Особливості ціннісно-особистісної сфери емігрантів та реемігрантів, хворих на депресивні розлади

Размещено на http://www.allbest.ru/

ДВНЗ «Тернопільський державний медичний університет імені І. Я. Горбачевського»

Особливості ціннісно-особистісної сфери емігрантів та реемігрантів, хворих на депресивні розлади

Канд. мед. наук О. П. Венгер

13.01.2016

Анотація

Вивчено особливості ціннісно-особистісної сфери з урахуванням фактора еміграції (рееміграції) у 196 емігрантів, 191 реемігранта та 198 неемігрантів, хворих на психогенні, ендогенні та органічні депресивні розлади. Встановлено значний рівень дисоціації у ціннісно-особистісній сфері емігрантів та реемігрантів, наявність у емігрантів більш виражених ознак внутрішнього конфлікту, а у реемігрантів -- внутрішнього вакууму та розходження цінності і доступності, що є наслідком впливу фактора еміграції (рееміграції) на систему цінностей через об'єктивні соціально-економічні умови, в яких перебувають емігранти та реемігранти.

Ключові слова: депресивні розлади, емігранти, реемігранти, цінність, доступність.

Еміграція та рееміграція в Україні є однією з найактуальніших державних та суспільних проблем. За даними експертів, кількість українських емігрантів становить близько 6,5--7 млн осіб (15 % постійного населення) [1, 2]. Еміграція розглядається як фактор, що провокує маніфестацію або екзацербацію ендогенних психічних захворювань [3--5], а у емігрантів виявляються емоційна нестійкість, тривожність, соціальна інтроверсія, конформність на поведінковому рівні, підозрілість, слабка інтеграція особистісних рис у вигляді емотивності та фрустрованості, низький рівень фрустраційної толерантності, а також психодезадаптаційні стани, посттравматичний стресовий розлад, неврастенія, пролонгована депресивна реакція та помірний депресивний епізод [6, 7].

Дослідження особливостей ціннісно-мотиваційної сфери емігрантів та реемігрантів має важливе значення для комплексного розуміння проблеми еміграції та рееміграції, встановлення її соціально-психологічних причин та наслідків і розробки науково обґрунтованих заходів щодо профілактики психічних розладів у цієї категорії населення.

Нами за допомогою методики «Рівень співвідношення цінності та доступності у різних життєвих сферах» Е. Б. Фанталової [8] було обстежено 196 осіб, які щонайменше протягом останнього року проживали за межами України і планували найближчим часом повернутися за кордон (емігранти), а також 191 особу, що не менше року проживали за межами України і протягом останнього року повернулися для постійного проживання до країни (реемігранти), та 198 осіб, які постійно проживають в Україні і ніколи не виїжджали за її межі для тривалого проживання (неемігранти). Усі обстежені хворі перебували на лікуванні у Тернопільській обласній психоневрологічній лікарні за період 2010--2014 рр., їм було поставлено остаточний клінічний діагноз депресивного розладу відповідно до критеріїв МКХ-10. Психогенні депресивні розлади (F43.21 та F43.22) встановлені у 69 неемігрантів, 68 емігрантів та 67 реемігрантів, ендогенні (F31.3, F31.4, F32.1, F32.2, F33.1 та F33.2) -- відповідно у 65, 66 та 63 осіб, органічні (F06.3) -- відповідно у 64, 62 та 61 осіб; розбіжності між групами незначущі.

Статистичний аналіз результатів проводився за допомогою непараметричного тесту Манна -- Уїтні.

При дослідженні ціннісної сфери емігрантів та реемігрантів, хворих на психогенні депресивні розлади, були виявлені цікаві закономірності: в емігрантів та неемігрантів шкала цінностей була доволі схожою, тоді як у реемігрантів значною мірою відрізнялася. Так, емігранти та неемігранти найбільш цінним вважають щасливе сімейне життя (у середньому 8,63±1,94 та 9,28±1,79 бала відповідно), на другому місці -- здоров'я (8,32±1,71 та 7,75±2,05 бала відповідно), на третьому -- кохання (7,82±1,36 та 7,48±1,39 бала відповідно). Матеріально забезпечене життя у цих групах хворих займає лише четверту позицію у шкалі цінностей (7,63±1,01 та 7,26±1,21 бала відповідно), хоча кількісні показники є доволі високими. У реемігрантів першу позицію у шкалі цінностей також займає щасливе сімейне життя (9,04±1,95 бала), однак на другому місці, на відміну від емігрантів та неемігрантів,-- матеріально забезпечене життя (7,84±0,98 бала), на третьому -- кохання (7,75±1,53 бала). Здоров'я у шкалі цінностей реемігрантів займає четверте місце. емігрант дисоціація особистісний

Сфера доступності емігрантів та реемігрантів, хворих на депресивні розлади, виявляє значну дисоціацію зі сферою цінностей. Так, найменш доступним в усіх групах є здоров'я (середній показник у емігрантів 2,28±0,69 бала, у реемігрантів -- 2,01±0,79 бала, у неемігрантів -- 1,84±0,66 бала). Серед інших найбільш недоступних сфер у емігрантів -- щасливе сімейне життя (2,60±0,76 бала), активна життєдіяльність (3,47±0,98 бала), кохання (3,78±0,77 бала), цікава робота (3,93±1,11 бала). У реемігрантів найменш доступними, крім здоров'я, є матеріально забезпечене життя (3,46±0,77 бала), щасливе сімейне життя (3,46±0,72 бала), активна життєдіяльність (3,96±1,09 бала), цікава робота (4,42±1,29 бала), кохання (4,55±1,00 бала) та впевненість у собі (4,64±1,38 бала).

Максимальний рівень дисоціації у всіх групах обстежених встановлено за сферами здоров'я (у емігрантів -- 6,04±1,21 бала, у реемігрантів -- 5,73±1,52 бала, у неемігрантів -- 5,91±1,53 бала), щасливого сімейного життя (відповідно 6,03±1,35; 5,58±1,36 та 5,59±1,29 бала), кохання (відповідно 4,04±0,80; 3,19±0,86 та 3,43±0,79 бала). Незначну дисоціацію виявлено за сферою активної життєдіяльності (відповідно 0,88±0,32; 0,78±0,49 та 0,91±0,41 бала). У реемігрантів визначено високий рівень дисоціації за сферою матеріально забезпеченого життя (4,37±0,67 бала), у неемігрантів він є суттєво меншим (2,71±0,57 бала).

Показник внутрішнього конфлікту в емігрантів -- 45,19 %, у реемігрантів -- 41,66 %, у не- емігрантів -- 35,38 %, розбіжності значущі при порівнянні усіх груп між собою (р = 0,001); внутрішнього вакууму -- відповідно 38,69; 38,91 та 35,18 %, розбіжності значущі при порівнянні груп неемігрантів та емігрантів (р = 0,005), неемігрантів та реемігрантів (р = 0,001); нейтральної зони -- відповідно 36,36; 36,73 та 43,89 %, розбіжності значущі при порівнянні груп неемігрантів та емігрантів (р = 0,001), неемігрантів та реемігрантів (р = 0,001). Інтегральний показник розходження цінності -- доступності становив відповідно 34,2; 40,06 та 24,68 %.

У хворих на ендогенні депресивні розлади відмінності у ціннісній сфері між емігрантами, реемігрантами та неемігрантами виражені істотно меншою мірою, ніж у хворих на психогенні депресії. Найціннішими у всіх групах є щасливе сімейне життя (у емігрантів 8,71±1,60 бала, у реемігрантів 9,19±1,72 бала, у неемігрантів -- 9,31±1,86 бала) та здоров'я (відповідно 8,23±1,83; 7,94±1,90 та 7,86±2,14 бала). В емігрантів та неемігрантів третьою за ієрархією цінністю є кохання (відповідно 7,85±1,43 та 7,68±1,20 бала, у реемігрантів -- 7,78±1,43 бала), а у реемігрантів -- матеріально забезпечене життя (7,83±0,99 бала), у емігрантів -- 7,68±0,95 і неемігрантів -- 7,32±1,06 бала.

У емігрантів найменш доступними є здоров'я (2,30±0,68 бала), щасливе сімейне життя (2,68±0,61 бала), активна життєдіяльність (3,47±1,01 бала), цікава робота (3,67±1,21 бала), кохання (3,80±0,81 бала). У реемігрантів недоступними є сфери здоров'я (2,00±0,72 бала), матеріально забезпечене життя (3,48±0,69 бала), щасливе сімейне життя (3,54±0,76 бала), активна життєдіяльність (3,90±1,19 бала), цікава робота (4,25±1,43 бала), кохання (4,46±1,06 бала) і впевненість у собі (4,63±1,47 бала). У неемігрантів недоступними сферами є здоров'я (1,89±0,71 бала), активна життєдіяльність (3,68±0,92 бала), щасливе сімейне життя (3,75±0,85 бала), цікава робота (4,22±1,17 бала), кохання (4,25±0,79 бала) та матеріально забезпечене життя (4,66±0,87 бала).

Дисоціативні прояви у співвідношенні цінності і доступності у емігрантів та реемігрантів, хворих на ендогенні депресивні розлади, також мають певні особливості. В емігрантів найбільшу дисоціацію виявлено у таких сферах: щасливе сімейне життя (6,03±1,25 бала), здоров'я (5,92±1,41 бала) та кохання (4,05±0,85 бала), у реемігрантів -- здоров'я (5,94±1,42 бала), щасливе сімейне життя (5,65±1,17 бала) та матеріально забезпечене життя (4,35±0,81 бала), у неемігрантів -- здоров'я (5,97±1,68 бала) та щасливе сімейне життя (5,55±1,25 бала).

Інтегральні показники внутрішнього конфлікту в емігрантів становили 45,08 %, у реемігрантів -- 41,66 %, у неемігрантів -- 35,81 %, розбіжності значущі при порівнянні груп емігрантів та неемі- грантів (р = 0,001), реемігрантів та неемігрантів (р = 0,001), емігрантів та реемігрантів (р = 0,068); внутрішнього вакууму -- відповідно 38,61; 38,91 та 33,77 %, розбіжності значущі при порівнянні груп емігрантів та неемігрантів (р = 0,001), реемігрантів та неемігрантів (р = 0,001); нейтральної зони -- відповідно 36,60; 36,73 та 47,52 %, розбіжності значущі при порівнянні груп емігрантів та неемігрантів (р = 0,001), реемігрантів та неемігрантів (р = 0,001); за розходженням цінності та доступності -- між усіма групами (р = 0,001).

У пацієнтів з органічними депресивними розладами особливості ціннісної сфери більшою мірою близькі до тих, що виявлені у хворих на ендогенні депресивні розлади, і відрізняються від притаманних хворим на психогенні розлади. Так, у всіх трьох групах найціннішими є щасливе сімейне життя (у емігрантів -- 8,79±1,56 бала, реемігрантів -- 9,15±1,38 балів, неемігрантів -- 9,28±1,27 бала), здоров'я (відповідно 8,24±1,86; 7,98±1,90 та 7,84±2,11 бала). У емігрантів та неемігрантів на третьому місці у шкалі цінностей -- кохання (відповідно 7,85±1,38; 7,73±1,12 та 7,77±1,38 бала), а у реемігрантів -- матеріально забезпечене життя (відповідно 7,66±0,90; 7,84±0,93 та 7,31±1,14 бала).

Найбільш недоступними для емігрантів є здоров'я (2,29±0,71 бала), щасливе сімейне життя (2,63±0,52 бала), активна життєдіяльність (3,47±0,92 бала), кохання (3,76±0,80 бала) та цікава робота (3,79±1,20 бала). У реемігрантів ієрархія доступності виглядає таким чином: здоров'я (2,05±0,69 бала), матеріально забезпечене життя (3,54±0,62 бала), щасливе сімейне життя (3,54±0,65 бала), активна життєдіяльність (3,89±1,05 бала), цікава робота (4,20±1,45 бала), кохання (4,44±0,90 бала). Для неемігрантів недоступними є здоров'я (1,81±0,64 бала), активна життєдіяльність (3,59±1,12 бала), щасливе сімейне життя (3,83±0,52 бала).

При аналізі дисоціацій у сферах цінності -- доступності у емігрантів та реемігрантів, хворих на органічні депресивні розлади, були виявлені ознаки внутрішнього конфлікту та внутрішнього вакууму в ключових сферах: щасливе сімейне життя (6,16±1,19 бала), здоров'я (5,95±1,38 балів) та кохання (4,10±0,86 балів). У реемігрантів ознаки внутрішнього конфлікту спостерігаються у таких сферах, як здоров'я (5,93±1,41 бала), щасливе сімейне життя (5,61±0,97 бала), матеріально забезпечене життя (4,30±0,82 бала). У неемігрантів ознаки внутрішнього конфлікту виявлено у таких сферах, як здоров'я (6,03±1,56 бала) та щасливе сімейне життя (5,45±1,04 бала).

При дослідженні інтегральних показників хворих на органічні депресивні розлади було визначено, що показник внутрішнього конфлікту у емігрантів є найвищим (44,98 %), у реемігрантів -- дещо нижчим (43,10 %), а у неемігрантів -- найнижчим (36,72 %). Значущі розбіжності виявлено при порівнянні груп емігрантів та неемігрантів (р = 0,001) і реемігрантів та неемігрантів (р = 0,001). Аналогічні закономірності виявлені для показника внутрішнього вакууму: у емігрантів -- 38,49 %, у реемігрантів -- 38,12 %, у неемігрантів -- 33,83 %. Розбіжності значущі при порівнянні груп емігрантів та неемігрантів (р = 0,001) і реемігрантів та неемігрантів (р = 0,001). Натомість показники нейтральної зони є найкращими у неемігрантів (46,56 %) і суттєво гіршими в емігрантів (35,63 %) та реемігрантів (35,90 %). Значущі розбіжності також виникли при порівнянні груп емігрантів та неемігрантів (р = 0,001) і реемігрантів та неемігрантів (р = 0,001). Найвищий показник розходження між сферами цінності та доступності був у групі реемігрантів (40,39 %), найнижчий -- у емігрантів (34,55 %), а у неемігрантів він займає проміжне положення (37,47 %). Розбіжності статистично значущі при порівнянні між собою всіх груп (р = 0,001).

Таким чином, виявлені особливості свідчать про наявність значних порушень у ціннісній сфері емігрантів та реемігрантів, хворих на депресивні розлади. Очевидно, що вплив фактора еміграції (рееміграції) на систему цінностей реалізується через об'єктивні соціально-економічні умови, в яких перебувають ці люди. Водночас зміни у ціннісній сфері емігрантів та реемігрантів, хворих на депресивні розлади, слід розглядати у комплексі з їх особистісними особливостями та характером депресивного процесу.

Список літератури

1. Міграція в Україні: факти і цифри / Міжнародна організація з міграції.-- К.: Представництво МОМ в Україні, 2011.-- 7 с.

2. Щорічна Доповідь про стан дотримання та захисту прав і свобод людини в Україні Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини: Постанова Верховної Ради України від 05.04.2011 р. № 3194- VI // Голос України.-- 2011.-- № 35.-- С. 23-29.

3. Incidence of psychotic disorders in immigrant groups to the Netherlands / J. P Selten, N. Veen, W Feller [et al.] // Br. J. of Psychiatry.-- 2001.-- № 178.-- P 367-372.

4. The mental health of migrants / B. E. Gavin, B. D. Kelly, A. Lane [et al.] // Irish Medical J. -- 2001.-- Vol. 94.-- P. 229-230.

5. Lauber C. Patterns of Psychiatric Inpatient Care in Migrants: Results from Switzerland / C. Lauber, B. Lay, W. Rossler // Swiss Medical Weekly.-- 2006.-- № 135.-- Р 50-56.

6. Хармз В. А. Медико-психологические аспекты нарушения психической адаптации эмигрантов: дис. на соискание ученой степени канд. психол. наук; спец. 19.00.04 «Медицинская психология» / В. А. Хармз; Санкт-Петербургский гос. университет.-- СПб, 2000.-- 186 с.

7. Иванова М. В. Психическое здоровье мигрантов (клинический, социально-психологический и реабилитационный аспекты): дис. на соискание ученой степени канд. мед. наук; спец. 14.01.18 «Психиатрия» / М. В. Иванова; НИИ психического здоровья СО РАМН.-- Томск, 2007.-- 205 с.

8. Фанталова Е. Б. Диагностика и психотерапия внутреннего конфликта / Е. Б. Фанталова.-- Самара: Бахрах-М, 2001.-- 128 с.

Особенности ценностно-личностной сферы эмигрантов и реэмигрантов, страдающих депрессивными расстройствами

Е. П. Венгер

Изучены особенности ценностно-личностной сферы с учетом фактора эмиграции (реэмиграции) у 196 эмигрантов, 191 реэмигранта и 198 неэмигрантов, больных психогенными, эндогенными и органическими депрессивными расстройствами. Выявлен значительный уровень диссоциации в ценностно-личностной сфере эмигрантов и реэмигрантов, наличие у эмигрантов более отчетливых признаков внутреннего конфликта, а у реэмигрантов -- внутреннего вакуума и различий ценности и доступности, что является следствием влияния фактора эмиграции (реэмиграции) на систему ценностей через объективные социально-экономические условия, в которых находятся эмигранты и реэмигранты.

Ключевые слова: депрессивные расстройства, эмигранты, реэмигранты, ценность, доступность.

Features of value-personal sphere in emigrants and re-emigrants with depressive disorder. О. P. Venger

The characteristics of value-based personal sphere were investigated considering emigration (reemigration) factor in 196 emigrants, 191 re-emigrants and 198 nonemigrants with psychogenic, organic and endogenous depressive disorders. Significant levels of dissociation in the personal sphere were revealed in emigrants and re-emigrants, with the presence of more distinct signs of internal conflict in emigrants and internal vacuum, difference in value and accessibility in re-emigrants, resulting from the impact of the factor of emigration (re-emigration) to the value system through objective socioeconomic conditions of emigrants and re-emigrants.

Key words: depressive disorders, emigrants, re-emigrants, value, availability.

Размещено на Allbest.ru