Структурні компоненти особистості, включеної до волонтерської діяльності
Виділення та обґрунтування компонентів, необхідних для особистості волонтера: соціально-поведінкового (просоціальна спрямованість особистості, альтруїзм і громадська активність) та мотиваційного (духовні потреби, екзистенційні та соціальні потреби).
Рубрика | Психология |
Вид | статья |
Язык | украинский |
Дата добавления | 02.12.2017 |
Размер файла | 36,9 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Структурні компоненти особистості, включеної до волонтерської діяльності
В.А. Перетятько
Постановка проблеми. Формування ціннісних орієнтацій особистості відбувається під впливом конкретних соціально-історичних умов та відображує цінності, які є актуальними для суспільства та пов'язані з економічним і культурним рівнем розвитку даного соціального середовища. Залученість особистості до важливої соціально-значущої діяльності, в якій поєднуються цінності, мотивація та спрямованість особистості є надзвичайно важливим фактором у формуванні та якісній зміні ціннісних орієнтацій особистості. Волонтерська діяльність передбачає в особистості волонтера низку ціннісних орієнтацій, що мають альтруїстичну спрямованість. В якості подібних цінностей виділяють: милосердя, доброту, толерантність, емпатію, гідність.
Мета дослідження: з'ясування тенденцій розвитку та закономірностей зміни ціннісних орієнтацій молодих людей, що займаються волонтерською діяльністю.
Завдання дослідження: дослідити основні компоненти, критерії і показники, що визначають ціннісні орієнтації двох груп молодих людей, які займаються волонтерською діяльністю та не зайнятих нею. Проаналізувати системи смисложиттєвих орієнтацій волонтерів та осіб, що не займалися такою діяльністю.
Виклад основного матеріалу. Дослідженням різних характеристик особистості, що включена до волонтерської діяльності, займалися багато вчених таких як: Л.Є. Балашов, З.П. Бондаренко, А.Й. Капська, Т.Л.Лях, Л.Є. Сикорська, О.А. Трубнікова, М.С. Яницький. Автори зазначають, що включеність особистості в загальне поле добровольчої волонтерської діяльності призводить до позитивних змін у світогляді, призводить до підвищеної соціальної та інтелектуальної активності, соціальної компетентності та вміння діяти в нестандартних життєвих ситуаціях. О.А. Трубнікова в своєму дослідженні визначила компоненти соціально-психологічної моделі готовності до волонтерства. Авторка виділяє наступні компоненти: компонент соціальних цінностей, когнітивний, емотивний та комунікативний. Треба відзначити, що ці компоненти та їх складові виявляються як необхідними якостями для успішного волонтерства, так, на думку інших дослідників, особистість набуває цих якостей внаслідок волонтерської діяльності.
На нашу думку, в ході волонтерської діяльності в структурі ціннісної спрямованості особистості на перший план виходять такі компоненти:
Соціально-поведінковий головними критеріями якого є про- соціальна спрямованість особистості, альтруїзм, громадянська активність. Його показники: любов до людей; піклування про ближнього, повага, милосердя, здатність до самопожертви, безкорисливість, громадянська відповідальність.
Мотиваційний компонент, головними критеріями якого є духовні потреби, екзистенційні та соціальні потреби. Його показники: морально-духовний обов'язок(духовні переконання), відчуття боргу(морального чи духовного), потреба сенсу життя, потреба у подоланні перепон, потреба у творчості та бажання допомагати іншим; потреба у самореалізації; потреба у відчутті потрібності, причетності, значущості, спілкуванні; бажання просувати певні цінності; прагнення отримати знання, навички.
Когнітивний компонент, головними критеріями якого є соціальний інтелект та рівень самопізнання. Показники наявності: здатність до розуміння соціальних відносин та соціальних цінностей, розуміння складного внутрішнього світу людини, адекватність образу «Я»; впевненість у собі; усвідомлення своєї професійної ролі та професійних обов'язків; усвідомлення своєї ролі в суспільстві; оптимізм.
Емотивний компонент, головними критеріями якого є ем- патія, толерантність і терпимість. Показники його наявності: небайдуже ставлення до проблем іншої людини; чуйність, співчуття, терпіння, фрустраційна толерантність.
Комунікативний компонент, головними критеріями якого є володіння вербальними та невербальними засобами спілкування, здатність до кооперації, комунікація як засіб інтеріоризації. Показники наявності: тактовність, ввічливість, доброзичливість, порядність, щирість, чесність, активне слухання, вміння керувати комунікативним процесом, уміння встановлювати контакт, відкритість до спілкування, рефлексія.
Духовний компонент, головними критеріями якого є духовне здоров'я, гармонійність, цілісність та зрілість особистості. Показники наявності: внутрішня свобода, відповідальність за своє життя та вчинки; самостійність, свідомість, здатність до вольових зусиль; надійність, вірність, відданість; відсутність внутрішніх протиріч, послідовність; переважання вищих цінностей; здатність до самопізнання та саморозвитку.
Екзистенційний компонент, головними критеріями якого є наявність або відсутність екзистенційного вакууму; наявність знайденого сенсу життя; особистісна ідентичність. Показники наявності: усвідомленість сенсу життя, наявність цілей життя, задоволеність життям, контрольованість життя (можливість впливати на власне життя).
Звичайно, виділення зазначених компонентів є досить умовним, потребує емпіричного підтвердження, з можливим подальшим коригуванням. Для поглибленого вивчення системи цінностей особистості в процесі волонтерської діяльності ми вирішили побудувати дослідження наступним чином.
Проведене нами емпіричне дослідження відбувалось у декілька етапів. На першому етапі було виділено мету, об'єкт, предмет, цілі та завдання дослідження.
Аналіз наукової літератури з даної проблематики дозволив нам припустити, що волонтерська діяльність впливає на формування ціннісних орієнтацій особистості, призводить до самоактуалізації, проявлення життєвих цілей, формування та структурування цінностей, посилення стабільності ціннісних орієнтирів особистості, до появи цілеспрямованості, якісної зміни спрямованості особистості.
Другим етапом стало проведення власне емпіричного дослідження та аналіз отриманих результатів.
В якості методів дослідження ми застосували низку психодіагностичних методик: тест СЖО Д.Леонтьєва; методику «Діагностика рівня емпатії» І.М. Юсупова; методику діагностики рівня емпатичних здібностей В.В. Бойко; тест Т.Лірі «Виявлення організаторських і комунікативних якостей у міжособистісних відносинах»; методику діагностики показника актуалізації та розвитку духовного потенціалу особистості - «Духовний потенціал особистості» Е.О. Помиткіна.
Дослідження відбувалося на базі вищих навчальних закладів Києва, Херсона та Всеукраїнської благодійної організації «Молодість не байдужа». Вибірку склали 209 молодих людей віком 18-23 років, яких умовно було віднесено до 3-х груп:
1. Першу групу склали молоді люди, які ніколи не займалися волонтерською діяльністю.
2. Другу групу слали люди, що мали поодинокі випадки волонтерської діяльності(наприклад, участь у передвиборчих кампаніях).
3. Третю групу склали молоді люди, які регулярно займаються волонтерством.
Додатково було виділено й проаналізовано такі якості: вік та ставлення до релігійності (атеїст/релігійний). Зазначимо, що питання ставлення до віри, на нашу думку, є досить важливим у роботі волонтера.
Для зручності ми будемо наводити отримані дані у відсотковому відношенні. Серед всієї вибірки респондентів (209 - загальна кількість) 44% мали вік до 21 року, а 56% респондентів - 22 роки (див. табл.1). По відношенню до віри 47% респондентів визначили себе як атеїсти, а 53% вважають себе релігійними людьми (Табл.2).
Згдіно періоду, впродовж якого люди займаються волонтерською діяльністю, додатково викоремлено три умовні групи респондентів: першу групу склали люди без досвіду волонтерської діяльності - 34%; ті, що мають поодинокі випадки - 36%, і ті, що регулярно працюють волонтерами - 30% (Табл.3).
Таблиця 1. Кількісний розподіл вибірки за віковим принципом
Кількість |
% |
||
Загальна вибірка |
209 |
100% |
|
До 21 року |
92 |
44% |
|
Старші 22 років |
117 |
56% |
|
Кількісний розподіл вибірки за релігійним принципом |
Таблиця 2 |
||
Кількість |
% |
||
Загальна вибірка |
209 |
100% |
|
Атеїсти |
99 |
47% |
|
Релігійні |
110 |
53% |
Таблиця 3. Кількісний розподіл вибірки за досвідом волонтерської діяльності
Кількість |
% |
||
Загальна вибірка |
209 |
100% |
|
Без досвіду |
71 |
34% |
|
Поодинокі випадки |
76 |
36% |
|
Постійно займаються волонтерством |
62 |
30% |
На наступному етапі було проведено тестування респондентів за тестом СЖО Леонтьєва та отримано наступні результати (Табл. 4):
Таблиця 4. Кількісні показники розподілу СЖО за досвідом волонтерства (% )
Загалом по вибірці |
Без досвіду |
Поодинокі випадки |
Постійно |
||
Мета в житті |
31, 64 |
31, 17 |
30, 52 |
33, 53 |
|
Процес життя |
31, 05 |
30, 01 |
29, 91 |
33, 6 |
|
Локус контролю -- життя |
30, 19 |
29, 54 |
29, 77 |
31, 43 |
|
Результативність життя |
22, 32 |
22, 12 |
21, 15 |
23, 94 |
|
Локус контролю - Я |
17, 54 |
17, 05 |
17, 28 |
18, 41 |
Отримані нами дані ми аналізували за такими критеріями: в цілому по вибірці та окремо за досвідом волонтерської діяльності. Дані, наведені у таблиці 1, дають нам наступні показники: загалом по вибірці мету в житті мають 31, 64% респондентів. В групі 1 (без досвіду) мету в житті мають 31, 17%, в групі 2 (з поодиноким досвідом) - 30, 52%, в групі 3 (регулярно займаються во- лонтерством) - 33, 53%. Задоволеність процесом життя загалом по вибірці складає 31, 05%; в групі 1- 30%, в групі 2 - 29, 91%; в групі 3 - 33, 60%. Локус контролю - життя загалом по вибірці складає 30, 19%; в групі 1 - 29, 54%; в групі 3 - 31, 43%. Результативність життя загалом по вибірці складає 22, 32%; в групі 1 - 22, 12%; в групі 2 - 21, 15%; в групі 3 - 23, 94%. Локус контролю загалом по вибірці складає 17, 54%; в групі 1 - 17, 05%; в групі 2 - 17, 28%; в групі 3 - 18, 41%. Отримані показники ілюструють те, що саме у людей, які мають тривалий досвід волонтерської діяльності, прояви смисложиттєвих орієнтацій мають більш високий рівень.
На наступному етапі нами було з'ясовано розподіл СЖО за критеріями віку та релігійності. Отримані дані наводимо у таблиці 5.
Таблиця 5. Кількісні показники розподілу СЖО за віком та рівнем релігійності (% )
До 21 року |
Старші 22 років |
Атеїсти |
Релігійні |
||
Мета в житті |
31, 19 |
32, 09 |
30, 82 |
32, 44 |
|
Процес життя |
30, 37 |
31, 84 |
30, 01 |
32, 15 |
|
Локус контролю -- життя |
30, 34 |
29, 9 |
29, 63 |
30, 72 |
|
Результативність життя |
21, 93 |
22, 7 |
21, 67 |
22, 94 |
|
Локус контролю - Я |
17, 73 |
17, 23 |
17, 26 |
17, 78 |
Як показано в таблиці 5, показники розподілу СЖО за віком та рівнем релігійності розташувалися наступним чином: в групі до 21 року мету в житті мають 31, 19% опитаних, а в групі, де старші 22-х років - 32, 09%; атеїсти - 30, 82%, а релігійні 32, 44%. Процес життя в групі до 21 року становить 30, 37%, а в групі, де старші 22-х років - 31, 84%; атеїсти - 30, 01%, а релігійні - 32, 15%. Локус контролю - життя в групі до 21 року склав 30, 34%, а в групі, де старші 22-х роки - 29, 9%; атеїсти - 29, 63%, а релігійні -30, 72%. Результативність життя в групі до 21 року - 21, 93%, а в групі, де старші 22-х роки - 22, 7%; атеїсти - 21, 67%, а у релігійних - 22, 94%. Локус контролю -Я в групі до 21 року становить -17, 73%, а в групі старші за 22 роки - 17, 23%; атеїсти - 17, 26%, а в релігійних - 17, 78%. Отримані показники на більш високому рівні мають релігійні люди та респонденти, старші 22-х років, що може свідчити про те, що віра надає людині не лише надію, але й допомагає зорієнтуватися в житті та відчувати власну відповідальність перед майбутнім.
На наступному етапі дослідження ми використовували методики «Духовний потенціал особистості» Е.О. Помиткіна, «Діагностика міжособистісних відносин» Т. Лірі, ступінь прояву емпатійних здібностей за В.В. Бойко. Використання зазначеного набору методик, на нашу думку, дозволить максимально повно розкрити рівні емотивного, комунікативного та духовних компонентів особистості в залежності від залученості до волонтерської діяльності. При аналізі результатів дослідження методики Лірі було розраховано два основні параметри міжособистісних відносин «домінування» і «доброзичливість», які визначають загальне враження про людину в процесах міжособистісного сприйняття. Методика Т.Лірі визначає не лише стилі міжособис- тісного спілкування, а й дає можливість вивчення внутрішньо- особистісної конгруентності досліджуваних в процесі соціальної взаємодії. Отримані нами дані ми аналізували за наступними критеріями: в цілому по вибірці та окремо за досвідом волонтерської діяльності (Табл.6).
Таблиця 6. Кількісні показники тестів Т.Лірі, Е.О.Помиткіна, В.В.Бойко за віком та рівнем релігійності (% )
Загалом по вибірці |
За віком |
Релігійність |
||||
До 21 |
22 р. і більше |
атеїст |
релігій ний |
|||
Дружелюбність (Лірі) |
18, 22 |
18, 09 |
18, 36 |
17, 36 |
19, 16 |
|
Домінування (Лірі) |
17, 43 |
17, 46 |
17, 38 |
18, 04 |
16, 73 |
|
Потенціал (Помиткін) |
1, 97 |
1, 83 |
2, 13 |
1, 82 |
2, 12 |
|
Емпатія (Бойко) |
1, 82 |
1, 84 |
1, 78 |
1, 82 |
1, 81 |
Нами було отримано наступні результати: загалом по вибірці критерій дружелюбності має рівень 18, 22%; у групі до 21 року він становить 18, 09%, а в групі 22 роки та більше становить 18, 36%; серед атеїстів становить 17, 36%, а у релігійних - 19, 16%. Рівень домінування по вибірці має показник 17, 43%; у групі до 21 року він становить 17, 46%, а в групі 22 роки та більше становить 17, 38%; серед атеїстів становить 18, 04%, а у релігійних - 16, 73%. Рівень потенціалу по вибірці становить 1, 97%; у групі до 21 року він становить 1, 83%, а в групі 22 роки та більше становить 2, 13%; серед атеїстів становить 1, 82%, а у релігійних - 2, 12%. Рівень емпатії по вибірці має показник 1, 82%; у групі до 21 року він становить 1, 83%, а в групі 22 роки та більше становить 2, 13%; серед атеїстів становить 1, 82%, а у релігійних - 2, 12%. Аналіз отриманих показників підтверджує те, що рівень релігійності/духовності та дорослості позитивно впливає на формування емпатійних та комунікативних компонентів особистості.
Проаналізуємо зазначені показники із залежністю від волонтерської діяльності (табл.7).
Таблиця 7. Кількісні показники тестів Т.Лірі, Е.О.Помиткіна, В.В.Бойко в залежності від волонтерської діяльності (% )
Група А Без досвіду |
Група Б Поодинокі випадки |
Група В Постійна діяльність |
||
Дружелюбність (Лірі) |
17, 45 |
17, 28 |
20, 2 |
|
Домінування (Лірі) |
17, 44 |
17, 29 |
17, 60 |
|
Потенціал (Помиткін) |
1, 81 |
1, 84 |
2, 31 |
|
Емпатія (Бойко) |
1, 77 |
1, 93 |
1, 75 |
Нами було отримано наступні результати: в групі А критерій дружелюбності має показник 17, 45%, в групі Б - 17, 28%, в групі В - 20, 2% і є статистично більш значущим в даній групі респондентів. Критерій домінування в групі А - 17, 44%, в групі Б - 17, 29%, в групі В - 20, 2%. Рівень потенціалу в групі А - 1, 81%, в групі Б - 1, 84%, в групі В - 2, 31% є статистично більш значущим в даній групі респондентів. Рівень емпатії в групі А - 1, 77%, в групі Б - 1, 93% є статистично більш значущим в даній групі респондентів, в групі В - 1, 75%. Помітно, що показники групи В вищі за показники інших груп. Це також підтверджує наше припущення про те, що під впливом волонтерської діяльності підвищуються рівні прояву емпатійного, духовного та комунікативних компонентів особистості.
Висновки
Вивчення та аналіз наукової літератури та дані проведеного емпіричного дослідження із зазначеної проблематики дозволив нам отримати наступні висновки: включеність особистості до волонтерської діяльності призводить до позитивних змін світогляду, що, в свою чергу, призводить до збільшення соціальної й інтелектуальної активності, емпатійності, духовності, соціальної компетентності та бажання бути корисним. Виокремлення особистісних компонентів, необхідних для волонтерської діяльності, дозволяє більш ґрунтовно пояснити їх важливість для формування гармонійної особистості. Проведене дослідження підтвердило нашу думку про те, що залученість особистості до волонтерської діяльності позитивно впливає на формування емотивного, комунікативного та духовного компонентів особистості.
соціальний поведінковий особистість волонтер
Список використаних джерел
1. Болотова Л. В. Основные характеристики добровольческой деятельности в области социальной работы / Л. В.Болотова // Социальные процессы и социальные отношения в современной России: материалы междунар. науч.-практ. конф., 23 марта 2006 г., Тамбов / ТГУ им. Г. Р. Державина. - Тамбов, 2006.- С 64-65.
2. Бондаренко З.П. Модель організації волонтерської роботи в умовах вищого навчального закладу / З. П. Бондаренко // Соціальна педагогіка: теорія та практика. - 2007. - №4. - С. 50-58.
3. Волонтерський рух в Україні: тенденції розвитку / Н. М. Комарова, Р. Х. Вайнола, А. Й. Капська [та ін.] ;Укр. держ. центр соціальних служб для молоді. Укр. ін-т соціальних досліджень.- К.: Академпрес, 1999. - 112 с.
4. Волонтери в соціальній роботі: навч. посіб. / [упоряд.:О.Главник, Н. Романова, Т. Дружченко]. - К.: Главник, 2006. - 127 с.: табл. - (Бібліотечка соціального працівника).
5. Екимова С.Г. Психологические механизмы личностно-профессионального развития будущих специалистов по социальной работе / С.Г. Екимова // Педагогическая наука и образование. - 2010. - № 5.- С. 51-53.
6. Лях Т. Л. Волонтерство як суспільний феномен / Т. Л. Лях // Проблеми педагогічних технологій: зб. наук. пр. / Волинський державний університет імені Лесі Українки. - Луцьк: Волинський академічний дім, 2004. - Вип. 3-4. - С. 139144.
7. Сикорская Л.Е. Добровольческая деятельность как школа нравственного воспитания молодежи / Л.Е. Сикорская // Вестник Вятского государственного гуманитарного университета. - 2009. - № 3 (3). - С.98-103.
Размещено на Allbest.ru
Подобные документы
Аналіз проблеми спрямованості особистості у філософської, психологічної та педагогічної літератури. Формування відповідних компонентів професійної спрямованості майбутніх психологів. Методики діагностування типу спрямованості особистості студентів.
автореферат [61,0 K], добавлен 19.04.2013Виявлення особливостей структури й формування спрямованості особистості старшокласника, його життєвих орієнтацій та мотивів. Соціально–психологічні настановлення особистості старшокласників. Методика О.Ф. Потьомкіної на визначення мотиваційної сфери.
курсовая работа [86,4 K], добавлен 29.04.2014Проблема особистості в соціальній психології. Спрямованість особистості та структура міжособистісних відносин. Взаємодія в групі. Соціальна роль та поняття соціометричного статусу. Характеристика методів і груп випробуваних, результати дослідження.
курсовая работа [59,4 K], добавлен 15.01.2011Варіанти визначення особистості відомими персонологами. Можливість існування особистості без індивіда. Структура особистості, її форми спрямованості, психологічна сутність складових. Періоди психічного розвитку особистості, критерії її зрілості.
презентация [4,7 M], добавлен 02.12.2013Поняття спрямованості особистості, її вивчення у вітчизняній та зарубіжній психології. Сучасні теорії, що лежать в її основі. Дослідження педагогичної спрямованості, взаємозв’язок спрямованості особистості студента з його професійною ідентичністю.
курсовая работа [302,3 K], добавлен 13.11.2011Поняття особистості у психології. Проблема рушійних сил розвитку. Дослідження особистості біографічним методом. Роль спадковості й середовища в розвитку особистості. Психодіагностичні методики, спрямовані на дослідження особливостей особистості.
дипломная работа [78,0 K], добавлен 28.10.2014Психологічна структура особистості. Головні однопорядкові підструктури особистості. Поняття про діяльність та її основні різновиди. Особливості спільної діяльності. Вплив соціального середовища на розвиток особистості. Загальний психічний розвиток людини.
контрольная работа [29,7 K], добавлен 24.08.2011Здібності в структурі особистості. Характер як соціально-психологічний компонент структури особистості. Типологія здібностей в психологічній науці. Обдарованість, талант, геніальність як рівні розвитку здібностей. Залежність характеру від темпераменту.
курсовая работа [49,1 K], добавлен 21.11.2016Потреба як енергетично-інформаційна сутнісна якість, що забезпечує експансію життя в онто- і філогенезі. Змістовні ознаки потреби: череда її значущих ознак. Джерело та шляхи задоволення потреб. Психологічні показники, ознаки розвитку особистості.
реферат [21,5 K], добавлен 16.01.2010Феноменологія автобіографічної пам’яті. Визначення емоцій та типів емоційної спрямованості особистості. Встановлення зв’язку між змістом, домінуючими функціями автобіографічної пам’яті та емоційною спрямованістю особистості різної вікової категорії.
дипломная работа [254,5 K], добавлен 27.09.2012