Теоретико-методологічні засади вивчення емоційних станів студентів під час контролю знань

- опитувальник дослідження тривожності у старших підлітків і юнаків. Опитувальник дозволяє виявити рівень пізнавальної активності, тривожність і гнів як наявний стан і як властивість особистості. Методика є модифікацією опитувальника Ч. Д. Спілбергера ( STPI - State Trait Personal Inventory) адаптованої А. Д. Андрєєвою в 1988 році;

- шкала особистісної тривожності А. М. Прихожан та тест шкільної тривожності Філліпса. Перевагою даних тестів є можливість виділити певну зону реальності, що викликає відчуття тривоги, незалежно від того чи може людина самостійно розпізнати свої переживання, але мають обмеження стосовно віку респондентів. При адаптуванні питань, метод може успішно застосовуватися стосовно студентів.

- методика САН (Самопочуття, Активність, Настрій). Ця методика призначена для дослідження самоконтролю, самооцінки самопочуття, активності і настрою.

- «Самооцінка психічних станів» за Г Айзенком. Тест дозволяє оцінити деякі неадаптивні стани (тривога, фрустрація, агресія) і властивості особистості (тривожність, фрустрованість, агресивність, ригідність).

- «Самооцінка емоційних станів» за А. Уесманом та Д. Ріксом. Методика застосовується для самооцінки емоційних станів та стану бодрості.

Отже, незважаючи на досить велику кількість існуючих психодіагностичних методів, питання визначення емоційного стану студентів під час контролю знань і досі лишається відкритим.

2.2 Опис методик для дослідження емоційних станів

Для дослідження емоційних станів студентів під час контролю знань було обрано наступні методики:

Методика «САН».

«Самооцінка психічних станів» за Г Айзенком.

«Самооцінка емоційних станів» за А. Уесманом та Д. Ріксом.

Методика «САН». Ця методика призначена для самоконтролю і самооцінки самопочуття, активності і настрою.

Шкала САН складається з індексів (3 2 1 0 1 2 3) і розташована між тридцятьма парами слів протилежного значення, що відображують рухливість, швидкість і темп протікання функцій (активність), силу, здоров'я, стомлення (самопочуття), а також характеристики емоційного стану (настрій). Перевагами тесту є його стислість і можливість кількаразового використання впродовж певного часу.

Інструкція. Слід співвіднести свій стан з ознаками за багатоступінчастою шкалою. Ви маєте вибрати і позначити цифру що найбільш точно відбиває ваш стан на даний момент.

Обробка та інтерпретація. При обробці ці цифри перекодуються в такий спосіб. Негативні стани за шкалою САН приймаються за 1 бал, наступний за ним за 2 бали і так далі. Слід ураховувати те, що полюси шкали постійно змінюються. Позитивні стани завжди одержують високі бали, а негативні низькі. За цими балами розраховується середнє арифметичне як загалом, так і окремо за активністю, самопочуттям і настроєм. Зразок перекодування наведений у таблиці (додаток А). При оцінці функціонального стану важливі значення окремих показників та їхнє співвідношення. Наприклад, у відпочилої людини оцінки активності, настрою і самопочуття приблизно однакові. У міру наростання втоми співвідношення між ними змінюється за рахунок відносного зниження самопочуття й активності в порівнянні з настроєм.

«Самооцінка психічних станів» за Г Айзенком. Даний тест спрямований на вивчення психологічного стану особистості через діагностику таких психічних станів, як тривожність, фрустрація, агресивність, ригідність. емоційний стан контроль знання

Особистісна тривожність - схильність індивіда до переживання тривоги, що характеризується низьким порогом виникнення реакції тривоги.

Фрустрація - психічний стан, що виникає внаслідок реальної чи уявної перешкоди, що перешкоджає досягненню мети.

Агресія - підвищена психологічна активність, прагнення до лідерства шляхом застосування сили по відношенню до інших людей.

Ригідність - утрудненість в зміні наміченої суб'єктом діяльності в умовах, об'єктивно вимагають її перебудови.

Інструкція. Пропонуємо Вам самостійно оцінити свій психічний стан. Якщо цей стан дуже підходить Вам за відповідь поставте 2 бали: якщо підходить, але не дуже, то 1 бал; якщо зовсім не підходить - 0 балів (додаток Б).

«Самооцінка емоційних станів» за А. Уесманом та Д. Ріксом. Методика застосовується для самооцінки емоційних станів і ступеня бодрості. Ця методика ефективна, якщо необхідно виявити зміну емоційного стану людини протягом певного періоду часу. Простота виконання завдання роблять її досить оперативним інструментом. При цьому можна викреслювати криві зміни окремих показників, так і працювати тільки з інтегральним результатом. До недоліків вищеописаної методики можна віднести наступні:

1) Твердження, включені в 1-3 розділи, що описують емоційний стан людини лише в діапазоні понять «тривога/спокій» і «підйом/депресія», не відображаючи вираженість інших емоцій, таких, наприклад, як гнів, образа, розчарування, гордість та ін.

2) Твердження, складові 4 розділу, характеризують в основному когнітивну сферу (переконання людини, що стосуються його можливостей), а не сферу емоцій.

3) Звертає увагу на відмінність у системі оцінок тверджень, що становлять чотири різних розділа методики. У зв'язку з цим загальна шкала, одержувана при підсумовуванні оцінок по всіх чотирьох розділів, представляється нелінійно: у той час як низькі значення інтегрального показника свідчать про вираженість психічної дезадаптації, високі значення інтегрального показника не можуть трактуватися настільки однозначно. Інакше кажучи, інтегральний показник даної методики більш чутливий до стану психічної дезадаптації, ніж до стану адаптації.

Інструкція. Виберіть у кожному із запропонованих наборів суджень те, яке найкраще описує ваш стан зараз. Номер судження, вибраного з кожного набору, запишіть (додаток В).

Таким чином, запропоновані методики найбільш повно зможуть розкрити питання емоційних станів студентів під час контролю знань.

Висновки до 2 розділу

Проблемі дослідження емоційності та емоційних станів на сьогоднішній день науковцями та психологами всіх рівнів приділяється достатньо уваги. Існує багато методів діагностики емоційної сфери особистості, написано достатню кількість наукових робіт, але достовірність параметрів визначення емоційного стану особистості є досить проблематичною категорією у практичній психології, і в даному аспекті одним із значущих питань є уникнення соціально бажаних відповідей та суб'єктивізму в інтерпретації даних. Взаємодіючи з навколишнім середовищем, з іншими людьми, виконуючи соціальну роль чи проводячи аналіз власних дій, людина певним чином переживає певне ставлення до того, що з нею відбувається, відчуваючи цілий спектр емоційних станів. Отже, визначення емоційних станів людини, особливо у період студенства, є важливим моментом у психодіагностичній практиці.

Під час проведення наукових досліджень використовують загальні та спеціальні методи дослідження. До загальних відносять аналіз та синтез, індукцію та дедукцію, абстрагування. До спеціальних відносять спостереження, анкетування, тести, бесіду, експеримент.

Як правило, для діагностики емоційних станів людини використовується метод спостереження, що сам по собі є недостатньо надійним методом і вимагає від інтерпретатора високого рівня кваліфікації та вміння відокремлювати суб'єктивну оцінку. Психологічна література пропонує велику кількість стандартизованих анкет та шкал для дослідження емоційності людини, а саме:

1. Методика «САН».

2. «Самооцінка психічних станів» за Г Айзенком.

3. «Самооцінка емоційних станів» за А. Уесманом та Д. Ріксом.

ВИСНОВКИ

Здійснивши теоретичний аналіз літератури щодо вивчення емоційних станів студентів під час контролю знань, було звернено увагу на дослідження таких науковців як , Ф. Є. Василюк, Б. І. Додонов, К. Ізард, Г. Сельє, В. А. Семиченко, М. Харт та ін.. У плані висвітлення проблем психічної та емоційної регуляції емоційних станів людини, взаємозв'язку їх з поведінкою, певну цінність становлять дослідження Л. М. Аболіна, А. Валлона, Г. А. Вартаняна, Т. П. Гаврилової, А. Я. Гофмана, Є. С. Петрова, А. О. Прохорова, Я. Рейковського та ін..

Емоційний стан - це особливий психічний стан, який виникає в процесі життєдіяльності суб'єкта і визначає не лише рівень інформаційно-енергетичного обміну, але і спрямованість поведінки. Тому передбачається, що емоційні реакції та емоційні стани людини є основною формою усвідомлення ним своєї власної індивідуальності.

Контроль знань студентів є складовою частиною процесу навчання. Правильно поставлений контроль навчальної діяльності студентів дозволяє вчителю оцінювати одержувані ними знання, уміння, навички, вчасно надати необхідну допомогу і добиватися поставлених цілей навчання. Усе це в сукупності створює сприятливі умови для розвитку пізнавальних здібностей студентів і активізації їхньої самостійної роботи на заняттях.

Необхідно будувати навчальний процес за безпосередньої участі самих студентів, використовуючи при цьому різноманітні методи навчання, широко використовуючи інтерактивні методи (дискусію, ділову гру, «круглий стіл» тощо). Також викладачеві необхідно пам'ятати, що в процесі навчання в навчальних закладах студенти відчувають сильне психічне напруження, особливо в періоди оцінювання та контролю.

Проблемі дослідження емоційності та емоційних станів на сьогоднішній день науковцями та психологами всіх рівнів приділяється достатньо уваги. Існує багато методів діагностики емоційної сфери особистості, написано достатню кількість наукових робіт, але достовірність параметрів визначення емоційного стану особистості є досить проблематичною категорією у практичній психології, і в даному аспекті одним із значущих питань є уникнення соціально бажаних відповідей та суб'єктивізму в інтерпретації даних. Взаємодіючи з навколишнім середовищем, з іншими людьми, виконуючи соціальну роль чи проводячи аналіз власних дій, людина певним чином переживає певне ставлення до того, що з нею відбувається, відчуваючи цілий спектр емоційних станів. Отже, визначення емоційних станів людини, особливо у період студенства, є важливим моментом у психодіагностичній практиці.

Під час проведення наукових досліджень використовують загальні та спеціальні методи дослідження. До загальних відносять аналіз та синтез, індукцію та дедукцію, абстрагування. До спеціальних відносять спостереження, анкетування, тести, бесіду, експеримент.

Як правило, для діагностики емоційних станів людини використовується метод спостереження, що сам по собі є недостатньо надійним методом і вимагає від інтерпретатора високого рівня кваліфікації та вміння відокремлювати суб'єктивну оцінку. Психологічна література пропонує велику кількість стандартизованих анкет та шкал для дослідження емоційності людини, а саме:

1. Методика «САН».

2. «Самооцінка психічних станів» за Г Айзенком.

3. «Самооцінка емоційних станів» за А. Уесманом та Д. Ріксом.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Аболін Л. М. Психологічні механізми емоційної стійкості людини / Л. М . Аболін. - М. : Казань, 1987. - 262 с.

2. Вартанян Г. А., Петров Е. С. Эмоции и поведение / Г. А. Вартанян. - М. : Наука, 1989. - 238 с.

3. Вилюнас В. К. Психология эмоциональных явлений / В. К. Вилюнас. - М. : Наука, 1976. - 312 с.

4. Винославська О. В., Бреусенко-Кузнєцов О. А., Зливков В. Л., Єпішева А. Ш., Васильєва О. С. Психологія Навчальний посібник / О. В. Винославська. - К. : Фірма "ІНКОС", 2005. - 351 c.

5. Гозман Л. Я. Психология эмоциональных отношений / Л. Я. Гофман. - М. : Изд-во Моск. ун-та, 1987. - 236 с.

6. Гуревич П. С., Психология, Учебное пособие / П. С. Гуревич. - М. : Знание, 1999 г. - 304 с.

7. Дарвин Ч. Выражение эмоций у человека и животных // Хрестоматия по психологии / Под ред. Петровского А. В. - М. : Просвещение, 1987 г. - 156 с.

8. Додонов Б. И. В мире эмоций / Науч. ред. Я. Л. Коломинский. - К. : Политиздат, 1987. - 140 с.

9. Додонов Б. И. Эмоция как ценность / Б. И. Додонов. - М. : Политиздат, 1978. - 272 с.

10. Загальна психологія: навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. / О. П. Сергєєнкова, О. А. Столярчук, О. П. Коханова, О. В. Пасєка. - К. : ЦУЛ, 2012. - 295 с.

11. Изард К. Психология эмоций / К. Изард - Спб. : Питер, 2011. - 461 с.

12. Ильин Е. П. Эмоции и чувства / Е. П. Ильин. - СПб. : Питер, 2001. - 752 с.

13. Большой психологический словарь ; под. ред. Б. Г. Мещерякова, В. П. Зинченко. - М. : Прайм-ЕВРОЗНАК, 2003. - 536 с.).

14. Леонтьев А. Н. Потребности, мотиви, емоції // Психологія емоцій: Тексти. - М. : 1984. - 302 с.

15. Маклаков А. Г. Общая психология / А. Г. Маклаков - СПб. : Питер, 2001. - 592 с.

17. Немов Р. С. Психология. Учеб. для студентов высш. пед. учеб. заведений. В 3 кн. Общие основы психологии. - 2-е изд. - М. : Просвещение: ВЛАДОС, 1995. - 576 с.

18. Орєхов О. М. Моделювання емоцій і почуттів у важких життєвих ситуаціях / О. М. Орєхов. - М. : Сотіс № 1, 2004. - 325 с.

19. Рубинштейн С. Л. Основы общей психологии / С. Л. Рубинштейн. - СПб. : Издательство «Питер», 2000. - 712 с.

20. Симонов П. В. Эмоційний мозок. Фізіологія, Нейроанатомія. Психологія емоцій / П. В. Симонов. - М. : Питер, 1981. - 432 с.

21. Холмогорова А. Б. Культура, емоції та психічне здоров'я / А. Б. Холмогорова. - М. : Питання психології, № 2, 1999 р. - 134 с.

24. Шаховський В. І. Лінгвістика емоцій / В. І. Шаховський. - М. : Філологічні науки, № 5, 2007р. - 123 с.

25. Шингаров Г. Х. Емоції і почуття як форми відображення дійсності / Г. Х. Шингаров. - М. : Наука, 1971 р. - 223 с.

26. Якобсон П. М. Психологія почуттів і мотивацій / П. М. Якобсон. - М. : 1998. - 304 с.

ДОДАТОК А

Типова карта методики САН

Прізвище, ім'я _____________________________

Стать ____________________, Вік ________________________

Дата __________ ,Час ______________________

Самопочуття добре	3 2 1 0 1 2 3	Самопочуття погане
Почуваюся сильним	3 2 1 0 1 2 3	Почуваюся слабким
Пасивний	3 2 1 0 1 2 3	Активний
Малорухливий	3 2 1 0 1 2 3	Рухливий
Веселий	3 2 1 0 1 2 3	Сумний
Добрий настрій	3 2 1 0 1 2 3	Поганий настрій
Працездатний	3 2 1 0 1 2 3	Розбитий
Сповнений сил	3 2 1 0 1 2 3	Знесилений
Повільний	3 2 1 0 1 2 3	Швидкий
Бездіяльний	3 2 1 0 1 2 3	Діяльний
Щасливий	3 2 1 0 1 2 3	Нещасливий
Життєрадісний	3 2 1 0 1 2 3	Похмурий
Напружений	3 2 1 0 1 2 3	Розслаблений
Здоровий	3 2 1 0 1 2 3	Хворий
Байдужий	3 2 1 0 1 2 3	Захоплений
Спокійний	3 2 1 0 1 2 3	Схвильований
Захоплений	3 2 1 0 1 2 3	Сумовитий
Радісний	3 2 1 0 1 2 3	Печальний
Відпочивший	3 2 1 0 1 2 3	Стомлений
Свіжий	3 2 1 0 1 2 3	Виснажений
Сонливий	3 2 1 0 1 2 3	Збуджений
Бажання відпочити	3 2 1 0 1 2 3	Бажання працювати
Спокійний	3 2 1 0 1 2 3	Стурбований
Оптимістичний	3 2 1 0 1 2 3	Песимістичний
Витривалий	3 2 1 0 1 2 3	Втомлений
Бадьорий	3 2 1 0 1 2 3	Млявий
Думати важко	3 2 1 0 1 2 3	Думати легко
Розсіяний	3 2 1 0 1 2 3	Уважний
Сповнений сподівань	3 2 1 0 1 2 3	Розчарований
Задоволений	3 2 1 0 1 2 3	Незадоволений

Перекодування	Повний надій	7	6	5	4	3	2	1	Розчарований
Текст САН	Повний надій	3	2	1	0	1	2	3	Розчарований

Ключ.

Питання на самопочуття» 1, 2, 7, 8, 13, 14, 19, 20, 25, 26.

Питання на активність-3, 4, 9, 10, 15, 16, 21, 22, 27, 28.

Питання на настрій-5, 6, 11, 12, 17, 18, 23, 24, 29, 30.

ДОДАТОК Б

Стимульний матеріал

I

Не чувствую в себе уверенности

Часто из-за пустяков краснею

Мой сон беспокоен

Легко впадаю в уныние

Беспокоюсь о только воображаемых еще неприятностях

Меня пугают трудности

Люблю копаться в своих недостатках

Меня легко убедить

Я мнительный

Я с трудом переношу время ожидания

II

Нередко мне кажутся безвыходными положения, из которых все-таки можно найти выход

Неприятности меня сильно расстраивают, я падаю духом

При больших неприятностях я склонен без достаточных оснований винить себя.

Несчастья и неудачи ничему меня не учат.

Я часто отказываюсь от борьбы, считая ее бесплодной.

Я нередко чувствую себя беззащитным.

Иногда у меня бывает состояние отчаяния.

Я чувствую растерянность перед трудностями.

В трудные минуты жизни иногда веду себя по-детски, хочу, чтобы пожалели.

Считаю недостатки своего характера неисправимыми.

III

III

Оставляю за собой последнее слово.

Нередко в разговоре перебиваю собеседника.

Меня легко рассердить.

Люблю делать замечания другим.

Хочу быть авторитетом для других.

Не довольствуюсь малым, хочу наибольшего.

Когда разгневаюсь, плохо себя сдерживаю.

Предпочитаю лучше руководить, чем подчиняться.

У меня резкая, грубоватая жестикуляция.

Я мстителен.

IV

Мне трудно менять привычки.

Нелегко переключать внимание.

Очень настороженно отношусь ко всему новому.

Меня трудно переубедить.

Нередко у меня не выходит из головы мысль, от которой следовало бы освободиться.

Нелегко сближаюсь с людьми.

Меня расстраивают даже незначительные нарушения плана.

Нередко я проявляю упрямство.

Неохотно иду на риск.

Резко переживаю отклонения от принятого мною режима дня.

Обработка результатов

Подсчитайте сумму баллов за каждую группу вопросов:

1...10 вопрос - тревожность;

11...20 вопрос - фрустрация;

21...29 вопрос - агрессивность;

31...40 вопрос - ригидность.

Оценка и интерпретация баллов

I. Тревожность: 

0-7 баллов - не тревожны; 

8-14 баллов - тревожность средняя, допустимого уровня; 

15-20 баллов - очень тревожный. 

II. Фрустрация: 

0-7 баллов - не имеете высокой самооценки, устойчивы к неудачам, не боитесь трудностей; 

8-14 баллов - средний уровень, фрустрация имеет место; 

15-20 баллов - у вас низкая самооценка, вы избегаете трудностей, боитесь неудач, фрустрированы. 

III. Агрессивность: 

0-7 баллов - вы спокойны, выдержаны; 

8-14 баллов - средний уровень агрессивности; 

15-20 баллов - вы агрессивны, не выдержаны, есть трудности при общении и работе с людьми. 

IV. Ригидность: 

0-7 баллов - ригидности нет, легкая переключаемость, 

8-14 баллов - средний уровень; 

15-20 баллов - сильно выраженная ригидность, неизменность поведения, убеждений, взглядов, даже если они расходятся, не соответствуют реальной обстановке, жизни. Вам противопоказаны смена работы, перемены в личной жизни.

ДОДАТОК В

Опросник

Спокойствие - тревожность 

10. Совершенное спокойствие. Непоколебимо уверен в себе. 

9. Исключительно хладнокровен, на редкость уверен и не волнуюсь. 

8. Ощущение полного благополучия. Уверен и чувствую себя непринужденно. 

7. В целом уверен и свободен от беспокойства. 

6. Ничто особенно не беспокоит меня. Чувствую себя более или менее непринужденно. 

5. Несколько озабочен, чувствую себя скованно, немного встревожен. 

4. Переживаю некоторую озабоченность, страх, беспокойство или неопределенность. Нервозен, волнуюсь, раздражен. 

3. Значительная неуверенность. Весьма травмирован неопределенностью. Страшно. 

2. Огромная тревожность, озабоченность. Изведен страхом. 

1. Совершенно обезумел от страха. Потерял рассудок. Напуган неразрешимыми трудностями.

Энергичность - усталость 

10. Порыв, не знающий преград. Жизненная сила выплескивается через край. 

9. Бьющая через край жизнеспособность, огромная энергия, сильное стремление к деятельности. 

8. Много энергии, сильная потребность в действии. 

7. Чувствую себя свежим, в запасе значительная энергия. 

6. Чувствую себя довольно свежим, в меру бодр. 

5. Слегка устал. Леность. Энергии не хватает. 

4. Довольно усталый. В запасе не очень много энергии. 

3. Большая усталость. Вялый. Скудные ресурсы энергии. 

2. Ужасно утомлен. Почти изнурен и практически не способен к действию. Почти не осталось запасов энергии. 

1. Абсолютно выдохся. Неспособен даже к самому незначительному усилию.

Приподнятость - подавленность 

10. Сильный подъем, восторженное веселье. 

9. Возбужден, в приподнятом состоянии. Восторженность. 

8. Возбужден, в хорошем расположении духа. 

7. Чувствую себя очень хорошо. Жизнерадостен. 

6. Чувствую себя довольно хорошо, «в порядке». 

5. Чувствую себя чуть-чуть подавленно, «так себе». 

4. Настроение подавленное и несколько унылое. 

3. Угнетен и чувствую себя очень подавленно. Настроение определенно унылое. 

2. Очень угнетен. Чувствую себя просто ужасно. 

1. Крайняя депрессия и уныние. Подавлен. Все черно и серо. Уверенность в себе - беспомощность.

Уверенность в себе - беспомощность 

10. Для меня нет ничего невозможного. Смогу сделать все, что хочу. 

9. Чувствую большую уверенность в себе. Уверен в своих свершениях. 

8. Очень уверен в своих способностях. 

7. Чувствую, что моих способностей достаточно и мои перспективы хороши. 

6. Чувствую себя довольно компетентным. 

5. Чувствую, что мои умения и способности несколько ограничены. 

4. Чувствую себя довольно неспособным. 

3. Подавлен своей слабостью и недостатком способностей. 

2. Чувствую себя жалким и несчастным. Устал от своей некомпетентности. 

1. Давящее чувство слабости и тщетности усилий. У меня ничего не получится.

Обработка результатов и интерпретация

Определяют следующие показатели: 

И1 - «Спокойствие - тревожность» (индивидуальная самооценка -- И1 -- равняется номеру суждения, выбранного испытуемым из данной шкалы. Аналогично получаются индивидуальные значения по показателям И2-И4). 

И2 - «Энергичность - усталость». 

ИЗ - «Приподнятость - подавленность». 

И4 - «Чувство уверенности в себе - чувство беспомощности». 

И5 - Суммарная (по четырем шкалам) оценка состояния:

И5 = И1 + И2 + ИЗ + И4, где 

И1, И2, ИЗ, И4 - индивидуальные значения по соответствующим шкалам. 

Если сумма баллов от 26 до 40, то испытуемый высоко оценивает свое эмоциональное состояние, если от 15 до 25 баллов, то средняя оценка эмоционального состояния и низкая если от 4 до 14 баллов. 

В общем виде эмоциональное состояние - характеристика эмоций человека, отражающая ее положение относительно объектов окружающей среды. Состояние может быть наблюдаемо как внешне, так и внутренне. Внутреннее состояние эмоций фиксируется сознанием субъекта на определенный момент времени тех ощущений благополучия (неблагополучия) как организма в целом, как и его частей. Внешне оценка состояния эмоций фиксируется высказываниями испытуемого по определенным признакам. Состояние человека выступает регулятивной функцией адаптации к окружающей среде или ситуации.

Шкала "Спокойствие-тревожность"

? выше 5-6 баллов. В опросе испытуемый показывает преобладание "Спокойствия": выдержанность, сдержанность, терпеливость, степенность, благоразумность, уравновешенность, невозмутимость, терпимость.

? 5-6 баллов. В самооценке испытуемый показывает средние показатели по шкале "Спокойствие-тревожность" без явного преобладание одного из полюсов.

? 1-4 балла. По самооценке испытуемого прогнозируется задерганность, запуганность, закомплексованность, нерешительность, пугливость, нервность, неуверенность, напряженность, боязливость.

Шкала "Энергичность-усталость"

? выше 5-6 баллов. Испытуемый оценивает себя как личность: инициативный, деятельный, предприимчивый, одержимый, устремленный, активный, кипучий, пробивной, расторопный.

? 5-6 баллов. В самооценке испытуемый показывает средние показатели по шкале "Энергичность-усталость" без явного преобладание одного из полюсов.

? 1-4 балла. Испытуемый оценивает себя как: неинициативный, пассивный, инертный, безынициативный, вялый, апатичный, безразличный, медлительный.

Шкала "Приподнятость-подавленность"

? выше 5-6 баллов. Испытуемый оценивает себя как: кипучий, темпераментный, задорный, порывистый, энергичный, вольнолюбивый, раскрепощенный, живой, подвижный, бойкий.

? 5-6 баллов. В самооценке испытуемый показывает средние показатели по шкале "Приподнятость-подавленность" без явного преобладание одного из полюсов.

? 1-4 балла. Испытуемый оценивает себя как: застенчивый, робкий, нерешительный, несмелый, запуганный, стеснительный, угнетенный, оробелый, подавленный, задавленный.

Шкала "Уверенность в себе - чувство беспомощности"

? выше 5-6 баллов. Испытуемый оценивает себя как: боец, закаленный, решительный, упорный, героический, работоспособный, сильный, волевой, твердый, бесстрашный, отважный, самостоятельный.

? 5-6 баллов. В самооценке испытуемый показывает средние показатели по шкале "Уверенности-беспомощности" без явного преобладание одного из полюсов.

? 1-4 балла. Оценивается: безответный, слабохарактерный, безгласный, несмелый, слабый, слабовольный, пришибленный.

Суммарная оценка состояния 

Этот показатель отражает выраженность, степень эмоционального подъема/истощения испытуемого.

Размещено на Allbest.ru