Використання елементів казкотерапії в роботі практичного психолога

Размещено на http://www.allbest.ru/

ВИКОРИСТАННЯ ЕЛЕМЕНТІВ КАЗКОТЕРАПІЇ В РОБОТІ ПРАКТИЧНОГО ПСИХОЛОГА

Куліш О.А.

У статті розглядається використання одного з методів арт-терапії, а саме казкотерапії. Показано структуру заняття з елементами казкотерапії, наведено приклади годин психолога з елементами казкотеррапії.

Основними завданнями психологічної служби системи освіти України є сприяння повноцінному розвитку особистості учнів на кожному віковому етапі, створення умов для формування в них мотивації до самовиховання і саморозвитку [4].

Для реалізації цих завдань необхідно застосовувати адекватні методи, які б допомогли людині повірити в себе, перемогти потрясіння, знайти вихід із складних життєвих ситуацій, наповнити власне життя гармонією, злагодою, приємними емоційними переживаннями. Універсальним методом, який забезпечує психологічний комфорт та сприяє гармонійному розвитку особистості, є казкотерапія.

Вплив казки на свідомі й несвідомі сторони психіки людини вивчали З. Фрейд, К. Г. Юнг, Е. Берн, Е. Фромм, Д. Ельконін,

О. Гнєзділов, Т. Зінкевич-Євстігнеєва. Е. Берн вважав, що казка - це рольова взаємодія, що складається в сценарій, тобто це те, що людина ще в дитинстві планує зробити в майбутньому. Згідно з ідеями З. Фрейда і К. Г. Юнга, дитина «вбирає» філософські смисли, стилі взаємин і моделі поведінки, а потім розігрує їх із друзями. Багаторазово проживаючи події казки, дитина опосередковано набуває значимий для себе життєвий досвід. Завдяки казкам у дитини виробляється здатність співпереживати, співчувати, без якої людина - не людина.

АТ. Зінкевич-Євстігнеєва стверджувала, що «обмін історіями, як і обмін життєвим досвідом, природна форма взаємодії між людьми, тому казкотерапія - природна форма спілкування і передачі досвіду, органічна система виховання нових поколінь» [3]. Саме в казках можна знайти повний перелік проблем, з якими людина стикається протягом свого життя, та образні способи їх вирішення.

Нашою метою є ознайомлення з казкотерапією як з одним з ефективних методів формування й розвитку особистості, визначення ролі практичного психолога в організації і проведенні годин психолога з використанням елементів казкотерапії з учнями 5 класу.

Казкотерапія - виховна система, метою якої є передача життєвого досвіду, спосіб взаємодії з внутрішнім «я», терапія особливою казковою обстановкою. Метод не має вікових обмежень застосування, дає можливість обрати тільки ту частину казкового матеріалу, яка потрібна.

Д. Соколов зазначив, що діти дуже полюбляють казки, тому що в них компенсується недоліки їхніх дій у житті, вони вчать переборювати бар'єри, знаходити вихід зі складних станів, вірити в силу добра, любові та справедливості [5].

Для успішної роботі з казкою необхідно слідкувати за тим, щоб діти аналізували причинно-наслідкові зв'язки в розвитку сюжету; усвідомлювали ролі персонажів у подіях, що розвиваються; розуміли багатозначність однієї події; визначали, який життєвий урок надала їм казкова ситуація. Під час проведення занять з використанням елементів казкотерапії необхідно дотримуватися відповідної структури:

- ритуал входження в казку;

- повторення, пригадування;

- розширення;

- закріплення;

- інтеграція;

- резюмування;

Метод казкотерапії не є директивним, саме це дозволяє суб'єкту достатній рівень довільності самовираження. Психолог водночас є і організатором, і учасником цього процесу. Відсутність жорстких рамок поведінки, заохочення до імпровізування створюють передумови для вільного вираження тривожних переживань, сприяють гармонізації емоційного стану та зменшенню рівня тривожності особистості.

Добираючи казковий матеріал, необхідно враховувати проблеми, які є актуальними для дітей або можуть стати актуальними найближчим часом.

Розглянемо коло питань, які можна обговорити на годинах психолога з учнями 5 класу; який казковий матеріал і яким чином можна використати під час цієї роботи; психодіагностичні, корекційно-розвивальні, терапевтичні, адаптаційні можливості цього матеріалу.

Десятирічна дитина ще довіряє оточуючим, схильна прислухатися до їхніх порад, але сприймає їх критично; іноді неначе «пригадує», що вже доросла і намагається це довести, але не знає як, тому доцільно провести годину психолога на тему «Великі перетворювання, або я - доросла людина?», яка буде складатися із двох занять: на першому варто розглянути японську казку «Іссумбосі, або Хлопчик-мізинчик»; на другому обговорити епізоди казки Карло Коллоді «Пригоди Піноккіо». Бажано, щоб між першим і другим заняттям пройшло не менше тижня.

Ритуал входження можна не обговорювати з дітьми, адже він повинен бути таємничим, інтригуючим, неочікуваним. Намалюйте яскравий палац її Величності Казки з вікнами, які відчиняються; кількість вікон повинна збігатися з кількістю занять, на яких Ви плануєте використовувати елементи казкотерапії. За ними можна сховати дрібні речі - своєрідні символічні ключі, якими «відчиняється» казка; мапу, яка допоможе знайти більші за розміром речі-ключі; завдання, виконавши які, можна потрапити до казки. У якості своєрідного ключа на першому занятті можна використати... голку, на очах якої відбулося звичайне диво, про яке вона з задоволенням розповість, якщо діти готові слухати, чути й допомагати.

Етап пригадування необхідно розпочати зі знайомства з головним героєм казки, звичайним хлопчиком Іссумбосі. Його ім'я розвеселить, зніме емоційне напруження. Після цього попросіть дітей допомогти голці розповісти про дитинство Іссумбосі, адже воно було звичайним, таким самим, як і у присутніх. Акцентуйте увагу на ставленні батьків до дітей; на змінах, що відбуваються в реакції дітей на турботу батьків; на прагненні дитини до незалежності, на бажанні стати дорослим. Таким чином, ми підводимо учнів до наступного етапу - розширення.

Тепер від імені голки необхідно розказати про те, як батьки відпустили Іссумбосі в місто, як він там улаштувався, зустрів оні, переміг їх і став дорослим; обсудити наступні питання:

- Чому батьки ставилися до хлопця як до маленького?

- Як ставилися люди у столиці до нього?

- Після яких подій Іссумбосі виріс, чому казка змушує хлопця перемогти оні, а не «підкидає» йому чарівний молоточок більш гуманним способом?

- Оні - чудовиська в людській подобі, тобто зовні схожі на людей, а чим же вони відрізняються від нас, чи може людина перетворитися на оні і за яких умов?

- Іссумбосі переміг зовнішнього ворога, а чи можна сказати, що оні живуть у людях? Чи потрібно боротися з ними? Яким чином можна їх перемогти?

На етапі закріплення діти підсумовують знання, які отримали під час обговорення казки, тобто говорять, що Іссумбосі - працьовитий, кмітливий, дотепний хлопчик, про якого піклуються оточуючі. Перемагаючи оні, він доводить, що має право вирости, виростає і піклується про оточуючих сам.

На етапі інтеграції запропонуємо дітям обсудити такі питання:

- Наскільки реальними або нереальними є події, що описуються в казці?

- Від кого залежить ставлення оточуючих до нас?

- Яким чином його можна змінити?

- Як часто ви чуєте: «Ти як маленька дитина»? Коли це відбувається? Наскільки справедливими є такі зауваження?

- Що означає бути дорослим? Чи вважаєте себе дорослою людиною? Від яких «дитячих» рис характеру хотіли б звільнитися? Яким чином можна це зробити?

Після обговорення психолог робить резюме: дякує дітям за плідну роботу; питає, чому вони навчилися; висловлює сподівання, що набуті на уроці відомості діти зможуть використати в житті. Можна запропонувати дітям написати невеличкий лист про те, чому їх навчила ця казка.

Не можна забувати про ритуал виходу з казки: необхідно подякувати голці за цікаво проведений час, покласти її та лист, написаний дітьми, на місце; закрити віконечко палацу, адже дуже скоро прийдуть інші діти, захочуть почути цю історію.

Другу годину психолога можна назвати «Великі перетворення, або Як стати ЛЮДИНОЮ?»

Під час ритуалу входження в казку відкриваємо віконечко палацу, дістаємо листок із завданням:

Любі діти!

Я дуже довго чекала на зустріч із вами, втомилася і стала слабкою. Але обов'язково одужаю і зможу розповісти багато цікавого, якщо ви зробите чоловічка. Нехай речі, що оточують вас, допоможуть здійснити це диво!

Вірю в силу вашого чаклунства!!!

КАЗКА

Після виконання завдання, запитайте в дітей, чи відчули вони себе чаклунами?

На етапі повторення варто поміркувати над такими питаннями:

- Чи називають людину лялькою? Яку?

- Чи можна назвати лялькою нашого старого друга Іссумбосі? Чому?

На наступному етапі подякуйте чарівникам за хорошу роботу, скажіть, що діти наповнили життєвою енергією казку, і вона розкаже історію дерев'яної ляльки, яка мріяла стати справжньою людиною.

Психолог розповідає про те, як Джеппетто зробив з поліна дерев'яного чоловічка, Піноккіо. Акцентує увагу на тому, що ніс у ляльки вийшов дуже довгий, а вуха старий зробити забув. Діти визначають, яким чином довгий ніс і відчутність вух відбилися на характері Піноккіо; чи завжди ті, у кого є вуха, здатні чути оточуючих; чи тільки ті, у кого довгий ніс, потрапляють у неприємні історії? Після цього психолог переказує пригоди Піноккіо і обговорює наступні запитання:

- Піноккіо не чує взагалі нічого, чи є речі, які він сприймає?

- Як і чому хлопчик ставиться до порад батька, Цвіркуна?

- Чи справдилися передбачення Цвіркуна?

- Чому Сич і Ворон, які довго не могли визначити, живий Піноккіо чи мертвий, після того як хлопчик розплакався, почувши слова Цвіркуна: «Неслухняний хлопчисько, який зажене в труну свого бідного знедоленого батька», говорять, що пацієнт живий?

- Що змушує Піноккіо говорити неправду? Чи рятує його брехня?

- Чому Фея постійно змінює свій облік?

- Чи вдалося Піноккіо змінитися?

- Чому вчителям і Феї не подобається спілкування Піноккіо з неробами?

- Чому хлопчик так легко потрапляє під вплив нероб? Які наслідки це мало?

- Дерев'яна лялька мріяла стати справжньою людиною. Чи стала ця мрія реальністю? Яким чином?

- Чому Джеппетто одужав саме тоді, коли Піноккіо став людиною?

Закріплення можна провести у вигляді інтерв'ю: діти обирають героїв, з якими хотіли б поспілкуватися, і журналістів, а психолог виконує роль ведучого програми «Стосується кожного».

На етапі інтеграції варто розглянути слова Джеппетто: «Погані діти, стаючи хорошими дітьми, знаходять здатність робити все навколо себе новим і прекрасним».

Психолог робить резюме: іноді в реальному житті можна зустріти бездушних, не здатних на співчуття, ледачих, жорстоких «ляльок», але і в реальному житті трапляються великі перевтілення: «лялька» починає чути, відчувати, співчувати. Це справжнє диво! Давайте подякуємо казці за цікавий урок.

Після цього записка із завданням кладеться на місце, діти прощаються з казкою, віконечко закривається.

Знизити рівень тривожності, підвищити самооцінку, навчити дітей вирішувати конфлікти допоможуть твори Туве Янсон. У казці «Комета прилітає» є епізод, у якому розповідається, як Чмих знайшов грот, які переживання вирували в його маленькому серці, як він переміг власний страх, що відчував, коли виходив з темноти гроту. Обговорити цей епізод із дітьми дуже важливо, адже п'ятикласники часто відчувають страх, наслідками чого може бути висока тривожність, демонстративна поведінка, замкненість тощо. Дати зрозуміти їм, що вони достатньо сильні, щоб пройти випробування і подивитись на світ очами тріумфатора. Проаналізувавши розділ другий «Капелюха Чарівника», у якому розповідається по те, як Мумітроль помстився Мурашиному Левові, ми підкажемо ще один спосіб боротьби зі своїми страхами: герої впіймали Мурашиного Лева в слоїк, помістили його в чарівний капелюх і перетворили на маленького їжачка. Роль капелюха може взяти на себе звичайний аркуш паперу, на якому діти можуть намалювати свій страх, «упіймати» його таким чином, а за допомогою звичайних кольорових олівців перетворити його на щось симпатичне, безпечне, беззахисне.

Часто діти вирішують конфлікти з позиції сили. А як зробити так, щоб учасники спору знайшли рішення, яке б влаштувало всіх, не ділило б їх на переможців і переможених, розкаже розділ шостий «Капелюха Чарівника». Необхідно звернути увагу на те, що Трясля і Чупсля довго ховалися від Мари, намагаючись уникнути конфлікту, але їм це не вдалося: неможливо втекти від неприємностей. Для того щоб вирішити спірне питання, Хропусь скликає нараду, на якій усі висловлюють свої думки з приводу інциденту. Події наради можна інсценувати, акцентуючи увагу дітей на тому, як поводилися і маленькі, і дорослі на ній, яких правил дотримувалися, як ставилися до Мари, яке рішення знайшли.

Отже, можна зазначити, що казкотерапія - демократичний метод терапії. Її основний принцип - цілісний розвиток особистості, турбота про душу дитини, зміцнення казкою.

Казкотерапія допомагає подолати високий рівень тривожності, різноманітні страхи, агресивність, зрозуміти себе, знайти спільну мову з оточуючими.

казкотерапія психолог арт терапія

Література

1. Гнездилов А. В. Авторская сказкотерапия. Дым старинного камина / А. В. Гнездилов. - СПб. : Речь, 2002. - 292 с. - (Серия «Art-терапия»).

2. Защиринская О. В. Сказка в гостях у психологии. Психологические техники: сказкотерапия / О. В. Защиринская. - СПб. : ДНК, 2001. - 152 с.

3. Зинкевич-Евстигнеева Т. Д. Практикум по сказкотерапии/Т.Д. Зинкевич-Евстигнеева. - СПб. : Речь, 2005. - 320 с.

Размещено на Allbest.ru