Психологічні особливості подолання інноваційних бар’єрів у педагогічній діяльності

Другий етап передбачав одержання інформації для опанування новими зразками поведінки і розробку можливих її альтернатив. Педагоги отримували завдання, спрямовані на вирішення психологічно складних ситуацій. Під час занять педагоги вчилися розпізнавати непродуктивні способи мислення та визначати неефективну поведінку, керувати своїми почуттями та аналізувати помилкову поведінку. Групові вправи на переживання напружених ситуацій дали можливість визначити оптимальну стратегію подолання психологічних бар'єрів.

Третій етап передбачав формування у педагогів ефективних засобів саморегуляції, залучаючи учасників до психологічних вправ релаксаційного характеру з метою усвідомлення своїх почуттів та научіння керувати напруженими психологічними станами.

Таким чином, під час тренінгу відбувався розвиток механізмів самомобілізації, пов'язаних з переосмисленням критичних ситуацій, що створює особистісні протиріччя механізмів самоорганізації, спрямованих на зміну відношення до діяльності.

Оцінка результатів дослідження (табл. 1) виявила суттєві відмінності за всіма вказаними показниками, які визначають стратегію діяльності педагога. Ключове значення для формування впевненої поведінки має міра виваженості само- актуалізації, як тенденції до власного ефективного професійного і особистісного розвитку.

Ефективність бар'єростійкої поведінки перевірялася на основі методики САТ і тесту-опитувальника вираженості бар'єрів у педагогічній діяльності та стратегій їх подолання. Оцінка результатів дослідження за критерієм Манна-Уїтні показала їх значимість за всіма шкалами самоактуалізаційного тесту.

Таблиця 1 Показники вираженості шкал САТ до і після дослідження за U-критерієм Манна-Уітні

Суттєві відмінності, виявлені після проведення рефлексивно-інноваційного тренінгу за базовою шкалою підтримки, спостерігали у блоці цінностей (U - .0006), самосприймання і блоці концепції людини. Більш стійкими до змін виявилися такі особистісні якості, як креативність (U - .3216), емоційна чутливість (U - .0114), здатність вести себе природно та розкуто (U - .0167), здатність вчителя цінувати свої якості і позитивні властивості характеру (U - .0363).

Аналіз і узагальнення результатів дослідження дають змогу зробити висновки про ефективність рефлексивно-інноваційного практикуму як засобу підвищення бар'єростійкої поведінки (табл. 2). Кількість педагогів з високим рівнем виразності бар'єрів у професійній діяльності під час емпіричної роботи значно знизилася.

Отже, вибір певних стратегій подолання психологічних бар'єрів є особистісно специфічним. Критеріями конструктивності стратегії є міра усвідомлення критичної ситуації. Інтегральною характеристикою, що об'єднує всі стратегії подолання психологічних бар'єрів професійної діяльності, виступає психологічна стійкість особистості педагога.

Таблиця 2 Показники бар'єростійкості до та після практикуму

Психологічний захист як стратегія подолання бар'єра має здебільшого неусвідомлюваний характер і виникає як реакція на труднощі. Він забезпечує зниження емоційної напруги. Тому, елементами подолання психологічних бар'єрів професійної діяльності є готовність до переосмислення своїх дій, подолання особистого опору до різних стереотипів, що передбачає відмову від неефективних, застарілих схем і способів поведінки, оволодіння новими зразками діяльності і розробку альтернативних варіантів поведінки, освоєння нових зразків діяльності та інтеграцію їх в особистісні та організаційні структури. Ефективність професійної діяльності закономірно пов'язана з конструктивними способами подолання психологічних бар'єрів, що сприяє пошуку нових, нестандартних рішень і переходу на творчий, інноваційний рівень цієї діяльності. Таким чином, ми можемо зробити висновок про правомірність висунутих гіпотез, слушність поставлених завдань, як і ефективність запропонованих формувальних заходів.

Висновки

У дисертації узагальнено поняття психологічних бар'єрів в інноваційній діяльності педагогів і запропоновано нове вирішення наукової проблеми щодо їх корекції, а також формування бар'єростійкої поведінки в процесі впровадження педагогічних новацій. Проведене дослідження дозволяє сформулювати наступні висновки.

1. Аналіз психолого-педагогічної літератури, присвяченої проблемі інноваційної діяльності педагогів, свідчить про те, що основною передумовою інноваційної діяльності педагогів вважається досягнення ними певного ступеня професіоналізму. Тобто, використанню інноваційних методів роботи має передувати досвід, який би свідчив про вичерпаність традиційних педагогічних методів. Водночас цей досвід, як професіоналізм, має дати змогу віднайти нові методи освітнього та виховного процесу.

2. З'ясовано, що когнітивна двоїстість інноваційної діяльності (з одного боку, вона заохочується, з другого, не схвалюється педагогічним колективом) постає як бар'єр на шляху до готовності педагога використовувати інноваційні методи. Не маючи сталої толерантності до цього бар'єру, педагог змушений використовувати інноваційні методи, чи, стикаючись з використанням цих методів колегами, може переживати фрустрацію.

3. Виявлено: а) прямий кореляційний зв'язок між професійним консерватизмом педагогічної професії та динамікою використання педагогом інноваційних методів, причому кореляція цих показників жодним чином не пов'язана із показниками професіоналізму; водночас, б) показники рівня сформованості інноваційних бар'єрів позитивно корелюють із динамікою інноваційної діяльності лише разом із показником професіоналізму, тобто, до інноваційної діяльності вдаються ті педагоги із ситуативною толерантністю, котрі мають достатній досвід і вміння; і нарешті, в) педагоги, котрим властива фрустрованість, попри будь-який досвід педагогічної діяльності та ступінь кваліфікованості ніколи не вдаються до інноваційних форм роботи.

4. Показано, що провідну роль в стимулюванні інноваційної активності педагога займає мотиваційна сфера особистості. Структура мотивів педагогів різних типів навчальних закладів містить: мотиви, зумовлені цінностями педагогічної професії; соціально-моральні мотиви; мотиви професійної і особистісної самореалізації. В її основі лежить єдина система цінностей, особлива ментальність українського педагога, яка склалася під впливом традицій вітчизняної педагогіки, культури і специфічних умов функціонування освітньої системи. Результати дослідження показали, що незважаючи на зміни в політико-державному устрої та їх наслідки, у системі масової, некомерційної школи простежуються тенденції до збереження структури мотивів професійної діяльності педагогів-інноваторів.

5. Виділено 3 типи бар'єрів інноваційної діяльності педагогів: соціальні, творчості та кризи педагогічної діяльності. Чинниками, які формують соціальні бар'єри є: висміювання, перевірка на соціальний статус та персоніфікація, яка використовує механізми проекції та ідентифікації, коли власні негативні спонукання і схильності переносяться назовні, на конкретного вчителя. Бар'єри творчої діяльності обмежують особистісне зростання педагога, розвиток його професійної майстерності і включають бар'єри минулого досвіду. Бар'єри кризи педагогічної діяльності виникають внаслідок протиріч і розбіжностей між зростаючими потребами, нереалізованими можливостями і характером виконання професійної діяльності.

6. Показано, що психологічними стратегіями подолання бар'єрів професійної діяльності є готовність до переосмислення своїх дій, подолання особистого опору стереотипам, які склалися за певних обставин, що передбачає відмову від традиційних способів поведінки, володіння новими зразками діяльності і розробку альтернативних варіантів поведінки, освоєння нових зразків діяльності та інтеграцію їх в особистісні та організаційні структури.

7. Доведено, що застосування рефлексивно-інноваційного тренінгу сприяє формуванню бар'єростійкої поведінки вчителя. До методів формування бар'єростійкої поведінки можна віднести полілог, дискусію, інтерв'ю, рефлексивну інверсію. Запропонована програма спеціальних процедур, завдань та вправ спрямована на розвиток самоактуалізаційної поведінки, стимуляцію рефлексії від загальноособистісних властивостей до педагогічної творчості. Застосування рефлексивно-інноваційного тренінгу забезпечує зниження чи зняття емоційної напруги, що виникає як реакція на труднощі.

Перспективи подальших досліджень пов'язані з розробкою стратегій подолання негативних наслідків педагогічних інноваційних бар'єрів не тільки в системі середньої освіти а й у системі вищої освіти.

Список опублікованих праць за темою дисертації

1. Городецька Н.Г. Психологічний аналіз інноваційних бар'єрів у діяльності сучасних педагогів / Н.Г. Городецька // Проблеми загальної та педагогічної психології: Збірник наукових праць Інституту психології ім. Г.С. Костюка АПН України/ За ред. С.Д. Максименка. - 2008. - Т.Х, Ч. 1. - С. 100-108.

2. Городецька Н.Г. Методичні аспекти емпіричного вивчення інноваційних бар'єрів у педагогічній діяльності / Н.Г. Городецька // Науковий часопис НПУ ім. М.П. Драгоманова. Серія 12. Психологічні науки: Зб. наукових праць. - К.: НПУ ім. М.П. Драгоманова, 2008. - №21 (45). - С. 179-186.

3. Городецька Н.Г. Феномен педагогічної інноватики як психологічна проблема / Н.Г. Городецька // Психологія і суспільство. - 2008. - №1 (31). - С. 134-138.

4. Городецька Н.Г. Рефлексивно-інноваційний практикум корекції бар'єрів педагогічної діяльності / Н.Г. Городецька // Вісник Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна: Сер."Психологія".-2008. -№793, Вип.39. - С. 90-95.

5. Городецька Н.Г. Педагогічні інновації та їх психологічна змістово-семантична сутність / Н.Г. Городецька. - Наука і освіта. - 2007. - № 6-7. - С. 6-9.

6. Городецька Н. Аксіологічні аспекти подолання інноваційних бар'єрів у педагогічній діяльності / Н.Городецька // Молодь і ринок.-2007.- №8 (31). - С. 76-79.

7. Городецька Н. Психологічні особливості інноваційної діяльності педагога/ Н.Городецька // Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету. Серія: Педагогіка. - 2007. - №8. - 199-202 с.

Размещено на Allbest.ru