Размещено на http://www.allbest.ru/

ІНСТИТУТ ПСИХОЛОГІЇ ім. Г.С. КОСТЮКА АПН УКРАЇНИ

УДК 159.923:316.612

Психологічні особливості агресивної поведінки менеджерів комерційних закладів

19.00.01 - загальна психологія, історія психології

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата психологічних наук

Тополов Єгор Вікторович

Київ 2006

Дисертацію є рукопис.

Робота виконана в Інституті психології ім. Г.С. Костюка АПН України.

Науковий керівник: дійсний член АПН України, доктор психологічних наук, професор Максименко Сергій Дмитрович, Інститут психології ім. Г.С. Костюка АПН України, директор.

Офіційні опоненти: доктор психологічних наук, професор Клименко Віктор Васильович, Інститут психології ім. Г.С. Костюка АПН України, головний науковий співробітник лабораторії вікової психофізіології (м. Київ);

кандидат психологічних наук Бараннік Валерій Анатолійович, Національна академія оборони України, провідний науковий співробітник - начальник науково-дослідної групи кафедри психології (м. Київ).

Провідна установа: Харківський національний університет ім. В.Н. Каразіна МОН України, кафедра прикладної психології.

Захист відбудеться “13” червня 2006 р. об 11 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д26.453.01 в Інституті психології ім. Г.С.Костюка АПН України за адресою: 01033, м. Київ, вул. Паньківська, 2.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту психології ім. Г.С. Костюка АПН України за адресою: 01033, м. Київ, вул. Паньківська, 2.

Автореферат розісланий “10” травня 2006 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Балл Г.О.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність дослідження. Проблема агресивності завжди була і залишається однією з найбільш актуальних проблем людського суспільства. Та за сучасних умов, коли швидкі соціальні, політичні, економічні та іншi зміни в нашій країні призводять до глобальної зміни колективної свідомості, агресивність часто стає свого роду захисною реакцією людини на різні життєві негаразди. Науковці, зокрема й українські (Г.А. Гайдукевич, О.Ю. Дроздов, В.М. Крайнюк, Г.В. Ложкін, Н.В. Чеботарьова та інші), вказують, що до підвищеної агресивності призводить комплексна й тривала дія негативних соціальних, психологічних, екологічних та інших чинників.

Особливо значний вплив чинників, які зумовлюють підвищення агресивності, виникає в діяльності комерційних закладів і, зокрема, в діяльності менеджерів. Це, з одного боку, зумовлено специфікою роботи менеджера, яка відрізняється підвищеною стресогенністю (Е. Кирьянова, 1999; Г.Й. Юркевич, 1999; R. Baron, J. Neuman, 1996), що спричиняє як ситуативний, так і особистісний вплив - адже та чи інша властивість особистості може формуватись у професійній діяльності (С.Д. Максименко, 2000, 2004), а з іншого - несформованістю у вітчизняних комерційних закладах культури роботи та стосунків між співробітниками.

Вченими країн СНД та далекого зарубіжжя проблема агресивності менеджерів комерційних закладів досліджена явно недостатньо. Разом з тим очевидно, що дослідження причин виникнення агресивності та особливостей її прояву у менеджерів, розроблення заходів профілактики та корекції агресії дасть змогу запобігти розладам у них психічного здоров'я, підвищити їхнє задоволення своєю роботою, поліпшити психологічний клімат у колективі комерційного закладу, і, як наслідок, ефективність роботи колективу в цілому. Усе це закономірно підвищить конкурентоспроможність закладу, що в умовах ринкової економіки є провідним життєво важливим завданням.

Отже, актуальність проблеми агресивної поведінки менеджерів комерційних закладів, її недостатня наукова розробка зумовили вибір теми нашого дослідження “Психологічні особливості агресивної поведінки менеджерів комерційних закладів”.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження пов'язано з комплексною науково-дослідною темою Інституту психології ім. Г.С.Костюка АПН України “Психологічні основи ефективної діяльності організацій в умовах соціально-економічних змін” (державний реєстраційний номер 0105U000271). Тему дисертаційного дослідження затверджено на вченій раді Інституту психології ім. Г.С.Костюка АПН України (протокол № 10 від 21.10.2004 р.) та узгоджено Радою з координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології в Україні (протокол № 5 від 24.05.2005 р.).

Об'єкт дослідження - агресивна поведінка людини.

Предмет - психологічні особливості агресивної поведінки менеджерів комерційних закладів.

Мета дисертаційної роботи полягає у з'ясуванні причин та закономірностей прояву агресивності менеджерів комерційних закладів, виявленні можливостей та шляхів її профілактики і корекції.

Гіпотези дослідження полягають в тому, що:

агресивна поведінка менеджерів комерційних закладів може зумовлюватися, з одного боку, специфічними особливостями їхньої професійної діяльності (напруженістю, невизначеністю та ін.), а з іншого - їх особистісними особливостями;

для профілактики та корекції агресивності менеджерів комерційних закладів слід застосовувати систему спеціальних психодіагностичних, превентивних та корекційних методів, які якнайповніше враховують специфіку діяльності менеджерів;

наслідком застосування подібної системи має стати нормалізація психічного стану менеджерів, підвищення результативності їх індивідуальної діяльності та діяльності закладу в цілому.

Завдання дослідження:

проаналізувати основні теоретико-методологічні підходи до розуміння феномену агресивності та форм її прояву;

визначити та апробувати комплекс психодіагностичних методик для виявлення агресивності менеджерів;

визначити чинники, які зумовлюють агресивну поведінку менеджерів комерційних закладів та її специфічні особливості;

з'ясувати можливості застосування методів профілактики та корекції агресивної поведінки менеджерів в умовах діяльності комерційного закладу.

Теоретико-методологічною основою дослідження є:

методологія системного підходу до розуміння особистості та системний аналіз розвитку особистості у діяльності (Б.Г. Ананьєв, Л.Ф. Бурлачук, Г.С. Костюк, О.М. Леонтьєв, Б.Ф. Ломов, С.Д.Максименко, С.Л. Рубінштейн та ін.);

психологічні концепції агресивності (С. Андерсон, Ю.М. Антонян, А. Бандура, А. Басс, Л.Берковітц, Д. Доллард, Б. Крєйхи, Г.В.Ложкін, К. Лоренц, Н. Міллер, А.А.Реан та ін.);

сучасна методологія організації та проведення психологічного дослідження (Б.Г. Ананьєв, Л.Ф. Бурлачук, В.М. Дружинін, Т.В. Корнілова, Б.Ф. Ломов, С.Д. Максименко та ін.).

У процесі виконання дисертаційного дослідження застосовувались такі методи: теоретичний аналіз і узагальнення наукових джерел з проблеми дослідження; вивчення анамнестичних даних; спостереження; бесіда; опитування у формі анкетування; психодіагностичні методики (визначення проявів агресивності за методиками А. Басса і А. Даркі, А. Ассінгера, “Тест руки”, визначення особистісних особливостей за методикою багатофакторного дослідження особистості Р. Кеттела); метод експертних оцінок; констатуючий та формувальний експеримент; методи обробки та інтерпретації даних: 1) кількісний аналіз із використанням методів описової і математичної статистики (перевірка форми розподілу за ексцесом та асиметрією, порівняння середніх значень за t-критерієм Ст'юдента, кореляційний аналіз); 2) якісний аналіз.

На етапі формувального експерименту надавалися відповідні до отриманих у ході досліджень рекомендації з метою профілактики та корекції агресивної поведінки менеджерів комерційних закладів та апробовано психокорекційний тренінг.

Організація дослідження. Дисертаційне дослідження виконувалося в чотири етапи. агресивний поведінка менеджер агресивність

На першому етапі проаналізовані основні теоретико-методологічні підходи до розуміння феномену агресивності, форм її прояву, основних чинників агресивної поведінки людини, визначені специфічні особливості діяльності менеджерів, які сприяють у них проявам агресивної поведінки.

На другому - розроблено програму дослідження, остаточно сформовано батарею дослідницьких методик, проведено пілотажний та констатуючий експеримент, здійснено статистичну обробку, аналіз та інтерпретацію отриманих результатів.

На третьому - проаналізовано підходи щодо профілактики та корекції агресивної поведінки, організовано та здійснено формувальний експеримент, спрямований на відпрацювання процедури та виявлення ефективності тренінгу профілактики і корекції агресивної поведінки менеджерів.

На четвертому етапі узагальнено всі отримані в ході проведених досліджень дані, розроблено практичні рекомендації, сформульовано висновки, завершено оформлення дисертаційної роботи.

Експериментальна база дослідження. Дослідно-експериментальна робота проводилася на базі комерційних банків та приватних промислових підприємств: Київських та Дніпропетровських міських дирекцій і відділень АТ “Індустріально-експортний банк”, ВАТ “Дніпропетровська шпалерна фабрика”, ВАТ “Стахановський завод феросплавів”, ВАТ “Стахановський вагонобудівний завод”, ВАТ “Торговий дім “Стахановський завод гумотехнічних виробів”, Серговського філіалу ТОВ “Луганське енергетичне об'єднання”, ТОВ “Інтермет” (м. Стаханов). Дослідженням було охоплено 208 менеджерів (128 чоловіків та 80 жінок)

Надійність і достовірність результатів дослідження забезпечувалися методологічною обґрунтованістю вихідних положень, різнобічним теоретичним аналізом проблеми, відповідністю методів, що застосовувались, завданням дослідження, кількісним і якісним аналізом отриманого емпіричного матеріалу, достатньою репрезентативністю вибірки. Обробка даних здійснювалася на персональному комп'ютері за допомогою електронних таблиць MS Excel та комп'ютерного пакету статистичних програм Statistical Package for Social Science (SPSS 10.0 for Windows).

Оскільки агресивна поведінка менеджерів комерційних закладів ще не була досліджена належним чином, дисертаційне дослідження позначене науковою новизною, яка полягає у визначенні:

1) психологічних особливостей агресивної поведінки менеджерів комерційних закладів;

2) основних та додаткових чинників такої поведінки;

3) чинників, що можуть попереджувати агресивну поведінку менеджерів.

Теоретичне значення дослідження полягає у:

1) подальшому розвитку методичних підходів до дослідження агресивної поведінки людини;

2) удосконаленні систематизації чинників, що можуть провокувати виникнення агресивної поведінки у людини і, зокрема, у менеджерів комерційних закладів.

Практичне значення результатів дослідження полягає в тому, що отримані результати та надані відповідно до них рекомендації можуть бути використані: 1) під час розробки та здійснення в різних комерційних закладах системи заходів, спрямованих на профілактику та корекцію агресивної поведінки менеджерів; 2) у підготовці менеджерів з персоналу та керівників комерційних закладів.

Результати дослідження впроваджено в таких комерційних банках та приватних промислових підприємствах: АТ “Індустріально-експортний банк” (м. Київ), Дніпропетровська філія АТ “Індустріально-експортний банк”, ВАТ “Стахановський завод феросплавів”, ВАТ “Стахановський вагонобудівний завод”, ВАТ “Торговий дім “Стахановський завод гумотехнічних виробів”, Серговська філія ТОВ “Луганське енергетичне об'єднання”, ТОВ “Компанія з управління активами “АОЛА” (м. Київ), ТОВ “Інтермет” (м. Стаханов). Про результати впровадження отримано 8 довідок.

Апробація роботи. Головні положення дисертації відображено в наукових публікаціях, вони доповідалися й обговорювалися на засіданнях лабораторій психофізіології та психології навчання Інституту психології ім. Г.С.Костюка АПН України. Також результати дисертаційного дослідження апробовано на: Методологічному семінарі “Теоретико-методологічні проблеми розвитку особистості в системі неперервної освіти” (Київ, 2004), звітній науковій сесії Інституту психології ім. Г.С. Костюка АПН України “Психологічні проблеми навчання, виховання та розвитку особистості (Київ, 2005), “Днях науки - 2005” в Гуманітарному університеті “Запорізький інститут державного та муніципального управління” (Запоріжжя, 2005), Першому всеукраїнському конгресі психологів (Київ, 2005).

Публікації. Результати дисертації викладено у 6 статтях у фахових виданнях, затверджених ВАК України та 1 тезах виступів на наукових конференціях.

Структура та обсяг роботи. Дисертація складається з вступу, чотирьох розділів, висновків, списку використаної літератури (197 найменувань) та додатків. Основний зміст дисертації викладено на 158 сторінках. Робота містить 28 таблиць та 5 рисунків.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність проблеми, визначено об'єкт і предмет дослідження, його мету, гіпотези і завдання, розкрито теоретико-методологічні основи, методи та організацію дослідження, викладено наукову новизну, теоретичне і практичне значення роботи, наведено відомості про апробацію результатів дослідження та впровадження їх у практику.

У першому розділі “Теоретичні засади дослідження агресивної поведінки менеджерів” проаналізовано поняття агресії та агресивності, визначено загальні чинники агресивної поведінки людини, а також ймовірні чинники та найбільш типові прояви агресивної поведінки менеджерів комерційних закладів.

Аналіз літературних джерел, пов'язаних із проблемою агресивності, дав можливість пристати до думки більшості науковців про неусталеність та неоднозначність розуміння агресії. У найбільш розповсюдженому розумінні поняття агресія містить у собі такі положення: 1) агресія, як правило, передбачає навмисне, цілеспрямоване спричинення шкоди; 2) об'єктом агресії є жива істота; 3) жертви повинні мати мотивацію уникнення подібного поводження з собою (О.В. Волянська, Г.А. Гайдукевич, О.Ю Дроздов, В.М. Крайнюк, R. Baron, D. Richardson). При цьому характерною особливістю поведінки агресора є намагання спричинити найбільшу шкоду об'єкту агресії і при цьому самому зазнати як можна меншої шкоди (K. Bjorkqvits та ін.). Агресія також може розумітися як психічний стан, властивість особистості, об'єкт потреби та поведінковий прояв (С.Л. Кравчук). Поняття агресії відрізняють від поняття агресивності. Якщо агресія розуміється як поведінка чи певні дії, то агресивність розуміється як властивість особистості, яка характеризує готовність людини до агресивних дій (О.Б. Бовть, Г.А. Гайдукевич, О.Ю. Дроздов, А.Е. Мелоян, Т.Р. Морозова, Л.Б. Сікорська, Н.М. Цап).

Проблема чинників агресивної поведінки, їх місця та ступеня впливу на формування та прояв цього феномену також досліджена недостатньо. У вирішенні цієї проблеми здебільшого виділяють три основні підходи: 1) агресивність трактується як уроджена, інстинктивна властивість людини (С. Шпільрейн, А.Аdler, C. Jung, K. Lorenz та ін.); 2) агресія розглядається як поведінкова реакція на фрустрацію (J. Dollard, N. Miller, L. Berkowitz); 3) агресивність розглядається як характеристика поведінки, що формується в результаті научіння (R. Baron, D. Richardson).

Одними з основних чинників набування особистістю підвищеної агресивності вважаються недоліки сімейного виховання, спостереження за моделями агресивної поведінки інших у реальному житті, на кіно- і телеекранах чи комп'ютерних іграх. Істотна роль у зародженні і формуванні готовності людини до агресії, а також у її реалізації відводиться і ситуативним чинникам, таким як: вплив кліматичних умов, температури навколишнього середовища, підвищений шум, велике скупчення людей, неприємний запах та тіснота у приміщенні, дискомфорт, зазіхання на особистий простір, вороже соціальне середовище, біль, виникнення стресової ситуації, очікування помсти за власні агресивні дії, вживання алкоголю, сексуальне збудження. Вважається, що чоловікам властива порівняно вища агресивність (переважно за показниками фізичної та прямої агресії).

Як особистісні фактори, які зумовлюють підвищення рівня агресивності, розглядають: підвищену ворожість та подразливість, підвищений рівень тривожності та депресії, підвищену емоційну реактивність, негативну афективність, перевищену самооцінку, певні особливості мотиваційної сфери, низький рівень розвитку інтелекту, антисоціальну спрямованість особистості, заздрісність, схильність приписувати оточуючим агресивні наміри тощо.

Серед чинників, які перешкоджають прояву агресивності, називають: можливість покарання за агресію, любов, дружні стосунки, а також такі особистісні якості як поміркованість, толерантність, завбачливість, безконфліктність, високий самоконтроль.

Проведений нами аналіз дає можливість припустити, що істотною передумовою виникнення у менеджера агресивної поведінки є брак у нього професійної компетентності та професійно важливих якостей: неможливість менеджера належною мірою виконувати управлінські та педагогічні функції; його нездатність інтегрувати досвід, знання, навички та вміння, як власні так і підлеглих, організовувати їх працю; недостатній розвиток в нього інтелектуально-аналітичних, вольових та інших особистісних якостей; нездатність менеджера швидко пристосовуватися до швидких соціально-економічних змін в суспільстві та нових професійних вимог; порушеннях у структурі його професійної мотивації.

Серед основних ситуативно-професійних причин, які потенційно можуть провокувати агресивну поведінку менеджерів комерційних закладів, різні автори вказують: зміни умов праці, дефіцит часу, інформаційні перевантаження, необхідність наднормативної роботи, сильну втому та стрес, тривалу напруженість, необхідність постійної готовності до непередбачуваних ситуацій та ризику, боязнь невдач, відчуття загрози, ускладнення на роботі, невизначеність, зловживання алкоголем, перебільшений контроль за діяльністю з боку керівництва, впевненість у несправедливому ставленні по відношенню до себе з боку співробітників та керівництва, матеріальне покарання та інші штрафні санкції, “третирування на роботі” з боку співробітників та керівництва, недостатня заробітна плата.

Переважними формами прояву агресії менеджерів вважаються вербальна і пасивна, що можуть проявлятися як у прямій, так і непрямій формі. Агресивність менеджера має неминуче негативно позначатись на його підлеглих і негативно впливати на результативність діяльності колективу комерційного закладу. Звідси очевидною постає необхідність запровадження спеціальних заходів профілактики агресивної поведінки менеджерів.

У другому розділі “Методи та організація дослідження” викладено обґрунтування вибору методів констатуючого та формувального дослідження, характеристика та опис цих методів, а також дані щодо організації досліджень.

Добір методичного інструментарію для визначення чинників та специфічних особливостей агресивної поведінки менеджерів комерційних закладів базувався на тому, що застосовані діагностичні засоби мають надати інформацію щодо: типологічних особливостей агресивної поведінки менеджерів; того, яким чином набувається, провокується й регулюється їхня агресивна поведінка; особистісних, особистісно-професійних, ситуативних та ситуативно-професійних чинників агресивної поведінки менеджерів.

З огляду на вищесказане, для проведення досліджень були відібрані такі методи як спостереження, бесіда, опитування (анкетування), психодіагностичні методики (визначення проявів агресивності за методиками А. Басса і А. Даркі, А.Ассінгера, “Тест руки”, визначення особистісних особливостей за методикою багатофакторного дослідження особистості Р. Кеттела), метод експертних оцінок. Було враховано, що специфіка досліджуваного явища - агресивної поведінки - вносить певні труднощі у використання наявних методів, і що при застосуванні опитувальників неможливо уникнути недоліків, які, насамперед, пов'язані із викривленнями результату тесту за рахунок дії соціальної бажаності у респондента.

У дослідженні взяли участь 208 менеджерів комерційних закладів (128 чоловіків та 80 жінок) восьми приватних промислових підприємств та двох міських дирекцій і відділень комерційного банку, кожен з яких мав від 5 до 100 підлеглих.

На основі аналізу розроблених різними вітчизняними авторами підходів до здійснення психокорекційної роботи щодо агресивної поведінки, як найбільш придатні для проведення власного формувального експерименту були визначені окремі вправи та загальна структура тренінгу, опрацьованого Г.А. Гайдукевичем. Зазначений тренінг є інтегративним з елементами різних психокорекційних технік, основу яких склали психоаналіз та теорія научіння. Він найбільше відповідав завданням дослідження та особливостям досліджуваної вибірки, оскільки вже був апробований на дорослих людях (курсантах), був достатньо високоефективним, мав комплексне спрямування і, що найголовніше, можливості для модифікації.

Метою тренінгу є пошук альтернативних агресії (соціально прийнятних) засобів задоволення власних потреб у міжособовій взаємодії і в професійній діяльності. Вказаний тренінг, зважаючи на специфіку здійснюваних нами досліджень і вибірки (досліджувані менеджери, зазвичай, обмежені у вільному часі через високе професійне навантаження), було модифіковано і скорочено таким чином, щоб його проведення виявилось практично здійсненним (одне-два заняття загальною тривалістю 3,5 - 4 години).

У формувальному експериментальному дослідженні взяли участь менеджери комерційних банків та приватних промислових підприємств з числа тих, що брали участь у констатуючому експерименті. Для проведення психокорекційного тренінгу була відібрана група менеджерів із 57 осіб (46 чоловіків та 11 жінок), у яких був виявлений підвищений рівень агресивності за методиками “Тест руки” (+3 бали і вище) і А. Басса і А. Даркі (65 балів і вище). Із досліджуваних менеджерів було сформовано п'ять тренінгових груп кількістю 8 - 15 учасників (по одній групі в Києві та Дніпропетровську і три групи у Стаханові).

Планування формувального експерименту, насамперед, мало на меті розроблення та відпрацювання такої процедури тренінгу, щоб він давав можливість неодноразового його повторення з особами, які вже брали у ньому участь.

У третьому розділі роботи “Емпіричне дослідження психологічних особливостей та чинників агресивної поведінки менеджерів комерційних закладів” представлені та проінтерпретовані результати щодо встановлених у ході досліджень загальних особливостей агресивної поведінки менеджерів комерційних закладів, статевих, вікових та професійних особливостей такої поведінки, її співвідношення з різними професійно важливими якостями менеджерів та ефективністю їх діяльності.

Отримані результати засвідчують, що досліджувані менеджери комерційних закладів переважно задоволені основними аспектами власної професійної діяльності, більшість з них виявляють високу зацікавленість у своєму місці роботи. Разом з тим, близько половини досліджуваних, внаслідок регулярної необхідності вирішувати несподівані і складні завдання, зазнають постійного стресового впливу, що може потенційно провокувати прояви агресивної поведінки. До таких самих наслідків у третини менеджерів може призводити і переповненість робочого приміщення та втома, яку викликає у них робота.

Лише незначний відсоток менеджерів, за результатами анкетування, відзначається підвищеною конфліктністю і агресивністю. Однак, спираючись на дані неформальних бесід з досліджуваними, можна стверджувати, що невдоволення менеджерів різними аспектами професійної діяльності, прояви їх агресивності та конфліктності є все ж дещо вищими за отримані в результаті анкетування, хоча зовнішні прояви агресивної поведінки (крик на підлеглих та ін.) не дуже поширені, а прояви агресії із застосуванням фізичної сили взагалі практично не трапляються. Досліджувані менеджери більш схильні до вербальних та пасивних агресивних дій, ніж до фізичних та активних. Серед основних причин, що можуть провокувати конфлікти та агресивність, були названі великі навантаження на роботі, протегування деяких колег, не завжди справедлива, на думку менеджерів, оплата їхньої праці.

За двома психодіагностичними методиками, спрямованими на визначення проявів агресивності на основі аналізу відповідей досліджуваних на набір питань (А. Басса і А. Даркі та А. Ассінгера), як і у випадку з анкетуванням, виявилось, що тільки у 3 - 7 % досліджуваних рівень агресивності підвищений. Однак, за проективною методикою “Тест руки” виявилось, що підвищений рівень агресивності має щонайменше 40 % досліджуваних, а явно підвищений рівень (3 - 7 балів) - щонайменше 14 %. Тому окреме застосування анкети чи суб'єктивних психодіагностичних методик не надає можливості отримати достатньо достовірні дані щодо різних аспектів агресивної поведінки менеджерів. Разом з тим, комплексне дослідження агресивності із включенням анкетування та різних методик, у тому числі і проективних, надає можливість із більшою точністю виявляти осіб з підвищеним рівнем агресивності і залучати їх до відповідних профілактично-коригувальних заходів.

Результати досліджень дали можливість до провідних чинників агресивної поведінки менеджерів комерційних закладів віднести їхню втому на роботі та невдоволення власною професійною діяльністю. Менеджери, які відрізняються підвищеною конфліктністю у позапрофесійній взаємодії (зокрема, у сімейній), потенційно мають більш високий ризик виникнення конфліктів на роботі. До чинників, які запобігають агресивній та конфліктній поведінці менеджерів комерційних закладів, можна віднести високий інтелект, самоконтроль, нормативність поведінки та ін. (показники “інтелектуальних” та “емоційно-вольових особливостей” за методикою Р. Кеттела).

Виявилось, що чоловіки-менеджери мають достовірно вищі результати за показниками “активної агресії” - фізичної і вербальної, і, як наслідок, за “індексом агресивності” методики А. Басса і А. Даркі, до якого названі показники входять, а також за “інтегральним показником рівня агресивності” методики “Тест руки”. І разом з тим, що логічно узгоджується з вищезазначеним, такі показники методики А. Басса і А. Даркі, які можна віднести до “пасивної агресії”, як “образа”, “аутоагресія” та “індекс ворожості” виявилися достовірно вищими у жінок. Це повністю відповідає даним різних дослідників щодо властивої чоловікам порівняно вищої за жінок агресивності (переважно за показниками фізичної та прямої агресії).

“Індекс агресивності” за методикою А. Басса і А. Даркі виявився достовірно вищим у менеджерів, вік яких становить 31 - 40 років, ніж в інших вікових групах. Можливим поясненням цього може бути те, що саме цей вік є вирішальним для професійного становлення і кар'єрного зростання менеджера. Тому підвищена агресивність може зумовлюватися, з одного боку, вираженою націленістю на здобуття будь-що якихось поставлених цілей, а з іншого, виступати як реакція на відносні професійні невдачі.

Встановлено, що менеджери банківської сфери мають вищий рівень вдоволення провідними аспектами власної професійної діяльності, вищі показники “інтелектуальних” і “емоційно-вольових” особливостей (за методикою Р. Кеттела) та нижчий рівень прояву конфліктної та агресивної поведінки, ніж у менеджерів, які працюють на приватних промислових підприємствах. Можливими причинами вказаних відмінностей між менеджерами банківської та промислової сфери можуть бути: 1) порівняно вищий рівень оплати праці і комфортніші умови праці у менеджерів-банкірів; 2) вищий рівень загальної культури менеджерів та інших співробітників банківської сфери, ніж у менеджерів, які працюють у промисловості; 3) відмінності у загальноприйнятих нормах поведінки в зазначених сферах діяльності менеджерів.

При вивченні особливостей агресивної поведінки менеджерів комерційних закладів важливим завданням є визначення співвідношення такої поведінки з різними професійно важливими якостями менеджерів та ефективністю їхньої діяльності. Отримані результати засвідчили, що більш ефективні менеджери: 1) частіше у процесі своєї професійної діяльності вирішують несподівані і складні завдання; 2) схильні нижче оцінювати ступінь власної втоми і навантаження на роботі. Пояснення останнього може полягати в тім, що у більш ефективних менеджерів нижча оцінка власного ступеню втоми і навантаження може зумовлюватися їхніми більшими здібностями до менеджерської роботи, кращим здоров'ям та працездатністю, вмінням більш раціонально організувати та здійснювати власну діяльність.

Усі показники задоволення менеджерів провідними аспектами власної професійної діяльності мають достовірні позитивні зв'язки із експертною оцінкою лояльності досліджуваних до власного керівництва і комерційної структури в цілому (r = 0,22 - 0,36; p 0,01). Задоволення взаєминами з начальством та роботою своїх підлеглих у менеджерів достовірно пов'язана з експертною оцінкою надійності, здатності до опанування нових форм діяльності, вмінням знаходити спільну мову з підлеглими та клієнтами, загальної ефективності роботи (r = 0,14 - 0,34; p 0,05 - 0,01).

Доведено, що професійна конфліктність і агресивність є негативними професійними якостями. Вони також виступають як чинники, що негативно впливають на ефективність діяльності менеджерів комерційних закладів.

Також доведено, що всі три основні показники методики багатофакторного дослідження особистості Р. Кеттела (“інтелектуальні” і “емоційно-вольові особливості”, “комунікативні властивості й особливості міжособистісної взаємодії”) можна розглядати як професійно важливі для менеджерів комерційних закладів якості, оскільки вони тісно пов'язані з показниками проведеної експертної оцінки ефективності діяльності та професійно важливих якостей досліджуваних менеджерів (r = 0,14 - 0,25; p 0,05 - 0,01).

У четвертому розділі роботи “Профілактика та корекція агресивної поведінки менеджерів” викладені загальні рекомендації щодо профілактики агресивної поведінки менеджерів комерційних закладів, розроблені на основі результатів здійсненого теоретичного та емпіричного дослідження, а також програма корекції агресивної поведінки менеджерів, опис та результати досліджень щодо її апробації.

У профілактиці агресивної поведінки менеджерів виділено два основних напрямки: 1) заходи щодо підвищення професійної спроможності менеджера, нестаток якої може зумовлювати агресивну поведінку; 2) організаційні заходи, спрямовані на раціональну організацію праці менеджерів, нівелювання ситуативних факторів, потенційно здатних провокувати їх на агресивні дії.

Заходи першого напрямку мають бути спрямовані на: підвищення професійної компетентності, управлінських, педагогічних й організаційних якостей менеджерів, їх здатності інтегрувати досвід, знання, ідеї, навички та вміння, як власні так і підлеглих; розвиток у них інтелектуально-аналітичних, вольових й інших професійно важливих особистісних якостей. Заходи другого напрямку мають бути спрямовані на те, щоб: знизити ступінь втоми та рівень стресу, який зазвичай викликає у менеджерів їхня праця, підвищити задоволення менеджерів власною професійною діяльністю, підвищити рівень їх професійної мотивації, поліпшити їхні стосунки з підлеглими, колегами, керівництвом. Отже, запровадження на різних етапах роботи з персоналом комплексу подібних заходів надасть можливість підвищити конкурентоспроможність комерційних закладів.

Основою формувального експериментального дослідження стало проведення двох тренінгових занять у п'яти групах менеджерів з підвищеним рівнем агресивності. На першому занятті виконувалися вправи першого (актуалізація “Я-станів” і “Я-мотивацій”) і другого (вивчення мотивів власної агресивної поведінки) етапів; на другому - вправи третього етапу, спрямовані на усвідомлення власного ставлення до агресивної поведінки, вибір найбільш прийнятного способу розрядження гніву. Загальні підсумки тренінгу були визнані ведучим і учасниками як позитивні, пізнавальні й життєво корисні.

Через тиждень після проведення тренінгу досліджувані були ще раз протестовані за методиками “Тест руки”, А. Басса і А. Даркі. Порівняння результатів тестувань показало, що за методикою А. Басса і А. Даркі рівень агресивності знизився у 51 із 57 досліджуваних, у 5 залишився на тому самому рівні, і у 1 підвищився. За методикою “Тест руки” рівень агресивності знизився у 46 досліджуваних, у 9 залишився на тому самому рівні, і у двох підвищився. Середнє зниження рівня агресивності у вибірці досліджуваних після проведення тренінгу за методикою А. Басса і А. Даркі становило 6,3 бали, за методикою “Тест руки” - 1,53, і є статистично достовірним (p 0,001) (див. табл. 1).

Таблиця 1

Порівняння рівня агресивності досліджуваних менеджерів до і після проведення тренінгу (n = 57)

Таким чином, можна зробити висновок про ефективність та доцільність застосування опрацьованого тренінгу для коригування та профілактики агресивної поведінки менеджерів. Проведене формувальне експериментальне дослідження, насамперед, мало своєю метою відпрацювання процедури тренінгу та виявлення його ефективності у загальноприйнятих кількісних параметрах. Важливим стало те, щоб тренінг міг бути неодноразово повторений із менеджерами, які вже брали у ньому участь. Отже, процедура запропонованої нами загальної схеми профілактики та корекції агресивної поведінки менеджерів комерційних закладів може бути такою: 1) визначення осіб із підвищеним рівнем агресивності, які можуть потребувати психокорекційної роботи (на основі застосування психодіагностичних методик); 2) проведення з ними психокорекційного тренінгу, визначення індивідуальної зміни рівня агресивності (за необхідності, повторення тренінгу особами, у яких рівень агресивності знизився не достатньо); 3) періодична діагностика рівня агресивності у досліджуваних (один раз на 3 - 6 місяців), і у випадку підвищення цього рівня до певної межі - повторне проведення тренінгу.

ВИСНОВКИ

АННОТАЦИЯ

Тополов Е.В. Психологические особенности агрессивного поведения менеджеров коммерческих учреждений. - Рукопись.

Диссертация на соискание учёной степени кандидата психологических наук по специальности 19.00.01 - общая психология, история психологии. - Институт психологии им. Г.С. Костюка АПН Украины. - Киев, 2006.

Диссертация посвящена определению факторов, предопределяющих агрессивное поведение менеджеров коммерческих учреждений, специфических особенностей такого поведения и выяснению на этой основе возможностей применения методов профилактики и коррекции агрессивного поведения менеджеров в условиях деятельности коммерческого учреждения.

Показано, что агрессивное поведение менеджера может предопределяться разными личностными, профессиональными и ситуативными факторами. Ведущими факторами агрессивного поведения исследуемых менеджеров оказались их усталость на работе и неудовлетворенность собственной профессиональной деятельностью. Препятствуют агрессивному и конфликтному поведению менеджеров личностные качества, связанные с показателями “интеллектуальных” и “эмоционально-волевых особенностей” (по методике Р. Кеттела). Показано, что исследуемые менеджеры более склонны к вербальным и пассивным формам агрессии, чем к физическим и активным. Менеджеры, отличающиеся повышенной конфликтностью во внепрофессиональном взаимодействии, имеют более высокий риск проявления конфликтного поведения на работе.

У мужчин-менеджеров выявлен более высокий уровень агрессивности по показателям “активной агрессии”, а у женщин - “пассивной”. У менеджеров банковской сферы уровень проявления конфликтного и агрессивного поведения оказался ниже, чем у менеджеров, работающих на частных промышленных предприятиях. Определены возможные причины указанных отличий.

Установлено, что более эффективные менеджеры чаще в процессе своей профессиональной деятельности решают неожиданные и сложные задачи и склонны ниже оценивать степень собственной усталости и нагрузки на работе. Все показатели удовлетворенности менеджеров ведущими аспектами собственной профессиональной деятельности имеют достоверные положительные связи с экспертной оценкой лояльности исследуемых к собственному руководству и коммерческой структуры в целом. Удовлетворенность взаимоотношениями с начальством и работой своих подчиненных у менеджеров достоверно связана с экспертной оценкой надежности, способности к овладению новыми формами деятельности, умением находить общий язык с подчиненными и клиентами, общей эффективностью работы.

На основе результатов проведенных исследований были разработаны рекомендации и тренинг, направленные на коррекцию и профилактику агрессивного поведения менеджеров. Сделан вывод, что при осуществлении профилактики агрессивного поведения менеджеров первоочередное внимание следует уделить профилактике их усталости на работе и повышению удовлетворенности собственной деятельностью. Индивидуальную профилактику и коррекцию агрессивного поведения менеджеров следует осуществлять на основании результатов комплексного исследования с использованием психокоррекционных тренингов. Это даст возможность предотвратить проявления агрессивного поведения менеджеров и будет способствовать повышению результативности их индивидуальной деятельности и деятельности коммерческого учреждения в целом.

Разработанный для коррекции и профилактики агрессивного поведения менеджеров тренинг оказался достаточно эффективным Процедура общей схемы профилактики и коррекции агрессивного поведения менеджеров коммерческих учреждений может быть такой: 1) определение лиц с повышенным уровнем агрессивности, нуждающихся в психокоррекционной работе; 2) проведение с ними психокоррекционного тренинга, определение индивидуального изменения уровня агрессивности; 3) периодическая диагностика уровня агрессивности у менеджеров, и в случае повышения этого уровня до определенных значений - повторное проведение тренинга.

Ключевые слова: агрессивное поведение, коррекция, профилактика, менеджеры коммерческих учреждений, факторы агрессивного поведения.

SUMMARY

Topolov, Ye.V. Psychological peculiarities of aggressive behaviour of business managers. -- Manuscript.

Thesis for Candidate degree in psychology, speciality 19.00.01 - General Psychology; History of Psychology. - G.S. Kostiuk Institute of Psychology at the Academy of Pedagogical Sciences of Ukraine. - Kyiv, 2006

The dissertation investigates the factors that effect in the aggressive behaviour of business managers, along with eliciting of specific features of such behaviour and seeking for feasible measures to be used for prevention and correction of managers' aggressive behaviour under conditions of business activities.