Дослідження індивідуально-типологічних особливостей автобіографічної пам'яті

Цікаво, що подія «народження» відобразили на своїх бланках майже половина чоловіків і тільки чверть жінок. Можливо, включення настільки ціннісно навантаженого автобіографічного знання підкреслює загальну позитивну оцінку свого життя.

Проведений аналіз отриманих результатів дозволяє зробити наступні висновки:

Спостерігаються значні гендерні відмінності: чоловіки демонструють вищу насиченість картини минулогопозитивними спогадами і частіше включають подія «народження» в свою Лінію життя.

Жінки демонструють більш високий розвиток комунікативної функції і полифункціональності автобіографічної пам'яті.

Всі гендерні відмінності, отримані в цьому дослідженні, узгоджуються з описаними в літературі закономірностями.

Вікові відмінності

Для того щоб виявити відмінності між випробуваними різних вікових категорій, було проведено категоризацію виборки за віком (див. Малюнок 2.6):



Малюнок 2.6. Категорізація виборки за віком

17-19 років.9 осіб, середній вік - 18,5,відсоток вибірки 21,43%

20-26 років.8 осіб, середній вік - 21,9, відсоток вибірки 19,05%

27-35 років. 9 осіб, середній вік - 30,9, відсоток вибірки 21,43%

36-48 років.8 осіб, середній вік - 43,2, відсоток вибірки 19,05%

49-86 років.8 осіб, середній вік - 58,6, відсоток вибірки 19,05%

Для виявлення значущих відмінностей результатів застосованих методик,за отриманими категоріямибуло проведено процедуру аналізу, результати якого надані в зведеній таблиці (див. Таблиця 2.3).

Таблиця 2.3.

Значущі відмінності за показниками АП у випробовуваних різних вікових категорій.

Змінна	Вік випробуваних
	17-19 років	20-26 років	27-35 років	36-48 років	49 вище
Загальна кількість подій, представлених на Лінії Життя	16,98	11,69	14,50	14,31	12,33
Щільність Лінії життя в цілому (розраховується як відношення загальної кількості актуалізованих подій до віку випробуваного)	0,89	0,53	0,47	0,35	0,24
Вік першої події представленої на ЛЖ	4,39	5,04	5,00	6,65	8,12
Тематичний репертуар представленних подій (кількість життєвих тем на ЛЖ)	5,95	5,18	7,40	6,80	7,11
Кількість позитивних автобіографічних спогадів	12,00	8,29	10,51	10,00	9,76
Наявність «ефекту піку» на ЛЖ	0,65	0,38	0,003	0,005	0,003
Поліфункціональність АП	19,33	17,20	16,67	17,74	15,67
Зрілість	-7,36	-8,44	8,40	-7,40	-5,45

Проведений аналіз виявив, що випробовувані отриманих вікових категорій відрізняються один від одного за багатьма змінним.

Найбільш цікаві результати були отримані за кількісними показниками методики «Лінія Життя». Загальна кількість спогадів, представлених, в протоколах, виявилася найбільшою у юних випробовуваних, і у випробовуваних середніх вікових категорій (27-48 років), а у випробовуваних 20-26 років і літніх людей вона явно знижується (див. Малюнок 2.7).

Малюнок 2.7. Загальна кількість подій, представлених на Лінії Життя випробуваними різних вікових груп.

Отже, наповнення автобіографічної пам'яті не є процесом механічного додавання інформації, що надходить, в іншому випадку випробовувані з віком відображали б все більше подій на ЛЖ. Слід звернути особливу увагу на те, що максимальну кількість подій відображають випробовувані 17-19 років. Це може бути пов'язано з ситуацією «відкритого майбутнього», в якій індивідуальна траєкторія розвитку особистості ще не визначена, що вимагає утримання максимально різнорідного матеріалу, який може стати автобіографічно значущим лише згодом. У наступних вікових періодах обсяг макроструктури АП стабілізується і становить в середньому 11-15 подій.

Картина стає ясніше, якщо ми подивимося на змінну “Щільність Лінії життя в цілому” (розраховується як відношення загальної кількості актуалізованих подій до віку випробуваного): заснована на попередньому параметрі, «щільність» явно і плавно знижується з віком випробуваних. При цьому вирахувана окремо кількість позитивних подій явно знижується з віком, що змушує нас згадати про «юнацький оптимізм» (див. Малюнок 2.8).

Малюнок 2.8. Подієва щільність «Лінії життя» у представників різних вікових груп.

Вік першої події, представленої на Лінії Життя, збільшується з віком - тобто, чим старше випробовувані, тим до більш пізнього віку вони відносять першу подію, нанесену на Лінію життя. Наймолодші випробовувані відносять першу значущу подію в середньому, до 4 років, а найстарші - до віку 8 років (див. Малюнок 2.9).Проте, пізніший «початок» життя не означає бідність спогадів: тематичний репертуар життєвих подій з віком збільшується. Найбільше ж тематичне розмаїття подій відзначається у випробовуваних середнього вікового діапазону, 27-35 років.

Малюнок 2.9. Вік першої події представленої на «Лінії життя» у представників різних вікових груп

Результатиза опитувальником «Функції Автобіографічної Пам'яті» показали, що немає значних вікових відмінностей в оцінці функцій АП, але є значні відмінності за двома допоміжним шкалами: «поліфункціональність» і «зрілість АП». Найвищий середній бал за шкалою «поліфункціональність АП» виявився у молодих випробовуваних, а найнижчий - у літніх. Раніше було описано, що автобіографічна пам'ять реалізується як вища психічна функція і розвивається в онтогенезі пізніше інших видів пам'яті. Знайдені вікові відмінності поліфункціональності АП наочно підтверджують це теоретичне положення і показують, що з віком відбувається кристалізація функціонального стилю АП.

За шкалою «зрілість АП» спостерігаються більш складні закономірності - вкрай високі бали у випробовуваних середньої віковї категорії, 27-35 років, і більш низькі - у всіх інших. Відзначимо, що у цій же віковій категорії випробовуваних був зафіксований найбільший тематичний репертуар представлених подій, хоча кількісні показники АП знаходяться на середньому рівні. Іншими, словами, випробовуваних середнього віку можна охарактеризувати змістовною і функціональною своєрідністю АП. Таким чином, можна зробити висновок, що повноцінне емпіричне вивчення автобіографічної пам'яті не може бути проведено на вибірці молодих, випробовуваних.

2.3 Практичне застосування знань про індивідуально-типологічні особливості автобіографічної пам'яті

Дослідження закономірностей функціонування автобіографічної пам'яті має не тільки теоретичну, а й істотну практичну значимість. Може бути виділено щонайменше чотири області, де знання про АП грають вирішальну прикладну роль. Ці області: психотерапія, медицина, криміналістика, освіта.

Психотерапія

Робота з АП ведеться в більшості існуючих шкіл психотерапії. Однак, лише деякі автори прямо заявляють про те, що будують свої психокорекційні прийоми на основі знань про закономірності будови і функціонування АП.

Раніше було показано (див. Розділ 1), що під впливом актуального стану особистості, трансформується актуалізований зміст АП. Це видається цілком очевидним і підтвердженим експериментальними дослідженнями. Психотерапевтична і психокорекційна практика базується на протилежному припущенні: трансформація автобіографічних змістів веде за собою стійкі або ситуативні зміни особистості.

Можна стверджувати, що будь-яке психотерапевтичне втручання, що досягає змін актуального стану клієнта, неминуче зачіпає сферу АП (якщо, звичайно, відбуваються зміни досить ефективні і глибокі). Всі психотерапевтичні практики, які звертаються до внутрішнього світу клієнта, його досвіду, роблять саме АП центральним об'єктом своєї діяльності. Звісно ж, важливим є розгляд різних психотерапевтичних шкіл з точки зору аналізу дій, яким піддається індивідуальна АП в процесі терапії. Представники різних гілок психотерапії (таких як психоаналіз, гештальт - терапія, NLP та т.п.) в роботах, що містять теоретичну базу своєї практичної діяльності, не зупиняються спеціально на питаннях, пов'язаних з проблематикою впливу на АП, маючи на увазі неминучість цих впливів в реальності. Виходячи з усвідомлення всієї глибини, нестачі знань і, в значній мірі, непередбачуваності віддалених наслідків радикального переформування АП, представляються бажаними форми терапії,які підтримують ідеї "примирення з минулим", а не значне його трансформування.

Медицина

Оптимізація спогадів пацієнтів про історію своєї хвороби в цілісному контексті життя і про конкретні події лікування допомагає більш позитивно переживати хворобу і ефективніше слідувати призначенням лікаря. Історія здоров'я (або хвороби) - важлива частина особистої історії людини.

Криміналістика

Закономірності функціонування АП вирішальним чином визначають зміст показань учасників історії злочину, яка надається суду обвинуваченням і захистом, а також прийняття версій судом. Загальним предметом інтересу психолога в ході судового процесу є проблема істинності спогадів, їх динаміки і факторів що спотворюються, а також проблема "повернення" пам'яті свідкові.

У практиці доводиться мати справу з різними видами помилкових визнань і їх комплексноюмотивацією, яка впливає на актуалізовані змісти АП.

Освіта

Освіта не вичерпується предметними знаннями і інструментальними навичками. Освіта як необхідна стадія людського буття в цивілізованому суспільстві має і інше значення. Освіта стає автобіографічним фактом, частиною особистої історії. Переживання і запам'ятовування досвіду приналежності до певної "школи", "гуртка", "інтелектуальної течії", вступ у відносини типу "Майстер - Учень" самі по собі, незалежно від їх змістовного наповнення, виступають в якості цінності. Додання досвіду освіти статусу автобіографічного факту є самостійною задачею освітнього процесу. Для реалізації цього завдання суб'єкту освіти слід бути залученим в переживання декількох груп ідентифікацій: ідентифікації з місцем, ідентифікації з традицією та ідентифікації з наставником.

Висновки до роздіду 2

Проведений аналіз результатів дозволяє зробити наступні висновки:

Оцінка функцій автобіографічної пам'яті (комунікативної, саморегуляціонной і прагматичної) не має значущого зв'язку з віком випробуваних.

Кількісні показники макроструктури автобіографічної пам'яті є відносно стабільними незалежно від віку випробовуваних. Тому «подієва щільність життя», розрахована як відношення загальної кількості подій і віку випробовуваних, знижується з віком випробуваних.

Кількість позитивних подій, представлених на «Лінії Життя», є максимальною у юних випробовуваних і стабілізується на старших вікових етапах.

Чим старше випробовувані, тим багатшим є тематичний репертуар подій, незважаючи на меншу загальну кількість подій і більш пізніший відображаємий початок життєвої історії.

Шкала «зрілості АП» достовірно пов'язана з віком випробуваних, будучи максимальною для середньої вікової категорії. Середня вікова категорія випробовуваних (27 - 35 років) характеризується змістовним репертуаром (максимальна кількість тем) і функціональною своєрідністю, але не показує значущих відмінностей від інших вікових категорій за кількісними показниками АП.

«Поліфункціональність АП» оцінюється максимальною кількістю балів юними випробуваними, і мінімальною - літніми, що на нашу думку відображає процес кристалізації індивідуального функціонального стилю АП.

Випробовувані молодого віку дають найбільші оцінки частоті своїх оповідань про події свого життя.

Результати вивчення АП вже зараз застосовуються для побудови нових підходів до психотерапевтичної та психокорекційної роботи, в педагогічній практиці, в криміналістиці при аналізі істинності показань свідків і розробці методик для підвищення їх надійності, в медицині для оцінки відомостей, одержуваних лікарем від хворого і поліпшення виконання рекомендацій по лікуванню.

ВИСНОВКИ

Проведений теоретичний аналіз сучасних робіт свідчить про те, що в даний час в психології домінує «монопараметрична» методологія дослідження індивідуальних відмінностей в автобіографічній пам'яті. Суть даного підходу полягає в пошуку статистичних зв'язків між особливостями організації або утримання спогадів і деякими зовнішніми змінними. Основний масив досліджень сконцентрований навколо досліджень впливу гендерно-вікових особливостей, особистісних властивостей і соціокультурних характеристик.

Підібраний методичний інструментарій для діагностики структурних характеристик АП, та індивідуально - типологічних особливостей АП дозволив виділити ряд індивідуально стійких кількісних показників роботи автобіографічної пам'яті: загальну кількість спогадів, щільність спогадів (кількість спогадів / вік випробуваного), кількість позитивних спогадів, кількість негативних спогадів, індекс емоційності (кількість позитивних / кількість негативних спогадів), вік першого спогаду , кількість тем (якими можна описати всі події, представлені на бланку), наявність події «моє нарождення».

Проведене емпіричне дослідження дозволило встановити ряд гендерних і вікових особливостей автобіографічної пам'яті:

a) гендерна специфіка проявляється у відмінностях функціонального репертуару використання автобіографічної пам'яті. Жінки статистично частіше реалізують комунікативну функцію автобіографічної пам'яті і використовують автобіографічні спогади поліфункціонально. При цьому їх автобіографічна пам'ять характеризується більш широкою представленістю негативно емоційно забарвлених мнемичних змістів в порівнянні з чоловічою вибіркою;

б) вікова специфіка проявляється в функціонально надлишкових кількісних показниках автобіографічної мнемичної продукції у молодшої групи респондентів. Це може бути пов'язано з ситуацією «відкритого майбутнього», в якій індивідуальна траєкторія розвитку особистості ще не визначена, що вимагає утримання максимально різнорідного матеріалу, який може стати автобіографічно значущим лише згодом. При цьому максимальний тематичний і функціональний розвиток автобіографічна пам'ять отримує в середніх вікових діапазонах.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

Бергсон А. Материя и память. т.З, СПБ , 1914.

Василевская К.Н. Индивидуально-типологические особенности автобиографическои? памяти. Автореферат диссертации на соискание учен. степ. канд. психол. наук. М.-2008, с.1-26.

Выготский JI.C. История развития высших психических функций // Психология. М.: ЭКСМО-Пресс, 2000. - 1008 с. С. 512-755.

Выготский Л.С. Психология развития человека. -- М.: Изд-во Смысл; Изд-во Эксмо, 2005.- 1136с.

Джемс В. Многообразие религиозного опыта. М., Издание журнала "Русская мысль", 1910.

Джемс В. Многообразие религиозного опыта. М., Издание журнала "Русская мысль", 1910.

Лактионов А.Н. Координаты индивидуального опыта. «Бизнес информ», Харьков - 1998, с. 45-60.

Леонтьев Д.А. Самореализация и сущностные силы человека // Психология с человеческим лицом: гуманистическая перспектива в постсоветской психологии / Под ред. Д.А. Леонтьева, В.Г. Щур. М.: Смысл, 1997. - 336 с. С. 156-176.

Нуркова В.В. Автобиографическая память как проблема психологического исследования. Психологический? журнал том 17, No2, 1996, с.16-29.?

Нуркова В.В. Свершенное продолжается: психология автобиографической? памяти личности. М.: Изд-во УРАО, 2000, с. 50-45.

Нуркова В.В., Бернштеи?н Д.М. Корреспондентныи? подход в изучении памяти и проблема истинности воспоминании? // Труды кафедры общеи? психолгии МГУ, М.: Смысл, 2006, с. 125-143.

Рубинштейн СЖ Бытие и сознание. Человек и мир. - СПб.: Питер, 2003. - 512 с.

Фрейд 3. Психопатология обыденной жизни. М., 1992.

Фрейд А. Введение в детский психоанализ. М., 1993.

Alea N., Bluck S., Semegon A. Young and Older Adults' Expression of Emotional Experience: Do Autobiographical Narratives Tell a Different Story? // Journal of Adult Development. - 0ct2004, Vol. 11 Issue 4, p235-251.

Baddeley A. But what the hell it is for? // M.M. Gruneberg, P.E. Morris & R.N. Sykes (Eds.) Practical aspects of memory: Current research and issues (pp.3-18). Chichester, UK: Wiley, 1987.

Barclay C.R. Remembering ourselves. In: Memory in everyday life. Advances psychology, 1993 North-Holland, Elsevier, Science Publishers.

Barclay C.R. Autobiographical' remembering: Narrative constrains on objectified selves // D.D. Rubin D. (Ed.), Remembering in our past: Studies in autobiographical'memory. - Cambridge: Cambridge University Press, 1996 - pp. 94-125.

Bluck S. Autobiographical memories: a building block of life narratives // Kenon G., Clark, P. (Eds.), et al. Narrative gerontology: Theory, research and practice, (pp. 67-89). New York, NY, US: Springer Publishing Co, 2001. - 358pp.

Bluck S. Autobiographical memory: Exploring its functions in everyday life // Memory. - 2003. - 11 (2). - pp. 113-123.

Brown R., Kulik J. Flashbulb memories //Cognition 1997 No5, р.28

Cohen G. The effects of aging in autobiographical memory // C.P. Thompson, D.J. Hermann, D. Bruce, J.D. Read, D.G. Payne, & M.P. Toglia (Eds.) Autobiographical memory: theoretical and applied perspectives. - Mahwah, NJ: Lawrence Erlbaum Assosiates Inc. - 1998. - pp. 105-123.

Conway M.A. Theoretical perspectives on autobiographical memory / M.A. Conway, D.C.

Conway, M.A. On bias in Autobiographical Recall: Retrospective Adjustments Following isconfirmed Expectations/Journal of Social Psychology". 1990 (Apr).

Conway M.A. Autobiographical knowledge and autobiographical memories // D.C. Rubin (Ed.), Remembering in our past: Studies in autobiographical' memory. -- Cambridge: Cambridge University Press, 1996 - pp.67-93.

Davis P. Gender differences in autobiographical memory for childhood emotional experiences // Journal of Personality & Social Psychology. - Mar99, Vol. 76 Issue 3. -p498-521.

Fitzgerald J.M. Vivid Memories and the Reminiscence Phenomenon: the Role of a Self Narrative, Human Development 31,1988.

Fivush R. Maternal Reminiscing Style and Children's Developing Understanding of Self and Emotion // Clinical Social Work Journal. - 2007. Vol. 35.

Fromhold F., Larsen S.F. Autobiographical Memory in Normal Aging and Primary Degenerative Dementia (Dementia Of Alzheimer Type), Journal of Gerontology 46, 3, 1991.

Johnson M.K., Hashtroudi S., LindsayD.S., Source Monitoring// Psychological Bulletin, 1993. Vol. 114. р. 3-28.

Labouvie-Vief G., Lumley M., Jain E., Heinze H. Age and gender differences in cardiac reactivity and subjective emotion responses to emotional autobiographical memories // Emotion. - 2003 Jun Vol. 3(2). - p. 115-126.

Lampinen J.M., Odegard T.N., Leding J.K. Diachronic Disunity // The Self and memory. -NY, 2003.

Lewis K. Maternal style in reminiscing to child individual differences // Cognitive Development. - 1999 Jul Vol'14(3). - p. 381-399.

Life-line и другие новые методы в психологии жизненного пути. М., "Биографический клуб", 1993.

Loftus E. Researchers are showing how suggestion and imagination can create "memories" of events that did not actually occur // Scientific American. - 1997, 262. - p. 71-75.

Martin P., Smyer M.A. The Experience of Micro- and macro events: a Life Span Analysis. "Research on Aging" 1990 (Sep), Vol. 12(3).

Maylor E. Older people's memory for the past and the future // Psychologist. - 1996. - Oct Vol 9(10). - p. 456-459.

Nelson K. (ed.) Event knowledge. Structure and function in development. Hillsdale, New Jersey - L.: Lawrence Erlbaum Associates, Publishers, 1986.

Nelson K. Emergence of Autobiographical Memory at Age 4, Human Development 1992, 35, p. 172-177.

Nelson K. Remembering and telling: A developmental story. Journal of Narrative and Life History, 1991, Vol. 1 (2-3).

Nelson K. Self and social functions: Individual autobiographical memory and collective narrative // Memory. - 2003. - 11.- pp. 125-136.

Niesser U. Memory: What are the important questions? // M.M. Greeneberg, P.E. Morris & R.N. Sykes (Eds.) Practical aspects of memory. - London, ;England: Academic Press, 1978. - p.3-19.

Nurkova V., Bernstein D.M., Loftus E. F. Biography becomes autobiography: Distorting the subjective past. The American Journal of Psychology Spring 2004, Vol. 117, No. 1, pp. 65-8.

Pasupathi M. Emotion regulation during social remembering: Differences between emotions elicited during an event and emotions elicited when talking about it //Memory.-2003. -# 11. -pp. 151-163.

Pillemer D.B., Godsmith L.R., Panter A.T., White S.H. Very long-term memories of the first year in college. Journal of Experimental Psychology: Learning, Memory and Cognition, 14,1988.

Pillemer D.B. Remembering personal circumstances: A functional analysis // E. Winograd & U. Niesser (Eds.), Affect and accuracy in recall: Studies of "flashbulb" memories. - New York, Cambridge University Press, 1992.

Ross M., Holmberg D. Recounting the past: Gender differences in the recall of events in the history of a close relationship // Olson, J. (ed), Zanna, M. (Ed) Self- inference processes: The Ontarioo symposium, Vol. 6. Ontario* Symposium on Personality and Social Psychology. - Hillsdale, England: Lawrence Erlbaum Associates, Inc (1990) xi, 399p.. - p. 135-152.

Ross B.M. Remembering the Personal Past. Descriptions of Autobiographical Memory. Oxford University Press: N-Y.1991.

Rubin D.S., Wetzler S.E., Nebes R.D., Autobiographical memory across the adult lifespan // Autobiographical memory / Ed. By D.S. Rubin. Cambridge: Cambridge University Press,1986, р. 57-89.

Rubin, H. Spinnler, W.A. Wagenaar. - Dordrecht: Kluwer Academic Press, 1992, р. 22-33?7. Robinson J.A. Autobiographical Memory// Aspects of Memory. - 1992, р.15.?

Salaman E.A. Collection of Moments: a Study of Involuntary memories. N-Y, 1970.

Setliff A., Marmurek H. The mood regulatory function of autobiographical recall is moderated by self-esteem // Personality & Individual differences. - 2002 Mar Vol 32(4).-p. 761-771.

Strogman K.T., Kemp S. Autobiographical Memory for Emotion. Bulletin of the Psychonomic Society, 1991 (May), Vol.29.

Thompson C.P., Skowronski J.J., Larsen S.F., Betz A.L. Autobiographical Memory: Remembering What and Remembering When. Lawerence Erlbaum Associates, Inc., Publishers, Mahwah, New Jersey 1996.

Tulving E. Original Autonoesis in Episodic Memory. In The nature of Remembering: Essay in honor of Robert G. Growder, H.L. Roediger: J/S/ Nairne, J.Neath, and A.M. Surprenant (eds.) Washington 2001, р.80-110.

Wagenaar W. Identifying Ivan. A case study in legal psychology. Harvester, Wheatshoaf, Great Britain, 1988.

Wagenaar W.A., P.J. van Koppen, H.F.M.Crombag Anchored Narratives. The Psychology of Criminal Evidence. St.Martin's Press Great Britain. 1993.

Wilson A. E. & Ross M. The identity function of autobiographical memory: Time is on our side // Memory. - 2003, 11 (2). - pp. 137-149.

ДОДАТОК А.

БЛАНК ОПИТУВАННЯ «ФУНКЦІЇАВТОБІОГРАФІЧНОЇПАМ'ЯТІ»

Спасибо, что согласились принять участие в исследовании. Пожалуйста, внимательно прочитайте предложения. Они содержат некую жизненную ситуацию, и возможный способ обращения к своему персональному прошлому. Пожалуйста, укажите, насколько Вы согласны с каждым утверждением:

-3 - абсолютно не согласен

-2 -- не согласен

-1 -- скорее не согласен

О --не уверен

+1 -- скорее согласен

+2 - согласен

+3 - абсолютно согласен

Вы приехали в аэропорт и обнаружили, что Ваш рейс отложен на несколько часов. Вы думаете о городах и странах, где уже побывали, или где мечтаете побывать

-3	-2	-1	0	+1	+2	+3

Знакомый пригласил Вас на день рожденья, а Вам очень не хочется туда идти. Вспомнив все неудачные вечеринки, решаете все-таки пойти в гости, вручить подарок и тут же незаметно исчезнуть.

-3	-2	-1	0	+1	+2	+3

Вы едете в отпуск, на поезде. В последний момент обнаруживаете, что Вам предстоит ехать в одном купе с молодоженами, бесконечно рассказывающими, о том, как они познакомились. Вы рассказываете им, куда нужно и не нужно ходить в этом городе - чтобы они не повторяли Ваших ошибок.

-3	-2	-1	0	+1	+2	+3

Вы идете по улице с другом и увидели на прохожем точно такую же куртку, какая была у Вас много лет назад. Обязательно обратите на это внимание своего друга и расскажете пару забавных случаев из своей юности.

-3	-2	-1	0	+1	+2	+3

Когда Вы шли по обочине дороги, Вас сильно обрызгала дорогая иномарка... Вы еще сильнее торопитесь домой, ведь так хочется, чтобы близкие пожалели Вас!

-3	-2	-1	0	+1	+2	+3

Вы хотели бы проводить больше времени со своими родителями, потому что приятно поболтать с понимающими тебя людьми

-3	-2	-1	0	+1	+2	+3

Вы опаздываете на работу. Вы думаете о том, как придете и расскажете, что в туннеле метро поезд простоял целых 30 минут!

-3	-2	-1	0	+1	+2	+3

Вам предстоит заняться организацией праздника. Обсуждаете со всеми друзьями/ коллегами, чего им не хватало на прошлом празднике



-3	-2	-1	0	+1	+2	+3

Ваш ребенок подрался с одноклассником и пришел домой очень расстроенным. Убеждаете себя, что дети не могут не драться. В конце концов, Вы же не хотите, чтобы Ваш ребенок вырос тихоней, которого всякий может обидеть.

-3	-2	-1	0	+1	+2	+3

Зима. Вы стоите на остановке, но Вашего автобуса нет уже 40 минут. Вы обсуждаете с «собратьями по несчастью» проблему работы транспорта в зимнее время.

-3	-2	-1	0	+1	+2	+3

Начальник поручает Вам дополнительное задание, которое Вам очень не хочется выполнять. Вы отправляетесь в буфет с коллегой, чтобы «перемыть косточки» начальнику, припомнив ему все случаи эксплуатации сотрудников. Задание все равно придется выполнить, но хоть душу отведете.

-3	-2	-1	0	+1	+2	+3

Ваш ребенок приносит из школы «двойку». Вы расскажете ему, как Вы сами получали и исправляли «двойки», что Вы тоже иногда не справлялись со школьными заданиями, но всегда старались исправить ситуацию.

-3	-2	-1	0	+1	+2	+3

В телевизионной программе одновременно стоят разные (аналогичные) передачи. Скорее Вы выберете «Жди меня» - передача, где людям помогают найти родных и друзей, с которыми их много лет назад разлучила жизнь.

-3	-2	-1	0	+1	+2	+3

Вы заблудились в незнакомом городе. Понимаете, что это хороший повод побродить по городу -- ведь однажды Вы так удачно забрели вглубь города, и сами нашли там интересный музей, который не был указан в путеводителе

-3	-2	-1	0	+1	+2	+3

Зима. Вы стоите на остановке, но Вашего автобуса нет уже 40 минут. Вспоминаете, как в детстве Вы любили играть в снежки и как радовались первому снегу

-3	-2	-1	0	+1	+2	+3

Вы опаздываете на работу. Чтобы успокоить себя (стараясь не переживать), Вы вспоминаете, как на прошлой неделе шеф ужасно хохотал, увидев секретаршу, которая, спотыкаясь на высоченных каблуках, пыталась обогнать его на подходе к кабинету!

-3	-2	-1	0	+1	+2	+3

Вы перевелись на новое место работы. Вы вспоминаете, как комфортно чувствовали себя порой на старом месте и поэтому решаете не волноваться по пустякам: со временем мелкие недоразумения разрешатся.

-3	-2	-1	0	+1	+2	+3

Вам предстоит заняться организацией праздника. Вспоминаете, что нужно не забыть заказать торт заранее, а то могут опять не успеть вовремя.

-3	-2	-1	0	+1	+2	+3

Вы купили билеты в театр на всех членов семьи, но в последний момент все Ваши домашние разболелись. Обещаете себе больше не покупать билеты за три недели до спектакля!

-3	-2	-1	0	+1	+2	+3

Знакомая Вашей мамы спрашивает у Вас, что лучше подарить ей на день рожденья. Вы понимаете, что надо было выведать ее пожелания заранее, чтобы сейчас не раздумывать так долго.

-3	-2	-1	0	+1	+2	+3

Вы много лет не виделись с одноклассником, и вдруг случайно встречаете его на улице. Думаете, что нужно обязательно спросить его новый телефон, ведь вам может пригодиться его профессиональный совет.

-3	-2	-1	0	+1	+2	+3

Размещено на Allbest.ru