Психологічний аналіз уявлень студентів щодо домінуючого типу організаційної культури у вищому навчальному закладі державної форми власності

Іщук О.В.

У статті представлено елемент емпіричного дослідження організаційної культури вищого начального закладу, визначено зміст та основні типи організаційної культури, здійснено психологічний аналіз уявлень студентів вищого навчального закладу саме державної форми власності щодо домінуючого типу організаційної культури. Описано інструмент оцінки організаційної культури (ОСАІ), проілюстровано різноманітність розподілів переваг, виявлених стосовно кожного з чотирьох типів організаційної культури (клановий тип, адхократичний тип, ринковий тип, ієрархічний (бюрократичний) тип). Здійснено ґрунтовний аналіз розподілу показників уявлень студентів різних курсів за домінуючим типом організаційної культури у вищому навчальному закладі державної форми власності.

Ключові слова: організаційна культура, вищий навчальний заклад, державна форма власності, студенти, методика оцінки організаційної культури, старші курси, молодші курси, адхократичний тип, ієрархічний тип, клановий тип, ринковий тип, уявлення студентів.

Постановка проблеми. Актуальним напрямом дослідження є підвищення ефективності функціонування сучасних українських вищих навчальних закладів. Одним з важливих чинників динамічного розвитку успішності закладів вищої освіти є організаційна культура.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Аналіз психолого-управлінської літератури [1; 3; 10] свідчить, що проблема організаційної культури знайшла досить широке відображення в роботах західних (Д. Болінже, С. Девіс, Дж. Дістефано, Г. Лейн, М. Мескон, Г. Морган, У. Оучі, Е. Петтігрю, Т. Пітерс, Р. Рюттінгер, В. Сате, Д. Сміт, В. Співак, Р. Уотерман, Ф. Харріс, Ф. Хедоурі, Дж. Хофштеде Е. Шейн та ін.) та українських (Л. Карамушка, В. Кириченко, В. Лозниця, Л. Орбан-Лембрик, М. Семикіна, Ж.Серкіс, І. Сняданко, Л. Спіцина, О. Францев та ін.) вчених. Вивчити особливості формування [9], функціонування, змін організаційної культури [7] з метою визначення її ролі в підвищенні ефективності діяльності вищого навчального закладу [2; 3] дозволили праці В. Бакштановского, О. Єгоршина, О. Занковського, В. Лісовського, Н. Макаркіна та ін. [4].

Спираючись на актуальність теми та недостатньо визначені аспекти проблеми, метою дослідження було здійснити психологічний аналіз уявлень студентів щодо домінуючого типу організаційної культури у вищому навчальному закладі державної форми власності.

Виклад основного матеріалу і результатів дослідження.

Емпіричне дослідження особливостей уявлень студентів щодо домінуючого типу організаційної культури у вищому навчальному закладі державної форми власності здійснено за «Методикою оцінки організаційної культури» (ОСАІ) К. Камерона та Р. Куїнна [1; 10]. Даний діагностичний інструментарій дозволив визначити уявлення студентської молоді щодо домінуючого типу організаційної культури вищого навчального закладу, де вони навчаються (клановий тип, адхократичний тип, ринковий тип, ієрархічний (бюрократичний) тип організаційної культури).

Тож, методом діагностування організаційної культури вищого навчального закладу, виступав інструмент оцінки організаційної культури (ОСАІ), що базується на теоретичній моделі «Рамочна конструкція конкуруючих цінностей», розроблений К. Камероном та Р. Куїнном [1; 10]. Він має форму опитувальника, що потребує індивідуальних відповідей із шести пунктів. Взагалі, К. Камерон та Р. Куїнн [10] описують три існуючі стратегії вимірювання культури, які розроблені на основі таких підходів:

а) холістичні - дослідник занурюється в культуру та діє як глибоко причетний спостерігач, іншими словами, намагається стати «аборигеном» організації;

б) метафоричні або мовленнєві - дослідник використовує зразки мови документів, звітності, розповідей та бесід, прагнучи виявити відбитки культури;

в) кількісні - дослідник користується опитувальниками та/або проводить співбесіди для оцінки конкретних проявів культури.

В емпіричному дослідженні використано саме останню стратегію. Тож, студентам, що брали участь у дослідженні, було пояснено, що на ті питання, які пропонуються в бланках методик, не існує ані правильних, ані помилкових відповідей, так само, як не існує правильної або помилкової культури. Увага досліджуваних зверталася на те, що, аби діагностика організаційної культури вищого навчального закладу була максимально точною, потрібно давати уважні й об'єктивні відповіді. До цієї методики пропонувалася така інструкція: «Кожне з шести запропонованих питань передбачає чотири варіанти відповідей. Розподіліть бали 100- бальної оцінки між цими чотирма варіантами в тому ваговому співвідношенні, яке найбільшою мірою відповідає Вашому вищому навчальному закладу.

Найбільшу кількість балів дайте тому варіанту, який більше за інших нагадує Ваш університет. Наприклад, якщо при відповіді на перше запитання Ви вважаєте, що варіант А дуже нагадує Ваш вищий навчальний заклад, варіанти В і С у чомусь для нього однаково характерні, тоді як D взагалі не властиво Вашому університету, то дайте 55 балів варіанту А, по 20 балів варіантами В і С, і тільки 5 балів варіанту D. Обов'язково переконайтеся в тому, що при відповіді на кожне питання сума проставлених Вами балів дорівнює 100».

Далі, що стосується розрахунку оцінки з ОСАІ, то першим кроком було скласти бали всіх відповідей, отриману суму поділити на 6, іншими словами вирахувати середню оцінку з альтернативи А. Ті ж самі розрахунки повторювалися для альтернатив В, С та D.

Коли проведено вищеперераховані процедури, стає зрозумілою перевага певного типу організаційної культури - кланового, адхократичного, ринкового чи бюрократичного. Отже, проведені розрахунки відображають у своїй сукупності чотири квадранти, кожен з яких утілює чіткий набір індикаторів організаційної культури. Тобто, як зазначають К. Камерон та Р. Куїнн [1] «чотири групи критеріїв визначають стрижневі цінності, котрі обумовлюють судження про організацію».

Отримані емпіричні дані піддавалися кількісному аналізу з подальшою якісною інтерпретацією та змістовим узагальненням. Обрахунок даних здійснювався за допомогою комп'ютерного забезпечення SPSS Statistics 17,0 та Microsoft Office Excel 2007. Для обробки й оцінювання експериментальних даних дослідження застосовано методи математичної статистики: первинна обробка даних і графічне їх представлення, кореляційний аналіз, непараметричні методи перевірки статистичних гіпотез (критерії %² -Пірсона, % 2 -Фрідмана, Н- Крускала-Волліса) [5;6;8]. У якості домінуючих методів якісної обробки даних використовувались аналіз, синтез, порівняння, абстрагування, узагальнення, критична систематизація наукової літератури з питань організаційної культури.

У дослідженні особливостей уявлень студентів щодо домінуючого типу організаційної культури брали участь 373 студенти вищого навчального закладу державної форми власності. Дослідження проводилося серед студентів денного відділення таких факультетів:

• історичний факультет 1 та 4 курси (27,3%);

• економічний факультет 1 та 4 курси (17,5%);

• факультет соціальної педагогіки та психології 1, 4 та 5 курси (20,4%);

• фізичний факультет 1 та 5 курси (9,7%);

• юридичний факультет 1 та 4 курси (25,1%).

Вибірка експериментального дослідження склалася зі студентів перших, других, четвертих і п'ятих курсів різних факультетів, які умовно були розділені на молодші (перший та другий курси) та старші (четвертий та п'ятий курси). Вік досліджуваних від 17 до 31 року.

Студенти, що брали участь у дослідженні, отримували матеріали, тобто бланки методик, слухали відповідні інструкції експериментатора. Досліджувані також заповнили реєстраційні картки, де вказали стать, вік, вищий навчальний заклад, студентами якого вони є, спеціальність, курс та форму навчання. Зазначимо, що всі студенти, які брали участь у дослідженні, навчалися на денному відділенні.

Загальна характеристика групи досліджуваних за ознаками стать і рік навчання засвідчила, що серед респондентів дещо більше жінок - 63,2%, ніж чоловіків -36,8%.

Аналізуючи психологічні особливості організаційної культури, прагнемо продемонструвати процес дослідження домінуючого типу організаційної культури вищого навчального закладу.

У дослідженні було підраховано суми балів відповідей усіх респондентів за типами організаційної культури вищого навчального закладу [5]. Для обчислення в статистичному пакеті SPSS Statistics 17,0 кожному типу організаційної культури (А -- кланова культура; В -- адхократична культура; С -- ринкова культура; D -- ієрархічна (бюрократична) культура) присвоєно ранг - 1, 2, 3, 4 відповідно до займаного місця у відповідях студентів [6]. Далі було виявлено кількість студентів, які надали перевагу одному з типів ОК. Звичайно, сума всіх балів відповідей, складала сто відсотків. Наступним кроком було виділити відсоткову частку кожного типу організаційної культури відповідно до отриманого місця - 1, 2, 3 чи 4 на думку опитаних студентів.

Діагностування студентів дало змогу виявити їх бачення відносно чотирьох типів організаційної культури у вищому навчальному закладі [2]. Отримані результати засвідчили (табл. 1): на думку студентів ВНЗ державної форми власності, у їхньому навчальному закладі переважає кланова культура - А (38,3%) та ринкова культура - С (32,2%).

Таблиця 1 Таблиця спряженості між уявленнями студентів щодо домінуючого типу організаційної культури у ВНЗ

Частотні показники спонукали виявити основні статистичні характеристики (середнє, дисперсію, стандартні відхилення) для всіх типів організаційної культури. Середні значення повністю підтверджують частотні характеристики, отримані в процесі попередньої статистичної обробки [8].

Приблизно однакова кількість студентів ВНЗ державної форми власності вважають домінуючими кланову (38,3%) й ринкову культуру (32,2%), що підтверджують середні значення - 27,46 та 27,59. Дещо менша кількість реципієнтів ВНЗ державної форми власності (24,4%) віддають перевагу ієрархічній ОК, що відповідає середньому 25,96. Найменша кількість 5,1% студентів ВНЗ державної форми власності вважають, що в цьому виші переважає адхократична організаційна культура і середнє значення її оцінки дорівнює 18,99.

Отримані емпіричні дані лише ілюструють різноманітність розподілів переваг, виявлених стосовно кожного з чотирьох типів організаційної культури, але не доводять, що вони розрізняються між собою. Для цього необхідно порівняти розподіли груп студентів у цілому, що можливо за допомогою перевірки статистичних гіпотез [5].

Для цього необхідно перевірити дві гіпотези:

Н0 розподіл переваг, що виявлені за чотирма типами організаційної культури, які не розрізняється між собою.

Н* розподіл переваг, що виявлені за чотирма типами організаційної культури, які розрізняється між собою.

Для виявлення розбіжностей між чотирма розподілами ми скористалися критерієм %² - Пірсона [6]. Для цього на основі числових значень було визначено місце (1, 2, 3 або 4), яке за оцінкою студента займає кожен із типів організаційної культури. На основі цих даних у SPSS Statistics 17,0 [6] були побудовані таблиці спряженості.

Отже, у студентів ВНЗ державної форми власності у їхніх власних уявленнях про організаційну культуру першу позицію тип А - кланова культура займає в 143 осіб, або ж у 38,3% від загального розподілу, і тип С - ринкова культура в 120 осіб також посідає перше місце або в 32,2% від загального розподілу, інші ж типи - В (адхократична культура) та D (ієрархічна культура) - значно поступаються показниками по першим позиціям вибору. Для більшої наочності результатів домінування типів організаційної культури у ВНЗ державної форми власності пропонуємо рис. 1.

ВНЗ державної форми власності

Рис. 1. Розподіл показників уявлень студентів щодо домінуючого типу організаційної культури в залежності від форми власності ВНЗ

З рисунку добре видно міру розбіжності між показниками домінуючих типів організаційної культури у ВНЗ державної форми власності. Тож, з упевненістю зазначаємо, що отримані результати абсолютно не випадкові, а достовірні та значущі, тобто реально відображають ситуацію у вищому навчальному закладі.

Далі перевіримо, чи спостерігається групова тенденція переваг. Для цього сформулюємо гіпотези:

Н0: розбіжності в позиціях, які займає кожний із чотирьох профілів організаційної культури, випадкові.

H *' розбіжності в позиціях, які займає кожний з чотирьох профілів організаційної культури, невипадкові.

Для цього застосовується критерій %2 Фрідмана [6], який дає змогу виявити зміни в ознаці при переході від однієї умови до іншої. Таким чином приймається гіпотеза H^: розбіжності в позиціях, які посідає кожний з чотирьох профілів організаційної культури для групи студентів ВНЗ державної форми власності - невипадкові. При цьому на думку студентів, у їхньому виші на першому місці посідає ринкова культура, на другому - кланова, на третьому - ієрархічна й на четвертому - адхократична (рис. 2).

Тип організаційної культури

Рис. 2. Зміни рангових сум у послідовності розташування переваг типів організаційної культури в студентів ВНЗ державної форми власності