ДОДАТКИ

ВСТУП

Актуальність дослідження. Молодший шкільний вік є найважливішим періодом у розвитку і формуванні людини. Адже в цей час закладаються основи розумового мислення дітей. , створюються передумови для підготовки самостійно мислячої, критично оцінюючої свої дії людини, здатної зіставляти, порівнювати, висувати безліч способів вирішення проблем, оцінювати їх і вибирати найбільш раціональний, виділяти головне і робити узагальнені висновки, застосовувати отримані знання на практиці. Необхідною умовою досягнення таких результатів виступає розвиток у дитини логічного мислення як найважливішого чинника, що забезпечує ефективність її подальшого навчання в школі, успішність у професійній підготовці та житті.

Психологічні основи, сутність, чинники і способи розвитку логічного мислення досліджені в роботах П.П. Блонського, Д.М. Богоявленського, А.В. Брушлінського, Л.І. Божович, Л.М. Веккер, Л.С. Виготського, К.Ф. Лебединської, Н.А. Менчинської, С.Л. Рубінштейна та інших.

Педагогічні аспекти розвитку логічного мислення в навчальному процесі школярів знайшли відображення в працях Ю.К. Бабанського, І.А. Барташнікової, В.П. Бєспалько, П.Я. Гальперіна, В.В. Давидова, Є.М. Кабанова-Меллер, В.Ф. Паламарчук та багатьох інших. У педагогічних дослідженнях цих та інших авторів розглянуті проблеми взаємозв'язку логічного мислення і творчого саморозвитку школярів, методи та технології розвитку логічного мислення, освоєння логічних операцій школярами, їх зв'язок з розумовим розвитком дитини. У даних роботах даються не тільки методичні рекомендації з розвитку логічного мислення, але і міститься велика кількість логічних завдань, які можуть бути використані при навчанні молодших школярів.

Психологія мислення відноситься до недостатньо вивченої та дослідженої проблеми, незважаючи на те, що здійснено значну кількість теоретичних та експериментальних досліджень як у загальній психології, так і в спеціальних її галузях, розроблено оригінальні методики експериментальних досліджень логічного мислення.

Актуальність дослідження полягає в тому, що в даний час існує проблема в необхідності нового типу освітнього результату, орієнтованого на вирішення реальних життєвих завдань. Під цим розуміється особа, яка володіє набором ключових компетенцій або загально-учбових умінь, у тому числі і сформованим інтелектуальним апаратом. Останній, крім усього іншого, включає розвинене логічне і алгоритмічне мислення.

Об'єкт дослідження: розвиток логічного мислення молодшого шкільного віку.

Предмет дослідження: особливості розвитку логічного мислення молодшого скільного віку.

Мета дослідження: пошук і перевірка навчально-методичних умов формування і розвитку логічного мислення.

Завдання:

-Проаналізувати теоретичні аспекти мислення молодших школярів;

-Виявити особливості логічного мислення молодших школярів;

-Провести дослідно-експериментальну роботу;

-На закінчення роботи підвести підсумки проробленого дослідження.

Методологічною основою дослідження стали теоретичні дослідження психічних процесів молодших школярів Л.С. Виготського, Н.Н. Поспєлова, Л.Ф. Тихомирової, М.А. Холодного, Д.Б. Ельконіна та інших; методичні рекомендації формування логічного мислення в роботах Ж. Піаже, Н.А. Підгорецької, С.Л. Рубінштейна, Л.М. Фрідмана; теорії формування логічного мислення П.П. Блонського, А.В. Брушлинского, Л.С. Виготського, П.Я. Гальперіна, В.В. Давидов, З.А. Зак, А.В. Запорожець, Г.С. Костюк, О.М. Леонтьєва, А.Р. Лурія, А.М. Матюшкина, Н.А. Менчинской, А.І. Мещерякова, Д.Б. Ельконіна та інших.

Методи дослідження. Теоретичні: вивчення та аналіз психолого-педагогічної, методичної та навчальної літератури з проблеми дослідження;

Емпіричні: педагогічне спостереження, бесіди, інтерв'ю, анкетування, тестування, педагогічний експеримент, узагальнення даних дали змогу дослідити реальний стан проблеми.

База дослідження. Дослідження проводилося на базі школи №1 міста Десна.

Теоретичне та практичне значення роботи. Виявлені дані про психологічні особливості даного явища можуть бути використані у лекційних курсах з вікової та педагогічної психології, психодіагностики, психокорекції викладачами педвузів.

Структура і обсяг роботи. Курсова робота складається зі вступу, двох розділів, висновків до розділів, висновків, списку використаних джерел і додатків. Основний зміст роботи викладено на 33 сторінках. Список використаних джерел містить 18 найменувань.

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ФОРМУВАННЯ ЛОГІЧНОГО МИСЛЕННЯ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ

психологічний логічний мислення школяр

1.1 Сутність, види та форми мислення

Перш ніж розглянути формування логічного мислення у дітей молодшого шкільного віку, визначимо, що таке мислення як пізнавальний процес.

Предмети і явища дійсності володіють такими властивостями і відносинами, які можна пізнати безпосередньо, за допомогою відчуттів і сприйнять (кольори, звуки, форми, розміщення і переміщення тіл у видимому просторі), і такими властивостями і відносинами, які можна пізнати лише опосередковано і завдяки узагальненню , тобто за допомогою мислення. Мислення - це опосередковане й узагальнене відображення дійсності, вид розумової діяльності, що полягає в пізнанні суті речей і явищ, закономірних зв'язків і відносин між ними.[10,с. 9]

Мислення здійснює у процесі пізнання перехід від явища до його сутності [1, с. 121] і, на відміну від процесів чуттєвого відображення (відчуття, сприймання), опосередковано відображає дійсність. Таким чином, у процесі мислення людина виходить за межі чуттєвого пізнання, розкриває такі явища, які не можна безпосередньо сприйняти органами чуття, знаходить взаємозв'язки між предметами, подіями і явищами, з'ясовує причини та наслідки цієї взаємодії.Думаючи, суб'єкт оперує наявними у нього знаннями, відкриває невідоме в відомому і таким шляхом приходить до нових знань. Об'єкт мислення, існуючи реально поза людиною, виступає для нього як продукт його мислення.

Мислення - це психічний процес пошуків та відкриттів нового, істинного, глибинного внаслідок аналізу та синтезу навколишньої дійсності. У процесі мислення ми пізнаємо світ узагальнено та опосередковано (через слово). При цьому для нас важливе значення мають зв'язки між предметами та явищами.

Людське мислення в будь-якій формі нерозривно пов'язане з мовою та мовленням. Воно існує в матеріальній, словесній оболонці, що є однією з принципових відмінностей психіки людей та тварин. Будь-яка думка виникає і набуває свого розвитку у слові, а вдало дібране слово вдосконалює, уточнює думку. Л.Виготський зазначав, що слово не лише називає предмет, тобто є його ярликом, але й завжди характеризує цей предмет чи явище, тобто є одночасно актом мовлення і мислення. [18]

Мовлення є способом, а мова -- засобом вираження думки і формою її існування. Чим більше продумана думка, тим чіткіше вона виражається у мовленні. З огляду на особливості взаємозв'язку і взаємодії мислення та мовлення, П.Я. Гальперін розглядає формулювання думок уголос, закріплення думки або судження в слові як один із послідовних етапів формування розумових дій. Так, якщо вчитель пропонує учневі думати вголос, це поліпшує контроль за напрямком думки та вдосконалює її. [5, с. 81]

Особливу роль у процесі взаємодії мислення і мовлення відіграє внутрішнє мовлення. Воно обслуговує думку, сприяє її виникненню і готує до вираження у зовнішньому мовленні.

Перехід від зовнішньої дії до внутрішньої (від реальної до мовної) відбувається з великим напруженням і потребує ретельної роботи на кожному етапі. Час затримки на певному рівні визначається складністю навчального матеріалу і ступенем його новизни для учнів. Якщо у внутрішній план переходить недостатньо засвоєна дія, вона й уявно виконуватиметься повільно, нераціонально, із значною кількістю помилок. Тому вчитель у кожному окремому випадку визначає підготовленість дитини до переходу на вищий етап осмислення нового матеріалу, підкреслює В.Паламарчук. [17, с. 124]

Отже, мислення - це соціально зумовлений, пов'язаний з мовленням психічний процес самостійного відображення істотно нового, тобто процес узагальненого та опосередкованого відображення дійсності в ході її аналізу і синтезу, що виникає на основі практичної діяльності з чуттєвого пізнання і здатний виходити далеко за його межі.

В основі мисленнєвого процесу лежить аналітично-синтетична робота всієї кори великих півкуль головного мозку. Сутність мислення людини полягає у відображенні істотних властивостей предметів та явищ і зв'язків між ними [2, с. 77]. Згідно вчення І. Павлова, мислення нічого іншого не становить, як асоціації, спершу елементарні, що стоять у зв'язку зі зовнішніми предметами, а потім домінуючі. В основі мислення лежать як першо-сигнальні так і друго-сигнальні зв'язки з домінуванням останніх. Саме другі сигнали, або "сигнали сигналів", забезпечують спеціально людське, вище мислення. Слово ж вбирає, в себе суттєве у характеристиці предметів, явищ і подій, завдяки своїй здатності до узагальнення дає змогу відірватися від дійсності, абстрактно відобразити глибинне в об'єктах буття. [13, с. 147]

Різноманітність типів мисленнєвих задач зумовлює різноманітність не тільки механізмів, способів, а й видів мислення. У психології прийнято розрізняти види мислення за змістом: наочно-дійове, наочно-образне та абстрактне мислення; за характером задач: емпіричне і теоретичне мислення; за ступенем новизни й оригінальності: репродуктивне (відтворювальне) і продуктивне мислення.

Однією з генетично ранніх видів мислення є наочно-дійове мислення, у якому переважне значення мають дії з предметами. Так, у ранньому віці діти виявляють здатність до аналізу і синтезу, коли сприймають предмети в певний момент і мають можливість оперувати ними.

Після наочно-дійового мислення виникає наочно-образне. Цей вид мислення відбувається на основі образів уявлень, перетворення ситуації в план образів.

Вищим ступенем розвитку мислення є абстрактне мислення. Його особливістю є те,що воно відбувається у вигляді понять і міркувань, судження, за допомогою логіки, не використовуючи емпіричних даних.

Теоретичне мислення полягає у пізнанні законів і правил. Воно відображає істотне у явищах, об'єктах, зв'язках між ними на рівні закономірностей і тенденцій. Теоретичне мислення інколи порівнюють з емпіричним. Відрізняються вони характером узагальнень. У теоретичному мисленні наявне теоретичне узагальнення - узагальнення абстрактних понять, а в емпіричному - узагальнення емпіричних, чуттєво даних ознак, виділених шляхом порівняння. Основним завданням практичного мислення є фізичне перетворення дійсності. Воно інколи може бути складнішим, ніж теоретичне, адже часто розгортається за екстремальних обставин та за відсутності умов для перевірки гіпотези.

Продуктивне і репродуктивне мислення вирізняється за ступенем новизни продукту, що отримує суб'єкт пізнання. Мислення як процес узагальненого й опосередкованого пізнання дійсності завжди продуктивне, тобто спрямоване на здобуття нових знань. Проте у ньому в діалектичній єдності переплетені продуктивні й репродуктивні компоненти. Репродуктивне мислення забезпечує розв'язання задачі, спираючись на відтворення вже відомих людині способів. Нове завдання співвідноситься з уже відомою схемою розв'язання. Незважаючи на це, репродуктивне мислення завжди потребує виявлення певного рівня самостійності.У продуктивному мисленні найповніше виявляються інтелектуальні здібності людини, її творчий потенціал. Творчі можливості дістають вияв у швидкому темпі засвоєння знань, у широті їх перенесення в нові умови, в самостійному оперуванні ними.

С. Рубінштейн стверджував, що мислення об'єктивно є системним та багатоаспектним явищем. Узагальнено можна сказати, що у взаємодії суб'єкта з дійсністю мислення виникає і формується як безперервний процес (аналізу, синтезу, узагальнення, конкретизації), збагачуючи свідомість знаннями, досвідом розв'язання проблем, забезпечуючи процес спілкування. [20, с. 49-50]

1.2 Особливості логічного мислення молодших школярів

Під логічним мисленням розуміється здатність і уміння дитини молодшого шкільного віку самостійно проводити прості логічні дії (аналіз, синтез, порівняння, узагальнення та ін.), а також складені логічні операції (побудова заперечення, твердження і спростування як побудова міркування з використанням різних логічних схем - індуктивної або дедуктивної). [8]

Починати формування простих логічних дій (прийомів мислення) можна вже у 3-4 літньої дитини (звичайно, на відповідному матеріалі та відповідними віковим особливостям методами), і тоді до 6-7 літнього віку вони можуть бути сформовані на високому рівні. Період дошкільного і молодшого шкільного віку є найбільш чутливим і психологічно сприятливим для того, щоб стимулювати і розвивати прості дії. Надалі наявність цієї бази допоможе організувати спеціальну роботу по формуванню складених логічних операцій: навчанню міркуванням і способам доказу в середній шкільній ланці.

В результаті ряду досліджень з'ясувалося, що розумові можливості дитини ширші і при створенні умов, тобто при спеціальній методичній організації навчання, молодший школяр може засвоювати абстрактний теоретичний матеріал. [14]

Протягом молодшого шкільного віку в дітей формуються мислительні операції, за якими необхідно оцінювати розвиток логічного мислення, а саме: аналіз, синтез, порівняння, абстрагування, узагальнення.

Першокласники та деякі другокласники використовують переважно практично-дійовий та образно-мовленнєвий аналіз предметів, явищ тощо. Із третього, а інколи навіть із другого класу він стає систематичним.

Діти порівняно легко розв'язують задачі, коли можна використати практичні дії із самими предметами, наприклад, паличками, кубиками або виділити ознаки частин предметів, спостерігаючи їх. Спочатку аналіз є елементарним. Так, першокласники напочатку навчального року схильні аналізувати тільки одну частину предмета. Поступово аналіз набуває комплексного характеру, стає повнішим, оскільки учні розглядають більш-менш усі частини чи властивості пізнавального предмета, хоч ще не встановлюють взаємозв'язків між ними. У частини учнів другого класу і в більшості учнів четвертого класу аналіз стає систематичним. Розглядаючи частини і властивості в предметів, учні знаходять серед них головні, виявляють їх взаємозв'язки і взаємозалежності. Об'єктом аналізу є предмети, явища, процеси, дії, вчинки людей, мовні явища. [19, с. 157-159]

Аналіз при цьому тісно пов'язується з синтезом, тобто об'єднанням у думках виділених елементів у єдине ціле, встановленням зв'язків між ними. Аналіз, як і синтез, потрібний для того, щоб учні усвідомили будь-який наочний і мовний матеріал. [3]

Як стверджують психологи М. Савчин та Л. Василенко, першокласники легше здійснюють синтез у процесі виконання практичних дій. У третьому, рідше в другому, класі він набуває образно-мовленнєвого, систематичного характеру. Рівень аналізу й синтезу у молодших школярів залежить не тільки від їх загального розвитку, а й від предметів, які є об'єктом цих дій. Аналіз і синтез поєднуються у порівнянні об'єктів. [24]

При порівнянні учні початкових класів легко виокремлюють відмінності і важче подібності. У процесі систематичного і тривалого навчання вони поступово опановують уміння виокремлювати та порівнювати подібності. [23]

Розвиток порівнянь у молодших школярів значною мірою залежить від того, наскільки часто даються учням завдання на порівняння різних об'єктів, їх груп і класів, як визначаються орієнтири для зіставлення об'єктів, виділення їх істотних подібних і відмінних ознак. Молодші школярі можуть учитися порівнювати. Здатність формувати вміння порівнювати підносить на вищий рівень їх аналітико-синтетичну діяльність. [10, с. 16]

Молодшим школярам доводиться порівнювати не тільки сприйняті, а й уявлювані об'єкти. Другокласники можуть успішно виділити спільні й відмінні ознаки двох уявлюваних, відомих їм предметів, живих істот (наприклад, горобця й ворони, яблука і сливи тощо). Порівнюючи нові й раніше пізнані предмети чи явища, молодші школярі не тільки аналізують їх, а й синтезують, висловлюючи результати цих процесів у формі суджень. [4]

Аналіз переходить у абстрагування, яке стає важливим компонентом мислительної діяльності учнів, потрібним для узагальнення і формування понять. Однією з особливостей абстракції в учнів молодших класів є їх тенденція більше зосереджуються на зовнішніх ознаках. Ці яскраві ознаки об'єкта вони приймають за суттєві, хоч вони нерідко не є такими. Учні початкових класів легше абстрагують властивості предметів, ніж зв'язки і відношення між ними.

Аналіз об'єктів, абстрагування їх спільних ознак підготовлює узагальнення, яке виявляється у віднесенні учнями предметів і явищ до певних їх груп, видів, родів тощо, дає змогу класифікувати об'єкти й повною мірою систематизувати свої знання про них.

У молодшому шкільному віці узагальнення полягає в об'єднанні предметів на основі певної ознаки. Розвитку узагальнення сприяють систематичне виконання завдань на групування наочних предметів, словесно означених об'єктів, розв'язування математичних задач. [13, с. 154-155]

Учні молодших класів швидше оволодівають індуктивними умовиводами, ніж дедуктивними. Індуктивні й дедуктивні умовиводи переплітаються в мисленні дітей, спрямованому на розв'язування доступних для них пізнавальних задач, зокрема таких, що вимагають розкриття причин різних природних явищ, мотивів поведінки персонажів літературних творів, з якими учні цього віку ознайомлюються. Є й індивідуальні особливості мислення молодших школярів, які виявляються в рівнях його мислительних операцій, у гнучкості мислення, у співвідношеннях конкретно-образних та абстрактно-словесних його елементів.

Учні початкових класів усвідомлюють власні мислительні операції, що допомагає їм здійснювати самоконтроль у процесі пізнання. У них розвиваються самостійність, гнучкість, критичність мислення.

1.3 Умови формування логічного мислення в молодших школярів

У початкових класах не завжди приділяють достатньої уваги розвитку логічного мислення і вважають, що всі необхідні розумові навички розвинуться з віком самостійно. Дана обставина призводить до уповільнення росту формування логічного мислення дітей і, як наслідок, їх інтелектуальних здібностей, що не може не позначитися негативно на динаміці їх індивідуального розвитку в подальшому.

Можливість засвоєння логічних знань і прийомів дітьми молодшого шкільного віку перевірялася в психолого-педагогічних дослідженнях В.С. Аблов, Е.Л. Агаєв, Х.М. Веклірової, Т.К. Камалова, С.А. Ладимир, Л.А. Левінова, А.А. Любінської, Л.Ф. Обухової, Н.Г. Салминої, Т.М. Тепленькою та інших. У роботах даних авторів доводиться, що в результаті правильно організованого навчання молодші школярі досить швидко набувають навички логічного мислення, зокрема, уміння узагальнювати, класифікувати і аргументовано обґрунтовувати свої висновки.

Деякі педагоги вважають, що логічні прийоми є невід'ємною частиною наук, основи яких включені в зміст освіти, тому в учнів при вивченні шкільних предметів автоматично розвивається логічне мислення на основі заданих образів (В.Г. Бейлінсон, Н.Н. Поспелов, М.Н. Скаткін).

Інший підхід виражається в думці частини дослідників про те, що розвиток логічного мислення тільки через вивчення навчальних предметів є малоефективним, такий підхід не забезпечує повноцінного засвоєння прийомів логічного мислення і тому необхідні спеціальні навчальні курси з логіки (Ю.І. Верінг, Н.І. Ліфінцева, В.С. Нургалієв, В.Ф. Паламарчук).

Але яким би не був підхід до вирішення цього питання, більшість дослідників сходяться в тому, що розвивати логічне мислення в процесі навчання це означає: [16, с. 221]

-Розвивати в учнів уміння порівнювати спостережувані предмети, знаходити в них спільні властивості і відмінності;

-Виробляти вміння виділяти суттєві властивості предметів і відволікати (абстрагувати) їх від другорядних, несуттєвих;

-Вчити дітей розчленовувати (аналізувати) предмет на складові частини з метою пізнання кожної складової частини і з'єднувати (синтезувати) розчленовані мислення предмети в одне ціле, пізнаючи при цьому взаємодія частин і предмет як єдине ціле;

-Вчити школярів робити правильні висновки зі спостережень або фактів, уміти перевіряти ці висновки; прищеплювати вміння узагальнювати факти;

-Розвивати в учнів уміння переконливо доводити істинність своїх суджень і спростовувати помилкові умовиводи;

-Стежити за тим, щоб думки учнів викладалися виразно, послідовно, несуперечливо, обгрунтовано.

Таким чином, розвиток логічного мислення безпосередньо пов'язане з процесом навчання, формування первинних логічних умінь за певних умов може успішно здійснюватися у дітей молодшого шкільного віку, процес формування загально-логічних умінь, як компонента загальної освіти, повинен бути цілеспрямованим, безперервним і пов'язаним з процесом навчання шкільних дисциплін на всіх його щаблях.

розвитку логічного мислення молодших школярів.

Молодший шкільний вік характеризується наявністю суттєвих зрушень у розвитку мислення під впливом цілеспрямованого навчання, яке в початковій школі будується на основі характеристики предметів і явищ навколишнього світу. Особливість дітей молодшого шкільного віку - пізнавальна активність. До моменту вступу до школи молодшому школяреві, крім пізнавальної активності, вже доступне розуміння загальних зв'язків, принципів і закономірностей, що лежать в основі наукового знання.

Тому однією з основоположних завдань, які покликана вирішувати початкова школа для освіти учнів, є формування якомога повнішої картини світу, що досягається, зокрема, за допомогою логічного мислення, інструментом якого є розумові операції.

У початковій школі на основі допитливості, з якою дитина приходить до школи, розвиваються навчальна мотивація і інтерес до експериментування. Самостійність, яку дитина дошкільного віку виявляв в ігровій діяльності, вибираючи ту чи іншу гру і способи її здійснення, перетворюється в навчальну ініціативність і самостійність суджень, способів і засобів діяльності. У результаті сформованого в дошкільному закладі уміння слідувати зразком, правилом, інструкції у молодших школярів розвивається довільність психічних процесів, поведінки, виникає ініціативність у пізнавальній діяльності.

На основі сформованого в ігровій діяльності вміння використовувати предметні заступники, а також уміння розуміти зображення і описувати образотворчими засобами побачене і своє ставлення до нього розвивається знаково-символічна діяльність молодших школярів - вміння читати графічну мову, працювати зі схемами, таблицями, графіками, моделями.

Активне включення до навчання моделей різного типу сприяє розвитку у молодших школярів наочно-дієвого і наочно-образного мислення. Молодші школярі відрізняються від дітей старшого віку реактивністю психіки, схильністю відразу ж реагувати на вплив. У них яскраво виражене прагнення до наслідування дорослим. Їх розумова активність, таким чином, спрямована на те, щоб повторити, застосувати. У молодших школярів мало ознак розумової допитливості, прагнення проникнути за поверхню явищ. Вони висловлюють міркування, які виявляють лише видимість розуміння складних явищ. Вони рідко замислюються про які-небудь складнощі.[16, с. 223]

При обгрунтуванні педагогічних умов розвитку логічного мислення молодших школярів ми виходили з таких основних концептуальних положень:

-Навчання і розвиток являють собою єдиний взаємозалежний процес, поступ у розвитку стає умовою глибокого і міцного засвоєння знань (Д.Б. Ельконін, В.В. Давидов, Л.В. Занкова, Е.Н. Кабанова-Меллер та ін.) ;

-Найважливішою умовою успішного навчання є цілеспрямоване і систематичне формування в учнів навичок здійснення логічних прийомів (С.Д. Забрамна, І.А. Подгорецька та ін.);

-Розвиток логічного мислення може здійснюватися ізольовано від навчального процесу, воно має бути органічно пов'язане з розвитком предметних умінь, враховувати особливості вікового розвитку школярів (Л.С. Виготський, І.І. Кулібаба, Н.В. Шевченка та ін.).

Виходячи з цього, нами були запропоновані наступні педагогічні умови формування логічного мислення молодших школярів: наявність у педагогів стійкої спрямованості на розвиток логічного мислення; забезпечення мотивації учнів до освоєння логічних операцій; реалізація діяльнісного та особистісно-орієнтованого підходів до розвитку логічного мислення; забезпечення варіативності змісту занять.

Базовою умовою в даному комплексі умов виступає наявність у педагогів стійкої спрямованості на розвиток логічного мислення молодших школярів. У процесі шкільного навчання учню необхідно не просто повідомляти «суму знань», але і формувати у нього систему взаємопов'язаних знань, що утворюють внутрішню впорядковану структуру.

Формування впорядкованої системи знань, в процесі якого різні відомості постійно зіставляються один з одним в самих різних відносинах і аспектах, по різному узагальнюються і диференціюються, входять в різні ланцюжки взаємозв'язків, веде до найбільш ефективному засвоєнню знань і до розвитку логічного мислення.

Другою найважливішою умовою є забезпечення мотивації учнів до освоєння логічних операцій в навчанні. З боку педагога важливо не тільки переконувати учнів у необхідності умінь здійснювати ті чи інші логічні операції, але всіляко стимулювати їх спроби провести узагальнення, аналіз, синтез і т.п. На наше глибоке переконання, спроба молодшого школяра, нехай і невдала, здійснити логічну операцію повинна оцінюватися вище, ніж конкретний результат придбання знань.

Наступною умовою є реалізація діяльнісного та особистісно-орієнтованого підходів у розвитку логічного мислення. Активна, свідома діяльність молодших школярів є основою високого рівня розвитку логічного мислення. [16, с. 226]

Складання системи варіативних завдань, адекватної віковим та індивідуальним особливостям особистості учня, рівню розвитку його логічного мислення, також є педагогічною умовою розвитку логічного мислення молодших школярів. Дана умова передбачає зміну у змісті, структурі занять використання різноманіття методів навчання, поетапне, системне і обов'язкове впровадження логічних завдань в усі навчальні предмети шкільного курсу. Використання комплексу логічних завдань в процесі навчання дозволить підвищити продуктивність і динаміку розвитку логічного мислення молодших школярів.

Мислення - це психічний процес пошуків та відкриттів нового, істинного, глибинного внаслідок аналізу та синтезу навколишньої дійсності.

У процесі мислення ми пізнаємо світ узагальнено та опосередковано (через слово). При цьому для нас важливе значення мають зв'язки між предметами та явищами.

Мислення - це соціально зумовлений, пов'язаний з мовленням психічний процес самостійного відображення істотно нового, тобто процес узагальненого та опосередкованого відображення дійсності в ході її аналізу і синтезу, що виникає на основі практичної діяльності з чуттєвого пізнання і здатний виходити далеко за його межі. Завдяки мисленню стає можливим передбачити результати тих чи інших дій, здійснювати творчу, цілеспрямовану діяльність.

РОЗДІЛ ІІ. ЕМПІРИЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ РІВНЯ РОЗВИТКУ ЛОГІЧНОГО МИСЛЕННЯ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ

2.1 Діагностичні методики дослідження психологічних особливостей розвитку мислення у дітей молодшого шкільного віку

Дослідження проводилося в середній загальноосвітній школі № 1 сел. Десна у 2016 навчальному році. В дослідженні брали участь 9 учнів 3-Б класу віком 8-9 років.

Для дослідження логічного мислення були обрані наступні методики.

1) Методика «Виключення понять» (див. додаток А).

Мета: дослідження здатності до класифікації та аналізу молодших школярів.

Обладнання: бланки з завданнями, секундомір.

Хід виконання дослідження: дітям пропонується бланк з 15 рядами слів. У кожному ряду чотири слова, які об'єднані загальним родовим поняття, п'яте слово є зайвим. Діти мають за 5 хвилин знайти зайві слова в кожному ряду і викреслити їх. Надається інструкція: у кожному ряду чотири слова, які об'єднані загальним родовим поняття, п'яте слово є зайвим. Потрібно знайти зайві слова в кожному ряду і викреслити їх. Обробка та аналіз результатів: підраховується кількість правильних відповідей і залежно від цьго визначається рівень сформованості процесів аналізу та синтезу.

Шкала оцінювання:

2)Методика «Прості аналогії» (див. додаток Б)

Мета: визначити здатність учня встановлювати логічні зв'язки між поняттями, рівень логічного мислення.

Обладнання: бланки з завданнями.

Хід виконання дослідження: дітям пропонується бланк з 10 рядів з словами. У кожному ряду є два слова, між якими є певний зв'язок, та написано одне слово поза дужками, а в дужках 5 слів на вибір, діти мають визначити одне слово в дужках, яке найбільше підходитиме до цього слова.

Надається інструкція:

«Коняка - лошатко».

Корова (пасовище, роги, м

олоко, телятко, бик).

Подивись, тут написано два слова перше «коняка», друге - «лошатко». Який між ними зв'язок? Лошатко - дитина коняки. Потім написано одне слово поза дужками - «корова», а в дужках 5 слів на вибір. Із цих слів потрібно вибрати тільки одне, яке так само відноситься до слова «корова», як «лошатко» до «коняки», тобто воно позначало дитину корови. Це буде - «телятко». Отже, спочатку потрібно встановити, як пов'язані між собою слова ось тут, зверху, а потім такий же зв'язок внизу».

Обробка та аналіз результатів: Зазвичай досліджуваний засвоює порядок розв'язання завдань після 2 - 3 прикладів. Про нестійкість процесу мислення, втомлюваність можна судити в тому випадку, якщо досліджуваний робить випадкові помилки 3 - 4 рази підряд, вибираючи слово по конкретній асоціації, а потім без нагадування розв'язує правильним способом.

Підраховується кількість правильних і помилкових відповідей, аналізується характер встановлення зв'язків між поняттями - конкретні, логічні.

Фіксується послідовність і стійкість вибору суттєвих ознак для встановлення аналогії. За типом зв'язків можна робити висновок про рівень мислення у досліджуваного - переважання наочних чи логічних форм.

Шкала оцінювання:

2.2 Аналіз результатів дослідження розвитку уваги молодших школярів

У дослідженні приймали участь 9 учнів, з них 5 хлопчиків та 4 дівчинки. За методикою «Виключення понять» отримано наступні результати (див. табл. 2.1 та діаграма 2.1.1).

За даними таблиці та діаграми, ми бачимо, що тільки один учень отримав 6 балів - дуже низький рівень сформаваності процесів анальзу та синтезу, два учні - низький рівень розвитку.

Четверо учнів показали середній рівень, а двоє учнів - високий рівень.

Порівнюючі результати дослідів, ми бачимо, що діти показали кращий результат ніж в першому досліді. Варто зазначити те, що з числа учасників досліду, не виявилось жодного з низьким рівнем розвитку логічного мислення.

Загальний результат досліду показує, що рівень розвитку цих учнів не є поганим.

2.3 Рекомендації для педагогів щодо розвитку логічного мислення дітей молодшого шкільного віку

Одним з найважливіших періодів у розвитку і формуванні людини є навчання її в початковій школі. В цей час закладаються основи розумового розвитку дітей, створюються передумови для підготовки самостійно мислячої, критично оцінюючої свої дії людини, здатної зіставляти, порівнювати, висувати безліч способів вирішення проблем, оцінювати їх і вибирати найбільш раціональний, виділяти головне і робити узагальнені висновки, застосовувати отримані знання на практиці. Необхідною умовою досягнення таких результатів виступає розвиток у дитини логічного мислення як найважливішого чинника, що забезпечує ефективність її подальшого навчання в школі, успішність у професійній підготовці та житті.

Розумовий процес складається з низки операцій. Найпоширеніші з них -- аналіз, синтез, аналогія, порівняння, узагальнення, класифікація. Найчастіше більшість із них не усвідомлюються. Тому для того, щоб дитина активно володіла розумовими операціями, їх треба виділити, довести до рівня усвідомлення і спеціально навчити.

Перед тим, як починати розвивати логічне мислення дітей, потрібно пам'ятати, що їм всі уроки і тренування потрібно підносити в ігровій формі. Так вони будуть цікаво, весело і корисно проводити свій час. Потрібно познайомити дитину з загадками. Підійдуть будь-які: у віршованій формі або прості, складені всього з 5-6 слів. Головне, щоб діти думали і роздумували над ними. В будь-якому віці книжки або малюнки допомагають дитині побачити те, що він ще не бачив, про що не знав, а іноді й дофантазувати розв'язки ситуацій, не йдучи від реальності. Це добре стимулює роботу логічного мислення.

Потрібно включати в заняття завдання на: порівняння пари предметів або явищ -- знаходження подібності й відмінностей між ними; класифікацію, узагальнення різних предметів за загальними ознаками; знаходження «зайвого» слова або зображення, не пов'язаного загальною ознакою з іншими; складання цілого з частин (розрізні картинки); послідовне розкладання картинок і складання розповіді за ними; усвідомлення закономірностей; завдання на кмітливість, логічні міркування тощо. Для підвищення швидкості реакції та гнучкості мислення перед проведенням вправ та ігор доцільно зробити інтелектуальну «розминку» (актуальні запитання, які ведучий може підібрати на власний розсуд).

Потрібно розширювати кругозір дітей, їхні основні уявлення про природні, соціальні явища, нагромаджуйте в дітей знання і враження, обговорюючи з ними прочитані книжки, аналізуючи поведінку людей. Знайомство з навколишнім світом повинно супроводжуватись постановкою простих завдань: здогадатись (як скласти? як зібрати із частин ціле?), порівняти (більше, менше, довше, коротше і т.д.), встановити зв'язки (у теплі сніг тане, вологий пісок краще ліпиться), узагальнити. Для підвищення швидкості реакції та гнучкості мислення перед проведенням вправ та ігор доцільно зробити інтелектуальну «розминку» (актуальні запитання, які ведучий може підібрати на власний розсуд).

Застосовувати такі стимулюючі засоби, як повторення задачі, роз'яснення умов, пояснення логіки розумової дії.Учити думати самостійно, послідовно розмірковувати, робити висновки.Розвивати мовлення дитини в будь-якій розумовій діяльності.З метою розвитку мовлення: після читання вголос казок, розповідей, просіть дітей переказати почуте, відповісти на запитання, поставити свої; розвивати у дітей уміння будувати розповідь за картинкою, за планом, за темою; допомагати дітям будувати висновки, міркування, робити умовиводи; учити дітей доводити свою думку, виражати її. На занятті має звучати не монолог вчителя, а діалог із дитиною або групою дітей.

Хочу порекомендувати наступні вправи для розвитку логічного мислення.

1. Дитині пропонуються 2 пари слів. Потрібно порівняти їх між собою.

Наприклад, лижі - ковзани, річка - птах, оса - цвях, гора - цукерка, метелик - літак.

2. Вправа «Збери слово»

Вчитель пропонує дітям прочитати слова кожного рядка, взяти з першого слова першу літеру, з другого - другу, з третього - третю і т.д. та одержати нове слово, наприклад:

Риба, рак, макарони, поле, салат, пір'їна - ракета.

Шия, скло, слово, масло, ручка - школа.

Парк, сіно, ліс, рідня, лілія - пісня.

Метро, дощ, сова, гора - мова.

3.Гра «Хто більше?»

Ведучий пропонує дітям із слова скласти якнайбільше слів, використовуючи тільки ті букви, з яких воно складається. Перемагає той, хто складе найбільше слів. Наприклад, «Календар»: рак, дар, кедр, лак, кадр.

4.Гра «Асоціації»

Вчитель пропонує дитині кілька слів і необхідно зафіксувати всі асоціації, які прийдуть на думку при читанні цих слів, наприклад:

Верблюд - горб, гора, пустеля, кактус, пісок і т.д.

Коли дитина освоїться з цим завданням, можна попросити її самостійно придумати асоціації.

5. Вправа «Що важче?»

Що важче: 1 кг тополиного пуху чи 1 кг картоплi?

6. Вправа «Геометричнi фігури»

Учням пропонують з сiрникiв чи паличок скласти рiзнi геометричнi фiгури:

-- 2 трикутники з 5 паличок;

-- 2 квадрати з 7 паличок;

-- 3 трикутники з 7 паличок.

7. Вправа « У кого волосся темніше?»

У Марiї волосся свiтлiше, нiж у Софiї, i темнiше, нiж у Надii. В кого найтемнiше волосся?

Отримані результати досліджень показали, що кращі результати були показані при виконанні методики "Прості аналогії", так, високий рівень виконання завдань даного досліждення показали 35% учнів, середній рівень - 44% і конкретне,наочне мислення - 22%, низького рівня немає в жодного учня. Виконання завдань методики "Виключення понять" не виклакали великого ускладнення. Високий рівень розвитку логічного мислення показали 22%, середній рівень - 45%, низький - 22%, дуже низький - 11%.

Порівнявши отримані результати, ми можемо сказати, що у більшості дітей, які приймали участь в дослідженні, логічне мислення розвинене на високому та середньому рівнях. Діти які мають низький рівень, відповідно не дуже успішні у навчанні.

ВИСНОВКИ

Під логічним мисленням розуміють такий вид мислення, сутність якого полягає у виділенні логічних операцій - порівняння, аналіз, синтез, абстракція, узагальнення - оволодіння якими відбувається в процесі життя, також є вищим ступенем пізнання.

Характеристиками логічного мислення є:

а) здійснення тільки словесним шляхом у процесі оперування поняттями з використанням логічних конструкцій;

б) відрізняється тимчасовим, структурним (етапним) і усвідомленими.

Критерії сформованості логічного мислення - це аналіз, синтез, порівняння, узагальнення, класифікація, абстрагування, конкретизація, класифікація.

Важливими умовами формування логічного мислення у молодших школярів є:

-забезпечення мотивації учнів до освоєння логічних операцій в навчанні;

-реалізація діяльнісного та особистісно-орієнтованого підходів у розвитку логічного мислення;

-врахування особливостей психічного розвитку дітей даного віку.

Початкове навчання «підхоплює» і використовує ту форму мислення, яка виникла ще у дітей-дошкільників. Більшість дитячих психологів називають основним видом мислення в молодшому шкільному віці наочно-образне. До кінця навчання в початковій школі відбувається перехід від наочно-образного мислення до словесно-логічного. Цей перехід здійснюється за рахунок процесу навчання, тобто в процесі надбання дітьми певних знань. При впливі навчання у дітей молодшого шкільного віку формується усвідомлене критичне мислення, активно формується вміння планувати свої дії, формуються такі прийоми логічного мислення як порівняння, узагальнення і об'єднання. Таким чином, під впливом навчання мислення дітей стає більш довільним, більш програмованим, більш свідомим, більш планованим, тобто воно стає словесно-логічним.

Для того, щоб логічне мислення було розвинене на достатньому рівні, потрібно постійно працювати над собою. Потрібно виконувати різні вправи , які будуть сприяти розвитку мислення. Тому вчитель повинен допомагати кожній дитині розвивати логічне мислення за допомогою різних завданнь та вправ.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

Айзенк Г.Ю. Интеллект: новый взгляд // Вопр. психологии,1995. - №1

Бадинцян И.В. Развитие мыслительной деятельности младших школьников // Методологические и теоретические основы процесса обучения и воспитания в начальной школе: Сб. научн. трудов. - М., 1978

Богоявленский Д.Н., Менчинська Н.А. Психологія засвоєння знань у школі. - М.: Просвітлення, 1959. - 242 с.

Вікова і педагогічна психологія: Навч. посіб. / О.В. Скрипченко, Л.В. Волинська, З.В. Огороднійчук. - К.: Каравела, 2008. - 400 с.

Гальперин П.Я., Котик К.Р. К психології творчого мислення //Вопр. психологии,1982. - №5

Грединарова Е.М. Развитие творческого мышления как условие успешного обучения // Практична психологія та соціальна робота,1999. - №1.

Зак А.З. Развитие умственных способностей младших школьников. М.: Просвещение, Владос, 1994

Кагальняк Г.И. Развитие у детей умения сравнивать предметы и явления //Начальная школа, 1958. - №1.

Меланов С.В. К вопросу о структуре и составе теоретического мышления // Мир психологии, 2001.- №1.

Мислення. Словесні субтести / / Програма дослідження дітей на готовність до шкільного навчання. - М.: Просвещение, 1991. - С.9-13

Мухіна В.С. “Дитяча психологія” - М: Просвещение, 1985 г.

Паламарчук В.Ф. Школа учит мыслить. - М.: Просвещение, 1987. - 206 с.

Психологія / За ред. Ю.Л. Трофімова. - К.: Либідь, 2001. - 558 с.

Ротенберг В.С., Бондаренко С.М. Трудности детского мышления //Возрастная и педагогическая психология: Хрестоматия: Учеб. пособие сред.пед.учеб.заведений /Сост. И.В. Дубровина, А.М. Прихожан, В.В. Зацепин. - М.: Изд. центр «Академия», 1999.

Рубинштейн С.Л. Проблемы общей психологии. - М.:Педагогика, 1976. - 416 с.

Савченко О.Я. Дидактика початкової школи. -- К.: Ґенеза, 1999. - 324 с.

Савченко О.Я. Порівняння у навчанні учнів початкових класів. - К.: радянська школа, 1982. - 176с.

Савчин М.В., Василенко Л.П. Вікова психологія: навч.посіб. - К.: Академвидав, 2006. - 360с.

ДОДАТОК А

Методика «Виключення понять»

Інструкція: у кожному ряду чотири слова, які об'єднані загальним родовим поняття, п'яте слово є зайвим. Потрібно знайти зайві слова в кожному ряду і викреслити їх.

1. Невдача, хвилювання, поразка, провал, крах.

2. Успіх, удача, виграш, спокій, невдача.

3. Молоко, сир, сметана, сало, кисляк.

4. Глибокий, низький, світлий, високий, довгий.

5. Хата, курінь, дим, хлів, будка.

6. Береза, сосна, дуб, ялина, бузок.

7. Секунда, година, рік, вечір, тиждень.

8. Сміливий, хоробрий, рішучий, злий, відважний.

9. Василь, Федір, Семен, Іванов, Петро.

10. Лист, грунт, кора, луска, сук.

11. Гніздо, нора, курник, сторожка, барліг.

12. Скоро, швидко, поспішно, поступово, квапливо.

13. Грабіж, крадіжка, землетрус, підпал, напад.

14. Темний, світлий, блакитний, яскравий, тьмяний.

15. Олівець, ручка, пензлик, фломастер, чорнило.

ДОДАТОК Б

Методика «Прості аналогії»

Іструкція:

«Коняка - лошатко».

Корова (пасовище, роги, молоко, телятко, бик).

Подивись, тут написано два слова перше «коняка», друге - «лошатко». Який між ними зв'язок? Лошатко - дитина коняки. Потім написано одне слово поза дужками - «корова», а в дужках 5 слів на вибір. Із цих слів потрібно вибрати тільки одне, яке так само відноситься до слова «корова», як «лошатко» до «коняки», тобто воно позначало дитину корови. Це буде - «телятко». Отже, спочатку потрібно встановити, як пов'язані між собою слова ось тут, зверху, а потім такий же зв'язок внизу.

1. Товстий - тонкий.

Потворний (красивий, жирний, замазаний, веселий, сумний).

2. Ковзани - зима.

Човен (лід, ковзанка, весло, літо, річка).

3. Дощ - парасолька.

Мороз (палиця, холод, санчата, зима, шуба).

4. Школа - навчання.

Лікарня (лікар, учень, заклад, лікування, хворий).

5. Нога - чобіт.

Рука (калоші, кулак, рукавиця, палець, пензлик).

6. Бігти - стояти.

Кричати (мовчати, повзти, шуміти, кликати, плакати).

7. День - ніч.

Зима (мороз, ранок, січень, літо, сани).

8. Вухо - слухати

Зуби (бачити, лікувати, рот, щітка, жувати).

9. Хліб - пекар.

Будинок (вагон, місто, житло, будівельник, двері).

10. Собака - шерсть.

Щука (вівця, спритність, риба, вудка, луска).

Размещено на Аllbest.ru