Каузальна модель механізмів впливу деструктивного культу на особистість

Размещено на http://www.allbest.ru/

ORCID iD 000-0003-1882-4174

Каузальна модель механізмів впливу деструктивного культу на особистість

О. А. Ліщинська

Автором представлена каузальна модель механізмів впливу деструктивного культу на особистість, яка відображає процеси соціальної взаємодії індивіда з псевдо-релігійною громадою.

Ключові слова: деструктивний культ; когнітивно-емоційний баланс особистості; конструктивна взаємодія; культова психічна залежність; соціально-психологічні ресурси експлуатації; тоталітарний синдром особистості.

Лещинская Е. А. КАУЗАЛЬНАЯ МОДЕЛЬ МЕХАНИЗМОВ ВЛИЯНИЯ ДЕСТРУКТИВНОГО КУЛЬТА НА ЛИЧНОСТЬ

Автором представлена каузальная модель механизмов влияния деструктивного культа на личность, которая отражает процессы социального взаимодействия индивида с псевдо-религиозной общиной.

Ключевые слова: деструктивный культ; когнитивно-эмоциональный баланс личности; конструктивное взаимодействие; культовая психическая зависимость; социально-психологические ресурсы эксплуатации; тоталитарный синдром личности.

Lishchynska O. MODEL CAUSAL MECHANISM OF INFLUENCE OF DESTRUCTIVE CULTS ON PERSONALITY

The article presents a model of the causal mechanisms of influence on the personality of a destructive cult, which reflects the processes of social interaction of the individual with the pseudo-religious community.

Keywords: cognitive and emotional balance personality; constructive interaction; cult psychological dependence; destructive cult; social and psychological resources exploitation; totalitarian personality syndrome.

Процеси соціальної взаємодії індивіда із релігійною спільнотою мають окрему специфіку, відмінну від подібних процесів взаємодії з спільнотами інших типів. Оскільки дуже важливим і не завжди усвідомлюваним є вплив на самопочуття людей обставини перебування їх разом задля здійснення спільних дій у ході досягнення спільної мети.

Отже, мета статті полягає в тому, щоби розкрити суть соціально-психологічних механізмів впливу деструктивного культу на особистість та показати загрозливі для особистості індикатори взаємодії з псевдо релігійною спільнотою. деструктивний культ соціальний свідомість

У контексті окресленої проблематики слід насамперед з'ясувати зміст феномену, означеного поняттям «деструктивний культ». Арсенал його трактувань досить широкий. Стівен Хассен, один з провідних дослідників впливу деструктивного контролю свідомості на особистість у своїй книзі «Звільнення від психологічного насильства» пише, що «по суті, деструктивний культ - це група, авторитарно керована однією людиною або невеликою групою людей, що мають майже повний контроль над своїми прихильниками. Харизматичні лідери культів часто претендують на божественне або «трансцендентне» право впливати на своїх послідовників» (Хассен С., 2003, с. 17). Крім того, існують теологічні, ідеологічні дефініції, на основі аналізу яких група може бути зарахована до культів.

На думку Дж. Росс і М. Лангоуні, деструктивними слід вважати такі групи, у діяльності яких виявляється тенденція до використання крайніх і неетичних методик маніпулювання, що полягає у вербуванні та асиміляції членів, контролі їхніх думок, почуттів і поведінки як засобів сприяння меті лідера (Ross J., Langone M., 1988). В Європейській та американській наукових традиціях основою класифікації сект є не саме віровчення, а способи впливу на людину, замах на її свободу і незалежність. Відповідно до такого підходу в США, Канаді, Франції, Данії та багатьох інших зарубіжних країнах для позначення релігійних організацій використовують терміни «культ» і «деструктивний культ» (у вітчизняній літературі для позначення релігійних організацій другого типу зазвичай вживають поняття «тоталітарні секти»). Така основа класифікації релігійних груп є прийнятною і для сучасних соціально-психологічних досліджень (Raymond F. Paloutzian, James T Richardson Lewis, R. Rambo,1999).

За змістовим наповненням сучасні деструктивні культи поділяються на економічні, політичні, психологічні і релігійні. Ми зосередили свою увагу на вивченні душевного рабства в деструктивних організаціях релігійного типу з огляду на найбільшу поширеність саме цього типу культової психічної залежності.

Параметри впливу деструктивного культу на особистість. Слово «культ» має інше, відмінне від релігієзнавчого смислове навантаження і використовується нами у значенні наявності у групі поклоніння, обожнення певної особи, лідера групи. Так само як слово культ використовувалося для означення подій сталінської доби «культ особистості Сталіна», або культ грошей, або «культовий серіал молоді». Це слово підкреслює крайній ступінь зосередженості людини на ідеї або особистості.

Отже, тоталітарними сектами, або деструктивними культами, є ті секти, котрі порушують права своїх членів і завдають їм шкоди, вдаючись до використання певної методології, яку є всі підстави називати «контролем свідомості». Деструктивний культ, як і його лідер, виступає суб'єктом психологічного насильства. Оскільки деструктивні тоталітарні організації не афішують свої істині цілі та наміри, існує необхідність об'єктивного визначення індикаторів для розпізнавання їх ознак. За формальним ознаками діяльність деструктивного культу можна прийняти за економічну, політичну, релігійну або психологічну, але загальна сутність цих організацій - експлуатація людей шляхом здійснення психологічного насильства. Наслідком діяльності таких організацій у людей, які опинилися в їх тенетах виникає тоталітарний синдром особистості та культова психічна залежність. Деструктивні організації за своєю сутністю нагадують спільноти злочинців. Так як і злочинці, лідери деструктивних організацій поділяючи світ на «своїх» та «чужих», та мають паразитичні життєві настанови. Злочинний поділ на своїх та чужих виражається в тому, що своїм приписуються людські ознаки, а чужим - ні. Чужих вони за людей не вважають. Основний критерій деструктивності організації - це відмова іншим людям в праві на свободу, як головну людську ознаку. Деструктивна тоталітарна організація, на відміну від спільноти злочинців, складається з двох частин, які образно можна назвати «рабовласниками та рабами».

Сутність діяльності деструктивної тоталітарної організації - злочинна, але вона спрямована не на весь соціальний простір, а на сформовану власноруч «спільноту рабів», яку, в свою чергу, шляхом індоктринації відривають від суспільства. Саме такі обставини пригнічують рівень суспільного занепокоєння. Ніхто не хоче заглиблюватися у «секту», мовляв всяк може сходити з розуму по-своєму. А поза увагою залишається той факт, що «спільнота рабів» поповнює свої лави за рахунок чиїхось дітей, батьків, дружин, чоловіків.

Вони користуються методами досягнення мети, які не виходять за межі чинного кримінального законодавства. Тому дуже важко довести злочинну діяльність деструктивних тоталітарних організацій.

Результатами їх дії є експлуатація людей та людських слабостей, збагачення за цей рахунок. Методи досягнення мети знаходяться в площині психологічного впливу та психологічного насильства.

На даний момент накопичено чимало досліджень, присвячених встановленню критеріїв деструктивності організації. За даними ПАРЕ деструктивний культ має такі характеристики: вони застосовують практики дестабілізації свідомості; (повідомлення про себе особистої інформації, протизаконна медична і психологічна практика і ритуальні обряди, інтенсивна робота на користь лідера і т. ін.); вони завдають збитку фізичному здоров'ю послідовників (недоїдання, «особливе харчування», порушення біологічних ритмів організму); вони використовують гроші своїх послідовників; вони провокують розрив з сім'єю і соціальним оточенням; вони руйнують матеріально-фінансову стабільність своїх послідовників; вони будують пірамідальну, авторитарну, ієрархічну, закриту структуру; вони використовують розподіл дітей на групи, незалежно від їх родинних зв'язків; вони намагаються організаційно просочитися в державні, суспільні, приватні і комерційні структури; вони чинять дії по дестабілізації суспільства і його інститутів; вони причетні до різних юридичних порушень.

Таким чином, в деструктивних культах активно застосовуються техніки модифікації поведінки з навіюванням фобій та залежності. Реформування свідомості відбувається непомітно для адептів на основі провокування когнітивного дисонансу, гіпнотичного трансу, навіювання, інформаційного перевантаження, сенсорної депривації, тоталітарного контролю емоцій, поведінки, думок та інформації.

Пропонуємо читачеві розроблену нами на основі проведеного нами комплексного соціально-психологічного дослідження феномену культової психічної залежності особистості, каузальну модель впливу деструктивного культу на особистість (Ліщинська О. А., 2010, с. 18).

Деструктивний культ ми означаємо як малу контактну групу, для якої характерна наявність особливого психологічного клімату з використанням психологічного насильства, специфічної системи цінностей, ритуалів, міфологем та мови, що дає змогу деструктивно впливати на особистість, здійснювати дезорганізацію системи її значущих життєвих стосунків та трансформувати світогляд, здійснювати надмотивацію людини на досягнення цілей культової групи в обхід дії її Его-захисних механізмів.

Задля кращого висвітлення суті деструктивних для особистості стосунків, є сенс розглянути те, що знаходиться з другого боку континууму людської взаємодії. Тобто що є конструктивним для особистості у соціальній взаємодії?

Ми дійшли висновку, що в термінології психологічної теорії поля конструктивна взаємодія - це підтримання напружень у психічних польових структурах різних рівнів для збереження функціонального стану останніх, як в даний момент, так і в стратегічних перспективах. Виходячи за межі психологічної теорії поля, взаємодія людей є конструктивною тоді, коли вона є не тільки взаємо вигідною, а ще й взаємно розвивальною, оскільки вона базується на конструктивних для людини способах задоволення потреб. Важливим індикатором конструктивної взаємодії є когнітивно-емоційний баланс особистості, що полягає у спроможності вибирати ті завдання та цілі, на які у неї достатньо психоенергетичних ресурсів. Простіше кажучи, це узгодженість емоційного «хочу» із розумовим «можу» і «треба».

Нормальні, конструктивні відносини людини з організацією відбуваються за принципом «попит народжує пропозицію». Ця економічна формула відображає право людини на запит, прохання, ініціативу. Якщо у людини дозріло бажання щось пізнати, це означає що і її можливості зробити це - дозріли. Кінець кінцем - це і є свобода вибору. Порушення цього істинно людського права відбувається в прагненні деструктивних тоталітарних організацій індукувати попит на себе. Тут ми маємо справу з феноменами насильства, названий нами ефект «передчасної пропозиції». Спроби організації зруйнувати усталені емоційні зв'язки людини є індикатором деструктивності останньої.

Деструктивний культ