Напрями та засоби профілактики негативних наслідків психологічної напруженості у викладачів вищих навчальних закладів МВС України
Аналіз та оптимізація профілактичних заходів мінімізації негативних наслідків психологічної напруженості в атестованих науково-педагогічних працівників вищих навчальних закладів міністерства внутрішній справ України. Принципи психологічного забезпечення.
| Рубрика | Психология |
| Вид | автореферат |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 25.08.2015 |
| Размер файла | 36,4 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Размещено на http://www.allbest.ru/
Напрями та засоби профілактики негативних наслідків психологічної напруженості у викладачів вищих навчальних закладів МВС України
Автореферат
дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук
Загальна характеристика роботи
Актуальність теми дослідження. На сучасному етапі розвитку України як незалежної правової держави важливого значення набуває рівень професійної підготовки працівників міліції, оскільки це зумовлює ступінь ефективності діяльності правоохоронців із запобігання і протидії злочинності. Зазначене потребує особливої уваги представників усіх юридичних та суміжних наук, зокрема - юридичної психології, одним із напрямів якої є психологічне забезпечення правоохоронної діяльності. З іншого боку, умовою високого рівня ефективності правоохоронної системи держави є підвищення рівня професійної освіти майбутніх правоохоронців, на що останнім часом звертається особлива увага керівництва МВС України. Проте, у наш час ще існує багато проблем, які заважають використовувати весь потенціал навчальних закладів системи МВС України. Однією зі стрижневих перешкод на шляху розвитку системи освіти майбутніх правоохоронців є відсутність реальних заходів професійно-психологічного забезпечення службово-педагогічної діяльності науково-педагогічних працівників вищих навчальних закладів (далі - ВНЗ) МВС України.
Педагогічна діяльність у закладах освіти силових структур держави взагалі й у системі МВС України, зокрема, має відмінності від аналогічної діяльності навчальних закладів Міністерства освіти і науки (далі - МОН) України. Ця специфіка зумовлюється, зокрема, тим, що переважна більшість викладачів належать до числа осіб начальницького складу (далі - атестовані науково-педагогічні працівники ВНЗ МВС України), що покладає на них, окрім загально-педагогічних, ще й специфічно-службові обов'язки; значна кількість спеціальних дисциплін має режимний характер; специфічними є як відносини між колегами, так і з курсантами.
Зазначені та інші обставини чинять суттєвий вплив на особистість атестованого науково-педагогічного працівника ВНЗ МВС і потребують детального вивчення, адже до цього часу не приділялося окремої уваги таким важливим питанням, як: професійно-психологічна придатність майбутніх кандидатів на посади науково-педагогічного складу (їх професійно-психологічний відбір та адаптація), особливості професійної деформації, зокрема, її витоків, методів діагностики та профілактики; професійно-психологічна підготовка майбутніх науково-педагогічних працівників під час їх навчання в магістратурі, ад'юнктурі, на курсах перепідготовки чи підвищення кваліфікації, тощо.
Актуальність теми дисертаційної роботи зумовлена недостатньою її розробленістю в сучасних умовах. Окремі аспекти проблеми розглядалися в монографіях та наукових статтях Л.О. Кітаєва-Смика, М.В. Костицького, Н.В. Кузьміної, О.М. Леонтьєва, А.С. Макаренка, В.Л. Марищука, Н. І. Наєнко, Т.О. Нємчина, В. Є. Орла, С.Л. Рубінштейна, Г. Сельє, В.М. Синьова, В.А. Сухомлинського, Т.В. Форманюка та ін. Особливості й практичні аспекти діяльності атестованих науково-педагогічних працівників ВНЗ МВС України висвітлені В. І. Барком, Т.М. Малковою, В.С. Медведєвим, В.С. Сівухіним, О.М. Столяренком та ін.; психологічні особливості та професійно значущі якості фахівців органів внутрішніх справ - Д.О. Александровим, В.Г. Андросюком, Г. Є. Запорожцевою, Л. І. Казміренко, Я.Ю. Кондратьєвим, Л. І. Мороз та ін.). Але загалом аналіз літературних джерел щодо організаційно-правових, навчально-методичних та професійно-психологічних аспектів службово-педагогічної діяльності в ВНЗ МВС України свідчить про необхідність ґрунтовної наукової розробки проблеми профілактики негативних наслідків психологічної напруженості у викладачів, узагальнення досвіду та напрацювання необхідних рекомендацій.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана у межах галузевого дослідження і є складовою виконання Наказу МВС України від 07.04.2008 р. №161 «Про затвердження Програми психопрофілактичної роботи з особовим складом органів та підрозділів внутрішніх справ України на 2008-2012 роки», «Комплексної програми вдосконалення бойової та психологічної підготовки особового складу органів та підрозділів внутрішніх справ України на 2005-2007 рр.» (наказ МВС України від 27 травня 2005 року №385); Наказу МВС України «Про подальший розвиток служби психологічного забезпечення оперативно-службової діяльності органів внутрішніх справ України» від 28.07.2004 р. №842, «Концепції розвитку системи освіти МВС України» (наказ МВС України від 15 березня 2006 року №263) та, відповідно, «Програми розвитку системи освіти МВС України на 2006-2010 рр.». Зазначені документи базуються на рішенні Колегії МОН України від 28.02.2003 р. №2/3-4 «Вища освіта і наука - пріоритетні сфери розвитку суспільства у XXI столітті», державній цільовій програмі «Вчитель» на 2006-2010 рр., Програмі дій щодо реалізації положень Болонської декларації в системі вищої освіти і науки України, затвердженої наказом МОН України від 23.01.04 р. №49.
Тема дисертації відповідає Пріоритетним напрямам наукових і дисертаційних досліджень МВС України, що потребують першочергової розробки і впровадження у практичну діяльність органів внутрішніх справ України на період 2001-2009 рр. Тему дослідження затверджено на засіданні Вченої ради Київського національного університету внутрішніх справ (протокол від 29.01.2002 р. №1), узгоджено в бюро Ради з координації наукових досліджень в галузі педагогіки та психології АПН України (протокол від 30.09.2009 р. №6).
Мета і завдання дослідження. Метою дослідження є розробка рекомендацій щодо профілактики негативних наслідків психологічної напруженості, що виникає в атестованих науково-педагогічних працівників ВНЗ МВС України під впливом професійної діяльності.
У відповідності з метою поставлені наступні завдання:
- визначити психологічні особливості діяльності науково-педагогічних працівників ВНЗ МВС України, що зумовлюють її психологічну напруженість;
- дослідити стан розробленості проблеми психологічної напруженості в контексті науково-педагогічної діяльності, зокрема, у ВНЗ МВС України;
- надати психологічну характеристику психотравмуючих проявів напруженості та похідної від неї професійної деформації науково-педагогічних працівників;
- встановити відмінності проявів психологічної напруженості у науково-педагогічних працівників ВНЗ МВС України та МОН України;
- визначити шляхи оптимізації профілактичних заходів мінімізації негативних наслідків психологічної напруженості в атестованих науково-педагогічних працівників ВНЗ МВС України;
- визначити завдання основних напрямів психологічного забезпечення діяльності науково-педагогічних працівників ВНЗ МВС України;
- розробити програму професійно-психологічної підготовки науково-педагогічних працівників ВНЗ МВС України, спрямовану на профілактику негативних наслідків психологічної напруженості.
Об'єкт дослідження - психологічна напруженість у науково-педагогічних працівників ВНЗ МВС України.
Предмет дослідження - напрями та засоби профілактики негативних наслідків психологічної напруженості у науково-педагогічних працівників ВНЗ МВС України.
Методи дослідження. Теоретична частина дослідження забезпечувалася використанням загальнонаукових методів. Так, при визначенні психолого-педагогічної характеристики діяльності науково-педагогічних працівників ВНЗ МВС України (р. 1.1.), актуальних проблем їхньої професійної підготовки у сучасних умовах (р. 1.2.), аналізі наукових підходів до вивчення проблеми психологічної напруженості (р. 2.1.), встановленні засад професійно-психологічного забезпечення науково-педагогічної діяльності в ВНЗ МВС України (р. 3.1.) та напрямів вдосконалення професійно-психологічної підготовки науково-педагогічних працівників ВНЗ МВС України (р. 3.2.) застосовувалися системний, структурно-функціональний, логіко-історичний та порівняльний методи. Емпірична частина дослідження (р. 1.1., 1.2., 2.1, 2.2.) реалізована за допомогою методів психологічних досліджень (анкетування, бесіда, спостереження, експертна оцінка, аналіз умов діяльності). В якості психодіагностичного інструментарію обрані: опитувальник Р. Кеттелла (16 PF - 105C), методика М. Люшера. Всі отримані дані піддано математико-статистичній обробці з використанням: первинного статистичного аналізу (обрахування середніх значень); кореляційного аналізу рангів Ч. Спірмена (r).
Дослідження проводилося в 2002-2007 рр. та складалося з наступних етапів: на першому, пошуковому етапі (2002-2003 рр.) здійснювався теоретичний аналіз проблеми, формувалися початкові положення та гіпотези; на другому, експериментальному етапі (2003-2005 рр.) збиралися емпіричні дані та встановлювалися професійно значущі якості, що визначають стійкість до психологічної напруженості професійної діяльності; на третьому, узагальнюючому етапі (2006-2007 рр.) був проведений аналіз особливостей формування психологічної стійкості до психологічно напружених умов професійної діяльності атестованих викладачів ВНЗ МВС України; розроблені, апробовані та впроваджені на базі магістратури Київського національного університету внутрішніх справ методичні рекомендації у вигляді «Програми професійно-психологічної підготовки науково-педагогічних працівників ВНЗ МВС України».
Емпіричну базу дослідження склали результати: експертного опитування 156 осіб із числа науково-педагогічних працівників ВНЗ МВС України та 239 науково-педагогічних працівників цивільних закладів освіти; психодіагностичного дослідження 465 осіб (156 атестованих викладачів, 239 науково-педагогічних працівників цивільних навчальних закладів та 70 слухачів магістратури за спеціальністю «Правознавство»); формуючого експерименту на основі впровадження «Програми професійно-психологічної підготовки науково-педагогічних працівників ВНЗ МВС України» (70 слухачів магістратури).
Наукова новизна одержаних результатів полягає в обґрунтуванні напрямів профілактики психологічної напруженості у науково-педагогічних працівників ВНЗ МВС України. Зокрема, автором:
вперше:
- встановлені чинники професійної діяльності, що визначають специфіку реагування атестованих науково-педагогічних працівників ВНЗ МВС України на психотравмуючі впливи психологічної напруженості;
- здійснений порівняльний аналіз професійно значущих психологічних якостей науково-педагогічних працівників ВНЗ МВС України та МОН України в контексті психологічної напруженості;
- визначені та описані психологічні відмінності професійної діяльності науково-педагогічних працівників ВНЗ МВС України та цивільних закладів освіти;
- з'ясовано, що за своєю специфікою, психологічними характеристиками професійних завдань та функцій діяльність науково-педагогічних працівників ВНЗ МВС України та МОН України досить суттєво відрізняється, що впливає й на особливості проявів психологічної напруженості;
удосконалено:
- характеристику психологічної напруженості в педагогічній діяльності загалом та в діяльності науково-педагогічних працівників ВНЗ МВС України, зокрема;
набуло подальшого розвитку:
- наукові погляди на феномен психологічної напруженості соціономічних професій в контексті службово-педагогічної діяльності працівників ВНЗ МВС України;
- уявлення щодо психологічної характеристики та особливостей службово-педагогічної діяльності науково-педагогічних працівників ВНЗ МВС України;
- зміст психологічного забезпечення службової та науково-педагогічної діяльності ВНЗ МВС України як базової умови профілактики психологічної напруженості.
Практичне значення одержаних результатів полягає в обґрунтуванні специфічних вимог професійної діяльності до особистості науково-педагогічного працівника ВНЗ МВС України; розробці рекомендацій щодо організації процесу професійно-психологічної підготовки науково-педагогічних працівників у вигляді авторської «Програми професійно-психологічної підготовки науково-педагогічних працівників ВНЗ МВС України»; визначенні системи, структури та методики психологічної підготовки науково-педагогічних працівників. Результати дисертаційного дослідження були впроваджені в навчальний процес Київського національного університету внутрішніх справ (акт впровадження від 26.03. 2009 р.) та Одеського державного університету внутрішніх справ (акт впровадження від 04.06. 2009 р.).
Особистий внесок здобувача. Відповідно до плану науково-дослідницької роботи кафедри юридичної психології КНУВС за темою «Розробка професіограм та кваліфікаційних характеристик деяких категорій фахівців МВС України» автором вивчався конкретний фаховий напрям діяльності (атестовані науково-педагогічні працівники ВНЗ МВС України).
Апробація результатів дослідження. Основні положення і висновки дисертаційної роботи обговорено на трьох міжнародних науково-практичних конференціях: «Управління якістю професійної освіти» (м. Донецьк, 24-25 квітня 2002 р.); «Комунікативна компетентність правників і їх зв'язків із громадськістю» (м. Львів, 15-16 травня 2003 р.); «Основні напрямки реформування ОВС в умовах розбудови демократичної держави» (м. Одеса, 14-15 жовтня 2004 р.), двох всеукраїнських науково-практична конференціях: «Проблеми розвитку педагогіки вищої школи в ХХІ ст.: теорія і практика» (м. Одеса, 30-31 травня 2002 р.); «Психологічний супровід оперативно-розшукової діяльності» (присвячена пам'яті професора Я.Ю. Кондратьєва, м. Київ, 28 листопада 2008 р.); двох семінарах: «Організаційно-правові засади боротьби з правопорушеннями на транспорті» (Постійно діючий семінар, м. Одеса, 1 жовтня 2004 р.); «Третя вітна конференція професорсько-викладацького складу Одеського юридичного інституту Харківського національного університету внутрішніх справ» (м. Одеса, 28-29 квітня 2006 р.).
Публікації. Основні положення й результати дисертаційної роботи викладено в 14 публікаціях, з них 7 - у фахових наукових виданнях.
Структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, що включають шість підрозділів, висновків, чотирьох додатків на 30 сторінках, списку використаних джерел (231 найменування). Повний обсяг дисертації становить 208 сторінок, з них загальний обсяг тексту - 155 сторінок.
Основний зміст роботи
психологічний педагогічний навчальний напруженість
У вступі обґрунтовано актуальність обраної теми, визначено об'єкт, предмет, мету, завдання та методи дослідження; розкрито його наукову новизну й практичну значущість; подано дані щодо апробації основних положень дисертаційної роботи та публікацій.
Перший розділ - «Теоретичний аналіз професійної діяльності викладачів ВНЗ МВС України» складається з двох підрозділів.
У підрозділі 1.1 - «Психолого-педагогічна характеристика діяльності викладачів ВНЗ МВС України» проаналізовано визначення науково-педагогічної діяльності провідними вченими (П.Я. Гальперін, Н.В. Кузьміна, О.М. Леонтьєв, М.М. Рубінштейн) та надано порівняльний аналіз діяльності науково-педагогічних працівників цивільних навчальних закладів і науково-педагогічних працівників закладів освіти МВС України. Окрім того спираючись на праці вчених (Д.О. Александров, В. І. Барко, Л. І. Казміренко, Л. І. Мороз, Г.О. Юхновець та ін.), означено перспективи подальшої розробки проблеми, особливості й фактори, що впливають на ефективність службово-педагогічної діяльності науково-педагогічних працівників ВНЗ МВС України.
Результати проведеного опитування свідчать, що специфіка й психотравмуючі наслідки професійної діяльності науково-педагогічних працівників ВНЗ МВС України значно відрізняються від аналогічних показників науково-педагогічних працівників навчальних закладів МОН України. Проведений аналіз дозволяє не лише констатувати відмінності або знайти «слабкі» місця, але й з'ясувати причини, що породжують психологічну напруженість.
У підрозділі 1.2 - «Актуальні проблеми професійної психолого-педагогічної підготовки викладачів у сучасних умовах» зосереджено увагу на професійній психолого-педагогічній підготовці, яка озброює молодих викладачів психологічними знаннями, уміннями та навичками, необхідними при виконанні службово-педагогічних обов'язків. Аргументовано, що психологічна напруженість у науково-педагогічних працівників ВНЗ МВС України є більш виразною порівняно з викладачами цивільних закладів освіти: внаслідок специфіки діяльності, крім суто педагогічних на них покладаються ще й певні службові обов'язки, що є психогенним чинником та здатне породжувати негативні психічні стани (тривожність, низька стресостійкість тощо). Тому дослідження психологічної напруженості має здійснюватися не лише з теоретичною, але й суто практичною метою - її профілактики.
В результаті проведеного аналізу встановлено:
1) напруженість є однією з основних причин, що заважає успішному виконанню науково-педагогічним працівником своїх професійних обов'язків, оскільки вона знижує як стійкість і рухливість психіки, так і працездатність особистості загалом. Можливість виникнення психологічної напруженості у науково-педагогічного працівника ВНЗ МВС України зумовлена багатьма чинниками, які визначаються індивідуальними особливостями конкретної особи та специфікою службово-педагогічної діяльності, зокрема, дефіцитом часу, станом підвищеної ситуативної тривожності, високою ймовірністю виникнення у повсякденній роботі конфліктних ситуацій, сумнівами у власній компетентності, незадоволенням своїм матеріальним становищем та ін.;
2) у процесі формування та розвитку особистісних якостей і властивостей викладача, які б відповідали вимогам діяльності та забезпечували її ефективне виконання, виникає необхідність впровадження результатів спеціальних психологічних досліджень та відповідних прийомів для мінімізації психологічної напруженості й, особливо, усунення її негативних наслідків.
Таким чином, визначаються два провідних напрями подальшого дослідження:
1) вивчення феномену психологічної стійкості та готовності науково-педагогічних працівників ВНЗ МВС України до психологічно напружених умов службово-педагогічної діяльності;
2) визначення системи заходів формування й підтримання такої стійкості, в тому числі й шляхом вдосконалення професійно-психологічної підготовки фахівців.
Другий розділ - «Дослідження психологічної напруженості в діяльності викладачів ВНЗ МВС України» - складається з двох підрозділів.
У підрозділі 2.1 - «Аналіз наукових підходів до вивчення проблеми психологічної напруженості» - доводиться, що напружений характер такої комунікативно насиченої професії, як науково-педагогічна діяльність у ВНЗ МВС України, здатен не лише призводити до погіршення психофізіологічного та психічного стану науково-педагогічних працівників, але й до деформації особистісної сфери фахівця, його професійної зорієнтованості та ціннісної структури. Ці обставини, за умови відсутності їх профілактики, можуть викликати стійкі негативні зміни особистісних якостей, спотворювати особистісний розвиток та призводити до появи стійких непродуктивних стереотипів.
Одержані при опитуванні науково-педагогічних працівників ВНЗ МВС України та МОН України результати дозволили з'ясувати найбільш значущі проблеми в контексті переживання психологічної напруженості та формування професійної деформації. Встановлено, що психологічна напруженість є дійсно актуальним станом для атестованих науково-педагогічних працівників ВНЗ МВС України. Аналіз виявлених психотравмуючих чинників дав змогу розглянути «фактори ризику» розвитку невротичних розладів, виходячи з чого в подальшому можна розробляти профілактичні заходи психологічного супроводу професійної діяльності викладачів.
Узагальнення результатів опитування свідчить, що майже всі складові феномену «вигорання» оцінюються науково-педагогічними працівниками ВНЗ МВС України як достатньо розповсюджені, такі, що впливають на формування і прояв професійної деформації та суб'єктивні переживання, пов'язані з психологічною напруженістю.
У підрозділі 2.2 - «Обґрунтування інструментарію, аналіз та інтерпретація результатів експериментального дослідження психологічної напруженості» - автором наводяться результати емпіричного дослідження, що мало на меті:
1) оцінити психологічний стан науково-педагогічних працівників ВНЗ МВС України за допомогою психодіагностичних методів;
2) скласти «психологічний портрет» атестованого викладача;
3) здійснити порівняльний аналіз особистості науково-педагогічних працівників ВНЗ МВС України та науково-педагогічних працівників МОН України;
4) встановити перелік професійно значущих якостей, що визначають психологічну стійкість науково-педагогічних працівників ВНЗ МВС України до умов діяльності.
Всього в дослідженні брало участь 465 осіб. Обстежуваний масив, виходячи з загальної чисельності науково-педагогічного складу, відповідав вимогам статистичної ймовірності та достатності обсягу вибірки на п'ятивідсотковому рівні вірогідності [Р=0,05]. Обсяг вибірки визначено за формулою В. Кокрена: n = 1/ ( 2+1/N).
Емпіричне дослідження проведено в мм. Києві (Київський національний університет внутрішніх справ) та Одесі (Одеський державний університет внутрішніх справ). Загальна кількість опитаних становила 156 осіб, серед них: викладачі - 51, старші викладачі - 48, доценти - 32, професори - 11, начальники кафедр - 14; серед респондентів 69,2% чоловіків та 30,8% жінок. Педагогічний стаж: 3-5 років - 83 особи (53,2%), 5-10 років - 49 осіб (31,4%), 10-15 років - 18 осіб (11,5%), понад 15 років - 6 осіб (3,9%). Крім атестованих викладачів, у дослідженні брали участь 70 магістрів (спеціальність «Правознавство») та 239 науково-педагогічних працівників цивільних закладів освіти, які склали контрольну групу, серед них: 195 викладачів Одеського національного університету ім. І. І. Мечникова та 44 - Одеського Південноукраїнського державного педагогічного університету ім. К.Д. Ушинського. Під час збирання емпіричного матеріалу застосовувалися методи: анкетування, бесіда, спостереження, експертна оцінка, аналіз умов діяльності, а також опитувальник Р. Кеттелла (16 PF - 105С) та тест М. Люшера. Одержані первісні дані було оброблено за допомогою стандартних програм варіаційної статистики з обчисленням середніх значень, кореляційного аналізу рангів Ч. Спірмена й побудовою кореляційних плеяд.
Процедура дослідження складалася з констатуючого та формуючого етапів.
Одержані дані свідчать, що загальною рисою для представників усіх трьох груп є комунікативна стриманість. Проте, у науково-педагогічних працівників навчальних закладів МОН України вона зумовлена підвищеним рівнем нормативності поведінки, яка, у свою чергу характеризується обережністю, песимістичністю; також для них характерна тривожність, що спричиняє зниження мотивації, інертність. Разом із тим, високий рівень стресостійкості свідчить, що у випадках стресів та фрустрації вони здатні швидко мобілізуватися та зосередити увагу на виконанні своїх обов'язків.
У атестованих викладачів ВНЗ МВС України комунікативна стриманість визначається зменшенням відвертості, довірливості, що призводить до зниження швидкості у прийнятті рішень. Підвищення рівня нормативності поведінки зумовлено високим рівнем самоконтролю, точністю у виконанні поставлених завдань, активністю, готовністю до ризику. Високий рівень психологічної напруженості, детермінований наявністю тривожності, коли навіть незначні стреси та фрустрації призводять до виникнення стійких та тривалих негативних емоційних станів, спричиняє зниження їхньої працездатності.
Слухачам магістратури, як майбутнім науково-педагогічним працівникам, притаманна висока стресостійкість, низький рівень психологічної напруженості й тривожності, що пояснюється незначним проміжком часу, який вони знаходяться на службі в ОВС, а також відсутністю педагогічного навантаження.
Третій розділ - «Напрями та засоби психологічного забезпечення діяльності викладачів ВНЗ МВС України» - складається двох підрозділів.
У підрозділі 3.1 - «Загальні положення психологічного забезпечення службово-педагогічної діяльності ВНЗ МВС України» - визначено, що основним напрямом психологічного забезпечення є психологічна підтримка службово-педагогічної діяльності.
Основними завданнями психологічної підтримки службово-педагогічної діяльності слід вважати:
1) психологічний аналіз інформації про організацію педагогічного процесу, психологічні особливості його учасників та надання рекомендацій щодо планування навчально-виховних заходів;
2) психологічне забезпечення комплектування структурних підрозділів (кафедр, лабораторій, навчально-методичних відділів, центрів тощо) з урахуванням психологічної сумісності осіб, що входять до їх складу;
3) надання консультативної допомоги, проведення професійно-психологічних тренінгів та інших заходів із метою профілактики негативних емоційних станів у науково-педагогічних працівників ВНЗ МВС України;
4) надання психологічної допомоги викладачам, які перебувають у стані психологічної напруженості, розробка відповідних заходів, програм та методик для покращення психологічного стану учасників педагогічного процесу й підвищення їх працездатності.
За результатами узагальнення сучасного стану психологічного забезпечення службово-педагогічної діяльності й на підставі одержаних емпіричних результатів можна констатувати, що для попередження деструктивних проявів психологічної напруженості в атестованих викладачів ВНЗ МВС України слід приділяти особливу увагу їх професійно-психологічному відбору та професійно-психологічній підготовці.
Незважаючи на те, що при зарахуванні на службу в правоохоронні органи кандидати проходять психологічний відбір, повторне поглиблене вивчення осіб, які запропоновані для заміщення посад науково-педагогічних працівників, є обов'язковим. Це пояснюється, по-перше, тим, що науково-педагогічна діяльність у ВНЗ МВС України висуває більш високі вимоги до особистості, ніж служба в цілому; по-друге, в процесі служби могла змінитися не тільки спрямованість особистості, але й її індивідуально-психологічні властивості та якості.
Психологічне супроводження науково-педагогічної діяльності для профілактики психологічної напруженості передбачає вирішення, перш за все, наступних завдань:
1) проведення контролю за динамікою психічних станів викладачів;
2) виявлення факторів, що негативно впливають на психічний стан, та вживання заходів щодо їх профілактики та усунення;
3) надання психологічної підтримки і проведення психокорегуючих заходів;
4) аналіз взаємин у колективі, надання консультативної допомоги щодо профілактики і вирішення конфліктів.
У підрозділі 3.2 - «Напрями вдосконалення професійно-психологічної підготовки науково-педагогічних працівників ВНЗ МВС України» - визначається, що однією з важливих умов підвищення ефективності виконання професійних обов'язків науково-педагогічними працівниками ВНЗ МВС України є їх якісна психологічна підготовленість.
Узагальнення сучасного досвіду та результатів проведеного дослідження дозволило створити програму професійно-психологічної підготовки атестованих викладачів, спрямовану на профілактику негативних проявів психологічної напруженості у професійній діяльності, та реалізувати її в процесі формуючого експерименту.
«Програма професійно-психологічної підготовки науково-педагогічних працівників ВНЗ МВС України» має на меті ознайомлення з проблемою психологічної напруженості, яка згодом може призвести до професійного «вигорання» та професійної деформації, а також профілактику деструктивних психосоматичних станів, формування та розвиток стійкості до специфічних умов діяльності, прискорення процесу професійної адаптації. Вона передбачає реалізацію низки корекційно-профілактичних заходів з урахуванням індивідуально-психологічних та соціально-психологічних характеристик учасників.
Завданнями «Програми професійно-психологічної підготовки науково-педагогічних працівників ВНЗ МВС України» є: усвідомлення учасниками доцільності та необхідності професійної психологічної підготовки; формування вмінь та навичок застосування психологічних знань при виникненні ситуативної тривожності, стресових ситуацій, психологічної напруженості; удосконалення професійно важливих властивостей і якостей; вироблення навичок психологічної саморегуляції професійної поведінки, стійкості у психологічно напружених ситуаціях.
За структурою програма складається з чотирьох тем, які за формою представлені лекційними і практичними заняттями. На лекціях надаються загально-психологічні знання про службово-педагогічну діяльність та її вплив на особистість педагога; практичні заняття спрямовані на розвиток професійно значущих якостей, що визначають психологічну стійкість, та профілактику проявів психологічної напруженості. Практичні заняття проводяться у вигляді спеціалізованих тренінгів, при цьому послідовно здійснюється перехід від загальних теоретичних питань до аналізу конкретних ситуацій професійної діяльності та надання відповідних рекомендацій.
На теоретичному рівні науково-педагогічні працівники повинні засвоїти: 1) уявлення про місце психологічних знань у професійній підготовці науково-педагогічних працівників; 2) структуру, цілі й завдання професійно-психологічної підготовки науково-педагогічного складу; 3) ключові чинники психологічної напруженості; 4) основні причини виникнення психологічної напруженості та її можливі наслідки; 5) прийоми нейтралізації і напрями профілактики психологічної напруженості та її негативних наслідків.
На практичному рівні викладачі повинні оволодіти вміннями та навичками: 1) подолання психологічної напруженості та її проявів; 2) емоційного самоконтролю та самовладання; 3) корекції особистісних якостей і форм поведінки; 4) визначення та нейтралізації психологічних бар'єрів, ефективної комунікації у процесі професійної діяльності.
Одержані порівняльні дані дозволяють стверджувати, що під впливом авторської «Програми професійно-психологічної підготовки науково-педагогічних працівників ВНЗ МВС України» кількість негативних проявів психологічної напруженості зменшується як у професійній діяльності, так і в повсякденній поведінці досліджуваних. В свою чергу, це сприяє професійному розвитку особистості; формуванню ефективних комунікативних умінь; засвоєнню навичок психологічної взаємодії; усуненню неадекватних емоційних реакцій; формуванню стійкої емоційно-вольової саморегуляції.
Найбільш суттєвим результатом впровадження «Програми» стало те, що процес адаптації молодих викладачів до напружених умов професійної діяльності набув більшої інтенсивності та гармонійності, що стало можливим завдяки розумінню власних психологічних особливостей, причин і механізмів розвитку тривожності та психологічної напруженості, а також засобів формування стійкої мотивації до саморозвитку особистості.
Висновки
В дисертаційній роботі надана характеристика чинників виникнення та особливостей прояву психологічної напруженості в атестованих науково-педагогічних працівників ВНЗ МВС України; аргументовано, що за своєю специфікою та психологічними характеристиками професійних завдань діяльність викладачів ВНЗ МВС України та МОН України досить суттєво відрізняється, що впливає й на особливості процесу адаптації до професійної діяльності та подальшу динаміку особистості фахівця. Проведене дослідження дозволило одержати низку нових даних про психологічну природу системи детермінант професійного становлення викладачів спеціалізованого ВНЗ та запропонувати рекомендації щодо профілактики у них негативних наслідків психологічної напруженості.
На підставі проведеного дослідження можна зробити наступні висновки:
1) психологічні особливості діяльності атестованих науково-педагогічних працівників ВНЗ МВС України визначаються, з одного боку, її творчим характером та емоційною насиченістю, з іншого - необхідністю виконання службових обов'язків у межах правоохоронної діяльності, що містить елементи екстремальності (підвищеної відповідальності, небезпеки та ризику). Така специфіка вирішення професійних завдань, у поєднанні з особливостями індивідуального реагування на стрес, може призвести до астенізації психічних ресурсів особи та зростання рівня психологічної напруженості. За відсутності належного профілактичного та психокорекційного впливу це здатне викликати стійкі негативні зміни особистісних якостей, деформувати особистісний розвиток та ціннісно-мотиваційну систему особистості, призвести до появи стійких непродуктивних стереотипів поведінки, тобто спричиняти професійне «вигорання» чи професійну деформацію. Глибина особистісних змін в кожному конкретному випадку залежить від індивідуально-психологічних особливостей та психологічної стійкості фахівця;
2) оптимізація шляхів попередження негативних наслідків психологічної напруженості науково-педагогічних працівників ВНЗ МВС України передбачає широке впровадження нових форм психологічної допомоги в контексті реформування системи психологічного забезпечення оперативно-службової діяльності. Для цього в дослідженні застосовано системний підхід, який дозволив визначити провідні вимоги щодо професійно значущих якостей науково-педагогічних працівників та можливості їх актуального розвитку;
3) провідними напрямами психологічного забезпечення діяльності науково-педагогічних працівників ВНЗ МВС України слід вважати професійно-психологічний відбір та професійно-психологічну підготовку з урахуванням ступеня відповідності їх індивідуально-психологічних можливостей та ділових якостей вимогам службово-педагогічної діяльності. Професійно-психологічна підготовка має на меті: а) озброєння молодих науково-педагогічних працівників психологічними знаннями, вміннями та навичками, необхідними для виконання професійних обов'язків; формування та підтримання на належному рівні професійно значущих властивостей та якостей, зокрема, психологічної стійкості;
4) найбільш типовими психотравмуючими проявами психологічної напруженості є підвищення загального рівня тривожності, переживання станів стресу та фрустрація потреби досягнення успіху, страх самовираження, побоювання почуття власної некомпетентності, відчуття власної невідповідності очікуванням оточуючих, швидка виснажливість, що створює проблеми в організації професійних стосунків. В подальшому це призводить до розвитку професійного «вигорання» та професійної деформації викладача у формі скептичної апатії щодо необхідності роботи над собою; байдужості до діяльності; гіпертрофованого ставлення до зовнішніх проявів дисципліни; формалізації професійних стосунків. Зазначене надало можливість розглянути «фактори ризику» розвитку невротичних розладів, відштовхуючись від чого запропонована низка профілактичних заходів професійно-психологічного супроводження;
5) при порівнянні проявів психологічної напруженості у науково-педагогічних працівників ВНЗ МВС України та ВНЗ МОН України з'ясовано, що спільною рисою для них є комунікативна стриманість. Проте у цивільних викладачів ця риса зумовлена підвищеним рівнем нормативності поведінки, що спричиняє обережність, деяку песимістичність та тривожність, зрештою - зниження професійної мотивації та інертність. Разом із тим, ці риси в поєднанні з високим рівнем стресостійкості вказують, що в психологічно напружених ситуаціях вони здатні швидко мобілізуватися та зосередити увагу на виконанні професійних обов'язків. В атестованих викладачів ВНЗ МВС України зменшення комунікабельності зумовлене зниженням відвертості, довірчості та сприяє уповільненню в прийнятті рішень. Підвищення рівня нормативності поведінки визначається високим рівнем самоконтролю, точністю у виконанні поставлених завдань, активністю, готовністю до ризику. Наявність високого рівня психологічної напруженості та тривожності, коли навіть незначні стреси та фрустрації спричиняють виникнення стійких та тривалих негативних емоційних станів, призводить до зниження рівня працездатності;
6) встановлені залежності дозволилии обґрунтувати комплекс корекційно-профілактичних заходів, спрямованих на мінімізацію негативних наслідків психологічної напруженості ще на стадії підготовки майбутніх науково-педагогічних працівників ВНЗ МВС України, коли такі заходи є найбільш своєчасними та ефективними. Профілактика деструктивних психологічних явищ повинна розпочинатися з визначення рівня розвиненості психологічної стійкості при проведенні професійно-психологічного відбору й продовжуватися в процесі професійно-психологічної підготовки педагога та його психологічного супроводження впродовж службово-педагогічної діяльності;
7) основним завданням розробленої та впровадженої автором «Програми професійно-психологічної підготовки науково-педагогічних працівників ВНЗ МВС України», спрямованої на профілактику негативних наслідків прояву психологічної напруженості, є формування вмінь і навичок самоконтролю та саморегуляції. Загалом це сприяє професійному розвитку особистості; формуванню ефективних вмінь комунікації та організації взаємодії; усуненню неадекватних емоційних реакцій; зменшенню рівня ситуативної тривожності. Найбільш суттєвим результатом тренінгу стала прискорена адаптація до напружених умов професійної діяльності за допомогою розуміння власних психологічних особливостей; причин та механізмів виникнення психологічної напруженості; засобів формування стійкої мотивації до саморозвитку позитивних соціальних умінь. Наявність в експериментальній групі після впровадження «Програми» позитивних результатів дозволяє стверджувати, що вона є достатньо ефективною технологією профілактики негативних наслідків психологічної напруженості. Зокрема, значно зменшився показник схильності до тривожності, підвищився рівень самоконтролю та психологічної врівноваженості, що вказує на позитивну динаміку реагування на стресові ситуації.
Колом питань, що розглядалися в дисертації, проблема психологічної напруженості в діяльності науково-педагогічних працівників закладів освіти МВС України не вичерпується. Перспективними напрямами подальших наукових досліджень можуть стати: поглиблення теоретичних знань щодо специфіки службово-педагогічної діяльності в ВНЗ МВС України, створення професіограм та психограм різних категорій науково-педагогічних працівників та розробка практичних рекомендацій щодо попередження негативних наслідків психологічної напруженості залежно від встановлених індивідуально-психологічних та соціально-психологічних особливостей фахівців.
Список опублікованих автором праць за темою дисертації
1. Юдіна О.В. Психологічні засади професійної підготовки викладачів в закладах освіти МВС України / О.В. Юдіна // Збірник наукових праць Південноукраїнського державного педагогічного університету ім. К.Д. Ушинського. - Одеса. - 2003. - №1-2 - С. 74-78.
2. Юдіна О.В. Аналіз наукових підходів до вивчення проблеми психологічної напруженості / О.В. Юдіна // Збірник наукових праць Південноукраїнського державного педагогічного університету ім. К.Д. Ушинського. - Одеса. - 2003. - №5-6. - С. 9-16.
3. Юдіна О.В. Психолого-педагогічні аспекти діяльності органів внутрішніх справ України / О.В. Юдіна // Збірник наукових праць Південноукраїнського державного педагогічного університету ім. К.Д. Ушинського. - Одеса. - 2004. - №1-2. - С. 20-27.
4. Юдіна О.В. Профілактика психологічної напруженості як один із напрямів професійно-психологічної підготовки науково-педагогічних працівників закладів освіти МВС України / О.В. Юдіна // Наука і освіта. - 2005. - №1-2. - С. 49-51.
5. Юдіна О.В. Професійно-психологічна підготовка як складова системи психологічного забезпечення діяльності викладачів ВНЗ МВС України / О.В. Юдіна // Вісник Одеського національного університету ім. І.І. Мечникова. - 2004. - Т. 9. - Вип. 8. - Психологія. - С. 98-105.
6. Юдіна О.В. Психологічна напруженість як один із об'єктів профілактичної діяльності / О.В. Юдіна // Соціальні технології: актуальні проблеми теорії та практики: міжвузівський зб. наук. праць - Київ-Запоріжжя-Одеса, 2003. - №20. - С. 189-194. є сумнів, що це фахове видання
7. Джежик О.В. Засоби мінімізації та профілактики негативних наслідків психологічної напруженості у діяльності викладачів навчальних закладів МВС України / О.В. Джежик // Юридична психологія та педагогіка. - 2008. - №2. - С. 44-53.
8. Юдіна О.В. Професійні та психологічні чинники особистості викладача в закладах післядипломної освіти / О.В. Юдіна // Управління якістю професійної освіти: тези доп. ІІ міжн. наук.-практ. конф. (Донецьк 24-25 квітня 2002 р.) - Донецьк: ДІПО ІПП АПН України, 2002. - Розділ 4. - Ч. 3. - С. 59-64
9. Юдіна О.В. Роль викладача в процесі підготовки фахівців / О.В. Юдіна // Психологічна підготовка фахівців до професійної діяльності: тези доп. Всеукр. наук.-практ. конф. (Одеса 30-31 травня 2002 р.). - Одеса: НДРВВ ОЮІ НУВС, 2002. - Ч.ІІ. - С. 64-66
10. Юдина О.В. Служебный этикет сотрудников органов внутренних дел / О.В. Юдіна // Комунікативна компетентність правників і їх зв'язки із громадськістю: тези доп. Міжн. наук.-практ. конф. (Львів, 15-16 травня 2003 р). - Львів, 2003. - С. 148-149
11. Юдіна О.В. Актуальні проблеми психологічної підготовки науково-педагогічних кадрів вищих навчальних закладів МВС України / О.В. Юдіна // Організаційно-правові засади боротьби з правопорушеннями на транспорті: тези доп. постійного семінару (Одеса 1 жовтня 2004 р.) - Одеса: ОЮІ НУВС, 2005 р. - С. 85-88
12. Юдіна О.В. Актуальні проблеми підготовки науково-педагогічних кадрів ВНЗ системи МВС України відповідно до вимог Болонської декларації / О.В. Юдіна // Основні напрямки реформування ОВС в умовах розбудови демократичної держави: тези доп. Міжн. наук.-практ. конф. (Одеса, 14-15 жовтня 2004 р.). - Одеса: вид-во Одеського юридичного інституту національного університету внутрішніх справ, 2004. - Част. 2. - С. 267-269
13. Юдіна О.В. Виникнення психологічної напруженості у викладачів закладів освіти МВС України та шляхи її профілактики / О.В. Юдіна // Збірник матеріалів ІІІ звітної конференції науково-педагогічного складу Одеського юридичного інституту Харківського національного університету внутрішніх справ (м. Одеса, 28-29 квітня 2006 р.). - Одеса: Вид-во ОЮІ ХНУВС, 2006. - С. 166-168
14. Джежик О.В. Використання програми професійно-психологічної підготовки викладачів відомчих навчальних закладів для профілактики негативних проявів психологічної напруженості / О.В. Джежик // Психологічне супроводження оперативно-розшукової діяльності: тези доп. Всеукр. наук.-практ. конф., присвяченої пам'яті професора Я.Ю. Кондратьєва (Київ, 28 листопада 2008 р.). - К.: Київський нац. ун-т внутр. справ, 2008. - С. 94-96
Размещено на Allbest.ru
Подобные документы
Визначення ефективних способів та заходів оптимізації існуючої системи морально-психологічної підготовки військовослужбовців з метою мінімалізації наслідків негативних інформаційно-психологічних впливів протидіючих сил під час проведення Євро-2012.
магистерская работа [347,4 K], добавлен 02.05.2012Соціальні та психологічні відмінності поведінки людей різного віку у конфліктних ситуаціях. Корекція конфліктної поведінки серед молоді та оптимізація міжособистісних стосунків. Рекомендації щодо мінімізації негативних наслідків під час конфліктів.
статья [22,6 K], добавлен 17.08.2017Загальне поняття про увагу: сутність та зміст даного явища, його фізіологічне та психологічне обґрунтування. Види і властивості, оцінка ролі та значення в житті людей. Увага у процесі сприйняття і засвоєння матеріалу студентами вищих навчальних закладів.
контрольная работа [41,7 K], добавлен 01.07.2013Сутність поняття "стресостійкість". Психодинамічні та стресогенні фактори професійного вигорання педагогів вищих навчальних закладів. Розробка комплексної програми підвищення професійної стресостійкості педагогів Національного авіаційного університету.
статья [25,1 K], добавлен 27.08.2017Проблеми адаптації і дезадаптації студентів до навчального процесу та феномен стресу. Забезпечення психічного здоров’я. Проблеми діагностики адаптаційних процесів до навчального процесу у студентів вищих навчальних закладів: дослідження та результати.
курсовая работа [129,7 K], добавлен 21.11.2008З’ясування соціально-психологічних особливостей функціонування сім’ї на прикладі стабільності шлюбу, подружньої сумісності, задоволеності шлюбом та оптимізації психологічного клімату сім’ї. Аналіз рекомендацій щодо надання психологічної допомоги родині.
курсовая работа [113,1 K], добавлен 21.12.2017Суть феномена "вигорання" і особливості його прояву в професійній діяльності особи. Виявлення симптомів емоційного вигорання у викладачів вищих учбових закладів, дослідження їх психодинамічних особливостей та наявності зв'язків між цими параметрами.
курсовая работа [66,7 K], добавлен 16.07.2013Професійна діяльність авіаційних диспетчерів. Ситуації, що викликають психічну напруженість. Особливості прояву стану напруженості у авіаційних диспетчерів. Рекомендації щодо оптимізації стану напруженості авіаційних диспетчерів в процесі їх діяльності.
курсовая работа [37,8 K], добавлен 12.12.2011Аналіз психологічної літератури по проблемі тривожності. Виявлення рівня тривожності працівників МНС. Проведення психокорекційних заходів з працівниками, які мають підвищенний рівень тривожності. Тренінгові вправи, спрямовні на корекцію тривожності.
магистерская работа [282,9 K], добавлен 11.02.2011Теоретичний огляд проблеми надання психологічної допомоги в надзвичайних ситуаціях. Посттравматичний стресовий розлад. Техніки психологічної допомоги. Діагностика психічних розладів і організація психологічної допомоги заручникам, при катастрофах.
дипломная работа [60,5 K], добавлен 14.02.2009
