Психологічні основи виховання моральних цінностей особистості

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Психологічні основи виховання моральних цінностей особистості

Анотація

У статті аналізується сутність поняття "моральні цінності" у психології, виділяються їх характерні особливості. Автором пропонується власне визначення поняття "моральні цінності". Аналізуються особливості становлення і розвитку особистісних новоутворень, що визначають формування моральних цінностей.

Ключові слова: моральні цінності, особистісні цінності, самосвідомість, потреби, моральна мотивація поведінки, реалізованість цінностей.

Аннотация

В статье анализируется сущность понятия "моральные ценности" в психологии, выделяются их характерные особенности. Автором предлагается собственное определение понятия "моральные ценности ". Анализируются особенности становления и развития личностных новообразований, определяющих формирование нравственных ценностей.

Ключевые слова: моральные ценности, личностные ценности, потребности, моральная мотивация поведения, реализуемость ценностей.

Summary

The article analyzes the concept "moral values" in psychology and defines its main features. The author gives his own approach to defining moral values. The article deals with the specific features of formation and development of personality that determine the formation of moral values.

Key words: moral values, personal values, identity, needs, moral

Постановка проблеми. Кардинальні перетворення в українському суспільстві спричинили кризові явища в соціальному, економічному житті,наслідком яких стала зміна у молоді структури потреб, інтересів, цілей життя. Така ситуація позначилася на аксіологічних пріоритетах суспільної свідомості, в яких сьогодні спостерігається тяжіння до матеріальних благ, домінування власних інтересів, споживацьке ставлення до інших людей. У цьому зв'язку актуалізується необхідність досліджень з проблем духовного становлення особистості, зокрема формування у неї системи моральних цінностей, про що йдеться у Законах України "Про загальну середню освіту", "Про дошкільну освіту", Концепції виховання дітей і молоді у національній системі освіти. моральний цінність психологія поведінка

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Виховання моральних цінностей особистості потребує обґрунтування психологічних закономірностей їх становлення. Окремі характеристики поняття "моральні цінності" та деякі аспекти їх формування відображено у працях С. Анісімова, В. Асеєва, Б. Братуся, І. Беха, В. Додонова, Д. Леонтьєва, С. Рубінштейна, В. М'ясищева, В. Ядова та ін. Особливості становлення особистісних цінностей розкрито у дисертаційних дослідженнях О. Бондарук, О. Золотарьової, С. Купцової, Н. Саліхової, А. Сікалюкта ін. Проте на сьогодні відсутні цілісні дослідження, в яких обґрунтовано психологічні основи формування моральних цінностей особистості.

Постановка завдання. Метою статті є обґрунтування основних характеристик моральних цінностей особистості, основних механізмів їх формування на основі аналізу психологічної літератури.

Виклад основного матеріалу. У сучасній вітчизняній психології, починаючи з О.Леонтьєва, моральні цінності розглядаються як еквівалент понять "особистісна цінність", "особистісна якість" і характеризуються через поняття "смисл", "смислове утворення" (О. Асмолов, І. Бех, Б. Братусь, Г. Будинайте, Б. Зейгарник, Т. Корнилова, Д. Леонтьєв, О. Леонтьєв). Так, О. Асмолов, Б. Братусь, Б. Зейгарник визначають цінності як усвідомленні і прийняті людиною загальні смисли її життя. Так само і особистісні цінності (складовою яких є моральні цінності) розуміються Б. Зейгарник як усвідомлені загальні смислові утворення, що визначають позицію особистості у світі. Цінності визначають головні і відносно постійні ставлення людини до основних сфер життя - до світу, людей, себе, містять загальні принципи розв'язання життєвих ситуацій.

У працях І. Беха особистісні цінності розуміються як високозначимі смислові утворення, що відображають "значущу для суб'єкта сферу навколишнього середовища, через ставлення до якої він вирізняє, усвідомлює та утверджує себе, своє "Я" і в результаті чого ця сфера стає простором його життєдіяльності". Для характеристики особистісних цінностей вчений вводить поняття "межа образу "Я" для позначення об'єктів, людей, моральних норм і вимог, які можуть бути привласнені особистістю. Структура особистісних цінностей містить динамічний і змістовний аспекти, при цьому необхідно враховувати, що основою особистісних цінностей є генетично пізні утворення (а не генетично ранні спонуки фізіологічного характеру), які формуються завдяки інтелектуальній діяльності людини щодо поглиблення і розширення відображення дійсності [3, 300].

Визначальна особливість моральних цінностей полягає в тому, що вони ґрунтуються на абсолютній цінності людини, людської гідності, забезпечують єднання людей, завдяки злиттю життя окремої особистості з життям інших людей, їх благом (Б. Зейгарник, О. Леонтьєв, М. Рубінштейн та ін.). У науковій літературі

виділяються й інші характеристики моральних цінностей: мають активно-дійовий характер (О. Насиновська, Д. Леонтьєв); є похідними від цінностей соціальних груп, суспільства, джерелом моральних цінностей є потреби і мотиви особистості (Б. Ананьєв, Д. Леонтьєв, О. Насиновська); майже не залежать від ситуативних факторів, їх ієрархія майже незмінна; виникають внаслідок розвитку діяльності суб'єкта і відображають його індивідуалізоване ставлення до світу, людей, себе (О. Асмолов, О. Басіна, Б. Зейгарник, Д. Леонтьєв); некодифікованість (неможливість прямого втілення у системі значень), у зв'язку з чим Б. Зейгарник стверджувала: "особистість не вчать, особистість виховують" (О. Асмолов, Б. Братусь, Б. Зейгарник); не існують ізольовано, а утворюють систему (Д. Леонтьєв). Носієм моральних цінностей є особистість, а сферою їх реалізації - вчинки людини. Д. Леонтьєв виділяє три форми існування цінностей: суспільні ідеали, "моделі повинного", які є результатом їх засвоєння, предметне втілення цінностей у поведінці.

Щоб забезпечити ефективне виховання системи моральних цінностей важливо знати механізми, що забезпечують їх інтеріоризацію. С. Яницький відзначав, що інтеріоризація моральних цінностей відбувається завдяки процесам адаптації, соціалізації та індивідуалізації, а механізмами розвитку цих процесів є захисні механізми, ідентифікація, інтерналізація. Т. Парсонс вважав, що базовими механізмами засвоєння моральних цінностей є когнітивні механізми виділення і узагальнення, а також катектично-оцінні механізми (гасіння підкріплення, репресії і заміщення),імітація та ідентифікація. Важливим засобом трансляції цінностей є спілкування (Б. Ананьєв, О. Бодальов).

Аналіз наукової літератури дав нам можливість сформулювати власне визначення поняття "моральні цінності". Моральні цінності - це усвідомлені, високозначимі смислові утворення, які фіксуються у свідомості особистості в "моделях повинного", заснованих на безумовному визнанні цінності людини, ідеях справедливості, милосердя, усвідомлення своєї відповідальності за благо іншої людини, виявляються у відповідних діях і вчинках і сприяють гармонізації відносин особистості і суспільства. Серед основних моральних цінностей виділяються справедливість, милосердя, розсудливість, безкорисність, доброта, мужність, людська гідність, чесність, вірність, щедрість, великодушність тощо.

Формування моральних цінностей передбачає розвиток особистісних новоутворень, зокрема етичних потреб, інтересів, моральної мотивації поведінки, моральних почуттів, свідомості і самосвідомості, що визначають моральну поведінку. Розглянемо їх більш детально. Формування моральних цінностей значною мірою залежить від розвитку самосвідомості, про що наголошують Г. Будинайте та Т. Корнілова. Регулююча роль самосвідомості проявляється не тільки в тому, що у ній відображаються особистісні смисли, а й приймаються рішення про їх прийняття або неприйняття, що свідчить про активне структурування власного "Я".

Дослідження Л. Анциферової, І. Чесонокової довели, що рівень сформованості моральних цінностей залежить від розвитку мислительних операцій синтезу, аналізу, порівняння тощо. Це дозволяє особистості адекватно сприймати моральні поради і підказки, уможливлює подолання моральних колізій, дозволяє усвідомити сутність моральних протиріч та проаналізувати моральні задачі. Процес розвитку моральної свідомості характеризується поєднанням 2 тенденцій: с однієї сторони особистість намагається відтворити себе у смисловому просторі інших, для чого вона відтворює у формах свого "Я" ціннісно-смислові позиції учасників взаємодії, з іншої - відштовхує чуже, те, що увійшло у внутрішній світ, але не приймається нею [1, 21].

Основою розвитку самосвідомості, на думку Л. Анциферової, є мотиваційна сфера особистості, розвиток духовних потреб, що заперечує споживацьке ставлення до життя. Етичні потреби являють собою ієрархічну систему мотивів, а джерелом їх розвитку є потреба у спілкуванні. В процесі діяльності відбувається утвердження і збагачення етичних потреб, що забезпечує більш повне включення особистості в сферу духовного життя.

Розвиваючи етичні потреби особистості необхідно враховувати закономірності формування потреб, запропоновані А. Маслоу: когнітивні потреби мають конативний початок; вищі потреби виникають на базі нижчих, вони являють собою більш пізнє утворення, проте зміцнившись у свідомості можуть стати відносно незалежними від нижчих; вищі потреби менш важливі для виживання, тому існує можливість їх зникнення; задоволення вищих потреб супроводжується вищими переживаннями, відчуттям щастя, чого немає при задоволенні потреб нижчих рівнів; для актуалізації і пробудження вищих потреб необхідно більше сприятливих умов, ніж для нижчих [5, 165-167].

Дослідження В. Асеєва, присвячені проблемам ціннісно-мотиваційної системи особистості довели, що досягнення близьких цілей регулюється мотиваційними модальностями необхідності і готовності до дії, досягнення віддалених цілей характеризується модальностями високої бажаності і готовності до значних психологічних затрат (В. Асеєв). Отже, на початковому етапі формування моральної якості важливо, щоб модальність бажаності, що відображає позитивні наслідки досягнення мети, була доповнена модальністю необхідності, у якій вміщуються негативні наслідки недосягнення цілі. Всі виховні впливи мають здійснюватися в зоні реальних можливостей, оскільки вихід за межі цієї зони є достатньо травматичним для особистості [2, 57].

В. Додонов довів, що у процесі формування цінностей мислення і емоції взаємодіють: мислення спрямовується на розпізнання цінностей, розрізнення добра і зла, створення понять,а емоції дозволяють оцінити отриману інформацію про оточуючий світ шляхом порівняння із закарбованими у свідомості програмами життєдіяльності особистості, результатом чого є створення емоційних узагальнень. Загалом емоції функціонально і енергетично готують людину до поведінки, адекватній виробленій оцінці. Подібними є висновки Дж. Прінса, який відзначає, що моральні судження ґрунтуються на емоційній основі, яка має спонукальну силу. Судження про мораль, що сформовані без емоційного підкріплення власне моральними не можна вважатипочуття [7, 35].

Сферою виявлення моральних цінностей є вчинки людини. Дослідження проблеми формування моральної відповідальності дозволило Т. Гайовій встановити залежність між сформованістю мотиваційно-смислової і когнітивної складових свідомості особистості і її поведінкою. Лише високий рівень розвитку обох складових зумовлює стійку, альтруїстичну поведінку, яка характеризується ознаками: людина доповнює і розширює коло своїх обов'язків, максимально реалізує моральні можливості, діяльність характеризується високою ефективністю і якістю. Несформованість зазначених характеристик в структурі особистості призводить до розширення зони моральних порушень, область реалізованих моральних норм значно звужується [4, 4-15].

Дослідження реалізованості особистісних цінностей дозволило С. Купцовій, Н. Саліховій зробити наступні висновки. Реалізація особистих цінностей не залежить від рівня психометричного інтелекту, проте залежить від когнітивного стилю особистості, зокрема від таких його характеристик як вузький діапазон еквівалентності, полезалежність гнучкий пізнавальний контроль (С. Купцова). Реалізованість особистісних цінностей стійка у часі не залежить від складу цінностей, не пов'язана з інструментальними характеристиками особистості, мотивацією успіху або невдачі, а залежить від таких характеристик: зміни у соціальній ситуації розвитку суб'єкта, пов'язані з освоєнням життєвого простору, виникненням актуальних і потенційних бар'єрів; ступеня сформованості відповідальності, оцінки власної свободи; механізмів семантичного (смислового) і перцептивного шарів образу світу, до яких належать стійкі способи трансформації інформації та когнітивні стилі [6, 41].

Найважливішим фактором, що зумовлює становлення і розвиток моральних цінностей є виховання. На думку Б. Братуся, виховання моральних цінностей особистості має здійснюватися з одного боку - від нестійких, епізодичних ставлень до стійких, усвідомлених ціннісно-смислових орієнтацій; з іншого - від спрямованості на вигоду, благо для себе до формування загальнолюдських уявлень, смислової ідентифікації зі світом. Виділяють напрями виховання моральних цінностей: по-перше, самому "здійснювати вчинки, які були б людськими етичними умовами життя іншої людини, а не тільки створювати речові, матеріальні умови для неї"; по-друге, спонукати до здійснення моральних вчинків стосовно іншої людини, формувати внутрішні умови моральної поведінки (С. Рубинштейн).

Л. Анциферова важливою умовою виховання моральних цінностей визначає включення особистості у соціально значущі види діяльності,створення потужного "детермінаційного поля", яке змінюється за змістом і формою, при цьому змістова орієнтація виховних впливів має бути спрямована на розвиток особистості як активного суб'єкта власної життєдіяльності, що передбачає розвиток самосвідомості. Серед інших умов організації виховного процесу на нашу думку найбільш важливими є такі: включення в різні види діяльності; зв'язок діяльності з позитивними емоціями; об'єктивне значення діяльності і її особистісний смисл мають узгоджуватись; єдність, послідовність і узгодженість вимог та єдність емоційно-оцінних ставлень до вчинків вихованця в різних соціальних інститутах (Б. Додонов, В. Мясищев,М. Рубінштейн).

Висновки і перспективи подальших досліджень

Моральні цінності визначаються у психології як високозначимі смислові утворення, основною характеристикою яких є забезпечення єднання людей, спрямованість діяльності на благо іншої людини. Моральні цінності ґрунтуються на абсолютній цінності людини, людської гідності, ідеї служіння людині. Основою формування моральних цінностей є потреби особистості (зокрема етичні), інтереси, розвиток свідомості і самосвідомості. Перспективою подальших досліджень є обґрунтування психолого-педагогічних умов виховання моральних цінностей особистості у дошкільному віці, оскільки у цей період формуються основні складові моральних цінностей особистості.

Література

1. Анциферова Л. И. Развитие личности и проблемы геронтопсихологии: монография / Л.И. Анциферова. - М: Ин-т психологии РАН, 2006. - 2006. - 512 с.

2. Асеев В.Г. Структурные особенности ценностно-мотивационной системы личности / В.Г. Асеев // Вестник Костромского гос. ун-та им. Н.А. Некрасова. - Выпуск № 4. - Т. 14. - 2008. - С. 53-58.

3. Бех І.Д. Виховання особистості: підручник / І.Д. Бех. - К.: Либідь, 2008. - 848 c.

4. Гаевая Т.Г. Моральная ответственность как качество личности: автореф. дис. на соискание научн. Степени канд. психол. наук: спец. 19.00.07 "Педагогическая психология"/ Т.Г. Гаевая. - М., 1984. - 18 с.

5. Маслоу А. Мотивация и личность / А. Маслоу. -СПб.: Евразия, 1999. - 478 с.

6. Салихова Н.Р. Ценностно-смысловая регуляция жизнедеятельности субъекта: автореф. дис. докт. психол. наук: спец. 19.00.01 "Общая психология, психология личности, история психологии" / Н.Р. Салихова. - Казань, 2011. - 45 с.

7. Prinz Jesse. The emotional basis of moral judgments / Jesse Prinz // Philosophical Explorations. - Vol. 9. - No. 1, March 2006. P. 29-43.

Размещено на Allbest.ru