Розглядаючи перший компонент зв'язки - модель особистості студента, необхідно відзначити, що ця модель має відображати соціальне замовлення, соціальну потребу у вихованій людині [4]. Причому, необхідно відзначити, що раніше соціальне замовлення діяло у формі соціального наказу й було одним для всіх освітньо - виховних установ. Сьогодні вища школа сама визначає соціальне замовлення, виходячи з безлічі умов та обставин, й тим самим приймає відповідальність за місію виховання, вивчивши соціальне замовлення як сукупність вимог до того типу й характеру особистості, що має бути реалізований з позицій суспільства, родини й самого студента. Причому, ці вимоги суперечливі, й усунути ці протиріччя є метою проведеного дослідження [1]. Метою фізичного виховання у вузах є підготовка всебічно розвинених спеціалістів, використовувати та впроваджувати фізичну культуру та спорт в умовах майбутньої виробничої діяльності. Реалізація цієї мети є необхідною з позицій нових вимог, наданих до вищої школи. Адже багато студентів в майбутньому займуть важливі позиції на виробництві, і від того, який запас теоретичних і практичних фізкультурних умінь та навичок вони отримають за період навчання у вузі, залежить їх особиста участь у заняттях та пропаганді фізкультурно-спортивного життя, творча активність, та здоровий побут.

Зв'язок роботи з науковими програмами. Дослідження виконано згідно плану наукових робіт кафедри фізичного виховання Сумського національного аграрного університету.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Аналізуючи теоретичну літературу, ми обрали перелік морально - вольових якостей, вивчення ціннісного ставлення до яких й буде надалі розглянуто. Це сміливість, цілеспрямованість, повага, чесність, дисциплінованість, самостійність, ініціативність, стійкість, наполегливість, взаємодопомога, доброзичливість, дружба, завзятість, акуратність, організованість, порядність. Ми згодні з визначенням що '' фізичне виховання, як навчальна дисципліна передбачає оволодіння студентами певної системи знань, навчання рухам і розвитку фізичних якостей, оволодіння професійно значимими знаннями, якостями, вміннями і навичками, створення установ до активного нахилу студентів до фізичної культури і спорту, включення у процес фізичного самовиховання і самовдосконалення '' [3]. Тому варто зупинитися на факторах, які визначають цілеспрямовану фізичну підготовленість студентської молоді, як детермінанту адаптаційного механізму.

Мета дослідження: розкрити, за допомогою анкетування, модель морально-вольових якостей особистості студентів, як компонента адаптаційного механізму.

Результати дослідження та їх обговорення

На підставі теоретичної моделі, запропонованої П.А. Рудиком, зроблений відбір 17 якостей, що, на нашу думку, є достатньою умовою для характеризування морально-вольового аспекту характеру особистості [2]. Зниження активності ускладнює пасивність студентів у відношенні до особистого фізичного розвитку і стану здоров'я. Відношення к цінностям фізичної культури формується в залежності від складу їх об'єктів. У зв'язку з цим основними ознаками типології відношень до цінностей фізичної культури є свідомість, почуття інтересу і поведінки, котра фактично відтворюється в умовах навчально-виховного процесу. Для виявлення вагомості частки кожної з перелічених якостей було здійснене анкетування 12-х викладачів (отримання експертних оцінок) та 152 студентів І курсів Сумського національного аграрного університету. Отримані й узагальнені дані ранжування міри необхідності морально-вольових якостей для студентів з точки зору викладачів представлені в (Табл.1).

Таблиця 1. Експертна оцінка викладачем міри необхідності морально-вольових якостей для студента ВНЗ, п = 12

Визначивши відсоток відповідей, у яких було зазначено необхідність даної якості для студента (кожному з опитаних можна було обирати декілька варіантів відповіді), ми виявили масову частку частотності вибору кожної з якостей. Для наглядного представлення їх перелік у таблиці впорядковано за ознакою зменшення критерію масової частки та побудовано діаграму (Рис. 1).

Як бачимо, на перший план було поставлено дисциплінованість, стійкість та чесність. Ці якості, на думку викладачів, і повинні зумовлювати успішність у навчанні.

Рис. 1. Масові частки міри необхідності морально-вольових якостей для студента (визначені викладачами)

Майже аналогічні питання були поставлені й студентам. Їх відповіді також було оброблено і виявлено, що вони розподілилися наступним чином (Табл. 2):

Але ж після завершення навчання студент сам стане вчителем, і тут вийдуть на перший план такі якості, як самостійність та ініціативність, справедливість, завзятість. Викликає занепокоєнні, що викладачі не відзначили необхідність розвитку цих якостей, тобто вони не бачать у теперішньому студентові майбутнього вчителя, колегу.

Таблиця 2. Оцінка міри необхідності морально-вольових якостей студента ВНЗ п = 154

Наочне представлення даних - на діаграмі (Рис.2).

Рис.2. Масові частки міри необхідності морально-вольових якостей визначені студентами

Отже, студенти вважають найважливішими якостями сміливість, рішучість, доброзичливість. Таким чином ми можемо бачити, що студенти під час навчання, на відміну від сподівань викладачів, орієнтуються на подальшу самостійну фахову діяльність. Для впорядкування якостей особистості доцільно визначити наступні групи вольових якостей, в які будуть входити як визначення, дані студентами, так і визначення викладачів (Табл.3).

адаптаційний механізм моральна вольова якість студент

Таблиця 3. Оцінка міри необхідності морально-вольових якостей з точки зору студента

Після розподілу якостей за трьома групами (комунікативною, принциповою та вольовою) було проведено розрахунок суми масових часток в кожній з груп щодо відповідей викладачів та студентів окремо. Це дало виявити пріоритети обох категорій та виявити загальну картину протиріччя уявлень про морально-вольову сутність моделі студента (Рис.3).

Рис. 3. Загальна картина протиріччя уявлень про морально-вольову сутність моделі студента

Бачимо, що саме професійні (зважаючи на висновок щодо даних в табл. 1. - виконавські) якості викладачі поставили на перше місце. Студенти ж, навпаки, ставлять принципові якості як запоруку розвитку, з їх точки зору, особистості. Середньозважені ж результати (Рис.4) репрезентують майже рівну необхідність всіх трьох груп якостей для повноцінного розвитку студента, звісно професійні якості є найбільш бажаними, принципові на другому місці, комунікативні завершують список. Моделлю майбутнього викладача, згідно цього висновку, є професіонал з високими моральними устоями, котрий в той же час може створити сприятливу атмосферу у колективі, залишаючись при цьому лідером.

Рис. 4. Середньозважені результати уявлень про морально-вольові якості моделі студента

Висновки і перспективи подальших досліджень