Психологічні особливості розвитку пильності суб’єктів охоронної військової діяльності

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Університет цивільного захисту україни

УДК 159.9:316.48

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата психологічних наук

Спеціальність 19.00.09 - Психологія діяльності в особливих умовах

Психологічні особливості розвитку пильності суб'єктів охоронної військової діяльності

Куций Олександр Анатолійович

Харків - 2009

Дисертація є рукописом

Робота виконана в Національній академії оборони України, Міністерство оборони України.

Науковий керівник: кандидат психологічних наук, доцент Осьодло Василь Ілліч, Національна академія оборони України, кафедра військової педагогіки та психології, начальник.

Офіційні опоненти: доктор психологічних наук, професор КЛИМЕНКО Віктор Васильович, Відкритий міжнародний університет розвитку людини “Україна”, кафедра психології, професор; кандидат психологічних наук, доцент ДубровинськиЙ Георгій Ревмирович, Київський Національний університет імені Тараса Шевченка, військово-гуманітарний факультет, начальник.

Захист відбудеться “17” грудня 2009 р. о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 64.707.02 в Університеті цивільного захисту України за адресою: вул. Чернишевська, 94, м. Харків, 61023.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Університету цивільного захисту України за адресою: вул. Чернишевська, 94, м. Харків, 61023.

Автореферат розісланий “13” листопада 2009 року.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради кандидат психологічних наук, доцент В.Є. Христенко.

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми дослідження. Потреба у безперервному вдосконаленні системи підготовки особового складу до виконання службових обов'язків, неповна реалізованість ними свого потенціалу в різних сферах службової діяльності зі всією гостротою ставлять питання вивчення цілісного становлення особистості у професії, встановлення форм, в яких воно відбувається. Без розв'язання цих завдань неможливе якісне навчання і прогнозування подальшої успішності професійної діяльності. Висока практична значущість вказаної проблематики зумовлює її вивчення представниками різних наук, у тому числі й психології.

У Збройних Силах та інших військових формуваннях України значна кількість особового складу залучається до виконання обов'язків, що пов'язані з охороною державних та військових об'єктів, громадського порядку, конвоювання тощо. До виконання охоронної діяльності щодня залучається значна кількість особового складу низової ланки, яка безпосередньо задіяна в охороні, й саме від неї залежить стан цієї служби. Враховуючи необхідність постійного соціально-психологічного супроводу охоронної діяльності, одним з ключових його напрямів є формування пильності, психологічної готовності, що змушує командирів (начальників) особливо ретельно підходити до підготовки безпосередніх виконавців охоронної служби.

Відповідно до Статутів Збройних Сил України кожен військовослужбовець зобов'язаний вміло володіти своєю військовою спеціальністю, бути дисциплінованим, виявляти високу пильність, непохитну рішучість і розумну ініціативу. Ці вимоги не досліджувались окремо, й саме пильність є найменш дослідженою й найбільш перспективною щодо вивчення її складових та особливостей розвитку для підвищення якості охоронної військової діяльності.

Питання пильності, її діагностики та розвитку намагаються вирішити вже впродовж багатьох років. Важливе місце у дослідженні зазначеної проблеми посідають праці нейрофізіологів (М.О. Бернштейна, В.В. Клименка, О.Р. Лурії, М.В. Макаренка, Г. Мегуна, Л.А. Перелигіної, Г.Уолтера, О.О. Ухтомського та ін.), в яких розкрито сутність нейрофізіологічних основ пильності як стану готовності до екстренної дії; у працях з інженерної психології (Л.С. Нер-сесян, В.Н. Пушкін, Ю.Л. Трофімов та ін.) визначено сутність та значення пильності у роботі фахівця операторського напрямку.

Серед досліджень у цій галузі слід також виділити роботи українських, білоруських та російських вчених, насамперед у галузі психології діяльності в особливих умовах (О.Г. Караяні, М.С. Корольчук, С.М. Мамонтова, С.М. Ми-ронець, О.Р. Охременко, О.Д. Сафін, О. В. Тімченко, О.О. Урбанович, О. Ф. Хміляр та ін).

Практика засвідчує, що комплексних досліджень пильності як категорії професійної діяльності практично не існує. В силу зазначених обставин питання структури й розвитку пильності військовослужбовця як суб'єкта охоронної військової діяльності становить не тільки теоретичний, але й практичний інтерес, що й зумовило вибір теми дослідження: „Психологічні особливості розвитку пильності суб'єктів охоронної військової діяльності”.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами.

Дисертаційне дослідження виконано відповідно до перспективного плану наукової та науково-технічної діяльності Національної академії оборони України в межах науково-дослідних робіт “Організація інформаційно-пропагандистського забезпечення повсякденної діяльності військ (сил)” (шифр - “Пропаганда” № 375/2 від 24 вересня 2003 року) та “Теоретичні основи соціально-психологічної роботи у Збройних Силах України” (шифр “Взаємодія” № 0101U000800) й пов'язане з реалізацією державної програми переходу Збройних Сил України до комплектування військовослужбовцями, які проходять військову службу за контрактом.

Тема дисертації затверджена Вченою радою Національної академії оборони України 29 жовтня 2007 року (протокол № 17) та узгоджена бюро Ради з координації наукових досліджень в галузі педагогіки та психології в Україні АПН України 11 листопада 2007 р. (протокол № 9).

Мета і завдання дослідження: на основі з'ясування сутності психологічної складової пильності розробити та здійснити апробацію психологічних засобів щодо її розвитку та підвищення рівня функціонування.

Відповідно до мети визначено такі завдання дослідження:

1) провести теоретико-методологічний аналіз проблеми пильності в сучасній психології та її взаємозв'язок з військово-професійною діяльністю;

2) на основі теоретизації предмета дослідження й експертного опитування визначити психологічну структуру пильності та обґрунтувати комплекс методів і методик дослідження її складових;

3) дослідити психологічні особливості та визначити шляхи розвитку й підвищення рівня функціонування складових пильності у суб'єктів охоронної військової діяльності;

4) обґрунтувати комплекс психологічних засобів розвитку пильності суб'єктів охоронної військової діяльності та провести їх апробацію.

Об'єкт дослідження: процес навчально-бойової підготовки суб'єктів охоронної військової діяльності.

Предмет дослідження: психологічна структура пильності та особливості розвитку її змістових компонентів у суб'єктів охоронної військової діяльності.

Методи дослідження. Для розв'язання завдань дослідження у роботі було використано комплекс взаємодоповнюючих методів дослідження: теоретичні - аналіз проблеми пильності в сучасній науковій літературі, вивчення її структури та особливостей прояву пильності в охоронній діяльності; узагальнення наукових джерел із зазначеної проблематики; емпіричні - контент-аналіз (застосовувався для складання анкети, що використовувалась у проведенні експертних оцінок щодо визначення змісту пильності); бесіда (використовувалась для отримання соціально-психологічної інформації); метод експертних оцінок (оцінювались якісні показники змістових компонентів пильності), аналіз результатів діяльності (враховувалися показники службової діяльності), опитування; психодіагностичні - методика Г. Айзенка EPІ (використовувалась для визначення рівня інтро-екстраверсії та нейротизму); методика “Локус-контроль” (використовувалась для виявлення інтернального та екстернального локусу контролю в діяльності); методика Ромека (використовувалась з метою оцінки рівня складових асертивності); методика „Пильність” (для визначення рівня пильності у особи, що займається очікуванням певного сигналу із залученням одного сенсорного каналу); „Коректурна проба” (для дослідження рівня розвитку обсягу та концентрації уваги); „Червоно-чорна таблиця”, що запропонована Ф. Горбовим і використана для дослідження переключення уваги; „Пошук заданих чисел”, „Розстановка чисел” та методика Мюнстерберга, за якими досліджувався рівень розвитку вибірковості уваги; 16 - факторний опитувальник Кеттелла (варіант А), використаний для дослідження рис особистості; математичні - факторний аналіз та кореляційний аналіз (використовувався для встановлення кількісних залежностей між досліджуваними особливостями), методи перевірки значущості відмінностей у досліджуваних показниках (критерій Колмогорова-Смірнова, критерій Пірсона, t-критерій Стьюдента, критерій Вілкоксона Z). Для статистичного опрацювання було використано комп'ютерні програми (SPSS 11.5 та 14.0).

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що:

вперше, визначено психологічну структуру пильності військовослужбовця, що виконує обов'язки з охорони військових та державних об'єктів; досліджено психологічні особливості розвитку структурних компонентів пильності під час підготовки військовослужбовців до охоронної військової діяльності;

розширено та доповнено діагностичні критерії щодо оцінки структурних компонентів пильності, як психологічної складової охоронної військової діяльності; психологічний зміст поняття „пильність” у структурі готовності до професійної діяльності;

удосконалено комплекс методів і прийомів розвитку й підвищення рівня функціонування складових пильності у суб'єктів охоронної військової діяльності;

подальшого розвитку набули сучасні підходи щодо психологічного супроводу охоронної військової діяльності.

Практичне значення одержаних результатів полягає у можливості їх застосування при: обстеженні кандидатів щодо визначення їх функціональної готовності до охоронної військової діяльності; психологічному супроводі та оптимізації процесу підготовки особового складу до охоронної військової діяльності; реалізації програм особистісного розвитку та саморозвитку суб'єктів охоронної військової діяльності.

Конкретні рекомендації впроваджено під час відбору та підготовки курсантів військового інституту інформатизації та телекомунікації до охоронної військової діяльності (акт від 7.02.2007 р.), військовослужбовців охоронних підрозділів двох військових частин забезпечення командування Повітряних сил ЗС України (акти від 25.06.2007 р. та 26.11.2007 р.) та військової частини Львівського гарнізону (акт від 21.09.2009 р.), в навчальному процесі кафедри психології управління факультету психології Львівського державного університету внутрішніх справ (акт від 26.06.2008 р.).

Особистий внесок здобувача. Результати дисертаційного дослідження отримані здобувачем особисто.

Апробація результатів дисертації. Матеріали дисертації доповідались та обговорювались на Всеукраїнській науково-практичній конференції „Творчий потенціал особистості: проблеми розвитку та реалізації” (Київ, 2005 р.); 1-й Всеукраїнській науково-практичній конференції „Військова освіта та наука: сьогодення та майбутнє” пам'яті професора генерал-лейтенанта Жукова С.А. (Київ, 2005 р.); Всеукраїнській науково-практичній конференції в гуманітарному інституті НАУ України „Актуальні проблеми психології діяльності в особливих умовах” (Київ, 2006 р.); Всеукраїнській конференції „Гуманістичні універсалії освітнього простору: можливості для самореалізації особистості” (Київ, 2007 р.); 3-й міжнародній науково-практичній конференції „Психологічні аспекти національної безпеки” (Львів, 2009 р.).

Публікації. Основні результати дослідження відображено в 11 публікаціях, з яких 8 у виданнях, що визначені ВАК України як фахові в галузі психології.

Структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, переліку використаних джерел, що налічує 226 найменувань, з них 10 іноземних авторів, 7 додатків та включає 10 рисунків і 14 таблиць. Загальний обсяг дисертаційної роботи становить 163 сторінки.

Основний зміст дисертації

У вступі обґрунтовано актуальність досліджуваної проблеми, визначено об'єкт, предмет, мету, сформульовано гіпотезу і завдання дослідження, його методологічну основу та методи, розкрито наукову новизну, теоретичну основу і практичне значення, наведено дані про апробацію результатів дослідження.

У першому розділі „Теоретичний аналіз пильності як психологічної складової охоронної військової діяльності” здійснено аналіз нормативно-правових документів, що регламентують охоронну військову діяльність у ЗС України та встановлення підходів до визначення сутності пильності в діяльності людини, розглядаються особливості охоронної діяльності військовослужбовців у мирний час та у бойових умовах. Встановлено, що нормативно-правові документи передбачають охоронну військову діяльність, що може мати місце у мирний час та в особливий період. Функції організації та підготовки до охоронної військової діяльності покладено на Генеральний штаб Збройних Сил України, військову службу правопорядку та територіальні командування Збройних Сил України, які можуть залучати до неї особовий склад військових частин.

Аналіз існуючих наукових підходів до дослідження змісту пильності та її значення у професійній діяльності людини засвідчив те, що це питання цікавило досить широке коло науковців. У працях нейрофізіологів (М. О. Берн-штейн, Г. Мегун, О.Р. Лурія, О.О. Ухтомський, Г. Уолтер та ін.) розкрито сутність нейрофізіологічних основ пильності як стану готовності до екстреної дії. Близькими до цих поглядів є дослідження Дж. Брунера, О.В. Запорожця, де пильність пов'язується зі здатністю передбачити хід подій і на цій основі діяти на випередження. Особливої уваги в цьому напрямі заслуговує підхід Г. Айзенка, О.М. Гусева та ін., що дослідили вплив екстраверсії-інтраверсії та нейротизму на рівень розвитку пильності.

У працях інженерних психологів (А.І. Берга, В.О. Бодрова, Ю.М. Забродіна, В.. Лєбедєва, Л. С. Нерсесяна, В.Я. Орлова, В.І. Осьодла, В.Н. Пушкіна, Ю.К. Стрєлкова, Ю.Л. Трофімова та ін.) пильність людини-оператора - це властивість, яка характеризує його здатність уважно працювати відповідний інтервал часу в заданих умовах діяльності. Під час оцінювання пильності запропоновано враховувати весь комплекс внутрішніх властивостей, які зумовлюють здатність людини підтримувати необхідні робочі якості в умовах суттєвого ускладнення діяльності (Л.С. Нерсесян, В.Н. Пушкін).

В окремий напрям наукових досліджень виокремлюється дослідження пильності в особливих умовах, коли на охоронну військову діяльність суттєвий вплив мають стресори бойової обстановки та мирного часу (К. Вольф, О.Г. Караяні, К. Макнаб, А. Меркер, С. М. Мамонтова, В. М. Невмержицький, К.В. Сельчонок, В.В. Стасюк, Р. Сторм, О.О. Урбанович та ін.). Пильність суб'єкта охоронної військової діяльності виявляється у стеженні за ознаками загрози, її наростанням, в їх оцінках. У процесі вартової служби пильність визначається як психологічний стан військовослужбовця, при якому він здатний передбачати, розпізнавати і своєчасно запобігати збитковим діям стосовно об'єкта, що охороняється. Пильність передбачає розуміння завдань і усвідомлення значущості служби, непримиренність до порушників правил несення служби, уміння розпізнати злочинні задуми, підступність зловмисника й здатність передбачити розвиток несприятливої ситуації, передбачити назріваючу подію. Визначаючи сутність пильності, значна увага приділялася особистісним характеристикам (формуються під впливом соціальних умов, моралі, самоконтролю та здобуття необхідної професійної інформації) й розглядається як риса характеру, що формується під контролем ззовні.

З'ясовано, що пильність займає важливе місце у структурі готовності до професійної діяльності, де досить значимими є здатність до тривалої, безперебійної, зосередженої діяльності, яка передбачає вчасне сприйняття, селекцію та ідентифікацію певного сигналу з оточуючого середовища. Вона передбачає мотиваційний (відповідальність за виконання завдання, почуття обов'язку), вольовий (самоконтроль, самомобілізація), оцінний (самооцінка підготовленості), орієнтовний (уявлення про особливості майбутньої діяльності), операційний (володіння способами і прийомами діяльності, наявність необхідних знань, умінь і навичок) структурні компоненти.

Беручи до уваги вказане, виникає потреба в емпіричному дослідженні пильності, встановленні рівня розвитку її окремих елементів з метою підвищення функціонування складових пильності у суб'єктів охоронної військової діяльності.

У другому розділі „Дослідження структури й змісту пильності суб'єктів охоронної військової діяльності” висвітлено методи та процедуру з'ясування сутності предмету дослідження.

Виходячи з сучасних поглядів на проблему пильності у психології, встановлення її складових проводилось відповідно до запропонованого Г. Олпортом методу („ідіоморфічний підхід”). Для його реалізації застосовувалися методи контент-аналізу та експертних оцінок. Розроблена нами анкета ґрунтувалась на контент-аналізі (Л.. Авер'янов) словника найбільш вживаних термінів у військовій психології (Г.В. Ложкін) з урахуванням тлумачення „пильності” в українській мові.

У дослідженні використано метод експертної оцінки зі схемою заочної взаємодії експертів (Н. Долки і О. Хелмер). Визначено такі критерії відбору експертів: професійна компетентність, компетентність в експлікації оцінок та соціально-психологічна компетентність. Достовірність інформації забезпечувалася кількістю експертів (68 офіцерів).

Експертне оцінювання включало в себе 3 етапи. 1-й етап головним завданням мав включення експертів у дослідження структури пильності, навчання експлікації оцінки та уміння адекватно переводити імпліцитні оцінки у символьну форму. На 2-му етапі (через використання методу „якісного контрольованого зворотного зв'язку” (С. Пресс) за результатами заочної взаємодії експертів) узагальнювалась спільна думка експертів. 3-й етап включав у себе проведення експертного опитування, що мало на меті подальшу конкретизацію думки експертів, який дав змогу встановити 43 терміни, що виділені більшістю експертів. Виокремлені терміни оброблено за допомогою факторного аналізу, в результаті якого встановлено 4-и фактори (табл. 1).

Таблиця 1 Результати факторного аналізу

До фактора № 1 належать такі пізнавальні психічні процеси людини, як перцептивна сфера та увага. Фактор № 2 включає особистісні якості, які формуються під впливом соціального середовища й характеризують особистість з позиції її ставлення до себе, до соціального середовища й власної діяльності. Щодо фактору № 3 - це фізіологічні процеси, що доводять інформацію до мозку та психомоторна організація, що відповідає за рухову активність. Фактор № 4 має низьке факторне навантаження та низький процент дисперсії, що робить його інтерпретацію недоцільною.

У результаті факторного аналізу виокремлено такі блоки пильності:

- сенсомоторний (максимально повне „вловлювання” інформації на об'єкті, що охороняється, через всі можливі сенсорні канали та постійна мобілізація сил організму до прискорення темпу діяльності, здатність витримувати тривалі навантаження й цим не послабляти пильності);

- когнітивний блок (відповідає за селекцію важливої інформації від усіх сигналів, що надійшли від сенсорної системи. Більшого значення набувають сприйняття та увага, що безпосередньо впливають на рівень пильності й є основою цього блоку. До цього блоку доцільно віднести пам'ять та мислення, що можуть сприяти функціонуванню пильності, виконують допоміжну роль, але не входять на рівні сприйняття та уваги до структури пильності);

- індивідуально-типологічний блок (якості особистості, які визначають спрямованість військовослужбовця на діяльність й забезпечують пильну діяльність у складних умовах через волю, почуття обов'язку перед колективом, усвідомлення значущості завдання та особисту відповідальність тощо).

Підґрунтям подальшого дослідження сенсомоторного блоку виявились фундаментальні наукові положення К.П. Батуєва, М.О. Бернштейна, Е.Вебера, В. Вундта, Ч. Дарвіна, Г. Гельмгольца, В. Коренберга, О.Р. Лурії, І. М. Сєченова, С. Стівенса та ін., науково-практичні розробки В.Г. Кейделя, В.В. Клименка, Ю.О. Куликова, О.Р. Малхазова, Л.А. Перелигіної, С.Сомьєна, О.Ф. Хміляра, Г. Хоффмана, К. Хьюбела та ін. Такі функціональні системи, як зорова, слуху, регуляції пози, тактильного відчуття, нюху забезпечують отримання інформації про стан справ на об'єкті. Виходячи з розглянутих положень, необхідно вказати на відсутність можливості розвитку цієї частини пильності охоронця. Вона повинна мати такий рівень розвитку, щоб забезпечити отримання максимальної кількості інформації з найбільш значущих сенсорних систем людини про умови виконання обов'язків.

За психоморними якостями у пильності військового охоронця основну роль відіграють не силові, а витривалість, стійкість. Особливо необхідною є здатність швидко активізуватись й діяти відповідно до умов. Це може вимагати різкого залучення енергетичних запасів мускульної маси організму. Особливо важливою є здатність підтримувати стан, що близький до бойового. Тому необхідним є визначення засобів, що оптимізують процес накопичення енергетичних запасів та їх витрачання. В цьому напрямі доцільною є експериментальна перевірка ефективності застосування засобів (Б.О. Базима, С.В. Кравков, О.М. Леонтьєв, та ін. про особливості реакції організму на монохромне освітлення), які спрямовані на прискорення активізації систем організму, що сприяють накопиченню чи витрачанню сил.

Для дослідження особливостей розвитку когнітивного блоку пильності необхідним є встановлення сутності пізнавальних психічних процесів сприйняття (гештальт-психологія, екологічний, інформаційний, нейрофізіологічний та ін. підходи, фундаментальні дослідження Є.Ю. Артем'євої, В. Вілюнаса, О.М. Леонтьєва, У. Найсера та ін.), уваги (С.Л. Рубінштейн, О.Ф. Лазурський, Р. Вудвортс, М.М. Ланге, Д.М. Узнадзе, П.Я. Гальперін та багатьох ін.). Встановлено, що основна проблема низького рівня когнітивного блоку криється в нездатності тривалий час контролювати свою зацікавленість певним об'єктом, керувати власною свідомістю (М.В. Цзен, Ю.В. Пахомов, М.Є. Сандомирський).

Підґрунтям для дослідження особливостей розвитку індивідуально-типологічного блоку пильності став розгляд концепцій: аналізу категорій волі (Г.О. Бал, О.М. Леонтьєв та ін.), самовизначення і самодетермінації (В.О. Та-тенко), моральної самосвідомості і самовідношення (С.Д. Максименко та ін.), оцінювання власної значимості у подіях, що відбуваються (А. Реан, Дж. Роттер, Г.В. Ложкін та ін.), морально-етичної відповідальності (В.О. Татенко, Г.О. Балл та ін.), поведінки в незвичних обставинах (К. Латане, Ф. Дарлей та ін.), мотивації до діяльності (А. Маслоу, Б.В. Додонов, М.В. Савчин та ін.), впевненості (А. Лазарус, Г.Аннекен, В.Г. Ромек, Р. Ськаче) та особливостей військово-професійної діяльності особистості (О.В. Тімченко, Є.М. Потапчук, О.Г. Караяні, Б. Колодзін, О.Р. Охременко та ін.). Вказані концепції пояснюють головні детермінанти поведінки людини та визначають чинники, що формують поведінку людини в особливих умовах. Вказане вимагає застосування методів, що формують здатність до цілеспрямованої діяльності, контролю емоційно-вольвої сфери особистості.

У третьому розділі „Дослідження особливостей розвитку пильності суб'єктів охоронної військової діяльності” визначено особливості формування, функціонування та розвитку пильності за визначеною нами структурою.

Методика реалізації емпіричної частини нашого дослідження включала три етапи. На першому етапі розроблялась схема дослідження, підбирався контингент і кількість учасників експерименту, здійснювався вибір методів та методик вивчення предмета дослідження, а також проводився констатуючий експеримент. На другому етапі реалізовувався формуючий експеримент. Щодо третього етапу, то це був етап зняття емпіричних показників після групової роботи з учасниками експериментальних груп.

У дослідженні брало участь 156 чол., у тому числі 75 військовослужбовців охоронних підрозділів Вінницького гарнізону та 81 військовослужбовець охоронних підрозділів Львівського гарнізону (вікова група від 18 до 22 років). Основною діяльністю учасників експерименту було виконання обов'язків з охорони державних та військових об'єктів. У ролі експертів виступило 26 офіцерів, що були прямими начальниками для учасників експерименту та оцінювали їх.

Емпіричне дослідження пильності в суб'єктів охоронної військової діяльності здійснювалося окремо за кожен структурний компонент та в цілому на основі використання кількісних та якісних оцінок емпіричних даних. Загальна процедура дослідження подана у табл. 2.

Таблиця 2 Структура дослідження компонентів пильності

Дослідження сенсомоторної організації людини проводилось через взаємодію з медичними працівниками установ, вимірювання показників частоти серцевих скорочень, вимірювання живого простору (показник рівня енергопотенціалу) та показники пильності (час реакції без попередження та з попередженням). В усіх учасників експерименту було визначено відсутність патології сенсорної сфери. Оцінка енергопотенціалу досліджуваних (55 чол.) показала, що у учасників експерименту існує такий рівень розвитку енергопотенціалу: у 19% - високий, 39% - середній та 42% - низький. Вимірювання пульсу (55 чол.) засвідчило, що в середньому він становить 72,7±8,2 уд./хв і не відрізняється від загальновідомого, при цьому медичними працівниками зазначено відсутність у учасників експерименту гіпертонічних чи гіпотонічних проявів. Середній показник за методикою „Пильність” (55 чол.) становить 61,2%±14, що вказує недостатній її рівень.

Дослідження розвитку когнітивного блоку (76 чол.) пильності передбачало використання методик дослідження властивостей уваги. За результатами оцінки показників уваги встановлено: коректурна проба (стійкість 12,7±1,2 у.о., обсяг 25,8±3 у.о, концентрація 12,2±1,4 у.о); тест Мюнстерберга (вибірковість 18,6±2,0 у.о); розстановка чисел (вибірковість 22,4±1,9 у.о); пошук заданих чисел (вибірковість 8±0,9 у.о); червоно-чорна таблиця (переключення 6,7±0,8 у.о). Результати діагностики уваги в ЕГ та КГ свідчать про таке:

в ЕГ (групи № 2 та 7, кількістю 39 чоловік) 16 досліджуваних мають високий рівень розвитку характеристик уваги, 16 - середній та 7 - низький;

у КГ (групи № 4 та 8, загалом 37 осіб) 12 досліджуваних отримали високий результат діагностики уваги, 16 - середній та 9 - низький.

Отримані показники свідчать, що характеристики уваги у досліджуваній вибірці недостатньо розвинені. Враховуючи специфіку діяльності досліджуваного контингенту, ми вважаємо за доцільне використання психологічних засобів, спрямованих на розвиток характеристик уваги суб'єктів охоронної військової діяльності.

Дослідження індивідуально-типологічного блоку пильності (78 чол.) здійснено за низкою особистісних опитувальників. Аналіз інтернальності показує, що у професійній сфері вона є низькою (1,9±0,7), і скоріше за все є результатом відсутності чіткого бачення перспективи і заниження своїх можливостей у професійної діяльності. Недостатньо вираженою є також інтернальність у сфері невдач, що свідчить про низький рівень контролю стосовно негативних подій і ситуацій (3,8±1,06). Респонденти виявляють схильність до звинувачування інших у причинах власних проблем, приписують відповідальність за свої негаразди іншим людям. Низькі показники інтернальності у колі невдач дещо суперечать інтернальності у сфері досягнень (5,1±2,2). Очевидно, що досліджувані переоцінюють свої можливості стосовно успіхів і досягнень.

У процесі діагностичного дослідження за допомогою 16 PF виявлено:

за групою факторів, які досліджують особливості соціальних стосунків (A - 6±0,7; H - 7±0,8; F - 4±0,5; E - 4±0,6; Q2 - 8±0,9; N - 7±0,8; L - 6±0,7) встановлено існування залежності від загальноприйнятої думки, спрямованості на дотримання моральних норм, пасивності, обережності, настороженості, підозрілості та недовіри. Вказані характеристики більшою мірою позитивно впливають на функціонування пильності охоронця, що може виражатись у більш прискіпливому виконанні обов'язків. Негативною є загальна тенденція до пасивності, низької самостійності, уникнення спору в проблемних ситуаціях, легкість виходу з рівноваги за стресогенних чинників та покірливість;

за емоційно-вольовими факторами (C - 4±0,4; I - 7±0,8; O - 5±0,7; Q3 - ±0,7; Q4 - 5±0,6) встановлено емоційну нестійкість, розвинені почуття боргу та дотримання моральних норм, невпевненість, підвищену тривожність, лінь, задоволеність досягнутим, симптоми страху, схильність до роздратування, уникання проблематичних ситуацій та виходу з себе. Результати вказують на те, що за таких умов пильність може значно коливатись залежно від емоційних проявів та ситуації, що склалась;

за інтелектуальними особливостями встановлено інтелектуальну гнучкість, радикалізм, що спрямований на здобуття нового, розсіяність, аналітичність (фактори M - 5±0,6; Q1 - 8±0,7).

Отримані результати за 16 PF свідчать про недостатність розвитку індивідуально-типологічних чинників, які формують пильність охоронця, тому що спрямованість на дотримання моральних норм, розвинене „Супер - Его”, підозрілість, прискіпливість, обережність та настороженість нівелюються значною залежністю від емоційних проявів, невпевненістю, бажанням уникати проблемних ситуацій та низькою самостійністю.

За тестом Ромека отримано: шкали № 1 (упевненість - невпевненість у собі) - 6,3±2,3, № 2 (соціальна сміливість - ніяковість) - 4,7±1,7; № 3 (ініціатива у соціальних контактах - пасивність) - 5,1±2,1. Результати підтверджують дані за попередніми методиками: недостатня впевненість, схильність до пасивності та ніяковості у проблемних ситуаціях.

За шкалою екстраверсії середньогрупові показники становлять 12±4,1 бала, що свідчить про достатньо помірну зовнішню реактивність і інтрапсихічну активність. За шкалою нейротизму групові результати становлять 9,46±4,9 бала, що вказує на певну тенденцію до пошукової активності, напористості і реалізації сильного аспекту власного “Я”. Отримані дані також можуть свідчити і про певну пасивність, безініціативність досліджуваних. Разом з тим через сильно виражені тенденції за шкалами 16 PF тривожності нейротизм не може реалізуватися у вигляді підвищеної імпульсивності чи антисоціальних дій.

Проведено експертне опитування, метою якого було встановлення думки командирів стосовно якості несення охоронної військової служби їхніми підлеглими, яка оцінювалася за 10 бальною шкалою. Якість несення служби, за середніми значеннями, оцінена експертами в 6,4 бала. Кореляційний аналіз експертного опитування з результатами дослідження блоків пильності встановив, що результати опитування найбільше корелюють з методиками, що спрямовані на дослідження індивідуально-типологічного блоку (за 16 PF: шкали Е - - 0,638, F - 0,463, G - 0,3939, H - 0,509, І - 0,484; L - -0,5842, М - -0,4098, O - -0,7497, Q2 - -0,59; за РСК: інтернальність у досягненнях - 0,621, інтернальність у невдачах - 0,548; за тестом В. Ромека: упевненість -0,682, іні-ціатива - 0,359) та психомоторної частини пильності (рівень розвитку енергопотенціалу - 0,583). Однак, не виявлено значущих кореляційних зв'язків з показниками когнітивного блоку та з показниками отриманими за методикою “Пильність”. Такі дані вказують на те, що командири оцінюють своїх підлеглих за індивідуально-типологічними та психофізіологічними критеріями, які є більш очевидними ніж когнітивні.

Таким чином, результати дослідження структурних блоків пильності свідчать про недостатній рівень їх розвитку, тому існує потреба в розвиткові пильності за її складовими.

Цикл досліджень особливостей розвитку психомоторної частини включав кілька експериментів, що були спрямовані на встановлення закономірностей активізації симпатичної чи парасимпатичної нервової систем шляхом пульсометрії, визначення тенденцій відновлення сил організму людини шляхом дослідження енергопотенціалу через вплив на її зоровий аналізатор освітленням зеленого чи червоного спектрів.

У дослідженні взяло участь 55 військовослужбовців (групи № 1, 2 та 4). Під час експерименту встановлено, що зниження загальної кількості ЧСС після впливу монохромним освітленням зеленого спектра становила 7,3%. Зменшення кількості ЧСС відбувається одразу після початку впливу й інтенсивно відбувається впродовж перших 10±2 хв. (в середньому на - 4,2 удари). У наступні 10 хв інтенсивність зменшення ЧСС істотно падає (- 0,6 уд.). Результат експерименту свідчить про прискорення активізації ПНС через вплив зеленим освітленням. Також встановлено зв'язок між реакцією зменшення ЧСС через вплив зеленим освітленням та рівнем енергопотенціалу особи, ЧСС яких при впливі зеленого освітлення знизилася на 12-15%, мають високий рівень енергопотенціалу; і навпаки, при збільшенні та сталості ЧСС - низький рівень (кореляція становила 0,79, при р ? 0,05). Щодо освітлення червоного спектра отримано результати, які вказують на активізацію СНС організму (поступове збільшення кількості ЧСС (+0,7 уд.) впродовж перших 10±2 хв, що значно збільшується (+4,3 уд.) упродовж наступних 10 хв. Кореляційних зв'язків між реакцією збільшення ЧСС при впливі освітленням червоного спектра та рівнем розвитку енергопотенціалу встановити не вдалось.

Згодом проведено експеримент, що ґрунтується на теорії В. В. Клименка відносно показника живого вимірювального простору („правило 7 метрів”). В експерименті брали участь 36 чол. (групи № 1 та 4) за такою схемою:

1. Подолання обома групами фізичного навантаження (біг на 3 км та фізичні силові вправи); вимірювання енергопотенціалу в обох групах.

2. Подолання групами ідентичного до фізичного навантаження на 2-му етапі; перебування ЕГ в кімнаті із зеленим монохромним освітленням, а КГ - з денним освітленням упродовж 30 хв; вимірювання енергопотенціалу в обох групах.

Це вказує на підвищення швидкості відновлення енергопотенціалу після впливу монохромним освітленням зеленого спектра. Так, в ЕГ після першого заняття з фізичної підготовки відбулося збільшення помилок під час визначення еталону живого вимірювального простору на 465 см, а під час другого заняття (після впливу зеленим освітленням упродовж 40 хв) зафіксовано зниження помилок (порівняно з результатами після першого заняття) на 240 см. При цьому у КГ відмічена стабільність показників (після першого заняття помилка становила 390 см, а другого - 385 см). Результат свідчить про прискорення відновлення сил організму через активацію відповідних систем ВНС при впливі освітленням зеленого спектра.

Дослідження розвитку когнітивного блоку пильності передбачало необхідність набуття навичок зі сприйняття від сенсорної сфери інформації, її усвідомлення та селекції. Тому в експерименті використано психологічний тренінг, що включав вправи розвитку уваги (М. В. Цзен, Ю. В. Пахомов, М. Є. Сандомирський), яким під час 9 занять навчали учасників експерименту. У формуючому експерименті взяло участь 76 осіб (групи № 2, 4, 7 та 8). Результати навчання вправам свідчать про їх ефективність (табл. 3).

Таблиця 3 Результати експерименту за когнітивним блоком пильності

Паралельно встановлено, що думка командирів про рівень несення служби їх підлеглими покращилась. Так, оцінка за ЕГ перед експериментом становила 6,21, а після нього - 7,74. Щодо КГ отримано: до експерименту - 6,41, після - 6,52. Отримано такі пояснення: зменшились кількість помилок під час прийому-передачі чергування, часу, що витрачався при цьому й зауважень від осіб, які контролюють процес несення служби. Отже, комплексне та поетапне навчання прийомам розвитку когнітивного блоку прискорює формування здатності здійснювати охорону військових об'єктів.

Експериментальне дослідження розвитку індивідуально-типологічного блоку пильності включало два етапи. Кількість учасників експерименту становила 78 чоловік (групи № 3, 4, 5 та 6). На першому етапі впродовж двох місяців проведено 8 занять з раціонально-емоційної терапії, після якої повторні психодіагностика та експертне опитування встановило, що суттєвих змін не відбулось й експерти не відмітили змін в експериментальних (+0,3) і контрольних групах (+0,18). Тому впродовж двох місяців проведено другий етап, що включав цикл занять з асертивного тренінгу. Експеримент проводився з військовослужбовцями охоронних підрозділів Львівського гарнізону (41 чоловік). Група (№ 5), що була під час проведення РЕТ експериментальною стала контрольною, і навпаки, - контрольна (№ 6) стала експериментальною. Це забезпечувало лонгітюдність дослідження, оскільки позитивних чи негативних результатів за першим етапом, які могли відбутися з часом, не отримано. Після асертивного тренінгу результати були такі: за PF-16: H („боязкість - сміливість”) - 9,5±1,1 (+2,2) , І („жорсткість - чуттєвість”) - 9,3±1,0 (+2,6), O („упевненість у собі - тривожність”) - 1,4 (-3,6) та шкалою тесту Ромека („упевненість у собі - невпевненість у собі”) - 9,6±1,0 (+3,44), що свідчить про збільшення впевненості у собі, здатності реагувати, діяти та не розгубитись у складних ситуаціях. Разом з цим зменшується спрямованість особистості на соціальне оточення (A - 4,2±0,7 (-1,8); С - 7,2±0,6 (+3,2); L - 2,5±0,4 (+3,5); Q2 - 10,6±0,8 (+2,8). Знизились рівень прийняття норм та правил соціуму і залежність від нього, усвідомлення необхідності відповідати за виконання справи, здатність сприймати приклади відповідальної поведінки. При цьому експертами було визнано покращення рівня виконання обов'язків по охороні військових об'єктів у групі № 6, що пояснено нами з позиції зменшення кількості випадків бездіяльності у проблемних ситуаціях, що виникали у процесі несення служби. Відсутність змін у КГ (№ 5) засвідчило недостатню ефективність РЕТ як методу розвитку індивідуально-типологічного блоку пильності.

Спираючись на отримані емпіричні дані, результати факторного аналізу та експертного опитування нами визначено змістову частину індивідуально-типологічного блоку пильності наступним чином:

1. Прийняття норм та правил соціуму й залежність від нього, здатність сприймати приклади відповідальної поведінки. Особистість, що не схильна до засвоєння соціальних норм поведінки, з меншою добросовісністю буде ставитись до виконання службових обов'язків.

2. Інтернальність, здатність до самокритики, розвинута настільки, щоб сприймати протиріччя між реальним поводженням та інтерналізованими цінностями, бажання самореалізації, спрямованість на діяльність. Людині необхідно мати певні стимули (мотиви), об'єктивно сприймати себе у ситуації, що склалась (власна роль), аналізувати (позитивні й негативні ситуації) та прогнозувати свою поведінку (через власний чи сторонній досвід). Усвідомлення власної об'єктивної значущості у загальній справі, яку виконує підрозділ, є обов'язковою умовою виконання поставленого завдання. Сукупність цих якостей формує й розвиває внутрішню спрямованість на охоронну діяльність.

3. Контроль за емоційно-вольовою сферою, рівновагою, психічною стійкістю, сміливістю, упевненістю. Умови діяльності вимагають володіння собою, контролю за емоціями у стресогенних умовах та адекватності у діях відповідно до ситуації. Порушення емоційної рівноваги, невпевненість, дистресс знижують пильність суб'єкта охоронної військової діяльності. Ці якості особливо важливі для функціонування й розвитку пильності суб'єкта охоронної військової діяльності, оскільки навіть під час виявлення порушника її значущість та важливість не нівелюється, а ще більше посилюється.

Вказані чинники, на нашу думку, є змістовим наповненням індивідуально-типологічного блоку пильності, який доцільно розглядати за вказаною структурою.

Висновки

У дисертації здійснено теоретичне узагальнення та нове розв'язання наукового завдання щодо визначення психологічної структури та особливостей розвитку пильності як однієї з визначальних вимог готовності суб'єкта до охоронної військової діяльності. На цій основі розроблено алгоритм визначення рівня розвитку структурних компонентів пильності та методику їх розвитку.

У результаті вивчення та розв'язання вказаного наукового завдання зроблено такі висновки:

1. На основі теоретичного аналізу пильності як психологічної складової охоронної військової діяльності та основних підходів до визначення її змісту встановлено, що пильність займає важливе місце у професіях, де досить значимими є здатність до тривалої, безперебійної, зосередженої діяльності, які передбачають необхідність вчасного сприйняття, селекції, ідентифікації певного сигналу з оточуючого середовища. До цієї професії ми відносимо й охоронну військову діяльність, яка визначається низкою керівних документів з організації повсякденної діяльності Збройних Сил та інших військових формувань України.

2. Охоронна військова діяльність є специфічним видом військово-професійної діяльності, перебіг якої характеризується домінуванням монотонності, можливістю різкого виникнення необхідності зміни інтенсивності в діях та підвищеною стресогенністю. Належний рівень несення служби вимагає від військовослужбовців розвитку високого рівня пильності, яка об'єднує в собі низку психологічних якостей, що дозволяють суб'єкту підтримувати оптимальний рівень активності й готовності до негайного й адекватного реагування на значимий сигнал.

3. Комплексне використання контент-аналізу й експертного опитування дало змогу емпірично визначити психологічну структуру пильності суб'єкта охоронної військової діяльності, яка містить такі блоки:

сенсомоторний (забезпечує сприйняття інформації з оточуючого середовища, безперервність, надійність та швидкість діяльності);

когнітивний (опрацьовує сприйняту інформацію та здійснює її селекцію);

індивідуально-типологічний (забезпечує спрямованість на відповідальне виконання завдання, адекватність дій).

4. Результати емпіричного дослідження психологічних особливостей функціонування структурних компонентів пильності свідчать про те, що сенсомоторний та індивідуально-типологічний блоки мають значиму позитивну кореляцію з оцінками експертів щодо якісного несення охоронної військової служби. Оцінка отриманих показників пильності вказує на необхідність застосування психологічних засобів для її розвитку.

5. За результатами використання психологічних засобів розвитку пильності суб'єктів охоронної військової діяльності встановлено:

сенсомоторний блок доцільно розвивати психофізіологічними засобами безпосередньо на місцях несення служби та відпочинку. Встановлено, що освітлення зеленого спектра активізує парасимпатичну нервову систему (зниження ЧСС досягає до 15%), чим прискорюється відновлення сил організму, а червоного - симпатичну нервову систему (збільшення ЧСС до 8%), що прискорює формування стану бойового збудження. Зміни що виникають в організмі сприяють прискоренню відновлення сил та формування стану мобілізаційної готовності;

у розвитку когнітивного блоку пильності ефективним є застосування психологічного тренінгу під час якого учасники групи засвоюють комплекс вправ з розвитку характеристик уваги (стійкість уваги збільшилася на 11%, вибірковість - 18%, обсяг - 9% та концентрація - 10%);

розвиток індивідуально-типологічного блоку пильності доцільно здійснювати за допомогою асертивного тренінгу, що дозволяє розвивати такі особистісні якості як впевненість, стійкість до стресу та здатність до адекватного реагування в екстремальній ситуації (шкали 16-PF: H - „боязкість - сміливість” зросла на 13%, І - „жорсткість - чуттєвість” на 16%, O - „упевненість у собі - тривожність” на 14% та шкала тесту Ромека „упевненість у собі - невпевненість у собі” на 31%). Разом з тим, використання тренінгу негативно позначається на дотриманні учасниками тренінгу соціальних норм.

6. На основі отриманих емпіричних даних розроблено практичні рекомендації, які дозволяють оптимізувати систему професійно-психологічного відбору та психологічного супроводу охоронної військової діяльності.

Перспективними напрямами подальшої роботи з дослідження пильності як складової професійної діяльності суб'єктів охоронної військової діяльності можуть бути: встановлення різних типів поведінки охоронця залежно від рівня розвитку складових пильності; обґрунтування відповідних психотехнологій формування пильності охоронців до дій в умовах впливу стрес-факторів підвищеної інтенсивності; розроблення ефективного психологічного інструментарію саморегуляції охоронців під час виконання службових обов'язків в ускладнених умовах.

Список опублікованих автором праць за темою дисертації

1. Куций О.А. Норми розвитку сенсорно-перцептивної сфери особи, що виконує охоронні дії / О.А. Куций // Збірник наукових праць інституту психології ім. Г. С. Костюка АПН України / за ред. С. Д. Максименка. - 2004. - Т.VI, вип.7. - С.183 - 195.

2. Куций О.А. Формування в людини почуття відповідальності та його особливості в охоронній діяльності / О.А. Куций // Збірник наукових праць інституту психології ім. Г. С. Костюка АПН України / за ред. С. Д. Максименка. - 2005. - Т. VIІ, вип. 2. - С. 80 - 88.

3. Куций О.А. Роль якісних показників психомоторики людини, що діє в особливих умовах /О.А. Куций // Науковий часопис Національного педагогічного університету ім. М.П. Драгоманова: Серія 12. Психологія. - 2005.- №3. - С. 61- 66.

4. Куций О.А. Проблеми діагностики характеристик уваги охоронця та шляхи їх вирішення / О.А. Куций // Збірник наукових праць інституту психології ім. Г. С. Костюка АПН України / за ред. С. Д. Максименка. - 2006. Т. VIІІ, вип. 4. - С. 187 - 193.

5. Куций О.А. Прогноз поведінки особистості в екстремальних умовах та методика її визначення / О.А. Куций // Наукові записки Інституту психології імені Г. С. Костюка АПН України. - 2007. - Вип. 35. - С. 115-122.

6. Куций О.А. Умови виникнення стресу в ході охорони об'єктів ЗС України та шляхи його подолання / О.А. Куций // Актуальні проблеми психології : Психологія навчання. Генетична психологія. Медична психологія. 2007. - Т. X. - Вип. 2. - С. 309-315.

7. Куций О.А. Ефективність застосування комплексу вправ щодо розвитку їхарактеристик уваги суб'єктів охоронної військової діяльності / О.А. Куций // Вісник Національної академії оборони України. - К. : НАОУ, 2007. - № 2 (4). - С. 89-92.

8. Куций О.А. Аналіз досліджень щодо пильності, як визначальної вимоги вартової служби / О.А. Куций // Науковий вісник Львівського державного університету внутрішніх справ. Серія психологічна. 2008. - № 1. - С. 201 - 211.

9. Куций О.А. Перспективність творчості у процесі формування пильності вартового / О.А. Куций // Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції (15 лютого 2005 р.): “Творчий потенціал особистості: проблеми розвитку та реалізації” / Редактори : О. Б. Терезина, П. Ю. Липський. - К : Вид-во ЕКМО, 2005. - С. 233 - 235.

10. Куций О.А. Прийоми психотерапії у підвищенні ефективності навчання курсантів / О.А. Куций // Матеріали Всеукраїнської конференції 28 -29 вересня 2007 року: “Гуманістичні універсалії освітнього простору: можливості для самореалізації особистості” / за ред. Г.О. Балла і Н.А. Бастун. - Житомир: Вид-во ЖДУ ім. І. Франка, 2007. - С. 155 - 159.

11. Куций О.А. Психологічні аспекти діяльності суб'єктів охоронної військової діяльності / О.А. Куций // Тези ІІІ Міжнародної науково-практичної конференції 22 - 23 вересня 2009 року: „Психологічні аспекти національної безпеки” / упорядники М. Й. Варій, І. С. Колодій. - Львів : ЛьвДУВС, 2009. - С. 232 - 235.

Анотації

Куций О.А. Психологічні особливості розвитку пильності суб'єктів охоронної військової діяльності. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук за спеціальністю 19.00.09 - психологія діяльності в особливих умовах. -Університет цивільного захисту України, Харків, 2009.

Дисертація присвячена підвищенню ефективності діяльності військовослужбовців, що виконують обов'язки з охорони державних та військових об'єктів. У роботі здійснено теоретичний аналіз поглядів на пильність, її значення у професійній діяльності особистості, особливостей діяльності суб'єкта охоронної військової діяльності, формування й функціонування чинників, які утворюють пильність військовослужбовця.

Емпірично досліджено психологічну структуру пильності, що включає у себе сенсомоторний, когнітивний та індивідуально-типологічний блоки.

З'ясовано, що комплексно-цільове застосування психологічних прийомів дозволяє розвивати структурні компоненти пильності військовослужбовця, що підвищує його здатність до діяльності з охорони військових об'єктів. пильність охорона військовий психологія

Ключові слова: пильність, її психологічні складові, особливості охоронної військової діяльності, формування, функціонування та розвиток структурних складових пильності.

Куцый А.А. Психологические особенности развития бдительности субъектов охранной военной деятельности. - Рукопись.

Диссертация на получение научной степени кандидата психологических наук за специальностью 19.00.09 - психология деятельности в особенных условиях. - Университет гражданской защиты Украины, Харьков, 2009.