відмінності та подібності в поведінці подолання у чоловіків і жінок, які працюють у МНС. У чоловіків структура копінгу переважно базується на плануванні розв'язання проблеми, пошуку соціальної підтримки та позитивній переоцінці стресової ситуації, а у жінок - на плануванні розв'язання проблеми, самоконтролі та позитивній переоцінці [4].
Проте не є з'ясованим, як виявляються тендерні розбіжності у копінгу в певних стресових ситуаціях, зокрема в ситуаціях загрози самоактуалізації. Отже, метою дослідження було вивчення взаємозв'язків між статево-рольовою ідентифікацією особистості та особливостями подолання стресу в ситуаціях загрози самоактуалізації, а також створення психометричного інструменту для вимірювання тендерних ролей у копінгу.
Вибірку дослідження склали 320 абітурієнтів одеських ВНЗ, які досліджувались під час вступних іспитів. За гендерною ознакою респонденти поділялись наступним чином: 28,7 % чоловічої статі і 71,3 % - жіночої. Середній вік досліджених становив 18,125 років. Вважалось, що досліджувані абітурієнти формують вибірку умовно здорових осіб.
У дослідженні використовувались наступні психо-діагностичні методи.
1. Опитувальник МБДО «Методика багатостороннього дослідження особистості» (рос. Методика многостороннего исследования личности - ММИЛ), зокрема четвертої шкали, що має назву «Реалізація емоційної напруженості в безпосередній поведінці» (аналог шкали Pd в опитувальнику MMPI) та п'ятої шкали «Виразність чоловічих та жіночих рис характеру» (аналог шкали Mf в опитувальнику MMPI). Вибір цих показників зумовлено тим, що вони є пов'язаними одне з одним та характеризують статево-рольову ідентичність особистості [1].
2. Версія методики WOCQ (опитувальник способів подолання) для ситуацій загрози самоактуалізації, що містить наступні шкали: фокусування на позитиві (ФП), прийняття бажаного за дійсне (ПБД), пошук соціальної підтримки (ПСП), самозвинувачення (СЗ), вирішення проблеми (ВП), поведінкова розрядка (ПР), відстороненість (В), а також аналіз проблеми [6].
На першому етапі дослідження за допомогою однофакторного дисперсійного аналізу порівнювались показники статево-рольової ідентичності та копінг- стратегій в групах чоловіків і жінок.
Для четвертої шкали гендерні розбіжності були статистично значущими (F = 14,104; p < 0,001; П2 = 0,044). Середні значення Т-балів у групі чоловіків були вищі (М = 55,750, SD = 11,441), ніж серед жінок (М = 50,932, SD = 9, 632). Це свідчить про те, що для досліджених чоловіків характерними є маскулінні тенденції. Згідно з Ф. Б. Березіним, М. П. Мирошніко- вим, Р В. Рожанцем [6], у вибірці здорових досліджуваних четверта шкала в межах підвищення до 70 Т-ба- лів описує стенічний тип реагування на стресові події.
Для п'ятої шкали статистично значущих розбіжностей між абітурієнтами жіночої та чоловічої статі не виявлено (F = 0,263; p = 0,608; ц2 = 0,001). Середні значення Т-балів в групі чоловіків (М = 54,420, SD = 13,893) були приблизно на такому ж рівні, що і в групі жінок (М = 55,186, SD = 10,912). Як відомо, в опитувальнику МБДО п'ята шкала по-різному інтерпретується залежно від статі випробуваного. Підвищені показники за цією шкалою в будь-якому профілі означають відхилення від типової для певної статі рольової поведінки й ускладнення сексуальної адаптації. У цілому інтерпретація містить полярний характер залежно від того, жіночий або чоловічий профіль підлягає розшифруванню [6].
Зазначені тенденції свідчать про те, що в обох групах не спостерігається виразного відхилення від статево-рольових стереотипів поведінки, проте, орієнтуючись на значення стандартного відхилення, можна зазначити, що як серед чоловіків, так і серед жінок присутня незначна кількість індивідів з виразно фемінною чи виразно маскулінною поведінкою.
Порівняння показників копінг-стратегій в абітурієнтів чоловічої та жіночої статті дозволив виявити наступні тенденції. Стосовно першої шкали ФП опи- тувальника WOCQ було встановлено статистично значущі розбіжності між групами (F = 3,777; p = 0,050; П2 = 0,012). Як було встановлено, жінки (М = 61,940 SD = 22,755) активніше використовують цю стратегію порівняно з чоловіками (М = 56,643, SD = 21,785). Отже, для жіночого стилю подолання стресу є властивою спробою сформувати позитивний погляд на стресову ситуацію, пошуком можливостей для особистіс- ного зростання, перетворень та творчого розвитку.
Наступна шкала методики - ПБД - також успішно дозволяла диференціювати чоловіків та жінок (F = 14,350; p < 0,001; ц2 = 0,043). Середній рівень за цією шкалою був більшим у жінок (М = 45,234, SD = 20,836), ніж у чоловіків (М = 35,616, SD = 19,840).33
Відповідно, фемінний стиль реагування на стрес також реалізується у вигляді спроб змінити погляд на реальність шляхом фантазійного відреагування. Замість того, щоб орієнтуватись на реальність, жінки формують власні уявлення про неї, тим самим спотворюючи ступінь її загрозливості.
Третя шкала WOCQ - ПСП - також виявила тендерні розбіжності. (F = 3,783; p = 0,050; т|2 = 0,012). До пошуку соціальної підтримки у ситуаціях загрози самоактуалізації більш схильні жінки (М = 40,787; SD = 24,140), ніж чоловіки (М = 46,324, SD = 23,502). Тобто більш властивими саме для жінок є спроби знайти у стресовій ситуації інформаційну, матеріальну й емоційну підтримку. Вони більш схильні до залежної та пасивної поведінки.
Інші шкали методики не виявили тендерних розбіжностей - результати однофакторного дисперсійного аналізу для цих шкал були наступними: шкала самозвинувачення (F = 0,727; p = 0,395; п2 = 0,002), шкала вирішення проблеми (F = 3,330; p = 0,069; П2 = 0,010), шкала поведінкової розрядки (F = 0,003; p = 0,954; п2 = 0,000), шкала відстороненості (F = 0,393; p = 0,531; п2 = 0,001) та шкала аналізу проблеми (F = 0,516; p = 0,473; п2 = 0,002).
Стосовно показників опитувальника WOCQ, які описують категорії вищого порядку, нами було виявлено наступні закономірності. Активність копінгу, що потребує зусиль, у групі чоловіків (М = 0,006, SD = 1,014) майже відповідала виразності зусиль з подолання у жінок (М = -0,002, SD = 0,997). Статистично значущі розбіжності між цими гендерними групами були відсутні (F = 0,004; p = 0,950; п2 = 0,000). Навпаки, копінг, що уникає, виявив суттєві тендерні розбіжності (F = 5,290; p = 0,022; п2 = 0,016). Абітурієнти жіночої статі в ситуаціях загрози самоактуалізації активніше залучають стратегії уникання (М = 0,081, SD = 0,990), ніж чоловіки (М = -0,201, SD = 1,000). Відповідно, жінки та чоловіки майже однаково інтенсивно застосовують вольові акти в якості відповіді на дію стресору, тоді як абітурієнти жіночої статі віддають перевагу подоланню, що дозволяє відійти від взаємодії зі стресором.
Другий етап дослідження пов'язаний з дослідженням взаємозв'язків між показниками статево-рольової ідентичності особистості. Розглядались окремо групи чоловіків та жінок. Використовувався кореляційний аналіз за К. Пірсоном. Результати кореляційного аналізу наведено у табл. 1.
Згідно з табл. 1, у групі абітурієнтів чоловічої статі виявлено лише одну статистично значущу кореляцію: між параметром фокусування на позитиві та п'ятою шкалою (г = 0,223). Встановлений коефіцієнт кореляції свідчив про додатній зв'язок між цими конструктами, тобто більш фемінні чоловіки схильні були шукати позитивні сторони в стресовій ситуації загрози самоактуалізації. Відповідно, серед чоловіків використання такої копінг-стратегії є виявом певної андрогінності, тобто шкала ФП відображає не лише біологічно обумовлені, але й гендерно-рольові відмінності в подоланні стресу, що пов'язані зі статтю.
Коефіцієнти кореляції між показниками статево-рольової ідентичності абітурієнтів та їхніми копінг-стратегіями
Копінг-стратегії |
Чоловіки |
Жінки |
||||
Pd |
Mf |
Pd |
Mf |
|||
ФП |
г |
0,018 |
0,223* |
-0,058 |
-0,098 |
|
p |
0,865 |
0,037 |
0,388 |
0,146 |
||
ПБД |
г |
0,001 |
0,046 |
0,048 |
0,027 |
|
p |
0,991 |
0,673 |
0,477 |
0,688 |
||
ПСП |
г |
0,085 |
0,030 |
-0,002 |
-0,152* |
|
p |
0,428 |
0,778 |
0,977 |
0,024 |
||
СЗ |
г |
-0,028 |
-0,027 |
0,162* |
0,096 |
|
p |
0,795 |
0,800 |
0,016 |
0,158 |
||
ВП |
г |
-0,141 |
0,003 |
-0,135* |
0,031 |
|
p |
0,191 |
0,975 |
0,045 |
0,651 |
||
ПР |
г |
0,125 |
0,061 |
0,078 |
0,112 |
|
p |
0,245 |
0,571 |
0,246 |
0,099 |
||
В |
г |
0,109 |
0,162 |
-0,001 |
0,115 |
|
p |
0,314 |
0,132 |
0,988 |
0,088 |
||
АП |
г |
-0,155 |
0,062 |
-0,138* |
0,015 |
|
p |
0,149 |
0,565 |
0,041 |
0,821 |
У групі абітурієнтів жіночої статі виявлено статистично значущу кореляцію між шкалою ПСП опи- тувальника WOCQ та п'ятою шкалою МБДО. Коефіцієнт кореляції був від'ємним (г = -0,152), що свідчить
про схильність більш маскулінних жінок відмовлятися від пошуку підтримки від соціального середовища. Відповідно, серед жінок використання такої копінг- стратегії відповідає їхній жіночій статево-рольовій позиції у соціальному аспекті. Таким чином, у жінок ознакою андрогінності є низькі значення за шкалою ПСП. Також необхідно додати, що пошук соціальної підтримки є маркером не лише біологічно обумовлених, але й соціально-рольових розбіжностей між чоловіками та жінками.
Також у групі жінок виявлено статистично значущі кореляції між четвертою шкалою опитувальника МБДО та деякими копінг-стратегіями. Так, додатній статистично значущий коефіцієнт описував взаємозалежність між реалізацією емоційної напруженості в безпосередній поведінці та самозвинуваченням (г = 0,162). Т аким чином, чим більше жінки виявляють слабкість контролю на імпульсами, тим більше вони виявляють схильність до постійного переосмислення повторних невдач, а їхні стосунки з міжособистісним оточенням набувають конфронтаційний характер. Ситуація кризи сприймається ними як загрозлива та призводить до негативного сприйняття власної ролі в ній. Ця спрямованість на самозвинувачення у стресових ситуаціях в імпульсивних жінок пояснюється тим, що відреагування тривоги на поведінковому рівні стереотипно сприймається як характерне для чоловіків, тому у жінок виникає рольовий конфлікт з цього приводу.
Від'ємні статистично значущі коефіцієнти кореляції виявлені для четвертої шкали і таких шкал опитувальника WOCQ, як ВП (г = -0,135) та АП (г = -0,138). Обидві описані копінг-стратегії характеризують зусилля, що вживаються індивідом для аналізу та пошуку рішення стресової ситуації, послідовно виявляючи когнітивні зусилля, використовуючи накопичений досвід і протидіючи труднощам. Увага фокусується на ситуації загрози самоактуалізації. Отримані дані доводять наступне: у жінок здатність до контролю власних імпульсів сприяє формуванню проблемно-орієнтованого копінгу. І навпаки, ослаблення функції контролю над формою реалізації спонукань є чинником, що дезорганізує планомірний аналіз та розв'язання ситуацій загрози самоактуалізації. Необхідно зазначити, що як у групі чоловіків, так і в групі жінок статистично значущих (р < 0,05) кореляцій між показниками статево-рольової ідентичності та категоріями копінгу вищого порядку не виявлено.
Отже, отриманий аналіз дозволив виявити соціально-рольові корелянти копінгу у гендерному аспекті. Проте залишається відкритим питання, які парціальні поведінкові акти подолання є характерними для чоловіків та жінок у ситуаціях загрози самоак- туалізації? Для цього на третьому етапі дослідження нами було розглянуто взаємозв'язки між відповідями на окремі твердження опитувальника WOCQ, що описують парціальні поведінкові копінг-акти, та статтю досліджених. В якості виміру зв'язку між змінними використовувався критерій d Сомерса. Результати аналізу наведено в табл. 2, де залишено лише статистично
значущі взаємозв'язки (р < 0,05), а пункти опитуваль- ника відсортовано за абсолютною значущістю.
Додатній знак статистичного критерію d свідчить про те, що вказаний поведінковий акт більше властивий жінкам, від'ємний знак - чоловікам. Очевидно, що набір цих поведінкових актів характеризує стиль жіночої/чоловічої поведінки з подолання стресу в ситуаціях загрози самоактуалізації. Уявляється можливим на основі цього переліку тверджень опитуваль- ника WOCQ сформувати шкалу чи декілька шкал, що можуть виступити в якості валідного психометричного інструменту для вимірювання гендерних ролей у копінгу.
Проведений експлораторний факторний аналіз (метод найбільшої правдоподібності) засвідчив, що за критерієм каменистого осипу більш адекватною є однофакторне рішення. Надійність за внутрішньою узгодженістю для набору із 17 пунктів (для двох пунктів з від'ємним значенням критерію d Сомерса використовувався зворотний ключ) була достатньо високою: коефіцієнт а Кронбаха становив 0,699. Проте подальший аналіз свідчив, що видалення пунктів 26 і 48 дозволив значно підвищити надійність за внутрішньою узгодженістю підсумкової шкали (а = 0,780). Подальше видалення пунктів зі шкали не призводило до підвищення коефіцієнту а Кронбаха.
Отже, сформований набір із 15 тверджень опи- тувальника WOCQ описував поведінкові акти характерні в ситуаціях загрози самоактуалізації саме для жінок. Тому сформована шкала отримала назву шкала фемінної гендерної ролі у копінгу. Склад цієї шкали становили пункти з різних шкал версії методики WOCQ для ситуацій загрози самоактуалі- зації (табл. 3).
Інакше кажучи, ця таблиця містить ієрархічну структуру фемінного стилю копінг-поведінки в ситуаціях загрози самоактуалізації. Сім поведінкових актів відповідали копінгу, що уникає (шість пунктів - до шкали ПБД, один пункт - до шкали СЗ); шість поведінкових актів стосувались копінгу, що потребує зусиль (шість пунктів - до шкали ФП, один пункт - до шкали ПСП). Пункти 27 та 3 не відповідали жодній шкалі. Таким чином, фемінна гендерна роль у копінгу орієнтується на такі стратегії, як фокусування на позитиві; прийняття бажаного за дійсне; пошук соціальної підтримки та самозвинувачення.
Ця шкала успішно диференціює чоловіків та жінок. Середні показники за сумарним балом за шкалою фемінної гендерної ролі у копінгу в групі абітурієнтів чоловічої статі (М = 19,044, SD = 7,788) були значно нижчими, ніж в абітурієнтів жіночої статі (М = 24,425, SD = 7,265). Також виявлено відсутність статистично значущих кореляцій між сумарним балом за шкалою фемінної гендерної ролі у копінгу та четвертою і п'ятою шкалами опитувальника ММИЛ в групах чоловіків і жінок. Це свідчить про нездатність показників опитувальника ММИЛ, що характеризують статево-рольову ідентичність особистості, виявляти гендерні ролі у поведінці подолання.
Взаємозв'язки між статтю досліджених та окремими поведінковими актами подолання ситуацій загрози самоактуалізації
Пункт опитувальника WOCQ |
d |
|
60. Я молив Бога про допомогу |
0,258 |
|
27. Я хотів чогось гарного |
0,224 |
|
59. Я фантазував і мріяв, як могло б усе змінитися |
0,235 |
|
26. Я склав план дій і йшов за ним |
-0,208 |
|
45. Я поділився з ... (кимось) своїми переживаннями |
0,200 |
|
38. Завдяки цій ситуації я зрозумів, що по-справжньому важливо в житті |
0,193 |
|
48. Я використовував досвід, набутий мною раніше в подібних ситуаціях |
-0,191 |
|
19. Я втішав і підбадьорював себе, як тільки міг |
0,181 |
|
32. Я подумав: що не робиться, усе на краще |
0,176 |
|
18. Я шукав співчуття та підтримки від кого-небудь |
0,173 |
|
3. Я зайнявся роботою (або чимось ще), щоб відволіктися від цієї проблеми |
0,174 |
|
11. Я сподівався на диво |
0,164 |
|
42. Я попросив поради в родича або друга, думку якого я дуже поважаю |
0,163 |
|
58. Мені хотілося, щоб проблема зникла або як-небудь вирішилася сама собою |
0,157 |
|
56. Завдяки цій ситуації щось у мені змінилося на краще |
0,145 |
|
57. Я мріяв про те, як добре було б перенестися в інший час або місце |
0,137 |
|
51. Я обіцяв собі, що наступного разу все буде по-іншому |
0,135 |
Збіг пунктів-тверджень шкали фемінної тендерної ролі у копінгу зі шкалами, вихідної версії WOCQ
Типи копінгу |
||||||||
Копінг, що потребує зусиль |
Копінг, що уникає |
|||||||
Копінг-стратегії |
||||||||
ФП |
ПСП |
ВП |
ПР |
АП |
ПБД |
СЗ |
В |
|
Окремі акти подолання |
||||||||
32, 38, 56 |
18, 42, 45 |
11, 19, 57, 58, 59, 60 |
51 |
Таким чином, для фемінного стилю подолання стресу є властивими спроби сформувати позитивний погляд на стресову ситуацію, шукати можливості для особистісного зростання, змінити погляд на реальність, шляхом фантазійного реагування, знайти у стресовій ситуації інформаційну, матеріальну й емоційну підтримку. Для досліджених чоловіків більш характерними є саме маскулінні тенденції. Жінки та чоловіки майже однаково інтенсивно застосовують вольові акти в якості відповіді на дію стресору, тоді як абітурієнти жіночої статі віддають перевагу подоланню, що дозволяє уникнути взаємодії зі стресором. Визначений набір із 15 тверджень опитувальника WOCQ описував поведінкові акти, характерні в ситуаціях
загрози самоактуалізації саме для жінок. Побудована на його основі шкала фемінної гендерної ролі у копін- гу характеризувалась високою надійністю за внутрішньою узгодженістю (а = 0,780).
Ми вважаємо, що майбутні дослідження статево- рольової ідентичності особистості та особливості подолання стресу мають стосуватись інших стресових ситуацій. Також подальші дослідження статево-рольової ідентичності особистості та особливості подолання стресу мають перспективи у сімейній психології. Так, у праці [7] ми розглядаємо взаємодію між партнерами у сімейних стосунках, як системний процес, детермінований використанням копінг-стратегій, механізмів психологічних захистів і структури особистості. самоактуалізація стать копінг фемінний
Використані літературні джерела
1. Березин Ф. Б. Методика многостороннего исследования личности [Текст] /Ф. Б. Березин, М. П. Мирошников, Р В. Рожанец. - М.: Медицина, 1976. - 176 с.
2. Воронина О. А. Феминизм и гендерное равенство / О. А. Воронина. - М.:УРСС, 2004 - 319 с.
3. Нартова-Бочавер С. К. «Coping Behavior» в системе понятий психологии личности [Текст] / С. К. Нартова-Бочавер // Психологический журнал. - 1997. - Т. 18. - № 5. - С. 20-30.
4. Самара О. Е. Особенности копинг-стратегий у работников МЧС в связи с гендерной принадлежностью [Текст] / О. Е. Самара // Медицинская психология. - 2009. - № 2-3. - С. 115-119.
5. Радина Н. К. Возрастные и социокультурные аспекты гендерной социализации подростков [Текст] / Н. К. Радина, Е. Ю. Терешенкова // Вопросы психологии. - 2006. - № 5. - С. 49-59.
6. Родіна Н. В. Опитувальник WOCQ в адаптації С. І. Хаїрової. Психометричний аналіз і альтернативна факторна модель [Текст] / Н. В. Родіна // Актуальні проблеми психології. - 2010. - Т. 12. - В. 10. - Ч. 2. - С. 340-350.
7. Родіна Н. В. Психодинамічні аспекти теорії В. Шутца: проблема міжособистісних потреб в ситуації внутрішньосімейної взаємодії [Текст] /Н. В. Родіна, О. М. Сухоребра // Актуальні проблеми соціології, психології, педагогіки: зб. наук. пр. / Київ. нац. ун-т ім. Тараса Шевченка; редкол.: В. І. Судаков (та ін.). - К.: Логос, 2011. - Т. 3. - С. 104-114.
8. Рымарев Н. Ю. Личностные особенности подростков с различной гендерной идентичностью: автореф. дис. [Текст] / Н. Ю. Рымарев. - Краснодар: КГУ, 2006. - 22 с.
9. Хазова С. А. Пол, гендер и совладание с трудностями [Текст] / С. А. Хазова // Гендерные основания механизмов и профилактики девиантного поведения личности и малых групп в XXI веке: Материалы международного симпозиума, Кострома, 27-28 октября 2005 г. / Отв. ред. Н. П. Фетискин, А. Л. Журавлев. - М.-Кострома: КГУ им. Н. А. Некрасова, 2005. - С. 393-395.
10. Brems C., Johnson M. E. Problem-solving appraisal and coping style: The influence of sex-role orientation and gender [Текст] / С. Brems, M. E. Johnson // J Psychol. - 1989. - № 123 (1). - Р 87-94.
11. Gagnon J. The Social Psychology of Sexual Development [Текст] / J. Gagnon, B. Henderson // Family in Transition, Toronto: Little, Brown and Company, 1977. - 116 р.
12. Lazarus R. S. From psychological stress to the emotions: A history of changing outlooks [Текст] / R. S. Lazarus // Annu Rev Psychol. - 1993. - № 44. - Р 1-21.
Размещено на Allbest.ru
Подобные документы
Наслідки надмірної опіки, необхідність подолання труднощів при становленні людини. Ознаки зрілості на підставі пізнавальних властивостей особистості. Вираження невротичних потреб при самоактуалізації. Дихотомія як характерна риса низького рівня розвитку.
реферат [21,2 K], добавлен 23.02.2010Психоемоційний стрес. Поняття стресу в психології. Теоретичні та практичні аспекти дослідження проблеми стресу в психології. Дослідження наслідків стресу. Фрустрація. Методика подолання стресу. Профілактика стресу. Ароматерапія як засіб подолання стресу.
реферат [345,8 K], добавлен 28.12.2008Поняття і ознаки стресу. Його фази і компоненти. Характеристика стресорів та ступені стресу. Успішні способи подолання стресу. Експериментальне дослідження для визначення ступенів розвитку стресу. Приймання проблеми і зменшення фізичного ефекту стресу.
курсовая работа [54,9 K], добавлен 24.05.2010Гендерна ідентичність як підструктура соціальної ідентичності. Статево-рольова ідентичність. Сексуальна орієнтація. Дослідження маскулінності-фемінінності особистості. Визначення відмінностей змістовних складових гендерної ідентичності юнаків та дівчат.
дипломная работа [191,6 K], добавлен 21.11.2014Проблема виникнення та подолання конфліктних ситуацій в управлінні. Типи поведінки людини в кризових ситуаціях. Шляхи подолання конфлікту. Основні стилі розв’язання конфлікту (метод Томаса-Кілменна). Вибір стратегії поведінки в конфліктній ситуації.
реферат [17,2 K], добавлен 06.03.2009Особливості перебігу стресових переживань. Відмінності в переживанні стресу між чоловіками і жінками. Особливості перебігу стресу у чоловіків та жінок. Гендерні відмінності виходу із стресової ситуації. Універсальні прийоми подолання та виходу із стресу.
курсовая работа [45,7 K], добавлен 12.08.2016Сукупність соціальних модельно-сценарних конструктів. Структура формування соціальних моделей поведінки особистості. Кореляційні зв'язки між проявами поведінки дитини та сімейною атмосферою. Соціальні передумови розвитку гомосексуальності у особистості.
презентация [3,1 M], добавлен 23.08.2017Проблема статево-рольової поведінки особистості та її вивчення у сучасній психолого-педагогічній літературі. Пубертат та особливості того, як він відбувається. Комунікативні риси та стиль спілкування юнаків та дівчат. Вивчення структури самосвідомості.
дипломная работа [58,9 K], добавлен 03.06.2011Теоретичні аспекти дослідження проблеми впливу життєвих ситуацій на психічний стан особистості. Психічні стани особистості в різних ситуаціях життєдіяльності. Зміст та підходи до класифікації психічних станів особистості, негативні психічні стани.
курсовая работа [74,9 K], добавлен 19.10.2011- Взаємозв’язок самоактуалізації й смисложиттєвих орієнтацій та ціннісних орієнтацій у середньому віці
Самоактуалізація як ключове поняття гуманістичної психології. Ціннісні орієнтації як елемент структури особистості. Психологічна характеристика ранньої та середньої дорослості. Духовна криза, проблему сенсу, смисложиттєві та ціннісні орієнтації людини.
дипломная работа [270,6 K], добавлен 28.04.2011