Главная Коллекция "Otherreferats" Психология Гігієнічні та санітарно-просвітницькі основи профілактики радіотривожності населення регіонів з підприємствами

Гігієнічні та санітарно-просвітницькі основи профілактики радіотривожності населення регіонів з підприємствами

Радіотривожність – специфічний психологічний стан населення уранодобувних регіонів України. Депресія, занепокоєння, тривожність, посттравматичні розлади та нез’ясовні соматичні симптоми - основні складові емоційних наслідків радіотривожних станів.

Рубрика	Психология
Вид	автореферат
Язык	украинский
Дата добавления	02.12.2017
Размер файла	709,5 K

посмотреть текст работы

скачать работу можно здесь

полная информация о работе

весь список подобных работ

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru

Вступ

Актуальність теми. Україна - держава з неповним ядерним циклом. Ядерна енергетика набула тут значного розвитку і має істотне значення в диверсифікації джерел енергозабезпечення країни. Частка електроенергії, яка виробляється атомними електростанціями, наближається до 60 %. Працює 4 АЕС, задіяні 15 енергоблоків. Видобування урану здійснюють у Кіровоградській області, переробку - в місті Жовті Води Дніпропетровської області на державному підприємстві «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» (ДП «СхідГЗК»). Першочерговим завданням вітчизняного енергетичного ринку є зменшення обсягів споживання природного газу, тому роль атомної енергетики в енергетичному балансі країни і надалі матиме істотне значення (Макаренко В.А., Щербак Є.І., 2013).

У тривалій історії Землі одна з ключових ролей в її еволюції належить радіоактивності природних радіоелементів, але в сучасних взаєминах людства і природи провідного значення набуває радіоактивність нового типу - штучна, що неминуче призводить до загострення екологічної ситуації внаслідок забруднення природного середовища. Антропогенне забруднення довкілля безпосередньо діє на громадське здоров'я (Тимченко О. І., 2005). Уранодобувна промисловість є важливою галуззю в економіці нашої країни, але, як і будь-який вид господарської діяльності, при веденні технологічного процесу негативно впливає на екологічний стан в тому регіоні, де розташовані відповідні підприємства. Для формування психологічного статусу жителів цих територій актуальним є явище радіотривожності (Архангельска Г.В., 2003).

Кількість населення, що в різній мірі контактує з техногенно підсиленими джерелами природного походження є досить чисельною. Це працівники атомної промисловості та енергетики, фахівці деяких спеціальностей, що тимчасово виконують роботи, у тому числі протиаварійні. Ще більша кількість населення проживає поблизу підприємств атомної галузі (Павленко Т.О., 2010).

Відчуття небезпеки від об'єктів ядерно-енергетичного комплексу породжує тривогу, змінює сприйняття сьогодення і планування життя людей. Значний обсяг суперечливих повідомлень створює умови для занепокоєння щодо впливу радіації на здоров'я. Адекватність оцінки проблем та відповідей на ці виклики залежить від джерел, якими користується людина, її культури і освіти, а також емоційного забарвлення цієї оцінки. Після аварії на Чорнобильській АЕС у суспільстві сформувалася і зміцнилася домінанта «радіація небезпечна» (Сердюк А.М., Лось І.П., 2013). Вона реалізується серед населення перш за все високим рівнем очікування нової радіаційної аварії. Дія іонізуючого випромінювання відрізняється від впливу інших техногенних і природних чинників, оскільки сприйняття енергії випромінювання не має в організмі людини специфічних органів її рецепції. Інформація передається тільки словом, що оцінює кількісний рівень енергії і ступінь її небезпеки (Stalpers L.J., 2013).

Емоційні наслідки радіотривожних станів включають депресію, занепокоєння, тривожність, посттравматичні розлади і нез'ясовні соматичні симптоми. До негативних факторів, які мають вплив на організм людини в умовах техногенного, зокрема, й радіаційного забруднення довкілля, додається й психоемоційний стрес, що може підсилювати чутливість до дії цих факторів (Архангельска Г.В., Зикова І.А., 2012; Румянцева О.В., Чінкіна С.Н., 2009).

Таким чином, визначальна роль атомної енергетики для енергетичної безпеки України і надалі буде стимулювати розвиток підприємств ядерно-енергетичного комплексу (ЯЕК), а також видобування урану та його переробку. Отже зберігатимуться підстави для виникнення і розповсюдження радіотривожних станів. Виходячи з цього, вивчення, визначення і профілактика радіотривожності населення регіонів з підприємствами ЯЕК є актуальним завданням для гігієнічної науки зараз та на перспективу.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота є самостійною науково-дослідною роботою, яка виконувалася в рамках ініціативної НДР кафедри гігієни та екології ДЗ «Дніпропетровська медична академія МОЗ України» (№ держреєстрації 0108U011276).

Мета роботи - наукове обґрунтування методичних підходів та практичних рекомендацій щодо визначення рівня і поширеності радіотривожних станів у жителів регіонів з підприємствами ядерно-енергетичного комплексу та розробка системи заходів з їх профілактики для поліпшення психічного здоров'я населення.

Завдання дослідження:

1. Узагальнити інформацію про існуючі наукові розробки у галузі медико-соціальної оцінки специфічних психологічних станів, пов'язаних з радіоекологічним проблемами в Україні та за кордоном.

2. Дослідити сучасний рівень окремих радіоекологічних і радіаційно-гігієнічних показників об'єктів довкілля, пов'язаних з багаторічним функціонуванням підприємств з видобування та збагачення уранової руди в містах Кіровоград і Жовті Води Дніпропетровської області.

3. Провести аналіз стану захворюваності населення міст з підприємствами видобування та переробки урану, зокрема за маркерними показниками на злоякісні новоутворення, в динаміці за останні 5 років.

4. Визначити суб'єктивну оцінку стану здоров'я та психологічний статус мешканців міст з підприємствами уранової та гірничовидобувної промисловості, як підґрунтя для формування і розповсюдження специфічного психологічного стану - радіотривожності.

5. Розробити методичні підходи та шкалу оцінки радіотривожності населення з наступною апробацією методики серед мешканців міста з урановидобувним підприємством.

6. Обґрунтувати систему організаційних, медико-профілактичних та санітарно-просвітницьких заходів з профілактики радіотривожних станів у населення регіонів видобування і переробки урану.

Об'єкт дослідження - формування особливого психоемоційного стану (радіо-тривожності) у населення регіонів з об'єктами ядерно-паливного циклу (ЯПЦ).

Предмет дослідження - радіаційно-гігієнічні характеристики об'єктів довкілля, маркерні показники здоров'я населення, специфічні психологічні стани та суб'єктивна оцінка стану здоров'я працівниками урановидобувних і уранопереробних підприємств, населення міст Жовті Води, Кіровоград, Вільногірськ.

Методи досліджень:

- бібліографічний - для вивчення за даними опублікованих наукових праць впливу підприємств ЯПЦ на стан довкілля в Україні, оцінки зв'язку радіаційного фактору зі станом соматичної захворюваності населення, ознайомлення зі станом дослідження радіотривожності, як явища, в Україні та світі;

_ гігієнічний - для оцінки природних, соціально-економічних, екологічних, медико-соціальних умов проживання населення;

_ епідеміологічний - для ретроспективного аналізу стану здоров'я населення за рівнем індикаторних патологічних станів та інших стохастичних ефектів;

_ психодіагностичний - для визначення різних рівнів (фізичного, психоемоційного, соціально-психологічного) самооцінки та власне радіотривожних станів серед представників обраних груп;

_ медико-статистичний - для статистичної обробки отриманих результатів, встановлення впливу зовнішніх чинників на стан психоемоційних статусів, в тому числі радіотривожності населення.

Наукова новизна отриманих результатів полягає в тому, що:

- вперше науково обґрунтовано методичні підходи до оцінки радіотривожності - специфічного психологічного стану населення уранодобувних регіонів України, при цьому доведено недостатню специфічну чутливість стандартних психологічних методик для визначення радіотривожних станів;

- вперше з позицій соціально-мотиваційної парадигми «знаю»-«усвідомлюю»-«виконую» встановлено особливості сприйняття населенням медико-екологічних ризиків різного ґенезу, в тому числі природних (радон), штучно підсилених та індустріальних джерел іонізуючого випромінювання і тютюнопаління, показано тенденцію до ігнорування громадянами здорового способу життя, як вагомого чинника збереження індивідуального здоров'я;

- отримано нові дані про особливості суб'єктивної оцінки стану індивідуального здоров'я працівниками уранових підприємств та мешканцями мономіст на диференційованих рівнях психологічної організації, визначено, що більш позитивна оцінка власного здоров'я притаманна саме персоналу підприємств з радіаційно-ядерними технологіями;

- оновлено уявлення про психологічний статус мешканців мономіст з містоутворюючими підприємствами уранової та гірничовидобувної промисловості, вперше встановлено питому вагу груп населення з різними рівнями радіотривожності;

- на базі наукового аналізу запропоновано багаторівневу диференційовану систему заходів для профілактики радіотривожних станів.

Практичне значення одержаних результатів. Отримані наукові результати дозволять проводити оцінку розповсюдженості радіотривожності серед населення через встановлення якісних та кількісних ознак цього психо-логічного стану; виявляти групи населення, найбільш схильні до формування радіотривожних станів; запобігати поглибленню негативних психологічних станів серед окремих груп населення відповідних територій через:

а) формування у мешканців адекватного ставлення до існуючих медико - гігієнічних проблем, пов'язаних з підвищеними радіаційними ризиками на відповідних територіях, об'єктах;

б) розповсюдження спеціальних знань, конкретних засобів, методик індивідуальної та колективної профілактики радіотривожних станів; корекції психологічного статусу населення та окремих громадян за допомогою комплексу колективних (громадських) та індивідуальних спеціальних заходів; сприяння зміцненню здоров'я населення і запобігання негативним психологічним наслідкам, пов'язаним з радіаційним забрудненням територій.

За результатами дисертаційної роботи розроблено та затверджено МОЗ України методичні рекомендації «Визначення та профілактика радіотривожних станів населення на територіях з підприємствами ядерно-енергетичного комплексу» №55.16/139.16 від 18.07.2016 року, отримано патент на корисну модель «Спосіб оцінки радіотривожності» UA 101807 U. Окремі результати досліджень впроваджено в науково-педагогічний процес Національного медичного університету імені О.О. Богомольця, Харківського національного медичного університету, ДЗ «Дніпропетровська медична академія МОЗ України», Кіровоградського медичного коледжу. Матеріали досліджень використовуються в роботі фахівцями лікувально-профілактичних закладів Кіровоградської області, Головного управління Державної санітарно-епідеміологічної служби України в Кіровоградській області, Кіровоградського обласного лабораторного центру Державної санітарно-епідеміологічної служби, впроваджені в роботу управлінь Держпродспоживнагляду України в місті Кіровограді та Кіровоградському районі Кіровоградської області.

Особистий внесок здобувача. Здобувачем особисто визначені мета та завдання дослідження, здійснено аналітичний огляд вітчизняної та світової літератури, розроблено план та програму дослідження, організовано та проведено анкетування населених міст Жовті Води, Вільногірськ, Кіровоград, працівників гідрометалургійного заводу ДП «СхідГЗК», Вільногірського гірничо-металургійного комбінату. Автор самостійно провів опрацювання анкет і статистичну обробку отриманих результатів, брав безпосередню участь у розробці методики оцінки радіотривожності, оформленні патенту, підготовці методичних рекомендацій та впровадженні результатів дослідження. Питома вага особистого внеску здобувача складає більше 80 %.

Апробація результатів дисертації. Матеріали дисертаційного дослідження були представлені на публічних заходах обласного, регіонального, загальноукраїнського і міжнародного значення: науково-практичній конференції, присвяченій відзначенню Дня працівників Державної санітарно-епідеміологічної служби України (м. Кіровоград, 2012); науково-практичній конференції з міжнародною участю «Здоров'я працюючих», ДП «Науково-дослідний інститут медико-екологічних проблем Донбасу та вугільної промисловості МОЗ України», (м. Донецьк, 2012); ІХХ Всеукраїнській науково-практичній конференції «Перспективні напрямки української науки» (м. Запоріжжя, 2013); науково-практичній конференції «Актуальні питання гігієни та екологічної безпеки» (м. Київ, 2013); науково-практичній конференції Державної санітарно-епідеміологічної служби України «Реформування системи державного управління у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення: сьогодення та майбутнє» (м. Кіровоград, 2013); Всеросійській науково-практичній конференції «Состояние и актуальные вопросы гигиенического обучения и воспитания населения и военнослужащих» (м. С. Петербург, 2013); ІІІ Міжнародному конгресі «Медицина транспорту 2015» (м. Одеса, 2015).

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 15 друкованих робіт, із яких 6 - у наукових фахових виданнях, затверджених ДАК України, 1 - у зарубіжному науковому фаховому журналі, видано 1 патент, 1 методичні рекомендації.

1. Програма, матеріали і методи дослідження

емоційний радіотривожність депресія

Програма дослідження була розроблена, виходячи з поставленої мети і завдань, з використанням системного підходу та вибору адекватних методів дослідження (рис. 1). Робота проводилась у 5 етапів.

Науковою базою дослідження були обрані м. Кіровоград і м. Жовті Води Дніпропетровської області, оскільки Україна - держава з неповним ЯПЦ, ланками якого є названі міста. В Кіровограді добувають уранову сировину, яка транспортується у Жовті Води - єдине в Україні місто, де здійснюється первинне збагачення урану. Особливістю цього населеного пункту є те, що місто виникло біля родовища урану, розвивалося як типове мономісто. Містоутворюючим підприємством стало ДП «СхідГЗК». Контрольним містом було обрано Вільногірськ Дніпропетровської області, відносно молоде місто, яке виросло як місто-супутник біля родовища титанових руд. Відрізняється від Жовтих Вод характером виробничих та екологічних шкідливостей, а саме - відсутністю радіаційної компоненти. Інші умови - географічні, соціальні, комунально-побутові є тотожними (табл. 1).

Для аналізу екологічної та радіаційної ситуації в м. Кіровоград та області використані дані спостережень Державної санепідслужби в Кіровоградській області, досліджень ДУ «Інститут громадського здоров'я імені О.М. Марзєєва», «Екологічний паспорт Кіровоградської області», викопіювано дані дослідження на тему «Екологічна оцінка Кіровоградської області України в частині впливу радіаційного фону техногенного та природного характеру на здоров'я населення регіону» (проведено 1063 спостереження за 63 показниками).

Рис. 1. Програма, матеріали та обсяг дослідження

Таблиця 1. Порівняльна характеристика міст Жовті Води і Вільногірськ

Показник	Жовті Води	Вільногірськ
Рік заснування	1957	1956
Статус	Місто обласного підпорядкування	Місто обласного підпорядкування
Кількість населення	48620 осіб	23625 осіб
Містоутворююче підприємство	ДП «СхідГЗК»	Вільногірський ГМК
Діяльність містоутворюючого підприємства	Видобування і первинна переробка уранової руди (до 1989 р.), нині первинна пробка уранової сировини	Розробка родовища ільменіт-рутил-цирконо-вих пісків, збагачення, виробництво ільменіто-вого концентрату
Наявність радіаційної небезпеки	Наявність підприємств ЯПЦ	Відсутність підприємств ЯПЦ*
Природний радіаційний фон	0,15 - 0,22 мкЗв/год	0,12 - 0,20 мкЗв/год
Відстань між містами	48 км

Примітка. * - За рівнем ефективної питомої активності природних радіонуклідів зазначений концентрат відноситься до четвертого ступеню радіаційної небезпеки (менш 7,4 кБк/кг) і не вимагає додаткових організаційних та технічних заходів з радіаційної безпеки згідно п.3.5 та табл. 1 ДСП 6.6.1.6.2-082-02 «Державні санітарні правила при добуванні, збагачуванні та переробці руд, які містять техногенно-підсилені джерела природного походження, на підприємствах промисловості рідкісних металів» (висновок ДУ «Дніпропетровський обласний лабораторний центр Держсанепідслужби України»).

Для аналізу екологічної та радіаційної ситуації в м. Жовті Води та Дніпропетровський області використані матеріали Держсанепідслужби в Дніпропетровській області, центральної пилогазодозиметричної лабораторії і гідрогеологічного загону ГРП-2 ДП «СхідГЗК», «Екологічний паспорт Дніпропетровської області» (6341 спостереження); Кіровограда - дані санепідслужби, «Екологічний паспорт Кіровоградської області», матеріали Українського НДІ промислової медицини (5318 спостережень). Захворюваність населення Дніпропетровської області проаналізована за матеріалами звітів канцерреєстру Дніпропетровської області, інформації кафедри онкології та медичної радіології ДЗ «Дніпропетровська медична академія МОЗ України» (4450 показників). Аналіз стану захворюваності населення в Кіровоградській області здійснювався з використанням матеріалів обласного центру медичної статистики та звітів Кіровоградського обласного онкологічного диспансеру (4340 показників).

Перше опитування проведене серед населення м. Кіровограда у 2012 році з використанням анкет «Сприйняття радіаційних ризиків населенням України» ДУ «Інститут гігієни та медичної екології імені О.М. Марзєєва» (n=740).

Дослідження особливостей суб'єктивної оцінки стану здоров'я та психологічного статусу мешканців міст з підприємствами уранової та гірничовидобувної промисловості проводилось серед працівників ГМЗ і жителів Жовтих Вод (n=206), а також працівників Вільногірського ГМК і мешканців Вільногірська (n=208). Вибірки працівників ГМЗ і ГМК, а також мешканців обраних міст були статистично порівняними за кількістю, статтю і віком респондентів (p>0,05 при усіх порівняннях). Дослідження проводили за трьома методиками, запропонованими та адаптованими Санкт-Петербурзьким науково-дослідним психоневрологічним інститутом ім. В.М. Бєхтєрєва: Гіссенський опитувальник (Brahler E, Schumacher J, Brahler C., 2000); «Методика самооцінки психічних станів» (тест Айзенка) (Ильин Е.П., 2004); «Методика діагностики рівня соціальної фрустрованості» Л.І. Вассермана в модифікації В.В. Бойка (Вассерман Л.І., 2004). Анкети побудовані за стандартними принципами індивідуальної та громадської психології. Респондентам не відома кінцева мета дослідження - жодним словом не згадується про радіацію чи радіаційні ризики.

Для апробації оригінальної шкали та оцінки радіотривожності населення на четвертому етапі роботи в грудні 2014 року було проведено повторне опитування мешканців м. Кіровограда (n=181). При цьому поряд з оригінальним опитувальником обрано методику, запропоновану Ч. Спілбергером у модифікації Ю. Ханіна, що дає змогу диференційовано вимірювати тривожність і як особистісну властивість, і як специфічний стан.

Статистична обробка матеріалів дослідження проводилась із використанням ліцензійного пакету програм STATISTICA v.6.1 (сер. номер AJAR909E415822FA). Статистичні характеристики представлено у вигляді: число спостережень (n), середня арифметична (M), стандартна похибка середньої (m), стандартне відхилення (s), відносні показники (%). Порівняння показників проводилось з використанням параметричних і непараметричних критеріїв (з урахуванням нормальності розподілу ознак за критеріями Колмогорова-Смирнова і Ліллієфорса): рівність дисперсій - за критерієм Фішера (F); вірогідність відмінностей середніх - за критеріями Стьюдента (t) і Манна-Уїтні (U, z); множинне порівняння - за критерієм Краскела-Уоліса; відмінність відносних показників - за критерієм Хі-квадрат Пірсона (2). Оцінка взаємозв'язку між ознаками проводилась за коефіцієнтами рангової кореляції Спірмена (rS). Критичний рівень статистичної значимості при перевірці гіпотез приймався р 0,05 (Антомонов М.Ю., 2006, Реброва О.Ю., 2002).

2. Результати дослідження та їх обговорення

При ретроспективному аналізі масиву даних показано що підприємства ЯПЦ, розташовані в Кіровограді та Жовтих Водах, мають негативний вплив на стан довкілля. Спільною проблемою для цих міст є опромінення населення від радону. Негативний вплив іонізуючого випромінювання на населення реалізується, перш за все, через підвищену ексхаляцію радону з ґрунту внаслідок підземних робіт. Підвищена активність радону та його продуктів розпаду (від 110 Бк/м3 до 746 Бк/м3) реєструється в повітрі від 53,3 % до 76,9 % обстежених житлових будинків та приміщень, об'єктів загально-побутового користування у Кіровограді і в понад 57 % приміщень у Жовтих Водах. Контрольне місто Вільногірськ також віднесено до проблемних за радоном, але виявлені аномальні концентрації цього газу - до 6280 Бк/м3, реєструються тут у поодиноких приміщеннях та історично пов'язані з геологічною структурою території (Макаренко М.М., 2010). Встановлено також, що після проведених рекультиваційних заходів, питомий внесок в загальний радіаційний фон об'єктів зберігання радіоактивних відходів та забруднення території є значно меншим за радоновий.

Захворюваність злоякісними новоутвореннями на 100 тисяч населення в досліджуваних містах є стабільно вищою за національний показник. Середній її рівень за останні п'ять років становив (М±m): у Кіровограді - 537,3±13,81; у Жовтих Водах - 374,3±14,78; в Україні - 350,5±3,76. Як наслідок у місцевих жителів потенційно небезпечним може бути таке явище як радіотривожність.

Рівень поінформованості жителів м. Кіровограда (2012 р.) щодо найвагоміших факторів радіаційного ризику можна поєднати ланцюжком «знаю» - «усвідомлюю» - «виконую». Переважна кількість респондентів (78 %) визнає недостатній рівень інформованості - «знаю». Чистою чи задовільною територію міста визнали тільки 27,8 % від числа опитаних. Високу забрудненість території відмічають переважно жінки (81,0 % проти 55,1 % чоловіків; 2=55,33, p<0,001) і старші мешканці міста (86,6 % осіб у віці старше за 28 років проти 56,7 % респондентів до 28 років; 2=81,58, p<0,001).

«Усвідомлюю» - близько 72 % опитаних усвідомлюють небезпеку забруднення території м. Кіровограда. В опитаних найбільшу стурбованість викликає радіаційне забруднення території (53,1 %), можливий негативний вплив наслідків аварії на ЧАЕС на здоров'я в майбутньому (46,5 %), а також радіаційне забруднення води (35,4 %). Але людей так само непокоїть стан здоров'я членів родини (30,1 %) та забруднення продуктів харчування (27,8 %). Вірогідна кореляція (p<0,001) зазначених наслідків з віком і статтю респонден-тів відзначена лише відносно стурбованості за здоров'я членів сім'ї - rS=0,210; t=5,82 і rS=0,178; t=4,91, відповідно. Актуальність цієї проблеми визнали 36,1 % жінок проти 19,0 % чоловіків (2=23,36; p<0,001), 40,5 % осіб середнього та старшого віку проти 19,3 % осіб віком до 28 років (2=39,25; p<0,001).

Означилася тенденція негативного ставлення до будівництва нових блоків АЕС в Україні (62,4 % респондентів), що корелює з середнім і старшим віком і жіночою статтю респондентів - rS=0,219 (t=6,09, p<0,001) і rS=0,222 (t=6,18, p<0,001). Зокрема, нове будівництво АЕС заперечують 73,1 % осіб середнього та старшого віку проти 51,9 % осіб віком до 28 років (2=35,35; p<0,001), а також 70,6 % жінок проти 48,1 % чоловіків (2=36,42; p<0,001).

«Виконую» - більшість опитаних, в родинах яких були випадки онкологічних захворювань (56,7 %), пов'язують їх саме з впливом радіації, ігноруючи власний спосіб життя. При опитуванні 2014 року думка кіровоградців не змінилася, а саме: кожен четвертий (25,5 %) вважає випадки онкологічних захворювань у родині прямим наслідком впливу радіації; 37,2 % опитаних вказує на можливість такого впливу, ще стільки ж - 37,2 % так не вважають. Про відсутність випадків онкопатології у родині здебільшого зазначали чоловіки (61,5 % проти 39,0 %; 2=9,04, p<0,01). Разом з тим, за отриманими даними 27,6 % респондентів палять з різною періодичністю. Абсолютну більшість серед них становлять чоловіки молодого віку (середній вік - 19,7±1,0 років) і жінки старше 30 (40,9±0,9 років). Серед людей різних професій більше всіх палять військові (64,6 % проти 9,7-30,0 % у респондентів інших професій; p<0,001 при усіх порівняннях за критерієм 2) та медичні працівники (24,6 % і 30,0 %). На запитання «Чи палить хто-небудь у Вас вдома ?» позитивно відповіли 414 (55,9 %) опитаних, що прямо корелювало з наявністю такої звички в себе (rS=0,233, p<0,001).

Приведені факти свідчать про недостатню обізнаність населення про інші, часто більш вагомі фактори ризику виникнення цих хвороб, та притаманну звичку скидати проблеми з індивідуальним здоров'ям суто на зовнішні фактори, ігноруючи власний спосіб життя. З іншого боку можна вважати ставлення населення до проблеми раку одним з головних проявів радіотривожності в регіоні.

За результатами оцінки стану психологічного здоров'я працівників гідро-металургійного заводу (ГМЗ) ДП «СхідГЗК» і Вільногірського гірничо-металургійного комбінату (ГМК), а також жителів Жовтих Вод і Вільногірська (табл. 2), встановлено, що інтегральна оцінка скарг, яка характеризує інтенсивність суб'єктивного дискомфорту, у середньому не перевищує 20 % від максимально можливого балу (24 бали) в усіх групах, проте найнижчі оцінки (10,66 ± 0,92) мають працівники ГМЗ.

Таблиця 2. Середній ступінь вираженості суб'єктивного дискомфорту, психічних станів і соціальної фрустрованості у респондентів м. Жовті Води і Вільногірськ (М±m, бали)

Критерій	Працівники	Мешканці
	ГМЗ (n=104)	ГМК (n=104)	р	ЖВ (n=102)	ВГ (n=104)	р
Інтегральна оцінка скарг	10,66±0,92	17,05±1,62	<0,01	18,73±1,63	17,65±1,58	>0,05
Тривожність	5,20±0,37	6,86±0,42	<0,01	7,65±0,47	5,76±0,40	<0,01
Фрустрація	4,32±0,035	6,12±0,45	<0,01	7,34±0,55	4,72±0,41	<0,001
Агресивність	6,64±0,32	8,60±0,43	<0,001	8,39±0,46	7,10±0,39	<0,05
Ригідність	6,97±0,36	8,98±0,42	<0,001	9,16±0,46	8,05±0,41	<0,05
Соціальна фрустрованість	1,23±0,05	1,15±0,06	>0,05	1,33±0,06	1,19±0,06	>0,05

Примітка. р - рівень значимості відмінностей між групами за U-критерієм Манна- Уїтні.

Найвиразнішим психічним станом у всіх обстежених є ригідність, яку зазвичай пов'язують з консервативністю поглядів і установок. У 65,4 % опитаних працівників ГМК цей стан відповідає середньому (56,7 %) або високому (8,7 %) ступеню вираженості, тоді як у працівників ГМЗ частіше відзначається низький рівень (61,2 %) (2=15,4, р<0,001). Серед мешканців міст, що працюють на інших підприємствах, ригідність більш виражена у жителів Жовтих Вод - (9,16 ± 0,46) бала проти (8,05 ± 0,41) бала у Вільногірську (z=1,97, р<0,05). Більше половини опитаних з усіх груп мають низьку тривожність (55,9-78,9 %) і високу самооцінку (54,9-86,6 %), а найбільшу тривожність і нестійкість виявляють мешканці Жовтих Вод. Ступінь вираженості соціальної фрустрованості був низьким у більшості опитаних (91,8 %), без значимих відмінностей як між працівниками підприємств (z=1,69, р>0,05), так й між городянами (z=1,58, р>0,05).

Під час аналізу інтенсивності суб'єктивних скарг як інтегральної оцінки дискомфортного стану здоров'я виявлені прямі кореляційні зв'язки між цим показником та іншими факторами психічного здоров'я і соціальної адаптованості: тривожністю (rS=0,382; p<0,001), фрустрацією (rS=0,374; p<0,001), ригідністю (rS=0,214; p<0,001), агресивністю (rS=0,154; p<0,01), соціальною фрустрованістю (rS=0,428; p<0,001).

За даними дослідження тривожності населення м. Кіровограда за методикою Спілбергера - Ханіна, встановлено, що рівень ситуативної тривожності у більшості опитаних (71,8 %) був високим і більш вираженим у чоловіків, ніж у жінок - 47,8 ± 0,32 проти 46,4 ± 0,66 бала (t=1,96, р<0,05). Високий рівень особистісної тривожності відзначався у 56,3 % респондентів, в тому числі у 77,8 % осіб у віці 60 років і старше.

Отримані за проведеною роботою результати проказали, що наявні психодіагностичні методики дослідження тривожності (методика самооцінки психічних станів за Айзенком, дослідження особистісної і ситуативної тривожності Спілбергера - Ханіна) не дають можливості відокремити радіотривожність від інших психоемоційних ознак людини, тобто мають низьку специфічність, що підтвердило доцільність розробки окремої методики для визначення радіотривожності населення регіонів з підприємствами ЯПЦ.

У цьому зв'язку нами розроблено і запатентовано оригінальний спосіб визначення радіотривожності, а як прототип використано анкету «Сприйняття радіаційних ризиків населенням України» ДУ «Інститут гігієни та медичної екології імені О.М. Марзєєва».

Опитувальник містить 20 запитань, які дозволяють визначити ставлення респондента до об'єктів ЯПЦ взагалі і конкретно до того підприємства, яке розташоване в місті проживання, оцінити стан довкілля, власне здоров'я.

Подальшій оцінці для визначення радіотривожності населення підлягають 9 ключових запитань анкети із 20.

Запропонована нами методика передбачає, що відповіді, отримані в процесі анкетування, оцінюють за чотирибальною шкалою.

Рівень радіотривожності (Х) конкретної людини встановлюється за сумою балів (Х=n), отриманих за відповіді на 9 запитань опитувальника. Апробація метода і визначення критеріїв для виділення груп з різним рівнем радіотривожності проводилось у грудні 2014 року серед працюючих мешканців м. Кіровограда.

Всього було опитано 181 респондента, з них чоловіків - 104 (57,5 %), жінок - 77 (42,5 %). Середній вік опитаних складав (M±m) - 39,5 ± 0,9 років.

Аналіз розподілу рівнів радіотривожності за результатами опитування респондентів дозволив класифікувати вибірку на групи з відсутнім, низьким, середнім і високим рівнем радіотривожності.

Прийняті групи отримали такі числові та вербальні характеристики: при Х = 915 балів - радіотривожність відсутня, Х = 1622 - низька, Х = 2329 - середня, Х = 3036 - висока.

У табл. 3 відображені критерії та характеристика, за якими визначали рівень радіотривожності при дослідженні.

Таблиця 3. Шкала оцінки радіотривожності населення

Рівень радіотривожності	Характеристика	Бали
радіотривожність відсутня	людина не стурбована впливом радіації на своє здоров'я, не вважає територію, на якій проживає, радіаційно небезпечною, не вбачає шкоди в роботі АЕС, підтримує будівництво нових блоків АЕС	915
радіотривожність низька	людина не стурбована впливом радіації на своє здоров'я, не вбачає шкоди в роботі АЕС, підтримує їх будівництво, але визнає можливість радіаційного забруднення території, на якій проживає, продуктів харчування, води, повітря, ґрунту	1622
радіотривожність середня	людина стурбована впливом радіації на своє здоров'я, радіаційним забрудненням території, на якій проживає, продуктів харчування, води, повітря, ґрунту, мириться з існуванням діючих АЕС, але не підтримує будівництво нових	2329
радіотривожність висока	людина пов'язує свої захворювання переважно з впливом радіації, вважає радіаційно-забрудненою територію, на якій проживає, продукти харчування, воду, повітря, ґрунт, переконана, що робота АЕС шкодить довкіллю, не підтримує їх будівництво	3036

Отримані дані свідчать, що у 16,0 % учасників анкетування радіотривожність відсутня, у більшості респондентів (52,5 %) її прояви на низькому рівні, але близько третини опитаних жителів міста Кіровограда (31,5 %) мають наявні ознаки радіотривожності, а саме: 27,6 % - середній рівень, а 3,9 % - високий. При цьому середній ступінь виразності радіотривож-ності у жінок і чоловіків - (20,47 ± 0,59) і (20,41 ± 0,46) бала не мав достовірних розбіжностей (t=0,07, р>0,05), і не залежав від віку респондентів.

За результатами кореляційного аналізу відзначено, що самооцінка стану здоров'я не залежить від особистісної або ситуаційної тривожності респондента (р>0,05), але корелює з рівнем радіотривожності (rS=0,134; р<0,10). Наявність випадків онкопатології у родині і переконання респондента в існуванні прямого зв'язку між ними і радіацією також достовірно корелюють з підвищеним рівнем радіотривожності (rS=0,209; р<0,01 і rS=0,302; р<0,001, відповідно), слабко пов'язані з ситуаційною тривожністю (rS=0,142; р>0,05 і rS=0,136; р>0,05) і не залежать від особистісних переживань (rS=0,114; р>0,05 і rS=-0,024; р>0,05). Найтісніше рівень радіотривожності пов'язаний зі ставленням населення до наявності у місті уранової шахти та її впливом на здоров'я - rS=0,562; р<0,001.

Розроблено комплекс організаційних, гігієнічних та санітарно-просвітницьких заходів, що має забезпечувати координацію діяльності органів місцевого самоврядування, адміністрації та медичної служби підприємств, установ охорони здоров'я, органів Держсанепідслужби, громадських організацій, засобів масової інформації та навчальних закладів з метою виявлення і профілактики радіотривожності населення територій з підприємствами ЯЕК та зміцнення психічного здоров'я населення (табл. 4).

Таким чином, запропонована методика оцінки радіотривожності дозволяє визначити особисте ставлення респондентів до конкретної проблеми - можливого впливу різноманітних джерел іонізуючих випромінювань та згрупувати їх за рівнем тривожності для планування запобіжних і оздоровчих заходів.

Висновки

У дисертаційній роботі з позицій психогігієни вирішено актуальне наукове завдання щодо визначення рівня та поширеності радіотривожних станів у жителів регіонів з підприємствами видобування і переробки урану. Вперше розроблено шкалу оцінки радіотривожності населення регіонів з підприємствами ЯЕК, запропоновано комплекс гігієнічних та санітарно-просвітницьких заходів для профілактики радіотривожних станів.

1. З'ясовано, що подальший розвиток та розповсюдження радіаційно-ядерних технологій у світі разом з забезпеченням економічної ефективності та енергетичної незалежності окремих країн, породжує безліч соціально-психологічних відгуків у суспільстві, одним з яких є формування та розповсюдження серед населення специфічного психологічного стану -радіотривожності. Особливої уваги в цьому сенсі потребує населення міст з підприємствами ЯПЦ, яке, у певній мірі, є заручником можливих негативних екологічних та медико-соціальних наслідків діяльності таких виробництв. Разом з тим, до сьогодні не існувало науково обґрунтованих методичних засобів для оцінки якісних та кількісних показників таких радіотривожних станів.

2. Встановлено, що натепер у населених пунктах з діючими (м. Кіровоград) та законсервованими (м. Жовті Води) копальнями уранової руди негативний вплив на радіаційний стан об'єктів довкілля реалізується, перш за все, через підвищену ексхаляцію радону з ґрунту внаслідок підземних робіт і значно менше (після проведених рекультиваційних заходів) через об'єкти зберігання радіоактивних відходів та забруднення території. Підвищена активність радону та його продуктів розпаду (від 110 Бк/м3 до 746 Бк/м3) реєструється в повітрі 53,3 % - 76,9 % обстежених житлових будинків та приміщень, об'єктів громадського користування у Кіровограді і в понад 57 % житлових приміщень у Жовтих Водах. При цьому близько 60 % населення міст, де розташовані підприємства ПЯЦ, погано поінформовані про їх виробничу діяльність і реальний вплив на об'єкти довкілля і стан здоров'я людей.

3. Показано, що у динаміці п'ятирічного періоду (2010-2014 рр.) рівні онкологічної захворюваності в містах, де розташовані діючі підприємства ЯПЦ, суттєво перевищували загальноукраїнські показники як в цілому, так і в розрізі окремих патологій. Так, середній рівень загальної захворюваності на злоякісні новоутворення у Кіровограді перевищував національний показник на 53,5 % (p<0,001), на злоякісні новоутворення молочної залози - на 59,3 % (p<0,001), на злоякісні новоутворення легень - на 27,7 % (p<0,01); в Жовтих Водах - на 6,9 % (p>0,05), 28,9 % (p<0,01) і 24,7 % (p<0,05), відповідно. Показники онкологічної захворюваності в контрольному місті Вільногірськ достовірно не відрізнялись від загальноукраїнських.

4. За суб'єктивною психофізіологічною оцінкою працюючого населення міст Жовті Води і Вільногірськ визначено, що ступінь прояву хворобливих відчуттів мешканців знаходиться на низькому рівні (від 11,1 % до 19,5 % від максимального рівня), причому інтенсивність скарг найнижча у працівників ГМЗ (Жовті Води), трудова діяльність яких безпосередньо пов'язана з джерелами радіоактивних випромінювань. Психічний стан здоров'я населення обох міст у цілому відповідає низьким (за показниками тривожності, фрустрації - від 54,9 % до 86,6 % опитаних) і середнім оціночним рівням (за шкалами ригідності та агресивності - від 29,8 % до 56,7 % респондентів), з більшою вираженістю проявів у працівників Вільногірського ГМК та мешканців Жовтих Вод, які не працюють на шкідливому виробництві, що вказує на відсутність прямих зв'язків вираженості цих станів із завищеною оцінкою радіаційної небезпеки. Наявність достовірного (р<0,001) кореляційного зв'язку між показниками суб'єктивного сприйняття стану фізичного здоров'я і психологічними характеристиками (тривожністю - rS=0,382, ригідністю - rS=0,214, психологічною і соціальною фрустрованістю - rS=0,374 і rS=0,428) у населення мономіст свідчить про взаємообумовленість проявів хворобливих відчуттів і психічного напруження, здебільшого пов'язаного з їх особистісними характеристиками і соціальним статусом.

5. Встановлено, що наявні психодіагностичні методики дослідження тривожності (методика самооцінки психічних станів за Айзенком, дослідження особистісної і ситуативної тривожності Спілбергера - Ханіна) мають низьку специфічність і не дають можливості відокремити радіотривожність від інших психоемоційних ознак людини. Метод оцінки радіотривожності, розроблений нами, включає анкетування населення з використанням опитувальника і встановлення рівня радіотривожності за якісними ознаками (ставлення індивіду до впливу радіації на здоров'я, до експлуатації атомних електростанцій та подальшого їх будівництва, особисту оцінку радіаційного забруднення території проживання, атмосферного повітря, води та продуктів харчування). За результатами опитування працюючого населення Кіровограда визначено низький рівень радіотривожності у 52,5 % респондентів, середній - у 27,6 %, високий - у 3,9 %, що прямо корелює з самооцінкою стану здоров'я (rS=0,134; р<0,10), наявністю випадків онкопатології у родині (rS=0,209; р<0,01) і переконанням респондента в існуванні безпосереднього зв'язку між онкозахворюваннями та іонізуючою радіацією (rS=0,302; р<0,001).

Таблиця 4. Напрямки впровадження комплексу заходів з профілактики радіотривожних станів населення

Захід	Впровадження
	Органи місцевого самоврядування	Підприємство ЯПК	Установи охорони здоров'я	Сімейні лікарі	Центри громадського здоров'я	Навчальні заклади	Громадські організації
Програма радіаційного і соціального захисту населення	беруть участь у створенні	співпрацює	консультують	консультують	консультують	поширюють інформацію	поширюють інформацію
Просвітницька навчальна програма	сприяють впровадженню	сприяє створенню	беруть участь у розробці	інформують	беруть участь у розробці	впроваджують	беруть участь у розробці
Незалежний сайт	інформують	забезпечує інформацією	беруть участь у створенні	беруть участь в обговоренні	консультують	користуються	беруть участь у створенні
Інформаційні табло	забезпечують встановлення	забезпечує інформацією	забезпечують інформацією	повідомляють про наявність	консультують	користуються	рекламують
Моніторинг природного фону	організовують	здійснює	-	-	консультують	-	-
Дослідження радонової активності	організовують	Сприяє проведенню	беруть участь у впровадженні профілактичних заходів	інформують про заходи профілактики	беруть участь у розробці профілактичних заходів	вивчають і впроваджують профілактичні заходи	пропагують профілактичні заходи
Програми на телебаченні, радіо	сприяють створенню, фінансують	забезпечує інформацією	беруть участь у створенні	повідомляють про наявність	беруть участь у створенні	інформують дітей і батьків	беруть участь у створенні
Рубрики в газетах	сприяють створенню, фінансують	забезпечує інформацією	забезпечують інформацією	інформують	забезпечують інформацією	інформують дітей і батьків	беруть участь у створенні

6. Запропоновано багаторівневий комплекс заходів для роботи серед населення регіонів видобування та переробки уранової руди, в тому числі законодавчих, організаційних, санітарно-просвітницьких, гігієнічних, що має забезпечити координацію діяльності органів місцевого самоврядування, адміністрації та медичної служби підприємств, установ охорони здоров'я, громадських організацій, засобів масової інформації, навчальних закладів з метою виявлення та цільової профілактики радіотривожних станів.

Література

1. Дорогань С.Б. Про методичні підходи до оцінки радіотривожності населення міст з підприємствами паливно-ядерного циклу / Сергій Борисович Дорогань // Гігієна населених місць. - 2015 - Випуск 66 - С. 162-168.

2. Комплексна оцінка стану суб'єктивного дискомфорту у працівників уранопереробного підприємства та мешканців міста з техногенно підсиленими джерелами природного походження / О.А. Шевченко, С.Б. Дорогань, Г.С. Канюка, І.О. Губар [та ін.] // Журнал клінічних та експериментальних медичних досліджень - Суми - 2014 - том 2, №1. - С. 50-57.

3. Порівняльна оцінка суб'єктивного дискомфорту працівників містоутворюючого підприємства та мешканців мономіста / О.А Шевченко, С.Б. Дорогань, В.В. Сотников, М.Г. Вершинін // Експериментальна і клінічна медицина. - 2014. - №4 (65). - С. 218 - 222.

4. Шевченко О.А. Гігієнічні та санітарно-просвітницькі аспекти радіотривожності населення регіонів видобування та переробки урану // О.А. Шевченко, С.Б. Дорогань, П.І. Сидоренко - Вестник гигиены и эпидемиологии, Донецьк - 2012 - №2 (16) - С. 167-172.

5. Шевченко О.А. Особливості психологічного статусу мешканців мономіст з уранопереробною та гірничовидобувною промисловістю / О.А. Шевченко, С.Б. Дорогань // Гігієна населених місць - К.: - 2014 - Випуск 63. - С. 324-330.

6. Шевченко О.А. Особливості сприйняття медико-екологічних ризиків мешканцями Кіровограда// О.А. Шевченко, С.Б. Дорогань - Експериментальна і клінічна медицина - Харків - 2015. - №1 (66) - С. 188 - 195.

7. Социальные и личностные аспекты восприятия населением онкологических рисков в уранодобывающих регионах / А.А. Шевченко, С.Б. Дорогань, П.И. Сидоренко, К.В. Ярынич // Проблемы здоровья и экологии - Гомель - 2013. - №1 (35). - С. 144-148.

8. Спосіб оцінки радіотривожності: пат. 101807 Україна: МПК (2015.01), G01T 1/00, A61B 5/00 / Шевченко О.А., Дорогань С.Б. ; u2015 04404 ; заявл. 05.05.2015 ; опубл. 25.09.2015, Бюл. № 18. - 7 с.

9. Визначення та профілактика радіотривожних станів населення на тери-торіях з підприємствами ядерно-енергетичного комплексу : методичні рекомен-дації (55.16/139.16 від 18.07.2016 р.) / Міністерство охорони здоров'я України, Український центр наукової медичної інформації та патентно-ліцензійної роботи»; уклад.: О.А. Шевченко, С.Б. Дорогань, О.В. Шевяков. - К., 2016. - 21 с.

10. Дорогань С.Б. Гігієнічні та санітарно просвітницькі аспекти радіотривожності в населення регіонів видобування та переробки урану / С.Б. Дорогань // Збірник матеріалів №4 науково-практичної конференції, присвяченої відзначенню Дня працівників Державної санітарно-епідеміологічної служби України. - Кіровоград, 2012. - С. 20-21.

11. Заброда В.П. Професійний рак у Кіровоградській області / В.П. Заброда, С.Б. Дорогань, Я.В. Першегуба // Здоров'я працюючих. Наукове видання. - Донецьк, 2012. - С. 110 - 115.

12. Заброда В.П. Професійні онкологічні захворювання в Кіровоградській області / В.П. Заброда /, С.Б. Дорогань, В.Г. Вечеровський // Реформування системи державного управління у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення: сьогодення та майбутнє: Збірник науково-практичної конференції Державної санітарно-епідеміологічної служби України (12-14 червня 2013 року). - м. Кіровоград. - С. 64 - 69.

13. Крамарьова Ю.С. Оцінка сприйняття ризиків тютюнопаління в урановидобувному регіоні / Ю.С. Крамарьова, С.Б. Дорогань // Актуальні питання гігієни та екологічної безпеки: Матеріали науково-практичної конференції (16 квітня 2013 року). - К.: ДУ «ІГМЕ НАМНУ»). - 2013. С.12.

14. Шевченко А.А. Личностные особенности радиотревожности населения уранодобывающего региона / А.А. Шевченко, С.Б. Дорогань, П.И. Сидоренко // Состояние и актуальные вопросы гигиенического обучения и воспитания населения и военнослужащих: Материалы Всероссийской научно-практической конференции (26 апреля 2013 года). - СПб: ВМедА, 2013. - С.53 - 54.

15. Шевченко О.А. Про оцінку радіотривожності населення міст з підприємствами ядерно-паливного комплексу / О.А. Шевченко, С.Б. Дорогань // Материалы III Международного конгресса “МЕДИЦИНА ТРАНСПОРТА - 2015” (15 - 17 вересня 2015 року). - м. Одеса. - С.227 - 228.

16. Шевченко О.А. Сприйняття радіаційних ризиків міським населенням / О.А. Шевченко, С.Б. Дорогань, В.П. Заброда, О.П. Штепа // Реформування системи державного управління у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення: сьогодення та майбутнє: Збірник науково-практичної конференції Державної санітарно-епідеміологічної служби України (12-14 червня 2013 року). - м. Кіровоград. - С. 49 - 58.

17. Шевченко О.А. Сприйняття радіаційних ризиків населенням урановидобувного регіону / О.А. Шевченко, С.Б. Дорогань // Збірник статей «Перспективні напрямки української науки». - Запоріжжя, 2013. - Т.2. - С. 26 - 27.

Размещено на Allbest.ru

автореферат "Гігієнічні та санітарно-просвітницькі основи профілактики радіотривожності населення регіонів з підприємствами" скачать

Подобные документы

Особливості переживання емоційних станів у чоловіків та жінок
Поняття емоційних станів у психології. Підбір психолого-діагностичних методик для дослідження переживання емоційних станів. Проведення експериментального дослідження для визначення особливостей переживання емоційних станів у чоловіків та жінок.

курсовая работа [55,4 K], добавлен 24.01.2011
Особливості жінок, що зазнали сексуального насилля
З’ясування наслідків зґвалтувань на особистість жінки. Посттравматичні стресові розлади. Порівняння психологічних особливостей жінок, що зазнали і що не зазнали сексуального насилля. Розробка рекомендацій щодо реабілітації жертв сексуального насилля.

дипломная работа [164,6 K], добавлен 25.03.2011
Дитяча тривожність та страхи
Аналіз поняття тривожності та страхів. Причини виникнення тривожності. Психологічні особливості страхів в молодшому шкільному віці. Огляд поведінки тривожних дітей. Методики виявлення дитячих страхів. Рекомендації щодо профілактики цих негативних явищ.

курсовая работа [49,3 K], добавлен 18.10.2013
Особливості емоційних станів особистості в конфліктних ситуаціях
Визначення особливостей прояву агресії та конфліктності серед курсантів та працівників ДАІ. Дослідження проблеми конфліктів, емоційних станів та агресивності. Характеристика теорії когнітивної моделі агресивної поведінки та стилів вирішення конфліктів.

дипломная работа [93,6 K], добавлен 17.05.2011
Поняття про емоційний стрес, Регуляція емоційних станів, Потреби та їх роль у розвитку стресу
Найпростіші емоційні процеси. Поняття и характеристика про емоційний стрес. Три етапи в розвитку стресу. підході регуляції емоційних станів та психічних механізмів. типи психологічного захисту. термін "фрустрація". Потреби та їх роль у розвитку стресу.

реферат [29,8 K], добавлен 21.11.2008
Особливості емоційних розладів та міжособистісних стосунків у дітей які страждають на невротичні і соматоформні розлади та органічні ураження ЦНС
Аналіз рівнів депресій, алекситимії та тривоги у дітей, що страждають невротичними та соматоформними розладами та органічними ураженнями центральної нервової системи. Розробка методики психотерапевтичної корекції міжособистісних взаємовідносин у дітей.

дипломная работа [209,2 K], добавлен 18.09.2014
Сприймання і розуміння емоційних станів людини як фактор соціалізації дошкільника
Експериментальне дослідження особливостей сприймання і розуміння дітьми емоційних станів людини. Психолого-педагогічні програми формування та корекції психоемоційної сфери старших дошкільників. Результати впровадження комплексної програми корекції.

дипломная работа [5,9 M], добавлен 16.03.2014
Емоційні стани особистості
Емоції - важливі компоненти життя і сприйняття, складна реакція організму. Переживання емоційних станів - радості, любові, дружби, симпатії. Експресивне вираження емоцій і почуттів. Фрустрація - своєрідний емоційний стан. Еволюційна теорія емоцій Дарвіна.

реферат [39,6 K], добавлен 15.12.2010
Діагностико-корекційна робота практичного психолога з дітьми-сиротами в яких виявлено посттравматичні розлади
Прояви посттравматичного стресового розладу у дітей молодшого шкільного віку. Охорона праці практичного психолога. Малюнок як метод діагностики посттравматичного стресового розладу у сиріт. Психологічний розвиток дітей, що виховуються в інтернатах.

дипломная работа [2,6 M], добавлен 08.03.2015
Семантичне поняття "праця" серед працюючого населення України
Соціальна сутність праці, її характер і зміст. Психологічні особливості сприймання праці. Види та методика проведення асоціативного експерименту, моделі семантичної обробки. Психосемантичне дослідження поняття праці серед працюючого населення України.

курсовая работа [273,2 K], добавлен 16.06.2014

Другие документы, подобные "Гігієнічні та санітарно-просвітницькі основи профілактики радіотривожності населення регіонів з підприємствами"

весь список подобных работ

скачать работу можно здесь

сколько стоит заказать работу?

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.