"Дитячо-підліткова шкала перфекціонізму" П. Х’юітта та Г. Флетта: досвід адаптації

Размещено на http://www.allbest.ru/

Київський національний університет імені Тараса Шевченка

«Дитячо-підліткова шкала перфекціонізму» П. Х'юітта та Г. Флетта: досвід адаптації

“The child-adolescent perfectionism scale” by P. Hewitt and G. Flett: experience of adaptation

Вавілова А.С., (Vavilova A S.) аспірант, кафедри психодіагностики та клінічної психології

Анотації

У статті проаналізовано підхід канадських дослідників П. Х'юітта та Г. Флетта до визначення перфекціонізму в дітей і підлітків. Розглянуто розроблену вищевказаними авторами методику «Дитячо-підліткова шкала перфекціонізму». Описано етапи адаптації та результати апробації методики «Дитячо-підліткова шкала перфекціонізму» на українській вибірці.

Ключові слова: перфекціонізм, дитячо-підліткова шкала перфекціонізму, адаптація, апробація, стандартизація, валідність, надійність.

В статье проанализирован подход канадских исследователей П. Хьюитта и Г. Флетта к определению перфекционизма у детей и подростков. Рассмотрена разработанная вышеупомянутыми авторами методика «Детско-подростковая шкала перфекционизма». Описаны этапы адаптации и результаты апробации методики «Детско-подростковая шкала перфекционизма» на украинской выборке.

Ключевые слова: перфекционизм, детско-подростковая шкала перфекционизма, адаптация, апробация, стандартизация, валидность, надежность.

The article presents approach of Canadian researchers P. Hewitt and G. Flett to the definition of perfectionism in children and adolescents. Developed by the aforementioned authors' questionnaire “The Child-Adolescent Perfectionism Scale” is considered. The stages of adaptation and the results of the approbation questionnaire “The Child-Adolescent Perfectionism Scale” on the Ukrainian sample are described.

Key words: perfectionism, “The Child-Adolescent Perfectionism Scale ”, adaptation, approbation, standardization, validity, reliability.

Вступ

Постановка проблеми. На сучасному етапі проводиться велика кількість досліджень, які мають на меті вивчення й пояснення такого феномена, як перфекціонізм. У розроблених підходах до визначення перфекціонізму враховуються різні фактори його проявів і причини виникнення, тому єдиної методики вивчення перфекціонізму немає. За останні роки було розроблено кілька опитувальників для оцінки й кількісного підрахунку перфекціонізму, однак концепції вказаного конструкту, які лежать в основі різних методик, значно відрізняються [5]. Відкритим є питання дослідження перфекціонізму в дітей, оскільки основна маса досліджень цього феномена проведена на дорослій вибірці. Як зазначає С.В. Волікова, невирішеними залишаються проблеми особливостей перфекціонізму в дітей, джерел перфекціонізму, факторів формування перфекціоністських установок у дітей, зміни цих установок із дослідженням дитини тощо [2, с. 178-180]. Тобто особливості перфекціоністських тенденцій і їх відображення на поведінкових проявах та емоційних станах дітей залишаються недостатньо вивченими.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Дослідження дитячого перфекціонізму актуалізувалися з появою методики «Дитячо-підліткова шкала перфекціонізму» (The Child-Adolescent Perfectionism Scale (CAPS), розробленої Г. Флеттом і П. Х'юіттом, за допомогою якої проводиться діагностика специфіки дитячого перфекціонізму й пов'язаних із ним порушень в особистісній сфері [2, с. 177]. Дослідник у галузі психології особистості І.І. Грачова на підлітковій вибірці адаптувала методику вивчення перфекціонізму «Шкала виявлення перфекціонізму MPS-H» (Multidimensional Perfectionism Scale). С.В. Волікова за участі А.Б. Холмогорової розробила «Опитувальник дитячого перфекціонізму». У цій методиці пропонується така структура дитячого перфекціонізму: високі стандарти діяльності; батьківський перфекціонізм (сприймання дитиною завищених вимог батьків); негативне ставлення до помилок і невдач; успіх як основний мотив діяльності; фізичний пер- фекціонізм; перенавантаження. Така структура охоплює мотиваційний, поведінковий і когнітивний компоненти перфекціонізму [5]. Методики дослідження дитячого перфекціонізму відрізняються за специфікою підходів до визначення структури й природи зазначеного феномена.

Постановка завдання. Метою статті є аналіз особливостей перфекціонізму в дітей і підлітків і результатів адаптації й апробації методики «Дитячо-підліткова шкала перфекціонізму» П. Х'юітта та Г. Флетта на українській вибірці.

Оригінальний варіант опитувальника «Дитячо-підліткова шкала пер- фекціонізму» П. Х'юітта та Г. Флетта (The Child-Adolescent Perfectionism Scale) складається з 22 тверджень, які розподіляються за двома субшкалами: Я-орієнтований і соціально приписаний перфекціонізм [2, с. 179]. Під Я-орієнтованим перфекціонізмом автори розуміють високі вимоги, які дитина чи підліток висуває до себе. Дитина з високим рівнем соціально приписаного перфекціонізму вважає, що інші люди (наприклад, батьки) багато від неї очікують, і дитина впевнена, що повинна виправдати ці очікування, відповідати їм [2, с. 179-І82].

Під час розроблення опитувальника «Дитячо-підліткова шкала перфекціонізму» П. Х'юітт і Г. Флетт зосередили увагу на вивченні індивідуальних відмінностей перфекціонізму як особистісної риси в підлітків і дітей. На їхню думку, вона може бути присутня ще на досить ранніх етапах життя та є негативною чи невротичною характеристикою [6].

Розроблення опитувальника П. Х'юіттом і Г. Флеттом здійснювалося на вибірці з 247 досліджуваних (112 хлопців і 135 дівчат) віком від 3 до 17 років. Первинний варіант опитувальника «Дитячо-підліткова шкала перфекціонізму» містив 31 твердження, однак унаслідок факторизації й аналізу варіативності даних дослідники скоротили список тверджень до 22 позицій. Респондентам пропонувалося відповідати на твердження за такою рейтинговою шкалою: «Повністю не погоджуюсь», «Скоріше не погоджуюсь», «Складно відповісти», «Скоріше погоджуюсь», «Повністю погоджуюсь» [6] х'юітт флетт перфекціонізм дитина

П. Х'юітт і Г. Флетт отримали статистично достовірні показники внутрішньої узгодженості, ретестової надійності та валідності для методики «Дитячо-підліткова шкала перфекціонізму», що дозволяє діагностувати надійні та значущі показники вираженості перфекціонізму в дітей і підлітків. Для визначення конкурентної валідності методики дослідники здійснили кореляційний аналіз рівня перфекціонізму й інших особистісних характеристик. У результаті такого аналізу було виявлено зв'язок соціально приписаного перфекціонізму з екстернальним локусом контролю (обумовленість учинків і поведінки інтроектами, які керуються прагненням уникнути помилок і сорому та слідують інтеріоризованим стандартам, установленим іншими людьми) і Я-орієнтованого перфекціонізму з інтернальним локусом контролю (автономність, орієнтація дій і вчинків на досягнення особистих цілей і цінностей) [6].

Було виявлено, що високі академічні зусилля мають суттєвий зв'язок із соціально приписаним перфекціонізмом, однак слабко корелюють із задоволеністю навчанням у школі. Соціально приписаний перфекціонізм тісно корелює з батьківськими очікуваннями та вимогами з приводу академічних досягнень дітей. Загалом П. Х'юітт і Г. Флетт наводять дослідження, в якому демонструють зв'язок перфекціонізму з дезадаптивними харчовими установками, нестабільною самооцінкою та соціальною самооцінкою [7, с. 1307-1309].

Нами було здійснено спробу адаптації методики «Дитячо-підліткова шкала перфекціонізму» П. Х'юітта та Г. Флетта на вибірці українських дітей і підлітків із метою створення адекватного психодіагностичного інструментарію для дослідження особливостей перфекціонізму в дітей і підлітків.

На першому етапі адаптації було здійснено переклад інструкції й тверджень методики «Дитячо-підліткова шкала перфекціонізму» (The Child and Adolescent Perfectionism Scale) із мови оригіналу (англійської) на українську мову (табл. 1). Для адаптованого варіанта опитувальника було здійснено асиметричний переклад, який передбачав збереження смислового навантаження тверджень і дотримання вимог чіткості й однозначності формулювань [1, с. 49-50]. Після первинного перекладу здійснювався зворотний переклад на англійську мову для перевірки еквівалентності адаптованого перекладу й оригіналу, на основі чого були внесені корективи до україномовного бланка тверджень.

Таблиця 1 Приклади перекладу тверджень методики «Дитячо-підліткова шкала перфекціонізму» (The Child and Adolescent Perfectionism Scale) із мови оригіналу (англійської) на українську мову

Для визначення психометричних характеристик опитувальника «Дитячо-підліткова шкала перфекціонізму» П. Х'юітта та Г. Флетта, адаптованого на українській вибірці, було здійснено перевірку показників надійності та валідності методики. Адаптація опитувальника відбувалась із залученням учнів загальноосвітньої школи (108 осіб) віком від 11 до 17 років (учні 5-11 класів). До клінічної вибірки ввійшов 31 респондент віком від 11 до 17 років із розладами емоційного спектру (депресивні та тривожно-фобічні розлади).

З метою перевірки надійності адаптованого опитувальника «Дитячо-підлітковашкала перфекціонізму» було проведено аналіз внутрішньої узгодженості тверджень (за допомогою статистичного показника Альфа Кронбаха). Як відомо, тест вважається достатньо надійним, якщо коефіцієнт Альфа Кронбаха знаходиться в межах від 0,7 до 0,9 й показує, що отримані в методиці значення близькі до істинних показників, які вимірюються [3, с. 174]. Показник Альфа Кронбаха для адаптованої нами методики склав 0,792 (табл. 2), що свідчить про високий показник надійності за внутрішньою узгодженістю тверджень.

Таблиця 2 Показник внутрішньої узгодженості тверджень Альфа Кронбаха для адаптованого варіанта методики «Дитячо-підліткова шкала перфекціонізму»

Ще одним показником для визначення надійності адаптованої нами методики є статистичний аналіз ретестової надійності - стійкості результатів дослідження під час повторного тестування [1, с. 106]. Для визначення показників ретестової надійності нами було проведене повторне дослідження перфекціонізму на тій самій вибірці (учні загальноосвітньої школи віком від 11 до 17 років і представники клінічної вибірки з розладами емоційного спектру) за допомогою адаптованого опитувальника «Дитячо-підліткова шкала перфекціонізму» з інтервалом у 1,5 міс. після першого дослідження.

Важливою умовою отримання достовірних показників ретестової надійності адаптованого опитувальника було забезпечення стандартизації методики (чіткість і однозначність інструкції та процедури дослідження), а також забезпечення повторного дослідження на одних і тих же учасниках.

Після проведення повторного дослідження нами було здійснено кореляційний аналіз результатів первинного й ретестового (з часовим інтервалом в 1,5 міс.) дослідження для визначення стійкості отриманих результатів тестування в часі. Результати кореляційного аналізу показників перфекці- онізму в дітей і підлітків («Дитячо-підліткова шкала перфекціонізму») на основі первинного й повторного дослідження (табл. 3) свідчать про стійкість результатів адаптованої методики в часі (коефіцієнт кореляції становить 0,972 при рівні статистичної значущості Бід < 0,01). Таким чином, методика

Таблиця 3 Результати аналізу ретестової надійності адаптованої методики «Дитячо-підліткова шкала перфекціонізму»

«Дитячо-підліткова шкала перфекціонізму» дозволяє отримати достовірні й надійні відомості під час діагностики вираженості перфекціонізму в дітей і підлітків.

Із метою перевірки того, наскільки запитання адаптованого опитувальника «Дитячо-підліткова шкала перфекціонізму» П. Х'юітта та Г. Флетта є інформативними, було застосовано аналіз дескриптивних статистик пунктів (тверджень) тесту [4, с. 96]. Такий аналіз дозволив визначити варіативність відповідей на кожен із пунктів методики для того, щоб запропоновані твердження могли диференціювати респондентів у вибірці за рівнем вираженості досліджуваної ознаки.

Для аналізу інформативності завдань методики для кожного твердження було розраховане середнє значення, стандартне відхилення, дисперсію й відсоток відповідей за кожним пунктом шкали Лайкерта (табл. 4).

Таблиця 4 Статистичні показники інформативності тверджень адаптованої методики «Дитячо-підліткова шкала перфекціонізму» П. Х'юітта та Г. Флетта (приклади тверджень)

Роз'яснення тверджень тесту: ТІЯ відчуваю, що люди занадто багато хочуть від мене

Виходячи з показників (див. табл. 5.) слід указати, що всі питання адаптованого опитувальника «Дитячо-підліткова шкала перфекціонізму» П. Х'юітта та Г. Флетта характеризуються високою варіативністю, яку можна спостерігати за показниками дисперсії стандартного відхилення та процентилів показників. Це означає, що твердження тесту дозволяють отримувати статистично значущі показники щодо диференціації дітей і підлітків за рівнем перфекціонізму.

Для перевірки якості адаптованої методики «Дитячо-підліткова шкала перфекціонізму» Г. Х'юітта та П. Флетта був здійснений аналіз її валідності (відповідність між рівнем вираженості досліджуваної властивості (перфекціонізму) і методом її діагностики). Для адаптованого варіанта методики було проаналізовано очевидну валідність, конкурентну валідність, критеріальну валідність і конструктну валідність.

Для визначення очевидної валідності (рівень усвідомленості об'єкта, що вимірюється [1, с. 107]) адаптованої версії опитувальника «Дитячо-підліткова шкала перфекціонізму» Г. Х'юітта та П. Флетта респондентам було запропоновано відповісти на відкрите запитання після проходження опитувальника: «Як ви вважаєте, що вимірює вказана методика?» (табл. 5).

Таблиця 5 Показники очевидної валідності для адаптованої методики «Дитячо-підліткова шкала перфекціонізму»

За результатами статистичного аналізу відповідей на відкрите запитання 49% респондентів не здогадувалися, що вимірює опитувальник; і5% утримались від відповіді; 25% називали близькі до перфекціонізму поняття (відповідальність, вимогливість і критичність до себе, наполегливість у досягненні поставлених цілей, тривожність у навчанні); 11% правильно визначили мету опитувальника (визначення прагнення до ідеальності).

Таким чином, адаптований варіант опи- тувальника «Дитячо-підліткова шкала перфекціонізму» Г. Х'юітта та П. Флетта має середній рівень очевидної валідності.

В якості зовнішнього критерію для визначення критеріальної (зовнішньої) валідності було обрано оцінку класними керівниками старанності досліджуваних учнів у класі за шкалою від 1 (зовсім не старанний) до 10 (дуже старанний). Відповідно було здійснено кореляційний аналіз показників перфекціонізму, отриманих за допомогою адаптованого опитувальника «Дитячо-підліткова шкала перфекціонізму», і результатів суб'єктивної оцінки класними керівниками старанності учнів. У результаті такого кореляційного аналізу сила зв'язку між зазначеними показниками склала 0,711. Оскільки перфекціонізм визначається як прагнення до ідеального виконання роботи й зокрема як старанність у навчанні, то високий кореляційний зв'язок з оцінкою вчителями рівня старанності може свідчити про те, що адаптована методика дійсно спрямована на визначення проявів перфекціонізму в дітей і підлітків (табл. 6).

Таблиця 6 Результати аналізу критеріальної валідності адаптованої методики «Дитячо-підліткова шкала перфекціонізму»

Конкурентна валідність (високі коефіцієнти кореляції адаптованої методики з іншими методиками, які вимірюють конкретну властивість або властивість, близьку за змістом, і низькі коефіцієнти кореляції з методиками, які вимірюють протилежні властивості [1, с. 107]) була визначена в нашому дослідженні через кореляційний аналіз зв'язку показників перфекціонізму за адаптованим нами опитувальником з визначенням саморегуляції лінощів (Анкета «Саморегуляція прояву лінощів» А.Д. Богда- нової й С.Т. Посохової). Після проведення кореляційного аналізу зазначених показників було отримано достатньо високий коефіцієнт оберненої кореляції (табл. 7).

Таблиця 7 Показники конкурентної валідності для методик «Дитячо-підліткова шкала перфекціонізму» і «Саморегуляція прояву лінощів»

Отриманий зв'язок є статистично значущим і достовірним і відображає залежність, відповідно до якої респонденти з високим рівнем перфекціонізму мають високий рівень саморегуляції лінощів (за анкетою «Саморегуляція прояву лінощів» високі показники свідчать про низький рівень саморегуляції лінощів, тому кореляційний зв'язок із рівнем перфекціонізму обернений). Такий зв'язок можна пояснити прагненням перфекціоністів до досягнення високих результатів, які передбачають докладання великих зусиль, і здатністю до регуляції рівня лінощів.

Конструктна валідність (як внутрішня узгодженість тверджень у субшкалах [1, с. 107]) вимірювалася за допомогою статистичних показників Альфа Кронбаха, які демонструють внутрішню узгодженість питань у рамках кожної із субшкал - Я-орієнтований перфекціонізм і соціально приписаний перфекціонізм. У результаті аналізу було отримано такі відомості (табл. 8): показники внутрішньої узгодженості всередині кожної субшкали є досить високими для підтвердження конструктної валідності.

Таблиця 8 Показники внутрішньої узгодженості для тверджень за субшкалами «Я-орієнтований перфекціонізм» і «соціально приписаний перфекціонізм»

Останнім етапом в адаптації методики «Дитячо-підліткова шкала перфекціонізму» П. Х'юітта та Г. Флетта була стандартизація процедури й інтерпретації результатів дослідження. Кінцевий варіант адаптованої методики складається з 22 тверджень. Серед цих тверджень опитувальник містить 19 прямих і 3 зворотні твердження, які мають відповідні ключі для оброблення даних.

Із метою стандартизації обрахунку й оцінки отриманих результатів за методикою «Дитячо-підліткова шкала перфекціонізму» було обчислено середнє значення та стандартне відхилення для визначення меж вираженості перфекціонізму в дітей і підлітків (табл. 9).

Таблиця 9 Показники розподілу даних і рівнів вираженості перфекціонізму за адаптованою методикою «Дитячо-підліткова шкала перфекціонізму» (описові статистики)

Відповідно до отриманих даних із приводу розподілу показників за адаптованою методикою «Дитячо-підліткова шкала перфекціонізму» було прийнято рішення про розподіл балів за такими рівнями: 22 - 42 бали - дуже низький рівень; 43 - 64 бали - низький рівень; 65 - 73 бали - середній рівень; 73 - 83 бали - рівень вище середнього; 83 бали й вище - високий рівень. Рівневий розподіл даних здійснений таким чином, що показники до 43 балів і показники більше 83 балів потрапляють у проміжки 25 процентилів при нормальному розподілі, а показники від 43 до 83 балів демонструють 50% респондентів вибірки.

Висновки

Перфекціонізм - це складний багатомірний конструкт, який, з одного боку, може сприяти позитивним досягненням і самореалізації особистості, а з іншого - викликати негативні прояви та труднощі в адаптації. Нині залишається відкритим питання дослідження особливостей перфекціонізму в дітей і підлітків. Ґрунтовні дослідження дитячого та підліткового перфекціонізму розпочались яз розроблення П. Х'юіттом і Г. Флеттом опитувальника «Дитячо-підліткова шкала перфекціонізму».

Нами було здійснено спробу адаптації методики «Дитячо-підліткова шкала перфекціонізму» П. Х'юітта та Г. Флетта на українській вибірці дітей і підлітків. У процесі адаптації було застосовано еквівалентний переклад тверджень та інструкції опитувальника з мови оригіналу на українську мову; проведено апробацію адаптованого варіанта методики на вибірці українських дітей і підлітків віком від 11 до 17 років; проаналізовано показники статистичної достовірності адаптованого опитувальника: внутрішня узгодженість питань (показник Альфа Кронбаха - 0,792), ретестова надійність (показник сили кореляції між первинним і ретестовим дослідженням - 0,972), очевидна валідність (36% респондентів приблизно здогадувалися, що діагностує методика), критеріальна валідність (коефіцієнт кореляції показників адаптованої методики із зовнішнім критерієм - 0,711); конкурентна валідність (коефіцієнт кореляції з конкурентною методикою -0,678) і конструктна валідність (показники Альфа Кронбаха за шкалою «Я-орієнтований перфекціонізм» - 0,701, а «соціально приписаний перфекціонізм» - 0,756); визначено нормативні показники перфекціонізму для української популяції дітей і підлітків. Подальші дослідження можуть бути спрямовані на апробацію методик на більш численній вибірці респондентів, на визначення вікових особливостей прояву перфекціонізму в дітей і підлітків; виявлення зв'язку дитячого та підліткового перфекціонізму з іншими психологічними характеристиками.

Література

1. Бурлачук Л.Ф. Психодиагностика : [учебник для вузов] / Л.Ф. Бурлачук. - М. : Питер. - 2008. - 384 с.

2. Воликова С.В. Методы исследования детского перфекционизма / С.В. Воликова // Социальная и клиническая психиатрия. - 2012. - Т 22, № 2. - С. 177-186.

3. Клайн П. Справочное руководство по конструированию тестов / П. Клайн. - Киев, 1994. - 275 с.

4. Наследов А.Д Математические методы психологического исследования. Анализ и интерпретация данных : [учебное пособие] / А.Д. Наследов. - СПб. : Речь, 2004. - 392 с.

5. Щипицына А.С. Методики измерения перфекционизма / А.С. Щипицына // Вестник Пермского государственного гуманитарно-педагогического университета. Серия: Психологические и педагогические науки. - 2014. - № 1 [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://cyberleninka. ru/article/n/metodiki-izmereniya-perfektsionizma.

6. Hewitt P.L. The Child-Adolescent Perfectionistic Scale:development, psychometric properties, and associations with stress, distress and psychiatric symptoms / G.L. Flett, P.L. Hewitt, A. Besser, C. Su, T. Vaillancourt, D. Boucher, Y Munro, L.A. Davidson, O. Gale // Journal of Psychoeducational Assessment. - June 1. - 2016 [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://hewittlab. sites.olt.ubc.ca/files/2014/11/CAPS.pdf

7. Hewitt P.L. The interpersonal expression of perfectionism: perfectionisticself-presentationand psychological distress / G.L. Flett, P.L. Hewitt // Journ of Personality and Social Psychology. - 2003. - V 84. № 6. - P. 1303-1325.

Размещено на Allbest.ru