Ергономіка сьогодні

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство освіти і науки України

Відкритий міжнародний університет розвитку людини « Україна »

Факультет соціальних технологій

Кафедра психології

РЕФЕРАТ

З дисципліни: «ПСИХОЛОГІЯ ПРАЦІ»

На тему:

«Ергономіка сьогодні»

Київ - 2011

Ергономіка - це наука, яка вивчає людину та її діяльність в умовах сучасного виробництва з метою оптимізації умов і процесу праці. Дослідження та розробки ергономіки направлені на створення передумов для розгортання людського потенціалу, що є особливо актуальним для наукової роботи, де вирішальну роль відіграє особа дослідника.

Метою ергономічних рекомендацій є підвищення ефективності та якості наукової діяльності, збереження здоровґя та розвиток особистості. Розглянемо основні елементи самоорганізації праці науковця з точки зору вимог ергономіки.

Дані науки ергономіки спираються на дані фізіології, психофізіології і психології та визначають деякі вимоги до форми об'єктів проектування та особливостей технологічних процесів їх виготовлення. Більш за все, ці вимоги стосуються об'єктів, які функціонують у сфері виробничої діяльності людей, тобто станків, верстатів, пультів керування тощо.

Ергономічні вимоги безпосередньо пов'язані з естетичними вимогами, а тотожно -- з вимогами економіки та технології. Тому ергономічне дослідження об'єктів технологічної діяльності є вагомою частиною процесу дизайн-проектування. Існують чотири групи ергономічних показників, за якими здійснюються ергономічні дослідження технологічних об'єктів та оцінюється якість продукції: гігієнічні, антропометричні, фізіологічні і психофізіологічні, психологічні.

Гігієнічні показники визначаються рівнями освітленості, вентиляції, вологості, запиленості, температури, радіації, токсичності, шуму, вібрації тощо.

Антропометричні показники визначаються відповідністю об'єкта розмірам та формі тіла людини, розподілу маси тіла, урахуванням розмірів голови і кисті руки. Антропометрична відповідність характеризується довільним визначенням параметрів конструкції відносно анатомічних особливостей тіла людини, його розмірів, можливостей руху, з урахуванням робочого положення та принципами користування виробами в процесі експлуатації.

Фізіологічні та психофізіологічні показники визначаються відповідністю конструкції об'єктів проектування наступним можливостям людини: силовим, енергетичним, фізіологічним і психофізіологічним (зоровим, слуховим, нюховим, дотиковим та смаковим).

Психологічні показники конструкції виробу визначаються відповідністю навиків людини (уже закріплених та тих, що вперше формуються) із сприйняття та переробки інформації. Психологічна відповідність визначається особливостями відчуттів людини.

Більше широке визначення ергономіки, прийняте в 2010 році Міжнародною Асоціацією Ергономіки (IEA), звучить так: «Наукова дисципліна, що вивчає взаємодію людини й інших елементів системи, а також сфера діяльності по застосуванню теорії, принципів, даних і методів цієї науки для забезпечення благополуччя людини й оптимізації загальної продуктивності системи».^[1].

Сучасність

Останнім часом ергономіка відходить від класичного визначення й перестає бути строго пов'язана з виробничою діяльністю.

Розділи ергономіки

Ергономіка вивчає дії людини в процесі роботи, швидкість освоєння їм нової техніки, витрати його енергії, продуктивність і інтенсивність при конкретних видах діяльності. Сучасна ергономіка підрозділяється на микроэргономику, мидиэргономику і макроэргономику

Мікроергономіка (іноді її невірно згадують як мііеэргономіку) займається дослідженням і проектуванням систем «людина -- машина». Зокрема, проектування интерфейсів програмних продуктів перебуває у віданні мікроергономіки.

Мідіергономіка займається вивченням і проектуванням систем «людина--коллектив»,«колектив -- організація», «колектив -- машина», «людина -- сеть». Саме мідіергономіка досліджує виробничі взаємодії на рівні робочих місць і виробничих завдань. До ведення миідіергономіки, зокрема, ставиться проектування структури організації й приміщень; планування й установлення розкладу робіт; гігієна і безпека праці

Мамкроергономіка досліджує й проектує більше загальні системи, такі як «людина -- суспільство», «суспільство - система організацій».

В 1986 році професором А. Е. Аствацатуровим був уведений термін «інженерна ергономіка», а також його методи й методологічна основа

Види сумісності середовища « людина-машина»

Антропометрична сумісність - облік розмірів тіла людини, можливості огляду зовнішнього простору, положення оператора при роботі.

Сенсомоторна сумісність - облік швидкості моторних операцій людини і її сенсорних реакцій на різні види подразників.

Енергетична сумісність - облік силових можливостей людини при визначенні зусиль, прикладених до органів керування.

Психофізіологічна сумісність - облік реакції людини на колір, колірну гаму, частотний діапазон подаваних сигналів, форму й інші естетичні параметри машини.

Підходи

При вивченні й створенні ефективних керованих людиною систем, в ергономіку використовується системний підхід. Для оптимізації керованих людиною систем ергономіка використовує результати досліджень психології, фізіології (особливо нейрофізіології), гігієни й безпеки праці, соціології, культурології і багатьох технічних, інженерних і інформаційних дисциплін. Деякі терміни ергономіки стали широко вживатися в побуті, наприклад людиногодина (міра тимчасової ємності діяльності). У цей час відкриття ергономіки використовуються не тільки на виробництві, але також у побуті, у спорті і навіть у мистецтві.

Організація робочого місця

При організації робочих місць необхідно враховувати те, що конструкція робочого місця, його розміри й взаємне розташування його елементів повинні відповідати антропометричним, фізіологічним і психофізіологічним даним людини, а також характеру.

Вибір положення працюючого

При виборі положення працюючого необхідно враховувати:

фізичну вагу робіт;

розміри робочої зони й необхідність пересування в ній працюючого в процесі виконання робіт;

технологічні особливості процесу виконання робіт.

Робоче місце для виконання робіт коштуючи організується при фізичній роботі середньої ваги й важкої. Якщо технологічний процес не вимагає постійного переміщення працююча й фізична вага робіт дозволяє виконувати їх у положенні сидячи, у конструкцію робочого місця варто включати крісло й підставку для ніг.

ергономіка людина машина антропометричний

Просторове компонування робочого місця

Конструкція робочого місця повинна забезпечувати виконання трудових операцій у зонах моторного поля залежно від необхідної точності й частоти дії: виконання трудових операцій «дуже часто» (2 і більше операцій у мінуту) і часто (менш 1 операції в мінуту) повинне вироблятися в межах зони легкої досяжності й оптимальної зони моторного поля; виконання рідких трудових операцій допускається в межах зони досяжності моторного поля.

Розмірні характеристики робочого місця

Конструкція робочого місця повинна забезпечувати оптимальне положення працюючого, котре досягається регулюванням:

висоти робочої поверхні;

висоти сидіння;

висоти простору для ніг;

висоти підставки для ніг.

Взаємне розташування робочих місць

Взаємне розташування й компонування робочих місць повинні забезпечувати безпечний доступ на робоче місце й можливість швидкої евакуації у випадку небезпеки.

Розміщення технологічного й організаційного оснащення

на місці не повинне бути нічого зайвого, все необхідне для роботи повинне перебувати в безпосередній близькості від працюючого, розміщення оснащення повинне виключати незручні пози працівника;

ті предмети, якими користуються частіше, розташовуються ближче тих предметів, якими користуються рідко;

ті предмети які беруться лівою рукою, повинні перебувати ліворуч, а ті предмети, що беруться правою рукою, - праворуч;

більше небезпечна з погляду травмування оснащення повинна розташовуватися вище менш небезпечного оснащення; однак при цьому варто враховувати, що важкі предмети при роботі зручніше й легше опускати, чим піднімати.

робоче місце не повинне захаращуватися заготівлями й готовими деталями.

Огляд і спостереження за технологічним процесом

Конструкція й розташування засобів відображення інформації, що попереджають про виникнення небезпечних ситуацій, повинні забезпечувати безпомилкове, достовірне й швидке сприйняття інформації. Акустичні засоби відображення інформації варто використовувати, коли зоровий канал перевантажений інформацією, в умовах обмеженої видимості, монотонної діяльності.

Список використаної літератури

1. Волошин В. « Эргономика должна быть эргономной». М., 1999

2. Литвак И., «Эргономика - заботливая наука». М., 1999, 297 c.

3. Мескон М.Х., Альберт М. Основы менеджмента. Москва «Дело»,

4. Сейдлер Д., Бономо П., Руководство по эргономике. М.., 2000

5.Раздорожний А.А. Охрана труда и производственная безопастность: Учебно-методическое пособие - Москва: Изд-во « Єкзамен », 2005

6. В. Н. Мунилов, В. П. Зинченко Єргономика. - Логос, 2001

7. Ломов Б. Ф., Человек и техника, 2 изд., М., 1966;

8.Синглтон В. Т., Введение в эргономику, пер. с англ., (М.), 1974;

9. Эргономика, пер. с польск., М., 1971;

Размещено на Allbest.ru