Арт-терапія як метод терапевтичного впливу

Размещено на http://www.allbest.ru/

Межрегіональна академія управління персоналом

Контрольна робота з дисципліни

«ВСТУП до СПЕЦІАЛЬНОСТІ»

на тему:

«Арт-терапія як метод терапевтичного впливу»

Хмєловська Марина Олександрівна

Київ

вул. Днепровська Набережна

0509321253

Група с1214С1ПС (2,6 з)

Викладач: Дориченко Вікторія

м. Київ

ПЛАН РОБОТИ

Вступ

1. Функції арт-терапії

2. Основні напрями і види арт-терапії

Висновок

Список використаної літератури

ВСТУП

Арт-терапія - це метод лікування у вигляді художньої творчості.

Арт-терапія - одне із найбільш м'яких, і до того ж час глибоких методів у арсеналі психологів і психотерапевтів. Малюючи, займаючись ліпленням чи описуючи в літературної формі свою проблему чи настрій ви начебто отримуєте закодоване послання самих себе, із власного підсвідомості.

Метод арт-терапії можна зарахувати до найбільш стародавніх і природніх форм корекції емоційних станів, якими багато людей користуються самостійно - щоб лише зняти накопичене психічну напругу, заспокоїтися, зосередитися.

Термін арт-терапія ввів у вживання в 1938 р. Адріан Хілл. Перші дослідники арт-терапії спиралися на ідею Фрейда про те, що внутрішнє "Я" людини проявляється у візуальній формі кожного разу, коли він спонтанно малює і ліпить.

Нині поняття «арт - терапія» має низку значень:

1) це сукупність видів мистецтва, які використовуються у лікуванні й корекції;

2) це комплекс арт-терапевтических методик;

3) це напрям психотерапевтичної і психокорррекцiонної практики;

Основна мета арт-терапії - самовираження, розширення особистого досвіду, самопізнання, внутрішня інтеграція особистості (її аспектів і компонентів) і інтеграція із зовнішньою реальністю (соціальної, етнічної, культурної).

У арт-терапію спонтанне малювання і ліплення є різновидом діяльності уяви, а чи не проявом художнього таланту. Образотворче творчість є мостом між світом фантазії і реальністю. Воно включає у собі елементи те й інше, дозволяючи створити певний синтез, що ні дитина, ні дорослий що неспроможні створити без допомоги художніх коштів.

Важливим поняттям арт-терапію є сублімація - вираз несвідомих інстинктів, і потягу (часом деструктивних) з допомогою трансформації в твори мистецтва; мистецтво може водночас "спрямувати у інше річище" і пропозицією висловити також відчуття злості, болю, тривоги, страху.

Переваги арт-терапії

Арт - терапія:

1) дає можливість висловлення агресивних почуттів, у социально-доступній манері. Малювання, живопис фарбами чи ліплення є безпечними способами зняття напруги;

2) прискорює прогрес в терапії. Підсвідомі конфлікти та внутрішні переживання легше виражаються з допомогою зорових образів, ніж у розмові під час вербальної психотерапії. Невербальні форми комунікації легко уникають захисних механізмів підсвідомості.

3) дає підстави для інтерпретацій і діагностичної роботи у процесі терапії. Паціент не може заперечувати творчу продукцію через її реальність.

Зміст і стиль на мистецької роботи надають терапевту величезну інформацію для аналізу. Також сам автор може зробити внесок у інтерпретацію власних творінь;

4) дозволяє працювати із почуттями, що здаються непереборними. Іноді невербальне засіб виявляється єдиним інструментом, що відкриває глибинні деструктивні переживання.

5) сприяє формуванню почуття внутрішнього контролю та порядку. Малювання, живопис фарвами й ліплення призводять до необхідності надати об'єкту форму і колір;

6) посилює відчуття власної особистісної цінності, підвищує художню компетентність. Побічним продуктом терапії мистецтвом є задоволення, що у результаті виявлення прихованих умінь та розвитку.

Акутальність віикорстання арт - терапії у сьогоднішньому суспільстві

За своєю суттю арт-терапія - це не медикаментозні приорітети. Це особливо актуально сьогодні, оскільки у суспільстві гостро відзначаються наслідки соціально-економічної нестабільності. Така ситуація не може не відбиватися на організмі людини (усі системи працюють із пренапруженням, але особливо це стосується реактивних систем - нервової та серцево-судинної). При цьому звичні у сучасному суспільстві "засоби релаксації" (паління та куріння, тривалий перегляд телевізору та ін..), або "стимуляції" (міцна кава, чай, енергетичні напої та препарати, БАДи та ін.) тільки погрішують ситуацію.

Постійні психоемоційні перенавантаження в складних екологічних умовах - це суттєвий фактор, який сприяє зростанню фізичних та психічних захворювань . При цьому самі лікарі визнають, що більшість складних схем корекції та лікування цих передпатологічних та патологічних станів ефективні, але мають багато чисельні побочні ефекти. Саме тому з позицій сьогодення зростає роль не медикаментозних методів стабілізації психічного та фізичного стану людини.

Найбільш часто до методу арт-терапії вдаються в реабілітації людей з особливостями розвитку і в роботі з дітьми. Діти з відхиленнями у розвитку мають складнощі в адекватному сприйнятті світу. У такої людини порушено уявлення про цілісну картину світу. Дитина може сприймати світ як розрізнений хаотичний набір елементів. У результаті він не може знайти своє місце в житті, бути повноцінним членом суспільства. Як наслідок, характер взаємодії з середовищем стає в цілому деструктивним. Впливати на таку ситуацію можна по-різному. Найбільш природним є створення умов для розвитку людини, його «вибудовування» за допомогою природних елементів, а також включених до життя людини гармонізують видів діяльності - догляд за домашніми вихованцями, прикрасу свого житла, заняття рукоділлям і творчістю. Людина також є частиною природи і спеціально організоване взаємодія з елементами природної системи, очевидно, повинно мати позитивний результат. У творчих роботах, як правило, відображена природа і способи взаємодії з нею. Арт-терапія пропонує дитині висловити свої емоції, почуття за допомогою ліплення, малювання, конструювання з природних матеріалів. Переживаючи образи, людина знаходить свою цілісність, неповторність та індивідуальність. Можна також застосовувати інші форми мистецтва - тілесні імпровізації, театральні постановки, літературна творчість. Таким чином, досягається мета:

- Вираз емоцій і почуттів, пов'язаних з переживаннями своїх проблем, самого себе;

- Активний пошук нових форм взаємодії зі світом;

- Підтвердження своєї індивідуальності, неповторності і значимості;

- І, як наслідок трьох попередніх, - підвищення адаптивності в постійно мінливому світі (гнучкості).

1. ФУНКЦІЇ АРТ-ТЕРАПІЇ

арт терапія метод

Різні варіанти арт-терапії дають можливість самовираження, самопізнання й дозволяють особистості піднятися більш високу щабель свого розвитку.

Основні функції арт-терапії:

- катарсисна (очищає від негативних станів);

- регулятивна (знімає нервово-психичну напругу, регулює психосоматичні процеси, моделює позитивний психологічний стан);

- коммуникативно-рефлексивна (забезпечує корекцію порушень спілкування, формування адекватної міжособистісної поведінки, самооцінки).

Арттерапія включає безліч напрямків і видів, основні з них:

- ізотерапія (малюнкова терапія)

- робота з малюнком і кольором: малювання; робота з глиною і пластиліном і т. д.;

- бібліотерапія - літературний твір і творче прочитання літературних творів;

- музикотерапія - вплив через сприйняття музики;

- імаготерапія - вплив через образ, театралізацію, драматизацию;

- казкотерапія - вплив за допомогою казки, притчі, легенди;

- кінезітерапія - вплив через танцювально-рухову;

- драматерапія - розігрування якогось сюжету; - ігрова терапія - заснована на використанні рольової гри як однієї з найсильніших форм впливу на розвиток особу;

- лялькотерапія - заснований на процесах ідентифікації дитини з улюбленим героєм мультфільму, казки і з улюбленою іграшкою;

- корекційна ритміка - вид активної музичної терапії і кінезітерапії, в основі якої лежить синтез музико-ритмо-рухового впливу;

- хореотерапия (лікування танцем) - активна робота з тілом через танець і рух під різноманітну музику, і т. д.

Сучасні напрямки арт-терапії: етнотерапія, фототерапії, боді-арт, ландшафтотерапія, кольоротерапія, робота над колажами та ін.

Розрізняють також дві форми арт -терапії: пасивна і активна:

- при пасивній формі клієнт «споживає» художні твори, створені іншими: розглядає картини, читає книги, слухає музику;

- при активній формі арт-терапії клієнт сам створює продукти творчості: малюнки, твори казок та історій і т. д.

2. ОСНОВНІ НАПРЯМИ І ВИДИ АРТ-ТЕРАПІЇ

Попнуємо розглянути найбільш популярні із них:

Ізотерапія (малюнкова терапія) - терапія образотворчим творчістю, в першу чергу малюванням. Картини справляють на людину величезний вплив: вони створюють настрій і викликають певні почуття. Живописні полотна служать не тільки прикрасою стін, але і допомагають розслабитися, абстрагуватися від рутинних справ. Образотворче творчість дозволяє клієнту відчути і зрозуміти самого себе, вільно висловити свої думки і почуття, бути самим собою, вільно висловлювати мрії і надії, а також - звільнитися від негативних переживань минулого. Це не тільки відображення у свідомості клієнтів навколишнього і соціальної дійсності, але і її моделювання, вираження ставлення до неї. Малювання розвиває чуттєво-рухову координацію, так як вимагає узгодженого участі багатьох психічних функцій. На думку фахівців, малювання бере участь в узгодженні міжпівкульних відносин, оскільки в процесі малювання активізується конкретно-образне мислення, пов'язане, в основному, з роботою правої півкулі, і абстрактнологическое, за яке відповідальна ліва півкуля.

Ігрова терапія - метод корекції емоційних і поведінкових розладів у дітей, в основу якого покладено властивий дитині спосіб взаємодії з навколишнім світом - гра, - довільна, внутрішньо мотивована діяльність, що передбачає гнучкість у вирішенні питання про те, як використовувати той чи інший предмет. Гра є для дитини тим же, чим мова є для дорослого. Це засіб для вираження почуттів, дослідження відносин та самореалізації. Гра являє собою спробу дитини організувати свій досвід, свій особистий світ. У процесі гри дитина переживає почуття контролю над ситуацією, навіть якщо реальні обставини цьому суперечать. Психокоррекционный ефект досягається завдяки встановленню позитивного емоційного контакту з психологом. Основна мета ігрової терапії - допомогти дитині висловити свої переживання найбільш прийнятним для нього способом - через гру, а також проявити творчу активність у вирішенні складних життєвих ситуацій, «отыгрываемых» або модельованих в ігровому процесі. Основні завдання ігрової терапії такі: полегшення психологічного страждання дитини; зміцнення власного Я дитини, розвиток почуття самоцінності; розвиток здатності до емоційної саморегуляції; відновлення довіри до дорослих і однолітків, оптимізація відносин у системах «дитина - дорослі», «дитина - інші діти»; корекція і попередження деформацій у формуванні Я-концепції; корекція і профілактика поведінкових відхилень

Музикотерапія - це вид арттерапії, де музика використовується в лікувальних або корекційних цілях. В даний час музикотерапія є цілим психокоррекционным напрямком, що мають в своїй основі два аспекти впливу: психосоматичне (в процесі якого здійснюється лікувальний вплив на функції організму) і психотерапевтичне (в процесі якого за допомогою музики здійснюється корекція відхилень в особистісному розвитку, психоемоційному стані). Саме катарсистическое (очищувальний вплив музики дозволяє використовувати її в корекційній роботі з дітьми. Виділяють наступні прояви впливу музикотерапії: - регулювання психовегетативних процесів, фізіологічних функцій організму; - катарсис, регуляція психоемоційного стану; - підвищення соціальної активності, придбання нових засобів емоційної експресії; - полегшення засвоєння нових позитивних установок і форм поведінки, корекція комунікативної функції; - активізація творчих проявів.

Казкотерапія - це лікування казками, при якому відбувається спільне з клієнтом відкриття тих знань, які живуть в душі та є психотерапевтичними в даний момент. Казкотерапія для дітей спрямована не тільки на розвиток дитини, але і спрямовану на допомогу у важких ситуаціях. У казкотерапії розрізняють директивний та недирективний підходи. У директивної терапії терапевт керує терапевтичним процесом: задає теми, спостерігає за поведінкою дитини і інтерпретує його. У недирективной казкотерапії роль психотерапевта знижується: основна функція зводиться до створення атмосфери емоційного прийняття дитини і умов для спонтанного прояву його почуттів. У практичній психології можна зустріти кілька способів роботи з казками як з проекцією, в залежності від того, які завдання ставить психолог: - використання казки як метафори. Текст і образи казки викликають вільні асоціації, які стосуються особистого психічного життя людини, потім ці метафори та асоціації обговорюються. - малювання за мотивами казки. Вільні асоціації виявляються в малюнку, подальша робота йде з графічним матеріалом. - активна робота з текстом: «Чому герой так вчинив?», де обговорення поведінки і мотивів персонажа служить приводом до обговорення цінностей і поведінки людини. Вводяться оцінки і критерії «добре» -«погано». - програвання епізодів казки. Участь у цих епізодах дає можливість дитині або дорослому відчути деякі емоційно-значущі ситуації і «зіграти» емоції. - використання казки як притчі-повчання, підказка з допомогою метафори варіанти вирішення ситуації. - переробка або творча робота за мотивами казки. Казки діляться на п'ять видів в залежності від призначення: художні, дидактичні, психокорекційні, психотерапевтичні, медидативные.

Танцювально-рухова терапія - терапія, яка об'єднує в собі роботу з тілом, рухами і емоціями. Одним з головних достоїнств танці-рухової терапії є її спадкоємність традицій найдавніших культур, з точки зору розуміння будови і ролі руху в житті людини і цілісного підходу до тілесному і психічному здоров'ю. За Райху, людина, звільнившись з допомогою спеціальних фізичних вправ від м'язового панцира, пізнає своє тіло, усвідомлює свої внутрішні спонукання дисонанс між вербальним і невербальним повідомленням людини і приймає їх. Це веде до розвитку в людині здатності до саморегуляції та гармонійного життя у відповідності з його глибинними прагненнями і почуттями, інакше кажучи, до фізичного і психологічного зростання.

В арт-терапії використовуються індивідуальні та групові форми роботи. Особливо яскравий ефект дає робота в групі. Наприклад, пропонується створення індивідуальних робіт у групі, а також створення спільної роботи

У структурі арт-терапевтичного заняття виділяються дві основні частини:

- Одна - невербальна, творча, неструктурована. Основний засіб самовираження - образотворча діяльність (малюнок, живопис). Використовуються різноманітні механізми невербального самовираження та візуальної комунікації (70% сесії).

- Інша частина - вербальна, апперцептівний і формально більш структурована. Вона передбачає словесне обговорення, а також інтерпретацію намальованих об'єктів і виникли асоціацій. Використовуються механізми невербального самовираження та візуальної комунікації (30% сесії).

Сфери аналізу, то, що має значення при аналізі творчості:

- Як людина себе висловлює;

- Що він висловлює;

- В якій формі;

- Як це впливає на людину або групу.

Загальні питання, що можуть застосовуватися при різних арт-терапевтичних вправах:

- Що ти створив? Розкажи. Як називається твоя робота.

- Які відчуття у тебе були, коли ти малював/ліпив/грав/танцював?

- З яких елементів складається твоя робота?

- Що вони означають? Які стосунки між різними елементами, як вони взаємопов'язані?

- Якщо б твоя робота могла говорити, що б вона тобі сказала?

ВИСНОВОК

В даний час арт-терапія набуває все більшої популярності. Творячи і щоб їх будувати, людина у використовуваних для творчості матеріалах висловлює свої побоювання, страхи, проблеми. Тут не потрібно підбирати слова і з оглядкою на фахівця думати: «А раптом мене не зрозуміють або засудять?». Методи арт-терапії відносяться до проективні методиками і являють собою винос у зовнішній світ того, що нас найбільше турбує. У процесі терапевтичної роботи відбувається м'яка опрацювання та корекція тривожать подій.

Великий інтерес представляють спроби деяких арт-терапевтів розширити межі своїх досліджень за рахунок використання нейропсихологічних даних, уявлень психосоматичної медицини, даних про психологію сприйняття візуальних образів і фізіології емоцій, деяких положень теорії прихильності, А так само результатів вивчення плацебо-ефекту. Безсумнівно, навіть у вік розвиненою медицини не можна впорається з проблемою тільки традиційним лікуванням: виписати для тіла процедури та мікстури, а для душі - антидепресанти. Підходити до вирішення проблем необхідно інтегрально, адже тіло невіддільне від душі, а душа від тіла. Арт-терапія - це, перш за все, інтегральне ліки, без обмежень у віці та побічних ефектів. На мій погляд, терапія творчістю дуже прогресивний напрямок. Використовуючи знання суміжних наук як доповнення нанесене на канву творчості арт-терапія поступово займе гідне місце серед інших терапевтичних методів.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Арт-Тарапов - нові горизонти / Под ред. А. І. Копитіна. - М.: Когіто-Центр, 2006. - 336с.

2. Гулінкіна О. Геометрія життя. Вплив форми упаковки на людину і ространство. Packagin, № 1 (15), лютий, 2008, с.56-62 ..

3. Артпедагогика и арттерапия в специальном образовании: Учеб. / Е. А. Медведева и др. - М.: Академия, 2001. - 248 с.

4. Киселева М.В. Арттерапия в работе с детьми: Руководство для детских психологов, педагогов, врачей и специалистов, работающих с детьми / М.В. Киселева. -СПб.: Речь, 2007. - 160 с.

5. Копытин А.И. Теория и практика арт-терапии / А.И. Копытин. -СПб.: Питер, 2010. -336 с.

6. Лаврова Г.Н. Методы диагностики и коррекции детей дошкольного и младшего школьного возраста: Учебное пособие / Г.Н. Лаврова. -Челябинск: Изд-во ЮУрГУ, 2005. -с. Осипова А.А.

7. Общая психокоррекция: Учебное пособие / А.А. Осипова. - М.: ТЦ Сфера, 2002. -с. Слюсарева Е.С.

8. Методы психологической коррекции: Учебно-методическое пособие / Е.С. Слюсарева, Г.Ю. Козловская. -Ставрополь: СГПУ, 2008 -с.

Размещено на Allbest.ru