Засоби саморегуляції психічного стану спортсмена

Размещено на http://www.allbest.ru/

Львівський державний університет фізичної культури

Кафедра психології та педагогіки

Реферат

Засоби саморегуляції психічного стану спортсмена

Виконала: Гошко Ангеліна

Львів 2015

Вступ

Принципи - це твердження які сприймаються як головні, важливі, необхідні та бажані. У повсякденному житті принципами є внутрішні переконання людини. Тобто ті практичні, моральні та теоретичні засади яких вона дотримується у житті та в різних сферах діяльності. У науці принципи - це вимоги до побудови теорії які сформульовані як загальні. Вони лежать в основі певної сукупності фактів.

У спорті як і будь-якій галузі існують свої принципи, яких потрібно дотримуватись при побудові тренувального процесу та підготовці спортсмена до змагань. Важливим є дотримання цих принципів на усіх етапах багаторічної підготовки спортсмена, оскільки їх недотримання може призвести до зниження рівня підготовленості спортсмена та відповідно зниження результату у змаганнях.

Характеристика принципів у підготовці спортсмена

При аналізі досвіду найкращих практиків спорту було виділено та прийнято такі основні принципи підготовки спортсменів:

- принцип спрямованості до вищих досягнень;

- принцип поглибленої спеціалізації;

- принцип безперервності тренувального процесу;

- принцип єдності поступовості збільшення навантаження і тенденції до максимальних навантажень;

- принцип хвилеподібності і варіативності навантажень;

- принцип циклічності процесу підготовки;

- принцип взаємозв'язку структури змагальної діяльності та структури підготовленості.

Також прийнято враховувати додаткові принципи які не мають відношення до спортивного тренування. Але їх виділяють оскільки вони допомагають підвищити ефективність теорії і методики підготовки спортсменів.

- принцип єдності і взаємозв'язку тренувального процесу та змагальної діяльності з позатренувальним процесом

- принцип взаємообумовленості ефективності тренувального процесу та профілактики спортивного травматизму

Принцип спрямованості підготовки спортсменів до вищих досягнень полягає у тому, що основною метою спортивного тренування є успішний виступ на змаганнях та спрямованість на перемогу та встановлення рекорду.

Завдяки використанню найефективніших методів та засобів спортивного тренування, збільшенню обсягів тренувальної та змагальної діяльності, правильному та раціональному харчування, правильному чергування режимів праці та відпочинку можна орієнтуватись на максимальний результат.

Завдяки цьому принципу висуваються нові вимоги до спортивного інвентарю який забезпечить вищі досягнення спортсмена, нові вимоги до місць проведення тренувань та змагань, зміни правил змагань.

Принцип поглибленої спеціалізації спрямований на розвиток здібносте та якостей які потрібні для обраної спортивної спеціалізації. Для прикладу для бігунів на короткі дистанцію потрібно розвивати бистрість, а для бігунів на довгі дистанції потрібно розвивати таку якість як витривалість. Спортивні одно борці потребують вдосконалення координаційних здібностей оскільки вони є важливі для їхньої тренувальної та змагальної діяльності.

Схожим доц. цього принципу є принцип індивідуалізації тренувального процесу. Він потребує не лише розвиток здібностей та якостей що потрібні у обраній спортивній спеціалізації, а також врахування індивідуальних особливостей кожного при побудові тренувального процесу.

Принцип безперервності тренувального процесу полягає у тому, що постійно потрібно збільшувати резерви систем організму. Це можливе лише за умови постійного та безперервного тренування

Завдяки цьому принципу спортивна підготовка планується на декілька років в яких усі періоди взаємопов'язані між собою. Кожне тренування повинне нашаровуватись на попереднє та надавати свої переваги і закріплювати результати попередніх тренувань.

Завжди потрібно враховувати періоди роботи та відпочинку у тренувальній діяльності так щоб забезпечити максимальну користь від тренувального процесу. Досить часто потрібно виконувати роботу у переіоди втоми, коли ще спортсмен не повністю відновився для того щоб на змаганнях при виконанні бойових дій (одноборства) при втомі результат дій не погіршувався. Тобто виробити привикання до роботи при втомі.

Принцип єдності поступовості збільшення навантаження і тенденції до максимальних навантажень має важливе значення в процесі підготовки спортсменів. Він полягає у необхідній відповідності між об'ємом та інтенсивністю тренувального навантаження у відповідності до можливостей. З часом навантаження повинні поступово збільшуватись щоб їх ефект мав більше значення для спортсмена і давав ще більші перспективи при наступних тренуваннях.

Під час тренування повинне бути постійне прагнення до досягнення максимального тренувального навантаження, що у подальшому призведе до отримання максимального навантаження у змагальній діяльності.

Процес тренування повинен постійно викликати позитивні морфологічні та функціональні зміни в організмі спортсмена та сприяти його гармонійному розвитку.

Принцип хвилеподібності і варіативності навантажень. В основі даного принципу лежить фізіологічна закономірність процесів втоми та відновлення та процеси адаптації до в результаті тренувань.

Процес тренування повинен чергувати правильне використання переваг відновних процесі. Тобто потрібно враховувати час коли після втоми настає період "надвідновлення" та використовувати його для виконання більшого навантаження ніж попередній раз, щоб наступний процес "надвідновлення" був ще більший ніж попередній.

Варіативність тренувального навантаження повинна залежати від особливостей кожного окремого тренування та від запланованого розвитку окремих фізичних якостей. Наприклад: щоб розвивати максимальну силу потрібно використовувати максимальні навантаження. А для розвитку вибухової сили максимально можливе навантаження використовувати е потрібно, воно повинно бути нище середнього.

Принцип циклічності тренувального процесу. При врахуванні циклічності у процесі тренування потрібно увесь час систематично повторювати закінчені одиниці тренувального процесу: заняття, мікро-, мезо- , макроциклів. принцип спортсмен змагальний

Принцип взаємозв'язку структури змагальної діяльності та підготовленості спортсмена полягає у взаємозв'язку і єдності структури змагальної та тренувальної діяльності. При правильній побудові тренувального процесу потрібно орієнтуватись на змагальну діяльність спортсмена. Створювати ті умови, які формують змагальну діяльність спортсмена.

Змагальна діяльність повинна бути інтегральним показником підготовленості спортсмена. При побудові тренувального процесу потрібно враховувати усі компоненти змагальної діяльності (в залежності від виду спорту). Потрібно враховувати такі елементи як енергозабезпечення систем організму та рівень максимального споживання кисню.

Завдяки такому поєднанню тренувальний процес можна максимально наблизити до змагального процесу і таким способом підвищити його результативність. Цей принци потрібно використовувати при побудові тренувального процесу та циклів.

Принцип єдності і взаємозв'язку тренувального процесу та змагальної діяльності з позатренувальним процесом є важливим оскільки поза тренувальні фактори мають важливу роль у житті спортсмена.

До факторів що впливають на спортсмена поза його тренувальним процесом можна віднести: режим дня, процеси навчання у школі та ВНЗ, стан відносин у сім'ї та з колегами і т.д.

Названі вище фактори мають особливий вплив на процес підготовки оскільки час тренування менший ніж час який людина затрачає на свої інші потреби.

Висновок

Отже, усі принципи які існують у галузі спорту є важливими для тренувального процесу. Кожен з них є окремим, але під час процесу тренування вони усі повинні враховуватись і не суперечити один одному.

Завдяки дотриманню принципів у тренувальному процесі є можливим досягнення високих результатів у змагальній діяльності.

Список літератури

1. Лекції з дисципліни "ЗТПС"

2. Веб-сайт wikipedia.org

3. Жанна Мудрик. Організація тренувального процесу стрибунів у довжину з розбігу етапі безпосередньої підготовки до змагань.

Размещено на Allbest.ru