Психологічні засади профілактики комп’ютерної ігроманії неповнолітніх

Размещено на http://www.allbest.ru//

Размещено на http://www.allbest.ru//

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ВНУТРІШНІХ СПРАВ

19.00.06 - Юридична психологія

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата психологічних наук

Психологічні засади профілактики комп'ютерної ігроманії неповнолітніх

Федоренко Людмила Миколаївна

Київ - 2011

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Національній академії внутрішніх справ

Науковий керівник

доктор психологічних наук, професор Медведєв Володимир Степанович, Національна академія внутрішніх справ, професор кафедри практичної психології навчально-наукового інституту підготовки кадрів громадської безпеки та психологічної служби

Офіційні опоненти:

доктор психологічних наук, професор Яковенко Сергій Іванович, Одеський державний університет внутрішніх справ, професор кафедри юридичної психології та педагогіки

кандидат юридичних наук, доцент Благута Роман Ігорович, Львівський державний університет внутрішніх справ, начальник кафедри кримінального процесу та криміналістики

Захист відбудеться «01» липня 2011 р. о 14 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.007.01 у Національній академії внутрішніх справ за адресою: ДП-680, м. Київ-35, Солом'янська площа, 1

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Національної академії внутрішніх справ: ДП-680, м. Київ-35, Солом'янська площа, 1

Автореферат розісланий «27»травня 2011 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради доктор філософських наук, професор М. Г. Братасюк

Размещено на http://www.allbest.ru//

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Серед ключових проблем сучасного суспільства важливе місце займає проблема регуляції соціальної поведінки неповнолітніх. Особливого значення в даному ракурсі набуває феномен соціалізації, адже в ній акумулюється динамічна характеристика формування та розвитку вектору спрямованості всієї поведінки людини в суспільстві. Таким чином, процес соціалізації неповнолітніх стає наріжним каменем дослідження механізмів виникнення як просоціальної, так і делінквентної поведінки. Це зумовлено тим, що неповнолітні особливо чутливі до соціальних процесів, темпів повсякденного життя, внаслідок чого в них легше відбувається деформація під впливом таких негативних реалій сучасного суспільства, як аномія та правовий нігілізм. Через особистісну несформованість та вікову психологічну перебудову підлітки більш вразливі щодо деструктивного впливу зазначених реалій, а відтак, у них частіше можуть спостерігатися різноманітні форми девіантної поведінки.

За нетривалу історію незалежної України відбулися глибокі зміни у різних сферах життя. Швидкий темп науково-технічного розвитку зумовив широке розповсюдження комп'ютерних технологій, які все більше захоплюють різні сфери соціального буття, проникаючи, таким чином, і в індустрію розваг. Сьогодні комп'ютерні технології спричиняють суттєвий вплив як на суспільну свідомість, так і на формування індивідуальності кожної людини. ХХІ століття - період стрімкої інформатизації та комп'ютеризації суспільства - особливо вплинув на неповнолітніх, які отримали нові форми дозвілля. З урахуванням їхньої особистісної несформованості, саме неповнолітні стають найвразливішою категорією, яка потрапляє під вплив різних форм комп'ютерних технологій. На жаль, більшість розробників комп'ютерних ігор використовують це і спрямовують власні розробки на захоплення все більшої аудиторії дітей. Відтак, несформовані неповнолітні стають, так би мовити, групою ризику щодо виникнення негативних психічних змін та деформацій. Все це здебільшого негативно впливає на їх поведінку та проведення дозвілля, адже надмірне захоплення призводить до втрати контролю, підпорядкування важливих життєвих сфер лише інтересу до гри. Така чітка фіксація задоволення та конкретного комп'ютерного захоплення закріплюється в структурі особистості підлітка у вигляді адикції, що породжує різні девіації, починаючи з десоціалізації та закінчуючи делінквентними проявами заради гри. Окремо слід зазначити, що тривале захоплення комп'ютерними іграми призводить і до суто фізичних негативних наслідків, зокрема до погіршення стану фізичного та психічного здоров'я неповнолітніх. Отже, можна виокремити декілька основних різновидів ігроманії, а саме: лудоманія (залежність від азартних ігор) та геймблінг (залежність від віртуальної реальності).

Останнім часом фахівці, у першу чергу психологи, все частіше констатують тотожність основних форм психологічної адикції, незалежно від її походження. І це не дивно, адже динаміка як хімічної, так і нехімічної психологічної залежності має спільні прояви. Тому, найбільш вразлива категорія, до якої відносяться неповнолітні, легше піддається виникненню будь-якої форми залежності, що робить проблему попередження адиктивної поведінки вельми актуальною в умовах сьогодення.

Фундаментальні теоретичні та прикладні проблеми неповноліття розглянуті у психолого-правовій площині зарубіжними та вітчизняними фахівцями (Д.О. Александров, В.І. Барко, Є.І. Драніщева, В.П. Казміренко, Л.І. Казміренко, І.С. Кон, М.В. Костицький, Ю.А. Клейберг, Г.І. Макартичева, Н.Ю. Максімова, В.С. Медведєв, Л.І. Мороз, В.В. Рибалка, В.М. Синьов, С.І. Яковенко, Л.Б. Шнейдер та ін.).

Конкретні аспекти проблеми неповноліття в останній час активно досліджуються на рівні кандидатських дисертацій у вітчизняній юридичній психології та суміжних із нею галузях психології та правознавства (Н.Є. Афанасьєва, Р.І. Благута, Н.В. Греса, Ю.І. Ємець, О.З. Запухляк, Л.М. Ростомова, Д.М. Тичина, О.Ю Петечел, І.О. Ярмиш, О.В. Ярош та ін.).

Окремі питання проблеми комп'ютерної ігроманії вивчали такі зарубіжні та вітчизняні вчені, як А.Є. Войкунский, М. Гріффітс, М.С. Іванов, Є.А. Кабанова, М. Орзак, О.В. Смислова, Н.В. Терещук, А.Г. Шмельов, І.В. Ципоркіна, К. Янг та ін.

Увагу дослідників привертають причини виникнення, ознаки та особливості комп'ютерної ігроманії, позитивні і негативні наслідки впливу комп'ютерних ігор на психіку людини. Більшість дослідників сходяться на думці, що комп'ютерні ігри жорстокого характеру безперечно впливають на найширшу аудиторію користувачів таких розваг - неповнолітніх геймерів. Наслідки психологічної залежності від комп'ютерних ігор дають підстави говорити про взаємозв'язок комп'ютерної ігроманії неповнолітніх із вчиненням правопорушень, а то й злочинів.

У свою чергу й злочинність неповнолітніх набуває загрозливого розмаху. Так, за даними МВС України, у 2005 р. неповнолітніми було вчинено 22767 злочинів; у 2006 р. - 16996; у 2007 р. - 15572; у 2008 р. - 15707; у 2009 р. - 15354.

І це незважаючи на штучну декриміналізацію Кримінального кодексу згідно Закону України від 2 червня 2005 р. № 2635-IV «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення», через що певне коло злочинів, залежно від збитку, були переведені з кримінальної сфери відповідальності до адміністративної. Одразу ж спостерігалось штучне «зниження» у 2006 р. загальної кількості кримінальних злочинів. Однак, після повернення восени 2009 р. виведених злочинів знов до кримінального кодексу, одразу ж спостерігається справжня картина: у ІІ півріччі 2009 р. відбулося зростання злочинності відносно І півріччя на 3,9 %, а у І півріччі 2010 р. - вже складало 9085 злочинів, що відповідає зростанню, порівняно з аналогічним періодом 2009 р. на 20 %, а відносно ІІ півріччя 2009 р. на 16,2 % Стан та структура злочинності в Україні [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.mvs.gov.ua/mvs/control/main/uk/publish/article/374130.

Широке розповсюдження комп'ютерних технологій на сьогодні здійснює суттєвий вплив як на суспільну свідомість, так і на формування індивідуальності кожної окремої людини. Особливо це стосується підлітків, які через їхню незрілість легше піддаються впливу комп'ютерних ігор. Враховуючи, що за статистикою неповнолітні ігромани перебувають у гральних закладах близько трьох годин щодня (а у вихідні - по 5-6 годин), то щомісяця вони витрачають більше 500 гривень. Заради цих коштів, вони спочатку позичають у борг, викрадають гроші у батьків та виносять із дому цінні речі, однак потім вдаються до радикальніших корисливих та корисливо-насильницьких діянь. І кількість таких злочинів постійно збільшується. Психологи стверджують, що пристрастю до гри «уражено» близько 10 відсотків людей у світі. В багатьох із них вона перетворюється на хворобу. У зв'язку з цим ігроманію Всесвітня організація охорони здоров'я офіційно визнала хворобою ХХІ століття Психология зависимости: Хрестоматия / [Сост. К. В. Сельченок]. - М. : Харвест, 2005. - 592 с.. Окрім того, фахівцями доведено, що 10-14 % користувачів комп'ютерних розваг стають заядлими гравцями та знаходяться на одній із стадій психологічної залежності від комп'ютерних ігор Віртуальна реальність : фантастика чи життя : християнський духовно-просвітницький часопис «Слово вчителю» [Електронний ресурс] / В. Артерчук. - Режим доступу :

http://slovovchitelyu.org/journal/nom08/virtualna-realnist-fantastyka-chy-zhyttya/.

На сьогодні в Україні, на жаль, відсутні як дієвий контроль за видавництвом та розповсюдженням комп'ютерної, відео- та ігрової продукції, так і чітка система профілактики психологічної залежності від комп'ютерних ігор. Це визначає необхідність комплексного вивчення зазначеної проблеми, зумовлює актуальність розробки теоретичних і практичних засад профілактики комп'ютерної ігроманії неповнолітніх.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота здійснена у межах галузевого дослідження відповідно до тематики, передбаченої Пріоритетними напрямками наукових та дисертаційних досліджень Міністерства внутрішніх справ України, що потребують першочергового розроблення і впровадження у практичну діяльність органів внутрішніх справ на період 2004-2009 років (наказ МВС України від 5 червня 2004 року № 755); п. 4.2. наказу МВС України «Про затвердження тематики пріоритетних напрямків фундаментальних та прикладних досліджень у вищих навчальних закладах МВС України» від 30.06.2002 року № 635; Комплексної програми профілактики правопорушень на 2007-2010 роки (затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 20 грудня 2006 року № 1767); планів науково-дослідних робіт Національної академії внутрішніх справ (до 2010 року - КНУВС) та кафедри практичної психології Національної академії внутрішніх справ.

Тему дисертації затверджено на засіданні Вченої Ради НАВС (протокол № 1 від 27.01.2009 р.) та Радою з координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології в Україні НАПН України (протокол № 6 від 28.09.2010 р.).

Мета і завдання дисертаційного дослідження. Мета дослідження - розробити та впровадити заходи і засоби профілактики комп'ютерної ігроманії неповнолітніх.

У відповідності з метою були поставлені такі завдання:

надати характеристику сутності та основних різновидів девіантної поведінки неповнолітніх, зокрема й комп'ютерної ігроманії;

визначити психологічний зміст комп'ютерної ігроманії у контексті адиктивної поведінки неповнолітніх;

здійснити системний аналіз стану розробленості проблеми на основі вивчення психологічної і юридичної літератури;

встановити залежність між комп'ютерною ігроманією та делінквентністю неповнолітніх;

з'ясувати психологічні критерії діагностики комп'ютерної ігрової залежності неповнолітніх;

визначити шляхи та засоби профілактики комп'ютерної ігроманії неповнолітніх; комп'ютерний ігроманія неповнолітній адиктивний

розробити тренінгову методику психопрофілактики комп'ютерної ігроманії неповнолітніх геймерів.

Об'єктом дослідження є комп'ютерна ігроманія як різновид девіантної та адиктивної поведінки.

Предмет дослідження - психологічні засади профілактики комп'ютерної ігроманії неповнолітніх.

Методи дослідження. Для реалізації поставлених задач у роботі були використані теоретичні та емпіричні методи дослідження: 1) теоретичні - системне вивчення стану проблеми на основі здійсненого компаративіського аналізу зарубіжного досвіду профілактики геймблінгу 29 країн світу; контент-аналіз публікацій ЗМІ щодо випадків комп'ютерної ігроманії неповнолітніх; узагальнення науково-теоретичних і статистичних даних (підрозділи 1.1-1.3, 2.2, 3.1, 3.2);

2) емпіричні - включене спостереження; опитування; анкетування; формалізована бесіда; комплекс психодіагностичних методик для вивчення й оцінки особистісних якостей неповнолітніх комп'ютерних ігроманів (опитувальник Леонгарда-Шмішека; опитувальник EPI Г. Айзенка; методика Г. Шуберта для виявлення схильності до ризику; методика для виявлення агресивності Г. Айзенка; методика А.Н. Орел на визначення схильності до девіантної поведінки; опитувальники Т. Еллєрса) (підрозділ 2.2); метод соціально-психологічного тренінгу (підрозділ 3.2); 3) методи математичної статистики - для кількісно-якісного аналізу одержаних результатів (підрозділ 2.2).

Емпіричну базу дослідження складають: 1) результати контент-аналізу матеріалів ЗМІ за період 2006-2010 рр. щодо випадків геймблінгу неповнолітніх (168 випадків); 2) результати опитування 423 працівників КМСД та ДІМ;

3) результати психодіагностичного вивчення 109 неповнолітніх комп'ютерних ігроманів; 4) результати опитування 58 батьків неповнолітніх геймерів; 5) результати опитування 14 адміністраторів ігрових салонів; 6) результати апробації психологічного тренінгу «Профілактика комп'ютерної ігроманії неповнолітніх» на вибірці, яку склали 29 неповнолітніх.

Наукова новизна одержаних результатів полягає у тому, що:

вперше:

запропоновано авторське визначення поняття геймблінгу (комп'ютерної ігроманії) як нехімічної адикції, що виражається у соціальній дезадаптації через надмірну фіксацію відчуття задоволення від певних видів комп'ютерних ігор;

з'ясовано місце відповідного феномену у структурі девіантної поведінки неповнолітніх поряд з іншими формами нехімічної та хімічної адикції;

відмежовано психологічну характеристику геймблінгу від іншої форми ігрової залежності, якою є лудоманія (залежність від азартних ігор);

встановлено взаємозв'язок між адикцією неповнолітніх від комп'ютерних ігор та вчиненими ними правопорушеннями;

створено психологічний портрет неповнолітнього геймера;

удосконалено:

перелік основних ознак та причин виникнення адикції від комп'ютерних ігор;

систему психопрофілактики комп'ютерної ігроманії неповнолітніх;

дістало подальшого розвитку:

наукові уявлення щодо проблеми психологічної залежності від комп'ютерних ігор, а також особливості особистості неповнолітнього комп'ютерного ігромана;

організаційно-правові підходи до профілактики комп'ютерної ігроманії неповнолітніх;

уявлення щодо впливу надмірного захоплення комп'ютерними іграми на психічне та фізичне здоров'я неповнолітніх;

етапізація формування адикції від комп'ютерних ігор у неповнолітніх.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що матеріали дослідження використовуються:

у практичній діяльності: ЦПП УКЗ ГУМВС України в Черкаській області у вигляді практичних рекомендацій та програми психологічного тренінгу на тему: «Формування комунікативних навичок працівників міліції при спілкуванні з неповнолітніми комп'ютерними ігроманами» (акт впровадження з ЦПП УКЗ ГУМВС України в Черкаській області від 10.08.2010 року); Драбівського навчально-виховного комплексу «Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів ім. С.В. Васильченка - гімназія» у вигляді практичних рекомендацій та програми психологічного тренінгу на тему: «Профілактика комп'ютерної ігроманії неповнолітніх» (акт впровадження від 17.09.2010 року);

у навчально-виховному процесі навчально-наукового інституту підготовки кадрів громадської безпеки та психологічної служби Національної академії внутрішніх справ при викладанні дисциплін «Юридична психологія», «Кримінальна психологія» та «Психологія девіантної поведінки» (акт впровадження з НАВС від 16.12.2010 року).

Розроблені методичні рекомендації для основних суб'єктів профілактичної діяльності щодо комп'ютерної ігроманії неповнолітніх.

Апробація результатів дослідження. Основні положення дисертації викладені у виступах на Всеукраїнських науково-практичних конференціях: «Впровадження тренінгових технологій у підготовку персоналу ОВС» (м. Київ, ННІПКГБПС, 31.10.2008 р.), «Психологічне супроводження оперативно-розшукової діяльності» (м. Київ, КНУВС, 28.11.2008 р.), «Становлення особистості професіонала: перспективи й розвиток» (м. Одеса, ОДУВС, 19.02.2010 р.); Всеукраїнській науково-теоретичній конференції «Філософські, методологічні й психологічні проблеми права» (м. Київ, 23.04.2010 р.); науково-практичній конференції «Девіантна поведінка: соціологічний, психологічний, юридичний аспекти» (м. Харків, 14.03.2009 р.); VI Харківських міжнародних психологічних читаннях, присвячених пам'яті професора О.М. Лактіонова (м. Харків, 16.04.2010 р.); Всеросійскій конференції з юридичної психології «Коченовские чтения: Психология и право в современной России» (м. Москва, 14-16.10.2010 р.).

Публікації. Основні теоретичні та практичні висновки, положення дисертації викладені в 12 наукових працях, 5 з яких опубліковані у фахових виданнях, затверджених Вищою атестаційною комісією України.

Структура дисертації. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, що включають сім підрозділів, висновків, 7 додатків на 76 сторінках, списку використаних джерел (211 найменувань). Основний зміст дисертації викладено на 151 сторінці, текст містить 1 таблицю і 1 рисунок. Повний обсяг роботи становить 247 сторінки.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

У вступі обґрунтовано актуальність обраної теми, охарактеризовано мету, завдання, об'єкт, предмет та методи дослідження; визначено зв'язок роботи із науковими програмами, планами, темами; розкрито наукову новизну, практичне значення та особистий внесок здобувача; представлені дані про впровадження, апробацію та публікації результатів дослідження.

Розділ 1 «Теоретичні аспекти проблеми комп'ютерної ігроманії неповнолітніх» складається із трьох підрозділів і присвячений визначенню поняття комп'ютерної ігроманії неповнолітніх у структурі девіантної поведінки. Окрім того, в ньому розкривається стан проблеми у її методологічному, методичному та прикладному аспектах.

У підрозділі 1.1. «Сутність та основні види девіантної поведінки неповнолітніх» розкрито поняття девіантної поведінки, основні причини її виникнення та види, які притаманні неповнолітнім. При цьому девіантна поведінка неповнолітніх визначається як така, що відхиляється від соціально-культурних норм. Девіації детермінуються різноманіттям об'єктивних і суб'єктивних обставин, які в кожній конкретній ситуації глибоко індивідуальні й специфічні. Основними причинами, що призводять до виникнення девіантної поведінки у неповнолітніх є: соціальна нерівність, соціальна дезадаптація, несприятливі ситуації в сім'ї, кризи перехідного віку, вади системи суспільного виховання.

До основних видів девіантної поведінки неповнолітніх відносять: бродяжництво, сексуальні відхилення, наркотизм, алкоголізм, агресивну поведінку, аутоагресивну поведінку, фобії, вандалізм, комунікативні девіації, аморальну поведінку, нехімічні адикції, зокрема комп'ютерну ігроманію.

Підрозділ 1.2. «Комп'ютерна ігроманія в структурі адиктивної поведінки» присвячений формулюванню поняття «комп'ютерної ігроманії», опису психофізіологічних характеристик неповнолітніх геймерів, а також визначенню стадій адикції від комп'ютерних ігор. Ігроманія розглядається як спосіб зміни психічного стану шляхом надмірної фіксації на задоволенні від певних видів ігор. До основних видів ігроманії належать: геймблінг (комп'ютерна ігроманія) та лудоманія (залежність від азартних ігор). Комп'ютерна ігроманія - це аномальна пристрасть людини до тривалої гри заради зміни свого психічного стану шляхом надмірної фіксації на задоволенні від певних комп'ютерних ігор.

До загальних фізичних і психологічних ознак неповнолітнього геймера нами віднесені: відчування під час гри за комп'ютером збудженості, азарту, ейфорії; неможливість зупинитися; збільшення часу, проведеного за комп'ютером; знецінення найближчих соціальних стосунків; відчуття депресії, тривоги, роздратування за відсутності комп'ютерної гри; приховування від близьких своєї залежності; проблеми із навчанням; нестача грошей на гру; готовність пopушити закон заради коштів; погіршення фізичного здоров'я, а саме: «синдром карпального каналу», сухість в очах, проблеми із зором, безсоння, головні болі, мігрені, болі у спині, порушення постави, надмірна вага, відсутність апетиту, нехтування особистою гігієною. Крім того неповнолітні, які занадто захоплюються комп'ютерними іграми, отримують психологічні травми, пов'язані із жорстоким сюжетом та змістом комп'ютерних ігор. Адикція неповнолітніх від комп'ютерних ігор включає три стадії: 1) легка захопленість; 2) захопленість; 3) залежність.

У підрозділі 1.3. «Комп'ютерна ігроманія як чинник правопорушень неповнолітніх» описано негативний вплив комп'ютерних ігор насильницького змісту на психічне здоров'я неповнолітніх та представлено схему найбільш ймовірних зв'язків комп'ютерної ігроманії із вчиненими правопорушеннями. Доведено, що неповнолітні геймери заради заволодіння коштами на гру вдаються до різного роду правопорушень. Із загальної маси комп'ютерних ігор варто виділити такі, що містять суттєві компоненти насильства, які на рівні соціальних (зокрема - антисоціальних) установок трансформуються у психологічну готовність неповнолітніх застосовувати агресію. При цьому варто розрізняти агресивну поведінку геймерів за такими напрямами: агресія як компенсаторний механізм і агресія як розгальмована сценаріями комп'ютерних ігор готовність задовольнити власні нагальні потреби (зокрема, у коштах для продовження гри). В обох випадках агресія має інструментальну функцію, однак, виходячи з аналізу наслідків, її варто розрізняти на основі формування антисоціальної спрямованості (делінквентності).

На основі експертної оцінки даної категорії осіб, працівниками КМСД та ДІМ, батьками ігроманів, адміністраторами комп'ютерних клубів та в результаті аналізу наукових публікацій у роботі запропоновано схему найбільш ймовірних зв'язків комп'ютерної ігроманії із вчиненням певних типів правопорушень:

а) корисливі правопорушення (крадіжки грошей та коштовностей у сім'ї, друзів та ін.); б) корисливо-насильницькі правопорушення (агресія щодо осіб із найближчого соціального оточення, які не дають гроші чи заважають заволодінню ними; розбої та пограбування; здирництво серед однолітків та молодших); в) насильницькі правопорушення (компенсаторні насильницькі дії, коли неповнолітні відтворюють поведінку віртуальних героїв у реальному житті).

Розділ 2. «Емпіричне дослідження особливостей комп'ютерної ігроманії неповнолітніх» складається із двох підрозділів і присвячений емпіричному дослідженню комп'ютерної ігроманії, результатом якого стало створення психологічного портрету неповнолітнього геймера.

У підрозділі 2.1 «Методичний апарат, процедура та вибірка дослідження» висвітлено методи емпіричного дослідження. При вивченні проблеми адикції неповнолітніх геймерів розроблені та апробовані авторські анкетні опитувальники для експертної оцінки (працівниками КМСД та родичами геймерів). На основі узагальненого теоретичного аналізу та результатів власних спостережень обґрунтовано оптимальний психодіагностичний інструментарій та сформована вибірка. Емпіричне дослідження комп'ютерної ігроманії неповнолітніх включає три етапи.

На першому етапі здійснено опрацювання літературних джерел, нормативно-правових актів та проведений контент-аналіз випадків комп'ютерної ігроманії, висвітлених у ЗМІ. Всього виявлено та проаналізовано 168 випадків негативного впливу надмірного захоплення комп'ютерними іграми на психічне і фізичне здоров'я неповнолітніх.

На другому - опитування за спеціально розробленою анкетою та вибіркові індивідуальні бесіди із 423 працівниками міліції, які представляли служби ДІМ і КМСД. Поряд із цим проведено психодіагностичне обстеження 109 неповнолітніх геймерів із різних областей України за складеною батареєю методик. Згідно з результатами дослідження серед неповнолітніх геймерів, які захоплюються іграми з жорстокими сюжетами, відсоткова частка хлопців становить 96 %, дівчат - 4 %. Більшість геймерів відвідують комп'ютерні клуби щоденно - 58 %. При цьому 51 % неповнолітніх геймерів у середньому за грою проводять не менше 4-7 годин на добу. Здійснено опитування 58 батьків неповнолітніх геймерів за спеціально розробленою анкетою та проведено індивідуальні бесіди з 14 адміністраторами комп'ютерних клубів стосовно проблеми ігроманії неповнолітніх.

На останньому етапі дослідження на основі проведеного констатуючого експерименту нами були виокремленні провідні детермінанти ігрової залежності, що дало підстави розробити подальшу програму формуючого експерименту, метою якого стало створення, апробація та впровадження авторської тренінгової програми попередження ігрової залежності неповнолітніх.

У підрозділі 2.2. «Інтерпретація результатів дослідження» представлені підсумки проведеного емпіричного дослідження проблеми адикції геймерів, результатом якого є складення психологічного портрету неповнолітнього комп'ютерного ігромана; досліджено особистісні якості неповнолітнього геймера та встановлено кореляційні зв'язки особистісних рис респондентів із певними видами девіантної поведінки.

Згідно з результатами експериментального дослідження комп'ютерні ігромани за усередненим профілем характеризуються тривожністю, застряганням, схильністю до адиктивної поведінки, слабким контролем емоційних реакцій, схильністю до заперечення норм і правил та делінквентної поведінки, високим рівнем мотивації уникнення невдач.

За допомогою математико-статистичної обробки було виокремлено провідні кореляційні зв'язки, завдяки яким з'ясовані провідні індивідуально-психологічні особливості геймерів. Така залежність зумовлена домінуванням відчуття постійної пригніченості, незадоволеності, відчаю у реальному житті, в той час як відчуття радості та щастя виникає лише у віртуальності. Так, схильність до адиктивної поведінки пов'язана зі схильністю до делінквенції через зниження самоконтролю власних емоційних реакцій, що на тлі нереалізованої демонстративності компенсується у комп'ютерних іграх. Комунікативний дефіцит компенсується шляхом постійного спілкування геймерів у чатах та у процесі ігор, що пояснює низьку соціальну активність неповнолітнього геймера, який повністю реалізується лише у комп'ютерній грі.

Особи, які не схильні до адиктивної поведінки, мають зворотні тенденції: не схильні до делінквентної поведінки та заперечення норм і правил, характеризуються достатнім емоційним самоконтролем, недемонстративні, активні, недистимічні, зорієнтовані на соціальні очікування відповідно до загальноприйнятих цінностей та норм.

З'ясовано, що 83 % респондентів - інтроверти з різним ступенем вираженості, отже, інтроверсія є провідною рисою неповнолітніх геймерів.

На основі проведеного емпіричного дослідження був створений психологічний портрет неповнолітнього геймера, який містить наступні складові: найчастіше це особи чоловічої статі; вихідці з неповних, неблагополучних родин, взаємини в яких характеризуються байдужими, відчуженими та недовірливими стосунками; кошти для комп'ютерних розваг отримують від батьків або вчиняють дрібні злочини; бажання до навчання виражене слабко, або перекривається потребою в ігровій діяльності; мають шкідливі звички; зловживають психостимулюючими засобами; словниковий запас бідний; у реальному житті - вигнанці, не будують планів на майбутнє (ні близьких, ні далеких); нещирі, марнотратні, при прийнятті якогось рішення схильні до коливань; інфантильні, мають слабко виражену саморегуляцію; з появою найменших труднощів пасують, не доводять жодну справу до кінця, тому слова розходяться з діями; притаманні такі акцентуації характеру, як тривожність і застрягання; інтроверти; належать до ситуативно-ризикованого типу; характеризуються високим рівнем мотивації уникнення невдач; агресивність проявляють вибірково; схильні до негативізму, ескейпизму, ілюзорно-компенсаторного способу вирішення проблем. Провідною особливістю дівчат-геймерів є мускулінність на тлі вищеописаного профілю.

Розділ 3. «Напрямки та суб'єкти психопрофілактики комп'ютерної ігроманії неповнолітніх» складається із двох підрозділів, в яких розкриваються теоретичні та практичні засади психопрофілактики комп'ютерної ігроманії неповнолітніх.

У підрозділі 3.1. «Система профілактики комп'ютерної ігроманії неповнолітніх» сформульовано робоче поняття профілактики комп'ютерної ігроманії неповнолітніх; визначено суб'єктів такої діяльності, для яких розроблені методичні рекомендації. Загалом, профілактика комп'ютерної ігроманії неповнолітніх - це комплекс заходів, спрямованих на попередження відхилень у неповнолітніх від соціально прийнятної поведінки шляхом запобігання виникнення адикції від комп'ютерних ігор.

Доведено, що суб'єктами профілактики є: а) батьки неповнолітніх геймерів; б) педагоги навчальних закладів; в) практичні психологи, у тому числі й шкільні психологи; г) працівники соціальних служб; д) працівники органів внутрішніх справ; е) представники органів державної влади.

Для кожної із перелічених категорій осіб розроблені авторські методичні рекомендації по профілактиці комп'ютерної ігроманії неповнолітніх. Увесь комплекс профілактичних заходів у залежності від суб'єкту психопрофілактики комп'ютерної ігроманії неповнолітніх було умовно поділено на чотири основні групи (найближче соціальне оточення геймерів (родичі), педагоги та психологи, працівники КМСД та ДІМ, представники органів державної влади у справах дітей), а за формою визначено: первинну, вторинну і третинну психопрофілактику (залежно від етапу її реалізації).

У підрозділі 3.2. «Психологічний тренінг як засіб підготовки до профілактичної діяльності» обґрунтовано ефективність психологічного тренінгу як засобу психопрофілактики; описано авторський тренінг; представлено результати його апробації. З метою профілактики психологічної залежності неповнолітніх від комп'ютерних ігор розроблений тренінг на тему «Профілактика комп'ютерної ігроманії неповнолітніх». Процедура реалізації тренінгової програми включала п'ятиденну структуру позакласної психопрофілактичної групової роботи. Кожен день, відповідно до мети, після встановлення ефективного рапорту, включав виконання тематичних вправ із наступним підведенням підсумку та обговоренням одержаних результатів.

Для дослідження стійкості одержаних результатів ретест був проведений не одразу після завершення профілактичного тренінгу, а через три місяці. Це дало змогу переконатися в ефективності проведеної профілактичної роботи та впевнитися у виправданості підбору даного комплексу тренінгових вправ. Зокрема, підвищилися відкритість, педантичність, стабільність, активність, екзальтованість, емотивність, комунікативність, схильність до самоконтролю емоцій, готовність до виправданого соціального ризику, мотивація досягнення успіху. В той же час знизилися показники схильності до заперечення соціальних норм, адиктивної, агресивної, аутоагресивної та делінквентної поведінки на тлі зниження показника мотивації уникнення невдач.

Результати кінцевого опитування визначили ступінь ефективності даного тренінгу та дали можливість зробити висновок, що тренінгові вправи вплинули на ставлення неповнолітніх до комп'ютерних ігор, дозволили краще пізнати свій внутрішній світ, урізноманітнити проведення дозвілля, навчитися будувати плани на майбутнє тощо. Результати формуючого експерименту продемонстрували низку позитивних зрушень провідних особистісних якостей, пов'язаних із попередження виникнення та формування ігрової залежності, що дало підстави впровадити даний тренінг у практичну діяльність.

ВИСНОВКИ

У висновках наведено результати проведеного теоретичного та емпіричного дослідження проблеми комп'ютерної ігроманії неповнолітніх:

Девіантна поведінка неповнолітніх - це поведінка, яка в результаті неспроможності підлітка адаптуватися до навколишнього середовища, відхиляється від загальноприйнятих норм. Основними видами девіантної поведінки неповнолітніх є: бродяжництво, адиктивна поведінка (в тому числі і комп'ютерна ігроманія), агресивна поведінка, аутоагресивна поведінка, вандалізм, нав'язливі страхи, дисморфобії, сексуальні відхилення, комунікативні девіації, порушення харчової поведінки. Прояви девіантної поведінки завжди детермінуються різноманіттям причин, об'єктивних і суб'єктивних обставин, які в кожній конкретній ситуації глибоко індивідуальні і специфічні.

Проблема психологічної залежності неповнолітніх від комп'ютерних ігор на сьогодні є гостро актуальною у практичному плані і недостатньо вивченою у науковому. Комп'ютерну ігроманію пропонується тлумачити як аномальну пристрасть людини до тривалої гри за комп'ютером заради зміни свого психічного стану шляхом надмірної фіксації на задоволенні від певних видів комп'ютерних ігор.

Основними соціальними та психологічними чинниками геймблінгу неповнолітніх є: соціальне оточення, референтна група, що сприяє залученню до ігор; доступність комп'ютерних клубів; широка пропаганда ігор із жорстокими сюжетами; недостатній контроль із боку батьків; незайнятість, нудьга; можливість власноруч вибудовувати хід гри, що дозволяє максимально компенсувати приховані потреби; самореалізація, відчуття «віртуального» лідерства, що є неможливим у реальному житті; відчуття «безпрограшності» та ризику незалежно від результату гри; ефект «новизни» комп'ютерної гри.

Негативний вплив комп'ютерних ігор на особистість неповнолітнього проявляється у погіршенні стану фізичного і психічного здоров'я, поганому навчанні, фізичній нерозвиненості, проблемах у комунікативній сфері, вчиненні правопорушень та злочинів з метою здобуття коштів для комп'ютерних розваг.

На підставі проведеного багатовекторного наукового аналізу, розроблено схему найбільш ймовірних зв'язків комп'ютерної ігроманії із вчиненням певних типів правопорушень: а) корисливі правопорушення (крадіжки грошей та коштовностей у сім'ї, друзів та ін.); б) корисливо-насильницькі правопорушення (агресія щодо осіб із найближчого соціального оточення, які не дають гроші чи заважають заволодінню ними; розбої та пограбування; здирництво серед однолітків та молодших); в) насильницькі правопорушення (компенсаторні насильницькі дії, коли неповнолітні відтворюють поведінку віртуальних героїв у реальному житті).

Емпіричне дослідження дозволило встановити, що більшість комп'ютерних ігроманів - особи чоловічої статі 96 % (натомість дівчат - 4 %); 58 % геймерів відвідують комп'ютерні клуби щоденно, при цьому 51 % в середньому за грою проводять не менше 5,5 годин на добу; представники переважно із неповних, неблагополучних сімей, взаємини в яких характеризуються відчуженими стосунками між членами родини; джерелом матеріального доходу для комп'ютерних розваг є кишенькові гроші, отримані від родичів (у середньому батьки дають 13,5 грн. на добу), або кошти, отримані злочинним шляхом; нехтують шкільною освітою; словниковий запас бідний; мають шкідливі звички:

72 % - паління, 27 % - вживання алкогольних напоїв, 9 % - наркотичних речовин, 88 % - психостимулюючих напоїв; у повсякденному житті часто є вигнанцями, тому коло спілкування обмежується такими самими геймерами; 12 % - входять до складу гільдій - сукупності «професійних» ігроманів у рамках певної гри.

У психологічному плані нещирі (65,2 %), характеризуються підвищеною тривожністю (63 %), застряганням (59 %), інтровертованістю (83 %), високими показниками мотивації уникнення невдач (61 %), схильністю до заперечення норм і правил (54 %), адиктивною (65 %) та делінквентною поведінкою (62 %), марнотратні через інфантильність, не доводять жодну справу до кінця, схильністю до коливань.

Профілактика комп'ютерної ігроманії неповнолітніх - це комплекс заходів, спрямованих на недопущення відхилень у неповнолітніх від соціально прийнятної поведінки шляхом попередження виникнення адикції від комп'ютерних ігор. Через відсутність дієвих вітчизняних профілактичних програм нами запропоновані методичні рекомендації по групах заходів залежно від суб'єкта профілактичної діяльності: 1) заходи соціальної профілактики на рівні держави (Міністерство у справах сім'ї, молоді і спорту, власники та адміністратори ігрових залів); 2) заходи профілактичної роботи, які спрямовані на здійснення контролю за дотриманням вимог функціонування комп'ютерних клубів щодо неповнолітніх, які формують групу ризику психологічної залежності від комп'ютерних ігор (працівники КМСД і ДІМ); 3) заходи безпосереднього соціального оточення (Український НМЦ практичної психології і соціальної роботи НАПН і МОН України, вихователі, педагоги, шкільні психологи); 4) заходи, що здійснюються в сімейному оточенні (батьки). Самі ж заходи профілактики комп'ютерної ігроманії неповнолітніх включають первинну, вторинну і третинну профілактику.

Розроблено та апробовано психологічний тренінг для неповнолітніх комп'ютерних ігроманів «Профілактика комп'ютерної ігроманії неповнолітніх».

У результаті проведення тренінгу у неповнолітніх підвищилися відкритість, педантичність, стабільність, активність, екзальтованість, емотивність, комунікативність, схильність до самоконтролю емоцій, готовність до виправданого соціального ризику, мотивація досягнення успіху. Результати ретесту свідчать про ефективність запропонованої тренінгової програми.

Коло питань, що розглядалися у дисертації, не вичерпує проблему комп'ютерної ігроманії неповнолітніх. Перспективними напрямами подальших наукових пошуків визначено: поглиблення уявлень про вікові та гендерні аспекти психологічної залежності від комп'ютерних ігор, створення спеціальних психокорекційних методик із метою попередження комп'ютерної ігроманії неповнолітніх, розробка методів саморегуляції у межах профілактики негативних наслідків адикції від комп'ютерних ігор.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ АВТОРОМ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Федоренко Л. М. Комп'ютерна ігроманія як чинник правопорушень неповнолітніх / Л. М. Федоренко // Актуальні проблеми психології : Психологія навчання. Генетична психологія. Медична психологія / за ред. С. Д. Максименка. - К. : ДП «Інформаційно-аналітичне агенство», 2008. - Т. Х, вип. 9. - C. 485-497.

Федоренко Л. М. Комп'ютерна ігроманія неповнолітніх : ознаки, причини, наслідки / Л. М. Федоренко // Юридична психологія та педагогіка. - К. : КНУВС, 2008. - Вип. 2 (4). - C. 115-124.

Федоренко Л. М. Комп'ютерна ігроманія неповнолітніх очима юридичного психолога /Л. М. Федоренко // Практична психологія та соціальна робота. - 2009. - № 11. - С. 72-76.

Федоренко Л. М. Психологічний портрет неповнолітнього комп'ютерного ігромана / Л. М. Федоренко // Юридична психологія та педагогіка. - К. : КНУВС, 2010. - Вип. 2. - C. 252-263.

Федоренко Л. М. Система профілактики комп'ютерної ігроманії неповнолітніх / Л. М. Федоренко // Збірник наукових праць Інституту психології імені Г. С. Костюка НАПН України / за ред. С. Д. Максименка. - К., 2011. - Т. ХІІІ, ч. 1. - С. 407-414.

Федоренко Л. М. Профілактика та корекція комп'ютерної ігроманії неповнолітніх / Л. М. Федоренко // Матеріали ІІІ Всеукр. наук.-практ. конф. «Впровадження тренінгових технологій у підготовку персоналу ОВС», (Київ, 31 жовт. 2008 р.). - К. : КНУВС, 2008. - С. 141-143.

Федоренко Л.М. Комп'ютерна ігроманія як фактор вчинення злочинів неповнолітніми / Л. М. Федоренко // Матеріали Всеукр. наук.-практ. конф., присвяченій пам'яті професора Я. Ю. Кондрат'єва «Психологічне супроводження оперативно-розшукової діяльності», (Київ, 28 листоп. 2008 р.). - К. : КНУВС,

2008. - С. 71-73.

Федоренко Л. М. Комп'ютерна ігроманія як вид девіантної поведінки

/ Л. М. Федоренко // Матеріали наук.-практ. конф. «Девіантна поведінка: соціологічний, психологічний, юридичний аспекти», (Харків, 14 берез. 2009 р.). -

Х. : ХНУВС, 2009. - С. 44-46.

Федоренко Л. М. Психологічний тренінг як засіб підготовки до профілактичної діяльності / Л. М. Федоренко // Матеріали Всеукр. наук.-практ. конф. «Становлення особистості професіонала: перспективи й розвиток» (19 лют. 2010 р.). - Одеса : ОДУВС, 2010. - С. 385-387.

Федоренко Л. М. Психологічні особливості неповнолітнього комп'ютерного ігромана / Л. М. Федоренко // Матеріали VI Харківських міжнар. психологічних читань, присвячених пам'яті професора О. М. Лактіонова «Психологія у суспільстві, що трансформується», 16 квіт. 2010 р. - Х. : ХНУ ім. В. Н. Каразіна, 2010. - С. 498-503.

Федоренко Л. М. Система психопрофілактики комп'ютерної ігроманії неповнолітніх / Л. М. Федоренко // Матеріали ІІІ Всеукр. наук.-теор. конф. «Філософські, методологічні й психологічні проблеми права», (Київ 23 квіт. 2010 р.). - К. : КНУВС, 2010. - С. 239-240.

Медведєв В. С. Психолого-правовая характеристика несовершеннолетнего комп'ютерного игромана / В. С. Медведєв, Л. М. Федоренко // Материалы Всерос. конф. по юридической психологии с междунар. участием «Коченовские чтения “Психология и право в современной России”», (14-16 октяб. 2010 г.). - М. : МГППУ, 2010. - С. 129-131.

АНОТАЦІЯ

Федоренко Л. М. Психологічні засади профілактики комп'ютерної ігроманії неповнолітніх. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук за спеціальністю 19.00.06 - юридична психологія. - Національна академія внутрішніх справ. - Київ, 2011.

Дисертація є першим в Україні комплексним монографічним дослідженням, присвяченим вивченню проблеми комп'ютерної ігроманії неповнолітніх, психологічних детермінант, що її зумовлюють, із розробленням науково обґрунтованих психологічних засад профілактики даного явища. Досліджено сутність поняття «комп'ютерна ігроманія неповнолітніх» та охарактеризовано зазначений феномен у психолого-юридичному аспекті. Визначено стадії психологічної залежності від комп'ютерних ігор та встановлено взаємозв'язки між комп'ютерною ігроманією неповнолітніх і вчиненими ними правопорушеннями. На основі проведеного емпіричного дослідження складено психологічний портрет неповнолітнього геймера.

Висвітлено напрями та зміст профілактичної діяльності, розроблено психопрофілактичну програму та психолого-педагогічні рекомендації для підвищення ефективності її попередження. З метою попередження геймблінгу розроблено та апробовано психологічний тренінг «Профілактика комп'ютерної ігроманії неповнолітніх» на групі школярів у складі 29 осіб.

Ключові слова: девіантна поведінка, адикція, комп'ютерна ігроманія, неповнолітній, психологічна характеристика геймера, профілактика.

АННОТАЦИЯ

Федоренко Л. Н. Психологические основы профилактики компьютерной игромании несовершеннолетних. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата психологических наук по специальности 19.00.06 - юридическая психология. - Национальная академии внутренних дел. - Киев, 2011.

Диссертация является первым в Украине комплексным монографическим исследованием, посвященным изучению проблемы компьютерной игромании несовершеннолетних, ее психологических детерминант, с разработкой научно обоснованных психологических основ профилактики данного явления.

Исследована сущность понятия «компьютерная игромания несовершеннолетних» и дана психолого-юридическая характеристика указанного феномена. Компьютерную игроманию предлагается толковать как аномальное пристрастие человека к длительной игре с целью изменения своего психического состояния путем чрезмерной фиксации на получении удовольствия от определенных видов компьютерных игр.

Выделены основные социальные и психологические факторы, которые сопутствуют возникновению психологической зависимости несовершеннолетнего от компьютерных игр: социальное окружение, референтная группа; доступность компьютерных клубов; широкая пропаганда игр экспансивного содержания; недостаточный контроль со стороны родителей; незанятость, скука; возможность собственноручно выстраивать ход игры, что позволяет максимально компенсировать скрытые потребности; самореализация, чувство «виртуального» лидерства; ощущение «безпроиграшности» и риска независимо от результата игры; эффект «новизны» компьютерной игры.

Определены стадии психологической зависимости от компьютерных игр и установлены взаимосвязи между компьютерной геймблингом несовершеннолетних и типами совершенных ими правонарушений: а) корыстные преступления (кражи денег и драгоценностей в семье, у друзей и др.); б) корыстно-насильственные преступления (агрессия по отношению к лицам, которые не дают денег или мешают завладению ими; разбои и ограбления с целью завладения средствами; вымогательство среди сверстников и младших; в) насильственные преступления (компенсаторные агрессивные действия, когда несовершеннолетний имитирует жестокие сюжеты игр).

Результаты эмпирического исследования дали возможность составить психологический портрет несовершеннолетнего геймера, который включает общую и собственно психологическую характеристику. Усредненный профиль показывает, что несовершеннолетнему игроману характерны повышенная тревожность, застревание, замкнутость, интровертированность, высокие показатели мотивации избегания неудач, склонность к преодолению норм и правил, аддиктивному и делинквентному поведениию.

Освещены направления и содержание профилактической деятельности, разработана психопрофилактическая программа и психолого-педагогические рекомендации для повышения эффективности предупреждения развития психологической зависимости от компьютерных игр.

Автором предложены методические рекомендации по группам мероприятий в зависимости от субъекта профилактической деятельности: 1) меры социальной профилактики на уровне государства; 2) меры профилактической работы, направленные на осуществление контроля за соблюдением требований функционирования компьютерных клубов в отношении несовершеннолетних, которые формируют группу риска психологической зависимости от компьютерных игр; 3) меры на уровне непосредственного социального окружения;

4) мероприятия, осуществляемые в семейном окружении.

Сами меры профилактики компьютерной игромании несовершеннолетних включают первичную, вторичную и третичную профилактику.

С целью профилактики компьютерной игромании разработан и апробирован психологический тренинг «Профилактика компьютерной игромании несовершеннолетних».

В результате проведения тренинга у несовершеннолетних повысились открытость, педантичность, стабильность, активность, экзальтированность, эмотивность, коммуникативность, склонность к самоконтролю эмоций, готовность к оправданному социальному риску, мотивация достижения успеха. Результаты ретеста свидетельствуют об эффективности предложенной тренинговой программы.

Ключовые слова: девиантное поведение, аддикция, компъютерная игромания, несовершеннолетний, психологическая характеристика геймера, профилактика.

SUMMARY

Fedorenko L. M. The psychological aspects of the prophylaxis of computer gambling of minors. - Manuscript.

Dissertation for the scientific degree of candidate of Psychological sciences in speciality 19.00.06 - Law Psychology. - The National Academy of Internal Affairs. - Kyiv, 2011.

Dissertation is the first complex monographic research in Ukraine, devoted to the problem of computer gambling of minors, psychological determinants that stipulate it with the development of scientifically grounded psychological basis of the prophylaxis of this phenomenon.

The substance of the notion of «computer gambling of minors» is investigated and characterized in the psychological legal aspect.

The stages of psychological dependence of computer games are defined and the relationships between computer gambling of minors and the crimes committed by them are determined.

On the basis of the conducted empiric research the psychological portrait of a minor gamer is made.

The tendencies and the substance of the prophylactic activity are lightened, the psychological prophylactic program and psychological pedagogical recommendations are worked out for the increase of efficiency of its prevention.

With the aim of prevention of gambling the psychological training «The prophylaxis of computer gambling of minors» is developed and approved on the base of the group of 29 schoolchildren.

Key word: deviant behavior, addiction, computer gambling, minor, psychological characteristic, prophylaxis.

Размещено на Allbest.ru