Діагностичні можливості комплексу тематичних психомалюнків

В даному випадку багатозначність малюнка може бути на початку обмежена авторським текстом, хоча для нього кожний малюнок має, як правило, визначений і чітко окреслений зміст, причому завжди соціально схвалений, погоджений з просоціальними моральними нормами і цінностями. Клієнт, як панциром, закритий цим змістом. Психолог в процесі роботи, спираючись на аналіз символів , зміст яких об'ємно і широко, намагається проникнути «за» чи «скрізь» авторську інтерпретацію малюнка з урахуванням останньої. Психолог розсуває звичні для автора рамки розуміння зображення, втягуючи його в бачення інших семантичних картинок, наповнених непомітним на початку сенсом. Проте при вірній психодіагностиці непомітні автором сюжети поступово стають виразними. Тут має сенс говорити про ролі процесуальної психодіагностики. Процесуальність досягається за рахунок множинності малюнків, в яких проблема представляє себе по-різному. Так проявляє себе відома характеристика несвідомого - його прагнення «на верх» до свідомості, хоча це прагнення психіка ніколи не показує відкрито. В малюнку, як і у ві сні існує необхідність пояснення, збагнення змісту, представленого в образній символічній формі. Тут, в розумінні, психолог іде за автором, базуючись на його уявленнях і коментарях. Рухаючись від малюнка до малюнка, психолог зустрічається з повторюваними символами і значеннями, сенс яких в кожному новому малюнку може бути іншим, але може відповідати вже відомому - повторюватися. Існуючі закономірності психічного складу, намагаючись бути вираженими, проступають у множинних символічних проявах. Справа в тому, що в процесі роботи з кожним малюнком об'єктивується той зміст зображення, який для автора був невідомим. Як правило, ця інформація «не лягає», не приймається свідомістю , хоча гострота останньої може бути різною і не завжди прийнятною. Тому кожний малюнок неначе «пом'якшує» захисні нашарування, роблячи зміст проблеми виразним, очевидним для автора. Така порційність надходження інформації - від малюнка до малюнка - сприяє її прийняттю, осмисленню і розумінню.

Аналіз традиційних підходів до розуміння діагностичних можливостей малюнка показує, що недостатньо враховується факт ірраціональної природи несвідомого і можливості його виразу за допомогою ірраціональних проявів в образній, символічній продукції. Настільки великий науковий пласт лишається без уваги спеціалістів, оскільки інтерпретаційні схеми, що традиційно використовуєються цілком знаходяться під впливом тестового підходу, що передбачає поелементну трактовку зображення.

При тестовому підході до дослідження психіки психодіагностика і психокорекція розведені у часі і представляють собою окремі етапи, що порушує адекватне розуміння глибинних основ психіки. Отримувані таким чином психодіагностичні дані знаходяться поза життєво важливими особистісними сенсами суб'єкта, так як результати психодіагностики підлягають оцінці в параметрах «норми» і «патології», а сама психодіагностична процедура має статичний, а не динамічний характер, що є важливим для дослідження глибинної психології.

Методика «Неіснуюча тварина» М. З. Дзукаревич [41] (додаток Б) є однією із інформативних та популярних графічних методик. Рекомендуються для дослідження дорослих та дітей з п`ятирічного віку. Піддослідному пропонується намалювати тварину, якої насправді не існує, ніколи не було, якої ніхто раніше не вигадував. Після закінчення роботи намальованій тварині пропонують дати ім`я, та проводиться бесіда по ряду питань. Інтерпретація методики «Неіснуюча тварина» відповідає загальним принципам інтерпретації проективних тестів, а саме: цілісний підхід до аналізу малюнку, який передбачає рефлексію загального враження від малюнку, вибір контексту, аналіз деталей зображення у вибраному контексті та синтез отриманої інформації в єдине ціле. Вважається, що образ неіснуючої тварини - це метафоричний еквівалент самоописання особистості піддослідного [41]. Розміщення малюнку ближче до центру аркушу говорить про нормальне (не патологічне) самовідчуття в соціумі. Голова тварини повернута вліво, що свідчить про тенденцію до рефлексії, роздумів, боязнь перед активними діями. Відсутність вух вказує на не зацікавленість в інформації, володіє мовною активністю та чуттєвістю, оскільки в тварини присутній рот, та промальовані губи. Хвіст із пір`я, говорить про існування тенденції до само прикрашання, самовиправдання, демонстративності. Наявність ніг (лап) вказує на притаманну раціональність при прийнятті рішень, здатність до висновків, формування суджень, опора на істотне положення та значиму інформацію. Про контроль за власними думками, висновками, рішеннями говорить характер з`єднання ніг із тулубом. Однотипність та однонаправленість ніг свідчить про конформність суджень та установок в прийнятті рішень, стандартність, банальність, впевнений у собі, захоплюється власною діяльністю, на що вказує промальована частина тварини (плавник), що піднімається над всією фігурою. Хвіст повернутий вліво, та піднятий догори означає позитивне відношення до власних думок, рішень, до втрачених можливостей, власної нерішучості. Затемнений контур фігури свідчить про володіня захистом від оточуючих, у формі страху та тривоги. А плавник зверху фігури говорить про захист від оточуючих у формі агресії, та проти вище поставлених осіб, що мають можливість накласти заборону, обмеження, змусити до чого-небудь, проти старших за віком (батьків, вчителів, керівників). На малюнку присутні необхідні деталі фігури (тулуб, голова, лапи, хвіст, плавник), що говорить про економність енергії, низькі творчі можливості. Ім`я тварини «саурек» відноситься до поверхнево-звукового виду, й означає поверхневе відношення до оточуючих, невміння враховувати сигнали небезпеки, наявність афективних критеріїв в основі мислення, домінування естетичних елементів в судженнях над раціональними. Отримані результати дослідження за допомогою проективної методики «Неіснуюча тварина» дають інформацію про особистісні якості (мовну активність, чуттєвість, впевненість у собі) та тенденції поведінки (до рефлексії, самоприкрашання, самовиправдання, демонстративність, раціональність при прийнятті рішень, контроль за власними думками, позитивне відношення до власних думок, рішень, до втрачених можливостей, власної нерішучості). Використання двох видів захисту від оточуючих: у формі страху та тривоги, та у формі агресії проти вище поставлених осіб. Таким чином, можливо зробити висновок про те, що проективно-тестовий підхід, базується на знаковому тлумаченні символів, що не дозволяє пізнавати індивідуальну неповторність психіки.

Інтерпретація малюнку «Кактус» за методикою М. А. Панфілової Графічна методика «Кактус» (додаток В) запропонована М. А. Панфіловою [90] для дослідження стану емоційної сфери дітей та дорослих, виявлення агресивності, її спрямованості та інтенсивності. Пропонується намалювати кактус таким, яким собі уявляє. Використовується інтерпретація, що притаманна більшості графічним тестам, а саме: просторове розміщення та розмір зображення, характер ліній, використання кольорів і т. п. Також враховуються специфічні для даної методики показники: характеристика «образу кактусу» (дикий, домашній, примітивний, детально промальований) та характеристика голок (розмір, положення, кількість). Малюнок кактусу великих розмірів, розміщений в центрі аркушу означає егоцентризм, прагнення до лідерства. Наявність виступаючих відростків кактусу вказує на демонстративність, відкритість. Для зображення малюнку автор використовує яскраві кольори, що говорить про оптимізм. Ознакою жіночності є наявність прикрас, квітів, м`якість ліній та форм зображення. На малюнку зображені інші кактуси та квіти, що говорить про екстравертованість. Кактус дикий, росте в пустелі є ознакою відсутності прагнення до домашнього захисту, та вказує на одинокість. Інтерпретація малюнку «Кактус» протагоніста А. з позицій психоаналітичного підходу «Кактус», дозволив психологу об`єктивувати тенденцію до об`єднання людей навколо себе. Також було виявлено, схильність до проявів агресії, яка є способом захисту, що виникла через ідентифікацію протагоніста з матір`ю. Інтерпретація архетипного змісту нектару (чоловіча ерекція), допомогла виявити тенденцію «до сили». Під час аналізу «Кактус», психолог об`єктивувала існування едіпальної залежності зі сторони батька, яка проявляється у прийняті поведінки батька, який захищав від неприємностей, небезпеки.

«Кактус», дає підстави стверджувати, що тестова інтерпретація містить інформацію про особистісні характеристики, а психоаналітична об`єктивує витоки тенденцій поведінки А. Наприклад, тестова інтерпретація виявили егоцентризм, демонстративність, екстравертованість, прагнення до лідерства, що можуть бути проявами агресивної поведінки, а за допомогою психоаналітичної інтерпретації, стало можливим об`єктивувати витоки схильності до агресії, агресія є способом захисту, породжена ідентифікацією з матір`ю, яка також демонструвала агресивну поведінку в такий спосіб. Важливим моментом у застосуванні комплексу тематичних психомалюнків в порівняні із використанням стандартизованих графічних методик є те, що учасник процесу бере участь в інтерпретації результатів своєї роботи. В цьому процесі головним є виявлення логічної впорядкованості психіки респондента в її суперечливій сутності. У даному випадку - це прагення до повтору стилю взаємин у батьківській сім`ї і наполегливість це зробити. При використанні в психодіагностиці стандартизованих тестових методик, роль діалогу спрощується. Присутнє лише повідомлення мети дослідження, інструкції для виконання завдання, інтерпретації отриманих даних і т.д. Роль діалогу після виконання малюнку автором зводиться до стандартизованої інтерпретації графічного матеріалу за такими показниками: структура малюнку, розміщення фігур, надмірна заштрихованість, витирання малюнку, наявність чи відсутність певних деталей зображення. Стандартизовано тлумачаться символи малюнку, не враховується бачення графічних образів самим автором, що не дозволяє наблизитися до індивідуально-неповторної особистісної проблематики суб`єкта, що ускладнює забезпечення глибинно-психологічного корекційного результату.

Цілісна методика комплексу тематичних малюнків формувалась протягом тривалого часу і зобов'язана своїм існуванням науковому підходу, розробленому в рамках активного соціально-психологічного навчання. Використання малюнку можна вважати невід'ємною особливістю методу АСПН, на протязі усіх років його розвитку. Комплекс тематичних психомалюнків виконується у відповідності з інструкцією, згідно якої пропонується "ввійти в тему, прислуховуючись до своїх внутрішніх спонукань, уникаючи критики і контролю, не звертаючи уваги на техніку виконання". Необхідно прагнути до адекватної передачі психологічного змісту у відповідності з темою рисунку, не вдаючись до використання образних аналогій або зразку: "…Давайте волю руці…, але враховуйте при цьому тему малюнка і колір як засіб передачі змісту". Одним з найважливіших питань, що знаходиться в центрі уваги психологів-практиків, є питання діагностичної спроможності методичних засобів, що використовуються. Від надійності і валідності застосовуваних методик залежить правильність психологічного діагнозу, а, відповідно, і виправданість подальших дій спеціаліста і адекватність психологічної допомоги, що надається.

Отже, психокорекція при діалогічній взаємодії спирається на символічно - образні прояви психіки в малюнках та невербальні, емоційні прояви в поведінці. Завдяки емоційним переживанням при проходження аналізу за методом АСПН, зокрема під час комплексу тематичних психомалюнків, актуалізується особистісна проблема, та розкриваються перспективи її вирішення. Психокорекційний вплив діалогічної взаємодії спрямований на гармонізацію свідомої і несвідомої сфер психіки суб`єкта.

Висновки

Здійснивши науково-психологічний аналіз теоретичних джерел з проблеми дослідження психодіагностичної та психокорекційної спроможності психомалюнку а також, використання його в психологічній практиці можна зробити такі висновки:

Дослідженням символічних представлень психіки займались такі вчені як К. Г. Юнг, Х. Льойнер, З. Фрейд, С. Гроф, Т. С. Яценко та інші.

У психологї та філософії відсутнє однозначне трактування категорії "символ". Проте спільним для різних дослідників є виділення в структурі символу двох елементів, між якими відсутній безпосередній зв'язок: того, що символізує (предметний образ) і того, що символізується (глибинний зміст), - а також висновок про те, що символ відрізняється багатозначністю.

У символі поєднуються та одночасно виражаються свідомий і несвідомий психологічний зміст. На це вказують дослідження таких символічних форм вираження змісту психіки: сновидіння, міф, ЛСД-стан, невроз, кататимне переживання. Малюнок як психодіагностичний прийом широко застосовується у роботі з дітьми. Процес малювання є вираженням індивідуального, особистісного досвіду людини. Саме тому малюнкові методики можуть застосовуватися у роботі як з дорослими, так і з дітьми з метою актуалізації творчого потенціалу, а також виявлення свідомих і несвідомих аспектів психіки. Використання психомалюнка для діагностики та психокорекції підлітків є новим прийомом психокорекційної роботи. У малюнку символічно виражається зміст психіки автора, при цьому використовуються індивідуально-неповторні образи. Керуючись особистими уподобаннями у виборі форми, розміщення, сюжету, кольору, автор малюнка проектує зміст психіки у певні образи, що набувають символічного значення через інтерпретацію психолога. Малюнкові техніки характеризуються особливостями, які зумовили їх ефективне використання у психологічній практиці. На цінності малюнка наголошував ще К. Юнг: він пропонував пацієнтам «намалювати те, що з'являлося їм уві сні чи в фантазії». Таким чином досліджувалася феноменологія психіки. Спонтанне малювання є способом вираження емоційного стану підлітка, проте із психокорекційною метою застосовуються тематичні малюнки. Фізіологічною особливістю процесу малювання є розслаблення м'язів, що сприяє більш вільному вираженню психологічного змісту. Малюнок не передбачає вербалізації власних відчуттів у самому процесі малювання. Малюнки на тему: «Моя сім'я», «Ідеальна сім'я», «Сім'я за моєї відсутності. Я поза сім'єю» містять інформацію про сприйняття себе, членів власної сім'ї та інших значущих людей. Процес малювання значущої для людини ситуації (наприклад, «Драматична подія мого життя», «Криза та етапи виходу з неї») має психотерапевтичний вплив на нього, звільняючи від напруження, що відкриває можливі варіанти розв'язання складної життєвої ситуації. Проективний малюнок допомагає психологу сформувати цілісне уявлення про особистість, сприяє аналізу й інтерпретації малюнкової символіки, що дає змогу висунути гіпотетичні припущення щодо його проблематики. Сьогодні існує велика кількість психомалюнкових методик, які застосовуються у поєднанні з тестовими інтерпретаціями, шляхи та можливості використання яких широко представлені у дослідженнях Е. С. Романової, О. Ф. Потьомкіної . Ці методики стали класичними, зокрема малюнок людини ? тест Ф. Гудінаф, Д. Харріс, тест «Дерево» К. Коха, «Дім-дерево-людина» Д. Бука, малюнок сім'ї, В. Вульфа. Модифікації перелічених технік використовували й інші психологи: А. І. Захаров, Л. Корман, Є. Т. Соколова, Г. Т. Хоментаускас. Проблему застосування малюнків у роботі з дітьми досліджували А. І. Захаров В. С. Мухіна, Р. Хайкін, А. С. Співаковська. Згадані методики, хоч і не передбачають психоаналітичного підходу, проте претендують на комплексне вивчення особистості. Як засвідчує огляд літературних джерел, вищеперелічені тестові методики спрямовані на виявлення окремих психологічних характеристик, таких як: інтелектуальний рівень розвитку дітей, особистісні характеристики, індивідуально-неповторні характерологічні риси, оцінка міжособистісних стосунків у сім'ї тощо. Розмаїття методичних прийомів щодо використання психомалюнків передбачає пошук засобів, які б забезпечували пізнання несвідомої сфери психіки. Пізнавати психіку людини необхідно цілісно, тобто враховувати її свідомі й несвідомі аспекти. Юнг писав: «Той, хто збирається вивчати душу, не повинен плутати її зі свідомістю, інакше він сам приховує предмет свого дослідження від власного погляду». З. Фрейд зазначав: «Тлумачення сновидінь є Царською дорогою до пізнання несвідомого в душевному житті». Брегг М. Ферс, досліджуючи невиліковно хворих дітей, стверджував, що «важливі несвідомі змісти душі передаються у малюнках не тільки тяжко хворих людей, але й здорових, яких ми називаємо «нормальними» з точки зору як психологічного, так і фізичного стану». Метод комплексу тематичних психомалюнків був розроблений академіком НАПН України Т. С. Яценко у рамках теоретичних та методичних засад активного соціально-психологічного навчання. Такий прийом дає можливість проникати у глибинні аспекти психіки. Малюнок на задану тему ми вважаємо ефективним психодіагностичним засобом. Пропонуючи виконати комплекс тематичних психомалюнків, ми каталізуємо процес більш повного відображення переживань внутрішніх, особистісних уявлень, поглядів тощо. Відтворення останніх відбувається спонтанно, що визначає характер і зміст зображень. Малюнок прямолінійно не виражає важливих аспектів психіки підлітка. Він може лише формувати уявлення про логічні взаємозв'язки між окремими блоками інформації, користуючись символами, які не потребують предметної завершеності, цілісності образу і виступають у формі натяку, вказівки на щось. Символіка створює колорит малюнків, конкретизує, індивідуалізує зображення і допомагає наблизитися до особистісних проблем підлітка. Сам символ не визначає змісту підсвідомого, необхідно враховувати контекст, роль, яку він відіграє у малюнку

Отже, комплекс тематичних психомалюнків є діагностично-корекційно спроможним у пізнанні індивідуальної неповторності психіки суб'єкта. Базуючись на проективному підході, він створює можливості для пізнання несвідомої сфери через свідому, тобто у цілісності її проявів. Психоаналітична інтерпретація символів забезпечує глибинно-психологічну корекцію суб'єкта, так як здійснюється у психокорекційному діалозі психолога та автора малюнку. Все це створює умови дослідження індивідуальної неповторності психіки в багатстві її проявів, та підкреслює значні переваги проективних малюнкових технік в порівнянні зі стандартизованими тестовими методиками.

Список використаних джерел

1. Аврамченко С. М. Пізнання внутрішньої суперечливості психіки суб`єкта методом психомалюнка : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. психол. наук : спец. 19.00.07 - Педагогічна та вікова психологія? / С. М. Аврамченко. - Івано- Франківськ, 2004. - 20 с.

2. Анцыферова Л. И. О динамическом подходе к психологическому изучению личности / Л. И. Анцыферова // Психологический журнал. - 1981. - Т.2. - №2. - С. 8-18.

3. Бабенко К. А. Взаємозв`язок механізмів символізації змісту несвідомого (на матеріалі психоаналізу комплексу тематичних психомалюнків) : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. психол. наук : спец. 19.00.07 - Педагогічна та вікова психологія? / К. А. Бабенко. - К., 2007. - 20 с.

4. Біла О. Г. Психокорекційні можливості методу активного соціально- психологічного навчання (на матеріалі підготовки психологів-практиків) : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. психол. наук : спец. 19.00.07 - Педагогічна та вікова психологія? / О. Г. Біла. - К., 2002. - 19 с.

5. Білуха Т. І. Розвиток особистості майбутнього психолога-практика засобами корекційно-виховного впливу : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. психол. наук : спец. 19.00.07 - Педагогічна та вікова психологія? / Т. І. Білуха. - Івано-Франківськ, 2006. - 20 с.

6. Гриньова Н. В. Використання графічних методик у психодіагностиці та психоаналізі / Н. В. Гриньова // Науковий часопис НПУ імені М. П. Драгоманова . Серія № 12. Психологічні науки : зб. наук. праць. - К. : НПУ імені М. П. Драгоманова, 2010. - № 29 (53). - С. 187-194.

7. Кутішенко В. П. Вікова та педагогічна психологія / В. Кутішенко. - К., 2003.

8. Кучеровська Н. О. Психосемантична структура професійної свідомості психолога-практика : автореф. дис. канд. психол. наук: 19.11.01 / Ін-т психології ім. Г. С. Костюка АПН України / Н. Кучеровська. - К., 2007. - 19 с.

9. Мошенская Л. В. Диагностические возможности комплекса тематических психорисунков в исследовании глубинных аспектов психики : дис. на соискание науч. степени канд. психол. наук : 19.00.07 / Л. В. Мошенская. - К., 1998. - 254 с.

10. Роршах Г. Психодиагностика. / Г. Роршах ; [пер. с нем. В. Ф. Кох]. - Тбилиси, 1972.

11. Ростовцева М. В. Адаптивность как отношение личности и общества : автореф. дис. на соискание науч. степени канд. философ. наук : спец. по ВАК 09.00.11 «Социальная философия» / М. В. Ростовцева. - Красноярск, 2010. - 20 с.

12. Семиченко В. А. Психологія педагогічної діяльності : навч. посібник / В. А. Семиченко. - К. : Вища шк., 2004. - 335 с. - (Навчальне видання). 186

13. Сербіновська Н. В. Пізнання Едіпового комплексу методом аналізу психомалюнків / Н. В. Сербіновська // Актуальні проблеми психології : зб. наук. праць Інституту психології ім. Г.С. Костюка НАПН України / [за ред. С. Д. Максименка]. - К. : ГНОЗІС, 2006. - Т. 8, ч. 9. - С. 344-350.

14. Фрейд З. Недовольство культурой / З. Фрейд. - СПб. : Питер, 1997. - 180 с.

15. Фрейд З. О клиническом психоанализе : избр. произведения / З. Фрейд. - М. : Медицина, 1991. - 288 с.

16. Харенко С. Г. Психологічні особливості та корекція емоційних станів підлітків (засобами активного соціально-психологічного навчання) : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. психол. наук : спец. 19.00.07 - Педагогічна та вікова психологія? / С. Г. Харенко. - Івано-Франківськ, 2008. - 20 с.

17. Юнг Карл Густав Человек и его символы / К. Г. Юнг, М.-Л. фон Франц, Дж. Л. Хендерсон, И. Якоби, А. Яффе ; под общ. ред. С. Н. Сидоренко. - М. : Серебряные нити, 1998. 168.

18. Юнг К. Г. Архетип и символ. / К. Г. Юнг. - М. : Ренессанс, 1991.

19. Юнг К. Г. Божественный реб?нок : аналитическая психология и воспитание / К. Г. Юнг. - Спб. - М. : «Олимп», ООО «Издательство АСТ-ЛТД», 1997.

20. Юнг К. Г. Проблемы души нашего времени / К. Г. Юнг ; пер. с нем. предисл. А. В. Брушлинского. - М. : Издательская группа «Прогресс», «Универс», 1994.

21. Юнг К. Г. Психоанализ и искусство / К. Г. Юнг, Э. Нойман. - М., 1996.

22. Яценко Т. С. Від тестового до психоаналітичного розуміння психомалюнка / Т. Яценко // Педагогіка і психологія. - 1995. - №2. - С. 11-23. 190

23. Яценко Т. С. Малюнок у психокорекційній роботі психолога-практика (на матеріалі психоаналізу комплексу тематичних малюнків) / Т. Яценко, М. Чобітько, Т. Доцевич. - Черкаси : «Брама», видавець Вовчок О. Ю., - 2003. - 216 с

Додаток

Теми комплексу психомалюнків

Чоловік, жінка і я

Неіснуюча тварина

Сприймання минулого, яке вже не можна виправити

Сприймання близькими й оточення мого не існування

Людина, яку я люблю

Людина, яку я не люблю

Людина, яку я поважаю

Драматична подія мого життя

Я - реальне, Я - ідеальне

Звичайний психічний стан близьких мені людей

Як мене бачать (бачили у минулому) батьки і я сам

Як мене бачать люди, як я бачу сам себе

Радісний день у сім'ї

Людина, яку я відчужую

Людина, яка психологічно не існує

Найбільш значуща для мене людина

Мій звичайний день

Мій звичайний емоційний стан

Мої бажання

Мої можливості

Конфлікт

Людина, якої я боюся

Моя сімя тепер

Ідеальна сімя

Я в сімї батьків

Сімя в мою відсутність. Я поза сімєю

Криза й етапи виходу з неї

Моя мрія

Моє минуле

Моє майбутнє

Шлях мого життя

Як мене бачать у службовій ситуації

Я йду назустріч біді

Сприймання нещастя

Сприймання щастя

Сприймання близькими (рідними) один одного

Мій сексуальний партнер

Я серед жінок

Я серед чоловіків

Размещено на Allbest.ru