Статеві особливості вибору професії старшокласниками

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ВНУТРІШНІХ СПРАВ

НАВЧАЛЬНО - НАУКОВИЙ ІНСТИТУТ ЗАОЧНОГО НАВЧАННЯ

ЮРИДИЧНО - ПСИХОЛОГІЧНИЙ ФАКУЛЬТЕТ

КУРСОВА РОБОТА

з навчальної дисципліни "Загальна психологія"

на тему "Статеві особливості вибору професії старшокласниками"

Виконував:

студент 2-КПВ курсу

Подолянчук Єлизавета Юріївна

Київ - 2015



ЗМІСТ

Вступ

РОЗДІЛ 1. Проблема вибору професії у психології

1.1 Суть проблеми професійного самовизначення у психології. Вибір професії

1.2 Дослідження проблеми професійного самовизначення у психології

Висновки до розділу

РОЗДІЛ 2. Емпірічне дослідження статевих особливостей вибору професії старшокласниками

2.1 Методика дослідження

2.2 Результати дослідження та їх аналіз

Висновки до розділу

Висновки

Список використаних джерел

Додатки



ВСТУП

Актуальність дослідження. В сучасних дослідженнях доведено, що безперервний вплив на вибір професії мають статево - рольові стереотипи. Уявлення про жіночі та чоловічі професії - один з найбільш яскравих прикладів прояву гендерних стереотипів.

З кожним роком суспільство стає все більш фемінізоване, все частіше піднімаються питання в різних сферах життя про рівність статей. Знання особливостей стереотипізації і соціальних стереотипів має велике значення для рівного співіснування двох половин, і також їх продуктивної і безконфліктної взаємодії, а вивчення статевих стереотипів стає час з часом все більш актуальним.

Процеси соціалізації чоловіків і жінок мають багато відмінностей. Для жінки, згідно з історично сформованими патріархальними стереотипами, які, попри суспільний прогрес, ще трапляються, переважає орієнтація на сім'ю та сімейні цінності, ведення домашнього господарства тощо. Для чоловіка, згідно з тими ж стереотипами, нормативно бажаною є більша активність поза межами сім'ї: професійна діяльність, суспільна активність. Недаремно, існує приказка, що "для жінки сім'я - це друга робота, а для чоловіка робота - це друга сім'я". Згідно з таким розмежуванням важливою умовою самореалізації для жінки вважається успішний і вчасний шлюб. Жінка, яка не створила сім'ю, суспільною думкою оцінюється як невдаха, її називають "старою дівою". Чоловіка, який ніколи не одружувався, ніхто не називає невдахою, і для нього немає відповідного прізвиська. З іншого боку, успішність самореалізації чоловіка пов'язується з його кар'єрою, часто зі статусом в суспільстві. Якщо з віком чоловік не здобув професійних досягнень, це також може вважатися рівнозначним його життєвому неуспіхові.[3,c. 132-156].

Об'єкт дослідження: об'єктом дослідження є статеві відмінності профорієнтації старшокласниками.

Предмет дослідження: предметом дослідження є особливості професійного самовизначення чоловіків і жінок, що ґрунтується на їх інтересах.

Мета дослідження: дослідження понять статевий тип та професійні інтереси особистості, а також з'ясування на експериментальному рівні зв'язку між цими явищами у старшокласників

Завдання дослідження:

1) провести теоретичний аналіз проблеми професійних інтересів особистості та її статевих особливостей;

2) дослідити особливості професійних інтересів з різними статевими характеристиками

Методи дослідження: для проведення дослідження були підібрані наступні методики: опитувальник С. Бем «Дослідження маскуліності-фемініності особистості»; методика ДДО (Є.О.Клімов).



РОЗДІЛ 1. ПРОБЛЕМА ВИБОРУ ПРОФЕСІЇ У ПСИХОЛОГІЇ

1.1 Суть проблеми професійного самовизначення в психології. Вибір професії

самовизначення професія старшокласник інтерес

Проблема професійного самовизначення особистості, тобто підготовки молоді до усвідомленого обрання професії, добре відома у світі, а вдало обрана професія скорочує частоту фізичних і психічних проблем, пов'язаних із здоров'ям, і посилює задоволеність людини життям. Робота відіграє важливу роль у житті кожної людини й дуже впливає на її стан та самопочуття.

Серед ідентифікаційних факторів, що впливають на процеси соціалізації (соціальна приналежність, сімейний стан, рівень освіти, етнічна приналежність і т.д.), гендер є однім із найважливіших [13, с. 36 - 38].

Так, початкові інтереси і схильності представників чоловічої і жіночої статі різняться. Потім соціальні стереотипи закріплюють в їхній свідомості певну структуру професійної сегрегації за ознакою статі. У силу цього підлітки та юнаки зупиняють свій вибір на тій професії, яка максимально відповідає, з одного боку, їх особистим інтересам і нахилам, часто є типовими для різних статей, з іншого, - є типовою для тієї статі, яка відповідає його гендерної ідентичності .

Взагалі, вибір професії розглядається як багатоетапний процес утворення та прийняття рішення. На першому етапі виникає проблема вибору професії, приймається рішення. Другий етап пов'язаний зі з'ясуванням джерел інформації, компетентних осіб, що взмозі допомагати у виборі професії. Третій етап - збір інформації, що відображає суттєві моменти конкретної ситуації вибору. На четвертому етапі формується узагальнене уявлення про ситуації вибору професії. П'ятий етап - пошук варіантів вирішення, їх оцінка. На заключному, шостому етапі, робиться остаточний вибір професії. [10, с. 25].

Розглядаючи детермінанти соціалізації та професійного самовизначення (в цілому) важливо зазначити, що даний феномен досліджується як тривалий процес, що протікає протягом усього життя. Що стосується чинників, що забезпечують спрямованість даного процесу, то в науковому середовищі немає єдиної класифікації, думки різняться, однак, загальним для більшості вчених є вичленення внутрішньоособистісних детермінант, які консолідують внутрішньоособистісні мотивації, і зовнішніх детермінант, що виявляються у впливі на людину різних суспільних інститутів, складових соціального оточення людини.

Починаючи з середньої школи, крім безпосереднього інтересу до тої чи іншої сфери людських знань і здібностей до неї, обумовлених сукупністю психофізіологічних особливостей, на переваги підлітків починає впливати факт відповідності або невідповідності тієї чи іншої професійної сфери або навчального предмета їх гендерної ролі. У результаті, як уклали ще в середині минулого століття С. Сінгер і Б. Штефлер, юнаки прагнуть до роботи, що дозволяє отримати владу, вигоду і незалежність, а дівчата понад усе цінують роботу в сфері обслуговування, або тієї, що надає цікавий досвід. В даний час установка на зв'язок гендерної ідентифікації та професійного самовизначення збереглася, хоча в змістовному плані відбулися серйозні зміни.

За останній час, згідно з дослідженнями Г. Пауелла, сталося суттєве зростання кількості жінок в управлінському персоналі. Багато дослідників відзначають появу на сучасному етапі серед представників різних професій універсальної життєвої цінності-прагнення до досягнень: у цьому поєднуються як традиційно фемінні, так і маскулінні переваги. Результати опитування, проведеного О.М. Разумніковой, щодо того, які професії слід вважати чоловічими, а які - жіночими, показали, що стереотипні уявлення про чоловіче домінування зберігаються і до теперішнього моменту в таких сферах, як військова справа, будівництво, сільське господарство, політика, економіка, інженерна діяльність, програмування. Домінування жінок було відзначено в таких сферах, як домоведення, кулінарія, педагогіка, медицина. Мінімальні статеві відмінності виявлені в таких сферах діяльності як спорт, наука, мистецтво, юриспруденція. Дане дослідження показало, що порівняння між профілем фемінних і маскулінних якостей для людей, що вибрали стереотипно «жіночі» або стереотипно «чоловічі» спеціальності, вказує на зв'язок особливостей гендерної ідентичності і особливостей професійної спрямованості як вираження бажаного стилю життя [18, с. 76 - 80].

Досить суттєвими характеристиками особистості, що тісно пов'язані з ідентичністю і визначають ґендерні особливості особистості, виступають такі ознаки мужності чи жіночності, як фемінність і маскулінність. Маскулінність та фемінність - це системи властивостей особистості, що традиційно вважаються чоловічими чи жіночими. Це такі особливості людини (насамперед - психологічні), які визначають відповідність власній психологічній статі, статево-рольовим нормам та стереотипам, типовим для чоловіків та жінок формам поведінки, стилям життя, способам самореалізації, вибору відповідних цінностей, установок тощо.

Типовими маскулінними якостями вважаються інтелект, раціональність, незалежність, активність, сила (як фізична, так і психологічна, чи сила характеру), авторитарність, агресивність, стриманість в емоційних проявах, схильність до ризику, здатність до досягнень.

Типовими фемінними якостями вважаються емоційність, м'якість, слабкість, турботливість, практичність, консервативність, інтуїтивність, реалістичність, комунікативність, сензитивність, емпатійність. Для жінки важливо, щоб її зрозуміли, їй необхідно, щоб хтось розділив її почуття, висловив своє відношення до неї, психологічні стосунки для жінки важливіші, ніж результат діяльності. Для чоловіка важливо вважатися компетентним, бути визнаним, йому треба досягнення своїх цілей, результат розв'язання задачі важливіший за систему стосунків, які супроводжують процес розв'язання. Згідно суспільних стереотипів, які значною мірою визначають особливості соціальної поведінки людини, для чоловіка нормативною і бажаною вважається виражена маскулінність. Для сучасної жінки, навпаки, надмірна фемінність не такою мірою нормативна й бажана, як маскулінність - для чоловіка.

Слід наголосити, що типові риси фемінності та маскулінності - це насамперед суспільно закріплені норми, стереотипи, а не результат об'єктивних природних відмінностей між статями. У певних випадках ці риси дійсно відображають середньостатистичні відмінності чоловіків і жінок. Але часто вони є результатом виховання, коли психологічні відмінності формуються під тиском стереотипів, що нав'язуються людині суспільством. А буває й так, що традиційні риси фемінності та маскулінності суперечать справжній природі людей. Так, донедавна вважалося, що жінки мають емоційнішу вдачу, а чоловіки схильніші до логічного мислення........

Таким чином, ідентифікація людини за статтю, без сумніву, накладає відбиток на характер його професійного самовизначення. Це відбувається внаслідок утворення в суспільстві професійного поділу праці та сегрегації за ознакою статі. Під гендерної сегрегацією зараз розуміється стійка тенденція працевлаштування чоловіків і жінок за строго певним професіям і галузям, що позначається як горизонтальна сегрегація, а також посадовим позиціям, розуміється як вертикальна сегрегація. Типово чоловічий образ, що остаточно сформувався в середині двадцятого століття, значною мірою зберігся дотепер. Він включає набір рис, пов'язаних з професійною компетенцією, раціональним мисленням і активною життєвою позицією. Тоді як типово жіночий - з соціальними і комунікативними навичками, душевною теплотою і емоційною підтримкою. На даному етапі розвитку суспільства у всіх країнах можна зустріти ту чи іншу модель гендерної сегрегації у сфері зайнятості. Вивчення етнографічних даних надає свідчення того, що в різних епохах і різних країнах відмінності в структурі, змісті видів діяльності, у формуванні конкретних моделей гендерного розподілу та професійної сегрегації досить великі.

Досліджуючи проблему впливу маскулінності чи фемінності на вибір професійної сфери, можна зробити висновок про те, що молода людина, замислюючись над питанням професійного самовизначення, з одного боку, спирається на свої інтереси і схильності, багато в чому обумовлені статевою приналежністю, з іншого, - враховує поширені в суспільстві уявлення про професійну сегрегації за принципом статевих стереотипів, зупиняючи свій вибір на тій сфері професійної діяльності, яка традиційно вважається характерною для того типу чоловіка чи жінки, з яким він ідентифікує себе. При цьому юнаки, як правило, опиняються у більш виграшній ситуації, оскільки стереотипи у сфері професійної діяльності приписують маскулінного типу більш високостатусние і високооплачувані професії. У тому ж випадку, якщо юнак, в силу переважання фемінного типу, вирішив самореалізуватися в типово жіночій професії, то він знаходиться в більш виграшному становищі і сприймається як «цінний працівник», на відміну від жінок, що вирішили (в силу вираженої маскулінності) побудувати свою кар'єру в типово чоловічий сфері діяльності. Проте порівняння результатів досліджень недавнього минулого показує, що статеві відмінності у сфері професійної діяльності знизилися, швидше за все, в результаті посилення процесів жіночої самоактуалізації [4, с. 13 - 19].

1.2 Дослідження проблеми професійного самовизначення в психології

Дослідження в області статевої психології стали особливо актуальними останнім часом у зв'язку з швидко змінюючими соціально-економічними умовами життя населення, причому одним з перспективних напрямів визнається вивчення професійного вибору особистості.

Проблема гендеру досліджувалась багатьма вченими П.П. Горностай, В. Є.Каган, С.Бем, К.Юнг та ін. Питання про професійні інтереси вивчалися в роботах Є.О. Клімова, А.Є.Голомштока, Л.А.Йовайши, Є.М.Павлютенкова та ін. Разом з тим, зв'язок статевих типів з професійними інтересами особистості ще не знайшло достатнього висвітлення в психологічній літературі.

Аналіз літератури по проблемі дослідження показав, що термін „гендер” увійшов у вживання під впливом „жіночих” досліджень для того, щоб підкреслити соціальну обумовленість системи статевих ролей, соціальних функцій, розуміння того, що є «чоловіче» і «жіноче», причин деяких психологічних особливостей жінок і чоловіків (Вороніна О.О. та ін.). [20, с. 639 - 640].

Статево-рольова поведінка людини має свою історію. Ґендерні ролі не виникають одразу з народженням дитини, вони розвиваються в залежності від багатьох умов і чинників протягом людського життя. Цей розвиток має свої закономірності та суперечності. Від нього залежить характер життєвого сценарію людини, стиль життя та стратегії поведінки в різноманітних життєвих ситуаціях.

З початку здійснення дослідження у психології головне місце посідало питання безпосереднього вибору професії молоддю. Р.Овчарова зазначає, що батьком даних досліджень по праву вважають Френка Парсона. В основу його теорії покладено три фактори:

1 - індивідуальні здібності та особливості, можливості, уміння, інтереси людини;

2 - особливості професії, вимоги, які вона висуває перед людиною;

3 - правильне співвідношення між собою 1-го та 2-го факторів.

Концепція Персона стала викликати критику, коли психологія досягла більш високого ступеня розвитку та вчені довели, що розвиток не закінчується в 18-20 років, він продовжується все життя. Існують і критичні, і сензитивні періоди, якісь функції розвиваються швидше, якісь - повільніше.

Таким чином, ще одним підходом до проблеми профорієнтації стала концепція вікового розвитку. Її прихильники вважали, що професійний розвиток неприривний, складається з ряду фаз - існують типи професійного розвитку , стадії професійного розвитку спираються на віковий розвиток.

Теорії Ганни Анастазі, Леона Тайлера стверджують, що основою профконсультації є саморозуміння; завдяки саморозумінню людину можна підвести до правильного вибору. [11, c.276-277]

О.Бондарчук виділяє наступні підходи у вирішенні завдань професійної орієнтації. Основні положення діагностичного підходу висвітлені в трьохфакторній моделі профорієнтації Ф.Парсона, що наведена вище. В рамках даної теорії вибір професії розглядається як пошук відповідності між вимогами професії та індивідуальністю. На основі результатів тестування психічних та особистісних особливостей претендента на професію роблять заключення відносно властивій йому, не змінній структурі професійних здібностей.

Сучасний підхід у профорієнтації - особистісно-орієнтований - передбачає своєчасну підтримку та розвиток тих особливостей та характеристик особистості, які будуть передумовою майбутньої успішної професіональної діяльності, сприяють пізнанню оточуючого світу, самопізнанню, самореалізації особистості, усвідомленню власної ролі у виборі професії, прийняття відповідальності за нього. [10, c.27]

Разом з тим, основоположним питанням досліджень у виборі професії здійснило певну переорієнтацію, а саме, на одне з головних місць дослідження постає питання стеатевого вибору професії в молоді. Останнім часом спостерігається загальна тенденція певної фемінізації чоловічої поведінки й маскулінізація жіночої, що позначається на таких сферах, як вибір професії, одяг тощо. На підставі чого необхідно здійснювати нові досліджування у даній сфері та вводити новий понятійний апарат.

Так, у 20 столітті було введено в психологічну термінологію Карлом Юнгом, поняття андрогінії пояснюючи її поняттями Аніма та Анімус. Американський психолог Сандра Бем створила психологічну методику вимірювання маскулінності та фемінності "Статево-рольовий опитувальник" (the Bem Sex-Role Inventory), згідно з якою можна діагностувати чотири типи людей незалежно від їхньої фізіологічної статі: 1) маскулінні (з вираженими чоловічими якостями); 2) фемінні (з вираженими жіночими якостями); 3) андрогінні; 4) невизначені (без виражених якостей маскулінності і фемінності) [19, с. 269]. Існують також інші методики вимірювання маскулінності та фемінності, наприклад, "Опитувальник персональних атрибутів" (Дж. Т. Спенс зі співавторами), "Шкали маскулінності та фемінності" (А. Б. Хейлбрун) та інші [3, с. 140 - 149].

Висновки до I розділу

1. Професійне самовизначення складає важливий момент особистісного самовизначення, розглядається як неперервний процес пошуку сенсу в професійній діяльності, яка обирається, засвоюється і виконується, як процес чергових виборів, кожний з яких - важлива життєва подія, що визначає подальші кроки на шляху професійного розвитку особистості. Центром професійного самовизначення є ціннісно-моральний аспект, розвиток самосвідомості, потреба в професійній компетентності.

2. Сутністю професійного самовизначення є самостійне й усвідомлене знаходження смислів виконуваної роботи та всієї життєдіяльності в конкретній культурно - історичній (соціально - економічної) ситуації. Професійне самовизначення не зводиться до одномоментного акту вибору професії і не закінчується із завершенням професійної підготовки за обраною спеціальністю. Професійне самовизначення здійснюється впродовж всього професійного життя: особистість постійно рефлексує, переосмислює своє професійне буття і самоутверджується в професії.

3. Статево-рольова соціалізація - це засвоєння людиною статевих ролей, суспільних очікувань до цих ролей, а також статевий розвиток особистості, тобто формування психологічних характеристик, що відповідають ролям чоловіка чи жінки. Статеві та ґендерні ролі мають надзвичайно велике значення для нормальної соціалізації особистості серед безлічі ролей, що їх засвоює людина. Ці ролі тісно пов'язані з усвідомленням себе представником певної статі та з нормативами поведінки, характерної для представників цієї статі, вони тісно пов'язані зі статевою ідентичністю особистості.



РОЗДІЛ 2. ЕМПІРІЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ СТАТЕВИХ ОСОБЛИВОСТЕЙ ВИБОРУ ПРОФЕСІЇ СТАРШОКЛАСНИКАМИ

2.1 Методика дослідження

Базою експерименту виступила Вишгородська ЗОШ I-III ступенів №1. В експерименті приймало участь 27 старшокласників (11 клас). Даним особам було надано два бланки - опитувальники. Перший - визначав перевагу ознак маскулінності чи фемінності у даної особи, другий - професійне спрямування.

1. Назва: опитувальник С.Бем; мета: порівняння статевих характеристик жінок і чоловіків, визначення та осмислення поведінки чоловіка і жінки; метод: тест - опитувальник; матеріали: бланк - опитувальник, ручка; форма проведення: групова/індивідуальна; процедура: бланк - опитувальник складається з 60 тверджень - якостей, які можуть бути притаманні особі. При відповіді на дані твердження особа повинна оцінити наявність або відсутність у себе таких якостей з подальшим проставленням відповіді "Так" чи "Ні"; інтерпретація: відповіді необхідно визначити відповідно до таблиці - ключа, за результатами заповнення якої, за кожне збіг з ключем нараховується 1 бал. Потім, визначається показник  фемінінності (F) і маскулінності (M) відповідно до формули:

F = (сума балів за фемінінності): 20

М = (сума балів за маскулінності): 20

Основний індекс IS визначається як IS = (FM) 2,322

Якщо величина індексу полягає в межах від -1 до +1, це говорить про андрогінності. Якщо індекс менше -1, це говорить про маскулінності, індекс більше +1 - про фемінінності; у випадках, коли індекс більше +2,025, - яскраво виражена фемінінність, а якщо індекс менше -2,025 - яскраво виражена маскуліннвсть

2. Назва: диференційно - діагностичний опитувальник Є.Климова (ДДО); мета: визначенні особливостей професійних інтересів старшокласників з різними гендерними характеристиками; метод: етест - опитувальник; матеріали: бланк - опитувальник, ручка; форма проведення: групова/інфдивідуальна; процедура: бланк - опитувальник складається з 2 тверджень А і Б (загальна кількість тверджень - 20) при відповіді на які особа повинна оціннити наявність або відсутність у себе схильностей до того чи іншого спрямування з подальшим проставленням + чи - ; інтерпретація: відповіді необхідно підрахувати відповідно до таблиці -ключа, за результатами заповнення якої, проставити суму плюсів та мінусів у кожному стовпчику і записати у відповідний рядок („+”, „-”).

Найбільша сума балів (7-8) в одному стовпчику є свідченням ступеня вираженості нахилів особи до одного з п'яти типів професій. Якщо не буде переваги певного (одного) типу професії, це є ознакою того, що професійний інтерес ще не сформований.

2.2 Результати дослідження та їх аналіз

За результатаими проведення двух методик і отриманням результатів, застосувавши ключі до кожного з тестів, зіставивши першу та другу методику отримали:

Гендерний тип	Показники професійних інтересів
	Л-П	Л-Т	Л-Л	Л-З	Л-Х.О.
Андрогіний	2,9	3,5	4,6	3,5	5,1
Фемініний	2,7	3,4	4	3,5	5,7
Маскуліний	1,3	4,5	3,8	5,5	4,8

Умовні позначення: Л-П- «людина-природа», Л-Т - «людина-техніка», Л-Л - «людина-людина», Л-З - «людина-знак», Л-Х.О.- «людина-худ.образ».

Аналіз отриманих результатів засвідчив, що старшокласники андрогіного типу, які характеризуються такими рисами як маскуліного так і фемініного типів за методикою «ДДО» виявили схильності до типу професії «людина-художній образ» (5,1). Також їх приваблює тип професії «людина-людина» (4,6). Найменш зацікавленим у представників даної групи викликають професії, що відносяться до типу „людина-природа” (2,9).

У старшокласників фемініного типу, подібно до представників андрогіного типу, найбільше спільності виявилися до типу професії «людина-художній образ» (5,7). На другому місці у фімініних старшокласників тип професії «людина-людина» (4) і найменше значення для них має тип професії «людина-природа» (2,7). Тобто, ми бачимо, що професійні схильності у представників андрогіного і фемініного типів майже однакові, різняться тільки кількістю балів, але ця різниця не значна.

Представники мускуліного типу мають дещо інші результати порівняно з андрогіним і фемініним типами. На першому місці у старшокласників даного типу професії «людина-знак» (5,5). На другому людина-художній образ. На третьому «людина-техніка». Щодо найменшої привабливості серед типів професії, то представники мускуліного типу, як і попередні два типи старшокласників, вказують на професії типу «людина-природа» (1,3). Таким чином, схильності до типів професії у андрогіного і фемініного типів суттєво не різняця, а маскуліний тип виявляє відмінність у тому, що надає перевагу професіям, які відносяться до типів «людина-знак» і «людина-техніка» (Діаграма 1).



Висновки до II розділу

1. Специфіка професійної спрямованості має багато спільного у фімініних та андрогіних типів старшокласників. Дещо відрізняється від них за своєю специфікою професійної спрямованості старшокласники маскуліного типу, які надають перевагу професіям, які традиційно вважалися суто чоловічими. Проте розбіжності між показниками розвитку професійної спрямованості фіксується на рівні тенденції. В цілому результати дослідження засвідчили наявність відмінностей у розвитку професійної спрямованості в залежності від гендерного типу особистості передусім по широті спектру професійних інтересів і схильностей та рівні розвитку тих чи інших інтересів і схильностей.

2. Водночас, переваги, які надають випробувані тим чи іншим професіям фіксується, але часто зустрічаються тотожні уподобання. Тобто, результати теоретико-емпіричного дослідження підтвердили наявність зв'язку між гендерним типом особистості і специфікою прояву професійної спрямованості особистості.



ВИСНОВКИ

Проблема динаміки становлення професійного інтересу займає значне місце в наукових дослідженнях. Аналіз наукової літератури дозволяє визначити таку динаміку розвитку інтересу: зацікавленість   допитливість   пізнання   дія. З.С.Нечипорук розглядає професійний інтерес як одну із властивостей особистості, яка характеризує не лише позитивне ставлення людини до певного виду трудової діяльності, але й її спрямованість на певну діяльність. Є.М.Павлютенков визначив, що усвідомлені потреби при виборі  майбутньої професії породжують відповідні інтереси, що знаходяться в основі діяльності, спрямованої на здійснення всього комплексу мотивації. Дослідник вважав, що потреби виступають у виді основи формування інтересів; ціннісні орієнтації - у вигляді основного змісту цих інтересів; мотиви діяльності - у якості різновидів інтересу.

Поняття гендер використовується в соціальних науках для відображення соціокультурного аспекту статевої приналежності людини і є соціальною конструкцією системи статевих стосунків. Це соціальна організація статевих різниць; культурологічна характеристика поведінки, що відповідає статі в даному суспільстві тепер. Гендер - це „усвідомлене значення статі, соціокультурна маніфестація факту перебування чоловіком або жінкою, освоєні характеристики, очікування й моделі поведінки” (В.Шапіро). Г. - це „набір соціальних ролей; це - костюм, маска, гамівна сорочка, у якій чоловіки й жінки здійснюють свої нерівні танці” (Г.Лернер). Ні стать, але обумовлює психологічні якості, здатності, види діяльності, професії й заняття чоловіків і жінок через систему виховання, традиції й звичаї, правові й етичні норми.

Статева ідентичність, яку можна вважати однією з найістотніших із усіх рольових ідентичностей, пов'язана з розділенням людей на групи чоловіків та жінок і усвідомленням належності людини до тієї чи іншій статі. Вона полягає в переживанні своєї відповідності статевим ролям, тобто таким формам поведінки, які зумовлені біологічними відмінностями між статями (що стосується насамперед сексуальної поведінки та сексуальних почуттів, народженням дітей тощо). Статева ідентичність є не лише однією з найістотніших ідентичностей, а й чи не найпершою, що формується онтогенетично. Коли ми говоримо, що народилася дитина, ми обов'язково наголошуємо, що народився хлопчик чи дівчинка. Ці слова є першою інформацією про себе, яку дитина отримує після народження і продовжує отримувати все своє життя.

Історія культури виробила багато моделей і взірців статевої поведінки. Інформацію про них дитина починає одержувати змалку, формуючи на фундаменті статевої ідентичності те, що ми називаємо ґендером. Треба розрізняти поняття "статева ідентичність" та "ґендерна ідентичність". Якщо статева ідентичність - це переважно усвідомлення себе представником тієї чи іншої статі, то ґендерна ідентичність полягає в переживанні своєї відповідності ґендерним ролям, тобто сукупностям суспільних норм і стереотипів поведінки, характерних для представників певної статі (або таким, що приписуються представникам певної статі суспільно-історичною чи соціокультурною ситуацією).

Таким чином, ідентифікація людини з тим чи іншим типом статі, без сумніву, накладає відбиток на характер його професійного самовизначення. Вибір професії старшокласниками є досить важливим кроком і піддаватись наявним у суспільсьві стереотипам ніколи не потрібно. Робота відіграє важливу роль у житті кожної людини й дуже впливає на її стан та самопочуття. Адже, обрана професія, яка підходить людині як фізично так і морально - скорочує частоту фізичних і психічних проблем, пов'язаних із здоров'ям, і посилює задоволеність людини життям.



СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

Абульханова-Славская К.А. Деятельность и психология личности. - М.: Наука, 1980. - 322 с.

Андреева Г.М. Психология социального познания. - М.: Аспект Пресс, 1997. - 398 с.

Горностай П.П. Основи теорії ґендеру: Навчальний посібник. - К.: К.І.С., 2004. - С. 132-156.

Гендер в мировой экономике. Мировой опыт и экспертиза российской практики. - М., Русская панорама, 2002. - С. 13 - 19.

Головаха Е.И. Жизненная перспектива и ценностные ориентации личности // Психология личности в трудах отечественных психологов. - СПб: Питер, 2000. - С. 256-269.

Джура Олександр. Теоретико - методологічні проблеми дослідження процесу профксійного самовизначення освіти// Вища освіта України №4 - 2003,С. - 32.

Калитеевская Е. Р., Леонтьев Д. А., Осин Е. Н., Бородкина И.И. Смысл, адаптация и самодетерминация у подростков Текст. / Е. Р; Калитеевская, Д. А. Леонтьев; Е. Ж Осин, И: Ж Бородкина;// Вопросы; психологии; 2007. - №2; -С.68-72

Климов Е.А. Психология профессионального самоопределения Текст. / Е. А. Климов. Ростов-на-Дону : Из-во «Феникс», 1996. - 375

Кузина P.X. Психологические особенности профессиональной деятельности военнослужащих женщин Текст.: Автореф. дис.канд. психол. наук. /PX. Кузина. -СПбГУ, 2010.

Лукашевич Н.П., Сигнаевская И.В., Бондарчук Е.И. Психология труда: Учеб.-метод. пособие. Под ряд. Н.П.Лукашевича - К.: МАУП ,1997.

Людмила Сердюк. Психологічні особливості професійного самовизначення старшокласників, 2013 - С. 125 - 130

Мучинский, П. Психология, профессия, карьера Текст. / П. Мучинский. -СПб.: Питер, 2004. 572 с.

Науменко М.В. Гендерная социализация подростков и детерминанты профессиональной самоидентификации - М.: Соцыология,2011 - С. 10 - 38

Овчарова Р.В. Справочная книга школьного психолога.- М., 1996

Павелків Р.В. Вікова психологія - Соціальна ситуація розвитку в юнацькому віці. Професійне самовизначення, 2010 - С. 47 - 61

Печерова М.В., С.В. Ситнік, ПНПУ ім.. К.Д.Ушинського. "Особливості професійних інтересів старшокласників з різними гендерними характеристиками" - С. 11 - 19

Резапкина Г.В. Психология и выбор профессии Текст.: программа предпрофильной подготовки. Учебно-методическое пособие для психологов и педагогов / М. : Генезис, 2005. - 48 с.

Разумникова О.М. Взаимодействие тендерных стереотипов и жизненных ценностей как фактора выбора профессии // Вопросы психологии. 2004. №4. - С. 76 - 83.

Савченко М.Ю. Профориентация. Личностное развитие. Тренинг готовности к экзаменам (9-11 класс) Текст. : Практическое руководство для классных руководителей и школьных психологов / Под науч. Ред. Л.А. Обуховой. М. : Вако, 2012. - 269 с.

Савицька О.В. Статеві та вікові особливості мотивів вибору професії та мотивів навчання студентської молоді. Проблеми сучасної психології, 2013 №21 - с. 639 - 646.



ДОДАТКИ

1. ДИФЕРЕНЦІЙНО-ДІАГНОСТИЧНИЙ ОПИТУВАЛЬНИК Є. КЛИМОВА (ДДО)

Інструкція. Уявіть собі, що ви маєте можливість обрати одну з двох можливих професій. Якій би Ви надали перевагу?

Вибір. Уважно прочитавши два твердження (а і б), обраний варіант позначте знаком „+”, а інший - знаком „ - ”.

Карта самооцінки схильностей

Я хотів (ла) би

1 а. Доглядати за тваринами 2 а. Допомагати хворим людям, лікувати. 3 а. Стежити за якістю виготовлення книжкових ілюстрацій, плакатів. 4 а. Обробляти матеріали (дерево, тканини, метал, пластмасу) 5 а. Обговорювати науково-популярні книжки, статті. 6 а. Вирощувати молодняк (тварин). 7 а. Копіювати малюнки, зображення або настроювати музичні інструменти. 8 а. Розшукувати та пояснювати людям необхідні відомості ( у довідковому бюро, на екскурсії). 9 а. Ремонтувати речі, вироби, одяг, техніку. 10 а. Лікувати тварин. 11 а. Виводити нові сорти рослин. 12 а. Розв'язувати суперечки між людьми, переконувати, заохочувати їх, пояснювати їм незрозуміле. 13 а. Спостерігати, вивчати роботу гуртків художньої самодіяльності. 14 а. Обслуговувати, налагоджувати медичні прилади. 15 а. Складати точні описи, звіти про спостереження. 16 а. Робити лабораторні аналізи. 17 а. Фарбувати або розмальовувати стіни приміщень, поверхні машин, виробів, пристроїв. 18 а. Організовувати культпоходи, екскурсії до театру, музею. 19 а. Виготовляти за кресленнями деталі, вироби, машини, одяг. 20 а. Боротися з хворобами рослин, шкідниками.	1 б. Обслуговувати машини, прилади (спостерігати, регулювати). 2 б. Складати таблиці, схеми, програми обчислювальних машин. 3 б. Стежити за станом і розвитком рослин. 4 б. Доправляти товари до споживача. 5 б. Обговорювати художні твори, п'єси, концерти. 6 б. Тренувати товаришів (молодших) у виконанні будь-яких дій: трудових, навчальних, спортивних. 7 б. Керувати будь-яким вантажним засобом (транспортом або підйомним). 8 б. Оформлювати виставки, вітрини за допомогою художніх засобів або брати участь у підготовці п'єс. 9 б. Шукати і виправляти помилки в текстах, таблицях. 10 б. Виконувати розрахунки, обчислення. 11 б. Проектувати, конструювати нові види промислових виробів. 12 б. Розбиратися у схемах, кресленнях, перевіряти, уточнювати. 13 б. Спостерігати, вивчати життя мікробів. 14 б. Надавати людям медичну допомогу у разі їх травмування. 15 б. Описувати та художньо зображувати події, що спостерігалися або виникли в уяві. 16 б. Приймати, оглядати хворих, проводити з ними бесіди. 17 б. Здійснювати монтаж споруд. 18 б. Грати на сцені, брати участь у концертах. 19 б. Креслити, копіювати мапи, креслення. 20 б. Працювати на клавішних машинах (друкарській, телетайпній).

Таблиця - ключ до ДДО

Людина - Природа	Людина - Техніка	Людина - Людина	Людина - Знакова система	Людина - Художній образ
1 а	1 б	2 а	2 б	3 а
3 б	4 а	4 б	5 а	5 б
6 а	-	6 б	-	7 а
-	7 б	8 а	-	8 б
-	9 а	-	9 б	-
10 а	-	-	10 б	-
11 а	11 б	12 а	12 б	13 а
13 б	14 а	14 б	15 а	15 б
16 а	-	16 б	-	17 а
-	17 б	18 а	-	18 б
-	19 а	-	19 б	-
20 а	-	-	20 б	-
+
-

Інтерпретація результатів. Заповнивши таблицю, підрахуйте суму плюсів та мінусів у кожному стовпчику і запишіть у відповідний рядок („+”, „-”).

Найбільша сума балів (7-8) в одному стовпчику є свідченням ступеня вираженості Ваших нахилів до одного з п'яти типів професій. Якщо у вас не буде переваги певного (одного) типу професії, це є ознакою того, що професійний інтерес ще не сформований. Вам необхідна допомога педагога.

Размещено на Allbest.ru