Тендерні особливості конфліктної поведінки в юнацькому віці

Анотація

конфлікт поведінка гендерний міжособистісний

Аннотация

Бабаян Ю. А., Скачко И. B. Гендерные особености конфликтного поведения в юношеском возрасте

В статье раскрыто содержание понятий «конфликт» и «конфликтные отношения». Приведены основные представления ученых о феномене межличностного конфликта, обобщенное представление об основных стратегиях поведения в конфликте. Определено, что характер поведения человека в конфликте зависит как от объективных условий протекания конфликта, так и от социальных характеристик участников конфликта, в том числе гендерных различий. Выявлено, что поведение женщин и мужчин значительно отличается в решении конфликта - они по- разному воспринимают цели общения, для них различной есть ценность самого конфликта и они отличаются в стратегии решения острых ситуаций.

Annotation

Постановка проблеми. Громадське життя не може існувати без зіткнення ідей, життєвих позицій, цілей як окремих людей, так і малих та великих колективів. Постійно виникають розбіжності думок і різного роду суперечності, що не рідко переростають у конфлікти.

Дослідженню конфліктів, причин їх виникнення присвячена значна кількість праць учених різних напрямів: філософів, психологів, управлінців, соціологів, політологів. Коли люди думають про конфлікт, вони найчастіше асоціюють його з агресією, погрозами, суперечками. Негативне сприймання цілком обґрунтоване тому, що будь-який конфлікт несе у собі заряд величезної руйнівної сили. Однак відсутність конфліктів слід вважати свідченням застою [6].

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Аналіз літератури з досліджуваної проблеми показує, що значний внесок у вивчення проблеми особистіших передумов конфліктної поведінки зробили: А. Я. Анцупов, Н. І. Гришина, Л. М. Ємельяненко, С. М. Емельянов, А. Т. Ішмуратов, Г. В. Ложкін, Н. І. Пов'якель, А. І. Шипілов [2; 6; 7; 8]. В останні роки все більшу увагу дослідників почали привертати тендерні проблеми та особливості виникнення і проявів конфліктної поведінки. Зокрема у дослідженнях В. Г. Зазикіна та Н. С. Нечаєвої виявлено відмінності поведінки у конфліктних ситуаціях залежно від статі опонента [3].

У юнацькому віці конфлікти є надзвичайно яскраво вираженими та є обов'язковим атрибутом цього вікового періоду. Вони є одним із засобів самоствердження особистості, формування її активної позиції у взаємодії з навколишнім світом і можуть бути визначені як конфлікти становлення і самоствердження. Зокрема у роботах X. Ремшмідта зазначено, що конфлікти з однолітками в юнацькому віці найчастіше пов'язані з суперництвом і боротьбою за лідерство. Конфлікти на ґрунті суперництва відбуваються як між хлопцями, так і між дівчатами. Хлопці змагаються за лідерство у групі, за успіхи у фізичній та інтелектуальних сферах, за дружбу і прихильність. У дівчат - виникають переважно через суперництво за прихильність більш старших за віком хлопців [6].

Мета статті - теоретично проаналізувати та емпірично дослідити тендерні особливості проявів конфліктної поведінки в юнацькому віці.

Виклад основного матеріалу дослідження. Характер поведінки людини у конфлікті залежить як від об'єктивних умов протікання конфлікту, зокрема сили сторін, наявності в них союзників, сил підтримки, матеріальних та інших ресурсів, якими володіють сторони конфлікту, співвідношення сил тощо, так і від соціальних характеристик учасників конфлікту, зокрема тендерних відмінностей.

Тендерні відмінності - відмінності поведінки, пов'язані зі статтю учасників конфлікту, зумовлені взаємними непорозуміннями, розходженнями інтересів, цінностей і підходів до розв'язання проблем, що виникають.

За даними Б. Фрідан, відносини між чоловіками характеризуються так званою конфліктністю і змагальністю. Конфліктні відносини між собою хлопчики з'ясовують за допомогою сили, від- кидаючи більш слабкого. Конфліктні ситуації між дівчатками вирішуються на емоційному рівні, у суперечках, бойкотуванні. Вони частіше «наговорюють» одна на одну [8].

Є. Ільїн виявив, що чоловіки і жінки по-різному вирішують конфліктні ситуації, що виникають у сімейному і домашньому колах. Жінки виявляють більше терпимості і прагнення до компромісного примирення інтересів. Чоловіки у цій ситуації частіше прибігають до «міцних» висловлювань і лайок, а жінки швидше готові заплакати [3].

За даними В. Єремеєвої, що порівнювала стратегії поведінки хлопчиків і дівчаток 1-5-х класів у важких і неприємних для них ситуаціях, хлопчики у 2 рази частіше, ніж дівчатка, звертаються до стратегії «борюсь, б'юся» й у 1,5 рази частіше - до стратегії «глузую з когось»[2]. Таким чином, і ці дані підтверджують, що хлопчики частіше схильні використовувати стратегії, пов'язані з проявом агресії. Дівчатка, вірогідно, частіше хлопчиків використовують стратегії: «обіймаю, притискаю, гладжу», «плачу, сумую». Це вказує на їх потребу у тісній прихильності, емоційній розрядці через сльози і жалість до себе та інших, на труднощі саморозкриття.

Дещо інші дані отримані Л. Коростильовою: при подоланні конфліктів у чоловіків більше виражені, ніж у жінок, суперництво й особливо виражені компроміси, а в жінок - пристосування і співробітництво. Стратегія уникнення, по її даним, виражена у чоловіків і жінок однаково [8].

Жінки при вирішенні конфліктів більше орієнтуються на чужу думку, що пояснюється їх значною конформністю. Звідси, при вирішенні конфлікту за участю жінок велика роль посередника. Тому, вказує І. Калабіхіна, жінки частіше звертаються по допомогу до інших людей, психологів, лікарів, психотерапевтів, намагаючись зняти психічну напругу шляхом розмови. При цьому чоловіки обирають посередника за його діловими і статусними параметрами, а жінки надають значення і його зовнішності [2].

Як бачимо, поведінка жінок та чоловіків значно різниться у вирішенні конфлікту: вони по-різному сприймають цілі спілкування, для них різна цінність самого конфлікту і вони відрізняються стратегіями вирішення гострих ситуацій.

Ученими визначено ряд специфічних тендерних відмінностей конфліктів. По-перше, визначено специфічні відмінності конфліктів у чоловічих і жіночих колективах. Так, виявлено, що конфлікти у чоловічих колективах за своєю спрямованістю, емоційними проявами, спектром та інтенсивністю емоцій, а також способами конфліктної протидії суттєво різняться від конфліктів у жіночих колективах. У чоловічих колективах більше конфліктів, які мають виробничу та ділову основу, у той же час у жіночих колективах більше конфліктів, на емоційній основи, що викликаються іноді непрогнозованими коливаннями настрою, різноманітними емоційними реакціями і зовні немотивованими вчинками, симпатіями/антипатіями тощо. Визначено, що чоловіки у конфліктах більш схильні орієнтуватися на розв'язання актуальних завдань, які визиваються життєвими, у тому числі і конфліктними ситуаціями, вони більш схильні до ділових реакцій і конструктивного розв'язання конфліктних ситуацій. У той же час жінки більшою мірою орієнтуються на додержання норм, правил, стандартів, ролей [7].

На думку І. С. Кона, юнаки у спілкуванні з представниками протилежної статі орієнтуються в основному на ровесниць, а дівчата у значній їх частині - на більш старших представників чоловічої статі [6].

Вважається, що конфлікти між жінками вирішуються більш складно у зв'язку з такими тендерними відмінностями жіночої статі у конфліктних ситуаціях:

- емоційна або прагматична спрямованість;

- висока емоційність реакцій та переживань;

- емоційність та інтенсивність прояву конфліктності;

- значне внутрішнє суперництво між жінками;

- ревнощі жінок та їх мікроугрупувань до успіху жінок, що стоять осторонь, їх успіхів у чоловічому соціумі, уваги та визнання з боку чоловіків;

- зниження нормативності поведінки [8].

Відзначено, що навіть посередництво у конфліктах серед жінок під силу тільки жінкам, чоловіки надто складно вирішують означені конфліктні ситуації, в основному засобами сили, погроз, маніпуляцій. У той же час жінки значно більш витончені маніпулятори, гнучко і точно оперують саме емоційними станами учасників конфліктів і досить легко справляються з розв'язанням конфліктних ситуацій. У той же час, доведено, що саме чоловіки можуть бути менш гнучкі і більш ригідні у конфліктах, їх прогнозуванні, упередженні та розв'язанні [7].

Відносини між чоловіками характеризуються більшою конфліктністю та наявністю змагання, меншим саморозкриттям та обговоренням почуттів, ніж у жінок. Чоловіча установка на змагання не дає чоловікам брати до уваги оточуючих [1].

Тендерні особливості конфліктів відзначаються й у різностатевих, змішаних колективах. Визначено, наприклад, що поведінка чоловіків та жінок у конфліктах значною мірою залежить від статі опонента. Наприклад, у конфліктах з чоловіками чоловіки проявляють високу впевненість, цілеспрямованість, гнучкість. У той же час, жінки у конфліктах ведуть себе зовсім інакше, для них стать опонента не є значущим чинником його поведінки, однак є суттєвим чинником його особистісних реакцій, симпатій, конструктивності і гнучкості рішень [7].

У гетерогенних конфліктних ситуаціях жінки найчастіше ведуть себе більш активно, ніж чоловіки, їх поведінка більш емоційна і ригідна за спрямованістю. Деякими фахівцями відзначається, що відносна пасивність чоловіків пов'язана зі стереотипами ставлення до жінок як до більш слабкої статі. Саме з метою психологічного захисту чоловіки ведуть у змішаних конфліктах себе менш конструктивно, агресивно й афективно, або ж уникають будь-яких ділових, у тому числі і конфліктних ситуацій з жінками. У той же час жінки у конфліктах з чоловіками відрізняються значно більш гнучкою поведінкою, ніж у конфліктах з жінками, або ж конфліктів чоловіків з чоловіками, більш інтуїтивні, розумні, конструктивно рефлексивні. У процесі спілкування у змішаних конфліктах жінки використовують більш широкий і гнучкий спектр вербальних і невербальних методів впливу на опонентів, спектр засобів регулювання конфліктів у жінок більш широкий і різноманітний [7].

З метою вивчення тендерних особливостей конфліктної поведінки осіб юнацького віку нами проведено дослідження, у якому взяли участь 60 студентів денної форми навчання МНУ імені В. О. Сухомлинського: ЗО дівчат та ЗО хлопців віком від 18 до 20 років. Дослідження проводилося за допомогою: методики схильності особистості до конфліктної поведінки К. Томаса; методики оцінки стратегій поведінки у конфлікті Дж. Г. Скотта; самооцінки конфліктності (за Є. М. Ємельяновим); методики діагностики міжособистісних відносин Т. Лірі.

Загальний аналіз емпіричних даних, отриманих у результаті дослідження показав наступне. Більше половини дівчат (53,3%) обирають компроміс. Використовуючи цей стиль, людина трохи поступається власними інтересами, щоб задовольнити їх в іншому. Компроміс часто є вдалим відступом чи навіть останньою можливістю прийти до певного рішення. Суперництво та уникання обрало по 16,7 % вибірки як типову поведінку у конфлікті. Людина, що використовує стиль суперництва дуже активна і намагається йти до вирішення конфлікту власним шляхом, вона не надто зацікавлена у співробітництві з іншими людьми, натомість є здатною на вольові рішення. Людина, що обирає уникання, не відстоює свої права, не співробітничає ні з ким для вирішення проблеми, або просто ухиляється від конфлікту. Також по 6,6 % дівчат обирають співробітництво та пристосування як типову поведінку у конфлікті. Людина, що обирає своїм стилем поведінки співробітництво, бере активну участь у вирішенні конфлікту, але при цьому намагається саме співробітничати з іншою людиною та знайти з нею спільну мову. Людина, що обирає пристосування, діє спільно з іншою людиною, не намагаючись відстоювати власні інтереси.

Щодо чоловічої частини вибірки, то 43,5 % хлопців обирають компроміс. Використовуючи цей стиль, людина трохи поступається власними інтересами, щоб задовольнити їх в іншому. 21,7 % чоловічої вибірки як типовий стиль поведінки у конфлікті обирають суперництво. Люди, що обирають цей стиль, прагнуть досягти своїх інтересів на шкоду іншим. Людина, що використовує стиль суперництва, дуже активна і намагається йти до вирішення конфлікту власним шляхом, вона не надто зацікавлена у співробітництві з іншими людьми, натомість є здатною на вольові рішення. Стиль уникання обирають 17,4 % хлопців. Людина, що обирає уникання, не відстоює свої права, не співробітничає ні з ким для вирішення проблеми або просто ухиляється від конфлікту. Пристосування обрало 13 % хлопців. Це говорить про те, що людина діє спільно з іншою людиною, не намагаючись відстоювати власні інтереси. І лише 4,3 % вибірки хлопців обрали стиль співробітництва. Людина, що обирає своїм стилем поведінки співробітництво, бере активну участь у вирішенні конфлікту, але при цьому намагається саме співробітничати з іншою людиною та знайти з нею спільну мову.

Серед юнаків близько 57 % осіб, у яких позитивне значення результату, отриманого по формулі «домінування». Це свідчить про виражене прагнення цих досліджуваних до лідерства у спілкуванні, до домінування.

У 43 % випробуваних дуже чітко виражений фактор дружелюбності. Позитивний результат по формулі «дружелюбність» говорить про те, що особа намагається підтримувати доброзичливі стосунки з оточуючими.

У 73 % дівчат дуже чітко виражений фактор дружелюбності. Позитивний результат по формулі «дружелюбність» є показником прагнення особи до встановлення доброзичливих стосунків і співпраці з тими людьми, що її оточують.

Згідно отриманих результатів, ми можемо зробити висновок, що 27 % осіб, мають позитивне значення результату, отриманого по формулі «домінування». Це свідчить про виражене прагнення цих досліджуваних до лідерства у спілкуванні, до домінування.

62,4 % дівчат мають низький рівень конфліктності. Вони тактичні, не люблять конфліктів. Уміють їх згладжувати та легко уникати критичних ситуацій. Коли все ж доводиться вступати у конфлікт, вони беруть до уваги, як це може вплинути на службові або приятельські відносини.33,8 % дівчат мають середній рівень конфліктності, вони наполегливо відстоюють власну думку, не дивлячись на те, як це вплине на службові та особистісні відносини. Як правило, за це їх і поважають. І 3,8 % дівчат мають високий рівень конфліктності, що говорить про те, що вони шукають приводи для конфліктів, часто критикують оточуючих, нав'язують власну думку, навіть коли не мають рації.

З приводу вибірки хлопців ситуація дещо інша: 15,6 % хлопців мають низькі показники рівня конфліктності, такі особи доволі тактичні і всіляко уникають конфліктів, але якщо все ж таки конфлікту не уникнути, намагаються не зіпсувати стосунки з оточуючими.26,2 % юнаків мають середній рівень конфліктності, вони конфліктують лише, коли зачіпаються їх інтереси, і захищають власну думку, не дивлячись як це вплине на їх відносини з оточуючими.58,2 % юнаків мають високий рівень конфліктності, вони шукають приводи для конфліктних ситуацій, люблять критикувати по справі та ні, дуже часто нав'язують власну думку. Такі люди зовсім не образяться, коли їх назвуть скандалістами та конфліктними особистостями.

Результат отриманий за методикою оцінки стратегій поведінки у конфлікті Дж. Г. Скотта показав наступне: 51,6 % дівчат найчастіше застосовують компроміс. Суперництво обирають 15,2 %, уникання обрало 16 % вибірки як типову поведінку у конфлікті.5,4 % дівчат обирають співробітництво та 3,2 % пристосування як типову поведінку у конфлікті.

Щодо чоловічої частини вибірки, то 40,6 % хлопців обирають компроміс, 25,4 % чоловічої вибірки як типовий стиль поведінки у конфлікті обирають суперництво. Стиль уникання обирають 13 % хлопців. Пристосування обрало 11,8 % хлопців, і лише 9,2 % вибірки хлопців обрали стиль співробітництва.

Висновки

Необхідним на сьогодні є створення теоретичної та практичної бази для впровадження в освіті гендерного підходу, сутність якого полягає у визнанні категорії статі як такої, що є стрижневим утворенням особистості і впливає як на соціальну, так і на когнітивну її поведінку. Останнє вимагає обов'язкового врахування цієї категорії при вивченні будь-якого соціального явища. Одним з украй важливих соціальних явищ, на яке має вагомий вплив категорія статі, є конфлікт.

Характер поведінки людини у конфлікті залежить як від об'єктивних умов протікання конфлікту, зокрема сили сторін, наявності у них союзників, сил підтримки, матеріальних та інших ресурсів, якими володіють сторони конфлікту, співвідношення сил тощо, так і від соціальних характеристик учасників конфлікту, зокрема тендерних відмінностей.

Визначаючи особливості поведінки чоловіків та жінок у конфлікті, варто звернути увагу на значущість спілкування для кожної статі.

Поведінка жінок та чоловіків значно відрізняється у вирішенні конфлікту - вони по-різному сприймають цілі спілкування, для них різною є цінність самого конфлікту і вони відрізняються стратегіями вирішення гострих ситуацій.

Результати емпіричного дослідження виявили певні відмінності у показниках чоловіків і жінок. Юнаки, на відміну від дівчат, є більш конфліктними; у міжособистісних стосунках у юнаків переважає домінування, а у дівчат - дружелюбність.

Список використаних джерел

1. Берн Ш. Гендерная психология / Ш. Берн. - СПб.: Москва, 2001. - 320 с.

2. Гришина Н. В. Психология конфликта / Н. В. Гришина. - СПб. : Питер, 2002.-464 с.

3. Ильин Е. П. Пол и гендер / Е. П. Ильин. - СПб.: Питер, 2010. - 688 с.

4. Коберник Л. О. Ціннісні орієнтації як чинник виникнення та подолання конфліктних форм поведінки в юнацькому віці : автореф. дис. на здобуття наукового ступеня канд. психологічних наук / Людмила Олександрівна Коберник. - К., 2010. - 20 с.

5. Кон И. С. Психология ранней юности: Книга для учителя / И. С. Кон. - М.: Просвещение, 1989. - 255с.

6. Конфліктологія: Навч. посіб. / [ред. В. М. Петюка, Л. В. Торгової]. - К. : КНЕУ,2003.-256с.

7. Ложкін Г. В. Психологія конфлікту: теорія та сучасна практика : навчальний посібник. / Г. В. Ложкін, Н. І. Пов'якель. - К. : ВД «Професіонал», 2006. - 416 с.

8. Русинка І. І. Конфліктологія : Психологія технології запобігання і управління конфліктами: Навч. посіб. / І. І. Русинка. - К. : Професіонал, 2007. - 332 с.

Spysok vykorystanyh dzherel

1. Bern Sh. Hendernaya psykholohyya / Sh. Bern. - SPb. : Moskva, 2001. - 320 s.

2. Hryshyna N. V. Psykholohyya konflykta / N. V. Hryshyna. - SPb. : Pyter, 2002.-464 s.

3. Yl'yn E. P. Pol у hender / E. P. Yl'yn. - SPb.: Pyter, 2010. - 688 s.

4. Kobernyk L. O. Tsinnisni oriyentatsiyi yak chynnyk vynyknennya ta podo- lannya konfliktnykh form povedinky v yunats'komu vitsi: avtoref. dys. na zdobuttya naukovoho stupenya kand. psykholohichnykh nauk / Lyudmyla Oleksandrivna Kobernyk. - K., 2010. - 20 s.

5. Kon Y. S. Psykholohyya ranney yunosty: Knyha dlya uchytelya / Y. S. Kon. - M.: Prosveshchenye, 1989. - 255s.

6. Konfliktolohiya: Navch. posib. / [red. V. M. Petyuka, L. V. Torhovoyi], - K. : KNEU, 2003.-256 s.

7. Lozhkin H. V. Psykholohiya konfliktu: teoriya ta suchasna praktyka: Navchal'nyy posibnyk. / H. V. Lozhkin, N. I. Pov»yakeT. - K. : VD «Profesional», 2006. - 416 s.

8. Rusynka I. I. Konfliktolohiya: Psykholohiya tekhnolohiyi zapobihannya і upravlinnya konfliktamy: Navch. posib. / I. I. Rusynka. - K. : Profesional, 2007.-332 s.

Стаття надійшла до редколегії 10.02.2015 року.

Размещено на Allbest.ru