Размещено на http://www.allbest.ru/

Національна академія педагогічних наук України

Інститут психології імені Г.С. Костюка

УДК 159.954.2:378.091.212 (043.3)

19.00.07 - педагогічна та вікова психологія

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук

Психологічні особливості формування літературної творчої уяви

Мрака Наталія Миколаївна

Київ - 2011

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Інституті психології імені Г.С. Костюка НАПН України, лабораторія психології навчання ім. І.О. Синиці.

Науковий керівник: доктор психологічних наук, доцент Жигайло Наталія Ігорівна, Львівський національний університет імені Івана Франка Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України, кафедра менеджменту, професор.

Офіційні опоненти:

- доктор психологічних наук, доцент Клименко Віктор Васильович, Відкритий міжнародний університет розвитку людини "Україна" (м. Київ), кафедра психології, професор;

- кандидат психологічних наук, доцент Папуча Микола Васильович, Ніжинський державний університет імені Миколи Гоголя Міністерства освіти та науки, молоді та спорту; кафедра загальної та практичної психології, завідувач.

Захист відбудеться "27" жовтня 2011 року об 11 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д.26.453.01 в Інституті психології імені Г.С. Костюка НАПН України за адресою: 01033, м. Київ, 33, вул. Паньківська, 2.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Інституту психології імені Г.С. Костюка НАПН України.

Автореферат розіслано "24" вересня 2011 року.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради В.Л. Зливков.

Анотація

Мрака Н.М. Психологічні особливості формування літературної творчої уяви. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук зі спеціальності 19.00.07 - вікова та педагогічна психологія. - Інститут психології імені Г. С. Костюка НАПН України. - Київ, 2011.

У дисертації проаналізовано закономірності формування літературної творчої уяви студентів ВНЗ в умовах навчальної діяльності. Простежено також зв'язок творчої літературної уяви з психічними процесами - сприйманням, мисленням, пізнанням, емоціями та відчуттями. Охарактеризовано специфіку функціонування літературної уяви як спроби самоствердження молоді у творчій діяльності. З'ясовано роль мистецьких цінностей як умови становлення творчої особистості. Здійснено психологічний теоретико-методологічний аналіз проблеми формування творчої літературної уяви студентів ВНЗ. Розроблено діагностичну систему для визначення особливостей та динаміки літературної творчої уяви студентів. Літературна творча уява за своїми якісними особливостями та функціональними виявами є відносно самостійним різновидом уяви. Тому її успішний розвиток можливий лише в випадках втілення відповідної літературно-творчої діяльності.

Розроблено й апробовано програму тренінгу розвитку творчої уяви та активізації творчого потенціалу, яка містить: вправи на візуалізацію, асоціативні вправи; завдання творчого характеру (створення есе, написання притч, із запропонованим набором метафор; написання літературних творів під супровід прослуховування музики та споглядання картин). Визначено, що формування творчої уяви студентської молоді в умовах літературно-творчої діяльності буде ефективнішим, якщо: створені передумови до нагромадження образних і вербальних уявлень у процесі творчого сприйняття кращих зразків художньої прози й поезії; забезпечена можливість оволодіння й удосконалювання застосування психологічних механізмів аглютинації, акцентування, гіперболізації, схематизації й образного узагальнення.

Ключові слова: літературна творча уява, психологія літературного тексту, творча особистість, допитливість, естетична спрямованість, гнучкість уяви, оригінальність.

Аннотация

Мрака Н.М. Психологические особенности формирования литературного творческого воображения. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата психологических наук по специальности 19.00.07 - возрастная и педагогическая психология. - Институт психологии имени Г.С. Костюка НАПН Украины. - Киев, 2011.

В диссертации исследовано литературное творческое воображение студентов высших учебных заведений. При этом учитывались закономерности его формирования в условиях учебной деятельности. Прослежена также связь литературного творческого воображения с психическими процессами - восприятием, мышлением, познанием, эмоциями и ощущениями. Охарактеризована специфика функционирования литературного воображения как форма самоутверждения в творческой деятельности. Осуществлен теоретико-методологический анализ проблемы формирования литературного творческого воображения у студентов ВУЗов.

Разработана диагностическая система для определения особенностей и динамики становления литературного творческого воображения студентов. Доказано, что творческое воображение - это познавательный процесс, который играет важную роль в литературной деятельности личности. Процесс создания новых оригинальных образов возможен лишь при условии усвоения свободных от стереотипных внушений произведений литературы. Воображение играет существенную роль в каждом творческом процессе. Ценность литературного воображения заключается прежде всего в способности быть пластическим носителем идейного содержания; в создании новой ситуации не путем нарушения, а при условии сохранения основных требований жизненной реальности. Творческое воображение предполагает создание образа, ситуации, признаки, которые не имеют аналогов. Путь к успеху в творческой деятельности лежит в отыскании своего индивидуального стиля создания образов литературы, наделенных характерными особенностями.

Творческое литературное воображение имеет исключительное значение для осуществления деятельности и формируется в литературной деятельности. Кроме того, продукты творческого воображения (литературные образы) используются как средство диагностики личности. Установлено, что главными составляющими эффективной реализации программы развития творческого воображения есть: системная диагностико-коррекционная творческая работа со студентами с использованием специальных тренинговых упражнений; наполнение творческим содержанием учебных дисциплин общественно-гуманитарного цикла; соответствующая организация внелекционного времени студентов; организация среды ВНЗ.

Доказано, что литературное творческое воображение по своим качественным особенностям и функциональным проявлениям является относительно самостоятельной разновидностью воображения. Поэтому его успешное развитие возможно лишь в случаях воплощения соответствующей литературно-творческой деятельности.

Разработана и апробирована "Программа тренинга развития творческого воображения и активизации творческого потенциала". Определено, что формирование творческого воображения студенческой молодежи в условиях литературно-творческой деятельности будет эффективнее, если: созданы предпосылки к освоению образных и вербальных представлений лучших образцов художественной прозы и поэзии; обеспечена возможность овладения и совершенствования применения психологических составляющих - агглютинации, акцентирования, гиперболизации, схематизации и образного обобщения.

Ключевые слова: творческое литературное воображение, психология литературного текста, творческая личность, любознательность, эстетичная направленность, гибкость воображения, оригинальность.

Annotation

Mraka N.M. Psychological characteristics of formation of literary creative imagination. - The Manuscript.

The dissertation for the degree of the candidate of psychological sciences in the specialty 19.00.07 - pedagogical and age psychology. - G.S. Kostyuk Institute of Psychology of Ukraine NAPS. - Kyiv, 2011.

In the thesis the creative literary imagination of students of higher educational institutions is analysed. Laws of its formation in the conditions of educational activity were thus considered. Communication of creative literary imagination with mental processes - perception, thinking, knowledge, emotions and sensations is tracked also. Specifcity of functioning of literary imagination is characterized considering self-affrmation attempts in creative activity. The role of artistic values as a condition of becoming creative personality is found. The psychological theoretical and methodological analysis of the problems of creative literary imagination of university students is carried out.

The diagnostic system is developed for defnition of features and dynamics of creative literary imagination of students. It is proved that the creative imagination is an important informative process which will play an important role in literary activity of the creative person. Process of creation of new original images is possible only under condition of mastering of free literary works from stereotypic suggestions.

The training program of development of creative imagination and activation of the creative potential is developed and approved. It is defned that formation of creative imagination of student's youth in the conditions of literary and creative activity will be more effective if there are conditions for accumulation of imagery and verbal representations in creative process of perception of the best samples of art prose and poetry; provided the opportunity to master and to improve the application of mechanisms of agglutination, accentuation, hyperbole , a schematization and fgurative generalization.

Keywords: creative literary imagination, psychology of the literary text, the creative person, inquisitiveness, an esthetic orientation, fexibility of imagination, originality.

1. Загальна характеристика роботи

Актуальність дослідження. Вектор сучасної психології скерований на розвиток творчої особистості. Творчість - необхідна умова повноцінного життя людини, яка сприяє її становленню як творця і проектувальника власної долі, особистості з високим рівнем культури і духовності.

Формування творчої літературної уяви займає вагоме місце на шляху становлення творчої особистості, зокрема творча студентська молодь, намагаючись реалізувати своє "Я", шукає ефективні засоби для цього. Роль творчої уяви при цьому полягає у перетворенні реальної дійсності в образ, як кінцевого результату узагальнень великої кількості вражень, пропущених через свідомість творчої особистості.

Соціально-політичні тенденції в галузі освіти зумовлюють необхідність розвитку творчої особистості, яка володіє здатністю ефективно вирішувати нові життєві проблеми.

У зв'язку із цим перед вищими навчальними закладами постає важливе завдання - розвитку творчого потенціалу студентів з урахуванням психологічних закономірностей всієї системи пізнавальних процесів.

Дослідження проблем, пов'язаних з творчою уявою привертали увагу багатьох дослідників, найпомітніший вклад внесли - Г.О. Балл, В.В. Боришевський, Л.С. Виготський, В.А. Роменець, Н.І. Жигайло, В.Л. Зливков, В.В. Клименко, О.А. Кривопишина, С.Д. Максименко, В.О. Моляко, В.В. Москаленко, Н.В. Медведєва, М.В. Папуча, Н.В. Чепелєва. Проблема розвитку уяви і творчості у вітчизняній науці досліджувалася у зв'язку з розвитком творчих здібностей у пізнавальній і емоційно-вольовій сфері (Л.А. Венгер, М. В. Вовчик-Блакитна, С.І. Волощук, О.М. Дяченко, В.В. Давидов, О.В. Запорожець, Г.С. Костюк, С.Є. Кулачківська); в ігровій діяльності (Л.В. Артемова, Р.Й. Жуковська, Д.Б. Ельконін, Р.А. Іванкова, Н.О. Короткова, О.М. Леонтьєв, Н.Я. Михайленко, В.О. Проскура); формування творчості в різних видах художньої діяльності (М.П. Арнаудов, С.В. Акішев, Е.В. Бєлкіна, Н.О. Ветлугіна, О.О. Дронова, Т.Г. Казакова, В.М. Кучерова, С.В. Ласунова, В.С. Мухіна, Т.Г. Постоян, М.М. Рибакова, О.С. Ушакова, Л.І. Фесенко та ін.).

В той же час проблема використання міжпредметно-зорієнтованого підходу до розвитку творчої уяви у студентів повною мірою ще не знайшла свого втілення в роботах дослідників. Саме це і зумовило вибір теми нашого дисертаційного дослідження "Психологічні особливості формування літературної творчої уяви студентської молоді".

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертаційного дослідження входить до комплексної теми лабораторії психології навчання ім. І.О. Синиці Інституту психології імені Г.С. Костюка НАПН України "Психологічні чинники самодетермінації особистості в освітньому просторі" (номер держреєстрації 0109U000558). Тема дисертаційного дослідження затверджена на засіданні Вченої ради Інституту психології імені Г.С. Костюка (протокол №1 від 29 січня 2009 р.) та узгоджена на засіданні бюро Міжвідомчої ради з координації наукових досліджень з педагогічних і психологічних наук в Україні (протокол №2 від 31 березня 2009 р.).

Об'єкт роботи - літературна творча уява студентів вищих навчальних закладів.

Предметом дисертаційної студії є психологічні особливості та динаміка формування творчої літературної уяви студентів вищих навчальних закладів.

Мета дослідження полягає у виявленні психологічних особливостей формування літературної творчої уяви студентів вищих навчальних закладів та розробленні шляхів активізації творчої уяви.

Для досягнення поставленої мети необхідно розв'язати такі завдання:

1. Проаналізувати сучасні підходи до проблеми формування творчої уяви у молоді взагалі та у студентів - зокрема.

2. Розробити діагностичну систему для визначення особливостей та динаміки творчої літературної уяви студентів.

3. Охарактеризувати якісні особливості творчої літературної уяви студентської молоді.

4. Простежити зв'язок творчої уяви з такими психічними процесами, як відчуття, сприймання, пам'ять, мислення, емоції та почуття;

5. Установити закономірності реалізації творчої уяви у літературній діяльності.

6. Розробити та апробувати програму розвитку творчої літературної уяви студентської молоді.

Гіпотеза дослідження:

Формування творчої уяви студентської молоді в умовах творчої діяльності буде ефективнішим, якщо:

- створено передумови до переструктурування образних і вербальних уявлень у структурі літературного образу під час творчого сприйняття кращих зразків художньої прози й поезії;

- забезпечена можливість оволодіння й удосконалювання застосування психологічних складових аглютинації, акцентування, гіперболізації, схематизації й образного узагальнення.

Методологічна основа дослідження базується на принципі об'єктивності та вимагає глибокого аналізу багатьох чинників, що впливають на розвиток явищ, пов'язаних із уявою; на принципі історизму, який пропонує генетичний об'єктивний підхід до вивчення психічних явищ, а також на основі таких підходів та концепцій: особистісно-діяльнісного підходу Л.С. Виготського, О.М. Леонтьєва, Ж. Піаже; І.Ю. Кулагіна про опосередкований характер розвитку творчої уяви в юнацькому віці; культурно-гуманістичної школи психології творчості, представленої О.О. Потебнею й О.М. Веселковським та їхніми послідовниками - Д.М. Овсянико-Куликовським, О.І. Білецьким, С.Л. Франком та ін.; літературознавчих розвідок І.Я. Франка, С.В. Балея, Г.Ф. Костельника, М.І. Шлемкевича, Я.Я. Яреми, які спиралися на асоціативну експериментальну психологію; генетико-моделюючого методу, розробленого С.Д. Максименком; генетичної психології творчості В.А. Роменця.

Зміст предмету досліджень, поставленої мети й сформульованих завдань зумовили застосування таких методів дослідження:

§ теоретичних: аналізу наукової (психологічної, філософської, педагогічної, літературознавчої) літератури, присвяченої питанням розвитку уяви й особливостям літературної творчості студентської молоді;

§ емпіричних: експерименту, спостереження; експертного оцінювання продуктів літературної творчості, методів психодіагностичного обстеження з використанням таких методик: методика "Дослідження творчої уяви" (Т.І. Пашукова, А.І. Допіра, Г.В. Дьяконов), методика "Діагностика особистісної креативності" (О.Є. Тунік)"; опитувальник особистісної зрілості "ОЗО" (О.С. Штепа); методика "Діагностика емоційної спрямованості особистості" (Б.І. Додонов).

§ статистичних: кореляційний, порівняльний аналіз; обчислення процентних співвідношень; достовірність отриманих результатів визначено з використанням пакета прикладних програм Statistika 6.0 for Windows.

Наукова новизна дослідження.

Вперше:

– удосконалено визначення поняття "творча літературна уява";

– встановлено залежність і взаємовплив між: рівнем розвитку творчої уяви та рівнем складності мислення;

– доведено залежність між рівнем розвитку творчої уяви та романтичною спрямованістю особистості студента, рівнем розвитку творчої уяви та естетичною спрямованістю;

– обґрунтовано залежність між рівнем розвитку творчої уяви та допитливістю; рівнем розвитку творчої уяви та образним мисленням; рівнем розвитку творчої уяви та глибинністю переживань; рівнем розвитку творчої уяви та автономністю;

– розроблено та апробовано програму розвитку творчої літературної уяви студента;

Теоретичне значення роботи полягає:

- в обґрунтуванні використання міждисциплінарного підходу до формування творчої літературної уяви студентської молоді;

- в уточненні психологічного змісту понять "творча літературна уява" та "творче становлення особистості";

- у розширенні уявлень про психологічні механізми роботи творчої літературної уяви;

- у спробі системного відокремлення процесів уяви від процесів образного мислення, зорової пам'яті й продуктивного сприйняття в аспектах вивчення їхнього формування в період студентського віку.

- у виокремленні позитивних та негативних чинників формування творчої літературної уяви студентської молоді.

Практичне значення дослідження полягає в тому, що його результати можуть бути використані в навчальних курсах з історії психології, психології мистецтва, літературної критики, в спецкурсах з історії психологічної думки, при створенні навчальних посібників з історії психології мистецтва. Вивчення психологічного аналізу формування літературної творчої уяви на основі літературної творчості студентів вищих навчальних закладів, включення його в курс з вивчення психології літератури сприятиме більш повному і багатогранному вивченню механізмів психологічного впливу мистецтва на людину, вирішенню головного завдання сучасної психології - сформувати творчо розвинуту особистість.

Результати дослідження впроваджено у навчальний процес Львівського державного університету внутрішніх справ (довідка №01-25 від 21.12.2010), Львівського національного університету імені Івана Франка (довідка №02-7/130 від 20.04.2010), Львівської академічної гімназії при Національному університеті "Львівська політехніка" (довідка №27 від 10.04.2010).

Експериментальне дослідження здійснювалося поетапно протягом трьох років (2008-2010 рр.).

У якості досліджуваних виступили студенти І-ІІІ курсів таких вищих навчальних закладів м. Львова: філологічний факультет Львівського національного університету імені Івана Франка, психологічний факультет Львівського державного університету внутрішніх справ. Загальна кількість учасників експерименту - 240 осіб. Вибірку склали студенти віком від 18 до 20-22 років - 180 дівчат та 60 хлопців. Респонденти були підібрані за квотним принципом.

Апробація результатів дослідження. Основні положення дисертації були репрезентовані в доповідях і повідомленнях на міжнародних, вітчизняних і регіональних форумах:

Міжнародній науково-практичній конференції "Економічні та соціопсихологічні проблеми організації управління: європейський досвід" (Львів, 2008 р.); Міжнародній науково-практичній конференції "Біоетика в системі охорони здоров'я і медичної освіти" (Львів, 26-27 березня 2009 р.); Міжнародній науково-практичній конференції "Сучасна парадигма управління і Острозька Біблія"" (Львів, 9-10 квітня 2009 р.); "Форумі молодих науковців" (Львів, 20 листопада 2009 р.); ІІ Міжнародній науково-практичній конференції "Психологічні аспекти національної безпеки" (Львівський державний університет внутрішніх справ, 22-23 вересня 2009 р.); II Всеукраїнському психологічному конгресі, присвяченому 110-й річниці від дня народження Г.С. Костюка (Київ, 19-21 квітня 2010 року); Міжнародній науково-практичній конференції "Психологічні аспекти національної безпеки: організована злочинність" (Львівський державний університет внутрішніх справ, 13-14 травня 2010 р.); на засіданнях лабораторії психології навчання імені І.О.Синиці Інституту психології імені Г.С. Костюка НАПН України (2008-2011 рр.).

Публікації. За результатами проведеного дослідження опубліковано 10 праць, що відтворюють основні положення дисертації (в тому числі - 5 одноосібних статей у наукових фахових виданнях, включених до переліку ВАК України), 5 тез наукових конференцій.

Обсяг і структура роботи. Робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків і списку використаних джерел. Загальний обсяг роботи становить 212 сторінок, із них 180 - основного тексту. Реєстр літератури містить 283 позиції (з них 30 - іноземними мовами), 7 додатків (на 15 сторінках). Робота містить 8 таблиць (на 5 сторінках) і 11 рисунків (на 6 сторінках).

2. Основний зміст дисертації

У Вступі обґрунтовано актуальність теми, визначено мету, завдання, предмет і об'єкт, указано джерела дослідження, окреслено основні методи, наукову новизну, теоретичне і практичне значення цієї роботи.

У першому розділі "Теоретичні основи формування творчої літературної уяви студентів вищих навчальних закладів" окреслено проблему творчої літературної уяви в рамках становлення творчої особистості студентів; висвітлено основні підходи щодо визначення поняття "уява та специфіка творчої уяви в літературній діяльності. Крім того, обґрунтовано аналітичний підхід до аналізу літературних образів як результату творчої діяльності студентів. Під феноменологією уяви як самостійного психічного процесу ми розуміли узагальнений опис і аналіз наявних у нас даних про особливості його проявів у діяльності, поведінці людини, про сутнісні, функціональні характеристики цього процесу, його види і механізми.

Серед існуючих у зарубіжній психології підходів до розвитку уяви можна виділити напрям, в якому провідне місце посідає проблема детермінації уяви: в дослідженнях М. Вульфа, Ж. Піаже, З. Фрейда розвиток уяви пов'язується з визріванням інтелектуальних і особистісних структур. На думку вчених (А. Бен, Т. Рібо, Дж. Селлі), розвиток уяви залежить від накопичення власного досвіду. Специфічні дії уяви науковці пов'язують із конкретними її видами: пізнавальною, спрямованою на пізнання реальності чи емоційною, спрямованою на вираження свого власного ставлення до дійсності. Цей підхід розроблено відповідно до теорії Л.С. Виготського щодо залежності розвитку психічних процесів людини від засвоєння чинних у культурі засобів пізнання. У руслі цієї концепції було виконано численні дослідження (Л.А. Венгер, О.В. Запорожець, В.В. Давидов, О.М. Дяченко, О.С. Жукова, В.Т. Кудрявцев, Л.О. Парамонова, та ін.), в яких виділено конкретні форми, де соціальний досвід опосередковує психічні процеси (сенсорні еталони, "теоретичні поняття", "перетворюючі та відтворюючі, класифікаційні" способи, наочні, просторові моделі, символи) і проаналізовано результати такого опосередкування.

В нашому дослідженні ми спиралися на генетичну психологію творчості як своєрідного життєпису людини, що зростає, щоб навчитися творити (С.Д. Максименко, В.А. Роменець, В.В. Клименко, М.Й. Боришевський, М.В. Папуча). Визначаючи уяву, як посередника між інтуїцією (тяжіє до практичного інтелекту) і мисленням (що тяжіє до теоретичного), ми вбачали в цьому її особливу роль. Формування уяви є важливою умовою плідного переходу, зв'язку теоретичної та практичної поведінки, коли людина здійснює продуктивні перетворення дійсності.

Cучасні вчені (С.Д. Максименко, В.А. Роменець, В.В. Клименко, М.Й. Боришевський, М.В. Папуча) виділяють активну й пасивну уяву. Пасивна може бути довільною (мрії) і мимовільною (сновидіння, галюцинації). Активна уява поділяється, як правило, на відтворюючу і творчу уяву. Відтворююча уява, спрямована на створення образів, що відповідають опису; творча - на створення нових образів, що володіють якостями суб'єктивної або об'єктивної новизни, оригінальності.

Ряд вчених пропонує також розрізняти конкретну й абстрактну уяву. Образи, якими оперує уява, різні, це можуть бути образи поодинокі, конкретні, обтяжені безліччю деталей, і образи типізовані, узагальнені схеми, символи. Можлива ціла ієрархічна система образів, що різняться різним у кожному з них співвідношенням одиничного й загального; відповідно до цього існують різноманітні види уяви - від більш конкретної до більш абстрактної. студент творчий уява психічний

Класифікація уяви, біля витоків якої стояли В. Вундт, Т. Рібо, О.В. Запорожець, доповнена й розвинена потім у роботах О.М. Дьяченко, А.С. Співаковської, які розподіляють її на пізнавальну й емоційну.

На наш погляд, визначення уяви Л.С. Коршуновою, як процесу перетворення наочного матеріалу за допомогою понять і формування образів, які раніше частково або повністю не спостерігалися, найбільш влучне і стосовне літературної діяльності. На основі цього визначення вона пропонує розрізняти образи уяви:

1. Образи предметів або явищ, що не спостерігаються лише в цей момент, але в принципі доступні живому спогляданню.

2. Образи об'єктів, які не спостерігаються у силу обмеженості органів чуття людини (наприклад, ультразвук).

3. Уявлювані образи об'єктів, які тільки повинні бути створені в процесі практичної діяльності людини або виникнути в ході еволюції природних явищ, що виникли в ході природного історичного розвитку.

4. Останню групу становлять образи предметів, що не існували, не існують і принципово неможливі у майбутньому. Ці фантастичні уявлення часто використовуються в науці й мистецтві.

Нами був прийнятий поділ сучасними дослідниками образів на два види і відповідно до них поділ на види уяви:

1) образ як pattern; уява функціонує як процес оперування образами, які розглядаються тут як матеріал і продукт розумової трансформації відповідних об'єктів.;

2) образ як imag; у цьому випадку образ виступає не як психічна реальність сама по собі, а як функціонально включена в процес вирішення суб'єктом певного завдання - пізнавального, виконавчого, особистісного. Модальна визначеність образів, зберігаючись як така, втрачає своє значення, вони стають тільки матеріалом, можливими засобами аналізу й організації невизначеної проблемної ситуації, виділення її основного конфлікту, пошуку рішення. Тим самим віднайдений образ - продукт творчої уяви цінний суб'єктові саме як засіб розуміння (інсайт) проблемної ситуації, розкриття й вираження принципу рішення. Творча уява продукує особливий (а також почуттєвий) "простір", у якому ставляться й вирішуються значимі людські проблеми.

Вирішальне значення має співвідношення між емоційністю та критичним контролем інтелекту. Залежно від панування одних або інших моментів виділяють різні типи уяви: з одного боку, суб'єктивна уява, що слабо підкоряється критичному контролю мислення, мало зважає на реальність; з іншого боку - критична, реалістична уява, яка підкоряється суб'єктивності відчуття і враховує закономірності та тенденції розвитку об'єктивної дійсності.

Особливості особистості, її потреби, інтереси, знання, уміння, зміст основної діяльності позначаються на уяві, надаючи їй індивідуальної своєрідності. Вона виявляється в різній широті та змістовності уяви, перевазі певних видів уявлень, їх силі, яскравості, різній дієвості.

Під літературною творчою уявою ми розуміли пізнавальний психічний процес створення нових літературних образів шляхом використання попереднього досвіду, включення теперішнього та прогнозуванням майбутнього.

Нами була також закцентована увага на такому важливому питанні, як роль творчої уяви на шляху становлення творчої особистості студентів вищих навчальних закладів. Під творчим становленням особистості ми розуміли привнесення у творчість, як загальнолюдське надбання своїх, індивідуальних творчих здобутків; вираження через літературну діяльність власного досвіду, пронизаного особистісними переживаннями та ставленням до світу.

Ми виходили із підходу С.Д. Максименка, що складовими становлення особистості є: по-перше, становлення реальної особистості, конкретної людини. Становлення - це власне той нескінченний процес самовдосконалення. По-друге, становлення відбувається з ідеєю особистості, яка "поза її історією залишається незмінною". Ідея особистості виникає доволі повільно, разом зі становленням культури. По-третє, в особистості є те, що воістину керує всім становленням, а не лише його ідейним осмисленням. Це є першообраз, дійсне втілення ідеї. Особистість у своєму розвитку керується прагненням до такого образу і, фактично, сама керує власним становленням.

Можна зробити такі висновки, що формування творчої уяви є важливою умовою плідного переходу, зв'язку теоретичної та практичної поведінки, коли людина здійснює плідні перетворення дійсності. Значення творчої уяви є особливо вагомим в літературній творчості. Формат літературного образу є носієм ідейного змісту в чому і полягає роль творчої уяви у літературній діяльності.

У другому розділі "Експериментальне дослідження особливостей творчої літературної уяви студентів" виокремлено особливості та діагностичні критерії дослідження творчої уяви. Зосереджено увагу на вікових особливостях творчого становлення в юнацькому віці, що характеризуються передусім тим, що юнацький вік - це своєрідний етап психічного розвитку, час, коли фізичний розвиток закінчується та інтенсивно формується особистість. Головним у юнацькому віці є самовизначення: професійне та особистісне. Особистісне самовизначення передбачає усвідомлення себе як дорослої людини, визначення орієнтирів, якими слід керуватися в житті: цінностей, переконань, творчого потенціалу, установок, ідеалів, пріоритетних прагнень, цілей та реальних можливостей для їхнього досягнення.

З метою дослідження рис творчої особистості; рівня особистісної зрілості та емоційної спрямованість особистості; рівня розвитку творчої уяви студентів нами виконано констатувальний етап дослідження. Контингент дослідження склали молоді люди, що навчалися у Львівському національному університеті імені Івана Франка та Львівському державному університеті внутрішніх справ (240 осіб). До складу експериментальних груп (ЕГ) увійшло 80 осіб, до складу контрольних груп (КГ) увійшло 160 осіб. При формуванні груп використовувався квотний принцип.

Ми провели емпіричне дослідження, яке складалося з кількох етапів:

На першому етапі дослідження (кінець 2008 - перша половина 2009 рр.): дослідили особливості творчої уяви студентів (враховуючи різну навчальну спрямованість студентів психологічного факультету та студентів-філологів, нами був запропонований відповідний стимульний матеріал).

Ступінь розвитку творчої уяви студентської молоді виявляли за допомогою методики "Дослідження творчої уяви" (Т.І. Пашукова, А.І. Допіра, Г.В. Дьяконов).

У результаті дослідження творчої уяви було виявлено такі показники:

Таблиця 1.

Характеристика рівнів розвитку творчої уяви

Рівень розвитку творчої уяви	Характеристика рівня	Кількість студентів, %
Низький	Творча уява характеризується образами, які наслідуються повністю або окремими складовими; описи бідні, емоційно знебарвлені, 2-1 бали	26
Середній	Присутні оригінальні образи, але в недостатній кількості; образи емоційно насичені, 5-4 бали	53
Високий	Розвинута творча уява й оригінальність, образи емоційно насичені, простежується індивідуальний стиль образів, 6 балів	21

І. Якісна характеристика творчої уяви: обумовлена кількістю балів, отриманих за дотепну й оригінальну відповідь, відповідала максимальній оцінці якогось зі складених випробуваним речень. Таким чином, оцінка "6" - розвинута творча уява або оригінальність; "5" або "4" - прояв творчості - середній; "2" або "1" - низький показник.

ІІ. Кількісна характеристика творчої уяви. Цей показник було використано для аналізу й інтерпретації результатів, щоб з'ясувати взаємовплив властивостей творчої особистості, деяких рис особистісної зрілості та творчої уяви.

Отже, можна стверджувати, що у студентів переважає середній рівень розвитку творчої уяви (53%). Що ж до продуктивності творчої роботи, то слід відмітити, що студенти намагалися створити якомога більше речень, не виявляючи прагнення до оригінальності та новизни літературних образів. І лише в 10% студентів було виявлено високий показник розвиненої творчої уяви та оригінальність у створенні образів. Характерною рисою відзначається мова студентів, як форма вияву юнацької субкультури.

Рис. 1. Рівні розвитку творчої уяви

На другому етапі емпіричного дослідження (друга половина 2009 - перша половина 2010 рр.) ми визначали властивості творчої особистості - складність, допитливість, схильність до ризику; риси особистісної зрілості та емоційну спрямованість студентської молоді. Відображення інформації про особистість як динамічну систему доступне за допомогою символічних вказівників, що розділяють процес на певні фази - індикатори. Риси, які виступають індикаторами особистісної зрілості ми визначили як пропріум (аспекти людини, які роблять її унікальною особистістю, а також ту властивість людської природи, що обумовлює в ній позитивне, творче начало, те, що прагне розвиватися, зростати - за Г. Олпортом). Україномовним аналогом терміну "пропріум" вважаємо термін "сумірні риси", який ґрунтується на понятті сумірності, уведеному М.Й. Боришевським. Відповідно, цей автор зазначає, що "під поняттям сумірності слід розуміти співвіднесеність складових системи щодо рівня їх сформованості, розвиненості чи, так би мовити, міри зрілості".

Спираючись на попередні дослідження, ми запропонували студентам визначити сумірні риси зрілої особистості; автономність; контактність; самоприйняття; креативність; децентрація; толерантність; відповідальність; глибинність переживань; життєва філософія. Класифікацію даних за методикою дослідження рівня особистісної зрілості нами здійснено за допомогою відсоткового зрізу особистісних рис студентів.

Таблиця 2

Показники особистісних рис студентів (у %)

№ з/п	Риси ОЗО	Низькі показники (1-3 стени) , %	Середні показники, (4-6 стени), %	Високі показники, (7-10 стен), %
1	Відповідальність	33	41	26
2	Децентрація	10	32	58
3	Глибинність переживань	26	35	39
4	Життєва філософія	30	55	15
5	Толерантність	30	14	56
6	Автономність	16	70	14
7	Контактність	22	43	44
8	Самоприйняття	33	18	49
9	Креативність	51	12	37
10	Синергічність	16	32	52

На основі класифікації результатів відсоткового зрізу рис особистісної зрілості студентів побудовано графік зрізу особистісних рис студентів.



Рис. 2. Графік зрізу особистісних рис студентів

На третьому етапі нашого дослідження (друга половина 2010 року) ми досліджували взаємовплив властивостей творчої особистості, деяких рис особистісної зрілості та творчої уяви.

Властивості творчої особистості визначали за допомогою методики "Діагностика особистісної креативності (О.Є. Тунік)"; рівень особистісної зрілості - за допомогою опитувальника особистісної зрілості (О.С. Штепа); емоційну спрямованість за допомогою методики "Діагностика емоційної спрямованості особистості (Б.І. Додонов)".

Також нами здійснено кореляційний аналіз одержаних результатів з метою встановлення взаємозв'язків між досліджуваними характеристиками, зокрема встановлено залежність і взаємовплив між: рівнем розвитку творчої уяви та складністю; рівнем розвитку творчої уяви та допитливістю; рівнем розвитку творчої уяви та романтичною спрямованістю; рівнем розвитку творчої уяви та естетичною спрямованістю; рівнем розвитку творчої уяви та життєвою філософією (див. табл. 3).

Таблиця 3

Значимі показники досліджуваних характеристик (за результатами кореляційного аналізу)

	РТУ	К	Д	С	РС	ЕС	ОМ	ЖФ	ГП	РМ
РТУ	1,0000	0,599	0,3384	0,6222	0,6474	0,4716	0,5096	0,637	0,6527	-07078
К	0,599	1,0000	0,9675	0,5467	0,9125	0,9402	0,1230	0,0565	0,1140	0,0565
Д	0,3384	0,9675	1,0000	0,5330	0,9139	0,9097	0,1037	0,0392	0,0973	0,0392
С	0,6222	0,5467	0,5330	1,0000	0,6008	0,5630	0,0954	0,2612	-0,0147	0,26127
РС	0,6474	0,9125	0,9139	-0,6008	1,0000	0,8753	0,0342	0,0221	0,0909	-0,0221
ЕС	0,4716	0,9402	0,9097	-0,5630	0,8753	1,0000	0,0940	0,0248	0,1053	0,0248
ОМ	0,5096	0,1230	0,1037	0,0958	0,0342	0,0940	1,0000	0,4672	-0,0624	0,4672
ЖФ	0,6379	0,0565	0,0392	0,2612	-0,0221	0,0248	0,4672	1,0000	-0,0056	1,0000
ГП	0,6527	0,1140	0,0973	-0,0147	0,0909	0,1053	-0,0624	0,0056	1,0000	-0,0056
РМ	-07078	0,1140	0,0973	-0,0147	0,0909	0,1053	-0,0624	-,0056	0,1053	1,0000

Умовні позначення:

РТУ - розвиток творчої уяви; К- креативність; Д - допитливість; С - складність; РС - романтична спрямованість; ЕС - естетична спрямованість; ОМ - образне мислення; ЖФ - життєва філософія; ГП - глибинність переживань; РМ - ригідність мислення.

Внаслідок кореляційного аналізу результатів дослідження нами було зроблено певні узагальнення.

А саме:

показник "Рівень розвитку творчої уяви" має статистично значиму пряму залежність із такими характеристиками, як: "Креативність" (r РТУ, К = +0,599; p<0,01), "Допитливість" (r РТУ, Д = +0,3384; p<0,01), "Складність" (r РТУ, С = +0,622216; p<0,01), "Романтична спрямованість" (r РТУ, РС = +0,647429; p<0,01) і "Естетична спрямованість" (r РТУ, ЕС = +0,471639; p<0,01), "Образне мислення" (r РТУ, ОМ = +0,509671; p<0,01) життєва філософія (r РТУ, ЖФ = +0,637943; p<0,01); "Глибинність переживань" (r РТУ, ГП = +0,652798; p<0,01). Показник "Рівень розвитку творчої уяви" має статистично значиму обернену залежність із показником "Ригідність мислення" (r РТУ, РМ = -0707812; p<0,01).

Таким чином, можна стверджувати, що залежність показників розвитку творчої уяви студентів від романтичної та естетичної спрямованості є свідченням того, що найбільш поширеним формам, до яких вдається молодь на початку літературної діяльності - це, насамперед поезія та мала проза.



Рис. 3. Взаємозалежність між показниками - творча уява й естетична та романтична спрямованість

Результати нашого дослідження підтвердили тісний взаємовплив афективної сфери та творчої уяви. Естетична та романтична спрямованість студентської молоді - це виражена потреба у творчості. Літературний образ, який охоплює внутрішній світ особистості свідчить про прагнення до самовираження і самопроникнення. На основі почуттів студенти добирають такі образи, які відповідають їхньому психічному стану. Тому присутність образів-мрій, образів-ідеалів - це, насамперед характеризує прагнення молоді до кращого, створює ціннісно-орієнований ґрунт і орієнтир подальшого життя.

Взаємовплив між показниками творчої уяви та автономності (готовність довіряти собі та здатність до самовизначення) - це свідчення про прагнення студентської молоді до реалізації свого творчого потенціалу шляхом самовизначення.

Серед властивостей творчої особистості які найбільше співвідносяться з творчою уявою в нашому дослідженні - це складність та допитливість.

Можемо зробити такі висновки:

Формування творчої літературної уяви студентської молоді залежить від багатьох чинників та передумов, які стають найбільш актуальними саме в юнацькому віці. Враховуючи дані нашого дослідження, ми зосередили увагу на важливих моментах у формуванні творчої літературної уяви.

Здійснений нами аналіз виокреслює уяву з-поміж інших психічних процесів як психічний процес довільного створення суб'єктом образів, які мають ознаку новизни відносно до того, що ми сприймаємо або пам'ятаємо. Це дозволило нам виокремити такі критерії літературної уяви:

метафоричність літературного образу, яка характеризується тим, наскільки суб'єкт в уяві знімає явні або латентні обмеження, розширюючи тим самим можливість вільно оперувати образами, комбінувати їхні елементи, а також відображає результат цього комбінування - образи, в яких збережений смисловий зв'язок із реальністю;

розробленість образу - завершеність продукту творчої уяви, у реалізації якої важливу роль відіграють процеси, спрямовані на формування цілісності та структурної адекватності компонентів нового образу, забезпечення інформативності відповідно до замислу;

індивідуалізованість образу, яка обумовлюється сукупністю показників метафоричності, автономності та розробленості.

Третій розділ "Програма розвитку творчої літературної уяви у студентської молоді - емпіричні студії" присвячений вивченню психологічних умов і розробці програми цілеспрямованого розвитку творчого потенціалу студентів засобами мистецтва слова. На цьому етапі дослідження в експериментальній групі нами була апробована програма психологічного тренінгу розвитку творчої уяви та активізації творчого потенціалу. Тренінг визначено як процес створення психологічних умов, які сприяють розвитку творчої уяви, або як група методів формування навичок створення оригінальних літературних образів. Розроблена програма тренінгу розвитку творчої уяви та активізації творчого потенціалу містила: вправи на візуалізацію, оскільки уява починається з розумової здатності створювати образи, що часто називають уявним поглядом; асоціативні вправи; завдання творчого характеру (створення есе, написання притч, із запропонованим набором метафор; написання літературних творів під супровід прослуховування музики та споглядання картин).

Вправи на візуалізацію полягали у створенні і утримуванні у свідомості уявного образа. Візуалізація служить інструментом пізнання власної природи, а не є самим пізнанням.

У процесі проведення тренінгу ми спостерігали труднощі при створенні літературних образів у студентів вищих навчальних закладів, а саме - феномен множинності можливих переходів від образно-вербального компонента до вербально-образного й навпаки, який є залежним від ступеня їхнього відносного розвитку в тієї або іншої людини. Домінування орієнтації майже винятково на один компонент уяви, на шкоду іншому, свідчить насамперед про недостатній розвиток іншого компонента.

Рис. 4. Структура Програми "Тренінгу розвитку творчої уяви студентської молоді"

Невміле володіння словом позбавляє студентів можливості використовувати вербально-образну уяву так, як це необхідно. Вони змушені звернутися до образно-вербальної уяви. Однак компенсаторна дія останньої не дає необхідного ефекту в літературній діяльності. Така ситуація не є рідкістю в молоді студентського віку, коли наочні образи, можливо, яскраві й самобутні, втрачають властиві їм переваги і внаслідок невдалої вербалізації, що передує моменту запису уявлюваного.

Зміст психологічного тренінгу з розвитку умінь і навичок створення літературних образів полягає в тому, що він сприяє розвитку творчої уяви, збагачує емоційне життя студентів. Мета тренінгу є: розвиток в особистості студента креативності із метою подальшого створення різножанрової літературної продукції.

Таким чином, найкращим стимулом до літературної творчості студентів є така організація життя й середовища, що створює потреби й можливості літературної творчості.

Повторне тестування показало суттєву різницю рівня розвитку творчої уяви після проведення тренінгу (див. рис. 5). Якщо до психологічного тренінгу низький рівень розвитку творчої уяви спостерігався у 26% досліджуваних, то після тренінгу він становив 20%. Натомість високий рівень творчої уяви був у 21% досліджуваних, а після тренінгу він становив 31%.

Таким чином, можна зробити висновок, що творча літературна уява відіграє основну роль у творчій діяльності студентів, оскільки завдяки їй творча особистість здатна реалізувати творчі задуми, передати свій емоційний стан та естетично змоделювати образ світобачення.

Рис. 5. Порівняльна діаграма рівнів розвитку творчої уяви студентів експериментальної групи (ЕГ) "до" і "після" проведення психологічного тренінгу



Рис. 6. Порівняльна діаграма рівнів розвитку творчої уяви студентів контрольної групи (КГ) після повторного тестування

На основі результатів розвивальної програми можемо зробити висновок про те, що творча особистість перебуває на етапі становлення, як професіонала тоді, коли вона: по-перше, вбачає сенс у літературній творчості і до чого водночас у неї є здібності та можливості; по-друге, має розвинені відповідні особистісні якості: образне мислення, творчу уяву.

Висновки

У висновках викладено основні результати проведеного дослідження, а саме:

1. Здійснено психологічний теоретико-методологічний аналіз проблеми формування творчої літературної уяви студентів ВНЗ. Визначено, що творча літературна уява - це пізнавальний процес, який полягає у створенні літературного образу, що є носієм особистісної індивідуальності. Процес створення нових оригінальних образів можливий лише за умови, коли особистість вільно володіє образами та звільняється від стереотипних навіювань прочитаної літератури. Шлях до успіху у творчій діяльності лежить у віднайденні свого індивідуального стилю створення образів літератури, наділених характерними особливостями.

2. Розроблено діагностичну систему для визначення особливостей та динаміки творчої літературної уяви студентів. Здійснено дослідження рис творчої особистості; рівня особистісної зрілості та емоційної спрямованості особистості; рівня розвитку творчої уяви студентів.

3. Виявлено особливості творчої літературної уяви студентської молоді, які полягають у професійній спрямованості образів, що зумовлено провідною навчальною діяльністю студентів. Визначено властивості творчої особистості студентів - складність, допитливість, схильність до ризику; риси особистісної зрілості та емоційну спрямованість студентської молоді.

4. Виявлено зв'язок творчої уяви з такими психічними процесами, як відчуття, сприймання, пам'ять, мислення, емоції та почуття. Результати нашого дослідження у сфері емоційної спрямованості підтвердили тісний взаємовплив афективної сфери та творчої уяви. Естетична та романтична спрямованість студентської молоді - це виражена потреба у творчості. Також встановлено зв'язок творчої уяви та образного мислення студентів ВНЗ; особливостей сприймання літературного тексту та відтворення вражень у формі літературного образу, як продукту творчої уяви.

5. Розроблено й апробовано "Програму розвитку творчої уяви" , мета якої - активізація творчої уяви. Під час тренінгу були створені оптимальні умови і мотиваційні чинники для ефективного формування творчої літературної уяви студентської молоді.

6. Головними складовими ефективної реалізації програми розвитку творчої уяви є: системна діагностико-корекційна творча робота зі студентами з використанням спеціальних тренінгових вправ; наповнення творчим змістом навчальних дисциплін суспільно-гуманітарного циклу; відповідна організація позанавчального часу студентів; організація середовища ВНЗ.

Творча літературна уява за своїми якісними особливостями та функціональними виявами є відносно самостійним різновидом уяви. Тому її успішний розвиток можливий лише в випадках втілення відповідної літературно-творчої діяльності.

7. Формування творчої уяви студентської молоді в умовах літературно-творчої діяльності буде ефективнішим, якщо: створені передумови до переструктурування образних і вербальних уявлень у процесі творчого сприйняття кращих зразків художньої прози й поезії; створені оптимальні умови для застосування механізмів аглютинації, акцентування, гіперболізації, схематизації й образного узагальнення.

Висунута на початку дослідження гіпотеза, знайшла своє підтвердження в ході проведення її емпіричної перевірки.

Основні перспективи подальшого дослідження творчої уяви передбачають зосередження на врахуванні суперечливих аспектів впливу ЗМІ та інших соціальних чинників на становлення та здійснення творчої особистості.

Список опублікованих автором праць за темою дисертації

Статті у фахових виданнях, включених до списку ВАК України

1. Мрака Н.М. Формування творчої уяви студентської молоді як передумова становлення творчої особистості / Н.М. Мрака // Актуальні проблеми психології: збірник наукових праць Інституту психології ім. Г. Костюка АПН України. - Житомир: "Видавництво ЖДУ ім. І. Франка", 2009. - Т. 7, вип. 19. - С. 140-145.

2. Мрака Н.М. Особливості літературної уяви та її зв'язок з афективною сферою / Н.М. Мрака // Актуальні проблеми психології. Проблеми психології творчості: збірник наукових праць Інституту психології ім. Г. Костюка АПН України. - Житомир: "Видавництво ЖДУ ім. І. Франка", 2009. - Т. 12, вип. 7. - С. 187-194.

3. Мрака Н.М. співвідношення свідомого та несвідомого у творчій літературній уяві / Н.М. Мрака // Актуальні проблеми психології. Етнічна психологія, Історія психології, Психолінгвістика: збірник наукових праць Інституту психології ім. Г. Костюка АПН України. - Київ: ДП "Інф. аналітичне агенство", 2009. - Т. ІХ, Ч. 4. - С. 294-303.

4. Мрака Н.М. Психологічний аналіз літературної уяви дітей трудових емігрантів / Н.М. Мрака // НВ ЛьвДУВС. Серія психологічна: зб. наук. праць. - Львів: ЛьвДУВС, 2009. - Вип. 2. - С. 232.

5. Мрака Н.М. Психологічні умови й закономірності розвитку творчої літе-ратурної уяви у студентів вищих навчальних закладів / Н.М. Мрака // Науковий вісник Миколаївського державного університету ім. В.О. Сухомлинського. Серія "Психологічні науки". - 2011. - Т. 2. Вип. 6. - С. 195.

Статті в інших виданнях:

2. Мрака Н.М. Трудова еміграція - очима дитячої уяви / Н.М. Мрака // Форум молодих науковців Львова: збірник тез конференції: 20 листопада 2009 року / за заг. ред. О.М. Лозинського, М.З. Буника - Львів: ТзОВ "Ліга-Прес", 2009. - С. 64-67.

2. Мрака Н.М. Теоретичні основи науки управління - з глибин біблійних притч / Н.М. Мрака // Сучасна парадигма управління і Острозька Біблія: Матеріали міжнародної наук.-практ. конференції, Львів, 9-10 квітня 2009 р. - Львів: ЛНУ імені Івана Франка, 2009. - С. 80-81.18

3. Мрака Н.М. Екологія душі в контексті сучасних проблем біоетики / Н.М. Мрака // Біоетика в системі охорони здоров'я і медичної освіти: Матеріали міжн. наук.-практ. конференції 26-27 березня 2009 р. Львів: ЛНМУ імені Данила Галицького, 2009. - С. 352-354.

4. Мрака Н.М. Гендерні особливості в проявах агресії / Н.М. Мрака // Психологічні аспекти національної безпеки: ІІІ Міжнародна наук.-практ. конференція. - Львів: ЛьвДУВС, 2009. - С. 201-203.

5. Мрака Н.М. Розвиваємо уяву / Н.М. Мрака // Батьки і малюки: правильний журнал для батьків. - Львів. - №2, жовтень 2008 р. - С. 14-15.

Размещено на Allbest.ru