Розвиток мотиваційних складових професійного самовизначення майбутніх психологів

Размещено на http://www.allbest.ru/

ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

«УНІВЕРСИТЕТ МЕНЕДЖМЕНТУ ОСВІТИ»

УДК 159.922:159.923.2

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук

Розвиток мотиваційних складових професійного самовизначення майбутніх психологів

19.00.07 - педагогічна та вікова психологія

Мороховська Уляна Любомирівна

Київ - 2011

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі психології управління Державного вищого навчального закладу «Університет менеджменту освіти».

Науковий керівник доктор психологічних наук, доцент Лозова Ольга Миколаївна, Київський університет імені Бориса Грінченка, кафедра практичної психології, завідувач.

Офіційні опоненти:

доктор психологічних наук, професор Семиченко Валентина Анатоліївна, Університет сучасних знань, кафедра педагогіки і психології, професор;

кандидат психологічних наук, доцент Кобильнік Лілія Миколаївна, Мелітопольський державний педагогічний університет імені Богдана Хмельницького, кафедра практичної психології, доцент.

Захист відбудеться «20» травня 2011 р. о 12 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 26.455.02 у Державному вищому навчальному закладі «Університет менеджменту освіти»: 04053, м. Київ, вул. Артема, 52-А.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці ДВНЗ «Університет менеджменту освіти»: 04053, м. Київ, вул. Артема, 52-Д.

Автореферат розіслано «19» квітня 2011 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Н.М. Скоробогатько.

Загальна характеристика роботи

Актуальність дослідження. Сучасний етап розвитку України характеризується як перехідний в економічному, соціальному, культурному аспектах. Складні й мінливі умови суспільного життя спричиняють підвищення інтересу до психології як науки та потребу в отриманні фахової психологічної допомоги. У зв'язку з підвищенням вимог до практичного психолога як професіонала й особистості виникає низка проблем, пов'язаних з його професійною підготовкою.

Підготовка психологів у вищих навчальних закладах характеризується низкою проблемних аспектів, одні з яких походять із суперечностей самої системи професійної підготовки (наприклад, суперечності між широким спектром теоретичних знань та обмеженою кількістю необхідних для професійної діяльності практичних навичок), інші коріняться у суб'єктивній сфері студента (зокрема, суперечності між егоцентричними очікуваннями студентів вирішити власні психологічні проблеми та необхідністю допомагати людям у вирішенні психологічних проблем). Вказані суперечності спричиняють мотиваційні кризи в період навчання, а подекуди - неготовність студентів до професійної діяльності та відмови від подальшої самореалізації у даній професії.

Одна з можливостей вирішення вказаної проблеми полягає у дослідженні суб'єктивної семантики мотиваційних складових професійного самовизначення майбутніх психологів, а саме: у вивченні мотивів вибору професії, образу професії у свідомості студентів, ціннісних та смисложиттєвих орієнтацій. Розуміння мотиваційних складових професійного самовизначення та динаміки їх розвитку протягом професійного навчання відкриває можливості подолання проблемних періодів у професійному становленні студентів, забезпечує сприяння їхньому професійному самовизначенню та створенню умов для пошуку особистісно значущих смислів професійної діяльності.

Проблема професійного самовизначення перебувала у центрі уваги багатьох учених, зокрема, досліджувалася К. О. Абульхановою-Славською, Л. І. Божович, В. О. Бодровим, О. І. Бондарчук, Н. Ю. Волянюк, М. Р. Гінзбургом, Л. М. Карамушкою, П. В. Лушиним, О. В. Киричуком, Є. О. Клімовим, І. С. Коном, Т. В. Кудрявцевою, В. С. Мерліним, М. С. Пряниковим та ін. Концептуальні підходи до професійного самовизначення становлення особистості студента висвітлено у працях Ж. П. Вірної, І. О. Зимньої, І. П. Манохи, В. Ф. Моргуна, Л. М. Мітіної, В. Г. Панка, В. А. Семиченко, Н. І. Пов'якель.

Професійне самовизначення та становлення особистості майбутнього психолога знайшло своє висвітлення у працях О. Ф. Бондаренка, Т. М. Буякас, Ж. П. Вірної, О. І. Донцова, Х. М. Дмитерко-Карабин, І. А. Дружиніної, Л. Л. Жердецької, Л. М. Кобильнік, Н. І. Пов'якель, Ю. О. Приходько, З. О. Ржевської-Штефан, Т. М. Титаренко, Н. В. Чепелєвої, Н. Ф. Шевченко та ін. Зазначеними дослідниками розглядаються проблеми формування професійної свідомості, мотивів вибору професії, смислотвірних мотивів навчальної діяльності, розвитку професійно важливих якостей, динаміки ціннісних орієнтацій, смисложиттєвих орієнтацій, самоактуалізації особистості майбутнього психолога, «Я-концепції», уявлень про майбутню професію, особистісного змінювання, рефлексії, професійної ідентичності. Проте названі дослідження не вичерпують всієї проблематики професійного самовизначення майбутніх психологів, зокрема, недостатньо розробленими залишаються саме змістово-смислові аспекти проблеми професійного самовизначення.

Дані дослідження є органічними для вітчизняної психології з суб'єктно орієнтованою традицією, що визначає цінність індивідуального буття особистості та її свідомості (З. С. Карпенко, С. Д. Максименко, В. О. Татенко, Т. М. Титаренко, Н. В. Чепелєва, Ю. М. Швалб та ін.). Психосемантичний підхід до вивчення свідомості та суб'єктивного досвіду людини (О. Ю. Артем'єва, О. Ф. Бондаренко, О. М. Лозова, В. Ф. Петренко, О. Г. Шмельов) та, зокрема, концепція смислової реальності (Б. С. Братусь, Д. О. Леонтьєв) пропонують розуміння людської свідомості як системи смислів, яка не тільки опосередковує собою процес інтеріоризації людиною соціально-культурного досвіду, але й виступає засобом формування цього суб'єктивного досвіду. Водночас, проблема суб'єктивної семантики професійного самовизначення майбутніх психологів досліджена недостатньо. Відповідно, недостатньо висвітлені психологічні умови розвитку мотиваційних складових професійного самовизначення у процесі професійної підготовки.

Зважаючи на теоретичну, практичну значущість та недостатню розробленість вказаної проблеми, ми визначили тему дисертаційного дослідження як «Розвиток мотиваційних складових професійного самовизначення майбутніх психологів».

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дане дисертаційне дослідження є складовою частиною загальної наукової теми кафедри психології управління ДВНЗ «Університет менеджменту освіти» «Формування психологічної компетентності керівників закладів освіти в системі післядипломної педагогічної освіти» (державний реєстраційний номер 0109U002235).

Тему дисертаційного дослідження затверджено на засіданні вченої ради ДВНЗ «Університет менеджменту освіти» (протокол № 9 від 16 грудня 2009 р.) та узгоджено в Раді з координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології в Україні (протокол № 2 від 30 березня 2010 р.).

Об'єктом дослідження є професійне самовизначення майбутніх психологів.

Предмет дослідження - зміст і умови розвитку мотиваційних складових професійного самовизначення майбутніх психологів.

Мета дослідження полягає у теоретичному обґрунтуванні та експериментальному дослідженні специфіки та умов розвитку мотиваційних складових професійного самовизначення майбутніх психологів протягом періоду професійного навчання.

Завдання дослідження:

1. На основі теоретичного аналізу літератури визначити зміст і показники мотиваційних складових професійного самовизначення майбутніх психологів.

2. Емпірично дослідити мотиваційні складові професійного самовизначення майбутніх психологів.

3. Здійснити порівняльний аналіз показників трансформації мотиваційних складових професійного самовизначення студентів протягом періоду професійного навчання.

4. Розробити програму формування нових професійних смислів та довести можливість її застосування для розвитку мотиваційних складових професійного самовизначення майбутніх психологів.

Теоретико-методологічну базу дослідження складають: культурно-історична концепція Л.С. Виготського, зокрема, ідея опосередкованості психічного відображення формами соціально-історичного досвіду людства; концепція діяльності та свідомості О. М. Леонтьєва; психологічні положення про сутність і розвиток особистості як суб'єкта життєдіяльності (К. О. Абульханова-Славська, О. Г. Асмолов, Г. О. Балл, Г. С. Костюк, С. Д. Максименко, В. О. Татенко та ін.); концепція цілепокладаючої свідомості Ю.М. Швалба; концепція смислової реальності Б. С. Братуся, Д. О. Леонтьєва; психосемантичний підхід до вивчення свідомості та суб'єктивного досвіду людини (О. Ю. Артем'єва, О. Ф. Бондаренко, О. М. Лозова, В. Ф. Петренко, О. Г. Шмельов та ін.); наукові уявлення про особистість професіонала та закономірності її становлення (В. О. Бодров, О. І. Бондарчук, Н. Ю. Волянюк, Ж. П. Вірна, К. М. Гуревич, Є. О. Клімов, Б. Ф. Ломов, А. К. Маркова, В. Ф. Моргун, В. Д. Шадріков та ін.); концептуальні підходи до дослідження особистості психолога загалом (М. О. Амінов, І. В. Дубровіна, Т. О. Казанцева, М. В. Молоканов, О. П. Саннікова, Н. В. Чепелєва та ін.) та на етапі його професійної підготовки у вищих навчальних закладах (О. Ф. Бондаренко, Л. М. Мітіна, В. Г. Панок, В. Д. Потапова, Ю. О. Приходько, В. А. Семиченко, Н. Ф. Шевченко та ін.).

Методи дослідження:

· теоретичні методи: аналіз, синтез, порівняння, систематизація, класифікація, моделювання застосовувалися для узагальнення існуючих теоретичних підходів та емпіричних результатів дослідження;

· емпіричні методи, спрямовані на дослідження мотиваційних складових професійного самовизначення майбутніх психологів, зокрема:

а) методика вільної семантизації візуальних стимулів (О. М. Лозова, стандартний набір зображень О. Ю. Артем'євої), авторська методика особистісних конструктів (на основі методу репертуарних ґраток Дж. Келлі), проективна методика «Епістолярний твір» (Ю. З. Гільбух) та фоносемантичний аналіз отриманих текстів за допомогою комп'ютерної експертної системи «ВААЛ-міні» - використовувалися для вивчення оцінних та мотиваційних компонентів професійного самовизначення майбутніх психологів;

б) методика «Ціннісні орієнтації» М. Рокича та тест-опитувальник мотивації досягнень А. Мехрабіана (адаптація М. Ш. Магомед-Емінова) застосовувалися для констатації мотиваційних та аксіологічних складових самовизначення майбутніх психологів;

в) методика «Тест смисложиттєвих орієнтацій» (Д. О. Леонтьєв, модифікація методики «Purpose-in-Life» Дж. Крамбо, Л. Махолік) застосовувався для виявлення смисложиттєвих орієнтацій майбутніх психологів;

г) «Техніка ініціювання смислоутворення» (О.М. Лозова) використовувалась з метою створення умов для продукування досліджуваними мовних текстів із суб'єктивно новими смислами;

· констатувальний та формувальний експеримент;

· методи математичної обробки даних: факторний, кореляційний аналіз - застосовувалися для узагальнення та систематизації емпіричних даних.

Організація дослідження. Теоретичний аналіз наукової літератури та експериментальна частина дисертаційного дослідження проводилися протягом 2006-2011 рр.

На початковому етапі дослідження (2006-2007 рр.) вивчено стан розробки проблеми в її теоретичному та прикладному аспектах, визначено об'єкт, предмет, мету, завдання дослідження, сформовано базу діагностичних методик.

У подальшому (2008-2009 рр.) здійснено констатувальне дослідження з метою виявлення специфіки та трансформації у часі мотиваційних складових професійного самовизначення студентів-психологів та абітурієнтів.

На наступному етапі (2009-2010 рр.) розроблено та апробовано програму формування нових професійних смислів, обґрунтовано можливості її використання для розвитку мотиваційних складових професійного самовизначення майбутніх психологів.

На завершальному етапі роботи (2011 р.) проведено аналіз, узагальнення, систематизацію, статистичну обробку результатів емпіричних даних, підбито підсумки дисертаційного дослідження, оформлено текст дисертації.

Експериментальна база. Учасниками констатувального експерименту стали студенти та абітурієнти спеціальності «Психологія» Київського національного лінгвістичного університету, Київського національного університету ім. Т. Шевченка, Київського університету імені Бориса Грінченка, студенти, що здобувають другу вищу освіту за спеціальністю «Психологія» Інституту післядипломної освіти Київського національного університету ім. Т. Шевченка. Усього для проведення констатувального експерименту було залучено 281 особу, 86 % з яких склали жінки та 14 % - чоловіки.

Учасниками формувального експерименту стали студенти п'ятого року навчання за спеціальністю «Психологія» Київського національного лінгвістичного університету, Київського національного університету ім. Т. Шевченка та Київського університету імені Бориса Грінченка. До експериментальної групи було залучено 34 студенти, контрольну групу склали 37 студентів. Загалом дослідженням було охоплено 352 студенти.

Наукова новизна одержаних результатів полягає у тому, що автором вперше: розроблено й обґрунтовано програму формування смисло-мотиваційних складових професійного самовизначення майбутніх психологів; доведено емпіричну можливість ускладнення структури професійних смислів та структурування образу світу професії майбутніх психологів ще до набуття ними професійного досвіду; поглиблено уявлення про можливість застосування психосемантичного інструментарію для глибинного дослідження мотиваційних складових професійного самовизначення майбутніх психологів та їх динаміки протягом періоду професійного навчання; розширено та узагальнено теоретичні знання про сутність та умови розвитку мотиваційних складових професійного самовизначення майбутніх психологів.

Практичне значення одержаних результатів дослідження полягає у можливості їх застосування у практиці навчання та виховання студентів-психологів у вищих навчальних закладах. Отримані результати можуть бути використані у груповій психокорекційній роботі зі студентами, у процесі підвищення кваліфікації практичних психологів, а також викладачів вищої школи, дотичних до професійної підготовки майбутніх психологів.

Матеріали дослідження впроваджено у практику викладання дисципліни «Психологія вищої школи» для студентів 5 курсу стаціонару спеціальності «Практична психологія» у Київському університеті імені Бориса Грінченка (довідка № 8/1 від 25.01.2011 р.), курсу «Профорієнтація та профвідбір» для студентів третього курсу стаціонару спеціальності «Психологія» Академії муніципального управління (довідка № 17 від 28.01.2011 р.). Результати дослідження втілено у діяльності компанії з підбору та оцінки персоналу «Хадсон Глобал Ресорсез», зокрема, у практиці відбору високопотенційних випускників, що мають психологічну освіту (довідка № 6/10 від 20.12.2010 р.) та у практиці роботи компанії «ОС Україна», діяльність якої полягає у сфері психологічної оцінки особистості, при відборі випускників, що мають психологічну освіту (довідка № 4 від 17.01.2011 р.).

Надійність та вірогідність результатів дослідження забезпечується методологічною обґрунтованістю вихідних позицій, застосуванням комплексу взаємодоповнюючих методів адекватних меті, об'єкту, предмету, завданням дослідження, репрезентативністю вибірки, якісним та кількісним аналізом отриманих результатів, статистичною оцінкою емпіричних даних, апробацією та впровадженням результатів дослідження у практику роботи вищих навчальних закладів.

Апробація результатів дисертаційного дослідження. Основні теоретичні та практичні положення дисертації обговорювалися та отримали схвалення на засіданнях кафедри психології управління ДВНЗ «Університет менеджменту освіти» НАПН України, а також на наступних наукових форумах: Науково-практичній конференції «Мова, освіта, культура у контексті Болонських реалій» (Київ, 2008 р), Всеукраїнській науково-методичній конференції «Підготовка фахівців у системі професійної освіти: проблеми, технології, перспективи» (Кривий Ріг, 2009 р.), Міжнародній науково-практичній конференції «Психолого-педагогічний супровід фахового зростання особистості у системі неперервної професійної освіти» (Київ, 2009 р.), Міжнародній науково-практичній конференції «Соціальна робота як чинник гуманізації суспільного буття: український та міжнародний досвід» (Чернігів, 2010 р.), Всеукраїнській науковій конференції «Перші Сіверянські соціально-психологічні читання» (Чернігів, 2010 р.).

Публікації. Основні положення та висновки дисертації відображено
у 10 публікаціях, 6 з яких - статті у фахових виданнях, включених до списку ВАК України, 4 - матеріали та тези конференцій.

Структура дисертації. Структура дисертації включає вступ, три розділи, висновки, 14 додатків та список використаних джерел (219 найменувань, із них 29 іноземною мовою). Основний зміст дисертації викладено на 173 сторінках. Робота містить 27 таблиць, 9 рисунків.

Основний зміст

У вступі обґрунтовано актуальність теми, ступінь її розробленості, визначено об'єкт, предмет, мету, завдання, теоретико-методологічні основи та методичну базу дослідження. Викладено новизну, теоретичне та практичне значення роботи. Подано відомості про апробацію результатів дослідження, впровадження їх у практику та публікації за темою дисертації.

У першому розділі «Теоретико-методологічні основи дослідження мотиваційних складових професійного самовизначення майбутніх психологів» аналізуються: основні теоретичні підходи до вивчення проблеми професійного самовизначення особистості загалом, а також майбутніх психологів; виділяються суттєві для професійного самовизначення майбутніх психологів мотиваційні складові.

Професійне самовизначення розглядається як процес, що відбувається на двох взаємопов'язаних рівнях: гностичному (у формі трансформації самосвідомості) та практичному (у формі реальної зміни соціального статусу, місця людини в системі міжлюдських стосунків). На основі аналізу сучасних підходів до проблеми професійного самовизначення (В. О. Бодров, Л. І. Божович, О. Є. Голомшток, Є. О. Клімов, І. С. Кон, А. К. Маркова, В. С. Мерлін, Є. М. Павлютенков, М. С. Пряжніков та ін.) встановлено, що сутністю професійного самовизначення особистості є самостійне та усвідомлене знаходження смислів виконуваної роботи та всієї життєдіяльності у конкретній культурно-історичній ситуації, а головна мета - поступове формування внутрішньої готовності до усвідомленої та самостійної побудови, корекції та реалізації перспектив власного розвитку (професійного), готовності самостійно знаходити особистісно значущі смисли у певній професійній діяльності.

Відзначається, що дослідники даної проблеми спільні в тому, що професійне самовизначення та становлення особистості є довготривалим процесом та має певну етапність. Так, зокрема, у працях М. Р. Гінзбурга, Є. О. Клімова, Д. Сьюпера виділено такі етапи процесу професійного самовизначення: виховання та формування професійних намірів, первинна орієнтація у різноманітних сферах праці; професійне навчання як засвоєння обраної професії; професійна адаптація, що характеризується формуванням індивідуального стилю діяльності та включенням у систему виробничих та соціальних відносин; самореалізація у праці (часткова або повна) як виконання або невиконання тих очікувань, що пов'язані з професійною працею. самовизначення мотиваційний гностичний

Показано, що професійне навчання як один з початкових етапів засвоєння людиною обраної професії є важливим кроком у професійному самовизначенні особистості, адже саме в цей період активно формується образ майбутньої професії, образ професіонала, співвідносяться вимоги до професії та власні можливості успішної реалізації у обраній професії, формуються особистісно значущі професійні смисли.

Дослідники професійного самовизначення майбутніх психологів (Т. А. Вілюжаніна, Ж. П. Вірна, О. І. Донцов, І. А. Дружиніна, Т. А. Кадикова, Л. М. Кобильнік, Н. В. Чепелєва, Н. Ф. Шевченко та ін.) спільні у думці, що починаючи з третього курсу студенти переживають ряд мотиваційних криз, суть яких виявляється у «конфлікті десемантизації», при якому сформована система значень, виявляється недостатньою для виконання квазіпрофесійної діяльності (Н. Ф. Шевченко). У низці досліджень відмічається, що мотиви вибору професії майбутніми психологами та очікування студентів стосовно професії полягають у площині вирішення власних психологічних проблем.

Констатовано, що суттєвими для професійного самовизначення майбутніх психологів є такі мотиваційні складові: мотив як центральний системотвірний чинник діяльності, смисли як продукт розвитку мотивів діяльності, ціннісні орієнтації, образ світу професії як інтегральний смисловий орієнтир у професіоналізації особистості.

На підставі аналізу основних теоретичних підходів до проблеми професійного самовизначення у вітчизняній (К. О. Абульханова-Славська, О. Ю. Артем'єва, В. О. Бодров, Л. І. Божович, Є. О. Клімов, І. С. Кон, А. К. Маркова та ін.) та зарубіжній психології (Дж. Аткінсон, Р. Кеттел, К. Левін, Е. Стронг, А. Маслоу, Е. Роу, Х. Хекхаузен, Д. Роланд та ін.) розроблено авторський підхід до даної проблеми, що відображений у таких наукових положеннях.

По-перше, професійне самовизначення майбутніх психологів, яке триває протягом всього професійного циклу, вже на початкових стадіях свого формування виявляється тісно пов'язаним із провідними мотивами діяльності, цілями, цінностями, рефлексією, смисложиттєвими орієнтаціями. Усі ці компоненти мають вербальну та візуальну проекцію і тому підлягають психосемантичній реконструкції.

По-друге, образ власного професійного Я та образ світу професії у професійній свідомості майбутнього психолога складається ще під час її становлення, проте смислові компоненти процесів породження зазначених образів досі недостатньо досліджені та ієрархічно не впорядковані.

По-третє, у процесі професіоналізації у майбутніх психологів формується «система професійних значень»: цінностей, мотивів, особистісних смислів, які конституюють «образ світу професії». Сумарно зазначені вище чинники детермінують динамічний, змінний характер «професійного бачення світу», який відтак має не лише діагностичний, але й корекційний (формувальний) потенціал.

Дані положення надають підставу для дослідження мотиваційних складових професійного самовизначення майбутніх психологів у предметному полі суб'єктивної семантики та психосемантики професійної свідомості, які виходять з того, що індивідуальна система значень та смислів у процесі засвоєння суб'єктом досвіду професійної діяльності сприяє виникненню образу світу професії, образу професійного Я та зумовлює їх трансформації.

У другому розділі «Емпіричне дослідження специфіки та трансформацій у часі мотиваційних складових професійного самовизначення майбутніх психологів» обґрунтовано методичні засоби експериментального дослідження, описано експериментальну базу, організацію, етапи та хід дослідження. Подано кількісний та якісний аналіз результатів констатувального експерименту, в якому вирішувалися завдання експлікації провідних смисложиттєвих орієнтацій майбутніх психологів у контексті вибору професії, виявлення змістової специфіки аксіологічних та мотиваційних складових професійного самовизначення майбутніх психологів, фіксації динаміки образу професії та образу професіонала у свідомості майбутніх психологів, проведення порівняльного аналізу показників трансформації мотиваційних складових професійного самовизначення студентів протягом періоду професійного навчання.

З метою дослідження мотивів вибору професії майбутніми психологами було застосовано метод репертуарних ґраток Дж. Келлі. Суб'єктивному оцінюванню піддавалися такі образи: «Я тепер», «Психолог, якого я вважаю ефективним професіоналом», «Психолог, якого я вважаю нещасливою людиною», «Ідеальний психолог», «Я на початку професійної кар'єри», «Психолог, який невірно обрав професію», «Психолог, якого я вважаю щасливою людиною», які оцінювалися за 28-ма шкалами, що відповідають мотивам вибору професії.

Результати дослідження свідчать про те, що у виборі професії психолога домінуючою є егоцентрична мотивація. Альтруїстична мотивація, бажання допомагати людям притаманна меншою мірою, характерною є тенденція зростання такої мотивації, починаючи з другого курсу до старших курсів. Мотивація вибору професії студентами, що здобувають другу вищу освіту, подібна до мотиваційної картини першокурсників, оскільки також характеризується спрямованістю, в першу чергу, на себе, а не на інших людей. Констатовано, що одним із основних мотивів професійного самовизначення, притаманним усім групам респондентів є «самотерапія професією». На вибір професії абітурієнтами мають значний вплив батьки та найближче оточення, з часом ця тенденція зменшується. Для студентів, що здобувають другу вищу освіту, характерним є свідомий вибір професії.

Для дослідження ціннісно-мотиваційних складових професійного самовизначення майбутніх студентів використано методику «Ціннісні орієнтації» М. Рокича. Оскільки загальна картина ціннісних орієнтацій студентів-психологів вже добре вивчена у роботах інших дослідників, для даного дослідження методом експертних оцінок було виокремлено 11 цінностей, які безпосередньо стосуються професії психолога: цікава робота, творчість, щастя інших, продуктивне життя, пізнання, суспільне визнання, освіченість, терпимість, чуйність, відповідальність, раціоналізм тощо. Тобто, аналізу піддавалися саме професійно значущі цінності майбутніх психологів, а не цінності як такі.

Встановлено, що у студентів першого курсу домінуючою є цінність «освіченість», найменш значущими є цінності «щастя інших» та «суспільне визнання». Провідними цінностями студентів другого курсу є «відповідальність» та «освіченість», їхнім антиподом (аналогічно першому курсу) - «щастя інших», «терпимість» та «продуктивне життя». «Освіченість» залишається провідною цінністю студентів на третьому році навчання, до неї долучається «раціоналізм», «суспільне визнання». «Щастя інших» та «творчість» посідають нижні ранги цінностей. Провідними цінностями студентів четвертого курсу виступають «освіченість», «відповідальність» та «цікава робота», антитезою до яких виступають цінності «щастя інших» та «творчість». Провідними цінностями студентів п'ятого курсу виступають «відповідальність», «освіченість», «цікава робота», «раціоналізм», «продуктивне життя» та «терпимість». Водночас, «щастя інших» продовжує займати останнє місце в рейтингу цінностей.

«Відповідальність» залишається провідною цінністю і для майбутніх психологів, які здобувають другу вищу освіту, до неї долучаються «пізнання», «освіченість» та «чуйність». «Суспільне визнання» та «щастя інших» мають низький ранг серед цінностей. Отримані результати узгоджуються з експериментальними висновками Л. М. Кобильнік та Т. А. Кадикової, в яких також відмічається значущість цінності «освіченість» та спрямованість студентів на пізнання.

За результатами методики діагностики мотивації досягнень А. Мехрабіана (адаптація М. Ш. Магомед-Емінова) констатовано, що від першого до останнього, випускного, курсу зростає кількість студентів, що демонструють мотивацію досягнень та редукцію мотивації уникання невдач.

З метою визначення особливостей вербального образу світу професії у свідомості майбутніх психологів залежно від етапу професійного навчання було застосовано методику вільної семантизації візуальних стимулів (стандартний набір зображень О. Ю. Артем'євої) та методику епістолярного твору «Лист до друга» (Ю. З. Гільбух). Фоносемантичний аналіз текстів здійснювався із застосуванням психолінгвістичної експертної системи ВААЛ-міні. Загальна схема аналізу виглядала таким чином: досліджувані асоціювали себе та майбутню професію з певною фігурою і продукували вербальні асоціації до цих фігур. Тлумачення цих асоціацій відбувалося через аналіз найчастотніших слів, їхні фоносемантичні характеристики та загальну тематичну спрямованість епістолярних творів досліджуваних.

Аналіз семантики текстів, отриманих у ході інтерпретації візуальних стимулів, дав можливість зробити висновок, що серед першокурсників домінує тема «активної сили», «фемінінності та маскулінності»; у студентів другого курсу тема «краса сили та активності»; у студентів третього курсу - «складний рух»; у четвертокурсників - «складна активна сила»; у п'ятикурсників - «активна сила, складність та дискомфорт»; глибинна семантика текстів студентів, що здобувають другу вищу освіту, виражена в антиномічних факторах «напружена сила» та «слабкість».

За результатами аналізу семантики епістолярних творів було зроблено висновок, що серед першокурсників домінує впевненість у правильності професійного вибору, у власних силах, у можливостях професії. У другокурсників зростає диференційованість уявлень про професію, професійне майбутнє конкретизується, на передній план виходить проблематика людини, допомоги. У студентів третього курсу з'являється тематика труднощів, що можуть виникнути на професійному шляху, та переживань студентів з цього приводу. Для студентів четвертого курсу характерним є бажання використати отримані теоретичні знання та інструментарій в роботі. У текстах творів п'ятикурсників відображені перші кроки практичного оволодіння професією та дискомфорт, зумовлений розривом між здобутими теоретичними знаннями та необхідними для роботи практичними навичками.

З використанням тесту смисложиттєвих орієнтацій Д. О. Леонтьєва виявлено, що протягом усіх років навчання у студентів зберігається високий рівень відчуття успішності самого себе в житті та стійке відчуття здатності впливати на хід власного життя. Констатовано, що впевненість у принциповій можливості самостійного здійснення життєвого вибору та відчуття успішного самоздійснення залежить у респондентів від наявності смисложиттєвих цілей, покликань, намірів. Відчуття результативності життя тісно пов'язане зі здатністю впливати на хід власного життя.

Виявлено, що на третьому та п'ятому курсах студенти демонструють зниження смисложиттєвих цілей та намірів. Четвертий курс виявляє зниження інтересу та емоційної насиченості життя. Для п'ятого курсу характерною є невпевненість у принциповій можливості самостійного здійснення життєвого вибору. Ці показники підтверджують загальні тенденції професійного самовизначення психологів, виявлені в дослідженнях О. І. Донцова та Т. А. Вілюжаніної, Н. Ф. Шевченко, а саме, стосовно: спрямованості студентів на вирішення власних психологічних проблем, зниження показників мотивації з кожним роком навчання, кризовими явищами на старших курсах тощо.

Результати констатувального дослідження представлено у вигляді емпіричної моделі змін мотиваційних складових професійного самовизначення майбутніх психологів протягом навчання у ВНЗ. Зміст моделі охоплює узагальнені характеристики всіх досліджених параметрів мотиваційних складових: смисложиттєвих орієнтацій у контексті вибору професії, ціннісних та мотиваційних складових професійного самовизначення, змістової динаміки образу професії та образу професіонала.

На основі аналізу зазначених параметрів констатовано, що у процесі професійного навчання відбувається диференціація уявлень студентів про мотиви вибору професії різними групами професіоналів; формуються цінності самоствердження, устремління до самоздійснення; відбувається структурування, ускладнення образу професії; має місце ескалація мотивації досягнень на противагу мотивації уникнення невдач.

Згідно з результатами емпіричного дослідження особливо гостро питання професійного самовизначення постає на п'ятому, останньому році навчання. Більшість статистичних показників п'ятикурсників відмінні від показників інших курсів: спостерігається зниження смисложиттєвих цілей, покликань, намірів, невпевненість у принциповій можливості самостійного здійснення життєвого вибору. Це дає підстави пов'язувати «феномен п'ятикурсника» саме з новоутвореннями в аксіологічній та смисловій сферах. Отримавши перший професійний досвід, студенти усвідомлюють смисловий розрив між знаннями, отриманими в процесі навчання, та практичними навичками, що необхідні для професійної діяльності. При цьому в них зберігається бажання подальшого професійного вдосконалення, а професійно значущі цінності різко підвищують свій рейтинг. Дана тенденція також відмічається у дослідженні Н. Ф. Шевченко, в якому зазначено, що у даний період навчання виникає переживання «внутрішнього смислового конфлікту», який полягає у зіткненні наукових смислів, сформованих на попередніх етапах навчання, та практичних смислів, набутих упродовж виробничої практики.

Отже, на констатувальному етапі дослідження виявлено як позитивні, так і негативні тенденції розвитку мотиваційних складових професійного самовизначення майбутніх психологів, що зумовило необхідність розробки та апробації програми їх формування.

У третьому розділі «Формування смисло-мотиваційних складових професійного самовизначення майбутніх психологів» визначено мету та описано завдання формувального експерименту, висвітлено організацію, методику та результати впровадження формувальної програми у процес професійної підготовки майбутніх психологів.

Формувальну програму впроваджено у форматі тренінгу, в основу якого було покладено смислотехнічну методику «Техніка ініціювання смислоутворення» (О. М. Лозова), що створює умови для продукування досліджуваними текстів з новими для них смислами. На основі даної методики був розроблений тренінг смислоутворення, метою якого стало формування нових смислів образу професійного Я, образу професії та мотивів професійної діяльності.

Формувальний вплив методики здійснювався у декілька етапів. На першому етапі смислоутворення - етапі аналізу - відбувалося первинне розчленування смислу певного поняття на загальне й особливе. Після процедури вторинного розчленування смислу (другий етап), з виконанням завдання на зміну полюсу оцінки поняття, відбувався третій етап смислоутворення, який являв собою власне синтезування нових смислів. Кожен етап експерименту закінчувався самозвітом - учасники висловлювали власні відчуття від змін, що відбулися в їхніх уявленнях.

Якісний та кількісний компаративний аналіз даних, отриманих до та після впровадження формувальної програми, виявив помітну динаміку в семантиці текстів досліджуваних експериментальної групи. Виявлена тенденція зміни переважно егоцентричних, гедоністичних професійних мотивів на мотиви професіоналізації, саморозвитку та творчості, а зовнішніх професійних чинників (ефективність допомоги, приклад успішної людини, фінансова, кар'єрна стабільність) - на внутрішні (інтерес, самодостатність, впевненість). Егоїстичні, корисливі, конформістські та наслідувальні мотиви обрання професії почали стабільно приписуватися нещасливій у професії людині та людині, яка невдало обрала професію. Натомість, вибір професії щасливою людиною став частіше асоціюватися з мотивами морального задоволення, поваги й визнання. Незмінну актуальність зберегли мотиви пошуку душевного спокою, самостійності й соціальної ефективності.

Статистичне порівняння показників експериментальної групи до та після формувального впливу із застосуванням U-критерію Mann-Whitney (р0,05) засвідчило ефективність застосування даної програми для формування смисло-мотиваційних складових професійного самовизначення майбутніх психологів.

Проведений науково-теоретичний аналіз проблеми професійного самовизначення майбутніх психологів та результати експериментального дослідження дозволили зробити загальні висновки й окреслити перспективи подальшої розробки теми.

Висновки

Проведене дисертаційне дослідження дало можливість зробити такі висновки:

1. Професійне самовизначення суб'єкта - це постійно оновлюваний процес смислових новоутворень особистості, які відображають динаміку багатозначних відносин людини та світу професії. Глибинними механізмами цього процесу є осягання, породження, конструювання образу професії за рахунок процесів споглядання, професійного мислення та продуктивної уяви.

2. Результати теоретичного аналізу показали, що мотиваційні складові професійного самовизначення майбутніх психологів являють собою складний комплекс семантичних факторів у свідомості суб'єкта професійного становлення, які забезпечують конструювання та структурацію професійного мислення, засвоєння професійних смислів, становлення й корекцію професійного задуму та виражаються у мотивах, смисложиттєвих орієнтаціях, цінностях та образах, пов'язаних із професією.

3. За результатами емпіричного дослідження визначено динаміку трансформацій мотиваційних складових професійного самовизначення майбутніх психологів протягом професійного навчання та узагальнено їх у вигляді емпіричної моделі змін мотиваційних складових професійного самовизначення майбутніх психологів протягом навчання у ВНЗ.

4. Виявлено, що домінуючою у виборі професії психолога на перших етапах є егоцентрична мотивація, а одним із основних мотивів професійного самовизначення є «самотерапія професією». Від другого до старших курсів зростає альтруїстична мотивація, при цьому найбільш самостійний вибір професії здійснюють студенти, що здобувають другу вищу освіту. Встановлено, що від першого до останнього, випускного, курсу зростає кількість студентів, що демонструють мотивацію досягнень та редукцію мотивації уникання невдач.

5. Констатовано суперечливість професійно значущих ціннісних орієнтацій майбутніх психологів, коли, з одного боку, для студентів усіх курсів професійно значуща цінність «освіченість» має найбільше значення, протягом навчання до неї долучаються послідовно «відповідальність», «раціоналізм», «суспільне визнання», «цікава робота», «продуктивне життя» та «терпимість», а, з іншого боку, найнижчий ранг має цінність «щастя інших».

6. Виявлено тенденцію ускладнення, структурації образу світу професії: оптимістичність цього образу у першокурсників, їхня впевненість у виборі професії та можливостях професійної реалізації на подальший курсах змінюється на більш песимістичний образ; виразнішими стають переживання з приводу труднощів на шляху професійної реалізації; з'являється відчуття дискомфорту, пов'язане з недостатністю отриманих теоретичних знань для успішної практичної діяльності одразу після завершення навчання. Дослідження динаміки становлення образу психолога у ситуації вибору професії показало, що уявлення про образ професіонала найбільш активно формуються на другому та третьому роках навчання.

7. Аналіз провідних смисложиттєвих орієнтацій майбутніх психологів дозволив констатувати, що відчуття успішного самоздійснення залежить у студентів від наявності смисложиттєвих цілей, покликань, намірів, а відчуття результативності життя тісно пов'язане зі здатністю впливати на хід власного життя.

8. За результатами констатувального дослідження обґрунтовано необхідність та укладено програму формування нових професійних смислів, формою реалізації якої став тренінг смислоутворення, спрямований на формування у досліджуваних нових смислів образу професійного Я, образу професії та мотивів професійної діяльності. Результати впровадження програми засвідчили її ефективність: в експериментальній групі виявлено тенденцію до зміщення мотиваційних факторів з егоцентричних на професійно спрямовані мотиви саморозвитку та творчості. Такі фактори, як професійний інтерес, впевненість, самодостатність почали сприйматися студентами як більш значущі, ніж фінансова та кар'єрна стабільність.

Впровадження формувальної програми емпірично довело можливість ускладнення структури професійних смислів та структурування образу світу професії майбутніх психологів як важливих мотиваційних складових професійного самовизначення ще до набуття ними професійного досвіду. Загалом результати формувального експерименту довели можливість застосування авторської програми для розвитку мотиваційних складових професійного самовизначення майбутніх психологів.

Проведене дисертаційне дослідження не вичерпує усіх аспектів досліджуваної проблеми. Перспективи подальшого дослідження даної теми вбачаємо у виявленні зв'язку мотиваційних складових вибору професії із особистісними, гендерними та віковими чинниками вибору професії психолога, у порівнянні мотиваційних складових професійного самовизначення майбутніх психологів з представниками інших професій. Також важливим уявляється дослідження психологічної готовності викладачів вищої школи до розвитку ціннісно-мотиваційної сфери майбутніх психологів.

Список опублікованих праць за темою дисертації

Статті у наукових фахових виданнях, затверджених ВАК України:

1. Стасюк У. Л. (Мороховська У. Л.). Особливості професійного само визначення майбутніх психологів / У. Л. Стасюк (У. Л. Мороховська) // Проблеми сучасної психології : зб. наук. пр. / Кам'янець-Подільський нац. ун-т ім. Івана Огієнка ; Ін-т психології ім. Г. С. Костюка АПН України. - Кам'янець-Подільський, 2009. - № 6, ч. 2. - С. 265-274.

2. Стасюк У. Л. (Мороховська У. Л.). Професійна свідомість психолога-практика як предмет психологічного аналізу / У. Л. Стасюк (У. Л. Мороховська) // Науковий вісник кафедри ЮНЕСКО Київського національного лінгвістичного університету. Філологія. Педагогіка. Психологія. - К., 2006. - № 16. - С. 120-126.

3. Стасюк У. Л. (Мороховська У. Л.). Професійно значущі цінності майбутніх психологів / У. Л. Стасюк (У. Л. Мороховська) // Актуальні проблеми психології : зб. наук. пр. / Ін-т психології ім. Г. С. Костюка АПН України. - Житомир, 2009. - Т. 7 : Екологічна психологія, № 21. - С. 205-210.

4. Стасюк У. Л. (Мороховська У. Л.). Психосемантична структура мотиваційної сфери майбутніх психологів / У. Л. Стасюк (У. Л. Мороховська) // Науковий часопис Національного педагогічного університет М. П. Драгоманова. Серія 12 : Психологічні науки. - К., 2009. - № 25 (49). - С. 149-156.

5. Стасюк У. Л. (Мороховська У. Л.). Смисложиттєві орієнтації майбутніх психологів / У. Л. Стасюк (У. Л. Мороховська) // Збірник наукових праць Інституту психології ім. Г. С. Костюка АПН України. - Житомир, 2009. - Т. 12 : Проблеми психології творчості, № 8. - С. 284-293.

6. Мороховська У. Л. Застосування техніки ініціювання смислоутворення для формування нових професійних смислів у майбутніх психологів / У. Л. Мороховська // Вісник Чернігівського національного педагогічного університету ім. Т. Г. Шевченка. Серія : Психологічні науки. - Чернігів, 2010. - № 86. - С. 49-53.

У матеріалах конференцій та інших виданнях:

7. Мороховська У. Л. Суб'єктивні фактори професійної ефективності у свідомості майбутніх психологів / У. Л. Мороховська // Соціальна робота як чинник гуманізації суспільного буття: український та міжнародний досвід : матеріали Міжнар. наук.-метод. конф., (Чернігів, 3-4 груд. 2010 р.) / ЧДІЕУ. - Чернігів, 2011. - С. 122-124.

8. Стасюк У. Л. (Мороховська У. Л.). Перспективи досліджень мотивів вибору професії психолога / У. Л. Стасюк // Мова, освіта, культура в контексті Болонських реалій : матеріали наук.-практ. конф., 2-4 квіт. 2008 р. / Київський нац. лінгвістич. ун-т. - К., 2008. - № 16. - С. 322-324.

9. Стасюк У. Л. (Мороховська У. Л.). Порівняльний аналіз мотивів вибору професії майбутніми психологами різного віку / У. Л. Стасюк (У. Л. Мороховська) // Підготовка фахівців у системі професійної освіти: проблеми, технології, перспективи : матеріали Всеукр. наук.-метод. конф., (Кривий Ріг, 9-10 квіт. 2009 р.) / Криворізький техн. ун-т. - Кривий Ріг, 2009. - С. 266-269.

10. Стасюк У. Л. (Мороховська У. Л.). Психосемантичний зміст мотивів вибору професії у професійній свідомості майбутніх психологів / У. Л. Стасюк (У. Л. Мороховська) // Вісник післядипломної освіти : зб. наук. пр. / Ун-т менеджменту освіти АПН України, Асоціація безперерв. освіти дорослих. - К., 2009. - Вип. 11 : матеріали Міжнар. наук.-практ. конф. «Психолого-педагогічний супровід фахового зростання особистості у системі неперервної професійної освіти», 24 квіт. 2009 р., ч. 2. - С.266-273.

Анотації

Мороховська У. Л. Розвиток мотиваційних складових професійного самовизначення майбутніх психологів. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук за спеціальністю 19.00.07 - педагогічна та вікова психологія. - ДВНЗ «Університет менеджменту освіти». - Київ, 2011.

Дисертацію присвячено дослідженню розвитку мотиваційних складових професійного самовизначення майбутніх психологів у процесі професійного навчання.

У роботі представлено аналіз науково-теоретичних концепцій та підходів до вивчення проблеми професійного самовизначення особистості у вітчизняній та зарубіжній психологічній науці. Розглянуто мотиваційні складові процесу професійного самовизначення, а саме: мотиви вибору професії, смисложиттєві орієнтації, цінності, образ професії та образ професійного Я. Проаналізовано сучасні дослідження проблеми професійного становлення майбутніх психологів та виокремлено особливості їх становлення протягом навчання у ВНЗ.

Здійснено емпіричне дослідження особливостей розвитку мотиваційних складових професійного самовизначення майбутніх психологів протягом навчання у ВНЗ, за результатами якого розроблено емпіричну модель змін мотиваційних складових професійного самовизначення майбутніх психологів.

Розроблено програму формування нових професійних смислів та обґрунтовано можливість її застосування для розвитку мотиваційних складових професійного самовизначення майбутніх психологів.

Ключові слова: професійне самовизначення, мотиваційні складові, професійне становлення майбутніх психологів, мотиви вибору професії, цінності, смисложиттєві орієнтації, професійні смисли, образ професії.

Мороховская У. Л. Развитие мотивационных составляющих профессионального самоопределения будущих психологов. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата психологических наук по специальности 19.00.07 - педагогическая и возрастная психология. - ГВУЗ «Университет менеджмента образования». - Киев, 2011.

Диссертация посвящена исследованию развития мотивационных составляющих профессионального самоопределения будущих психологов в процессе профессионального образования. В диссертационной работе представлен анализ научно-теоретических концепций и подходов к изучению проблемы профессионального самоопределения личности в отечественной и зарубежной психологической науке. Рассмотрены мотивационные составляющие процесса профессионального самоопределения, а именно: мотивы выбора профессии, смисложизненные ориентации, ценности, образ профессии. Профессиональное становление личности рассматривается как постоянно обновляемый процесс смысловых новообразований, глубинными механизмами которого являются продуцирование и конструирование образа профессии за счет процессов наблюдения, профессионального мышления и продуктивного воображения.

В рамках исследования мотивационные составляющие профессионального самоопределения определены как сложный комплекс семантических факторов в сознании субъекта профессионального становления, которые обеспечивают конструирование и структурирование профессионального мышления, освоение профессиональных смыслов, формирование и коррекцию профессионального замысла и выражаются в мотивах, смысложизненных ориентациях, ценностях и образах, связанных с профессией.

Эмпирически исследованы особенности развития мотивационных составляющих самоопределения будущих психологов. Исследовательская актуальность эмпирического исследования состояла в выявлении, описании и сравнительном анализе динамики трансформаций мотивационных составляющих профессионального самоопределения будущих психологов в процессе профессионального обучения. Для проведения исследования использовался комплекс психометрических и психосемантических методик.

На основании результатов исследования разработана эмпирическая модель изменений мотивационных составляющих профессионального самоопределения будущих психологов. Основные тенденции, которые были определены в ходе исследования: эскалация мотивации достижения и редукция мотивации избегания неудач; дифференциация представлений студентов о мотивах выбора профессии разными группами профессионалов; трансформация мотивов выбора профессии от более эгоцентричных, таких как «организация личной жизни», «личностная реализация», «достижение финансовой независимости» к профессионально-ориентированным с компонентом личной выгоды - «карьерная и финансовая реализация», «стремление к вершинам мастерства», «моральное удовлетворение», «уважение людей», «профессиональная помощь другим». На выбор профессии абитуриентами значительное влияние оказывают родители и ближайший круг общения, со временем эта тенденция ослабевает.

Наиболее значимой ценностью для студентов на первых курсах является «образованность», а наименее значимыми -«счастье других», «общественное признание». В процессе обучения в ВУЗе происходит трансформация значимых ценностей, на первый план выходят ценности самоутверждения: «ответственность», «образованность», «интересная работа», «рационализм», «продуктивная жизнь», «терпимость».

Среди первокурсников доминирует уверенность в правильности профессионального выбора, в собственных силах, возможностях профессии.
В процессе обучения возрастает дифференцированность представлений о профессии, профессиональное будущее конкретизируется, на передний план выходит проблема человека, оказания помощи, появляется тематика переживаний, связанных с предстоящим началом профессионального пути.

Согласно результатам эмпирического исследования, особенно остро вопрос профессионального самоопределения стоит на пятом, выпускном курсе, что также подтверждается в диссертациях других исследователей данной проблемы. На основе смыслотехнической методологии была разработана и апробирована программа формирования новых профессиональных смыслов, результаты внедрения которой выразились в изменении мотивационных составляющих выбора профессии от эгоцентричных к мотивам саморазвития и творчества. Доказана возможность использования программы формирования новых профессиональных смыслов для развития мотивационных составляющих профессионального самоопределения будущих психологов.