Попередження суїцидальної поведінки дітей та підлітків

Размещено на http://www.allbest.ru

Размещено на http://www.allbest.ru

Охорона дитинства в Україні -- загальнонаціональний пріоритет, мета якого забезпечення реалізації прав дитини на життя, охорону здоров'я, освіту, соціальний захист та всебічний розвиток особистості.

У сучасному світі збільшується кількість дітей, які потребують особливої уваги. Це діти, для яких характерні:

негативна поведінка;

схильність до злочинності;

відхилення у психічному розвитку;

схильність до суїциду.

Самогубство (суїцид) -- це крайній вид аутоагресії, навмисне самопозбавлення життя.

Перше літературне джерело, де згадано про суїцид, давньоєгипетський твір, написаний ще в XXI ст. до н.е., «Полеміка людини з душею». Весь твір пронизаний замкненістю і самотністю, людина почувається одинокою у світі, де все для неї чуже і вороже. Смерть здається єдиним виходом із полону страждань. Самогубство засуджували давньогрецькі мислителі Сократ, Платон, Аристотель. Першим в історії церкви самогубство засудив Августин Блаженний. Він вважав це явище порушенням основної заповіді «Не вбий».

Французький соціолог Еміль Дюркгейм (1858--1917) у Х1Х ст. вирішив з'ясувати, які соціальні причини самогубства. Він стверджував, що, досліджуючи проблеми самогубства, передусім слід ураховувати зовнішні обставини, умови суспільства, за яких живе людина. Праця Дюркгейма «Суїцид» стала початком нової течії в соціології-суїцидології.

Виділяють чотири види самогубства:

егоїстичне (найбільш поширене);

апомічне; суїцидальний молодь фаталістичний

фаталістичне;

альтруїстичне.

Егоїстичне самогубство -- трапляється, коли індивід слабко пов'язаний із суспільством і живе, повністю від нього відокремлений.

Апомічне самогубство -- результат неспроможності людини пристосуватися до швидких змін у суспільстві.

Фаталістичне самогубство -- результат посиленого контролю групи над індивідом, якому стає нестерпною надмірна опіка.

Альтруїстичне самогубство -- трапляється, коли особа відчуває надобов'язок і ставить інтерес групи вище за власний.

Три причини суїцидальної поведінки:

бажання вбити;

бажання бути вбитим;

бажання померти.

Психоамалітики досліджували суїцид з погляду міжособистісних стосунків: людина втрачає ідентичність із зовнішнім світом, тривалий час перебуває в образі «негативного Я», переживає душевний дискомфорт, лише здійснивши самогубство, виявляє своє вороже ставленця до інших і до світу загалом.

Молодь найвразливіша до соціальних негараздів у суспільстві. Сьогодні зростає кількість чинників, що схиляють молодь до самогубства.

Десять основних мотивів суїцидальної поведінки серед молоді:

Переживання образи, одинокості, відчуженості.

Реальна або уявна втрата батьківської любові, нерозділене кохання, ревнощі.

Переживання, пов'язані зі смертю одного з батьків, розлучення батьків.

Почуття провини, сорому, образи, незадоволення собою.

Страх перед ганьбою, глузуванням, приниженням.

Страх перед покаранням.

Любовні невдачі, вагітність.

Почуття помсти, шантажу.

Бажання привернути до себе увагу, викликати жаль, співчуття.

Співчуття або наслідування приятелів, героїв книг.

Щодо останнього мотиву, то виявлена пряма залежність між кількістю самогубств, які демонструють телебачення та інші засоби масової інформації, й реальною кількістю самогубств у суспільстві.

Проведення соціологічної анкети для учнів 11-х класів (116 осіб) «Ставлення до проблеми самогубств» дало можливість виявити характерні мотиви підліткових самогубств:

домінування почуттів безнадії та безпорадності;

підвищена чутливість до образи власної гідності;

максималізм в оцінках подій і людей;

невміння передбачати справжні наслідки своїх вчинків.

У період становлення особистості властива самовпевненість, поєднуючись із вищевказаними рисами, вона може спричинити відчуття відсутності виходу, фатальності конфлікту, загострює переживання відчаю та самотності. При такому внутрішньому стані навіть незначний стрес може привести дитину до небезпеки суїциду. Явним натяком на суїцидальні тенденції є зловживання наркотиками та алкоголем. Приблизно половина молодих людей, які здійснили суїцид, перед цим самостійно приймали ліки.

З програми корекційної та профілактичної роботи з попередження суїцидальної поведінки дітей та підлітків.

Виявлення дітей, які мають труднощі у навчанні, проблеми в поведінці й ознаки емоційних розладів:

бесіди з вчителями;

спостереження в класах;

тестування, аналіз анкет школярів.

Переадресування до спеціалістів:

дитячого психоневролога;

психотерапевта;

в соціальні служби.

Робота соціального педагога з сім'єю, рекомендації щодо перебудови сімейних стосунків, стилю виховання.

Рекомендації вчителям про вибір індивідуального педагогічного стилю спілкування з певною дитиною.

Психологічна просвіта учителів та батьків:

* психолого-педагогічні семінари: «Емоційні розлади у дітей», «Фактори які впливають на суїцидальну поведінку молоді», «Шляхи допомоги при потенційному суїциді»;

* виступи на батьківських зборах, де пропонуються рекомендації для поліпшення емоційного клімату в сім'ї.

6. Робота з педагогічним колективом:

психолого-педагогічний консиліум чи спеціальна педрада, присвячена профілактиці суїцидів. Під час підготовки до педради проводиться вивчення психологічного клімату в учнівському колективі, сім'ї;

індивідуальні бесіди та консультації з педагогами за результатами анкетувань, спостережень, рекомендації з вибору адекватних методів стосовно класу в цілому і окремих учнів.

Допомога при потенційному суїциді.

Підбирайте ключі до розгадки суїциду.

Попередження суїциду полягає не тільки в піклуванні й участі друзів, а й у здатності розпізнати ознаки можливої небезпеки:

суїцидальні погрози, які передують спробі самогубства;

депресію, значні зміни поведінки чи особистості людини.

Прийміть суїциданта як особистість.

Припустіть, що людина дійсно є суїцидальною особистістю. Не вважайте, що вона не здатна і не зможе наважитися на самогубство. Якщо ви думаєте, що комусь загрожує небезпека самогубства, дійте у відповідності зі своїми власними і переконаннями.

Налагодьте турботливі стосунки.

Не існує вичерпної відповіді на запитання: «Як можна попередити самогубство?» Але соціальні педагоги можуть зробити величезний крок вперед, прийнявши людину, яка переживає відчай. Дуже багато залежить від якості стосунків. Для того, хто відчуває, що він нікому не потрібний, турбота чуйної людини є могутнім підбадьорливим засобом. Приймаючи таку людину, ви зможете проникнути в її ізольовану душу.

Не сперечайтеся.

Ні в якому разі не виявляйте агресії, якщо чуєте розмову про самогубство, спробуйте не висловлювати обурення тим, що почули. Вступаючи в дискусію з пригніченою людиною, ви можете не лише програти суперечку, а й втратити людину.

Оцініть міру ризику самогубства.

Спробуйте визначити серйозність можливого суїциду. Адже наміри бувають різні -- починаючи від скороминучих, нечітких думок про таку можливість і закінчуючи чітко розробленим планом самогубства певним способом: отруєння, стрибок із висоти, використання вогнепальної зброї чи мотузки. Незаперечний фактор: чим детальніше розроблений план самогубства, тим вищий його потенційний ризик.

Не залишайте людину одну у випадку ситуації високого суїцидного ризику.

Залишайтеся з нею якомога довше чи попросіть когось побути поруч, доки не пройде криза. Можна зателефонувати на станцію швидкої допомоги або звернутися до спеціаліста.

Пам'ятайте! Підтримка вимагає від вас певної відповідальності.

Размещено на Allbest.ru