Модальності світосприйняття, як складова індивідуальної свідомості молоді

Вступ

Постановка проблеми. Прагнення до цілісного осмислення людиною своєї природи і сутності є важливим у всі часи існування людської культури і свідомості. На сучасному етапі розвитку психологічної науки виникає значний інтерес до цілісного всеосяжного осмислення людини. Кінцевою метою будь-якої науки є намір описати світ з позиції його цілісності, тобто як глобальне системне утворення. Динамічні та радикальні зміни, що відбуваються в сучасному світі, істотно впливають на кожну людину, відображаючись в її індивідуальній свідомості. Адаптація до нових соціокультурних та економічних умов передбачає якісні зміни в способі життя людей, що безпосередньо відображається на їх світосприйнятті, зокрема, на соціально- психологічних модальностях сприйняття світу, певних типах уявлень про світ, насамперед, студентської молоді як найбільш відкритої до змін частини суспільства. Студентський вік є сенситивним періодом у формуванні та розвитку образу світу, який розуміється як певна цілісна, багаторівнева система уявлень людини про світ, інших людей, себе, власну діяльність. Аналіз особливостей сприйняття світу і себе у світі студентами є важливим практичним завданням у сучасних умовах гуманізації освіти, основною метою якої є особистісне та професійне самовизначення, самореалізація, де студент виступає експертом власного життєвого світу.

Світосприйняття визначається як система поглядів, понять і уявлень про оточуючий світ, тобто як загальне сприйняття світу та ставлення до нього. Сприйняття зовнішнього світу відбувається через призму внутрішнього світу, а саме, через певні модальності світосприйняття. К. Юнг був перший, хто чітко сформував концепцію взаємозв'язку між конкретним змістом наших уявлень про світ і нашою здатністю до саморозуміння, до розуміння своєї ролі і місця у світі [5].

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Дослідження уявлень людини про саму себе, про навколишній світ становить значний інтерес в контексті сприйняття структурної організації індивідуальної свідомості. Для опису суб'єктивного уявлення світу використовуються такі поняття, як «образ світу», «модель світу», «модальності світосприйняття», «картина світу», «когнітивна карта» та інші. Проблеми становлення і розвитку світосприйняття представлені в дослідженнях Є. Артем'євої, О. Баксанського, Г. Берулави, Ф. Василюка, Р. Грановської, Є. Клімова, О. Леонтьєва, Д. Леонтьєва, В. Пєтухова, Дж. Ройса, С. Рубінштейна, В. Сєркіна, С. Смірнова, М. Холодної, Д. Уордела та ін. Вікові особливості та етапи формування уявлень про світ в контексті розвитку індивідуальної свідомості були предметом дослідження Ю. Аксьонової, І. Бушая, Е. Еріксона, М. Зінов'євої, І. Кона, М. Лісіної, Г. Малюченка, Д. Медвєдєва, І. Маякової, В. Мухіної, М. Осоріної, В. Смірнова та ін.

Розвиток індивідуального світосприйняття і світорозуміння, на думку Д. Леонтьєва, зазнає неминучих якісних змін від початкового не чітко диференційованого і нерефлексованого світовідчуття до більш чіткого і сталого світосприйняття, далі до усвідомленого світорозуміння і, нарешті, до емпіричного і теоретичного світогляду в підлітковому та юнацькому віці. Розвиток уявлень про світ і взаємодія людини зі світом не закінчується в молодості і може тривати протягом усього її життя, збагачуючись професійними знаннями, досвідом сімейного життя, політичної або релігійної діяльності тощо [4]. На думку Р. Грановської, уявлення про себе, пов' язане з ієрархією мотивів, цілей, установок, утворює певне ядро, навколо якого утворюється модель зовнішнього світу, як цілісне відображення навколишнього середовища [2]. Актуальними для нашого дослідження є виділені Г. Малюченко та В. Смірновим універсальні моделюючі категорії світорозуміння [5].

Формулювання цілей статті. Метою нашої статті є експериментальне дослідження модальності світосприйняття як складової індивідуальної свідомості студентської молоді.

Виклад основного матеріалу дослідження

Експериментальне дослідження проводилося зі студентами, майбутніми психологами, психолого-природничого факультету Рівненського державного гуманітарного університету. На першому етапі дослідження нами був застосований опитувальник «СПАІМС» (Соціально- психологічний аналіз індивідуальних моделей світу» (Г. Малюченко, В. Смірнов) [5], який дає можливість визначити ступінь вияву найпоширеніших типів уявлень про світ в індивідуальному світосприйнятті. В цьому опитувальнику описано чотири модальності образу світу: хаотична, антагоністична, механістично- технократична та організмічна. Ця методика дозволяє дослідити як усвідомлені, так і неусвідомлювані уявлення людини про світ і соціальну реальність, які відіграють роль пускових механізмів в певних ситуаціях, що вимагають реалізації інваріантних поведінкових програм. Кожна з чотирьох модальностей світосприйняття за умови вираженого домінування в структурі індивідуальної свідомості респондента тісно пов' язана з певними цінностями, професійними установками та особистісними смислами. Незважаючи на те, що поведінка людини може бути ситуативно обумовленою, при вираженому домінування однієї або двох модальностей світосприйняття, в довготривалій перспективі, відбувається неусвідомлене вибудовування поведінкових стратегій за певним зразком.

Результати методики «СПАІМС» дозволили здійснити аналіз основних тенденцій і закономірностей світорозуміння. Були отримані наступні показники: високий рівень прояву хаотичної модальності світорозуміння був діагностований у 6,2% респондентів, середній рівень - у 22,9% , низький рівень - у 43,7% опитуваних. Високий рівень прояву антагоністичної модальності характерний для 4,2%, середній рівень - 45,8%, низький рівень - 37,5% респондентів. Високий ступінь прояву механістичного світорозуміння був діагностований у 6,2% респондентів, середній ступінь - у 22,9%, низький рівень характерний для 58,3% опитуваних. Високий рівень прояву організмічної модальності світосприйняття притаманний 6,2% респондентів, середній рівень модальності зафіксований у 52,1 % респондентів, а низький - у 39,5% респондентів. Повне заперечення хаотичної модальності характерне для 27,0% респондентів, антагоністичної та механістично-технократичної - для 12,5%, організмічну модальність заперечують у своєму світорозумінні 2,1% респондентів. Згідно інтерпретаційних даних методики, отримані результати засвідчують, що високий рівень прояву тієї чи іншої модальності образу світу не є характерним для цієї вибірки.

Смисловий контекст організмічної модальності світу, високий рівень прояву якої характерний лише 6,2% респондентів, полягає в тому, що світ сприймається таким, в якому існує можливість досягнення загальної гармонії шляхом внутрішнього самовдосконалення кожного, при цьому сенсом життя є постійний розвиток, рух до нових цілей, прийняття вищих цілей і законів як своїх власних. Абсолютними цінностями для представників організмічної моделі світу є вміння бачити шляхи гармонійного розвитку в навколишньому світі, сталість в розумінні і прийнятті вищих законів, які керують світом, довіра до мудрості життя і законів Всесвіту. В зазначеній модальності кожна людина має абсолютну цінність, тому що є неповторною, унікальною істотою; інші люди через взаємозбагачення, взаємообмін сприяють власному розвитку. Ставлення до життєвих проблем характеризується позицією: ми маємо тільки ті обставини, які потрібні для нашого духовного зростання.

Респонденти з високим рівнем прояву антагоністичної модальності образу світу (6,2%) відзначаються позицією, згідно з якою світ розглядається як простір постійного протистояння між Добром і Злом, і це змушує кожну людину здійснювати і підтверджувати вибір, відтак, обирати силу чи безсилля, перемогу або поразку тощо. Сенсом життя для них є (в узагальненому вигляді) протистояння силам добра або зла, які суб'єктивно розуміються, виражене в активній (діяльнісній) або пасивній (споглядальній) формі. Вміння відрізнити «погане» від «хорошого», добре від злого, своїх від чужих; відданість і вірність своїй соціальній групі, беззаперечне підпорядкування груповим авторитетам, безпідставна хоробрість є абсолютними цінностями для носіїв зазначеної моделі. Індивідуальні життєві проблеми виникають під впливом зовнішніх, найчастіше ворожих сил, вирішення яких вимагає вміння протистояти деструктивним впливам з боку окремих сегментів суспільства або навколишнього світу в цілому. Люди поділяються за принципом свої і чужі. Визначальним законом життя є закон вічного протистояння двох антагоністичних основ світу. Всі інші соціальні закони та закономірності життя суспільства сприймаються як похідні від головного закону. До типових психологічних характеристик носіїв антагоністичної моделі образу світу належать: ригідність мислення, надмірна критика щодо інакомислячих («чужих»), беззаперечне, бездумне підпорядкування авторитетам, у крайніх випадках абсолютизація самого процесу боротьби. свідомість молодь психолог

Високий рівень прояву хаотичної моделі світу (6,2%) характеризується позицією, за якої світ розглядається як хаос, він є непередбачуваним, містить у собі можливість виникнення нічим не детермінованих подій, як в глобальних масштабах, так і в долі окремої людини. Вижити за будь-яку ціну, захистити себе і разом з тим не втратити свій шанс, свій «момент» стає сенсом життя в узагальненому вигляді. Абсолютними цінностями в межах зазначеної моделі є везіння, сила, хитрість, спритність, фізична та емоційна невразливість, незворушність. Життєві проблеми можуть сприймати по-різному: іноді вони пасивно сприймаються як щось неминуче, іноді виникають відчайдушні спроби вирішити їх в контексті загального опору хаотичному безглуздому світу. Як правило, проблеми і втрати сприймаються як прикра випадковість, якої могло і не бути. Інша людина, незалежно від її соціального стану, така ж піщинка у світі хаосу, адже усіма править випадок. У носіїв хаотичної моделі світу відсутні певні фундаментальні, універсальні закони. Типовими психологічними характеристиками і проблемами є: гіпертривожність, імпульсивність, відсутність внутрішніх регуляторів поведінки, безвідповідальність, адиктивна поведінка.

Найменший відсоток високого рівня прояву констатується у представників механістично-технократичної моделі (4,2%), за якої світ сприймається як механічний мега-агрегат, тобто світ влаштований так, що існує можливість його повної утилізації, «підлаштування під людину» через пізнання і використання законів його функціонування. Сенс життя для них полягає у тому, щоб максимально пристосуватися до світу. Абсолютні цінності цієї моделі це - тверезість мислення, аналітичний розум, холодний розрахунок, підприємливість, креативність. Життєві проблеми сприймаються або як наслідок морального, фізичного «зносу», втоми або як результат дезадаптивної поведінки. Ставлення до інших людей характеризується тим, що цінність мають тільки «потрібні люди», ті, хто допомагає адаптуватися, хто може зробити щось корисне. Закони світу і соціального життя сприймаються як об'єктивно діючі та реально існуючі. Стосовно конкретної людини вони сліпі і бездушні, як будь-яка механіка. Типовими психологічними проблемами є перенапруження, гіперконтроль, трудоголізм, кар'єризм, ригідність, конформізм та снобізм.

На середньому рівні прояву домінуючу позицію займає організмічна модальність образу світу (52,1%). Цьому сприяють психологічні особливості юнацького віку, зокрема «юнацький максималізм», орієнтація на ідеальний стан світу, важливим є не стільки пізнання реальності буття, адекватне сприйняття світу, скільки проектування на оточуючий світ власних ідеалів, поглядів, прагнень. Водночас організмічне сприйняття світу є одним з інструментів людської еволюції, оскільки ця модель світосприйняття орієнтує на пошук компромісів, що в цілому сприяє стабільності соціального розвитку та адаптації людського суспільства до мінливих умов сучасного світу. Крім того, професійна спеціалізація респондентів (майбутніх психологів) теж сприяє прояву організмічної модальності образу світу.

На другому етапі застосовувалася методика М. Ісакова для визначення рівня суб'єктності. Методика містить шкали відповідальності, свободи, загальної рефлексії, рефлексії вибору та контролю. Також є сумарна шкала загального показника суб'єктності [6]. Аналіз результатів методики за першою шкалою «відповідальність» свідчить, що у 22,8% студентів виявлено низький рівень відповідальності, тобто вони не схильні відповідально ставитися до власних планів, легко відмовляються від них при зустрічі з труднощами, не готові визнавати власні помилки і виправляти їх; для 15,2% характерним є середній рівень відповідальності; у 62% студентів діагностовано високий рівень відповідальності, ці показники характеризуються готовністю суб'єкта до здійснення активності, спрямованої на планування і на реалізацію власних планів, а також на внесення коректив у їх реалізацю, високою організованістю, вірністю власним рішенням, стійкістю щодо перешкод, які виникають у процесі здійснення запланованого.

Результати за другою шкалою («свобода»): у 41,4% студентів виявлено низькі показники за цією характеристикою. Особи з низькими балами характеризуються низьким рівнем автономії, орієнтацією на зовнішні фактори при виборі видів діяльності; вони схильні до незадоволення життям, переживанням того, що живуть «не своїм» життям. Для 15,2% респондентів характерним є середній рівень свободи. У 43,4% студентів виявлено високий рівень свободи. Вони самі є суб'єктами, що визначають хід власного життя і можуть визначати його напрямок, орієнтуючись на власні уподобання і цінності, а не на зовнішні фактори, такі як формальні вимоги соціуму, бажання інших людей тощо. Особи з високими балами за цією шкалою характеризуються автономією, готовністю до пошуку і реалізації тих видів активності, які здаються їм найцікавішими або цінними, у них є відчуття напрямку власного життя, вони відчувають переживання власної автентичності.

Інтерпретація третьої шкали «загальна рефлексія» вказує на те, що 57 % студентів мають низький рівень рефлексії. Вони не схильні займати рефлексивну позицію щодо власного життя. У 43% студентів проявляється високий рівень загальної рефлексії, вони схильні задаватися питаннями про сенс життя і цінності, які є для них важливими, про спрямованість власного життя. Щодо шкали «рефлексія вибору», то для 34, 4 % студентів характерним є низький рівень рефлексії вибору, вони схильні переходити до дії без зайвих роздумів; у 7,6% виявлено середній рівень; у 58 % опитаних діагностовано високий рівень рефлексії вибору, вони схильні проявляти активність на етапі вибору на противагу імпульсивному чи випадковому рішенню, схильні «зупинятися» і давати собі час в моменти обмірковування для того, щоб як слід усвідомити його і оцінити можливі наслідки свого рішення.

Обробка результатів шкали «контроль» засвідчила наступні дані: 15,2% студентів мають низькі показники за цією шкалою, вони схильні до фаталізму та пасивності, розглядають умови власного життя як непереборні перешкоди; у 7,6% виявлено середній рівень; для 72% студентів характерним є високий рівень контролю, тобто вони прагнуть «тримати життя у своїх руках», схильні до оптимізму щодо можливостей людини впливати на власну долю, проявляють упевненість в тому, що життя можна контролювати.

Проективна методика «Символічні проби» спрямована на виявлення особливостей і характеристик соціального Я, на вимір самоставлення і самоідентичності, а також ідентифікацію зі значущими особами та особливості Я-концепції [3]. Символічні завдання відповідають різним аспектам «Я-концепції», які дозволяють діагностувати особливості самооцінки (сприйняття суб'єктом власної цінності в порівнянні з іншими), «сили» (положення щодо авторитетних фігур), «індивідуалізації» (подібність або відмінність від інших людей), соціальної зацікавленості (сприйняття себе частиною групи або окремо), ідентифікації (ступеня включення себе в «Ми»), егоцентричності, складності (ступеня диференційованості «Я-концепції»).

Результати проективної методики «Символічні проби» свідчать, що у 19% виявлено егоцентричну позицію особистості, маніпулятивне ставлення, підкреслена значущість своєї позиції в житті приниженням позиції інших; 3,8% студентів відчувають перевагу над іншими, у них домінує авторитарна батьківська позиція, існує бажання керувати іншими, не рахуючись з їхньою волею та бажаннями. Для 34,2% студентів характерним є опікуюче батьківське ставлення до іншого, бажання все вирішувати за нього, інший є власністю, його люблять як якусь річ, тому вважають себе відповідальним за нього у всіх сферах; у 38% опитаних домінує почуття переваги, однак немає протистояння з іншим, «Я» максимально реалізоване, весь світ сприймається як життєрадісний; 7,6% респондентів проявляють рівноправне ставлення до інших, взаємодопомогу.

На основі узагальнених результатів експериментального дослідження ми виділили рівні розвитку індивідуальної свідомості студентської молоді. Зокрема, до високого рівня ми віднесли 19,2% студентів. Для них характерною є організмічна модальність світосприйняття, якій притаманна загальна гармонія шляхом внутрішнього самовдосконалення, постійний розвиток, рух до нових цілей, рубежів, прагнення дотримуватися принципу «не нашкодь», відкритість у спілкуванні з представниками інших культур і поглядів. Вони прагнуть вирішувати проблеми через підтримку постійного зворотного зв'язку з навколишнім світом. Також їм притаманні високий рівень відповідальності, готовність до здійснення активності, спрямованої на планування і на реалізацію власних планів, висока організованість, вірність власним рішенням, стійкість щодо перешкод, які виникають у процесі здійснення намічених планів. Вони самі є суб'єктами, що визначають напрямок свого життя, орієнтуючись на власні уподобання і цінності. Ці студенти характеризуються автономією, готовністю до пошуку і реалізації тих видів активності, які здаються їм найцікавішими або цінними, високим рівнем рефлексії вибору. Вони відчувають переживання власної автентичності; схильні проявляти активність на етапі вибору на противагу імпульсивному чи випадковому вибору, схильні «зупинятися» і давати собі час в моменти прийняття рішення для того, щоб як слід обміркувати його і оцінити можливі наслідки. Проявляють рівноправне ставлення до інших та взаємодопомогу.

До середнього рівня розвитку індивідуальної свідомості віднесли 68,2% студентів, які характеризуються тим, що не будують довгострокових планів у своєму житті, прагнуть до того, що є більш досяжним в короткі терміни; можуть досить довгий час «плисти за течією», а потім різко і несподівано змінити все своє життя за один день. У відносно сприятливі для них періоди прагнуть отримати від життя все, не втрачаючи будь-якої можливості. У навколишньому світі для них немає стійкого порядку, в будь-який момент все може докорінно змінитися, тому вони не особливо прагнуть досягти певної стабільності, хоча іноді все ж її отримують. Не схильні аналізувати свої вчинки, на їх думку, все залежить від зовнішніх обставин. У них нерідко відсутні глибокі прив'язаності, стійкі міжособистісні відносини, хоча при цьому може виявлятися несвідоме прагнення до осіб, які персоніфікують вірність, відданість, сталість почуттів і думок. Як правило, такі люди точно знають, як все повинно бути влаштовано в сучасному їм суспільстві та з чиєї провини конкретно їхнє життя не таке, як хотілося б. Незалежно від рівня їх матеріального благополуччя, соціального статусу, у цих студентів завжди є вороги, що заважають їм жити. Переконані в тому, що всі проблеми можуть і повинні вирішуватися в основному через здійснення певних цілеспрямованих зусиль в зовнішньому світі і без необхідності внутрішніх самозмін.

Низький рівень індивідуальної свідомості виявлено у 12,4% студентів. Для них характерними є ригідність мислення, зайва критика і навішування ярликів щодо «інакомислячих», вони намагаються виявити можливі шляхи, лазівки, способи досягнення своїх цілей, використовуючи психологічні особливості оточуючих людей, недосконалість законів, слабкі місця в соціальній системі. Їх відрізняє прагнення до побудови усвідомлених моделей суспільства і стратегій найбільш ефективного просування в ньому. Вони не схильні відповідально ставитися до власних планів, легко відмовляються від них при зустрічі з труднощами, не готові визнавати власні помилки і виправляти їх; схильні до незадоволеності життям, переживання того, що живуть не «своїм» життям; мають низький рівень рефлексії, не схильні займати рефлексивну позицію щодо власного життя; схильні до фаталізму та пасивності, розглядають умови власного життя як непереборні перешкоди; проявляється егоцентрична позиція особистості, маніпулятивне ставлення, підкреслена значущість своєї ролі в житті приниженням позиції інших; відчувають перевагу над іншими, існує бажання керувати іншими, не рахуючись з їхньою волею та бажаннями.

Висновки з даного дослідження і перспективи подальших розвідок

Отже, модель світу є центральною частиною індивідуальної свідомості психічного життя індивіда. Вона є тим поняттям, що означає процес і результат (суб'єктивний) світорозуміння. Узагальнені результати дослідження свідчать, що у студентів, яких ми умовно віднесли до високого рівня розвитку індивідуальної свідомості, переважає організмічна модальність світосприйняття, до середнього - механістична модальність; до низького - антагоністична та хаотична. Як показала інтерпретація отриманих результатів для більшості респондентів характерним є поєднання досить різнорідних, часом суперечливих цілей, смислів, цінностей і типів ставлення особистості до світу в цілому, до оточуючих людей і виникаючих проблем. Перспективу подальших досліджень вбачаємо у розробці системи психологічного супроводу з метою формування життєтворчої моделі світосприйняття.

Список використаних джерел

1. Баксанский О. Е. Когнитивный образ мира : монография / О. Е. Баксанский, Е. Н. Кучер. - М. : Канон, 2010. - 224 с.

2. Грановская Р. М. Психологическая защита / Р. М. Грановская. - СПб. : Речь, 2007. - 474 с.

3. Елисеев О. П. Практикум по психологии личности / О. П. Елисеев. - СПб. : Питер, 2001. - 560 с.

4. Леонтьев Д. А. Жизнетворчество как практика расширения жизненного мира / Д. А. Леонтьев // Всероссийская научно-практическая конференция по экзистенциальной психологи : материалы сообщ. / под ред.: Д. А. Леонтьева, Е. С. Мазур, А. И. Сосланда. - М. : Смысл, 2001. - С. 100-109.

5. Малюченко Г. Н. Социально-психологический анализ целостных представлений о мире / Г. Н. Малюченко, В. М. Смирнов. - Саратов : Изд-во Саратов. ун-та, 2006. - 155 с.

6. Настольная книга практического психолога / сост.: С. Т. Посохова, С. Л. Соловьева. - СПб. : Сова, 2008. - 671 с.

References

1. Baksanskij O. E. Kognitivnyj obraz mira : monografija / O. E. Baksanskij, E. N. Kucher. - M. : Kanon, 2010. - 224 s.

2. Granovskaja R. M. Psihologicheskaja zashhita / R. M. Granovskaja. - SPb. : Rech', 2007. - 474 s.

3. Eliseev O. P. Praktikum po psihologii lichnosti / O. P. Eliseev. - SPb. : Piter, 2001. - 560 s.

4. Leont'ev D. A. Zhiznetvorchestvo kak praktika rasshirenija zhiznennogo mira / D. A. Leont'ev // Vserossijskaja nauchno-prakticheskaja konferencija po jekzistencial'noj psihologi : materialy soobshh. / pod red.: D. A. Leont'eva, E. S. Mazur, A. I. Soslanda. - M. : Smysl, 2001. - S. 100-109.

5. Maljuchenko G. N. Social'no-psihologicheskij analiz celostnyh predstavlenij o mire / G. N. Maljuchenko, V. M. Smirnov. - Saratov : Izd-vo Saratov. un-ta, 2006. - 155 s.

6. Nastol'naja kniga prakticheskogo psihologa / sost.: S. T. Posohova, S. L. Solov'eva. - SPb. : Sova, 2008. - 671 s.

Размещено на Allbest.ru