Комплексний індивідуально-типологічний (амбівертований) та факторний аналіз психосоматичного здоров’я студентів

Размещено на http: //www. allbest. ru/

Національний університет імені Тараса Шевченка, м. Київ

Комплексний індивідуально-типологічний (амбівертований) та факторний аналіз психосоматичного здоров'я студентів

О.В. Корнієнко

Анотація

У статті на основі результатів багатолітнього емпіричного дослідження (20062009/20102015 років) представлений індивідуально-психологічний (амбіве ртований) та факторний аналізи показників психосоматичного здоров'я юнаків та дівчат-амбівертів КНУ імені Тараса Шевченка

Ключові слова: психодіагностика, психосоматичне здоров'я юнаків та дівчат амбівертів.

Аннотация

А.В. Корниенко

Комплексный индивидуально-типологический (амбивертированный) и факторный анализы психосоматического здоровья студентов

В статье на основе результатов многолетнего эмпирического исследования (20062009/20102015 годов) представлен индивидуально-психологический (амбивертированый) и факторный анализы показателей психосоматического здоровья юношей и девушек студентов-амбивертов КНУ имени Тараса Шевченко.

Ключевые слова: психодиагностика, психосоматическое здоровье юношей и девушек амбивертов.

Annotation

O.V.Kornienko

Comprehensive individualytypological (ambivertive) andfactor comparative analysis of psychosomatic health students

On the basis of results of decades (20062009/20102015 years) of empirical research presented individualpsychological analysis (ambiversion) and factors analysis psychosomatic boys and girls health of Kyiv National Taras Schevchenko University

Keywords: psychodiagnostics, psychosomatic ambiversion boys, girls health.

Актуальність вищезазначеної проблеми психосоматичного здоров'я студентської, умови його підтримання та збереження займає певне провідне місце у переліку дослідження комплексних питань безпеки життєдіяльності особистості [13; 17; 18]. Привертає увагу публікація російського фахівця Т.И. Колеснікової [4, 5] “Психологічний світ особистості та його безпека“ з акцентом на постановці питання про здоров'я як фактора національної безпеки. Тому, наскільки актуальними є питання валеологічної цінності освіти, під якою ми розуміємо медико-психолого-педагогічну сукупність знань з попередження, засобам та практики забезпечення здоров'я та виживання (освоєнні педагогіки здоров'я). Український дослідник розглядає дану проблему з іншої сторони А.І. Кузьмінський “Роль вищого навчального закладу у збереженні та зміцненні здоров'я студентів"" [8]. Перспективним висновком автора є те, що завданням психологічної служби є профілактична робота, у якій повинні застосовуватися основні (індивідуальні консультування, групові тренінгові заняття, активне соціально-психологічне навчання) та пасивні (зустрічі з першокурсниками з питань адаптації до навчання, тематичні бесіди, кураторські години, психологічні диспути тощо) методи психологічної допомоги, що забезпечують готовність вищої нервової системи як носія психічних явищ до суттєвих навантажень під час навчання у ВНЗ. Соціологічне опитування росіян показало, що особливу увагу треба приділяти розвитку самоконтролю студентів, які мають нестандартні індивідуально-психологічні властивості і виражену нервово-психічну нестійкість, високий рівень тривожності й конфліктності, низький рівень мотивації, конформності, самоактуалізації, схильність до екзальтації та депресивності на фоні застрягання [14].

Постановка проблеми. Проблеми психічного здоров'я сучасної молоді турбують багатьох представників психологічної науки і практики. Їх чинники та шляхи подолання в Україні досліджували Н.В. Гайова, С.Ф. Кудін, Т.В. Мазур [1, 103104]. В контексті шляхів подолання невротичних станів студентської молоді О. Хлівна характеризувала індивідуально-психологічні характеристики психічного здоров'я студентської молоді [16], а Ю.Ю. Мосейчук, вивчала особливості профілактики порушень соціально-психологічної адаптації студентів [9].

Аналіз останніх досліджень та публікацій. Серед зарубіжних фахівців проблеми психічного здоров'я студентів слід згадати M.A. Kitzrow та його ствердження, що останніми роками в університетах США спостерігають помітне збільшення як числа студентів із серйозними психологічними проблемами, так і кількості студентів, котрі потребують на психологічну допомогу [21]. Результати лонгітюдного дослідження S.A. Benton і співавторів показали, що студенти, котрі отримували послуги психологічного консультування при університетах, в останні роки порівняно зі студентами попередніх років часто мають більш ускладнені проблеми, що включають в себе як типові для студентської молоді (наприклад труднощі у міжособистісних стосунках та проблеми перехідного періоду), так і більш серйозні проблеми: тривога, депресія, суїцидальні думки та розлади особистості [20]. Серед населення Америки кожен третій з десяти громадян у своєму житті звертався до психолога чи іншого фахівця сфери психічного здоров'я [15]. Натомість більшість росіян, згідно дослідження Ю. Левади [14], у вирішенні своїх психологічних проблем покладаються на власні сили, уникаючи звернень за спеціалізованою допомогою.

Автор статті, також вивчає дану проблему з позиції безпеки та підтримання психосоматичного здоров'я молоді в структурі навчального процесу на прикладі багаторічних досліджень (20062015 років) на різних факультетах Київського національного університету імені Тараса Шевченка у вищезгаданих публікаціях О.В. Корнієнко [5; 6]. Відповідні дослідження на прикладі підгрупи дівчат-амбівертів (n= 111) були успішно проведені, а отримані теоретико-емпіричні результати опубліковані у попередній праці О.В. Корнієнко [7].

Враховуючи вищевикладені погляди фахівців різних країн світу та представлені статистичні результати метою даної статті є проведення детального диференційованого порівняльного аналізу проявів індивідуально-типологічних особливостей досліджуваних юнаків-студентів (n= 311) з урахуванням виділення групи трьох підгруп: інтровертів (n=122), амбівертів (n=118) екстравертів (n=71) Київського національного університету імені Тараса Шевченка на основі проведених досліджень 20062009 навчальних років.

Нами були сформульовані наступні завдання теоретико-емпіричного дослідження:

1. Дослідження середньостатистичних показників другої підгрупи юнаків амбівертів (n=118).

2. Проведення кореляційного аналізу даної підгрупи на прикладі 45 показників за даними чотирьох блоків психодіагностичних методик.

3. Здійснення факторного аналізу підрупи юнаків-амбівертів (n=118).

4. Представлення зведених даних опосередкованих кореляційних зв'язків групи юнаків-амбівертів (n=118) на матеріалі досліджень факторного аналізу та порівняння з отриманими результатами дівчат-амбівертів (n=111).

Методики. Нами були виділені чотири блоки психодіагностичних методик, детальне їх обґрунтування, апробація у дисертаційних дослідженнях автора та працях інших фахівців, навчальних посібниках, монографіях представлена у джерелах.

І. Перший рівень: індивідуально-психологічний та психофізіологічний (EPI інтроверсія, амбіверсія, екстраверсія, емоційна стабільність/нестабільність адаптований А.Г. Шмельовим [12] за Д.Я. Райгородським; інтегральність темпераменту за Ю. Бєловим [2]; особливості відчуття та сприйняття (репрезентативні системи людини “візуальність“, “кінестетичність”, “аудіальність”) за Т.М. Орловою та О.М. Добророднєвим [10].

2. Другий рівень: особистістноорієнтований акцентуації характеру за Г. Шмішеком, за Л.А. Головей, Е.Ф. Рибалко [11]; методика діагностики темпераменту Я. Стреляу [11], шкала самооцінки особистісної та ситуативної тривожності C. Spielberger за В.Л. Марищук та ін. [19].

3. Третій рівень: психосоматично-орієнтована методика диференціальної діагностики депресивних станів В.А. Жмурова [3]; Гісенський опитувальник, адаптований у психоневрологічному інституті ім. В.М. Бехтерева [12]; методика експрес-діагностики неврозу К. Хека і І. Хеса [12].

4.Четвертий рівень: міжособистістно-орієнтована методика діагностики міжособистісних відношень Т. Лірі [12].

Таблиця 1 Матриця обернених факторних навантажень групи юнаків-амбівертів (n=118)

Результати досліджень та їх обговорення. Підводячи підсумки за першими чотирма завданнями вище заявленої статті вважаємо за доцільне звернути увагу на узагальнену матрицю обернених факторних навантажень (табл. 1) групи юнаків-амбівертів (n= 118) з метою наглядної демонстрації представленого переліку факторів. Ми прийшли до висновку, що з дванадцяти перелічених факторів розбитих на умовно три підгрупи для простоти структури та концептуальної осмисленості залишаємо для подальшого описання один комплексний виведений нами фактор №1 “Індивідуально-типологічна модальність“ з включеними 45 опосередкованими кореляційними зв'язками, які безперечно пов'язані з станом психосоматичного здоров'я юнаків-амбівертів (n= 118). Порівнюючи динаміку показників у групі юнаків-інтровертів (n= 122) з описанням всього 10 відповідних психосоматично-орієнтованих кореляцій з виділенням двох факторів: фактор №1 “Фаховість курсу навчання “та фактор №2 “Вікова інтроверсія”. Результати дослідження за групою юнаків-інтровертів (n=122) підготовлені та відправлені до редакції іншого видання ВАК України з психології. Продовжуємо поетапну інтепритацію таблиці №2 з даними групи юнаків-амбівертів (n=118). Для зручності сприйняття та подальшого обговорення вводимо дві таблиці з включенням шести компонентів факторних навантажень у кожній з таблиць №2 та №2.1.

Таблиця 2 Опосередковані кореляційні зв'язки групи юнаків-амбівертів (n=118) на матеріалі досліджень факторного аналізу

Таблиця 3 Опосередковані кореляційні зв'язки групи юнаків-амбівертів (n=118) на матеріалі досліджень факторного аналізу

За даними таблиці 2 представлено дванадцять факторних навантажень за принципом детального візуального включення опосередкованих кореляційних зв'язків психосоматичноорієнтованих чинників комплексних проявів психічного та фізичного здоров'я досліджуваної групи юнаків-амбіветрів (n=118). Для зручності сприйняття та наглядного та структурнологічного пояснення кореляційних зв'язків пропонується умовне розділення 12 факторних навантажень на чотири функціональні підгрупи виділені незначним фоновим затемненням.

Підгрупа №1 Спеціальність (0,973), Амбівіверсія (0,959), Візуальність (0,895) з тринадцята психосоматичного орієнтованими опосередкованими зв'язками. Звертаємо увагу на наявність розгалуженої кореляційної мережі, а саме на наступну групу зв'язків. Спеціальність (0,973): “Флегматичність” (0,281**), Меланхолічність (0,577**), “Дистимічність” (0,197**), “Амбіверсія” (0,947**), “Емоційна стабільність/нестабільність Н.Eysenk” (0,676**), “Ситуативна тривожність“ (0,185**). Враховуючи подібні максимальні показники факторних навантажень за Амбіверсією (0,959), Візуальністю (0,895) розглядаємо це як психофізіологічний та типологічний чинник впливаючий на перебіг складного психосоматичного стану здоров'я досліджуваної групи.

Підгрупа №2 Холеричність (0,814), Емоційна стабільність / нестабільність Н.Eysenk (0,691) включає дванадцять інших груп кореляційних залежностей з протижежною спрямованністю. Особливо необхідно акцентувати увагу на впливову групу показників, що відносяться до друго факторного навантаження: “Дистимічність” (0,331**), “'Депресивний стан” (0,315**), '"Виснаження""(0,228*), '"Шлункові скарги” (0,266*), "Інтенсивність скарг” (0,214*), "Інтенсивність скарг хворих” (0,301**), "Вірогідність неврозу” (0,539**), "Особистістна тривожність” (0,434**), "Ситуативна тривожність” (0,326**) з урахуванням рівня прояву кореляційних залежностей Pearson (p<0,05; 0,01).

Підгрупа №3 Меланхолічність(0,664), Флегматичність(0,289) з включенням п'яти психосоматично-орієнтованих критеріїв. На нашу думку функціонально значимими є наявність двох пар кореляційних зв'язків даних факторних навантажень з "Вірогідності неврозу"(0,284**), (0,387**) з важливими діагностичними показниками (прямою та оберненою кореляцією). Допускаємо припущення та психодіагностичний висновок, що при збільшенні від'ємного показника "Вірогідності неврозу” може зменшуватися рівень прояву "Флегматичності” досліджуваної групи.

Підгрупа №4 Щирість (0,217), Вік (0,317), Курс навчання (0,392) налічуємо шістнадцять психосоматично-орієнтованих кореляційних зв'язків. Об'єднуючим кореляційно-опосередкованим показником за даною підгрупою є Амбівертованість (0,182*; 0,346**; 0,325**) та її зв'язки з трьома вищезгаданими факторними навантаженнями. “Емоційна стабільність/нестабільність Н.Еу«епк”(0,463**; 0,319*) займає, також провідне місце у підтриманні функціонування на оптимальному межовому(перехідному стані від донозологічного(передхволобливого) до нозологічного(хворобливого) стану психосоматичного стану здоров'я. Потребує подальшого психодіагностичного пояснення та інтепритації наступні показники: акцентуації "Дистимічність” (0,244**), інтегральності темпераменту "Меланхолічність "(0,202*), "Флегматичність"(0,224**;0,318**), "Депресивний стан" (0,384**), чотири показника емоційно забарвлених психоемоційних скарг "Шлункові скарги"(0,218*), "Інтенсивність скарг" (0,211*), "Інтенсивність скарг груп здорових" (0,245**), "Інтенсивність скарг груп хворих" (0,257**). Напевно значний вплив на психосоматичне здоров'я юнаків амбівертів (n= 118) мають такі суттєві показники як "Особистісна" та "Ситуативна тривожність"(0,235*; 0, 230*). психосоматичний учень амбівертований університет

У відповідності з завданнями заявленої статті включаємо емпіричні дані досліджень дівчат-амбівертів (n= 111) для порівняння з детально описаними на візуально представленими результатами групи юнаків амбівертів (n=118). Для зручності описання та сприйняття дані таблиці №3 для подальшого обговорення. Отже, ми отримали три провідних фактори: фактор №1 "Фаховість курсу навчання", фактор №2 "Об'єктивна вікова самооцінка", фактор №3 "Амбівертована нормостенічність" за групою дівчат-амбівертів (n= 111). Спрямованість та характер опосередкованих кореляційних зв'язків суттєво відрізняється. Детальний опис емпіричних даних групи дівчат-амбівертів (n= 111) наведено у попередній публікації Корнієнко О.В. [7, 3035].

Таблиця 4 Опосередковані кореляційні зв'язки групи дівчат-амбівертів (n=111) на матеріалі досліджень факторного аналізу

Основним діагностичним та кількісним показником серед трьох зазначених факторів у групі дівчат-амбівертів була виражена концентрація комплексних показників емоційно забарвлених психосоматичних скарг за даними Гісенського опитувальника.

Вважаємо за доцільне представити узагальнену, підсумкову таблицю №4 з наглядною демонстрацією “Порівняльного аналізу динаміки проявів кореляційних зв'язків, частоти повторюваності як чинників погіршення психосоматичного здоров'я юнаків/дівчат-амбівертів”(п= 118,111).

Таким чином, комплексні емпіричні дані таблиці 4 досить очевидно демонструють особливості формування перших ознак погіршення психосоматичного здоров'я юнаків, дівчат-амбівертів (п= 118, 111).

Таблиця 5 Порівняльний аналіз динаміки проявів кореляційних зв'язків, рангового положення, частоти повторюваності як чинників погіршення психосоматичного здоров'яюнаків/дівчатамбівертів (n= 118,111)

Першою відмінністю є значна варіабельність концентрації опосередкованих 45 чинників індивідуально-психологічного та психосоматичного спрямування у групі юнаків-амбівертів (n= 118), на відміну від 22 комплексних показників дівчат-амбівертів (n=111). Представлена таблиця дозволяє провести самостійний візуально-порівняльний аналіз виділених найбільш значимих ключових чинників, які підтверджують поетапність проявів погіршення психосоматичного здоров'я досліджуваних двох груп.

Висновки

Отримані комплексні психодіагностичні результати за групою юнаків-амбівертів (n= 118) відкривають нові перспективи для впровадження скринінгового індивідуально-психофізіологічного та типологічного підходу у структурі вищих навчальних закладів України. Враховуючи результати публікацій вітчизняних та зарубіжних фахівців у сфері клінічної психології, психології здоров'я, психотерапії, оздоровчої фізичної культури про досить тривожні тенденції погіршення загального стану психосоматичного здоров'я учнівської та студентської молоді. У більшості публікацій за останні роки декларується думка про те, що на першому місці граничні непсихотичні розлади приблизно 70%, на другому органічні розлади (шизофренія, тяжкі депресії) 1718%, розумова відсталість 1112%. Тому, на сьогоднішній день актуальними залишаються питання ранньої скринінгової діагностики учнівської та студентської молоді України з застосуванням експрес-психодіагностичних комплексних методик які можуть бути легко доступними для широкого кола учасників освітнього середовища.

Представлені індивідуально-психодіагностичні результати на прикладі групи юнаків-амбівертів (n=118), а також подібні емпіричні напрацювання на попередній групі юнаків-інтровертів (n= 122) підтвердили провідний вплив двохфакторної теорії особистості H.Eysenk інтроверсії-екстраверсії емоційної стабільності/нестабільності з урахуванням 45 робочих досліджуваних критеріїв психосоматичного здоров'я розділених на чотири блоки психодіагностичних методик: індивідуально психологічний та психофізіологічний (перший блок), особистістно орієнтований (другий блок), психосоматично-орієнтований (третій блок), міжособистістноорієнтований (четвертий блок). Комплексні результати надали можливість розробити новітній підхід для ранньої скринінгової діагностики перших ознак трансформації особистості з до нозологічного (передхворобливого) до нозологічного(хворобливого) стану психічного та фізичного здоров'я.

Попередній порівняльний аналіз емпіричних даних таблиці №4 показав наступні перспективні результати. На нашу думку вперше отримані комплексні індивідуально-психодіагностичні та психосоматично орієнтовані чинники перших ознак погіршення психосоматичного здоров'я юнаків та дівчат-абмівертів (n=118,111) з урахуванням отриманих емпіричних результатів чотирьох блоків психодіагностичних методик. Даний підхід можливо розглядати та застосовувати у практичній роботі у структурі навчального процесу різних рівнів освіти.

Подальшого аналізу вимагає отримана лінійна послідовність проявів перших ознак погіршення психосоматичного здоров'я підтверджена тринадцятью показниками опосередкованих кореляційних залежностей у юнаків-амбівертів (n=118): “Ситуативна тривожність “Флегматичність“ “'Амбіверсія"" ""Дистимічність""Емоційна стабільність/нестабільність"" “Вірогідність неврозу“ “Інтенсивність скарг хворих“ “Меланхолічність"" “Особистістна тривожність“ “'Депресивний стан"" ""Шлункові скарги""""Інтенсивність скарг хворих"" ""Виснаження"". На відміну від дівчат-амбівертів (n= 111) очевидна інша послідовність вищезгаданих показників: “Депресивний стан""""Ситуативна тривожність"""" Шлункові скарги""""Болі різних частин тіла""""Серцеві скарги"" “Інтенсивність скарг хворих"" ""Інтенсивність скарг здорових"" ""Флегматичність"" ""Меланхолічність""""Дистимічність""Інтенсивність скарг"" ""Виснаження"" ""Вірогідність неврозу"". Нами була, також, виявлена принципова відмінність у структурі чинників перших ознак погіршення психосоматичного здоров'я між двома групами. Так, наприклад, у дівчат амбівертів (n= 111) виділялась наявність: “Болі у різних частинах тіла“, “Серцеві скарги“, “Інтенсивність скарг здорових“ та “Інтенсивність скарг“.

Література

1. Гайова Н.В.Вплив навчального процесу на психоемоційний стан студентів / Н.В. Гайова //Вісник Чернігівського державного педагогічного університету імені Т.Г.Шевченка. -- Чернігів, 2005. -- Вип.31, т.1. -- С. І03І04.

2. Емельянов С.М. Практикум по конфликтологии / С.М. Емельянов. -- СПб.: Питер, 2000. -- 360 с.

3. Жмуров В.А. Методика оценки дифференциальной диагностики депрессивных состояний В.А. Жмурова / В.А.Жмуров // Общая психопатология. -- Иркутск: Издво Иркурскогого университета, 1986. -- С. 202207.

4. Колесникова Т.И. Психологический мир личности и ее безопасность / Т.И. Колесникова. -- М.: Издво ВЛАДОСПРЕСС, 2001. -- 176 с.

5. Корнієнко О.В. Факторний аналіз психосоматичного здоров'я дівчат студентів Київського національного університету імені Тараса Шевченка 20062009 навчальних років / О.В.Корнієнко ”ПереяславХмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди” -- Додаток 1 до вип.27, Том IX (42): Тематичний випуск ”Вища освіта України у контексті інтеграції до європейського освітнього простору”. -- К.: Гносис, 2012. -- С. 3І23І8.

6. Корнієнко О.В. Факторний аналіз психосоматичного здоров'я юнаків студентів Київського національного університету імені Тараса Шевченка 20062009 навчальних років / О.В. Корнієнко ”ПереяславХмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди” -- Додаток 1 до вип. 31, Том V (47): Тематичний випуск ”Вища освіта України у контексті інтеграції до європейського освітнього простору”. -- К.: Гносис, 2013. -- С. 25І256.

7. Корнієнко О.В. Індивідуальнотипологічний (амбівертований) та факторний аналіз психосоматичного здоров'я студенток Київського національного університету імені Тараса Шевченка / О.В.Корнієнко // Медична психологія. -- Том.10, -- №1(37). -- 2015. -- С. 3035.

8. Кузьмінський А.І. Роль вищого навчального закладу у збереженні та зміцненні здоров'я студентів / А.І. Кузьмінський // eжурнал Педагогічна наука: історія, теорія, практика розвитку/Архів номерів/ випуск №3. -- 2009

9. Мосейчук Ю. Результати тривалого застосування програми корекції психологічних розладів у студентів [Електронный ресурс] -- Режим доступу. URL: http://www.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/ppmb/texts/200710/07moycps.pdf.

10. Особливості відчуття та сприйняття. Тести для всіх: упорядн. Т.М. Орлова; передм. О.М. Добророднева. -- К.,1993. -- С. 2931.

11. Практикум по возрастной психологии: учеб. пособие.: под ред. Л.А. Головей, Е.Ф. Рибалко. -- СПб.: 2002. -- С. 589597.

12. Райгородский Д.Я. Практическая психодиагностика. Методики и тесты: Учеб. пособ. / Д.Я. Райгородский. -- Самара: Издательский Дом БАРАХ.; М., 2001. -- 672 с.

13. Седих К.В. Основи психотерапії: навч.посібник / К.В. Седих, О.О. Фільц, Н.Є. Завацька. -- Полтава, 2014. -- 329 с.

14. Социологический опрос показал, что большое количество россиян психологам предпочитает экстрасенсов и колдунов [Электронный ресурс] -- Режим доступа. -- URL:http://believeinlove.3dn.ru/publ/30104378.

15. Третина американців ходить до психологів [Электронный ресурс] -- Режим доступа. -- URL:http://www.med2.ru/story.php?id=7520.

16. Хлівна О. Індивідуальнопсихологічні характеристики психічного здоров'я студентської молоді / О. Хлівна // Освіта регіону. Політологія. Психологія. Комунікації. -- 2011. -- №3. -- С. 257262.

17. Хомуленко Т.Б. Психосоматичний підхід у проблематиці психології розвитку: теоретичні та прикладні аспекти / Т.Б. Хомуленко // Особистість у розвитку: психологічна теорія і практика: Монографія / За ред. С.Д. Максименка, В.Л. Зливкова, С.Б. Кузікової. Книга 1. -- Суми: Видво СумДПУ імені А.С. Макаренка, 2015. -- С. 340358.

18. Хомуленко Т.Б. Психосоматика:культурноісторичний підхід. Навчально методичний посібник / Т.Б. Хомуленко, І.О. Філенко, К.І. Фоменко, О.С. Шукало ва, М.В. Коваленко. -- Х.: Диса плюс, 2015. -- 264 с.

19. Шкала самооценки личностной и ситуативной тревожности по Ч. Спилбер геру // Методики психодиагностики в спорте: учеб. пособ. Для студентов пед. ин тов / В.Л. Марищук, Ю.М. Блудов, В.А. Плахтиенко, Л.К. Серова. -- М.: Просвещение, 1990. -- С. 5253.

20. Benton S.A. Changes in ^mseling сеП:ег dient problems across 13 years / S.A. Benton, J.M. Robertson, W.Ch.Tseng, F.B. Newton // Professional Psychology: Research and Practice. -- 2003. -- Vol. 34, № 1. -- Р. 6672.

21. Kitzrow M.A. The mental health needs of today's college students: challenges and recommendations / M.A. Kitzrow// NASPA Journal. -- 2003. -- Vol. 41, № 1. -- Р. 167181.

Размещено на Allbest.ru