Психолого-педагогічні умови розвитку професійної компетентності керівника навчального закладу

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Психолого-педагогічні умови розвитку професійної компетентності керівника навчального закладу

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Пріоритетною сферою соціально-економічного, духовного і культурного розвитку Української держави є система освіти, в якій ключова роль належить учителю. Саме від його професіоналізму і компетентності, позиції та досвіду, педагогічної майстерності залежить успіх освітянської справи. Так, прийнята у березні 2002 року Кабінетом Міністрів України та схвалена Президентом України Державна програма «Вчитель» зазначає, що саме через діяльність педагога реалізується державна політика, спрямована на зміцнення інтелектуального і духовного потенціалу нації, розвиток вітчизняної науки і техніки, збереження і примноження культурної спадщини українського суспільства.

Проте, розглядаючи таку важливу соціально-значущу діяльність, не можна не враховувати той факт, що вона належить до складних, стресогенних, психологічно напружених видів діяльності. Наслідком такої праці, за даними різних дослідників, у багатьох учителів постають підвищення рівня тривожності, фрустрованості, дратівливості, втоми, часті головні болі, виникнення безсоння, ознаки «синдрому емоційного вигорання». Значна частина педагогів страждає хворобами, що спричинені стресом - численними соматичними і нервово-психічними розладами; у третини з них показник міри соціальної адаптації є нижчим, ніж у хворих на неврози.

Враховуючи те, що оптимальна організація умов діяльності, поряд з іншими чинниками, сприяє збереженню фізичного i психічного здоров'я педагогічних працівників та вирішальну роль у їх створенні керівника навчального закладу (НЗ), однією з актуальних проблем сучасної науки постає розвиток професійної компетентності керівника в аспекті оптимальної організації предметно-просторового середовища (ППС) навчального закладу взагалі та забезпеченні сприятливих умов діяльності педагогічних працівників зокрема.

Вивчення психолого-педагогічної літератури засвідчило, що проблему компетентності та окремих її видів вивчали В. Баркасі, О. Волобуєва, Л. Карпова. С. Козак, А. Онкович, Ю. Півчук, Л. Шевчук, Т. Щербакова, І. Ящук та ін. Але проблема розвитку професійної компетентності керівника НЗ щодо створення сприятливих умов діяльності педагогічних працівників не була предметом наукового дослідження.

Таким чином, соціальна значущість, практична необхідність та недостатня наукова розробленість зазначених вище питань зумовили вибір теми дисертаційного дослідження - «Психолого-педагогічні умови розвитку професійної компетентності керівника навчального закладу».

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано відповідно до перспективного плану проведення наукових досліджень у Державній прикордонній службі України

у 2000-2007 рр. та у межах науково-дослідної роботи «Формування соціально-психологічної компетентності молодих військових керівників» (Шифр №203-0001 І «Компетенція»). Тема узгоджена у Раді з координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології АПН України (протокол №3 від 25.03.2008 р.).

Мета дослідження - виявити та емпірично перевірити психолого-педагогічні умови розвитку професійної компетентності керівника навчального закладу.

Для реалізації поставленої мети визначено такі завдання дослідження:

1. На основі аналізу психолого-педагогічної літератури уточнити сутність і структуру професійної компетентності керівника навчального закладу щодо створення сприятливих умов діяльності педагогічних працівників.

2. Виявити суб'єктивні та об'єктивні фактори розвитку професійної компетентності керівника навчального закладу.

3. Визначити та експериментально перевірити основні умови розвитку професійної компетентності керівника навчального закладу щодо створення сприятливого ППС для діяльності педагогічних працівників.

Об'єкт дослідження - професійна компетентність керівника навчального закладу.

Предмет дослідження - психолого-педагогічні умови розвитку професійної компетентності керівника навчального закладу.

Методи дослідження. Для розв'язання сформульованих у дослідженні завдань були застосовані такі методи: теоретичні - аналіз, порівняння, узагальнення, систематизація нормативно-правової бази та психолого-педагогічної літератури з питань, пов'язаних з проблемою професійної компетентності сучасного керівника навчального закладу; емпіричні - експертні оцінки (для виявлення елементів та характеристик ППС, які зумовлюють оптимальність діяльності педагогічних працівників; оцінки рівня організації ППС навчального закладу; вивчення загальної навченості керівників навчальних закладів), опитування (для емпіричного обґрунтування структури і сутності професійної компетентності керівника навчального закладу щодо створення сприятливих умов діяльності педагогічних працівників; виявлення особливостей керівників в залежності від їх участі в організації ППС навчального закладу; емпіричної перевірки факторів та умов розвитку професійної компетентності керівника щодо створення сприятливих умов діяльності педагогічних працівників), тестування (для оцінки функціональних станів педагогічних працівників; виявлення ціннісних орієнтацій керівників навчальних закладів); математичні методи обробки експериментальних даних - кореляційний (для перевірки взаємозв'язку та достовірності відмінностей у досліджуваних показниках) та факторний аналіз.

Наукова новизна отриманих результатів дослідження:

уперше на основі системного підходу здійснений теоретичний аналіз професійної компетентності керівника навчального закладу щодо створення сприятливих умов діяльності педагогічних працівників, визначені її показники; розкрито зміст діяльності керівника з організації ППС закладу освіти;

удосконалено сутність поняття «професійна компетентність керівника навчального закладу щодо створення сприятливих умов діяльності педагогічних працівників» та уточнено умови та фактори її розвитку;

дістала подальшого розвитку організація керівника ППС в навчальному закладі, що забезпечується відповідним рівнем розвитку його професійної компетентності.

Практична значимість отриманих результатів дослідження полягає у тому, що його результати можуть бути використані під час діагностики рівня розвитку професійної компетентності керівника НЗ щодо створення сприятливих умов підлеглих; розробки типових і індивідуальних програм підготовки керівників НЗ до діяльності з організації в них ППС; навчально-методичних матеріалів з педагогічного менеджменту; безпосередньої практичної діяльності керівників НЗ.

Результати дослідження впроваджено у практичну діяльність навчальних закладів: Слов'янської гімназії міста Києва (акт впровадження Управління освіти Дарницького району у місті Києві Державної адміністрації від 6.06.2007 р. №88); Краматорського економіко-гуманітарного інституту (акт впровадження від 9.09.2008 р.); Природничо-економічного ліцею с. Вузлове Радехівського р-ну Львівської обл. (акт впровадження від 16.9.2008 р. № 276).

Особистий внесок здобувача. У статті «Компетентність як категорія психолого-педагогічного аналізу», написаній у співавторстві з Н. Мась, особистий внесок здобувача полягає у розкритті педагогічної складової семантичного навантаження поняття «компетентність». У статті «Компетентність керівника та її вплив на умови діяльності персоналу», яка написана у співавторстві з Н. Мась, особистий внесок здобувача полягає у розкритті психолого-педагогічного змісту впливу керівника навчального закладу на умови діяльності його педагогічного колективу.

Апробація результатів дослідження. Основні положення та результати дослідження обговорювалися на: Міжнародному конгресі з психотерапії «Проблеми і тенденції в сучасній вітчизняній психотерапії» (Артек, 2008); Науково-практичній конференції «Сучасний стан розвитку екстремальної та кризової психології» (Харків, 2007).

Публікації за темою дисертації. Основні результати дослідження опубліковано у 6 наукових публікаціях, з них дві у співавторстві - у виданнях, що визначені ВАК України як фахові у галузі психології.

Структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, 4 додатків та списку використаних джерел. Загальний обсяг дисертації складає 149 сторінок і містить 8 рисунків та 27 таблиць. Список використаних джерел налічує 198 найменувань.

Основний зміст

професійний керівник навчальний компетентність

У вступі обґрунтовано актуальність теми; визначено мету, завдання, об'єкт, предмет, методи дослідження; розкрито наукову новизну, теоретичну і практичну значущість роботи; наведено дані про апробацію і впровадження результатів дослідження у практику.

У першому розділі - «Психолого-педагогічний аналіз проблеми професійної компетентності сучасного управлінця» - зазначається, що проблема компетентності керівника щодо створення сприятливих умов діяльності працівників є актуальною, але маловивченою. Її вирішення необхідне задля підвищення продуктивності праці і збереження здоров'я підлеглих.

Аналіз психолого-педагогічної літератури (В. Баркасі, О. Волобуєва, С. Демченко, Н. Завіниченко, А. Маркова та ін.) показав, що компетентність найчастіше трактується вченими як сукупність психолого-педагогічних якостей, що детермінують самостійну і відповідальну діяльність людини; як її здатність та уміння виконувати певні професійні функції. З'ясовано, що не існує єдиного підходу до виділення структурних компонентів компетентності. Погляди дослідників (В. Адольф, О. Касаткіна, Т. Колодько, С. Макаренко, Л. Хоруджа, І. Ящук та ін.) щодо різноманітних видів компетентності є схожими в розумінні її як внутрішнього ресурсу, що забезпечує результативність діяльності, та визначенні сукупності знань як її інваріантного структурного компонента.

У дослідженні компетентність розглядається як складне утворення, внутрішній динамічний ресурс, що детермінує професійну діяльність, складовими якої є когнітивний, операціонально-технічний і мотиваційний компоненти. Когнітивний компонент є основним у структурі компетентності і являє собою сукупність знань. Операціонально-технічний компонент охоплює уміння, навички, а також те, що пов'язує знання з реальною діяльністю, детермінує її виконання. Мотиваційний компонент містить у собі мотиви, які спонукають суб'єкта до реалізації визначених компонентів компетентності. Зазначається, що в дослідженні зроблено акцент на двох структурних складових компетентності керівника НЗ щодо створення сприятливих умов діяльності педагогічних працівників, а саме, когнітивному і мотиваційному компонентах. Операціонально-технічний компонент не був предметом уваги автора, оскільки участь керівників у створенні ППС передбачає лише організацію і контроль діяльності інших щодо його забезпечення.

З'ясовано, що ППС - це безпосереднє оточення суб'єкта середовища, сукупність природних і штучних середовищних просторів та їх зовнішнього наповнення, яка знаходиться у постійній взаємодії з людиною та її запитами. ППС НЗ включає усе, що оточує учасників навчально-виховного процесу. Воно здійснює психологічний вплив на суб'єктів освіти, підсилює або послаблює їх взаємодію, пізнавальний та професійний інтерес, особистісне самовираження, а отже, визначає навчально-пізнавальну діяльність та поведінку суб'єктів навчально-виховного процесу.

Основним компонентом структури професійної компетентності керівника НЗ щодо створення сприятливих умов діяльності педагогічних працівників є сукупність знань з: особливостей організації умов діяльності і функцій ППС щодо оптимізації трудового процесу; конкретних елементів, характеристик складових ППС, що забезпечують його функції, їх оптимальні параметри; особливостей діяльності працівників. Окрім цього, до структури компетентності автор відносить і мотиваційний компонент, за допомогою якого керівниками здійснюється реалізація знань на практиці. Складовими професійної компетентності керівника щодо створення сприятливих умови діяльності педагогічного колективу є також психологічна, ергономічна та дизайнерська компетенції, які забезпечують діяльність керівника, спрямовану на реалізацію релаксаційної, компенсуючої, трудової, комунікативної та інших функцій ППС. Отже, професійна компетентність керівника у створенні сприятливих умов діяльності працівників розвивається під впливом психолого-педагогічних умов і факторів.

Зазначається, що проявами компетентності керівника НЗ у створенні сприятливих умов діяльності педагогічних працівників є процесуальний та результативний показники. При цьому, результативний показник компетентності керівника у створенні сприятливих умов діяльності педагогічних працівників розглядається нами як така їх організація, що забезпечує оптимальність діяльності педагогічного колективу.

У другому розділі - «Емпіричне вивчення професійної компетентності керівника навчального закладу щодо створення сприятливих умов діяльності педагогічних працівників» - уточнюється сутність та структура професійної компетентності керівника НЗ щодо створення сприятливих умов діяльності педагогічного колективу; виявляються типи керівників в залежності від їх участі в організації ППС закладу та фактори розвитку їх професійної компетентності.

Дослідження проводилося на базі НЗ міста Києва. Вибіркову сукупність складали 24 керівника НЗ та 248 членів їх педагогічних колективів.

Емпіричне обґрунтування структури і сутності професійної компетентності керівника НЗ щодо створення сприятливих умов діяльності педагогічного колективу передбачало визначення рівня знань керівника НЗ зі створення сприятливих умов діяльності педагогічного колективу і мотивів, що спонукають до реалізації цих знань на практиці; з'ясування зв'язку між рівнем знань і мотивами діяльності з організації ППС; визначення рівня розвитку професійної компетентності керівника та рівня організації ППС навчального закладу, оцінку функціональних станів педагогічних працівників.

Для вивчення рівня знань керівника НЗ щодо створення сприятливих умов діяльності педагогічного колективу та посилення мотивів діяльності керівника з організації в закладі ППС були використані спеціальні анкети. Результати їх застосування свідчать, що: 1) діяльність керівника з організації в закладі освіти ППС зумовлюється трьома групами мотивів: «соціально-значущі», «конформістські» та «власного інтересу» (відсутність кореляції між факторними групами цих мотивів вказує на їх суттєву відособленість); 2) наявність «соціально-значущих» з організації ППС потребує знань з оптимізації умов діяльності працівників закладу, про що вказує тісний кореляційний зв'язок між рівнем відповідних знань керівників і мотивами, що утворюють «соціально-значущу» групу (0,56?r_s?0,81 при р<0,001); з іншими мотивами взаємозв'язок рівня знань є значно слабкішим (r_s?0,53 при р<0,05) або зовсім відсутнім.

Для вивчення рівня розвитку професійної компетентності керівника НЗ щодо створення сприятливих умов діяльності педагогічних працівників та рівня організації ППС в закладі освіти були розроблені спеціальні анкети. З метою оцінки функціональних станів працівників НЗ були використані такі методики: вимір частоти серцевих скорочень (ЧСС) - оцінка рівня напруженості, методика Е. Крепеліна - оцінка втомлюваності та працездатності, тест Люшера - оцінка рівня стресу, опитувальник Т. Немчина - оцінка нервово-психічної напруги.

За допомогою вище зазначених методик було здійснено 6 вимірів протягом робочого дня педагогічних працівників. Результати застосування цих методик свідчать, що: 1) між рівнем розвитку професійної компетентності керівника НЗ щодо створення сприятливих умов діяльності педагогічних працівників і рівнем організації в ньому ППС існує певний кореляційний зв'язок: r_s=0,67 при р=0,05; 2) у навчальних закладах з високим рівнем організації умов діяльності напруженість праці (за об'єктивним показником (ЧСС) та її коливаннями) протягом робочого дня є помітно нижчою у порівнянні із закладами освіти, де рівень організації цих умов є середнім і низьким (табл.).

Динаміка показників функціонального стану працівників навчальних закладів з різним рівнем організації умов діяльності

Схожа тенденція виявляється і за показником стресу та нервово-психічної напруги, і навпаки, працездатність працівників першої групи НЗ є помітно вищою, ніж працівників другої і третьої груп; 3) між рівнем організації ППС в закладі освіти і знаннями керівників зі створення сприятливих умов діяльності педагогічних працівників існує посередній кореляційний зв'язок (r_s=0,63 при р=0,05); 4) щільність зв'язку між рівнем організації ППС в НЗ й ставленням керівників до створення сприятливих умов діяльності членів педагогічного колективу визначається величиною коефіцієнта кореляції, а саме: r_s=0,64 при р=0,05.

Бесіди з керівниками НЗ дали нам підставу припустити, що їх участь в організації ППС закладу є неоднаковою. Використання спеціально розробленого нами опитувальника уможливило виділення чотирьох типів керівників (табл. 2).

Для представника першої групи характерно: брати саму активну участь в організації ППС НЗ, самостійно вирішувати питання щодо організації ППС в освітній установі, опиратися на свої знання та досвід, ретельно контролювати процес і постійно вносити свої корективи. Це так званий «Господар».

Співвідношення рівня організації предметно-просторового середовища навчального закладу і типу керівника

Для представника другої групи характерно: організовувати для створення ППС НЗ діяльність інших, часто звертатися до думок фахівців, підлеглих, брати участь в окремих етапах організації ППС НЗ, здійснювати контроль педагогічного процесу. Це так званий «Організатор».

З'ясовано, що для представника третьої групи характерним є участь в організації ППС НЗ лише за об'єктивною необхідністю, наприклад, прийняти рішення з організації нового ППС НЗ або надавати завдання на його проектування. Але він здійснює ці дії, з урахуванням думок підлеглих, які є відповідальними за організацію ППС у НЗ. Керівник цієї групи, як правило, не контролює процес створення ППС закладу освіти. Це «Пасивний» тип.

Представник четвертої групи повністю нехтує будь-якими заходами з організації ППС НЗ. Це «Байдужий» тип.

Отже, емпіричне обґрунтування сутності і структури професійної компетентності керівника НЗ щодо створення сприятливих умов діяльності педагогічного колективу виявило, що: 1) ця структура містить такі компоненти: основний (сукупність знань зі створення сприятливих умов діяльності педагогічного колективу) та мотиваційний (який не тільки спонукує знання керівників до реалізації їх на практиці, але й сприяє ефективності цієї реалізації); 2) результатом реалізації на практиці професійної компетентності керівника щодо створення сприятливих умов діяльності працівників є рівень організації ППС НЗ і, як наслідок, підвищення продуктивності діяльності її працівників; 3) між рівнем такої компетентності керівника і рівнем організації ППС в освітній установі існує прямий кореляційний зв'язок; 4) рівень організації ППС впливає на функціональний стан працівників та результативність їх діяльності: більш високий рівень організації ППС забезпечує більш низький рівень фізіологічних і психологічних витрат на діяльність, що ними виконується.

Таким чином, професійна компетентність керівника НЗ щодо створення сприятливих умов діяльності педагогічних працівників є визначальним чинником належного рівня організації ППС, що детермінує ефективну діяльність педагогів.

Щодо факторів розвитку професійної компетентності керівника, то результати теоретичного та емпіричного дослідження показали, що вони утворюють такі три основні групи: 1) об'єктивний фактор - прояв відкритих вимог з боку працівників до організації ППС; 2) суб'єктивні фактори: ціннісні орієнтації керівників НЗ; ставлення керівника до організації ППС як способу оптимізації професійно-педагогічної діяльності працівників; оцінка керівником окремих аспектів організації ППС; інтерес керівника закладу освіти до діяльності з організації ППС; 3) суб'єктивно-об'єктивні фактори: сучасні тенденції та існуючі традиції в оформленні інтер'єру освітніх установ; приклад інших керівників, що показали високі зразки організації ППС.

З метою уточнення визначених факторів обстежувалися керівники НЗ за допомогою спеціально розробленої нами анкети.

Результати факторного аналізу не підтвердили нашого припущення щодо існування трьох груп факторів розвитку професійної компетентності керівника НЗ, а лише виявили дві такі групи: групу суб'єктивних та об'єктивних факторів. Відсутність кореляції між факторними групами вказує на їх суттєву відособленість (r_1,2=-1,355·10^-16) (табл.).

Фактори розвитку професійної компетентності керівників навчальних закладів щодо створення сприятливих умов діяльності педагогічних працівників

Результати використання кореляційного аналізу виявили існування різної сили та рівня значущості кореляційного зв'язку між професійною компетентністю керівника НЗ щодо створення сприятливих умов діяльності педагогічних працівників та факторами її розвитку (табл.).

Зв'язок між рівнем розвитку професійної компетентності керівників навчальних закладів щодо створення сприятливих умов діяльності педагогічних працівників і факторами її розвитку

Так, найбільший вплив на розвиток його професійної компетентності зумовлюють насамперед суб'єктивні фактори, а саме: 1) ставлення керівника до організації ППС як способу оптимізації професійної діяльності підлеглих (Ф9); 2) його інтерес до роботи з організації ППС (Ф8); 3) висновок керівника про те, що організація ППС не забезпечує функціональних обов'язків підлеглих (Ф4).

Досить суттєво на розвиток професійної компетентності керівника НЗ щодо створення сприятливих умов діяльності педагогічних працівників впливають і такі суб'єктивні фактори: керівник вважає, що організація ППС не забезпечує ефективних комунікативних взаємодій (Ф5); є не престижною (Ф2); неестетичною (Ф3); вважає, що її організація не сприяє зниженню проявів негативних психічних станів (стресу, стомлення та ін.) (Ф6). Слабкою детермінантою для розвитку професійної компетентності є переконання керівника, що організація ППС не забезпечує профілактику негативних психічних станів (Ф7).

Серед об'єктивних факторів найбільший вплив зумовлює прояв відкритих вимог з боку підлеглих до організації ППС (Ф1). Два інших (сучасні тенденції (Ф10) та існуючі традиції в оформленні інтер'єру НЗ (Ф11)) мають відповідно 10 і 11 місця в загальній картині факторів. А такий зовнішній фактор як приклад інших керівників, що показали високі зразки організації ППС, є взагалі незначимим.

Результати кореляційного аналізу свідчать про те, що на розвиток професійної компетентності керівника НЗ щодо створення сприятливих умов діяльності педагогічних працівників впливають такі цінності керівників (за методикою М. Рокича): 1) «термінальні» цінності: а) «суспільне визнання» (r_s=-0,77 при р<0,001); б) «продуктивне життя» (r_s=-0,67 при р<0,001); в) «щастя інших» (r_s=-0,56 при р<0,001); г) «краса природи і мистецтва» (r_s=-0,52 при р<0,001); 2) «інструментальні» цінності: а) «освіченість» (r_s=-0,66 при р<0,001); б) «широта поглядів» (r_s=-0,65 при р<0,001); в) «ефективність у справах» (r_s=-0,59 при р<0,001); г) «високі запити» (r_s=-0,57 при р<0,001).

Отже, емпіричне дослідження виявило, що професійна компетентність керівника НЗ щодо створення сприятливих умов діяльності педагогічних працівників розвивається під впливом низки суб'єктивних та об'єктивних факторів.

У третьому розділі - «Основні умови розвитку професійної компетентності керівника навчального закладу щодо підвищення результативності діяльності педагогічних працівників» - визначено, що вирішення суперечності між централізованою адміністративно-управлінською структурою і розвитком інноваційних процесів у НЗ зумовило реорганізацію органів управління з урахуванням принципів педагогічного менеджменту й теорій моделювання. У результаті була побудована прогностична модель управління, що відображає тенденції випереджального розвитку управління в системі освіти, та яка спрямована на створення умов, що максимально сприяють розвиткові професійної компетентності керівника навчального закладу.

За результатами теоретичного та емпіричного дослідження було визначено основні об'єктивні умови розвитку професійної компетентності керівника НЗ щодо створення сприятливого ППС. Зокрема, серед таких є: фінансова спроможність; наявність часу; можливість для самоосвіти; наявність спеціальних НЗ, де можна отримати знання з організації умов діяльності педагогічних працівників; можливість підвищення професійної кваліфікації.

Суб'єктивними умовами є такі: вихідний рівень знань з галузі психології, педагогіки, ергономіки; дизайнерські здібності; загальна навченість.

З метою уточнення визначених умов обстежувалися керівники НЗ та їх підлеглі за допомогою спеціально розроблених нами анкет. Результати їх застосування виявили, що:

1) об'єктивними умовами розвитку професійної компетентності керівника НЗ щодо створення сприятливого ППС для діяльності педагогічних працівників є: а) поінформованість керівника НЗ про спеціальні навчальні установи, де можна одержати знання з організації умов діяльності педагогічних працівників, можливість підвищити свою професійну кваліфікацію; б) можливість для самоосвіти; в) наявність часу (табл.). При цьому, наявність фінансової спроможності не є об'єктивною умовою розвитку професійної компетентності керівника навчального закладу;

Зв'язок між рівнем розвитку професійної компетентності керівників навчальних закладів щодо створення сприятливих умов діяльності підлеглих та об'єктивними умовами її розвитку

Примітка: * - при р?0,05.

2) суб'єктивними умовами розвитку професійної компетентності керівника НЗ щодо створення сприятливого ППС для діяльності педагогічних працівників є такі його індивідуально-психологічні особливості: рівень знань у галузі ергономіки і дизайну; психології праці і соціальної психології; дизайнерські здібності, з більш розвиненим технічним компонентом; загальна навченість керівника навчального закладу (табл.).

Зв'язок та співвідношення між рівнем розвитку професійної компетентності керівників навчальних закладів щодо створення сприятливих умов діяльності педагогічних працівників і суб'єктивними умовами її розвитку

Примітка: * - при р?0,05.

Таким чином, у результаті проведення емпіричного дослідження було визначено конкретні психолого-педагогічні умови розвитку професійної компетентності керівника навчального закладу щодо створення сприятливого ППС для діяльності педагогічних працівників.

Висновки

1. Здійснений нами аналіз особливостей організації предметно-просторового середовища навчальних закладів свідчить про те, що її низький рівень спричиняє два основних негативних наслідки: більш високі витрати діяльності педагогічних працівників, і як наслідок цього, зниження продуктивності їх праці. З'ясовано, що однією із причин зазначених вище проблем є недостатній рівень розвитку професійної компетентності керівників навчальних закладів щодо створення сприятливих умов діяльності педагогів, який виявляється у відсутності в них знань з особливостей організації умов діяльності підлеглих, функцій предметно-просторового середовища, оптимальних параметрів його окремих елементів і характеристик та їх значень у реалізації функцій предметно-просторового середовища. Це спричинено недостатньою розробленістю проблеми професійної компетентності керівників навчальних закладів щодо створення сприятливих умов діяльності педагогічного колективу і виявляється, насамперед, у відсутності спеціальної підготовки керівників навчальних закладів до зазначеного аспекту діяльності. Теоретичний аналіз проблеми професійної компетентності керівника навчального закладу щодо створення сприятливих умов діяльності педагогічних працівників свідчить про її слабку розробленість.

2. Сутність професійної компетентності керівника навчального закладу щодо створення сприятливих умов діяльності педагогічних працівників полягає у тому, що вона є складним утворенням, внутрішнім динамічним ресурсом його діяльності з оптимальної організації предметно-просторового середовища в навчальному закладі через реалізацію релаксаційної, компенсуючої, трудової, комунікативної, престижної та естетичної його функцій.

У дослідженні був зроблений акцент на двох складових структури професійної компетентності керівника щодо створення сприятливих умов діяльності педагогічних працівників: когнітивному і мотиваційному. Операціонально-технічний компонент не вивчався, оскільки участь керівників у створенні предметно-просторового середовища передбачає лише організацію і контроль діяльності інших щодо його облаштованості. Таким чином, структурними компонентами професійної компетентності керівника навчального закладу щодо створення сприятливих умов діяльності педагогічних працівників є сукупність психологічних, ергономічних, дизайнерських знань та соціально-значущих мотивів діяльності керівника навчального закладу щодо організації в ньому предметно-просторового середовища.

3. Емпіричне дослідження професійної компетентності керівника навчального закладу щодо створення сприятливих умов діяльності педагогічних працівників виявило, що: 1) діяльність керівника з організації в закладі освіти предметно-просторового середовища зумовлюється трьома групами мотивів: «соціально-значущі», «конформістські» та «власного інтересу» (відсутність кореляції між факторними групами цих мотивів вказує на їх суттєву відособленість); 2) наявність «соціально-значущих» мотивів з організації предметно-просторового середовища потребує знань з оптимізації умов діяльності працівників закладу, про що вказує тісний кореляційний зв'язок між рівнем відповідних знань керівників і мотивами, що утворюють «соціально-значущу» групу (0,56?r_s?0,81 при р<0,001); з іншими мотивами взаємозв'язок рівня знань є значно слабкішим (r_s?0,53 при р<0,05) або зовсім відсутнім; 3) між рівнем професійної компетентності керівника навчального закладу щодо створення сприятливих умов діяльності педагогічних працівників і рівнем організації предметно-просторового середовища в освітній установі існує прямий кореляційний зв'язок (r_s=0,67 при р=0,05); 4) рівень організації предметно-просторового середовища впливає на функціональний стан працівників та результативність їх діяльності: більш високий рівень організації предметно-просторового середовища забезпечує більш низький рівень фізіологічних і психологічних витрат на діяльність, що ними виконується.

4. Фактори розвитку професійної компетентності керівника утворюють такі дві основні групи: 1) група об'єктивних факторів: прояв відкритих вимог з боку працівників до організації предметно-просторового середовища; сучасні тенденції та існуючі традиції в оформленні інтер'єру освітніх установ; 2) група суб'єктивних факторів: ціннісні орієнтації керівників навчальних закладів; ставлення керівника до організації предметно-просторового середовища як способу оптимізації професійно-педагогічної діяльності працівників; інтерес керівника навчального закладу до діяльності з організації предметно-просторового середовища; оцінка керівником окремих аспектів організації предметно-просторового середовища.

5. Результати емпіричного дослідження надали можливість визначити основні умови розвитку професійної компетентності керівника навчального закладу щодо створення сприятливого предметно-просторового середовища для діяльності педагогічних працівників.

Об'єктивними умовами розвитку професійної компетентності керівника навчального закладу щодо створення сприятливого предметно-просторового середовища для діяльності педагогічних працівників є: а) поінформованість керівника навчального закладу про спеціальні навчальні установи, де можна одержати знання з організації умов діяльності педагогічних працівників;

а також можливість підвищити свою професійну кваліфікацію; б) можливість для самоосвіти; в) наявність часу.

Суб'єктивними умовами розвитку професійної компетентності керівника навчального закладу щодо створення сприятливого предметно-просторового середовища для діяльності педагогічних працівників є такі його індивідуально-психологічні особливості: 1) рівень знань у галузі психології праці і соціальної психології, ергономіки і дизайну; 2) дизайнерські здібності з більш розвиненим технічним компонентом; 3) загальна навченість керівника навчального закладу.

Отримані результати дослідження дозволяють окреслити можливі напрямки подальших розробок: вивчення ґендерних особливостей організації предметно-просторового середовища навчального закладу відповідно до вимог Ради Європи; розробка психологічного портрета керівника сучасного навчального закладу з урахуванням його професійних компетенцій; вивчення впливу соціально-психологічного клімату педагогічного колективу навчального закладу на результативність організації предметно-просторового середовища.

Список опублікованих автором праць за темою дисертації

1. Беженар Г. Д. Компетентність як категорія психолого-педагогічного аналізу / Беженар Г. Д., Мась Н. М. // Вісник Київського нац. ун-ту ім. Тараса Шевченка. Військово-соціальні науки. Вип. 18 / відпов. ред. В. В. Балабін. - К.: Київський ун-т, 2007. - С. 19-21.

2. Беженар Г. Д. Компетентність керівника та її вплив на умови діяльності персоналу / Беженар Г. Д., Мась Н. М. // Вісник Київського нац. ун-ту ім. Тараса Шевченка. Військово-соціальні науки. Вип. 19 / відпов. ред. В. В. Балабін. - К.: Київський ун-т, 2007. - С. 72-76.

3. Беженар Г. Д. Зміст професійної компетентності керівника у контексті впливу предметно-просторового середовища на діяльність персоналу / Беженар Г. Д. // Актуальні проблеми психології: зб. наук. праць Ін-ту психології ім. Г. С. Костюка АПН України / за ред. академіка С. Д. Максименка. Том. Х, вип. 3. - К.: Главник, 2008. - С. 44-48.

4. Беженар Г. Д. Об'єктивні та суб'єктивні умови й фактори розвитку професійної компетентності керівника в оптимізації умов діяльності членів педагогічного колективу освітньої установи / Беженар Г. Д. // Зб. наук. праць №41. Ч. ІІ. / гол. ред. В. О. Балашов. - Хмельницький: Вид-во Нац. акад. Держ. прикордон. служби України ім. Б. Хмельницького, 2008. - С. 175-178.

5. Беженар Г. Д. Основні результати дослідження психологічних особливостей впливу професійної компетентності директора гімназії на умови діяльності її працівників / Беженар Г. Д. // Актуальні проблеми психології: Психологія навчання. Медична психологія: зб. наук. праць Ін-ту психології ім. Г. С. Костюка АПН України / за ред. С. Д. Максименка. Том. Х, вип. 7. - К.:

6. Інформаційно-аналітичне агентство, 2008. - С. 44-52.

Размещено на Allbest.ru