Особистість волонтера у психологічному вимірі: ціннісно-мотиваційний аспект (надання соціальних послуг вразливим верствам населення)

Размещено на http://www.allbest.ru//

Размещено на http://www.allbest.ru//

Особистість волонтера у психологічному вимірі: ціннісно-мотиваційний аспект (надання соціальних послуг вразливим верствам населення)

Л.І. Матвієнко

У статті розглядаються особливості ціннісно-мотиваційної сфери осіб, зайнятих волонтерською діяльністю. На основі результатів емпіричного дослідження робиться висновок: типи цінностей та мотиваційні тенденції, що переважають у волонтерів, свідчать про наявність у них прагнення до взаємодії і служіння.

Ключові слова: ціннісно-мотиваційна сфера особистості, волонтерська діяльність, осмисленість життя, типи цінностей, мотиваційні тенденції.

This article deals with the features of value-motivational sphere of persons engaged in volunteer activities. Based on empirical research it concludes the following: types of values and motivational trends prevailing in volunteers indicate that they desire for interaction and service.

Keywords: value-motivational sphere of personality, volunteer activities, meaningful life, value types, motivational trends.

Постановка проблеми

Волонтерство в Україні набуло масового характеру у сфері соціального захисту населення, яке постраждало від воєнних дій, а також значної допомоги військовим, що перебувають у зоні АТО. Серед чинників, які обумовлюють активізацію добровольчого руху, є передусім відсутність досконалої системи надання соціальних послуг вразливим верствам населення [2]. Волонтерська діяльність є типом соціально схваленої та визнаної діяльності, різновидом безкорисливої суспільної поведінки, яка характеризується моральним і творчим рівнями соціальної активності, виражається у будь-яких суспільно корисних заходах з метою зміни навколишнього середовища, і є однією з умов інтелектуального, особистіс- ного та діяльного розвитку людини, визначаючи її життєву позицію як гуманістичну. Така діяльність характеризується відсутністю будь-яких особливих професійних навичок для її здійснення, добровільним та суспільно-корисним характером, відсутністю мотивації до отримання оплати (її заміняють інші види мотивації), вагомістю результатів і прогресивною спрямованістю [3]. Ціннісно-мотиваційна сфера є важливим компонентом структури особистості, поряд з іншими соціально-психологічними утвореннями виконує функцію регулятора поведінки та проявляється в усіх сферах людської діяльності.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Виходячи з того, що особливістю волонтерської діяльності є одночасне, сумісне задоволення волонтером своїх індивідуальних та суспільних потреб, найчастіше волонтерська діяльність розглядається у вимірі альтруїстичної та соціально-активної, просоціальної поведінки та є предметом спеціальних досліджень у сфері соціології, соціальної роботи та соціальної педагогіки. Тема волонтерів розглядається як зарубіжними (М. Олчман, П. Джордан, Г. Бодрєнкова), так і українськими авторами (О. Безпалько, Р. Вaйнолa, Н. Заверико, А. Капська, Т. Лях та ін.) [1; 2; 3; 5]. Однак є потреба у дослідженнях особливостей індивідуально-психологічних характеристик людей, що займаються волонтерством, психологічних детермінант волонтерської діяльності. Також мало вивчена ціннісно-мотиваційна сфера осіб, зайнятих волонтерською діяльністю.

Мета статті - розглянути особистість волонтера у контексті психологічного аналізу, виявити мотиви та цінності, властиві особам, що зайняті волонтерською діяльністю.

Виклад основного матеріалу дослідження з повним обґрунтуванням отриманих наукових результатів

У дослідженні, проведеному в 2015 р. на базі ТОВ "Карамелія", взяли участь 80 респондентів, з яких 40 - працівники, що займаються волонтерською діяльністю, і 40 - працівники, що не займаються волонтерською діяльністю. Відбір досліджуваних проходив із урахуванням цілей і задач дослідження та критеріїв репрезентативності.

Таблиця 1. Результати дослідження за тестом смисложиттєвих орієнтацій (СЖО)

Джерело: складено авторами.

Для його проведення використані: тест смисложиттєвих орієнтацій (методика "СЖО") (автори: Джеймс Крамбо та Леонард Махолік, адаптація Д. Леонтьєва); опитувальник цінностей Ш. Шварца (перша частина "Огляд цінностей", що дає кількісне вираження значущості кожного з десяти мотиваційних типів цінностей на рівні нормативних ідеалів); методика афіліації А. Мехрабіана; методика діагностики полімотиваційних тенденцій в "Я-концепції" особистості (С. Петрова). Математично-статистична обробка емпіричних даних здійснювалася із застосуванням аналізу достовірності розбіжностей (U-критерій Манна-Уітні).

Згідно з аналізом тестових показників за методикою "СЖО"(табл. 1), у 60% працівників, зайнятих волонтерською діяльністю, виявлено високий результат за субшкалою "Цілі в житті", що свідчить про здатність чітко ставити перед собою цілі, реалізація яких допомагає їм рухатись уперед і робить їх життя повноцінним. У працівників, не залучених до волонтерської діяльності, лише 22,5% мають високі показники за даною шкалою, а низький показник складає 40% (проти 10% у волонтерів), тобто вони більше живуть сьогоднішнім днем без певних цілей у житті. За субшкалою "Процес життя", 40% працівників, зайнятих волонтерською діяльністю (проти 20% у не залучених до волонтерської діяльності), мають високий результат, вважаючи своє життя емоційно насиченим, наповненим змістом; тобто вони задоволені власним життям. Даний результат може бути пов'язаний як з індивідуальними особливостями, такими як позитивне бачення світу та оптимізм, так і з самою специфікою волонтерської діяльності, у процесі якої вони кожен день, стикаючись з проблеми переселенців і учасників АТО, можуть переоцінити власні погляди на життя за допомогою механізму реактивної формації, а саме - зміни неприємної для свідомості тенденції на більш прийнятну за допомогою отриманого досвіду по типу: "порівняно з їх проблемами у мене взагалі немає проблем".

За субшкалою "Результативність життя або задоволеність самореалізацією", 45% працівників, зайнятих волонтерською діяльністю (проти 12% не залучених у волонтерську діяльність), мають високий результат, що свідчить про їх задоволення власними успіхами, позитивну оцінку пройденого відрізку життя. За результатами тесту "СЖО", за субшкалою "Локус-контролю "Я" у 20% працівників, зайнятих волонтерською діяльністю, виявлено високі показники: досліджувані вважають себе сильними особистостями, життя яких знаходиться в їхніх руках, і вони беруть відповідальність за свої дії на себе. Серед працівників, не залучених до волонтерської діяльності, лише 5% мають високий показник за субшкалою "Локус-контролю "Я". Низький результат за даною шкалою мають 20% респондентів, зайнятих волонтерською діяльністю, і 32,5% не залучених у волонтерську діяльність: вони не вірять у свої сили, у здатність контролювати події власного життя. За субшкалою "Локус-контролю життя", 12,5% працівників, зайнятих волонтерською діяльністю, і 12,5% працівників, не зайнятих волонтерською діяльністю, мають високий показник, тобто вони переконані в тому, що людині дано контролювати своє життя, вільно приймати рішення і втілювати свої плани у життя. Мають низькі результати - вважають, що життя непідвласне свідомому контролю, і "безглуздо загадувати що-небудь на майбутнє", 57,5% працівників, зайнятих волонтерською діяльністю, і 50% працівників, не зайнятих волонтерською діяльністю. У працівників, зайнятих волонтерською діяльністю, цей показник може бути пов'язаний зі специфікою їх діяльності у зв'язку із нестабільністю і туманними уявленнями про майбутнє взагалі. За шкалою "Загальний показник "осмисленості життя", 35% працівників, зайнятих волонтерською діяльністю, і лише 5%, не залучених у волонтерську діяльність, мають високі показники осмисленості життя, а це говорить про те, що на життєвий вибір респондентів зовнішні чинники впливають мало, і люди впевнені, що здатні самі здійснити життєвий вибір. Середні показники мають 40% працівників, зайнятих волонтерською діяльністю (проти 67,5% працівників, не зайнятих волонтерською діяльністю), а 17,5% працівників-волонтерів і 27,5% працівників, не зайнятих волонтерською діяльністю, мають низькі показники, які вказують на нездатність здійснити життєвий вибір; ці люди перебувають під впливом зовнішніх факторів.

Таблиця 2. Результати дослідження за опитувальником цінностей Ш. Шварца

Джерело: складено авторами.

Отже, виходячи з аналізу показників за методикою "СЖО" Д. Леонтьєва, можна зробити висновок, що працівники, зайняті волонтерською діяльністю, здебільшого мають оптимістичні світоглядні позиції, та в них у більшій мірі сформовані сенсожиттєві орієнтації.

На другому етапі дослідження використано методику Ш. Шварца, що допомогла визначити типи цінностей, які є найважливішими для респондентів обох груп (табл. 2). Ми визначили, що для респондентів, зайнятих волонтерською діяльністю, найважливішими є такі цінності: "універсалізм", "самостійність", "доброта", "безпека", "традиції". Для осіб, не включених у волонтерську діяльність, найважливішими є наступні цінності: "досягнення", "гедонізм", "конформність", "самостійність", "універсалізм".

Отже, за ранговим розподілом, "універсалізм" у працівників, зайнятих волонтерською діяльністю, займає найвищу позицію; мотиваційна мета цієї цінності - розуміння, терпимість, захист добробуту всіх людей і природи. А тому терпимість і розуміння є одними з базових факторів для даного виду діяльності, особливо при роботі з людьми, які потрапили у складні життєві ситуації (переселенці, учасники АТО). Другим за ранговим розподілом є показник "самостійність"; провідна мета цього типу цінностей - незалежність думок і дій, можливості вибору, творчість у процесі діяльності. Відображає міру незалежності від думок і оцінок безпосереднього оточення, можливість діяти за відсутності сторонньої допомоги

Таблиця 3. Результати дослідження за методикою діагностики полімотиваційних тенденцій в "Я-концепції" особистості

Джерело: складено авторами.

Наступним за ранговим розподілом є показник "доброта". Добро - це найвища, абсолютна вселюдська цінність, причетність до якої наповнює життя людини сенсом, добро стає самоцінним, а не слугує засобом для досягнення інших цілей; уявлення про добро перебуває в органічному взаємозв'язку з ідеалом суспільства й особистості. Важливість цінності показника "безпека" у складний для нашого суспільства час є безумовною. Він посідає високий ранг в обох групах респондентів і наочно показує, як неви- значена економічна та складна геополітична ситуація впливає на ціннісну сферу особистості. Також доцільно розглянути показник "традиції", який включає передачу соціального досвіду. Дані волонтерів вказують на високий рівень розвитку як національної свідомості, так і сімейних установок, що безумовно впливає на ту діяльність, якою вони займаються.

Серед цінностей найнижчий ранг у волонтерів присвоєно цінності показника "влада" - тобто волонтери не прагнуть до домінування, управління іншими людьми. І це зрозуміло, оскільки прагнення до влади має фру- струючий вплив на реалізацію цілого спектра ціннісно- мотиваційних орієнтирів особистості, таких як: бажання допомагати людям, цінність думки оточуючих, орієнтація на слідування власним принципам та ідеалам. Отже можна з упевненістю сказати, що прагнення до влади - це егоїстична тенденція, а у волонтерів переважають альтруїстичні цінності. Тому люди, які прагнуть до визнання і завоювання власного авторитету через домінування над іншими, не можуть знайти у волонтерській діяльності ресурсів для задоволення цих бажань. "Гедонізм" як прагнення до отримання задоволення більше виражений у респондентів, не включених у волонтерську діяльність, іншими словами, вони більше спрямовані на себе і задоволення власних бажань.

Результати діагностики, за методикою афіліації А. Мехрабіана, свідчать, що 50% волонтерів (проти 27,5% працівників, не зайнятих волонтерською діяльністю) мають високий рівень орієнтації на успіх та низький рівень уникнення невдач, вони чітко виявляють прагнення будь- що досягнути успіхів у своїй діяльності, активно включаються в діяльність. Вибирають засоби і надають перевагу діям, спрямованим на досягнення поставленої мети. Когнітивну сферу таких осіб характеризує очікування успіху, тобто беручись за будь-яку роботу, вони обов'язково розраховують на те, що доб'ються успіху, впевнені у цьому. Вони прагнуть отримати схвалення за дії, спрямовані на досягнення поставленої мети, а пов'язана з цим робота викликає у них позитивні емоції. Високий показник уникнення невдач мають 17,5% працівників, зайнятих волонтерською діяльністю, та 37,% працівників, не зайнятих волонтерською діяльністю. Це значить, що виражена мета їхньої діяльності полягає не в тому, щоб досягти успіху, а в тому, щоб уникнути невдачі. Респонденти, від початку мотивовані на невдачу, виявляють невпевненість у собі, не вірять у можливість досягти успіху, бояться критики.

Результати, за методикою діагностики полімотиваційних тенденцій в "Я-концепції" особистості (табл. 3), свідчать, що в цілому мотиваційний профіль особистості працівників, зайнятих волонтерською діяльністю, характеризується орієнтацією на спілкування і прагненням допомагати людям.

Таблиця 4. Статистично значимі відмінності між двома вибіркам

Джерело: складено авторами.

Водночас відзначимо, що волонтери не орієнтовані на себе (низька егоцентрична мотивація), на престижність і авторитет (низьке прагнення до переваги), на соціальні норми і моральні правила (низька нормативна й моральна мотиваційні тенденції) і на виключно легке, щасливе життя (низька гедоністична мотивація). Мотиваційні тенденції, що переважають у волонтерів, свідчать про наявність у них прагнення до взаємодії та служіння.

Для оцінки відмінностей між показниками ціннісно-мотиваційної сфери осіб, зайнятих волонтерською діяльністю, та осіб, не зайнятих волонтерською діяльністю, застосовувався U-критерій Манна-Уїтні (табл. 4).

Висновки

Волонтерську діяльність можна трактувати як феномен альтруїзму та основу соціальної взаємодії, самовдосконалення особистості, становлення її гуманістичних цінностей. Волонтери мають низькі показники егоцентричної мотивації та прагнення до влади, більше цінують традиції та соціальні контакти. Волонтерство спонукає до розуміння, терпимості, доброти, і разом з тим - самостійності, незалежності думок і дій, можливості вибору. Ціннісно-мотиваційна сфера осіб, зайнятих волонтерською діяльністю, характеризується наявністю чіткого, диференційованого уявлення про власні цілі, альтруїстичною спрямованістю, високим рівнем розвитку національної свідомості. У зв'язку з цим актуальною видається перспектива подальших досліджень психологічних детермінант волонтерської діяльності.

Список використаних джерел

Грига І. Чинники виникнення психологічних проблем у волонтерів та шляхи оптимізації їхньої роботи // Національний ун-т "Києво-Могилянська академія". Наукові записки / І. Грига, О. Бриджовата. - К., 1999. - Т.7. : Політологія, соціологія. - С. 67-79.

Волонтерський рух: історія, сучасність, перспективи : матеріали Міжнародної науково-практичної конференції, 17-18 квітня 2015 р. - Х. : Видавництво ХНАДУ, 2015. - 160 с.

Лях Т.Л. Види мотивації до волонтерської діяльності / Т.Л. Лях // Вісник Запорізького національного університету : зб. наук. ст. [гол. ред. Г.В. Локарєва]. - Запоріжжя : Запорізький національний університет, 2011. - №2(15). - Педагогічні науки. - С. 37-41.

Лях Т.Л. Волонтерські групи як ресурс соціально-педагогічної діяльності державних і громадських організацій / Т.Л. Лях // Соціальна педагогіка: теорія і технології : підруч. [для студ. вищ. навч. закл.] / [Т.Ф. Алєксєєнко, Т.П. Басюк, О.В. Безпалько та ін.] ; за ред. І.Д. Звєрєвої. - К. : Центр навчальної літератури, 2006. - С. 130-139.

МаслоуА. Мотивация и личность / А. Маслоу. - 3-е изд. - СПб. : Питер, 2009. - 352 с. - (Мастера психологии).

Підготовка волонтерів та їх роль у реалізації соціальних проектів / Під заг. ред.: І. Звєрєвої, Г. Лактіонової. - К. : Наук. світ, 2001. - 49 с.

Размещено на Allbest.ru