Психологічна культура як чинник успішності професійної діяльності майбутнього інженера-педагога

Размещено на http://www.allbest.ru//

Размещено на http://www.allbest.ru//

УКРАЇНСЬКА ІНЖЕНЕРНО-ПЕДАГОГІЧНА АКАДЕМІЯ

19.00.03 - Психологія праці; інженерна психологія

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук

Психологічна культура як чинник успішності професійної діяльності майбутнього інженера-педагога

Турянська Вікторія Едуардівна

Харків - 2009

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Українській інженерно-педагогічній академії, м. Харків.

Науковий керівник: доктор психологічних наук, професор

Бочарова Світлана Петрівна,

Українська інженерно-педагогічна академія,

завідувач кафедри загальної та інженерної психології.

Офіційні опоненти: доктор психологічних наук, професор

Потапчук Євген Михайлович

Національна академія державної прикордонної

служби України імені Б. Хмельницького, начальник кафедри кримінального права

кандидат психологічних наук, доцент

Чеботова Яна Валентинівна,

Харківський національний педагогічний

університет імені Г.С. Сковороди, завідувач кафедри дизайну

Захист відбудеться «12» грудня 2009 р. о 13 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К.64.108.03 в Українській інженерно-педагогічній академії за адресою: 61003, Харків, вул. Університетська, 16, зал засідань.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Української інженерно-педагогічної академії за адресою: 61003, Харків, вул. Університетська, 16.

Автореферат розісланий «12» листопада 2009 року.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Філенко І.О.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. Соціально-економічні процеси в сучасній Україні, демократизація суспільства, гуманізація і модернізація системи вищої освіти стимулюють постановку нових складних вимог до підготовки особистості фахівців, зокрема інженерно-педагогічного профілю, які поєднують в собі комунікативні, педагогічні, технічні та менеджерські здібності, необхідні для ефективної організації сучасного виробництва і підготовки висококваліфікованих виробничих кадрів. Підготовка спеціалістів інженерно-педагогічного профілю є складним комплексним процесом, який інтегрує в собі засвоєння майбутніми фахівцями загальнонаукових, гуманітарних, психологічних, педагогічних, правових, технічних знань та досвіду сучасної культури. В центрі уваги професійної підготовки таких фахівців знаходиться проблема розвитку їх психологічної культури.

У сучасних дослідженнях сформулювалося положення про те, що психологічна культура визначає вектор ефективного самовизначення і самореалізації особистості в житті, сприяє успішній її адаптації і саморозвитку. Це означає, що кожна людина повинна не тільки володіти певними знаннями в галузі психології, але й включати ці знання в практику свого життя.

У психології довгий час були відсутні системні дослідження, присвячені феномену психологічної культури особистості професіонала. У деяких дослідженнях вивчалися лише окремі її складові: компетентність у спілкуванні (Т. Гордон, Ю. Ємельянов); інтелектуальна компетентність (М. Холодна); соціальна компетентність (В. Куніцина, Р. Хінтч, Р. Ульріх); ціннісно-смислові утворення (О. Асмолов, М. Коган, В. Франкл); самосвідомість (Л. Божович, І. Кон, І. Чеснокова); профісійна підготовка фахівців та професійна діяльність (О. Бандурка, С. Бочарова, О. Бодальов, О. Землянська, Е. Зєєр, Є. Клімов, О. Мотков, М. Обозов).

У ряді досліджень психологічна культура особистості розглядається в контексті суб'єктивного переживання людини (Л. Дьоміна, І. Ральникова), вивчаються її вікові особливості освоєння в умовах стихійного становлення і спеціально організованої педагогічної діяльності (Л. Колмогорова, Д. Каширській). Виявлено і її вплив на вибір людиною життєвих сфер самореалізації і успішності людини в професійних видах діяльності (Є. Ішутіна). Проте в науковій літературі неоднозначно позначається роль різних умов і чинників, які опосередковують розвиток психологічної культури фахівця. В той же час саме психологічна культура є провідним компонентом успішного входження фахівця в соціальне життя суспільства, становлення його як управлінця, організатора і учасника сучасних освітніх і виробничих систем. Проблема формування психологічної культури професіонала інженерно-педагогічного профілю поєднує розвиток професійно важливих якостей його особистості, формування високої професійної компетентності та виховання професійної спрямованості.

Актуальність зазначеної проблеми для психології професійної діяльності й недостатня її теоретична та практична розробка зумовили вибір теми дисертаційного дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами.

Дисертаційне дослідження було виконано в межах: „Програми розвитку освіти України на 2005-2010 роки: Проект”; Рішення колегії Міністерства освіти і науки України від 23.05. 2004 р. № 5/6-3 “Про стан і перспективи розвитку психологічної служби системи освіти України”; Наказу колегії Міністерства освіти і науки України від 12.05.2004 р. № 386 “Про виконання рішення колегії Міністерства освіти і науки України з питання “Про стан і перспективи розвитку психологічної служби системи освіти України””; наукових досліджень кафедри загальної та інженерної психології Української інженерно-педагогічної академії; наукових досліджень кафедри психології Краматорського економіко-гуманітарного інституту за темою: „Теоретичні і прикладні проблеми адаптації та саморегуляції людини в навчальній і трудовій діяльності” (Державний реєстраційний номер 010 6 U 0026285). Тема дисертації затверджена на засіданні науково-технічної ради Української інженерно-педагогічної академії (протокол № 3 від 19.11. 2008р.) і узгоджена на засіданні бюро Ради з координації наукових досліджень в галузі педагогіки та психології в Україні - АПН України (протокол № 1 від 24.02. 2009 р.).

Мета дослідження - визначення змісту психологічної культури майбутніх фахівців інженерно-педагогічного профілю та виявлення системоутворюючих чинників її розвитку.

Завдання дослідження:

1. Визначити теоретичні та методологічні підходи до вивчення проблеми психологічної культури як чинника успішності професійної діяльності майбутніх фахівців інженерно-педагогічного профілю.

2. Виявити об'єктивні й суб'єктивні чинники розвитку психологічної культури майбутніх фахівців інженерно-педагогічного профілю.

3. На підставі системного аналізу здійснити професіографічний аналіз і розробити психограму діяльності фахівців інженерно-педагогічного профілю. професійний педагог психологічний культура

4. Обґрунтувати комплекс психодіагностичних методів дослідження психологічної культури майбутніх фахівця інженерно-педагогічного профілю, провести емпіричне дослідження компонентів психологічної культури та тренінгові заняття щодо розвитку комунікативних здібностей як компонента психологічної культури, стимулюючого успішність професійної діяльності майбутніх фахівців інженерно-педагогічного профілю.

Об'єкт дослідження - психологічна культура майбутніх фахівців.

Предмет дослідження - психологічна культура інженера-педагога та системоутворюючі чинники її розвитку.

Методи дослідження. У роботі для розв'язання поставлених завдань були застосовані теоретичні методи: теоретико-методологічний аналіз проблеми психологічної культури, систематизація наукових літературних джерел, порівняння та узагальнення інформації щодо суті та змісту психологічної культури фахівця інженерно-педагогічного профілю; емпіричні методи: тестування, спостереження, індивідуальні та групові бесіди (для вивчення чинників психологічної культури особистості; компонентів професійної підготовки студентів інженерно-педагогічного профілю; рівнів розвитку емпатичних здібностей студентів), тренінги, емпіричне дослідження; статистичні методи обробки емпіричних даних: t - критерій Стьюдента, оцінка достовірності відмінностей показників за критерієм Фішера.

Методологічною й теоретичною основою дослідження є загальнопсихологічні положення про особистість, діяльність і поведінку людини (Б. Ананьєв, Л. Виготський, О. Леонтьєв, А. Петровський, С. Рубінштейн та ін.); системний підхід у психології (С. Бочарова, О. Землянська, Б. Ломов, С. Максименко, В. Моляко, В. Татенко, В. Шадріков, Н. Чепелєва); теорії єдності діяльності й психіки (О. Леонтьєв, Г. Костюк, С. Максименко); загальні положення методології багатомірних системних досліджень (К. Абульханова-Славська, В. Мельников, В. Семиченко); принципи психометрії й психодіагностики (А. Анастазі, О. Бодальов, Л. Бурлачук, В. Столін та ін.); принципи і механізми соціально-психологічного тренінгу, розроблені вітчизняними та зарубіжними психологами (Е. Берн, Г. Ковальов, К. Левін, Дж. Морено, Ю. Ємельянов та ін.), теоретичні й методичні розробки ділових, навчальних, організаційних, імітаційних та психотехнічних ігор (Ю. Пахомов, О. Ситніков, Г. Щедровицький та ін.).

Наукова новизна одержаних результатів полягає в наступному:

вперше: виявлені умови, суб'єктивні та об'єктивні чинники, що детермінують розвиток психологічної культури, яка стимулює успішність професійної діяльності майбутніх фахівців інженерно-педагогічного профілю; здійснено професіографічний аналіз і побудовано психограму фахівця інженерно-педагогічного профілю; розроблено програму психологічної служби з розвитку психологічної культури фахівців інженерно-педагогічного профілю в процесі професійної підготовки в ВНЗ;

удосконалено: комплексні психологічні знання про психологічну культуру особистості, її параметри, функції та компоненти: когнітивний; комунікативний, емоційний, вольовий, регулятивний, рефлексивно-перцептивний, ціннісно-мотиваційний та досвід соціальної взаємодії; знання щодо структури компонентів процесу розвитку психологічної культури у майбутніх фахівців інженерно-педагогічного профілю; знання щодо змісту професійної комунікативної компетентності як компонента психологічної культури, стимулюючого успішність професійної діяльності майбутніх фахівців інженерно-педагогічного профілю.

набули подальшого розвитку: теоретичні уявлення про психологічну культуру як чинник успішності професійної діяльності майбутніх фахівців інженерно-педагогічного профілю.

Практичне значення одержаних результатів полягає у розробці: методів розвитку системи професійно-значущих якостей та інших складових психологічної культури майбутнього фахівця інженерно-педагогічного профілю; психологічних технологій її розвитку; методик психологічного тренінгу та оцінки його впливу на формування окремих компонентів розвитку психологічної культури майбутнього фахівця інженерно-педагогічного профілю.

Результати дослідження впроваджено на факультетах підготовки фахівців інженерно-педагогічного профілю: Краматорського економіко-гуманітарного інституту (Акт впровадження № 3 від 05.04.2009 р.); Одеський національний університет імені І.І. Мечникова (Акт впровадження №3 від 17.03. 2009р.); Кримського гуманітарного університету (м. Ялта) (Акт впровадження №7 від 11.02.2009р.).

Особистий внесок здобувача. Дисертантом особисто здійснено теоретичний аналіз проблеми, що вивчається, розроблено методичний комплекс, проведено емпіричне дослідження, математична обробка матеріалів, розроблена програма психологічного супроводу розвитку психологічної культури майбутніх фахівців інженерно-педагогічного профілю. У статті «Соціально-психологічний тренінг професійно важливих складових психологічної культури фахівця», написаних у співавторстві з О.В. Кобцем, автору належить обґрунтування засобів підвищення психологічної культури при підготовці майбутніх інженерів-педагогів.

Вірогідність і надійність результатів дослідження. Вірогідність отриманих емпіричних результатів дослідження забезпечувалася методологічною обґрунтованістю вихідних положень; використанням комплексу взаємодоповнюючих методів, адекватних меті, об'єкту, предмету та завданням дослідження; репрезентативністю вибірки та адекватним використанням кількісних та якісних методів аналізу даних. Для обробки даних застосовувався сучасний апарат математичної статистики.

Апробація результатів дисертації. Основні теоретичні положення та отримані в ході дослідження результати пройшли апробацію на 4 міжнародних та всеукраїнських науково-практичних конференціях: „Актуальні наукові проблеми управління у перехідний період співробітництва України і Китаю” (м. Донецьк, 2004р.); „Інтеграція системи вищої освіти України до загальноєвропейського освітнього простору” (м. Рівне, 2006 р.); „Україна на шляху інноваційного розвитку економіки, суспільства, особистості” (м. Краматорськ, 2007р.); „Професіоналізм педагога. Інноваційні підходи до процесу його формування” (м. Київ, 2008 р.).

Публікації. Основні результати дослідження відображені у 11 публікаціях, 6 з яких опубліковано у фахових наукових виданнях з психологічних наук, затверджених ВАК України, 10 опубліковано одноосібно.

Структура та обсяг дисертації: дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаної літератури, додатків. Загальний обсяг дисертації становить 215 сторінок. Основний зміст дисертації викладено на 161 сторінках. Робота містить 15 малюнків, 25 таблиць, обсяг яких складає 35 сторінки. Список бібліографічних джерел включає 237 найменувань, у тому числі 11 іноземними мовами. Обсяг додатків становить 31 сторінку.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

Вступ містить обґрунтування актуальності проблеми дослідження та обраного напрямку дисертаційної роботи, розкриває її об'єкт та предмет, основну мету, завдання, методологічні й методичні засади. У ньому також визначено наукову новизну, теоретичну та практичну значущість роботи, наведено відомості про особистий внесок автора, апробацію та впровадження результатів дослідження.

У першому розділі - «Методологічні основи проблеми психологічної культури фахівця» - розкриваються теоретико-методологічні підходи до проблеми психологічної культури як найважливішого чинника професійної підготовки фахівців інженерно-педагогічного профілю.

Здійснюється аналіз наукової літератури, спрямованої на визначення поняття «психологічна культура» в наукових працях вітчизняних і зарубіжних авторів; виявляються структурні компоненти психологічної культури фахівця інженерно-педагогічного профілю; визначається роль психологічної культури в професійній діяльності фахівців.

Аналіз філософських досліджень дозволяє говорити про міждисциплінарний характер у вивченні феномена культури в цілому і психологічної культури як її загальної частини, зокрема. Взаємозв'язки людини і культури розглядаються в працях мислителів філософів. Зокрема Г. Гегель, вивчаючи психологічні аспекти культури, відзначав, що індивід, залучаючись до суспільства, стає особистістю в міру оволодіння ним накопиченої людством культури у сфері духу. У сучасних дослідженнях психологічна культура представлена як:

частина загальної культури, що сприяє адекватній взаємодії з навколишнім світом (К. Абульханова-Славська, А. Асмолов, І. Дубровіна, О.Мотков);

самостійний психологічний феномен, що дозволяє людині будувати відносини з світом в широкому значенні слова, з самим собою та іншими (Л. Колмогорова, В.Семикін);

особистісне утворення, що піддається постійним змінам ззовні, і відображає індивідуальність його носія (М. Бахтін, М.Мамардашвілі).

На основі теоретичного аналізу даної проблеми, нами здійснювалося моделювання психологічної культури в загальнотеоретичному плані. В рамках загальнопсихологічних підходів розроблено структуру основних параметрів психологічної культури особистості та схему-модель основних компонентів психологічної культури.

Теоретичний аналіз дозволив стверджувати, що психологічна культура, як психічне утворення особистості містить основні компоненти міжособистісних взаємодій в освітньому і професійному середовищі; має ієрархічну багаторівневу побудову й багатокомпонентний склад; дозволяє виявляти особливості сприйняття іншого суб'єкта, глибину розуміння його дій, адекватність знань про нього, характер переживань, пов'язаних з іншою людиною, а також виховувати уміння спілкуватися, співпрацювати й продуктивно робити спільну справу. На наш погляд психологічна культура - це інтегральна характеристика особистості, соціокультурне надбання, яке виявляється в способах життєдіяльності і взаємодії зі світом та охоплює зміст ставлення до себе й інших людей. Психологічну культуру варто розглядати з позицій системного підходу як ієрархічне системне утворення у контексті соціальної взаємодії людей. Треба враховувати, що психологічна культура є результатом не тільки соціалізації особистості, але й виховання високо культурного фахівця, здатного до великої внутрішньої роботи над собою, роботи зі сполучення й гармонізації власних життєвих інтересів і потреб з інтересами навколишнього світу й соціуму. Психологічна культура особистості фахівця - це здібність до свідомого засвоєння наукової інформації, цілеспрямованої самоорганізації поведінки та спілкування на виробництві, в навчальних групах, творчого виконання своєї професійної діяльності на основі правових, етичних і моральних установок.

У другому розділі - «Умови розвитку психологічної культури особистості майбутнього інженера-педагога» - були розглянуті умови розвитку психологічної культури особистості та виділені об'єктивні та суб'єктивні чинники, які впливають на розвиток психологічної культури майбутнього фахівця інженерно-педагогічного профілю в процесі професійної підготовки. У соціальному житті об'єктивними чинниками розвитку психологічної культури особистості є сім'я, інститут освіти та соціум, які впливають на становлення і розвиток психологічної культури особистості, обумовлюють процеси соціалізації та культуризації. Розвиток психологічної культури фахівця як системоутворюючого компоненту розвитку особистості включає комплекс спеціальних прагнень: тенденцій, потреб, мотивів, інтересів, орієнтацій, що усвідомлено розвиваються на основі властивих людині природних здібностей, а також набір відповідних цим прагненням і здібностям умінь і стійких навичок поведінки, що постійно проявляються і потребують самовдосконалення (рис. 1).

На основі досліджень Н. Ісаєвої, Л. Дьоміної, Л. Лужбіної, І. Ральникової, Л. Колмогорової, виявлені структурно-функціональні рівні психологічної культури, які представлені сукупністю когнітивного, афективного, мотиваційного і комунікативного компонентів. Аналіз психологічної культури дозволив розробити схему структури функцій психологічної культури, в якій виділені такі функції: цілеполагання, збереження і відтворення духовного досвіду; пізнавальна; комунікативна; нормативна; ціннісна; оціночна; інформаційна, смислоутворююча. Таким чином, психологічна культура допомагає людині розвиватися та усвідомлювати свою соціально-індивідуальну природу. Психологічна культура майбутнього фахівця відноситься до сфери його професійно-важливих властивостей і, природно, взаємопов'язана з іншими вказаними підструктурами особистості професіонала. Нами була розроблена психограма фахівця інженерно-педагогічного профілю, яка включає: професійну мотивацію, професійну цілеспрямованість; когнітивні, комунікативні та регулятивні якості.

Ми виділили професійно важливі компоненти психологічної культури фахівця: психологічну компетентність, цінністно-смисловий компонент, рефлексивно-оцінювальний компонент та індивідуально - психологічні особливості

Навчально-виховна робота у ВНЗ повинна забезпечувати не тільки засвоєння науково-методичної інформації студентами, але і розвивати в особистості високу психологічну культуру. Вона найбільш ефективно розвивається на наступних процесуальних рівнях психічної діяльності: когнітивному; комунікативному; регулятивному. Рівень психологічної культури можна усвідомлено підвищувати за допомогою спеціально спрямованих процесів розвитку і саморозвитку професійної мотивації та цілеспрямованості. У зв'язку з цим нами була розроблена структура компонентів розвитку психологічної культури майбутніх фахівців інженерно-педагогічного профілю

Процес розвитку психологічної культури майбутнього фахівця передбачає надзвичайну роль психологічної служби, яка вирішує актуальні завдання сучасної освітянської галузі - оновлення змісту й форм навчально-виховного процесу, психологізація змісту професійної підготовки, підвищення психологічної культури майбутніх фахівців, викладачів, керівників освітніх закладів та захист психічного здоров'я всіх учасників навчально-виховного процесу. Нами розроблена програма психологічної служби з розвитку психологічної культури майбутніх фахівців при навчанні у ВНЗ.

В цій програмі ми використовували комплекс заходів: адаптація першокурсників, взаємодопомога у навчанні та професійній підготовці студентів всіх курсів даної професії, психологічна просвітницька робота зі студентами, шефство студентів старших курсів над молодшими курсами та інші.

Психологічний супровід навчально-виховної діяльності студентів здійснюється всім колективом педагогів. Педагогічний колектив дбає про розвиток психологічної культури та збереження психічного здоров'я, як студентів так і викладачів. Високий розвиток психологічної культури викладачів дозволяють їм створювати ефективні умови для керівництва міжособистісними відносинами студентів у навчальних групах, розвивати інтелектуальну діяльність кожного студента. Апробація цієї програми в Краматорському економіко-гуманітарному інституті, дозволила стимулювати успішність професійної підготовки майбутніх фахівців.

Розвиток психологічної культури майбутнього фахівця породжує засвоєння моральних цінностей, норм, ідеалів та еталонів емоційного ставлення студентів до професійної діяльності. Центральною проблемою психологічної культури в освітньому середовищі є спілкування, що потребує пошуку нових шляхів осмислення професійної комунікативної компетентності фахівців та проблеми пошуку форм і способів поліпшення професійної комунікації. За допомогою розвиненої психологічної культури особистість гармонійно враховує як внутрішні вимоги свідомості, так і зовнішні соціальні вимоги в професійній діяльності.

У третьому розділі - «Емпіричне дослідження рівнів розвитку основних компонентів психологічної культури як чинника успішності професійної діяльності майбутнього інженера-педагога» - розкрито основні результати емпіричного дослідження.

У досліджені брали участь студенти та викладачі: Краматорського економіко-гуманітарного інституту (n = 76); Одеський національний університет імені І.І. Мечникова (n = 48); Кримського гуманітарного університету (м. Ялта) (n = 52). Всього прийняло участь у дослідженні 176 осіб: студентів (n = 136, в тому числі: 1 курс - 46 осіб; 3 курс - 46 осіб; 5 курс - 44 особи), викладачів (n = 40).

Серія спланованих емпіричних досліджень дозволила нам оцінити рівні розвитку основних компонентів психологічної культури студентів інженерно-педагогічного профілю. Вибір і розробка методів емпіричного дослідження здійснювалась нами на підставі системного аналізу, тобто з урахуванням того, що професійно важливі якості людини не є випадковими і розрізненими, вони функціонально поєднані, інтегровані в цілісній структурі індивідуальності фахівця. Ми вважаємо, що необхідно відбирати певну достатню кількість методик, що дозволяють охопити важливіші прояви особистісних якостей фахівця, які будуються на підставі психограми підготовки фахівця інженерно-педагогічного профілю (рис.2). У відповідності з психограмою доцільно будувати комплекс методик емпіричного дослідження. Вивчення чинників психологічної культури відбувалося за методикою “Психологічна культура особистості” О. Моткова; методики «Задоволеність обраної професією» А. Реана (модифікація В. Ядова, Н. Кузьміної) та «Діагностика рівня сформованості мотиваційно-ціннісного компонента ставлення до педагогічної діяльності» А. Реана та В. Якуніна, дозволили виявити мотиваційно-ціннісні компоненти професійної підготовки студентів інженерно-педагогічного профілю; дослідження когнітивних компонентів особистості майбутнього фахівця відбувалося за методиками «Оцінка коефіцієнту інтелекту IQ» Г. Айзенка та “Тест структури інтелекту” Р. Амтхауера; методика «Діагностика рівня емпатичних здібностей” В. Бойко, дозволила визначити рівні розвитку емпатичних здібностей студентів; дослідження комунікативних процесів, як індикаторів рівнів розвитку психологічної культури фахівця відбувалося за методикою тест КОЗ „Комунікативні та організаторські здібності»; методика «Оцінка емоційно-вольових якостей» В. Бойко, дозволила виявити емоційно-вольові компоненти, які характеризують здібності студентів до саморегуляції поведінки.

Дослідження мотиваційно-цільового компоненту професійної підготовки студентів інженерно-педагогічного профілю за методикою „Задоволеність обраною професією» А. Реана (модифікація методик В. Ядова, Н. Кузьміної) показало, що він включає спрямованість і систему ціннісних орієнтацій особистості, закладених в основу професійної діяльності. В ході професійного становлення під час навчання у ВНЗ відбувається зміна мотиваційної сфери студентів. На різних курсах здійснюється переосмислення основних професійних цінностей, зміна мотивів, цілей та ціннісних орієнтацій, що сприяє усвідомленому відношенню до соціальної дійсності, навчання і отримання професії. При аналізі задоволеності професією ми можемо зробити висновки, що у студентів на всіх курсах спостерігається висока задоволеність обраною професією: на першому курсі вона складає 55,1 %; на третьому курсі - 67,2 %; на п'ятому курсі - 62,1 %. Рівень задоволеності обраною професією підвищується з 1 по 3 курси. На п'ятому курсі він декілька знижується, за рахунок об'єктивних соціальних причин, що пов'язано зі складністю працевлаштування. У зв'язку з вище висловленим, у ВНЗ необхідно приділяти увагу до підготовки конкурентно здатних фахівців.

Психодіагностика когнітивних компонентів особистості майбутнього фахівця та результати, одержані за тестом структури інтелекту (TSI) Р. Амтхауера, показують, що на 1 курсі навчання: 11,5 % студентів мають високий рівень інтелекту, 77,2 % - середній рівень, 11,3 % - низький рівень; на 3 курсі: 18,4 % студентів мають високий рівень інтелекту, 79,1 % - середній, 4,5 % - низький рівень інтелекту. Студенти 5 курсу: 33,2 % - демонструють високий рівень; 64,1 % - середній рівень інтелекту; студентів з низьким рівнем було виявлено - 2,7 %. Ці показники свідчать про те, що при підтримці інтересу до навчальної діяльності через позитивну мотивацію до фахової підготовки у студентів підвищується рівень розвитку інтелектуальних здібностей, а це, в свою чергу, також позитивно впливає на успішність в майбутній професійній діяльності.

Дослідження комунікативних процесів, як індикаторів рівнів розвитку психологічної культури фахівця, за тестом КОЗ („Комунікативні та організаторські здібності”) дозволило виявити: що у студентів 1,3,5 курсів на не достатньо високому рівні проявляються комунікативні здібності, які необхідні інженеру-педагогу в професійній діяльності. Слід відмітити, що у студентів домінують другий - низький рівень комунікативних здібностей. Ці студенти не прагнуть до спілкування, прояв ініціативи в суспільній діяльності занижений. Третій рівень, який свідчить про здатність до успішної взаємодії в спільній праці, проявляють студенти: 1 курсу - 34,3%; 3 курсу - 35,2%; 5 курсу - 32,2. Високий рівень комунікативних здібностей за п'ятою шкалою мають лише 6,3 % (студенти 1 курс), 10,1 % (студенти 3 курс), 12,1 % (студенти 5 курс). У викладачів переважає 5-й рівень комунікативних здібностей (38,3%), який є вищим показником здатності до встановлення психологічної сумісності.

Емоційно-вольовий компонент регулює практичну реалізацію феноменів психологічної культури особистості професіонала. Аналіз дослідження емоційно-вольових якостей студентів 1,3,5 курсів за методикою «Оцінка емоційно-вольових якостей» В. Бойко, дозволило виявити, що студенти 1 курсу не вміють стримувати деякі досить сильні свої бажання (прогул занять, розмова під час лекцій і т.п.), свідомо підпорядковувати їх іншим більш значним цілям (самостійним заняттям, підготовці до іспиту) (33,7 %). Ряд студентів першого курсу не може встояти перед виникаючими бажаннями через слабку силу волі й відсутність етичних цінностей, тобто їм не вистачає витримки, самовладання (14,1 %). Студентам 3 курсу (29,4 %) характерні негативні емоції, пов'язані з необхідністю заробляти собі на кишенькові витрати, самостійно платити за навчання, внаслідок чого у студентів на невизначений час зникає інтерес до навчального процесу та вдосконалення своїх професійних знань. У студентів 5 курсу можна спостерігати наявність таких позитивних якостей, як цілеспрямованість, принциповість, рішучість (81,5 %). Вони більш настирні в досягненні наміченої мети (отримання диплома), відчувають себе впевненіше, уміють стримувати свої негативні емоції.

Розглянувши різні підходи до розуміння проблеми розвитку психологічної культури фахівця інженерно-педагогічного профілю, ми приділили найбільшу увагу одному з головних компонентів психологічної культури - розвитку комунікативних здібностей. У зв'язку з цим ми підібрали комплекс спеціальних завдань, вправ, ігор та застосували їх в ході тренінгових занять зі студентами та викладачами. В ході тренінгових занять ми ставили мету - перспективним і дієвим засобом впливати на особистість фахівців, їх комунікативні здібності та комунікативну компетентність, прагнути до вдосконалення навичок самопізнання, самореалізації, самоактуалізації та підвищення їх моральних принципів як чинників психологічної культури фахівця. Для формування психологічної культури ми провели тренінги: ефективної комунікації; ефективної поведінки у конфліктних ситуаціях; формування команди; методів саморегуляції; ефективного лідерства; управління часом; цілепокладання, мотиваційний тренінг. Ці тренінги дозволили розкрити систему перспективних ліній розвитку колективу і особистості, встановлювати і розвивати доцільні взаємостосунки з учасниками навчального процесу та стимулювати успішність майбутньої професійної діяльності. Після застосування тренінгових занять розвитку комунікативних здібностей як чинника психологічної культури майбутніх фахівців, нами був проведен додатковий психодіагностичний замір рівня психологічної культури за методикою «Психологічна культура особистості» О. Моткова з метою відслідкування змін, щодо розвитку психологічної культури як чинника успішності професійної діяльності інженера-педагога, що дозволило одержати наступні результати (Табл. 1, Табл. 2).

По показнику психологічної культури (рівень культурно - психологічних прагнень) досліджуваних студентів та групи викладачів спостерігаються зміни: за високим рівнем - 1 курс - + 3,9%; 3 курс - + 8,8%; п'ятий курс - + 6,5 %; викладачі - + 13,7%; за середнім рівнем - перший курс - + 3,2%; третій курс - + 7,1 %; п'ятий курс - +5,6%; викладачі - -3,5%; за низькім рівнем - перший курс - -6,9%; третій курс - -15,9%; п'ятий курс - -12,1%; викладачі - - 9,7%.

По показнику психологічної культури (психологічної культури в цілому) спостерігаються зміни: за високим рівнем - перший курс - +14,6%; третій курс - + 9,2%; п'ятий курс - +9,7%; викладачі - +5,8%; за середніми показниками - перший курс - +8,6 %; третій курс - + 9,5 %; п'ятий курс - + 4,1 %; викладачі - +5,1%; за низьким рівнем - перший курс - -23,2 %; третій курс - - 18,7%; п'ятий курс - -13,8 %; викладачі - -9,9 %.

Нами був проведений статистичний аналіз отриманих результатів, для цього були зіставленні по черзі вибірки досліджуваних студентів відповідно до курсів і групи викладачів, з метою виявлення частоти ефекту, що зустрічається, за критерієм Фішера, який дозволив оцінити достовірність відмінностей між відсотковими частками двох вибірок щодо розглядаємих феноменів: культурно-психологічні прагнення та психологічна культура у цілому (за методикою О. Моткова).

Таблиця 1.

Результати порівняльного аналізу розвитку рівня психологічної культури майбутніх інженерів-педагогів за показником культурно-психологічних прагнень (до і після застосування тренінгових занять) за методикою О. Моткова

Примітка: ЕГ - експериментальна група; КГ - контрольна група

* Відмінності між групами достовірні на рівні статистичної тенденції р?0,1

** Відмінності між групами достовірні на рівні статистичної значущості р?0,05

Таблиця 2.

Результати порівняльного аналізу розвитку рівня психологічної культури майбутніх інженерів-педагогів за показником психологічної культури в цілому (до і після застосування тренінгових занять) за методикою О. Моткова

Примітка: ЕГ - експериментальна група; КГ - контрольна група

* Відмінності між групами достовірні на рівні статистичної тенденції р?0,1

** Відмінності між групами достовірні на рівні статистичної значущості р?0,05

В ході статистичного дослідження було встановлено критичне значення цкр відповідно до прийнятих у психології рівнів статистичної значущості р?0,05. Результати показали по всім курсам досліджуваних студентів та в групі викладачів цемп ?цкр, що підтверджує статистично значущу відмінність. Так до проведення тренінгових занять, перший курс відрізнявся від третього та п'ятого, представленістю студентів з низькими рівнями вираженості - культурно-психологічних прагнень та психологічної культури в цілому. Після тренінгу ситуація змінилась. Кількість студентів першого курсу з низьким рівнем психологічної культури значно відрізняється в порівнянні зі студентами п'ятого курсу.

Водночас у студентів третього і п'ятого курсів зміни відбувалися приблизно однаково. Після тренінгу, у викладачів з достатньо високим рівнем психологічної культури, кількісні показники суттєво не змінилися, але якісно значно покращились. Таким чином, розвиток комунікативних здібностей фахівця якісно впливає на рівень розвитку психологічної культури, яка в цілому сприяє успішності професійної діяльності майбутнього інженера-педагога.

ВИСНОВКИ

1. В досліджені визначені теоретичні та методологічні підходи до вивчення проблеми психологічної культури фахівців інженерно-педагогічного профілю як чинника успішності професійної діяльності. Психологічна культура особистості фахівця - це здібність до свідомого засвоєння наукової інформації, цілеспрямованої самоорганізації поведінки та спілкування в навчальних групах, на виробництві, творчого виконання своєї професійної діяльності на основі правових, етичних і моральних установок. Виявлено, що психологічна культура фахівця стимулює засвоєння моральних цінностей, норм, ідеалів та еталонів позитивного ставлення до професійної діяльності.

В той же час саме психологічна культура є провідним компонентом успішного входження фахівця в соціальне життя суспільства, становлення його як управлінця, організатора і учасника сучасних освітніх і виробничих систем. Проблема формування психологічної культури професіонала інженерно-педагогічного профілю поєднує розвиток професійно важливих якостей його особистості, формування високої професійної компетентності та виховання професійної спрямованості.

Розкрито сутність і зміст психологічної культури фахівців інженерно-педагогічного профілю в процесі професійної підготовки в ВНЗ. Обґрунтовані основні структурні параметри та функції психологічної культури особистості. Психологічна культура з позицій системного підходу розглядається як системоутворюючий компонент особистості фахівця і містить в собі такі компоненти: когнітивний; комунікативний, емоційний, вольовий, регулятивний, рефлексивно-перцептивний, ціннісно-мотиваційний та досвід соціальної взаємодії. Когнітивний компонент включає: комплекс психологічних знань та вмінь; науково-професійні знання; гнучкість, критичність, аналітичність та креативність мислення; якості інтелекту; ерудицію, самопізнання. Емоційний компонент поєднує емоційну лабільність, емоційну стійкість фахівця. Вольовий компонент характеризує здібність до саморегуляції поведінки. Комунікативні здібності та комунікативна компетентність, дозволяють вдосконалювати навички спілкування та розуміння інших людей. Мотиваційний компонент включає спрямованість особистості студента і систему ціннісних орієнтацій, закладених в основу успішної професійної діяльності інженера-педагога. Дослідження психологічної культури майбутнього інженера-педагога показало, що вона відображає специфіку професійної діяльності інженера-педагога.

2. Виявлені об'єктивні й суб'єктивні чинники розвитку психологічної культури фахівців інженерно-педагогічного профілю в процесі професійної підготовки в ВНЗ. У соціальному житті об'єктивними чинниками розвитку психологічної культури особистості є сім'я, інститут освіти та соціум, які впливають на становлення і розвиток психологічної культури особистості, обумовлюють процеси соціалізації та культуризації. Розвиток психологічної культури фахівця, як системоутворюючого компонента розвитку особистості, включає комплекс спеціальних прагнень (суб'єктивні чинники): тенденцій, потреб, мотивів, інтересів, орієнтацій, що усвідомлено розвиваються на основі властивих людині здібностей, а також набір відповідних цим прагненням і здібностям умінь і стійких навичок поведінки, саморегуляції, самоорганізації, що постійно проявляються і потребують самовдосконалення.

3. На підставі системного підходу здійснено професіографічний аналіз і розроблені: психограма діяльності фахівця інженерно-педагогічного профілю; структура компонентів розвитку психологічної культури в умовах професійної підготовки фахівців інженерно-педагогічного профілю; програма психологічної служби з розвитку психологічної культури фахівців інженерно-педагогічного профілю в процесі професійної підготовки в ВНЗ.

4. Розроблено комплекс психодіагностичних методів дослідження психологічної культури фахівців інженерно-педагогічного профілю в процесі професійної підготовки в ВНЗ та методик занять з соціально-психологічного тренінгу розвитку комунікативних здібностей майбутніх інженерів-педагогів: за методикою “Психологічна культура особистості” О. Моткова вивчалися рівні розвитку психологічної культури; методики «Задоволеність обраної професією» А. Реана (модифікація В. Ядова, Н. Кузьміної) та «Діагностика рівня сформованості мотиваційно-ціннісного компонента ставлення до педагогічної діяльності» А. Реана та В. Якуніна, дозволили виявити мотиваційно-ціннісні компоненти професійної підготовки студентів інженерно-педагогічного профілю; дослідження когнітивних компонентів особистості майбутнього фахівця відбувалося за методиками «Оцінка коефіцієнту інтелекту IQ» Г. Айзенка та “Тест структури інтелекту” Р. Амтхауера; методика «Діагностика рівня емпатичних здібностей” В. Бойко, дозволила визначити рівні розвитку емпатичних здібностей студентів; дослідження комунікативних процесів, як індикаторів рівнів розвитку психологічної культури фахівця відбувалося за методикою тест КОЗ „Комунікативні та організаторські здібності»; методика «Оцінка емоційно-вольових якостей» В. Бойко, дозволила виявити емоційно-вольові компоненти, які характеризують здібності студентів до саморегуляції поведінки.

5. Застосування тренінгових занять з розвитку комунікативних здібностей майбутніх інженерів-педагогів дозволило впливати на їх особистість, комунікативні здібності, комунікативну компетентність та їх прагнення до вдосконалення навичок самопізнання, самореалізації, самоактуалізації та підвищення моральних принципів, як чинників психологічної культури. Це поліпшило показники розвитку психологічної культури у студентів та викладачів за рівнем культурно - психологічних прагнень та рівнем психологічної культури в цілому. Так по показнику рівня розвитку психологічної культури в цілому спостерігаються зміни в експериментальних групах: за високим рівнем - перший курс - +14,6%; третій курс - + 9,2%; п'ятий курс - +9,7%; викладачі - +5,8%; за середніми показниками - перший курс - +8,6 %; третій курс - + 9,5 %; п'ятий курс - + 4,1 %; викладачі - +5,1%. В контрольних групах ці зміни суттєво нижчі. Таким чином можна припустити, що психологічна культура сприяє розвитку особистості її професійних якостей і стимулює успішність професійної діяльності майбутніх інженерів-педагогів.

Перспективи подальшого дослідження цієї проблеми полягають у вивченні специфічності структури психологічної культури фахівців різних професій та впровадження спеціальної програми психологічного супроводу з розвитку психологічної культури майбутніх фахівців.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ АВТОРОМ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Турянская В.Э. Проблемы формирования психологической культуры инженера педагога / Турянская В.Э. // Проблеми освіти: Наук. - метод. зб. / Кол.авт.- К.: Наук. - метод. центр вищої освіти, 2004. - Вип. 38. - С. 284-294.

2. Турянская В.Э. Исследование эмоциональных процессов как компонентов психологической культуры инженера-педагога / Турянская В.Э. // Развитие экономического сотрудничества Украины и Китая. Сб. науч. тр. / НАН Украины, Институт экономики промышленности; Краматорский экономико-гуманитарный институт. Донецк-Краматорск, 2004. - С. 236-246

3. Турянська В.Е. Інтелектуальні компоненти психологічної культури інженера-педагога / Турянська В.Е. // Інтеграція системи вищої освіти України до загальноєвропейського освітнього простору. - Рівне, 2006. С. 298-302.

4. Турянська В.Е. Суб'єктивні фактори розвитку психологічної культури педагога - інженера / Турянська В.Е. // Проблеми освіти: Наук. - метод. зб. / Кол.авт.- К.: Інститут інноваційних технологій і змісту освіти, 2007. - Вип. 52. - С. 348-350.

5. Турянська В.Е. Мотиваційно - цільові компоненти професійної підготовки студентів інженерно - педагогічного профілю / Турянська В.Е. // Вісник ХНПУ ім. Г.С. Сковороди. Сер. Психологія. - Харків: ХНПУ, 2007. - Вип. 21. - С. 198 - 203.

6. Турянська В.Е. Комунікативні здібності як чинник психологічної культури інженера-педагога / Турянська В.Е. // Вісник ХНУ ім. В.Н. Каразіна. Сер. Психологія. - Харків: ХНУ, 2007. - Вип. 37. - С. 274-278.

7. Турянська В.Е. Теоретична модель психологічної культури в педагогічній взаємодії освітнього середовища / Турянська В.Е. // Вісник ХНПУ ім. Г.С. Сковороди. Сер. Психологія. - Харків: ХНПУ, 2008. - Вип. 26. - С. 198 - 203.

8. Турянська В.Е. Розвиток психологічної культури майбутніх фахівців в процесі професійної підготовки у ВНЗ / Турянська В.Е. // Збірник наукових праць Інституту психології ім. Г.С. Костюка АПН України. Актуальні проблеми психології: Етнічна психологія. Історична психологія. Психолінгвістика / За ред. С.Д. Максименка, М.- Л.А. Чепи. - К.: ДП „Інформаційно-аналітичне агенство”, 2008. - Том IX, Частина 3. - С. 484 - 496.

9. Турянська В.Е. Роль психологічної служби в розвитку психологічної культури фахівців гуманітарно-технічного профілю / Турянська В.Е. // Теорія і практика управління соціальними системами / Щоквартальний науково-практичний журнал . - Харків: НТУ «ХПІ», 2008. - № 4. - С. 98-102.

10. Турянська В.Е. Професійна комунікативна компетентність викладача вищої школи як чинник психологічної культури / Турянська В.Е. // Теоретичні і прикладні проблеми психології: Зб. наук. праць. СНУ ім. В. Даля. - Луганськ, 2009. - Вип. 1 (21). - С. 251-256.

11. Турянська В.Е., Кобець О.В. Соціально-психологічний тренінг професійно важливих складових психологічної культури фахівця / Турянська В.Е., Кобець О.В. // Проблеми освіти: Науковий зб. / Кол. авт. - К.: Інститут інноваційних технологій і змісту освіти МОН України, 2009. - Вип. 58. - Частина 2. - С. 226-232.

АНОТАЦІЇ

Турянська В.Е. Психологічна культура як чинник успішності професійної діяльності майбутнього інженера-педагога - Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук за спеціальністю 19.00.03 - психологія праці; інженерна психологія. Українська інженерно-педагогічна академія, Харків, 2009.

Дисертація присвячена вивченню психологічної культури як найважливішого чинника професійної підготовки фахівців інженерно-педагогічного профілю. Розглянуто теоретико-методологічні підходи до проблеми психологічної культури як найважливішого чинника професійної підготовки фахівців інженерно-педагогічного профілю.

Проаналізовані основні об'єктивні та суб'єктивні чинники які впливають на розвиток психологічної культури фахівця інженерно-педагогічного профілю в процесі професійної підготовки. Виявлені структурно-функційні рівні психологічної культури, які представлені сукупністю когнітивного, емоційного-вольового, мотиваційного і поведінкового компонентів.

Аналіз сучасних досліджень у галузі загальної, педагогічної психології, психології праці та інженерної психології свідчить про високу наукову актуальність вирішення проблеми дослідження психологічної культура як найважливішого чинника професійної підготовки фахівців інженерно-педагогічного профілю.

Ключові слова: психологічна культура, професійна підготовка, фахівець інженерно-педагогічного профілю, комунікативні здібності.

Турянская В.Э. Психологическая культура как фактор успешности профессиональной деятельности будущих инженеров-педагогов -Рукопись. Диссертация на соискание ученой степени кандидата психологических наук по специальности 19.00.03 - психология труда; инженерная психология. Украинская инженерно-педагогическая академия, Харьков, 2009.

Диссертация посвящена изучению психологической культуры как важнейшего фактора профессиональной подготовки специалистов инженерно-педагогического профиля. Рассмотрены теоретико-методологические подходы к проблеме развития психологической культуры при подготовке специалистов инженерно-педагогического профиля. Выявлены условия развития психологической культури инженеров-педагогов. Обосновано, что проблема формирования психологической культуры профессионала инженерно-педагогического профилю совмещает развитие профессионально важных качеств его личности, формирования высокой профессиональной компетентности и воспитания профессиональной направленности.

Проанализированы основные объективные и субъективные факторы, которые влияют на развитие психологической культуры специалиста инженерно-педагогического профиля в процессе профессиональной подготовки. Выявлены структурно-функциональные уровни психологической культуры, которые представлены совокупностью когнитивного, мотивационного, эмоционально-волевого и поведенческого компонентов.

В диссертации рассмотрены на основе подходов в общей, педагогической психологии, психологии труда и инженерной психологии проблемы психологической культуры как фактора профессиональной подготовки специалистов инженерно-педагогического профиля.

На основе системного анализа в изучении проблемы психологической культуры как фактора успешности профессиональной деятельности будущих специалистов инженерно-педагогического профиля осуществлен профессиографический анализ и разработана психограма, обоснован комплекс психодиагностических методик исследования психологической культуры, проведено эмпирическое исследование и тренинговые занятия по развитию коммуникативных способностей как фактора успешности профессиональной деятельности будущих инженеров-педагогов.

В работе описано практическое значение полученных результатов которые заключаются в разработке: методов развития системы профессионально значимых качеств характеризующих психологическую культуру будущего специалиста инженерно-педагогического профиля; описаны методики оптимизации психологического тренинга и его влияния на системообразующие компоненты личности и развитие умений, которые входят в систему значимой характеристики психологической культуры специалиста инженерно-педагогического профиля.

На основе теоретического анализа показано, что психологическая культура, как психическое образование личности, обуславливает в межличностных взаимодействиях в образовательной и профессиональной среде успешность деятельности и как многоуровневое строение личности позволяет ему обнаруживать особенности восприятия другого субъекта, глубину понимания его действий, адекватность знаний, о нем, характер переживаний, связанных с другим человеком, а также воспитывать умение общаться, сотрудничать и производительно трудиться. В исследовании обращено внимание на то, что психологическую культуру инженера-педагога необходимо рассматривать как иерархическое системное образование в контексте социального взаимодействия и учитывать, что психологическая культура является результатом не только социализации личности, но и воспитания высоко культурного специалиста, способного к большой внутренней работе над собой и гармонизации собственных жизненных интересов и потребности с интересами окружающего мира и социума.

В работе описаны объективные факторы развития психологической культуры личности, которыми являются семья, институты образования и социум и которые обусловливают процессы социализации и культуризации. Раскрыты факторы развития психологической культуры специалиста как системообразующего компонента формирования личности, которые включают: комплекс специальных стремлений, тенденций, потребностей личности, ее мотивы, интересы, ориентации, саморегуляцию, самоорганизацию, а также компоненты психологической культуры соответствующих этим стремлениям, способностям, умениям и стойким навыкам поведения, которые проявляются в поведении и деятельности личности и нуждаются в самосовершенствовании.