Размещено на http://www.allbest.ru/

«Міжнародний економіко - гуманітарний університет імені академіка Степана Дем'янчука»

Інститут педагогічної освіти

Педагогічний факультет

Кафедра педагогіки

Курсова робота

З дисципліни:” Педагогічна психологія ”

На тему: “ Психологічний аналіз сюжетів ігрової діяльності старших дошкільників”

Студентки 3 курсу, групи ППС13

Буштер О.В.

Керівник:

К. пед. н., доц. Терновик Н.А.

Рівне 2016

ПЛАН

ВСТУП

РОЗДІЛ I. ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ВИВЧЕННЯ РОЗВИТКУ СЮЖЕТНО- РОЛЬОВОЇ ГРИ У ДІТЕЙ СТАРШОГО ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ

1.1 Психолого-педагогічні особливості розвитку дітей

1.2 Гра і її значення для розвитку особистості дитини

1.3 Особливості організації сюжетно-рольових ігор з дітьми старшого дошкільного віку.

РОЗДІЛ II. ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ОСОБЛИВОСТЕЙ СЮЖЕТНО - РОЛЬОВОЇ ГРИ У ДІТЕЙ СТАРШОГО ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ

2.1 Констатуючий етап дослідження

2.2 Аналіз результатів дослідження

ВИСНОВОК

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

ДОДАТКИ

ВСТУП

Актуальність обраної теми обумовлена тим, що гра займає дуже важливе, якщо не сказати центральне, місце в житті дошкільника, будучи переважаючим видом його самостійної діяльності.

У зв'язку з цим основним напрямком педагогічної роботи в дошкільних закладах є керівництво грою. У вітчизняній психології та педагогіці гра розглядається як діяльність, що має дуже велике значення для розвитку дитини дошкільного віку; в ній розвиваються дії в уявленні, орієнтація у в відносинах між людьми, початкові навички кооперації. [ 15, 6 c. ]

Гра протікає як осмислена, цілеспрямована діяльність, в ході якої дитина ставить і реалізує значиму для себе мету ( приготувати обід ляльці - доньці, вилікувати ведмедика і т.п.). При цьому цілі не є постійними, і в міру росту і розвитку дитини вони змінюються, перестають бути наслідувальними і стають більш глибоко мотивованими. Змістом дитячих ігор є життя, діяльність і відносини дорослих людей.

Гра є провідною діяльністю дитини дошкільного віку. Найбільший інтерес представляє аналіз особливостей сюжетно - рольової гри, оскільки в ній досить виразно проявляються: знання дітей про навколишній світ (у відповідній за змістом грі ), включаючи знання про діяльність дорослих; розуміння взаємовідносин людей та їх дій; вміння застосувати накопичені знання в умовах гри; вміння будувати і регулювати власну поведінку відповідно до змісту гри і вміння взаємодіяти з партнерами по грі з урахуванням своєї ролі і їх ролей. У грі проявляється також емоційне ставлення дітей до власної діяльності і до дій партнерів.

Таким чином, у грі виявляються особливості пізнавальної, вольової та емоційної сфер психічної діяльності дитини.

Предмет дослідження: особливості ігрової діяльності дітей старшого дошкільного віку.

Об'єкт дослідження: сюжетно - рольова гра дошкільнят.

Гіпотеза дослідження: діти старшого дошкільного віку виявляють достатню сформованість вміння взаємодіяти в грі, приймати ролі і дотримуватися сюжету гри.

Мета дослідження: вивчити особливості сюжетно - рольової гри у дітей старшого дошкільного віку.

Завдання:

1. Вивчити наукову, методичну літературу з дослідження ігрової діяльності.

2. Провести теоретичний аналіз особливостей організації сюжетно- рольових ігор у дітей.

3. Провести експериментальне дослідження особливостей ігрової діяльності у дітей старшого дошкільного віку.

4. На підставі теоретичного аналізу та експерименту зробити висновки про особливості сюжетно - рольової гри у дошкільнят і розробити проект формуючого етапу дослідження.

Методологічна основа дослідження: великий внесок у розробку загально - методологічних і методичних проблем ігрової діяльності дітей внесли такі дослідники, як Л.С. Виготський, Воронова В.Я., Леонтьєв А.Н. Михайленко Н.Я., Короткова Н.А., Спиваковская А.С., Ельконін Д.Б. та інші.

У відповідності з метою дослідження та поставленими завданнями в роботі використовувалися такі методи дослідження: теоретичний аналіз психолого - педагогічної та спеціальної літератури в аспекті досліджуваної проблеми; констатуючий експеримент; кількісний та якісний аналіз отриманих результатів дослідження; проект формуючого експерименту.

База дослідження: «Дитячий садок № 12 », м.Рівне.

Структура курсової роботи включає в себе: вступ, два розділи, висновок, список літератури.

РОЗДІЛ I. ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ВИВЧЕННЯ РОЗВИТКУ СЮЖЕТНО - РОЛЬООЇ ГРИ У ДІТЕЙ СТАРШОГО ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ

1.1 Психолого-педагогічні особливості розвитку дітей

рольовий гра дошкільний психологічний

Старший дошкільний вік ( 6-ти - 7 років) характеризується як період істотних змін в організмі дитини і є певним етапом дозрівання організму. У цей період йде інтенсивний розвиток і вдосконалення опорно - рухової та серцево - судинної систем організму, розвиток дрібних м'язів, розвиток і диференціювання різних відділів центральної нервової системи.

Характерною особливістю даного віку є так само розвиток пізнавальних і розумових психічних процесів: уваги, мислення, уяви, пам'яті, мови.

Пізнавальна діяльність - це свідома діяльність, спрямована на пізнання навколишньої дійсності за допомогою таких психічних процесів, як сприйняття, мислення, пам'ять, увага, мова. Л.С. Виготський писав, що розумовий розвиток виражає те нове, що виконується самостійно шляхом новоутворення нових якостей розуму і переводить психічні функції з більш низького на більш високий рівень розвитку по лінії довільності і усвідомленості.

Старший дошкільний вік дуже важливий для психічного розвиток, так як на перше місце виходить цілеспрямована пізнавальна діяльність, у процесі якої відбуваються істотні зміни в психічній сфері. Поступово провідне місце в структурі пізнавальних процесів починає займати мислення.

Дітей старшого дошкільного віку відрізняє планомірність аналізу, диференційованість узагальнень, здатність до абстрагування та узагальнення.

Особливості розвитку мислення в період дошкільного дитинства проявляються в переході від наочного рівня розумової діяльності до абстрактно-логічного, від конкретного до проблемного, що відбивається в гнучкості, самостійності та продуктивності мислення.

Структура розумової діяльності у дітей старшого дошкільного віку містить наступні компоненти:

1. Мотиваційний компонент, що виявляється в різних видах активності.

2. Регулюючий компонент, що виявляється в умінні планувати, програмувати і контролювати психічну діяльність.

3. Операційний компонент, тобто наявність сформованих операцій аналізу і синтезу.

Розвиток мислення справляє позитивний вплив на розвиток смислової сторони мовленнєвої діяльності дошкільника. Мовна діяльність удосконалюється в кількісному і якісному відношенні. У старшому дошкільному віці настає новий етап освоєння мови: мова із ситуативної стає контекстною; розвивається регулююча функція мови, яка допомагає регулювати діяльність і поведінку; складаються плануюча та інструктивні функції мови, які проявляються спочатку в ігровій, а потім і в навчальній діяльності; вдосконалюється звукова сторона мовної діяльності: долаються дефекти звуковимови, дитина розрізняє подібні звуки на слух і у власній промові, відбувається оволодіння звуковим аналізом слів; вдосконалюється смислова сторона мовної діяльності: збагачується словниковий запас, з'являється лексична варіативність, формується зв'язність мовлення, діти опановують монолог.

В активний словник дітей даного періоду розвитку входять 2500-3000 слів. У мову дитини все активніше включаються прикметники, прислівники, іменники з узагальненим значенням (тварини, одяг, транспорт та ін.)

Розвиток мови тісно пов'язаний з розвитком словесно - логічних операцій. Діти старшого дошкільного віку набувають значний запас похідних слів. На основі розуміння і активного використання цього словникового запасу формується здатність до узагальнення, класифікації предметів, що позначаються іменниками: тварини діляться на диких і домашні, птиці - на зимуючих і перелітних.

Розвиток пам'яті в дошкільному віці характеризується поступовим переходом від мимовільного до довільного запам'ятовування, яке полягає у формуванні регулятивних компонентів психічної діяльності і прийомах запам'ятовування вербального матеріалу відповідно з операціями розумової діяльності.

У дошкільному віці розвивається словесна пам'ять у процесі активного освоєння мови; виникає довільна пам'ять, пов'язана із зростанням регулюючої ролі мови, появою довільних механізмів поведінки та діяльності.

Істотні зміни спостерігаються в якісно - кількісних характеристиках уваги. Характерною особливістю уваги дітей дошкільного віку є домінування мимовільності, низькою зосередженості і концентрації на зовнішніх об'єктах вербального плану. У старшому дошкільному віці йде процес вдосконалення уваги: значно зростає обсяг і стійкість, з'являються елементи довільності.

Говорячи про розвиток уваги дітей старшого дошкільного віку, слід зазначити, що зміни стосуються всіх її властивостей: обсяг (здатність одночасно зосереджуватися на сприйнятті 3-4 об'єктів); розподіл ( у зв'язку з автоматизацією дитини); стійкість (здатність утримувати увагу на одному об'єкті 10-15 хвилин). Розвиток довільної уваги старшого дошкільника пов'язаний з розвитком усіх сторін мовної діяльності, розумінням значення майбутньої діяльності, усвідомленням її мети, появою довільної поведінки.

Уява дітей старшого дошкільного віку - це психічний пізнавальний перетворюючий процес, що полягає у створенні нових оригінальних образів шляхом переробки сприйманого матеріалу на основі індивідуального досвіду. Розвиток дитячої уяви зв'язується з ускладненням сюжетно - рольової гри, що обумовлює перехід від репродуктивного до творчої уяви, від мимовільного до довільного уявлення. Уява починає виконувати дві основні функції: захисну, пов'язану з формуванням практичних навичок пізнання навколишнього світу, і пізнавальну, що дозволяє розв'язати проблемну ситуацію і регулюючу психічний стан шляхом створення уявної ситуації, абстрактній від реальності.

Уява зазнає якісних змін, набуваючи довільний характер, що передбачає планування і програмування діяльності.

У період дошкільного дитинства відбувається суттєва перебудова пізнавальних процесів. Розвиток сприйняття характеризується формуванням перцептивно - інтелектуальних дій. Діти старшого дошкільного віку освоюють фонетику, їх словниковий запас становить 5-6 тисяч слів, що дозволяє їм оволодіти складними формами мовленнєвої діяльності. Домінує наочно - образне мислення, відбувається поступовий перехід до абстрактно - логічного рівня розумової діяльності. Таким чином, старший дошкільний вік є періодом інтенсивного розвитку процесів пізнавальної діяльності.

У дошкільний період відбувається становлення здібності дітей до довільної регуляції емоцій, яка в порівнянні з рухом ще менш розвинена: їм важко приховати радість, смуток, здивування, придушити страх і тривогу. Поки емоції дітей ще безпосередні, не підпорядковані тиску соціального оточення - найзручніший час вчити розуміти їх, приймати і повноцінно висловлювати. Дошкільний період є сензитивним для розвитку здатності дітей до довільної регуляції емоцій. Для цього дитині необхідно навчиться довільно направляти свою увагу на емоційні відчуття; розрізняти і порівнювати емоційні відчуття; відтворювати емоції за заданим зразком або довільно; використовувати паралінгвістичні засоби для активації емоцій.

Діти старшого дошкільного віку вміють розуміти і розрізняти чужі емоційні стани, співпереживаючи відповідати адекватними почуттями.

У дітей більше, ніж у дорослих, розвинена інтуїтивна здатність вловлювати чужий емоційний стан, тому важливо в даний період розвитку акцентувати увагу на формуванні у дитини здібності до емпатії, активізування товариськост, регулювання емоційного стану дітей.

Наступною сходинкою вдосконалення емоційної регуляції буде розвиток у дитини навичок довільної поведінки. У старших дошкільників активно формуються морально - етичні або особистісні категорії. Ними розрізняються поняття « хороший - поганий», «добро - зло », «гарний - негарний », «правда - неправда ». Досить добре ними розуміються норми і правила поведінки, але не завжди ще достатня емоційна регуляція.

Період дошкільного дитинства можна назвати періодом афективних переживань, так як емоції носять нестійкий характер. Умовно можна виділити три найбільш виражені групи так званих « важких дітей », що мають проблеми в емоційній сфері:

1. Агресивні діти. Неврівноважені, в конфліктних ситуаціях емоції висловлюють дуже бурхливо, що проявляється в афективній поведінці, спрямованій на однолітків.

2. Емоційно розгальмованні діти. На все реагують занадто швидко. Емоції виявляються в міміці, рухах, перемиканнях від позитивного до негативного емоційного стану, що порушує цілеспрямованість і довільність діяльності та поведінки.

3. Емоційно загальмовані діти. Замкнуті, боязкі, ранимі, уникають спілкування, переживають свої емоційні проблеми на самоті. Їх характеризує невиразність, «бідність » емоційних реакцій.

Таким чином, можна виділити основні напрямки емоційного розвитку дітей старшого дошкільного віку: ускладнення емоційних проявів і їх регулювання в діяльності та поведінці; формування моральних і соціальних емоцій, відбувається становлення емоційного фону психічного розвитку дітей; діти оволодівають навичками емоційної регуляції, що дозволяє їм стримувати різкі вираження почуттів і перепадів настрою.

1.2 Гра та її значення для розвитку особистості дитини

Гра - основний вид діяльності дошкільника. Більшу частину свого часу діти цього віку проводять в іграх, причому від трьох до шести - семи років дитячі ігри проходять досить значний шлях розвитку: гра - маніпулювання з предметами, індивідуальна предметна гра конструктивного типу, колективна сюжетно - рольова гра, індивідуальне та групове творчість, ігри-змагання, ігри - спілкування, домашня праця. Приблизно за рік або два до вступу до школи до названих видах діяльності додається ще один - навчальна діяльність.

У старшому дошкільному віці можна зустріти практично всі види ігор, які виявляються у дітей до вступу до школи.

Гра - форма діяльності в умовних ситуаціях, спрямована на відтворення і засвоєння суспільного досвіду, фіксованого в соціально закріплених способах здійснення предметних дій, в предметах науки і культури.

Гра є найбільш вільною діяльністю дитини - дошкільника. Цей невимушений характер гри виражається не тільки в тому, що дитина вільно вибирає сюжет гри, а й у тому, що його дії з предметами, залучаються до гри, відрізняються від звичайного вживання предметів значною незалежністю від конкретного значення цих предметів і визначаються тими значеннями, які сама дитина надає їм у грі.

Характер гри змінюється разом з розвитком дитини, вона теж проходить етапи.

До трьох років гра є маніпулювання предметами. Дитина, якщо вона здорова, грає весь вільний від сну і їжі час. За допомогою іграшок вона знайомиться з кольором, формою, звуком і т.д., тобто досліджує дійсність. Пізніше починає сама експериментувати : кидати, стискати іграшки і спостерігати за реакцією. У процесі гри дитина розвиває координацію рухів.

Власне гра виникає в 3 роки, коли дитина починає мислити цілісними образами - символами реальних предметів, явищ і дій.

На першому етапі вона являє собою копіювання дій і поведінки дорослих. Іграшки в цей час є моделями предметів, з якими «грають» дорослі. Це так звана сюжетна гра. Дитина в процесі її відтворює сюжети дій. У центрі уваги не роль, наприклад, лікаря, а дії, що імітують дії лікаря. До правил дитина ще не чутлива

У середньому дошкільному віці - рольова гра, вона переважає аж до 6-7 років. Рольова гра являє собою діяльність, в якій діти беруть на себе ролі (функції) дорослих і в узагальненій формі (у спеціально створюваних ігрових умовах ) відтворюють діяльність дорослих і відносини між ними. Для цих умов характерне використання різноманітних ігрових предметів, що заміщають дійсні предмети діяльності дорослих.

Найголовніше для дитини - рольова ідентифікація, сюжет відходить на задній план. Сенс гри полягає в поділі ролей. У грі вона має можливість прожити те, що є для нього недоступним у житті дорослих.

У старшому дошкільному віці з'являється гра за правилами. Рольова ідентифікація втрачає привабливість, ролі стають суто ігровими.

Виникнувши на кордоні раннього і дитячого віку рольова гра отримує свій подальший розвиток, досягає розквіту вже в дошкільні роки. Розвиток гри виявляється насамперед у зміні її сюжету і змісту. Сюжет гри - це сфера дійсності, яку діти відображають у своїх іграх. Якщо для наймолодших найбільш типові гри з побутовим сюжетом ( «дочки - матері » і т. п. ), то у середніх дітей поряд з цим часті гри з виробничим сюжетом ( « залізниця», «будівництво», « лікарня», « льотчики », « поліклініка », « дитсадок »). У старших дітей нерідко виникають ігри і з суспільно - політичним сюжетом ( «космос», «війна » і т. п.).

Змінюється в дошкільний період і зміст дитячих ігор - те, що відтворюється дитиною в якості центрального і характерного моменту діяльності дорослих. Головний зміст рольових ігор у молодшому дитячому віці полягає в максимально розгорнутому відтворенні дій з предметами («труть морквину », «ріжуть хліб », « миють посуд » і т. п. ), в середньому дитячому віці - відтворення відносин між дорослими, у старшому головним стає виконання правил, що випливають з взятої на себе ролі. І сварки відповідно виникають з різних причин: через іграшки, через ролі, з приводу того, « буває так чи не буває».

Сюжет і зміст гри втілюються в ролях: їх виконання і є головним моментом творчої гри.

Як не фантастичний на перший погляд той світ, в який вступає дитина в грі, він все ж не є світом абсолютної свободи і довільності. В іграх діють не менш жорсткі, ніж насправді, закони і правила, яким дитина охоче підпорядковується. У кожній ролі свої правила. Але всі вони взяті з навколишнього життя, запозичені з відносин у світі дорослих.

Гра - критерій нормальності дитини, по тому, як він грає, про нього можна багато чого довідатися. Гра як провідна діяльність закладена в основу багатьох тестів, наприклад, сценотеста.

Гра має великий вплив на всі сторони психіки дітей, а головним чином на розвиток особистості. Тут формується ієрархія мотивів, тобто вміння підкорятися вимозі «треба», а не «хочу», придушити свої миттєві бажання. У грі малюк вчиться встановлювати взаємини з однолітками, планувати свої дії, оцінювати свою поведінку і поведінку партнера, контролювати його. У грі розвивається інтелект дитини, зокрема знаково - символічна функція, як уміння заміщати один предмет іншим, наприклад, скакати на паличці, як на коні.

Гра має важливе значення і для емоційного розвитку дітей. Вона допомагає впоратися зі страхами, породженими травмуючими ситуаціями ( нічні кошмари, жахливі історії, довге перебування у лікарні).

Головне, що дитина отримує в грі, - можливість взяти на себе роль. У ході програвання цій ролі перетворюються дії дитини та її ставлення до дійсності.

У кожній грі є правила. Поступово вони починають виділятися дошкільником як її центральний момент. Від перемоги одномоментного бажання над правилом дитина йде до перемоги правила над бажанням. Змінюється усвідомлення правила : від його злитості з роллю або ставлення до нього як до простого вимогу дорослого - до повного його усвідомлення і виконання, а потім до самостійного формулювання до початку гри.

Гра в сучасній культурі є своєрідним культом. До семи років, поки дитина не пішла до школи, їй дозволяється грати. Так було не завжди. Там, де дитина з дитинства включена в працю дорослих, гра відсутня. Діти завжди грають в те, що їм недоступне. Тому в суспільстві, де дитина долучена до праці дорослих, ігри не потрібні. Там діти грають в « відпочинок».

1.3 Особливості організації сюжетно - рольових ігор з дітьми старшого дошкільного віку

Сюжетно - рольова гра - провідний тип діяльності дитини дошкільного віку. Сюжетно - рольова гра формується в процесі життя дитини, в ході його спілкування з оточуючими людьми. Як діяльність сюжетно - рольова гра являє собою складне утворення, що складається з таких компонентів: цільового, потребностно - мотиваційного, змістовного, операційного, результативного.

Сюжетно - рольова гра - це вид діяльності дітей, в процесі якої вони в умовних ситуаціях відтворюють ту чи іншу сферу діяльності і спілкування дорослих з метою засвоєння найважливіших соціальних ролей і вироблення навичок формального і неформального спілкування.

Сюжетно - рольова гра полягає у відтворенні дітьми дій дорослих і відносин між ними. Тобто в грі дитина моделює світ дорослих, їх взаємини. «Придивіться і прислухайтеся, як звертаються дівчатка зі своїми ляльками, хлопчики зі своїми солдатиками і конячками, і ви побачите у фантазіях дитини віддзеркалення дійсності, навколишнього його життя - відображення часто уривчасте, дивне, подібне тому, як відображається вірністю своїх подробиць. В однієї дівчинки лялька куховарить, шиє, миє і гладить ; в іншої величається на дивані, приймає гостей, заводить скарбничку, рахує гроші.

... Ви купите для дитини світлий і красивий будинок, а він зробить з нього в'язниці; ви накупите для нього лялечки селян і селянок, а він вибудує їх до лав солдатів; ви купите для нього гарненького хлопчика, а він стане його сікти ; він буде переробляти і перебудовувати куплені вами іграшки не за їх призначенням, а за тими елементами, які будуть вливатися в нього з навколишнього життя », - зазначав К. Д. Ушинський.

Ігрова діяльність у старшому дошкільному віці ще більш ускладнюється. У дітей в цьому віці повинно бути розвинене вміння об'єднуватися в гру, домовлятися про послідовність спільних дій, відображати характерні риси ігрового образу. Змістом дитячих ігор стають не тільки режимні моменти, але і різні свята, екскурсії, праця дорослих. Особливо зростає інтерес до ігор з громадською тематикою.

Провідним мотивом гри в старшому дошкільному віці стає пізнавальний інтерес, що проявляється у прагненні пізнати навколишню дійсність. Формування стійких пізнавальних інтересів можливо лише шляхом розширення дитячих уявлень про навколишнє життя, про працю дорослих, яких діти наслідують у своїх іграх.

Зміст гри дає можливість дитині усвідомити мотиви і цілі праці дорослих, відтворити їхні взаємини, які сприймаються через роль і через ігрові правил. Тому в старшому дошкільному віці необхідно сприяти розширенню тематики дитячих ігор, розвитку їх змісту на основі поглиблення знань старших дошкільників про життя радянських людей.

Зміст ігрової діяльності, обумовленої пізнанням навколишнього життя, є також найважливішою умовою виховання дитини в грі. Природно, що не кожна гра може морально розвивати дитину. Таку функцію може виконати тільки «хороша» гра. Можна виділити ряд критеріїв, які її характеризують. Основними критеріями такої гри в старшому дошкільному віці є захопленість іграми, зміст яких відображає характерні суспільні явища ( тривале перебування в ролях, відповідність поведінки взятій ролі дорослого); змістовність цілей гри; різноманітність сюжетів і ролей (бажання виконати роль дорослого будь-якої професії ); прояв моральних почуттів (співпереживання, радість від спілкування, від досягнутих результатів).

Рівень дитячої гри знаходиться в прямій залежності від керівництва ігровою діяльністю з боку вихователя, який передає дітям свій моральний досвід, прилучає їх до соціального життя дорослих людей.

Дитина старшого дошкільного віку повинен обдумано вибирати тему гри, створити її план, приблизну послідовність дій, тобто дитина повинна у загальних рисах уявити зображувані події. Діти в цьому віці повинні розподіляти ролі, хоча і тут потрібна допомога вихователя.

Обговорення змісту гри, ходу розвитку, розподіл ролей - перший етап гри ( попереднє обговорення ). Так, діти хочуть грати в « подорожі». Вихователь запитує: «Куди попливе ваш теплохід ? » Діти починають сперечатися: одні кажуть - до Хмельницького, інші - на північ. Павло пропонує - по Дніпру до Києва. Діти погоджуються з ним. Своєчасно поставлене питання дає можливість визначити тему гри.

У ході розвитку сюжету вихователь може дати пораду, спрямовану на розвиток гри: « мамі » порадити піти з «дочкою » на « свято», « матросам » нагадати, що можна перевозити вантажі, а не тільки людей. Такі поради збагачують зміст гри. Вихователь може бути і учасником гри. У перших тривалих іграх виконання провідної ролі дає можливість направляти уяву дітей, впливати на розвиток сюжету, спонукати дітей до спілкування, керувати в ігровій формі їх поведінкою.

Творчі ігри зазвичай виникають у зв'язку з розвитком освітньо -виховної теми. В основі систематизації освітнього матеріалу лежить тематичне планування. Це забезпечує така побудова педагогічного процесу, при якому здійснюється взаємозалежне формування моральних уявлень і перенесення їх в досвід ігрової діяльності. У цьому процесі використовуються різні форми занять : екскурсії, бесіди, читання худжньої літератури, розгляд картин, ілюстрацій, ліплення, малювання, оформлення тематичних альбомів.

Ігрові інтереси старших дошкільнят характеризуються значним захопленням іграми з пізнавальним змістом, у тому числі і громадським : « колгосп », « завод», « поліклініка», « залізниця», « будівництво». Змістовніше стають ігри в «сім'ю», «дитячий садок » та інші, в які грають діти середньої групи. Однак сюжети їх значно ускладнюються. Для збагачення ігрових дій використовуються бесіди і розповіді дітей про ігри. У процесі розповідання актуалізуються дитячі уявлення, посилюється робота уяви, виникають творчі ігрові задуми, вдосконалюється мова дітей. Встановлення зв'язку між заняттями, де діти розповідали про свої іграх, з ігровим творчістю, взаємозбагачувати ігрову і пізнавальну діяльність дошкільнят.

РОЗДІЛ II. ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ОСОБЛИВОСТЕЙ СЮЖЕТНО - РОЛЬОВИХ ІГОР З ДІТЬМИ ДОШКІЛЬНЯТАМИ

2.1 Експерементальне дослідження

Мета даної роботи - розглянути особливості сюжетно - рольової гри в дошкільному віці у дітей.

Для досягнення поставленої мети були визначені наступні завдання:

1. Підібрати і описати методики дослідження сюжетно - рольової гри дошкільнят.

2. Провести експериментальне дослідження особливостей сюжетно - рольової гри у дітей дошкільного віку.

3. Зробити висновки про особливості сюжетно - рольової гри у дітей дошкільного віку.

Об'єктом дослідження виступає сюжетно - рольова гра дітей старшого дошкільного віку.

Предметом - особливості ігрової діяльності дітей старшого дошкільного віку.

Гіпотеза дослідження полягає в тому, що діти старшого дошкільного віку виявляють достатню сформованість вміння взаємодіяти в грі, приймати ролі і дотримуватися сюжету гри.

У дослідженні брали участь 10 дітей у віці 6 - 7 років.

База дослідження: «Дитячий садок № 12 » м. Рівне

Методики дослідження: «Вивчення особливостей сюжетно - рольової гри », «Вивчення взяття дитиною на себе ролі», (Додатки 1,2,).

Автори методик: Урунтаева Г. А., Афонькина Ю. А. Хід роботи: провести спостереження за особливостями проходження вільної сюжетно - рольової гри, оформити виявлені особливості у схемі (таблиця 2.1). Дати аналіз відповідності спостережуваної гри особливостям вікового розвитку

Таблиця 2.1 Схема особливостей проходження сюжетно-рольової гри старшої дошкільної групи

Кількість граючих П.І.Б. дітей	Організація гри (хто організатор)	Приблизний час гри	Ролі прийняті дітьми в грі	Сюжет гри	Зміст гри	Використання атрибутів в ході гри	Конфлікти їх наявність причини
1	2	3	4	5	6	7	8
-	-	-	-	-	-	-	-

Заповнити схему спостереження, зробити висновок щодо виявлених в ході завдання особливостей вільної гри дітей та відповідності цих особливостей необхідним для спостережуваного віку нормам.

2.2 Аналіз результатів дослідження

Вивчення сюжетних ігор старших дошкільнят проводилося в природних умовах дитячого саду - в груповій кімнаті, з фіксованим набором ігрових атрибутів і предметів навколишнього оточення.

Іграшки та ігрові предмети були сюжетно пов'язані і згруповані по декількох ігрових ситуацій :

«Лікарня », «Сім'я», «Дитячий садок », «Дочки- матері », «Пожежні ».

У набори іграшок входили як спеціалізовані (ляльки, посуд, меблі, машини, ваги, аптечка і т.д.), так і неоформлені (кульки, кубики, палички та інші). Крім того, в кімнаті знаходилися іграшки, не згруповані тематично, але дозволяють організовувати ігри на інші сюжети (літаки, шкільне приладдя та ін.)

За дітьми велося спостереження в ході їхньої гри і спілкування в групі дитячого саду.

Аналізуючи спостереження за грою дітей, можна зробити наступні висновки. Вивчення особливостей сюжетно - рольової гри

Діти спільно обговорюють задум гри, враховують точку зору партнера, досягають загального рішення. З'являється тривала перспектива гри, що говорить про високий рівень розвитку ігрового творчості. Перед грою діти намічають загальний план, а під час гри включають в неї нові ідеї та образи, тобто плановість, узгодженість гри поєднується з імпровізацією.

Діти в основному грають в ігри, що відображають реальне життя : « Дім», «Магазин», «Дитячий садок », «Лікарня ».

Сюжет гри розгорнуть. Інтерес до гри мається, сюжети різноманітні. Більшість дітей воліють групові ігри.

Виконання ролі та взаємодія дітей у грі.

Спостереження за організацією ігрової діяльності в дітей показали, що рольові дії дітей не завжди узгоджені. Спостерігається часте перетинання рольових і реальних відносин граючих дітей, вони висловлюють свою незгоду, невдоволення партнерами, відволікаються від мети гри і неповно втілюють задум.

Ігрова тематика одноманітна. Рольова поведінка учасників гри характеризується відсутністю новизни, варіативності. Ігрові завдання діти вирішують звичними способами.

Мова займає велике місце в реалізації ролі. Вона не тільки позначається словами,, але через мову розкривається сутність рольових відносин. У дітей налічується 7-10 ролей в іграх, 2-3 з яких улюблені.

Ігрові дії часто замінюються словом. Діти здійснюють ігрову дію з предметами - заступниками, природним матеріалом, іграшками, власними саморобкам. Широко використовують у грі підсобний матеріал. По ходу гри вони підбирають або замінюють необхідні предмети.

Удосконалюється вміння спільно будувати і творчо розвивати сюжети ігор. Для дітей характерне прагнення дізнатися якомога більше про те, у що вони грають. Епізоди з казок, громадські сюжети займають значне місце в їхніх іграх. Діти сміливіше і різноманітніше комбінують в іграх знання, почерпнуті з спостережень, книг, кінофільмів, розповідей дорослих.

Здебільшого конфлікти у дітей старшого дошкільного віку виникали через правил гри.

Керування дорослим грою штовхало дітей до нових рішень що виникають. Надання свободи в організації ігрової діяльності сприяло налагодженню дружніх відносин між дітьми. У таких умовах діти менше конфліктували один з одним, більше того, намагалися брати участь у вирішенні спільних проблем. Їх об'єднувала і загальна ідея створити цікаву гру, і емоційний підйом, пов'язаний з відчуттям причетності до того, чого неможливо досягти в індивідуальній діяльності.

Далі нами було проведено дослідження розвитку взяття дитиною на себе ролі.

- Цими дітьми порушення логіки дій і правил відкидається. Правила ясно вичленовані.

- Цими дітьми опротестовується порушення логіки посиланням на то « що так не буває».

Таким чином, діти старшого дошкільного віку досить усвідомлюють значення певних ігрових ролей і намагаються дотримуватися їх.

Результати дослідження за методикою «Вивчення впливу ролі на підпорядкування правилу гри»

Таблица 2 Вивчення впливу ролі на підпорядкування правилу гри

	Підкорилися правилу	Вибігли раніше	вибігли пізніше	Відмовились грати
Спостережувані факти «Естафета»	60%	30%	10%	-
Спостережувані факти «Машиністи»	70%	20%	10%	-

У першій серії методики - «Естафета »

При грі в естафету діти, які стояли біля стіни кімнати, по сигналу «раз, два, три » повинні були бігти до експериментатору.

60% - Підкорилися встановленим правилом, дочекалися сигналу

30% - Виявляли нетерплячка і вибігли раніше сигналу експериментатора

10% - Вибігли пізніше

Було необхідне провести обстеження гри з метою виявлення рівня її розвитку ігрової діяльності з сюжетно - рольовій грі в групі старших дошкільників.

Спостереження за організацією ігрової діяльності дітей у старшій групі показали, що рольові дії дітей не завжди узгоджені, часто порушується логіка відтворення життєвого мотивованих зв'язків. Спостерігається часте перетинання рольових і реальних відносин граючих дітей, вони висловлюють свою незгоду, невдоволення партнерами, відволікаються від мети гри і неповно втілюють задум.

Гра дітей дошкільного віку характеризується низьким рівнем розвитку. Це затримує сюжетостворення як перспективного рівня розвитку гри. Ігрова тематика одноманітна. Рольова поведінка учасників гри характеризується відсутністю новизни, варіативності. Ігрові завдання діти вирішують звичними способами.

В результаті проведеної роботи на Експериментальне дослідження нами було відзначено, що 20 % дітей діють самостійно в програються нами іграх, придумують нові сюжети, фантазують, комбінуючи свої знання з навколишнього світу зі своїми фантазіями. Ці діти проявляють ініціативу у всьому: можуть самостійно вибрати тему продуктивної ігрової діяльності, продумати зміст роботи, здатні

Для того, щоб перевірити ефективність нашої експериментальної роботи, було проведено контрольне обстеження дітей експериментальної групи. Методика контрольного обстеження збігалася з методикою констатуючого обстеження розвитку ігрової активності дітей старшого дошкільного віку в сюжетно- рольовій грі. Результати аналізувалися з залученням даних констатуючого обстеження рівня розвитку здібностей дітей. Результати оцінки виконання контрольних завдань виражені в таблиці 2.3

Таблиця 2.3 Рівні розвитку у дітей старшого дошкільного віку до і після проведення експерименту

Рівні розвитку	Контрольна группа
	До експерименту	Після експерименту	До експерименту	Після експерименту
	Абсолюте число	%	Абсолюте число	%	Абсолютне число	%	Абсолютне число	%
Низький	2	20	0	0	3	30	2	30
Средній	6	60	2	20	5	70	4	70
Високий	2	20	8	80	2	0	0	-

Контрольний експеримент дозволив прийти до висновку про те, що в грі у старших дошкільників необхідно використовувати проблемні методи і методи активізації розвитку сюжетно -ігрової діяльності дошкільнят.

Аналіз отриманих даних показав, що показники розвитку старших дошкільників у процесі сюжетно- рольової гри в експериментальній групі залишилися з підвищеним результатом.

В експериментальній групі кількість дітей знаходяться на високому рівні становить 30 %, на середньому рівні знаходиться 70 % дітей, на низькому рівні випробовуваних не залишилося.

Після проведення експериментальної роботи спостерігали і проаналізували ігрову діяльність дітей. Аналіз ігор показав, пропоновані ігрові теми не тільки залишилися для дітей привабливим об'єктом відображення, але під впливом експериментальної роботи, їх образ наповнився новим змістом. В іграх відбивалися і конкретні знання про відомих місцях, і узагальнені уявлення про них. Спостереження за іграми показав розвиток емоційно - позитивного ставлення дітей до різних видів ігрової діяльності.

Таким чином, можна зробити наступний висновок: експеримент, проведений в старшій групі, спрямований на підвищення ігрової активності у дітей засобом використання сюжетно- рольових ігор, показав, що значно підвищився рівень розвитку у дітей таких якостей, як уважність, активністьповагу до дорослих, учасникам ігор та їх образам, оточуючим місцях і предметів.

 ВИСНОВОК

Таким чином, можна зробити наступні висновки.

Старший дошкільний вік відіграє особливу роль у психічному розвитку дитини: в цей період життя у дітей починають формуватися нові психологічні механізми діяльності та поведінки.

У цьому віці закладаються основи майбутньої особистості : формується стійка структура мотивів; зароджуються нові соціальні потреби (потреба в повазі і визнання дорослого, виконувати «дорослі » справи, бути «дорослим»; потреба у визнанні однолітків : у старших дошкільників активно проявляється інтерес до колективних форм діяльності і в той же час - прагнення в грі та інших видах діяльності бути першим, кращим ; з'являється потреба поступати відповідно до встановлених правил і етичними нормами і т.д.); виникає новий (опосередкований ) тип мотивації - основа довільної поведінки ; дитина засвоює певну систему соціальних цінностей ; моральних норм і правил поведінки в суспільстві, в деяких ситуаціях дитина вже може стримувати свої безпосередні бажання і чинити не так як хочеться в даний момент, а так як « треба».

Гра - основний вид діяльності дошкільника. Більшу частину свого часу діти цього віку проводять в іграх, причому від трьох до шести - семи років дитячі ігри проходять досить значний шлях розвитку : гра - маніпулювання з предметами, індивідуальна предметна гра конструктивного типу, колективна сюжетно - рольова гра індивідуальна та групова творчість, ігри-змагання, ігри - спілкування. У старшому дошкільному віці з'являється гра за правилами. Рольова ідентифікація втрачає привабливість, ролі стають суто ігровими.

Сюжетно - рольова гра формується в процесі життя дитини, в ході його спілкування з оточуючими людьми. Як діяльність сюжетно - рольова гра являє собою складне утворення, що складається з таких компонентів: цільового, потребностно - мотиваційного, змістовного, операційного, результативного. Провідним мотивом гри в старшому дошкільному віці стає пізнавальний інтерес, що проявляється у прагненні пізнати навколишню дійсність. Змістом гри старших дошкільників стає виконання правил, що випливають з взятої на себе ролі. Діти 6-7 років надзвичайно прискіпливо ставляться до виконання правил. Виконуючи ту чи іншу роль, вони уважно стежать, наскільки відповідають їх дії та дії їх партнерів загальноприйнятим правилам поведінки - буває так чи не буває: «Мами так не роблять», « Суп після другого не подають ». Це вищий рівень розвитку гри, коли діти вже діють довільно і осмислено, усвідомлюючи свої дії і свої відносини з партнерами по грі.

В експериментальній частині було виявлено наступне: діти старшого дошкільного віку виявляють достатню ( високого або середнього рівня) для даного віку сформованість вміння взаємодіяти в грі. Рольові дії дітей не завжди узгоджені. Ігрова тематика одноманітна. Ігрові завдання діти вирішують звичними способами. Здебільшого конфлікти у дітей старшого дошкільного віку виникали через правил гри. Більшість дітей частіше приймають тему дітей - лідерів, дорослого. Діти фактично брали правило гри і підпорядковувалися йому.

Отже, діти старшого дошкільного віку виявляють достатню сформованість вміння взаємодіяти в грі, приймати ролі і дотримуватися сюжету гри.

Список литературИ

1. Баряева Л. Б.. Обучение сюжетно-ролевой игре дошкольников с проблемами в интеллектуальном развитии/ Зарин А. П., Соколова Н. Д Баряева Л. Б.; - СПб.: ЛОИУУ, 1996. - 95 с.

2. Бойченко H. A. Сюжетно - рольові ігри старших дошкільників/ Бойченко H. A. ; Киев: Изд-во «Радянська школа», 1982. -

3. Волков Б.С. Методы исследований в психологии: Учебно-практическое пособие / Волков Б.С., Волкова Н.В. - 3-е изд., испр. и доп. - М.: Педагогическое общество России, 2002. - 208 с.

4. Воронин А. С. Словарь терминов по общей и социальной педагогике /Воронин А. С. - Екатеринбург: ГОУ-ВПО УГТУ-УПИ, 2006. - 135 с

5. Выготский Л.С. Психология: Мир психологии / Выготский Л.С. - М.: ЭКСПО-Пресс, 2002. - 1008 с.

6. Галанов А.С. Психическое и физическое развитие ребенка от 3 до 5 лет: Пособие для работников дошкольных образовательных учреждений и родителей / Галанов А.С - 3-е изд., испр. и доп. - М.: АРКТИ, 2006. - 96 с.

7. Гиппенрейтер Ю. Б. Введение в общую психологию/ Гиппенрейтер Ю. Б. - М.: Изд-во МГУ, 1988. - 320 с.

8. Горышева В. Игра - это отражение жизни/ Горышева В. Игра - Режим доступа: [http://www.myparents.ru/index/0-211].

9. Ефимкина Р. П. Детская психология. Методические указания/ Ефимкина Р. П - Новосибирск: Научно-учебный центр НГУ, 2000. - 47 с.

10. Катаева А.А., Дидактические игры и упражнения в обучении умственно отсталых дошкольников: Кн. для учител/ Катаева А.А., Стребелева Е.А. --М.: «БУК-МАСТЕР», 1993. - 191 с.

11. Катаева А.А., Стребелева Е.А. Психическое развитие детей в норме и патологии: психологическая диагностика, профилактика и коррекция/ Катаева А.А., Стребелева Е.А. - СПб.: Питер, 2004. - 480 с.

12. Коломинский Я.Л., Учителю о психологии детей шестилетнего возраста: книга для учителя./ Коломинский Я.Л., Панько Е.А. - Москва: Просвещение, 1988. - 190 с.

13. Кураев Г.А., Возрастная психология: Курс лекций/ Кураев Г.А., Пожарская Е.Н. - Ростов-на-Дону: УНИИ валеологии РГУ, 2002. - 146 с.

14. Лубовский В. И. Специальная психология - 2-е изд., испр/ Лубовский В. И., Розанова Т. В., Солнцева Л. И... - М.: Издательский центр «Академия», 2005. - 464 с.

15. Михайленко Н. Я., Короткова Н.А. Организация сюжетной игры в детском саду: Пособие для воспитателя. 2-е изд., испр. - М.: Издательство «ГНОМ и Д», 2000. - 96 с.

16. Мухина В.С. Возрастная психология: феноменология развития, детство, отрочество: Учебник для ВУЗов. - 7-е изд., стереотип. - М.: изд. центр «Академия», 2002. - 456 с.

17. Немов Р.С. Общие основы психологии: Кн.1/Немов Р.С.. - М.: Просвещение, 1994. - 235 с.

18. Немов Р.С. Психология: Учеб. для студ. высш. пед. учеб. заведений/Немов Р.С. - М.: Гуманит. Изд. центр ВЛАДОС, 1999. - Кн.2: Психология образования. - 608 с.

19. Первушина О. Н. Загальна психологія: Методичні вказівки./ Первушина О. Н. - Новосибірск: Науково-навчальний центр психології НГУ, 1996. - 46 c.

20. Петровский А. В. Введение в психологию/ Петровский А. В. - Москва: Издательский центр «Академия», 1997.- 496 с.

21. Реан А. А Психологія дитинства./ Реан А. А.- СПб.: «Прайм-ЕВРО-ЗНАК», 2003. - 368 с.

22. Урунтаева Г. А. Діагностика психологічних особливостей дошкільника. / Урунтаева Г. А - М.: «Академия», 1996. - 96 с.

23. Афонькина Ю. А. Практикум по дошкольной психологии/ Урунтаева Г. А., Афонькина Ю. А. - М.: Просвещение: Владос, 1995. - 291 с.

24. Урунтаева Г.А. Дошкольная психология: Учеб. пособие для студ. сред. пед. учеб. заведений. - 5-е изд., стереотип/ Урунтаева Г.А. - М.: Издательский центр «Академия», 2001. - 336 с.

25. Фадина Г.В. Діагностика та корекція затримки психічного розвитку дітей старшого дошкільного віку: Навчально-методичний посібник. /Фадина Г.В - Балашов: «Миколаїв», 2004. - 68 с.

26. Эльконин Д.Б Особливості психічного розвитку дітей 6-7 річного віку /Эльконин Д.Б., Венгер А.Л -.; М.: Педагогіка1988 - 136 с.

 ДОДАТОК 1

Вивчення особливостей сюжетно - рольової гри.

Проведення дослідження. Проводять спостереження в природних умовах за самостійною сюжетно - рольовою грою дітей 6 - 7 років.

Обробка даних аналіз протоколів проводять за схемою.

Задум гри, постановка ігрових цілей і завдань :

- Як виникає задум гри (визначається ігровий середовищем, пропозицією однолітка, виникає з ініціативи самої дитини і т.д.).

- Чи обговорюєте задум гри з партнерами, чи враховує їх точку зору.

- Наскільки стійкий задум гри. Чи бачить дитина перспективу гри.

статичний чи задум чи розвивається по ходу гри. Наскільки часто спостерігається імпровізація в грі.

- Чи вміє сформулювати ігрову мета, ігрову завдання словесно і запропонувати її іншим дітям.

Зміст гри

- Що становить основний зміст гри. Як часто повторюються гри з однаковим змістом. Яке співвідношення предметних, побутових ігор, що відображають суспільні відносини.

3 ) Сюжет гри

- Наскільки різноманітні сюжети ігор ( вказати назви і кількість ).

- Яка стійкість сюжету гри (тобто наскільки дитина слід одному сюжету ).

- Скільки подій дитина об'єднує в один сюжет.

- Наскільки розгорнуть сюжет. Чи становить ланцюжок подій, або дитина є учасником кількох подій, включених в один в сюжет.

- Як проявляється вміння спільно будувати і творчо розвивати сюжет гри.

- Які джерела сюжетів гри (кінофільми, книги, спостереження, розповіді дорослих і т.д.).

4 Виконання ролі та взаємодія дітей у грі

- Чи позначає виконувану роль словом і коли (до гри або під час гри).

- Які засоби використовує для взаємодії з партнером по грі ( рольова мова, предметні дії, міміка і пантоміміка

- Передає чи і яким чином характерні особливості персонажа.

- Як бере участь у розподілі ролей. Хто керує розподілом ролей. Які ролі частіше виконує : головні або другорядні. Як ставиться до необхідності виконувати другорядні ролі.

- Що воліє дитина : грати один або входити в ігровий об'єднання. Дати характеристику цього об'єднання : чисельність, стійкість і характер взаємин.

- Чи є у дитини улюблені ролі і скільки він може виконувати ролей у різних іграх.

5 ) Ігрові дії та ігрові предмети

- Чи використовує дитина в грі предмети-заступники і які. За яким принципом дитина вибирає предмети-заступники і перетворює їх для використання в грі.

- Чи дає словесне позначення предметів - заступникам, наскільки легко це робить.

- Хто є ініціатором вибору предмета- заступника : сама дитина або дорослий. Чи пропонує свій варіант заміщення партнеру.

- Чи використовує в грі образні іграшки і як часто. Чи є у дитини улюблені іграшки.

- Характеристика ігрових дії : ступінь узагальненості, розгорнення, різноманітності, адекватності, узгодженості своїх дій з діями партнера по грі. Яка роль слова в здійсненні ігрових дій.

- Як сприймає уявну ситуацію, чи розуміє її умовність, чи грає з уявними предметами.

6 Ігрові правила

- Чи виконують правила функцію регулятора гри. Зізнається чи правило дитиною.

- Як співвідносить дитина виконання правила з узятою на себе роллю.

- Чи стежить за виконанням правил іншими дітьми. Як реагує на порушення правил партнерами по грі.

- Як ставиться до зауважень партнера по грі з приводу виконання ним правил.

7 Досягнення результату гри

- Як співвідноситься початковий задум і його реалізація в грі.

- Співвідносить чи дитина свій задум з досягнутим результатом.

- Якими засобами досягається реалізація задуму.

8 Особливості конфлікту в грі

- З приводу чого найчастіше виникають конфлікти (розподіл ролей, виконання правил, володіння іграшкою і т.д.)

- Які способи вирішення конфліктів.

9 Ігрова середа

- Чи готує ігрову середу заздалегідь або підбирає предмети по ходу гри.

- Чи використовує запропоновану ігрову середу (обладнання ігрового куточка ) і як.

10 Роль дорослого в керівництві грою

- Звертається дитина до дорослому в процесі гри і з приводу чого. Як часто звертається.

- Чи пропонує прийняти дорослому участь у грі.

ДОДАТОК 2

Вивчення взяття дитиною на себе ролі

Підготовка дослідження. Підібрати сюжетні іграшки для ігор в «дитячий сад», «сім'ю», « лікарню».

Проведення дослідження.

Проводиться експериментальна серія ігор з дітьми 6 - 7 років.

Перша серія ігор.

Ігри з порушенням послідовності дій при виконанні дитиною ролі. Організовують гру з добре знайомим дітям змістом: в «дитячий сад», в «лікарню», в « сім'ю». По ходу гри експериментатор намагається порушити послідовність дій ( наприклад, спочатку пропонує « з'їсти морозиво», а потім « суп »). У кожній з ігор беруть участь по двоє дітей.

Друга серія. Ігри з порушенням сенсу ролі. Роль стає в протиріччя з діями, які повинен виконувати дитина. Можна використовувати дві ситуації:

ситуація - з дітьми розгортається рольова гра « трамвай» : пропонується сумка для грошей, квитки, підготовляється місце для вожатого. Після того як гра розгортається, дітям пропонують грати так : вожатий продаватиме квитки, а кондуктор вести вагон. Коли змінена гра починається, експериментато, який грає з дітьми, виходить на зупинці і каже, що вожатого кличе начальник депо; ситуація - розігруються ігри з правилами : «Вовк і зайці», «Вовк і гуси», «Кіт і миші », «Лисиця і зайці ». Пропонують, щоб гуси ловили вовка, зайці - лисицю і вовка, миші - кота.

Обробка даних.

У першій серії аналізують, який характер логіки дій і чим вона визначається. Як ставиться дитина до порушення логіки дій і які мотиви протесту проти її порушення.У другій серії визначають ставлення дитини до ролі, взятої на себе в грі, довести, що всередині ролі фактично є відоме правило поведінки, що відбиває логіку реального дії і реальних відносин.

Размещено на Allbest.ru