Психологічні засади підготовки керівників загальноосвітніх навчальних закладів до прогностичної діяльності

Размещено на http://www.allbest.ru/

ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД «УНІВЕРСИТЕТ МЕНЕДЖМЕНТУ ОСВІТИ»

19.00.07 - педагогічна та вікова психологія

УДК 159.9:37.013.77:373.61

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук

ПСИХОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ПІДГОТОВКИ КЕРІВНИКІВ ЗАГАЛЬНООСВІТНІХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ ДО ПРОГНОСТИЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Прасол Дмитро

Вікторович

Київ - 2009

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Державному вищому навчальному закладі «Університет менеджменту освіти».

Науковий керівник доктор психологічних наук, професор Коломінський Наум Львович

Офіційні опоненти:

доктор психологічних наук, професор БОЧЕЛЮК Віталій Йосипович, Класичний приватний університет м. Запоріжжя, кафедра практичної психології, завідувач.

кандидат психологічних наук, доцент ХУДЯКОВА Віра Іванівна, Первомайський інститут Одеського національного університету імені І.І. Мечникова, кафедра психології, доцент.

Захист відбудеться «__22____» _травня _____ 2009 р. о __12__ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 26.455.02 в ДВНЗ «Університет менеджменту освіти» за адресою: 04053, м. Київ, вул. Артема, 52 а.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці ДВНЗ «Університет менеджменту освіти» за адресою: 04053, м. Київ, вул. Артема, 52 д.

Автореферат розіслано «__21___» _квітня_______ 2009 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Н. М. Скоробогатько

1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Сучасне українське суспільство живе в епоху широких соціальних та економічних перетворень, коли дедалі зростаючі процеси глобалізації неминуче призводять до перегляду соціальної місії та завдань освіти як інституції, що визначає обличчя та авторитет української держави. Головним завданням сьогодення є модернізація системи освіти. Соціально-економічний розвиток України в умовах глобалізації зумовлює необхідність підготовки фахівців нової формації: сучасний керівник в освіті має бути керівником-професіоналом, який має системне уявлення про структуру і функції освіти, господарську діяльність, педагогічну практику, ознайомлений з передовими здобутками психологічної науки, які активно впроваджує на практиці. Особливої уваги в період високої конкуренції на ринку освітніх послуг заслуговує проблема готовності керівників загальноосвітніх закладів до прогностичної діяльності щодо визначення перспектив розвитку освітніх закладів, адже невід'ємним атрибутом управління у соціальних системах є вироблення рішення на основі аналізу та оцінки інформації суб'єктом управління, яке є перш за все результатом прогностичної діяльності, що пов'язана із прогнозуванням розвитку об'єктів та суб'єктів управління на перспективу. Діяльність керівника, який не враховує тенденцій розвитку керованого закладу, є малоефективною і заважає позитивному розвитку керованої організації, оскільки передбачення можливих станів системи базується на усвідомленні тенденцій, що відбуваються, і дає можливість, враховуючи соціально-економічні та психологічні умови, попередити небажані труднощі. Управління загальноосвітніми навчальними закладами як соціальними системами пов'язане із необхідністю керування в умовах невизначеності та вірогіднісної природи параметрів процесів, а тому актуальною постає проблема приведення прогностичної діяльності керівників до сучасних вимог. Психологічна готовність до прогностичної діяльності є однією з найважливіших властивостей сучасного керівника-професіонала, яка забезпечує вибір оптимальної стратегії, визначення основних соціальних і психологічних проблем майбутнього, розпізнання тих чи інших тенденцій у розвитку керованої організації.

Психологічні проблеми управління загалом і в освіті зокрема вже були предметом уваги дослідників. Так, дослідженням загальних психологічних проблем управлінської діяльності займалися Б. Г. Ананьєв, П. К. Анохін, М. І. Байрамуков, О. І. Бондарчук, В. Й. Бочелюк, Е. Кестлер, Н. Л. Коломінський, В. В. Москалець, Т. В. Панчук, В. В. Стадник, В. В. Третьяченко, Н. Д. Узнадзе, В. І. Худякова, Р. Х. Шакуров та інші, психології управління у бізнесі - Л. Є. Орбан-Лембрик, Н. А. Шайденко, Ю. М. Швалб. Проблеми життєвого шляху особистості у контексті професійної діяльності вивчалися Т. М. Титаренко, конфлікти в управлінській діяльності та психологічний супровід їх вирішення - М. І. Пірен. Психологічні проблеми підготовки керівних кадрів в умовах післядипломної педагогічної освіти вивчалися О. І. Бондарчук, Л. М. Карамушкою, Н. Л. Коломінським, В. А. Семиченко. Прогностична діяльність в психології досліджувалася А. В. Брушлинським, С. Г. Геллерштейном, Ю. А. Козелецьким, Т. В. Корниловою, О. І. Ларічевим, Б. Ф. Ломовим, О. І. Орловим, С. Ф. Остапик, О. Ц. Пуні, Є. Н. Сурковим, М. М. Узяковим, І. М. Фейгенбергом. Однак дослідження проблеми прогностичної діяльності керівників загальноосвітніх навчальних закладів зазначені науковці торкалися побіжно у загальному руслі психології управління, предметом спеціального дослідження ця проблема не була.

Актуальність і недостатня розробленість проблеми зумовили вибір теми дисертаційного дослідження: «Психологічні засади підготовки керівників загальноосвітніх навчальних закладів до прогностичної діяльності».

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано в межах комплексної науково-дослідної теми кафедри психології Державного вищого навчального закладу «Університет менеджменту освіти» «Психологічні засоби стимулювання особистісного розвитку управлінських кадрів в умовах післядипломної педагогічної освіти» (державний реєстраційний номер № 010U002456, 2003-2008 р.). Тему дисертаційного дослідження затверджено на вченій раді Центрального інституту післядипломної педагогічної освіти АПН України (протокол № 10 від 17.12.2003 р.), уточнена тема вченою радою Центрального інституту післядипломної педагогічної освіти АПН України (протокол № 2 від 15.02.2006 р.) та узгоджено Радою з координації наукових досліджень в галузі педагогіки та психології в Україні (протокол № 10 від 18.12.2007 р.).

Об'єкт дослідження: підготовка керівників загальноосвітніх навчальних закладів до прогностичної діяльності.

Предмет дослідження: психологічні засади (зміст, чинники, засоби і умови) формування готовності керівників загальноосвітніх навчальних закладів до прогностичної діяльності в системі післядипломної освіти.

Мета дослідження: розкрити сутність та чинники готовності керівників загальноосвітніх навчальних закладів до прогностичної діяльності і визначити зміст, засоби та умови її формування у системі післядипломної освіти.

В основу дослідження покладено припущення про те, що:

1) успішність прогностичної діяльності значною мірою зумовлена рівнем психологічної готовності керівників загальноосвітніх навчальних закладів до прогностичної діяльності, яка складається з наступних компонентів: гностичного (рівень знань про прогностичну діяльність), мотиваційного (визнання керівником значимості прогностичної діяльності та бажання її якісно реалізовувати, прагнення до саморозвитку), операційного (вміння і навички прогностичної діяльності) та особистісного (лабільність мислення, креативність мислення, аналітико-синтетичний тип мислення, самооцінка, локус контролю, мотивація до успіху, емпатійні та рефлексивні здібності);

2) формування готовності керівників загальноосвітніх навчальних закладів до прогностичної діяльності можливо через створення у системі післядипломної педагогічної освіти психологічних умов, що забезпечують: а) оволодіння знаннями, які розкривають сутність прогностичної діяльності; б) мотивацію керівників до прогностичної діяльності; в) оволодіння керівниками відповідними уміннями та навичками прогностичної діяльності; г) розвиток необхідних психологічних якостей.

Мета роботи зумовлює необхідність послідовного вирішення наступних завдань:

1) на основі теоретичного аналізу наукової літератури розкрити зміст та визначити критерії успішності прогностичної діяльності керівників загальноосвітніх навчальних закладів (ЗНЗ);

2) розробити теоретичну модель психологічної готовності керівників ЗНЗ до прогностичної діяльності;

3) визначити методичну базу вивчення успішності прогностичної діяльності керівників ЗНЗ та рівнів розвитку компонентів готовності до прогностичної діяльності;

4) дослідити стан психологічної підготовки керівників ЗНЗ до прогностичної діяльності за традиційних умов підвищення кваліфікації;

5) на основі визначених психологічних засад розробити та апробувати програму психологічної підготовки керівників до прогностичної діяльності.

Теоретико-методологічними основами дослідження виступили фундаментальні положення психологічної науки, що розкривають особливості прогностичної діяльності керівників (Б. Г. Ананьєв, П. К. Анохін, А. В. Брушлинський, А. М. Власов, Г. В. Гуменюк, О. В. Карпов, Е. Кестлер, Е. Кластер, Ю. А. Козелецький, Т. В. Корнилова, О. І. Ларічев, Б. Ф. Ломов, О. І. Орлов, В. В. Стадник, Є. М. Сурков, Н. Д. Узнадзе, М. М. Узяков, І. М. Фейгенберг, О. Ц. Пуні, Ю. М. Швалб); теоретичні дослідження психологічної готовності до прогностичної діяльності керівників (Л. В. Басовський, С. Г. Геллерштейн, О. П. Єлисєєв, Л. М. Карамушка, Н. Л. Коломінський, Н. А. Шайденко).

Методи дослідження. Для вирішення поставлених завдань та перевірки висунутої гіпотези було використано комплекс методів: теоретичні (аналіз психологічної літератури, теоретичне моделювання), що дозволило виявити, узагальнити та систематизувати різноманітні підходи та практичний досвід з проблеми дослідження, побудувати модель психологічної готовності керівників закладів до прогностичної діяльності; емпіричні (особистісний опитувальник - для збору соціально-демографічних даних і дослідження гностичного, операційного та мотиваційного компонентів готовності керівників закладів до прогностичної діяльності; тестування: методика «Незакінчені речення» - для вивчення мотиваційного компоненту психологічної готовності керівників до прогностичної діяльності; методики «Стратегія прийняття рішень», «Вивчення ділових ролей в організації», «Психогеометричний тест С. Деллінгер» - для вивчення операційного компоненту готовності до прогностичної діяльності; методики «Визначення типу мислення», «Словесний лабіринт», методика Лачінса, «Оцінка кмітливості», «Локус контролю», «Самооцінка людини за її життєвими конструктами», методика діагностики особистості на мотивацію до успіху Т. Елерса, «Оцінка емпатійних здібностей», «Визначення рівня онтогенетичної рефлексії» - вивчення особистісного компоненту психологічної готовності до прогностичної діяльності), на основі яких проаналізовано психологічні особливості підготовки керівників до прогностичної діяльності (констатуючий експеримент) та доведено ефективність формуючого експерименту; методи активного соціально-психологічного навчання (рольові ігри, дискусії, психологічні вправи і завдання, метод мозкового штурму); методи математичної статистики (кореляційний та дисперсійний аналіз).

Надійність та вірогідність результатів забезпечується методологічною і теоретичною обґрунтованістю вихідних даних, експериментальною перевіркою гіпотези, якісним і кількісним аналізом отриманих теоретичних та емпіричних даних, репрезентативністю вибірки. Математична обробка даних та графічна презентація результатів здійснювалися за допомогою комп'ютерного пакету статистичних програм SPSS (версія 14.0).

Організація дослідження. Дослідно-експериментальна робота проводилася у три етапи впродовж 2003-2008 рр.

На першому етапі (2003-2004 рр.) вивчався стан розробки проблеми у її теоретичному та прикладному аспектах. Висунуто загальну гіпотезу, визначено об'єкт, предмет, сформульовано мету і завдання, визначено зміст та критерії успішності прогностичної діяльності керівників загальноосвітніх навчальних закладів, створено програму і з'ясовано методичну базу дослідження. Проведено аналіз, зіставлення, узагальнення теоретико-методологічних підходів та напрямів до вивчення прогностичної діяльності керівників ЗНЗ.

На другому етапі (2005-2006 рр.) було проведено констатуючий експеримент з метою аналізу успішності прогностичної діяльності керівників та виявлення рівня розвитку компонентів психологічної готовності керівників загальноосвітніх навчальних закладів до прогностичної діяльності. За допомогою комплексу методик визначена успішність прогностичної діяльності керівників навчальних закладів і проведений детальний аналіз тенденцій розвитку окремих компонентів психологічної готовності керівників до прогностичної діяльності.

На третьому етапі (2006-2008 рр.) розроблено та апробовано програму формування готовності керівників загальноосвітніх закладів до прогностичної діяльності, проаналізовано матеріали формуючого експерименту, отримано та узагальнено контрольні діагностичні результати, оформлено дисертаційну роботу.

Експериментальна база дослідження - науково-методичний центр управління освіти міськвиконкому Миколаївської міської ради та Миколаївський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти. Дослідженням охоплено 204 керівника загальноосвітніх навчальних закладів.

Наукова новизна та теоретичне значення дослідження полягають у тому, що: уточнено зміст та критерії прогностичної діяльності керівників загальноосвітніх навчальних закладів; визначено рівні успішності прогностичної діяльності керівників; розкрито структуру психологічної готовності керівників до прогностичної діяльності; проведене детальне вивчення якостей, які входять до складу компонентів психологічної готовності керівників до прогностичної діяльності; розроблено та експериментально доведено ефективність програми формування готовності керівників ЗНЗ до прогностичної діяльності.

Практичне значення одержаних результатів полягає у розробці методики визначення успішності прогностичної діяльності керівників загальноосвітніх закладів та програми формування готовності керівників до прогностичної діяльності. Можливе використання отриманих результатів дисертаційного дослідження у вищих навчальних закладах та закладах післядипломної педагогічної освіти: а) для удосконалення психологічної підготовки керівників закладів до прогностичної діяльності; б) для підготовки психологів до надання психологічної допомоги керівникам ЗНЗ з проблеми реалізації прогностичної діяльності.

Впровадження результатів дослідження. Матеріали дослідження впроваджені у практику в процесі підготовки керівників загальноосвітніх навчальних закладів у науково-методичному центрі управління освіти міськвиконкому Миколаївської міської ради (довідка № 2866/20-01 від 22.11.2007 р.), у Миколаївському обласному інституті післядипломної педагогічної освіти (довідка № 1149/16-11 від 07.12.2007 р.), у Миколаївському державному університеті імені В. О. Сухомлинського (довідка № 08/35 від 21.01.2008 р.), у Миколаївському навчально-науковому інституті Одеського національного університету
ім. І. І. Мечнікова (довідка № Б 41-08-03 від 18.01.2008 р.).

Апробація результатів дисертаційної роботи. Основні положення дисертації доповідалися і обговорювалися на засіданнях кафедри психології Державного вищого навчального закладу «Університет менеджменту освіти», кафедри медичної та вікової психології Миколаївського державного університету імені В. О. Сухомлинського. Результати дисертаційної роботи доповідалися автором на всеукраїнських та міжнародних конференціях і форумах: 6-а Міжнародна міждисциплінарна конференція «Сучасні проблеми науки та освіти» (м. Алушта, 2005 р.), Міжнародна науково-практична конференція «Стратегія психологічної, соціально-психологічної реабілітації та альтернативні моделі розвитку суспільства» (м. Миколаїв, 2005 р.), Міжнародна науково-практична конференція «Технології педагогічної освіти: теорія, досвід, перспективи розвитку в умовах Болонського процесу» (м. Миколаїв, 2006 р.), Міжнародний науковий форум «Перші Коломінські читання» (м. Київ, 2007 р.), Всеукраїнська науково-практична конференція «Оновлення змісту та форм дошкільної та початкової освіти України» (м. Миколаїв, 2003 р.), Всеукраїнська науково-практична конференція «Стратегія соціально-психологічного та медико-біологічного забезпечення життєдіяльності людини» (м. Миколаїв, 2004 р.), Всеукраїнська науково-практична конференція «Педагогічна освіта в Україні: проблеми, перспективи розвитку» (м. Миколаїв, 2005 р.).

Особистий внесок автора. У методичному посібнику «Психологія управління в освіті», написаному у співавторстві, автору належить розробка розділів «Сутність та специфіка менеджменту в освіті», «Психологічна культура праці керівника», «Психологічний портрет керівника організації», «Управлінське рішення та прогнозування». Матеріали, які належать співавторам, у дисертаційному дослідженні не використовувались.

Публікації. Основні результати дисертаційного дослідження відображено у 12 наукових публікаціях, з них 11 одноосібних. У тому числі у: 3 статтях у наукових фахових виданнях, зареєстрованих ВАК України, 6 статтях в інших виданнях, 2 методичних посібниках, 1 тезах наукової конференції.

Структура та обсяг дисертації. Структура та обсяг дисертації зумовлені логікою розв'язання поставленої мети дослідження. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, додатків та списку використаних джерел у кількості найменувань 204 (9 зарубіжних), додатків. Обсяг роботи 254 сторінки комп'ютерного набору (основний текст роботи складає 188 сторінок). Дисертація містить 13 таблиць, 10 рисунків та 20 додатків.

2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

У вступі обґрунтовується актуальність теми дослідження, аналізується стан і напрями її наукового опрацювання, окреслено мету, завдання та методи наукового пошуку, визначено об'єкт та предмет дослідження, розкрито наукову новизну, теоретичну і практичну значущість роботи, викладено дані про апробацію дослідження.

У першому розділі «Підготовка керівників освіти до прогностичної діяльності як психологічна проблема» висвітлено стан досліджуваної проблеми, проаналізовано основні підходи до розуміння сутності прогностичної діяльності та її значення для успішності управління в освітніх навчальних закладах. Значну увагу приділено розробці моделі психологічної готовності керівників загальноосвітніх навчальних закладів до прогностичної діяльності.

Проведений аналіз наукової літератури з психології управління та результатів емпіричних досліджень управлінської діяльності керівників загальноосвітніх навчальних закладів дозволив зробити висновок, що управління навчальним закладом має відмінності, що зумовлюється специфікою управління в системі освіти. Сучасні реалії вимагають від керівників закладів оперативно вирішувати нові досить складні завдання, тому однією із найгостріших проблем практичного сьогодення керівників в освіті є розробка і прийняття рішень в умовах значного підвищення їх самостійності. У прийнятті правильних рішень як виборі найбільш оптимальної альтернативи з виявлених відбивається практична значимість прогностичної діяльності.

Дослідження проблеми прогностичної діяльності показало розмитість у трактуванні цього терміну різними науковцями. Свого часу цю проблему вивчали А. В. Брушлинський, С. Г. Геллерштейн, Г. В. Гуменюк, Л. М. Карамушка, О. В. Карпов, Е. Кестлер, Ю. А. Козелецький, Н. Л. Коломінський, Т. В. Корнилова, О. І. Ларічев, Б. Ф. Ломов, О. І. Орлов, О. Ц. Пуні, Є. Н. Сурков, І. М. Фейгенберг, М. М. Узяков та інші.

Проведений аналіз співвідношення понять прогностичної діяльності, прогнозування, прогнозу, планування, антиципації дає можливість запропонувати наступне визначення прогностичної діяльності. Прогностична діяльність є специфічною діяльністю керівника навчального закладу як визначення та аналіз альтернативних варіантів дій у певній ситуації, а також їх оцінка та вибір найбільш доцільного варіанту розв'язання проблеми і досягнення поставленої мети. Вона пов'язана з передбаченням розвитку об'єктів та суб'єктів управління на перспективу і здійснюється шляхом розробки моделей щодо імовірних тенденцій перебігу процесу та можливих результатів тих чи інших проектів.

Виділено три рівні успішності прогностичної діяльності керівників загальноосвітніх навчальних закладів: низький, середній і високий.

Низький рівень успішності прогностичної діяльності керівника навчального закладу характеризується низькою точністю прогнозів, домінує оперативне і тактичне планування діяльності (строком до півроку), у цілепокладанні переважають оперативні і тактичні цілі (стратегічні цілі або взагалі відсутні, або є розмитими, нереалістичними), керівник здатен успішно прогнозувати лише на рівні конкретних ситуацій, превалюють оперативні прогнози, керівник не вміє «підключати» резерви колективу для вирішення поставлених завдань (застосування методу мозкового штурму, делегування повноважень тощо).

Середній рівень успішності прогностичної діяльності керівника навчального закладу характеризується помірною точністю прогнозів, превалюють короткострокові прогнози (до 1 року), домінує тактичне планування діяльності (строком до 1 року), рідко - стратегічне, у цілепокладанні тактичні цілі переважають над стратегічними.

Високий рівень успішності прогностичної діяльності керівника закладу характеризується достатньо високою точністю прогнозів, вмінням розробляти стратегічні концепції, превалюють середньострокові прогнози (від 1 до 3 років), надається перевага стратегічному плануванню (до трьох років), на основі якого розробляються тактичні плани, у цілепокладанні визначаються як стратегічні, так і тактичні цілі (які характеризуються реалістичністю і досяжністю).

Було зроблене припущення, що успішність прогностичної діяльності керівника визначає наявність певних індивідуальних властивостей, які можна умовно об'єднати у чотири компоненти:

1) гностичний компонент - наявність знань у керівника навчального закладу про прогностичну діяльність (її сутність і значення для успішності управління);

2) мотиваційний компонент - визнання керівником загальноосвітнього навчального закладу значущості прогностичної діяльності та бажання її ефективно реалізовувати, а також орієнтація на здобуття інформації щодо прогностичної діяльності;

3) операційний компонент - наявність у керівника загальноосвітнього закладу умінь і навичок прогностичної діяльності (стратегія прогнозування, планування, стратегія прийняття рішень, стиль управління);

4) особистісний компонент - лабільність і креативність мислення, аналітико-синтетичний тип мислення, інтернальний локус контролю, висока самооцінка, мотивація до успіху, емпатійні здібності, рефлексивні здібності.

Незважаючи на існування різноманітних форм післядипломної підготовки керівних кадрів, питанню психологічної підготовки керівників загальноосвітніх закладів приділяється недостатня увага, тому проблема удосконалення рівня готовності керівників до прогностичної діяльності часто випадає з навчального процесу. Разом з тим можна очікувати, що дослідження суб'єктивних чинників успішності прогностичної діяльності керівників закладів (зокрема, психологічної готовності до прогностичної діяльності) дозволить заповнити прогалини в структурі оптимальної моделі особистості керівника.

У другому розділі «Дослідження психологічної готовності керівників загальноосвітніх навчальних закладів до прогностичної діяльності» визначено загальну стратегію констатуючого етапу дослідження, обґрунтовано вибір методичних прийомів і діагностичних методик для емпіричного вивчення успішності прогностичної діяльності керівників, рівнів розвитку компонентів психологічної готовності до прогностичної діяльності, експериментально підтверджено правомірність використання створеної моделі психологічної готовності керівників загальноосвітніх закладів до прогностичної діяльності.

Емпіричне дослідження, яке проводилося упродовж 2005-2006 рр., містило:

· збір соціально-демографічних даних керівників загальноосвітніх навчальних закладів та вивчення успішності прогностичної діяльності керівників;

· виділення груп керівників загальноосвітніх закладів в залежності від успішності прогностичної діяльності: низького (6,4 %), середнього (74,0 %) та високого (19,6 %) рівнів;

· вивчення гностичного, мотиваційного та операційного компонентів психологічної готовності керівників навчальних закладів до прогностичної діяльності;

· дослідження особистісного компоненту готовності керівника навчального закладу до прогностичної діяльності;

· обробка отриманих емпіричних даних, співставлення результатів проведеного дослідження у групах обстежуваних керівників, остаточний аналіз даних дослідження з використанням методів Спірмена, Х2 Пірсона, дисперсійного аналізу. Отримані дані опрацьовані за допомогою комп'ютерної програми статистичної обробки даних SPSS (версія 14.0). Подальший порівняльний аналіз результатів дозволив зробити висновки щодо значимості виділених властивостей для успішності прогностичної діяльності керівників навчальних закладів.

Для дослідження успішності прогностичної діяльності керівників загальноосвітніх навчальних закладів була використана методика «Незавершені ситуації» (авторська розробка), яка включала у себе завдання трьох рівнів складності, що вимагали вирішення незавершених (або невизначених) ситуацій. Керівники повинні були спрогнозувати завершення кожної з проблемних ситуацій, при цьому ситуації, які пропонувалися у завданнях першого рівня, стосувалися оперативного прогнозування (миттєві та оперативні прогнози), другого рівня - тактичного прогнозування (короткострокові прогнози), третього рівня - стратегічного прогнозування (середньострокові та довгострокові прогнози).

У залежності від кількості набраних керівниками балів виділено три рівні успішності прогностичної діяльності: низький (до 19 балів), середній (від 19 до 36 балів) та високий (від 37 до 54 балів).

Відповідно до результатів дослідження за методикою були виділені три групи керівників загальноосвітніх навчальних закладів: групи низького, середнього та високого рівнів прогностичної діяльності. Подальший порівняльний аналіз результатів дослідження рівнів успішності прогностичної діяльності з експертною оцінкою успішності реалізації управління керівниками виявив статистично значущий зв'язок на рівні 0,731 (р<0,05). Експертна оцінка була дана співробітниками науково-методичного центру управління освіти міськвиконкому Миколаївської міської ради за наступними критеріями:

- рейтинг загальноосвітнього навчального закладу;

- наявність міцної матеріальної бази;

- ефективна організація навчального процесу в школі;

- перемоги представників школи у міських та обласних змаганнях;

- високий рівень професійних та психологічних знань керівника;

- активне зайняття самоосвітою, відвідування семінарів і тренінгів;

- стратегічне планування діяльності навчального закладу;

- успішна реалізація довгострокового прогнозування;

- активне впровадження інновацій у своїй діяльності.

Успішність управлінської роботи керівників загальноосвітніх навчальних закладів оцінювалася експертами за дев'ятибальною шкалою (від 1 до 9 балів), відповідно до чого були виділені три групи керівників: група низького рівня реалізації управління (від 1 до 3 балів), група середнього рівня реалізації управління (4-6 балів) та група високого рівня реалізації управління (7-9 балів).

Дослідження гностичного компоненту психологічної готовності керівників загальноосвітніх закладів до прогностичної діяльності показало вищий рівень знань у керівників групи високого рівня успішності прогностичної діяльності. Статистична значущість знань для успішності прогностичної діяльності становить 0,354 (р<0,01).

Мотиваційний компонент психологічної готовності керівників загальноосвітніх навчальних закладів до прогностичної освіти вивчався через дослідження ставлення керівників до прогностичної діяльності та активної самоосвіти з цього питання. Статистична значущість цінування керівниками прогностичної діяльності для її успішності становить 0,486 (р<0,05), самоосвіти з питань прогностичної діяльності - 0,377 (р<0,05).

Вивчення операційного компоненту психологічної готовності керівників загальноосвітніх навчальних закладів до прогностичної освіти відбувалося через дослідження стратегії планування (0,412 при р<0,05), прогнозування (0,581 при р<0,01), прийняття рішень (0,232 при р<0,01).

Дослідження складових особистісного компоненту психологічної готовності до прогностичної діяльності виявило значні відмінності у показниках керівників груп високого, середнього та низького рівнів прогностичної діяльності. Зокрема, для керівників групи високого рівня прогностичної діяльності характерні наступні показники: домінування аналітико-синтетичного типу (гармонійного) мислення (75,0 %), високий рівень креативності мислення (80,0 %), високий рівень лабільності мислення (75,0 %), помірно висока мотивація до успіху (80,0 %), високий рівень рефлексивних здібностей (85,0 %). Статистична значущість властивостей для успішності прогностичної діяльності відображена у таблиці 1.

Таблиця 1 Значення коефіцієнтів рангової кореляції Спірмена між індивідуальними властивостями керівників та успішністю прогностичної діяльності

№	Компоненти психологічної готовності	Властивості	Статистична значущість
1.	Гностич-ний	Знання керівників про прогностичну діяльність	0, 354*
2.	Мотива-ційний	Значущість прогностичної діяльності Прагнення до саморозвитку Активна самоосвіта	0,486** 0, 211* 0,377**
3.	Операцій-ний	Стиль управління Стратегічне планування Довгострокове прогнозування Стратегія прийняття рішень	0,229* 0,412** 0,581* 0,232*
4.	Особистісний	Лабільність мислення	0,665**
		Креативність мислення	0,691**
		Аналітико-синтетичний тип мислення	0,693**
		Рефлексивні здібності	0,558**
		Емпатійні здібності	0,243**
		Інтернальний локус контролю	0,174*
		Адекватно висока самооцінка	0,207**
		Мотивація до успіху	0,3**

Примітки: * - значущість на 0,01 рівні; ** - значущість на 0,05 рівні.

Одночасно дослідження показало, що частина визначених властивостей не є статистично значущою для успішності прогностичної діяльності керівників загальноосвітніх навчальних закладів - це самооцінка, емпатійні здібності керівника, інтернальна локалізація контролю, стиль управління, прагнення до саморозвитку, стратегія прийняття рішень (рівень значущості даних властивостей нижчий за 0,3).

Отже, виявлено, що саме у керівників групи високого рівня прогностичної діяльності найбільший ступінь розвитку визначених властивостей (як складових компонентів психологічної готовності до прогностичної діяльності). Таким чином, кореляційний аналіз дозволив визначити вплив низки індивідуальних властивостей керівників загальноосвітніх навчальних закладів на успішність прогностичної діяльності. прогностичний психологічний підготовка кваліфікація

Загалом було констатовано, що рівень розвитку компонентів психологічної готовності до прогностичної діяльності є недостатнім. Тому зроблено висновок про необхідність розробки та впровадження програми формування готовності керівників загальноосвітніх навчальних закладів до прогностичної діяльності.

У третьому розділі «Психологічні умови удосконалення підготовки керівників загальноосвітніх навчальних закладів до прогностичної діяльності» представлено загальну стратегію формуючого експерименту, визначені психологічні умови підготовки керівників до прогностичної діяльності, розкрито зміст і структуру програми психологічної підготовки керівників загальноосвітніх навчальних закладів до прогностичної діяльності і надано результати її експериментального впровадження у практику післядипломної освіти.

Для проведення експерименту було сформовано експериментальну (20 осіб) та контрольну (20 осіб) групи, які мали однакові соціально-демографічні, професійні, психологічні характеристики. Робота з експериментальною групою відрізнялася включенням у зміст підвищення кваліфікації програми психологічної підготовки керівників загальноосвітніх навчальних закладів до прогностичної діяльності.

Організаційною формою впровадження розробленої програми став навчальний семінар-тренінг. Кожна тема семінару-тренінгу розкривалася за допомогою трьох функціональних компонентів: інформаційно-пізнавального, діагностичного та корекційно-розвивального. Кожен з компонентів реалізувався через систему інтерактивних технік: дискусій, ділових та рольових ігор, психологічних вправ і завдань, мозкових штурмів, аналіз управлінських ситуацій тощо. Загальна характеристика проведених інтерактивних занять програми підготовки є наступною:

1) цільова аудиторія - керівники загальноосвітніх навчальних закладів;

2) загальна мета: озброєння керівників знаннями з прогностичної діяльності у системі освіти, формування готовності до прогностичної діяльності та бажання її реалізовувати, формування і розвиток у керівників відповідних властивостей, вироблення необхідних умінь та навичок;

3) завдання: покращення якості знань керівників щодо сутності прогностичної діяльності, формування відповідної мотивації до прогностичної діяльності, формування необхідних для прогностичної діяльності вмінь та навичок, розвиток необхідних індивідуально-психологічних якостей;

4) кількість інтерактивних занять: 6 занять;

5) середня тривалість заняття: 4-6 академічних годин;

6) база: науково-методичний центр управління освіти міськвиконкому Миколаївської міської ради.

Аналіз даних (табл. 2) виявив статистично значущі відмінності (на рівні р<0,05) між рівнем розвитку компонентів психологічної готовності до прогностичної діяльності керівників експериментальної групи до початку формуючого експерименту та після його закінчення. Зафіксовано статистично значущі зміни, які відображають підвищення показників розвитку компонентів готовності - від 5 % до 55 %.

Таблиця 2 Зміна показників готовності керівників до прогностичної діяльності у процесі підвищення кваліфікації (у %)

Компо-нент	Властивості	Контрольна група	Експериментальна група
		до	після	до	після
Гностич-ний	Знання керівників про сутність прогностичної діяльності	50,0	55,0	45,0	95,0**
Мотиваційний	Рівень мотивованості керівників до прогностичної діяльності	35,0	40,0	40,0	95,0**
	Самоосвіта з питань прогностичної діяльності	30,0	35,0	35,0	80,0**
Операційний	Наявність умінь та навичок, необхідних для прогностичної діяльності (усереднені показники): стратегія планування; стратегія цілепокладання; довгостроковість прогнозування; методи та прийоми прогнозування	45,0	55,0	55,0	95,0**
Особис-тісний	Лабільність мислення	15,0	15,0	15,0	20,0
	Креативність мислення	15,0	15,0	20,0	40,0**
	Аналітико-синтетичний тип мислення	0	0	5,0	30,0*

Примітки: * - значущість на 0,01 рівні; ** - значущість на 0,05 рівні.

Практично залишились без змін лише показники рівня лабільності мислення керівників загальноосвітніх навчальних закладів, що пов'язано, на нашу думку, з тим, що лабільність мислення значною мірою зумовлюється типом нервової системи людини. Тому у подальшому вважаємо за необхідне проводити попередню психодіагностику властивостей керівників загальноосвітніх навчальних закладів, а серед вимог до претендентів на посаду керівника зазначати наявність достатньо високого рівня лабільності мислення.

Що стосується контрольної групи, тут зафіксовано незначну різницю у показниках готовності до прогностичної діяльності під час навчання за традиційною програмою, яка не є статистично значущою.

Таким чином, отримані результати засвідчили ефективність застосування розробленої програми формування психологічної готовності керівників загальноосвітніх навчальних закладів до прогностичної діяльності в системі післядипломної освіти.

ВИСНОВКИ

За результатами проведеного дослідження зроблені наступні висновки.

1. У сучасному динамічному суспільстві керівники закладів оперативно вирішують складні завдання, тому однією з найгостріших проблем їх практичного сьогодення є розробка та прийняття рішень в умовах значного підвищення їхньої самостійності, що вимагає успішної прогностичної діяльності.

2. Прогностична діяльність є специфічною складовою діяльності керівника загальноосвітнього навчального закладу, яка здійснює визначення та аналіз альтернативних варіантів дій у певній ситуації, а також їх оцінку та вибір найбільш доцільного варіанту розв'язання проблеми і досягнення поставленої мети. Вона пов'язана з передбаченням розвитку об'єктів та суб'єктів управління на перспективу і здійснюється шляхом розробки припущень щодо імовірних тенденцій процесу та можливих результатів тих чи інших проектів. Для її успішності важливу роль відіграють суб'єктивні фактори, пов'язані з індивідуальними психологічними властивостями керівника.

3. Запропоновано теоретичну модель психологічної готовності до прогностичної діяльності керівників загальноосвітніх навчальних закладів, в якій визначені чотири компоненти (гностичний, мотиваційний, операційний, особистісний) та відповідні елементи (якості).

4. Розроблена методика вивчення рівня успішності прогностичної діяльності керівників загальноосвітніх навчальних закладів - «Незавершені ситуації», яка включає в себе завдання різної складності, що вимагають вирішення незавершених (або невизначених) ситуацій. Відповідно до результатів дослідження за методикою виділені три групи керівників: низького, середнього та високого рівнів успішності прогностичної діяльності.

5. Результати експериментального дослідження довели, що переважна більшість керівників закладів (74,0 %) знаходяться на середньому рівні успішності прогностичної діяльності. Кількість керівників з низьким рівнем успішності склала 6,4 % досліджених. Лише 19,6 % керівників загальноосвітніх навчальних закладів виявили високий рівень успішності прогностичної діяльності.

6. Емпіричне дослідження визначених на рівні теоретичної моделі компонентів і елементів готовності керівників загальноосвітніх навчальних закладів до прогностичної діяльності підтвердило їх статистичну значущість як таких, що зумовлюють її успішність. Встановлено позитивний взаємозв'язок з успішністю прогностичної діяльності таких якостей, як наявність знань керівника про прогностичну діяльність, мотивованість до прогностичної діяльності, наявність умінь і навичок прогностичної діяльності, лабільність мислення, креативність мислення, аналітико-синтетичний тип мислення, рефлексивні здібності, мотивація на успіх.

7. Розроблена програма підготовки керівників загальноосвітніх навчальних закладів, метою якої є озброєння керівників знаннями з прогностичної діяльності, формування мотивації до прогностичної діяльності, формування та розвиток у керівників навчальних закладів відповідних властивостей, вироблення необхідних умінь і навичок.

8. Визначено психологічні засади розвитку готовності керівників загальноосвітніх навчальних закладів до прогностичної діяльності: зміст (сукупність знань про прогностичну діяльність), чинники (сукупність якостей, які впливають на успішність прогностичної діяльності), засоби (навчальний семінар-тренінг, який базується на різноманітних методах навчання - міні-лекціях, дискусіях, рольових іграх, психологічні вправах та завданнях), умови. Доведено, що впровадження експериментальної програми підготовки керівників до прогностичної діяльності буде ефективним при реалізації наступних умов:

1) організаційні умови: виділення проблеми формування готовності до прогностичної діяльності в окремий напрямок професійної підготовки керівників загальноосвітніх закладів; розробка відповідного змісту програми психологічної підготовки керівників до прогностичної діяльності; визначення і апробація відповідних психологічних засобів, які забезпечують підвищення рівня психологічної підготовленості керівників до прогностичної діяльності; створення сприятливої позитивної атмосфери в процесі активного навчання керівників закладів, організація ефективної взаємодії учасників програми психологічної підготовки до прогностичної діяльності та засвоєння ними відповідних методів і прийомів, які сприяють успішності прогностичної діяльності;

2) змістові: усвідомлення керівниками необхідності підготовки до прогностичної діяльності; поглиблення психологічних знань керівників про сутність прогностичної діяльності, визначення вимог до особистості керівника закладу, необхідних для успішної прогностичної діяльності; формування позитивної мотивації до прогностичної діяльності, її місця в управлінні навчальною організацією; розвиток у процесі післядипломного навчання необхідних для прогностичної діяльності психологічних якостей, умінь і навичок у керівників навчальних закладів.

9. Аналіз показників розвитку компонентів і елементів готовності до прогностичної діяльності до і після реалізації програми психологічної підготовки керівників загальноосвітніх навчальних закладів підтвердив позитивний прогрес в експериментальній групі у порівнянні з контрольною, що доводить адекватність розробленої програми завданню удосконалення підготовки керівників до прогностичної діяльності.

Таким чином, результати емпіричного дослідження та реалізація формуючого експерименту підтвердили висунуту гіпотезу про значимість виділених компонентів психологічної готовності керівників для успішності прогностичної діяльності та відповідність розробленої програми поставленому завданню.

Проведене дисертаційне дослідження не претендує на всебічне висвітлення проблеми психологічних особливостей, засобів і умов підготовки керівників загальноосвітніх навчальних закладів до прогностичної діяльності у системі післядипломної освіти. Перспективи подальшого дослідження проблеми автор вбачає у: 1) підготовці практичних психологів до надання психологічної допомоги керівникам загальноосвітніх навчальних закладів під час прогностичної діяльності; 2) у розробці психолого-управлінського консультування керівників загальноосвітніх закладів з проблем реалізації прогностичної діяльності; 3) у запровадженні програми психологічної підготовки керівників загальноосвітніх навчальних закладів до прогностичної діяльності у нормативний зміст післядипломної освіти керівних кадрів.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Прасол Д. В. Антиципаційні здібності у менеджерів освіти / Д. В. Прасол // Наукові записки Інституту психології Г. С. Костюка АПН України / за ред. С. Д. Максименка. - К. : Міленіум, 2006. - С. 268-273.

2. Прасол Д. В. Соціально-психологічні чинники вироблення і прийняття управлінських рішень / Д. В. Прасол // Соціальна психологія. - 2006. - № 2 (16). - С. 128-133.

3. Прасол Д. В. Структура прогностичного компонента та його роль в управлінській діяльності / Д. В. Прасол // Соціальна психологія. - 2005. - № 5 (13). - С. 38-45.

4. Прасол Д. В. Антиципаційні здатності керівників освітніх навчальних закладів / Д. В. Прасол // Науковий вісник Миколаївського державного університету. - Миколаїв : МДУ, 2006. - Вип. 12. Педагогічні науки: зб. наук. пр. ; Т. 2. - С. 61-66.

5. Прасол Д. В. Підготовка майбутніх менеджерів до реалізації прогнозу-вання в освіті / Д. В. Прасол // Сучасні проблеми науки та освіти: міжнар. наук.- практ. конф., Алушта, 30 квітня - 9 травня 2005 р. : тези доповідей - Х. : Харківський національний університет імені Н. В. Каразіна, 2005 - С. 240-241.

6. Прасол Д. В. Прогнозування як передумова успішного функціонування сучасного українського суспільства / Д. В. Прасол // Інформаційне здоров'я суспільства як джерело глибинної екології свідомості : всеукр. наук.-практ. конф., Миколаїв, 2006 р. - Миколаїв : МДУ, 2006. - С. 54-61.

7. Прасол Д. В. Соціально-психологічні фактори, які впливають на бажання подальшого саморозвитку керівників освітніх закладів / Д. В. Прасол // Стратегія соціально-психологічного та медико-біологічного забезпечення життєдіяльності людини : всеукр. наук.-практ. конф., Миколаїв, 12-14 лютого 2004 р. - Миколаїв : Миколаївський державний університет імені В. О. Сухомлинського, 2005. - С. 30-34.

8. Прасол Д. В. Сутність і значення прогностичної функції в системі управління менеджера освіти / Д. В. Прасол // Науковий вісник Миколаївського державного університету. - Миколаїв : МДУ, 2005. - Вип. 10. Педагогічні науки : зб. наук. пр. ; Т. 1. - С. 51-54.

9. Прасол Д. В. Місце прогнозування у структурі діяльності менеджера освіти / Д. В. Прасол // Перші Коломінські читання: міжнар. наук. форум, присвяч. пам'яті д-ра психол. наук, проф. Н. Л. Коломінського, Київ, 28 березня 2007 р. - К. : МАУП, 2007. - С. 222-225.

10. Прасол Д. В. Місце початкової школи у стратегічному плануванні навчання дітей в школі / Д. В. Прасол // Оновлення змісту та форм дошкільної і початкової освіти України : всеукр. наук.-практ. конф., Миколаїв, 21 листопада 2003 р. - Миколаїв : МДУ, 2003. - С. 207-210.

11. Прасол Д. В. Соціальна психологія : метод. посіб. / Д. В. Прасол. - Миколаїв : Вид-во «Кріт», 2004. - 108 с.

12. Прасол Д. В. Психологія управління в освіті : метод. посіб. / Д. В. Прасол, І. С. Литвиненко, Л. В. Теглівець. - Миколаїв : Вид-во «Кріт», 2006. - 104 с. (Автором розроблено розділи «Сутність та специфіка менеджменту в освіті», «Психологічна культура праці керівника», «Психологічний портрет керівника організації», «Управлінське рішення та прогнозування»).

АНОТАЦІЇ

Прасол Д. В. Психологічні засади підготовки керівників загальноосвітніх навчальних закладів до прогностичної діяльності. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук за спеціальністю 19.00.07 - педагогічна та вікова психологія. - ДВНЗ «Університет менеджменту освіти», Київ, 2009.

У дисертації на емпіричному рівні досліджуються особливості формування психологічної готовності керівників загальноосвітніх навчальних закладів до прогностичної діяльності. Проаналізовані специфіка прогностичної діяльності керівників загальноосвітніх закладів, її місце в управлінській діяльності керівників. Розроблено теоретичну модель досліджуваної готовності, визначені компоненти психологічної готовності керівників загальноосвітніх навчальних закладів до прогностичної діяльності (гностичний, мотиваційний, операційний, особистісний). Вивчені індивідуальні властивості (які входять до складу визначених компонентів), що зумовлюють успішність прогностичної діяльності керівників загальноосвітніх навчальних закладів.

Вивчені рівні успішності прогностичної діяльності керівників загальноосвітніх навчальних закладів. Проаналізовано розподіл керівників навчальних закладів як за рівнями успішності прогностичної діяльності, так і за соціально-демографічними показниками.

Розроблено і апробовано програму психологічної підготовки керівників загальноосвітніх навчальних закладів до прогностичної діяльності. Визначені психологічні умови формування готовності керівників загальноосвітніх закладів до прогностичної діяльності в системі післядипломної освіти.

Психологічними засадами розвитку готовності керівників загальноосвітніх навчальних закладів до прогностичної діяльності є: зміст (сукупність знань про прогностичну діяльність), чинники (сукупність якостей, які впливають на успішність прогностичної діяльності), засоби (навчальний семінар-тренінг, який базувався на різноманітних методах навчання - міні-лекціях, дискусіях, рольових іграх, психологічні вправах та завданнях), умови (організаційні та змістові).

Ключові слова: антиципація, мета, модель, оптимальна модель особистості керівника, планування, прогнозування, прогностична діяльність, психологічна готовність, рішення, управління.

Прасол Д. В. Психологические основы подготовки руководителей общеобразовательных учебных заведений к прогностической деятельности. - Рукопись.

Диссертация на получение научной степени кандидата психологических наук за специальностью 19.00.07 - педагогическая и возрастная психология. - ГВУЗ «Университет менеджмента образования», Киев, 2009.

Диссертационное исследование посвящено изучению индивидуальных психологических факторов, которые обуславливают успешность прогностической деятельности руководителей общеобразовательных учебных заведений. В работе исследована сущность и соотношение понятий «антиципация», «планирование», «прогноз», «прогнозирование», «прогностическая деятельность», «прогностическая функция», «прогностический компонент». Исследована специфика прогностической деятельности руководителей общеобразовательных заведений. Определены компоненты психологической готовности руководителей общеобразовательных учебных заведений к прогностической деятельности: 1) гностический - знания руководителей о прогностической деятельности; 2) мотивационный - готовность к прогностической деятельности и желание её эффективно реализовывать; 3) операционный - умения и навыки, необходимые для успешной прогностической деятельности (стратегия планирования, долговременность прогнозирования, приёмы прогнозирования и т. д.);

4) личностный - креативность и лабильность мышления, аналитико-синтетический тип мышления, мотивация к успеху, рефлексивные способности.

Изучена успешность прогностической деятельности руководителей общеобразовательных учебных заведений, в результате чего были выделены три группы руководителей: группы низкого (элементарного), среднего (базового) и высокого (творческого) уровней успешности прогностической деятельности. Уровни успешности были изучены с помощью специально разработанной автором методики «Незавершенные ситуации», содержащей задания трёх уровней сложности (первый уровень - оперативное прогнозирование, второй уровень - кратковременное прогнозирование, третий уровень - долговременное прогнозирование). Исследование качеств и свойств личности руководителя, внесенных в структуру компонентов психологической готовности к прогностической деятельности, подтвердило их статистическую значимость для успешности прогностической деятельности (кроме следующих: самооценка, эмпатические способности, интернальная локализация контроля, стратегия принятия решений (уровень значимости ниже 0,3)). Определены психологические условия формирования готовности руководителей общеобразовательных учебных заведений к прогностической деятельности. Разработана и апробирована программа психологической подготовки руководителей общеобразовательных учебных заведений к прогностической деятельности. Организационной формой внедрения разработанной программы подготовки к прогностической деятельности в систему последипломного образования руководителей общеобразовательных заведений стал учебный семинар-тренинг. Каждое занятие реализовывалось через систему интерактивных техник: мини-лекций, дискуссий, деловых и ролевых игр, психологических упражнений и заданий, брейн-сторминг, анализ управленческих ситуаций и т. п. Полученные результаты подтвердили эффективность использования разработанной программы для формирования психологической готовности к прогностической деятельности у руководителей учебных заведений.