Размещено на http://www.allbest.ru/

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ПЕДАГОГІЧНИХ НАУК УКРАЇНИ

ІНСТИТУТ ПСИХОЛОГІЇ імені Г. С. КОСТЮКА

УДК 159.938.363.5:371.125

АНТИЦИПАЦІЯ СТУДЕНТАМИ ГУМАНІТАРНИХ СПЕЦІАЛЬНОСТЕЙ СВОЄЇ ПРОФЕСІЙНОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ

Спеціальність 19.00.07 - педагогічна та вікова психологія

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата психологічних наук

МЕЛЬНІК НАТАЛІЯ ЮРІЇВНА

Київ - 2011



Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Інституті психології імені Г.С. Костюка НАПН України, лабораторія методології і теорії психології

Науковий керівник - кандидат психологічних наук, доцент Зливков Валерій Лаврентійович, Інститут психології імені Г.С. Костюка НАПН України, лабораторія методології і теорії психології, провідний науковий співробітник

Офіційні опоненти: доктор психологічних наук, професор Семиченко Валентина Анатоліївна, Університет сучасних знань, м. Київ, кафедра психології та педагогіки, професор

кандидат психологічних наук Жирун Оксана Анатоліївна, Національний технічний університет України „КПІ”, кафедра психології та педагогіки, доцент

Захист відбудеться 17 травня 2011 р. о 13.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.453.01 в Інституті психології імені Г.С. Костюка НАПН України за адресою: 01033, Київ-33, вул. Паньківська, 2.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Інституту психології імені Г.С. Костюка НАПН України

Автореферат розісланий 15 квітня 2011 р.

Заступник голови

спеціалізованої вченої ради Л.М. Карамушка



АНОТАЦІЇ

Мельнік Н.Ю. Антиципація студентами гуманітарних спеціальностей своєї професійної ідентичності - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук за спеціальністю 19.00.07 - педагогічна та вікова психологія. - Інститут психології імені Г. С. Костюка НАПН України.- Київ, 2011.

Дисертаційне дослідження присвячене вивченню особливостей становлення професійної ідентичності у студентів гуманітарних спеціальностей. Теоретично обґрунтовані й експериментально виявлені психологічні і організаційно-методичні умови, що детермінують досягнення вираженої професійної ідентичності в процесі навчання у вищому навчальному закладі. У дисертації розроблено і апробовано комплекс методик для діагностики професійної ідентичності в контексті майбутньої часової перспективи. професійний ідентичність психологічний

Було розкрито особливості часових перспектив при різних статусах професійної ідентичності. Показано, що високий рівень розвитку рефлексивності, відповідальності, усвідомлення власного життя є характерним для студентів із досягнутою ідентичністю. У студентів з дифузією, мораторієм чи псевдоідентичностю ці риси потребують корекції і розвитку.

В роботі представлено спеціальну комплексну програму, яка спрямована на визначення та гармонізацію власної часової перспективи, формування відповідної мотивації щодо побудови образу позитивного майбутнього у її учасників, а також на розвиток антиципаційної здатності, рефлексії, відповідальності, осмисленості життя, на проектування образу професійного майбутнього та актуалізацію своїх професійних ресурсів.

Ключові слова: професійна ідентичність, антиципація, часова перспектива, формувальна програма.



Мельник Н.Ю. Антиципация студентами гуманитарных специальностей своей профессиональной идентичности - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата психологических наук по специальности 19.00.07 - педагогическая и возрастная психология. - Институт психологии имени. Г. С. Костюка НАПН Украины.- Киев, 2011.

Диссертационное исследование посвящено изучению особенностей становления профессиональной идентичности у студентов гуманитарных специальностей. Теоретически обоснованы и экспериментально выявлены психологические и организационно-методические условия, детерминирующие достижение выраженной профессиональной идентичности в процессе обучения в высшем учебном заведении.

В диссертации наряду с изучением степени разработанности исследуемой проблемы в философской, психолого-педагогической, социологической литературе, проанализированы ключевые понятия: «профессиональная идентичность», «профессиональное самосознание», «временная перспектива личности»; выделены составляющие профессиональной идентичности, подчеркнуто значение антиципации профессионального будущего при самопроектировании образа профессионального Я студентами. В данной работе описываются методики диагностики составляющих антиципационной компетентности и представлена модель ее формирования.

В исследовании изучена взаимосвязь между уровнями антиципационной компетентности и формированием статусов идентичности.

Показано, что высокий уровень осмысления реальности в настоящем, которое происходит при критическом осмыслении прошлого опыта и проекции в «будущее» личных представлений, ожиданий и планов, выступающих в качестве ценностных ориентиров деятельности в «настоящем» способствует достигнутой идентичности. Преобладание будущей временной децентрации и установки на будущее позволяет прогнозировать больший спектр профессиональных характеристик в образе Я.

Средний уровень антиципационной компетентности способствует появлению в самоописаниях идентификационных проспективных характеристик, которые связаны с перспективами, пожеланиями, намерениями, мечтами, не относящимся к профессиональной сфере, влияет на появление статусов моратория профессиональной идентичности и преждевременной идентичности.

Низкий уровень антиципационной компетентности, характеризующийся отсутствием временной децентрации, слабой рефлексией отношения к своей деятельности в будущем затрудняет формирование четкого профессионального плана, решение возникающих в ходе профессионального становления проблем и повышает уровень проблемности будущего, ведет к диффузии идентичности и псевдоидентичности.

Разработана специальная комплексная формирующая программа, целью которой является содействие становлению профессиональной идентичности в условиях обучения в ВУЗе. Она предусматривала изучение участниками разработанного теоретического курса и прохождение специального тренинга. Задачей теоретического курса стало расширение знаний у студентов о временной перспективе. Тренинг проходил в два этапа, в ходе которых решались задачи по: определению собственной временной перспективы; построению собственного положительного образа будущего; развитию антиципационной состоятельности. В ходе работы в тренинговых группах внимание было сфокусировано вокруг личностных предпосылок продуктивной антиципации профессиональной идентичности, таких как рефлексия, ответственность, осмысленность жизни.

Реализация данной программы способствовала становлению профессиональной идентичности, что проявилось в динамике статусов профессиональной идентичности, в повышении уровня развития рефлексивности, ответственности, осмысленности перспектив собственной жизни. Произошло изменение содержания собственно временных перспектив: возросло количество футуроцетраций.

Ключевые слова: профессиональная идентичность, антиципация, временная перспектива, формирующая программа.



N. Melnik Professional identity of humanitarian specialities students anticipation. Manuscript.

Dissertation for Candidate degree in Psychological Sciences in speciality 19.00.07 - pedagogical and developmental psychology. - G. S. Kostiuk Institute of Psychology, National Academy of Pedagogical Sciences of Ukraine, Kyiv, 2011.

Dissertation research is devoted to the investigation of the becoming professional peculiarities identity on the students with humanitarian specialities. Psychological and organizational methodical terms, which determinate appearance of the professional identity during the study in higher educational establishment, are grounded and experimentally found out by the author. These researches are directed for elaboration and analysis of methods complex for diagnostics of professional identity in the future time perspective context.

The features of time perspective were exposed at different statuses of professional identity. It is rotined that level of development of reflection, responsibility, consciousness of own life, for students with the unexpressed identity insufficient for the purposeful planning. Their sentinel prospects, conditioned with the professional future, anticipation ability need for correction and development.

Also they represent the special complex program directed on elisitanion of own sentinel perspective and forming of the proper motivation in relation to the construction of the positive future appearance, as well as on development of anticipation possibility, reflection, responsibility, life comprehend, planning of professional future appearance.

Keywords: professional identity, anticipation, time perspective, forming program.



ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність дослідження. Соціальні перетворення, що відбуваються на сучасному етапі в нашій державі, призводять до необхідності глибокого осмислення вимог суспільства до особистості фахівця. Саме у ціх умовах професійна ідентичність спеціалиста виступає важливою передумовою професійної самореалізації.

Проблемі професійної ідентичності у гуманітарних науках присвячено багато досліджень як вітчизняних (Д.Барашева, М. Боришевський, О.Винославська, П.Гнатенко, І.Дружиніна, В.Зливков, С.Максименко, В.Москаленко, В.Павленко, Н.Пов'якель, І.Середницька, Т.Титаренко, Н.Чепелєва), так і закордонних авторів (С.Арчер, Г. Брейкуел, Т.Буякас, А.Ватерман, Н.Гуліна, Л.Гурильова, Е. Еріксон, Н.Іванова, Л.Матвєєва, А.Назиров, Л.Шнейдер).

Слід зазначити, що разом с вченими, наукові розробки яких присвячені різноманітним аспектам професійної придатності і професійної готовності (М.Бадалова, К.Гурєвич, К.Платонов, А.Войченко, О.Кучерявий, М.Дьяченко, Л.Кандибович, В.Семиченко), концепціям професійного становлення особистості (Е.Зеєр, В.Зливков, Є.Климов, А.Маркова, Л.Мітіна, Н.Глуханюк, Ю.Поваренков), сучасні дослідники підкреслюють значення минулих, реалізованих самовизначень і прогнозованих майбутніх виборів у процесі становлення професійної ідентичності (А. Болотова, Н. Іванова, Т. Козловська, Л.Шнейдер). Утім створення адекватного і реалістичного сценарію професійної самореалізації, осягнення образу власного майбутнього та власної професійної ідентичності залежить від здатності антиципувати свої життєві перспективи, хід власних дій, вчинків інших людей, подій свого життя (І.Батраченко, Б.Ломов, Л.Регуш, О. Рихальська, В. Роменець, О.Сергієнко, Н.Толстошеїна, І.Фейгенберг, М.Цискарідзе).

Актуальність дослідження проблеми професійної ідентичності у контексті передбачення образу професійного Я зумовлена ще й практичною значущістю даної проблеми в контексті необхідності удосконалення практики підготовки фахівців гуманітарного профілю. Існуюча система підготовки кадрів орієнтована в більшій мірі на накопичення теоретичних знань і призводить до того, що, опиняючись згодом в реальній робочій ситуації, для якої характерна різноманітність контекстів застосування знань, випускники переживають особистісну і професійну кризу. Сучасні вітчизняні вчені вказують на цінність побудови процесу навчання з орієнтацією на усвідомлення власного професійного потенціалу, обґрунтовують конкретні програми професійної підготовки у вищих навчальних закладах (М.Бадалова, Г.Балл, Ж.Вірна, Л.Карамушка, Н.Коломінський, С.Максименко, В.Панок, Н.Пов'якель, О.Саннікова, В.Семиченко, Н.Чепелєва та ін.), але дослідження в даному ракурсі ситуативні і пряме їх перенесення в поле визначених проблем неможливе, оскільки потребує певної конкретизації. Це і зумовило вибір теми нашого дисертаційного дослідження: «Антиципація студентами гуманітарних спеціальностей своєї професійної ідентичності».

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами

Дисертаційне дослідження виконувалося в межах комплексних тем НДР лабораторії методології і теорії психології Інституту психології ім. Г.С.Костюка НАПН України «Теоретико - методологічні засади гуманістичної орієнтації в психології» (номер державної реєстрації 0103U000319), «Інтегративно-особистісний підхід у психологічній науці та практиці» (номер державної реєстрації 0107U000308). Тема затверджена Вченою Радою Інституту психології ім. Г.С.Костюка НАПН України (протокол №10 від 25.12.2006р.) та узгоджена з бюро Ради з координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології в Україні (протокол № 10 від 18.12.2007р.)

Об'єкт дослідження: процес становлення професійної ідентичності студентів.

Предмет дослідження: антиципація як чинник становлення професійної ідентичності.

Мета дослідження полягає в розкритті впливу антиципаційної компетентності на процес становлення професійної ідентичності у студентів та у визначенні умов, які забезпечують якісний її розвиток.

Основу дослідження склало припущення про те, що становлення професійної ідентичності особистості залежить від рівня розвитку антиципаційної компетентності, яка включає в себе такі параметри, як уявлення про своє майбутнє, відношення до майбутнього, рефлексія та відповідальність.

Для досягнення поставленої мети та перевірки гіпотези були поставлені наступні завдання:

1. Проаналізувати основні теоретичні підходи щодо вивчення понять «професійна ідентичність» і «антиципація» у контексті сучасного психологічного знання.

2. Визначити рівні антиципаційної компетентності та виявити їх взаємозв'язок зі статусами професійної ідентичності студентів.

3. Розробити модель формування антиципаційної компетентності.

4. На основі моделі розробити та апробувати програму комплексного психологічного супроводу студентів в процесі становлення їх професійної ідентичності.

Теоретичну і методологічну основу роботи склали концептуальні положення: про розуміння феномену особистості, основних детермінант і механізмів її становлення (Б.Ананьєв, Г.Костюк, С.Максименко, С.Рубінштейн, Т.Титаренко), про особливості розвитку самосвідомості та становлення особистісної ідентичності (С.Арчер, Г.Брейкуел, Л.Божович, А.Ватерман, Л.Виготський, Е.Еріксон, І.Кон, Д.Фельдштейн); концепції психологічного часу життя (К.Абульханова-Славська, П.Балтес, А.Болотова, М.Гинзбург, Є.Головаха, О.Кронік, О.Лурія, В.Панок, С.Рубінштейн, Т.Титаренко), теорії особистісного смислу (О.Бондаренко, П.Горностай, Д.Леонтьєв, Т.Титаренко, А.Сєрий), дослідження процесу професіоналізації (А.Андрєєва, Н.Гуткина, О.Данилова, І.Дубровина, Л.Карамушка); концепція суб'єктної професіоналізації (Н.Глуханюк), теоретичні підходи до вивчення антиципації (П.Анохін, І.Батраченко, Б. Ломов, Л.Регуш, Є. Сурков), теорія особистісних змін (П.Лушин).

Для реалізації завдань дослідження було підібрано комплекс взаємодоповнюючих, адекватних предмету методів: теоретичних - аналіз вітчизняних і закордонних наукових джерел, синтез концепцій та підходів до вивчення професійної ідентичності, теоретичне моделювання; емпіричних - тестування, анкетування, спостереження, активні методи соціально - психологічного навчання; для аналізу отриманих результатів використовувався якісний аналіз та статистична обробка результатів емпіричного дослідження за допомогою програми SPSS.13.

Організація і база дослідження.

Експериментальна робота проводилась на базі Севастопольського міського гуманітарного університету. В констатувальному етапі дослідження взяли участь 184 студенти віком від 18 до 21 року, які навчалися на психолого-педагогічному та філологічному факультетах. В формувальному експерименті взяли участь 71 студент (40 студентів психологічного факультету та 31 студент філологічного факультету). Вибірка побудована згідно квотному принципу, її репрезентанти адекватно представляють характеристики генеральної сукупності.

Наукова новизна та теоретичне значення. У дисертації було вперше: встановлено взаємозв'язок між рівнями розвитку антиципаційної компетентності і статусами професійної ідентичності; розроблено модель розвитку антиципаційної компетентності у студентів під час їх навчання, яка включає в себе такі блоки, як результативний, процесуальний, фасилітативний; обґрунтовано та експериментально перевірено програму по формуванню суб'єктної позиції по відношенню до часу життя, яка є елементом психологічного супроводу студентів в процесі становлення їх професійної ідентичності.

Уточнено, що професійна ідентичність включає в себе проектування професійного образу Я, позитивну або негативну налаштованість суб'єкту до власного часу та рефлексію минулого, теперішнього та майбутнього, яка впливає на створення суб'єктивної картини свого професійного життєвого шляху; розуміння ролі рефлексії та відповідальності у процесі становлення професійної ідентичності, яка полягає у тому, що допомагає формувати образи і смисли життя, управляти власною активністю відповідно до особистих смислів, переключатися на нові цілі та завдання діяльності.

Дістало подальшого розвитку уявлення про психологічну суть і зміст професійної ідентичності як динамічного, інтеграційного психологічного феномену.

Практичне значення дослідження полягає в розробці й апробації спеціальної комплексної програми психолого-педагогічних дій, спрямованих на поліпшення антиципаційної компетентності як чинника становлення професійної ідентичності у контексті суб'єктивного часу особистості. Результати дослідження включені в Севастопольському міському гуманітарному університеті (довідка про впровадження № 07/352 від 29.09.2010р) до комплексу матеріалів з інформаційно-методичного забезпечення таких дисциплін як «Практикум з професійної ідентифікації», «Тренінг професійної ідентифікації», «Вікова психологія», «Психологія праці», “Вступ до спеціальності”; впроваджені в систему навчально-виховного процесу Таврійського гуманітарно-екологічного інституту як серію позааудиторних заходів для студентів (довідка № 05/231 від 09.06.2010р).

Надійність та вірогідність наукових результатів забезпечувалось методологічним обґрунтуванням його вихідних позицій, використанням надійних і валідних діагностичних методик, адекватних меті і завданням дослідження, поєднанням кількісного і якісного аналізу емпіричних даних, репрезентативністю вибірки, застосуванням методів математичної статистики із залученням сучасних програм обробки даних.

Апробація та впровадження роботи. Основні положення та результати дослідження обговорювались на: Другій міжнародній науково-практичній конференції «Соціалізація особистості в умовах системних змін: теоретичні та прикладні проблеми» (Київ, 2007р.), Міжнародній науковій конференції «Ломоносов-2007» (Севастополь, 2007р.), Першій міжнародній науково-практичній конференції «Наука, освіта, суспільство очима молодих»( Рівне, 2008р.), Міжнародній науково-практичній конференції «Репродуктивна культура в сучасному просторі»( Севастополь, 2008р.), Всеукраїнській конференції молодих науковців «Розквітання» (Одеса, 2008р.), міжвузівському науково-методичному семінарі «Гуманістичні орієнтири в методології психологічної науки» (Севастополь, 2007р.); на засіданнях постійно діючого наукового семінару «Особистість у просторі культури» (Севастополь, 2006-2009р.р.), звітних науково-практичних конференціях Севастопольського міського гуманітарного університету (2007-2009р.р.), засіданнях лабораторії методології і теорії психології Інституту психології ім. Г.С. Костюка НАПН України (2006-2010 р.р.), засіданнях кафедри прикладної психології Севастопольського міського гуманітарного університету (2006-2010р.р.).

Публікації. Основний зміст роботи відображено в 10 одноосібних публікаціях, з яких 5 входять до переліку фахових видань з психології, затвердженому ВАК України.

Структура та обсяг дисертації. Робота складається з вступу, трьох розділів, висновків, включає список літератури, що містить 351 джерело та 9 додатків на 12 сторінках. Дисертація містить 27 таблиць на 28 сторінках та 9 рисунків на 9 сторінках. Обсяг основного тексту дисертації складає 157 сторінок.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі визначається актуальність вивчення проблеми антиципації професійної ідентичності, сформульовано об'єкт, предмет, основну мету дослідження, гіпотезу, завдання, визначено методологічну основу, розкрито наукову новизну, теоретичне і практичне значення роботи, висвітлено відомості про апробацію та впровадження отриманих результатів, наведено дані про структуру роботи.

У першому розділі «Дослідження проблеми становлення професійної ідентичності» здійснено аналіз підходів до визначення поняття ідентичності, розглянуто місце професійної ідентичності в структурі особистості; проаналізовано феномен часового компоненту ідентичності; висвітлено значення антиципації часової перспективи у контексті становлення професійної ідентичності.

Аналіз науково-психологічної літератури показує неоднозначність тлумачень феномену ідентичності у працях закордонних та вітчизняних вчених (Н.Антонова, Д.Барашева, Г.Брейкуел, Д. Б'юдженталь, А.Ватерман, П.Гнатенко, Н.Голанд, І.Дружиніна, М.Заковоротна, В.Зливков, Е.Еріксон, С.Максименко, Дж.Марсія, Дж. Мід, А. Мінделл, Е. Мінделл, В.Москаленко, В.Мухіна, А.Налчаджян, С.Пантилеєв, В.Столін, Х.Теджфелл, Дж.Тернер, Н.Чураєва, О.Шульган, К. Ясперс).

У ході теоретичного огляду нами було проаналізовано низку різноманітних наукових підходів зарубіжних та вітчизняних вчених, що розглядають структуру, генезис, умови та особливості становлення і розвитку ідентичності, роблячи при цьому акценти на окремих структурних компонентах ідентичності. У психоаналітичному підході (Е. Еріксон, Дж. Марсіа, А. Ватерман, З. Фрейд) ідентичність визначається як процес організації життєвого досвіду індивідуального "Я" протягом всього життя людини, як внутрішня, динамічна структура, що забезпечує відчуття безперервності, тотожності і цілісності особистості і пов'язується з наявністю у людини чіткого самовизначення, що включає вибір цілей, цінностей і переконань. В рамках біхевіористичного підходу (Д. Кемпбелл, М. Шеріф) ідентичність розглянуто не як результат взаємостосунків між окремими індивідами, а як наслідок міжгрупових відносин; в інтеракціоністському підході Ю. Габермаса, Е. Гоффмана, Дж. Міда, Р. Фогельсона, Б. Шефера, Б. Шледера акцент зроблено на здатності людини сприймати свою поведінку і життя як єдине ціле, підкреслюється ідея опозиції рольових і персональних, усвідомлених і неусвідомлених елементів в ідентичності, а остання постає як наслідок соціальної інтеракції. Когнітивний підхід (Г. Брейкуелл, Г. Теджфел, Дж. Тернер, М. Яромовіц) трактував ідентичність як когнітивну систему, що сприяє регуляції поведінки людини у відповідних умовах та передбачав аналіз взаємозв'язку особистого і соціального початку в контексті їх актуалізації. В екзистенційно-гуманістичному підході (Д. Бьюдженталь, А. Маслоу, А. Мінделл, Е. Мінделл) підкреслюється значення протиріч між людиною і соціумом, між потребами і бажаннями самої людини, які є необхідною умовою ідентичності. Структурно-динамічний підхід, який став основою для розгляду проблеми професійної ідентичності у ракурсі теми дослідження, трактує її як динамічну систему зі складною ієрархічною структурою, що розвивається нелінійно протягом всього життя людини та передбачає усвідомлення і оцінювання особистістю своєї приналежності до певної соціальної групи (В. Агеєв, Н. Антонова, І.Дружиніна, П. Гнатенко, В. Зливков, Н. Іванова, О. Ічанська, І. Кон, К. Коростеліна, О. Леонтьєв, С. Максименко, В. Москаленко, В. Павленко, Т. Румянцева, В. Столін, Т. Титаренко, Л. Шнейдер, В. Ядов).

Нині виділяється окремий напрямок досліджень ідентичності, що розкриває сутність професійної ідентичності спеціаліста. Вивчення феномену професійної ідентичності здійснюється як західними (М.Аргайл, С. Джошел, Т. Ллойд, П. Муллен, Дж. Соненфелд, Р. Фінчман, Дж. Холанд), так і вітчизняними авторами (В.Асєєв, М.Будякина, К. Гуревіч, З.Єрмакова, О.Єрмолаєва, Н. Іванова, Є.Клімов, Л. Куліненко, І. Кряжева, А.Назиров, М.Пряжников, А.Русалінова, П.Смірнова). Узагальнивши ідеї та висновки, які містяться у працях вищеперелічених вчених, можна стверджувати, що на становлення професійної ідентичності впливають: а) нормативні вимоги професії, які задають змістовні характеристики професійної ідентичності, забезпечуючи «морфологію» професійної діяльності і професійної спільності; б) професійна придатність, в структурі якої можна виокремити відношення до професії, професійні інтереси і схильності, спеціальні здібності, звички, знання, досвід; в) професійна готовність, яка включає в себе суб'єктивний образ професії, образ себе як професіонала, професійну самосвідомість; г)співвідношення соціального та особистого, яке виявляється в усвідомленні своєї тотожності з професійною спільнотою, психологічної значущості членства в ній, у відчутті своєї професійної компетентності, самостійності і самоефективності; д) контекст стосунків у професії, який сприяє визнанню індивіда оточуючими як професіонала; е) самоідентифікація професіонала, яка реалізується через процесуально-цільову активність людини, що базується на відчутті відповідальності і рефлексії.

Узагальнення ідей та висновків таких вчених, як К. Абульханова-Славська, Є.Клімов, В. Ковальов, В.Ляудис, М.Пряжников, І. Савченко, П. Шавір, Л. Шнейдер дозволяє стверджувати, що професійна ідентичність є результатом процесів самоорганізації, які пов'язані зі збагаченням функціонального образу «Я», з проектуванням свого професійного Я, з самооцінюванням. Особлива роль в проектуванні своєї професійної ідентичності належить здатності людини антиципувати хід власних дій, вчинків інших людей, подій свого життя (І.Батраченко, Б. Ломов, В.Менделевич, Л.Регуш, О.Рихальська, В.Роменець, Н.Суміна, Л. Подкоритова, М. Цискарідзе). Практичним наслідком цього є можливість активізації процесу становлення професійної ідентичності на основі футуроцентрації, через розвиток різних форм планування свого життя, прогнозування життєвих і професійних стратегій (Б. Ананьєв, А.Адлер, Л.Божовіч, Є.Борисов, Л.Виготський, М.Гинзбург, К. Горні, У. Джемс, Дж.Келли, Є.Клімов, О.Леонтьєв, М.Пряжников, М. Рогачова, І. Савченко).

У зв'язку з вищезазначеним було проаналізовано різні підходи до вивчення психологічних концепцій часу (Ш.Бюлер, Є.Головаха, В.Панок, Т.Титаренко); теорій часових перспектив (К.Абульханова-Славська, Є.Головаха, В. Ковальов, Ж. Нютен, Н.Сарджвеладзе, Л.Сохань, Л.Франк); ролі переживання майбутнього в прагненні до своїх цілей і ідеалів, у бажанні виразити себе в певній професійній діяльності (Є.Головаха, О.Кронік, Б.Ломов, С.Максименко, Л.Сохань, Т.Титаренко).

Теоретичний розгляд значних за обсягом даних про здатність людини до антиципації (П.Анохин, Л.Анциферова І.Батраченко, Н.Бернштейн, Б.Ломов, Ж.Нюттен, Р.Олпорт, Є.Сурков, І.Толстошеїна) дав змогу визначити, що самопроектування образів майбутнього здійснюється завдяки таким функціям антиципації: комунікативній, яка дозволяє робити обмін інформацією і орієнтуватися в певних цінностях групи; когнітивній, яка проявляється в дослідницькій активності суб'єкта; поведінковій, яка включає в себе дії по встановленню причинно-наслідкових зв'язків і планування; емоційній, яка виражається в передбаченні особисто-значимих подій; адаптивній функції, яка проступає в адаптивних формах поведінки, що вимагають пошуку особистісних ресурсів і регулятивній функції, яка допомагає встановлювати взаємозв'язок між часовими ланками життя.

Таким чином, критерієм результативності процесу набуття певних статусів професійної ідентичності може бути антиципаційна компетентність, яка складається з наступних компонентів: а) спрямованість часової децентрації; б) емоційна налаштованість на своє майбутнє; в) часова орієнтація та рефлексія відношення до часу та майбутньої діяльності; г) осмисленість життя, відчуття відповідальності за рішення, що приймаються.

У другому розділі ««Емпіричне дослідження антиципації професійної ідентичності у студентів гуманітарних спеціальностей» на основі узагальнення теоретичних досліджень визначено структуру емпіричного дослідження; обґрунтовано вибір психодиагностичного інструментарію; узагальнено результати вивчення рівня антиципаційної компетентності та проаналізовано її вплив на формування статусу професійної ідентичності.

По-перше, на констатувальному етапі експерименту було вивчено статус професійної ідентичності студентів і характеристики образу професійного Я у часовій перспективі за допомогою методики дослідження статусів професійної ідентичності (Л.Шнейдер), тесту «Хто Я?» (М.Кун и Т.Мак-Партленд), особистісного семантичного диференціалу (модифікація).

По-друге, для визначення рівня антиципаційної компетентності використовувався такий діагностичний інструментарій: «Шкали часових децентрацій», «Шкали переживання часу» (О.Кронік і Є.Головаха), «Проблемна анкета» (І. Сейффже - Кренке, Л. Регуш); опитувальник ZTPI (Ф.Зімбардо), тест «Здатність до антиципації» (Л.Регуш), опитувальник «Визначення індивідуальної міри рефлексивності» (А.Карпов, В.Пономарьова), опитувальник «Рівень суб'єктивного контролю» (Є.Бажин, О.Еткинд), тест СЖО (Д. Леонтьєв).

За допомогою тесту «Методика дослідження статусів професійної ідентичності» було виділено п'ять груп з різними статусами професійної ідентичності: 13% із статусом досягнутої професійної ідентичності, 25% - з псевдоідентичністю, 24% - з дифузією ідентичності, 26% - із статусом мораторію, 12% - з передчасною ідентичністю. Проаналізувавши даний розподіл статусів ідентичності, можно зробити висновок, що у процесі навчання за фахом, професійна ідентичність досяжна лише в невеликих масштабах, частіше студенти перебувають в стані кризи ідентичності.

Отримані результати підтверджують вплив прогнозування образу Я на формування ідентичності студента. З представлених в таблиці 1 даних видно, що домінуючим в структурі прогнозованого образу Я виступають персональні якості (від 50, 1% до 87,9%), а характер структуризації компонентів образу Я по групах студентів з різними статусами помітно відрізняється.

Після визначення ієрархії значущості вкладу кожного з компонентів образу Я в становлення професійної ідентичності можна побачити, що гармонійне співвідношення компонентів Я-образу при меншій, ніж в інших групах, мірі вираженості персонального компонента сприяє становленню статусу досягнутої ідентичності. При деякому послабленні професійної, духовної і перспективно-цільовою складових формується дифузна ідентичність. Різке послаблення екзистенційного і перспективно-цільового блоків прогностичного образу Я при одночасному посиленні персонального обумовлює виникнення статусу мораторію. Максимальна вираженість персонального компоненту образу Я при низькій орієнтації на всі інші компоненти (екзистенційні, професійні, духовні, перспективні) обумовлює формування передчасної ідентичності.

Застосування особистісного семантичного диференціалу дозволило нам отримати дані про вплив змісту майбутнього Я на формування різних статусів професійної ідентичності, а саме: а) прагнення цілеспрямованості є компонентом образу Я студентів з досягнутою ідентичністю, вони не екстраполюють в майбутнє такі персональні характеристики, як розслабленість, безпечність, пасивність, поступливість і конфліктність; б) випробовувані з псевдоідентичністю прагнуть до особистісної зрілості, відповідальності; в) у підгрупі з дифузією ідентичності вважають, що і у майбутньому вони стоятимуть перед вибором між залежністю від інших та відповідальністю за свою самостійність; д) для студентів з передчасною ідентичністю найбільшої значущості в майбутньому набуває прагнення до свободи.

Другий блок задач, які вирішувались, стосувався вивчення антиципаційної компетентності. По-перше, було вивчено часові децентрації студентів.

Аналіз отриманих результатів дає підстави говорити про те, що наявність децентрації у майбутнє є провідною особливістю респондентів з досягнутою ідентичністю (17%), у решти учасників експерименту ця характеристика спостерігається лише у 2% випадків, тобто вони не можуть вийти за межі теперішнього часу, проявляючи своє відношення до кожного конкретного життєвого випадку, але не до життя в цілому.

Блокування децентрацій у майбутнє при посиленні параметра «відсутність децентрацій» призводить до формування псевдоідентичності. Становлення дифузної ідентичності пов'язане з блокуванням децентрації у минуле і збільшенням параметра «відсутність децентрації». Статус мораторію розвивається при надмірній децентрації на теперішній час на фоні блокування часових децентрацій. Досягнення статусу передчасної ідентичності пов'язане з відсутністю децентрації у майбутнє поряд з впливом параметрів «децентрація у теперішнє» і «відсутність децентрації»

Афективний компонент часової перспективи діагностувався за допомогою методики «Шкали переживання часу» (О. Кронік, Є. Головаха). Статистично значущі відмінності у осіб з досягнутою професійною ідентичністю зафіксовані лише по параметру «континуальність-дискретність» майбутнього (р<0,05), тобто тенденція до дискретності майбутнього часу, а саме, переживання майбутнього часу як варіативного, наповненого різноманітними подіями, очікуваннями, сприяє статусу досягнутої ідентичності.

Поряд з дослідженням напряму часових децентрацій і особливостей переживання часу, які ми віднесли до змістовних компонентів антиципаційної компетентності, нами було здійснено дослідження часових орієнтацій, які впливають на вибір поведінки індивідів при плануванні подій свого життя. Були встановлені відмінності між групами респондентів з досягнутою професійною ідентичністю і передчасною ідентичністю (р<0,05) по параметру «фаталістичне теперішнє», по параметру «негативне минуле» - між групами випробуваних з досягнутою ідентичністю, дифузією ідентичності і псевдоідентичністю (р<0,01), по параметру «гедоністичне теперішнє» між студентами з досягнутою ідентичністю, мораторієм ідентичності і дифузією професійної ідентичності (р<0,01), по параметру «майбутнє» між групами респондентів з досягнутою ідентичністю, мораторієм (р<0,05) і дифузією ідентичності (р<0,01), по параметру «позитивне минуле» - у респондентів з досягнутою ідентичністю і дифузією ідентичності (р<0,01).

Можна стверджувати, що збалансованість часової перспективи поряд з розширенням перспективи майбутнього на фоні інтеграції минулого і теперішнього, тобто прагнення до формування певної сукупності значимих цілей, здатність планувати, урахування традицій призводить до статусу досягнутої професійної ідентичності. Невиразність у темпоральній структурі орієнтації на майбутнє в сукупності з незадовільною оцінкою міжособистих взаємин у минулому стає передумовою для прояву псевдоідентичності. Фаталістичне відношення до часу свого життя, гедонізм теперішнього властиві для респондентів з дифузією ідентичності. Часова перспектива, для якої характерна відсутність турботи про майбутні наслідки призводить до формування статусу мораторію.

Аналіз даних результатів дав можливість стверджувати, що високий рівень цієї здатності, який притаманний особам з досягнутою ідентичністю, допомагає створенню чітких орієнтирів прогнозування і співвіднесення їх з конкретними даними про себе в майбутньому як про професіонала, оцінюванню ймовірності здійснення професійних планів. Слабка вираженість цієї здатності приводить до формування псевдоідентичності, передчасної та дифузної ідентичності.

Дослідження впливу рівня рефлексії відношення до діяльності у минулому, теперішньому та майбутньому часі дозволяє зробити такі висновки: високий рівень рефлексії свого часу, а саме: аналізування і критичне осмислення діяльності, концентрування на подіях часової перспективи поряд з ретельним її плануванням та рефлексією майбутньої діяльності впливає на формування статусів досягнутої ідентичності та мораторію. Низький рівень розвитку рефлексії блокує формування ідентичності и призводить до статусу дифузії, передчасної чи псевдоідентичності.

За результатами, які були отриманні після використання тесту СЖО (Д.Леонтьєв), зафіксовано, що високі показники усвідомленості часових локусів, тобто відчуття продуктивності минулого відрізка життя, емоційна насиченість теперішнього, осмислення майбутнього, яке додає спрямованості і збагачує часову перспективу, сприяють формуванню статусу досягнутої ідентичності. Низькі значення за всіма показниками тесту, які свідчать про незадоволеність прожитою частиною життя, низький рівень усвідомлення життя в теперішньому, відсутність цілей в майбутньому, дискретне сприйняття свого життя блокують появлення досягнутої ідентичності та призводять до псевдоідентичністі, дифузії і передчасної ідентичності. Виражене прагнення до осмислення результативності минулого та аналізу подій теперішнього впливає на виникнення статусу мораторія.

За допомогою методики РСК (Дж. Ротер) були виявлені відмінності в локусі суб'єктивного контролю між групами з різними статусами професійної ідентичності.

Високий рівень інтернальності посилює переживання кризи професійної ідентичності та призводить до формування мораторію. Високий рівень екстернальності притаманний респондентам зі статусами псевдоідентичності та передчасної ідентичності.

Узагальнення результатів емпіричного дослідження дозволило зафіксувати певні тенденції впливу рівня антиципаційної компетентності на формування професійної ідентичності, а саме: високий рівень антиципаційної компетентності, тобто проекція в «майбутнє» особистих уявлень, очікувань і планів на фоні осмислення реальності, критичного відношення до минулого досвіду, переважання майбутньої часової децентрації, сприйняття дискретності майбутнього, позитивне емоційне відношення до нього та рефлексія, що сприяють досягнутій ідентичності; середній рівень антиципаційної компетентності, який характеризується децентрацією у теперішнє, низькою кількістю проспективних характеристик образу Я, ситуативною рефлексією відношення до своєї майбутньої діяльності, яка призводить до зниження осмисленості життя, впливає на формування мораторію і передчасної ідентичності; низький рівень антиципаційної компетентності, який характеризується відсутністю часової децентрації, слабкою рефлексією відношення до своєї діяльності у майбутньому, що ускладнює формування чіткого професійного плану, сприяє переживанню майбутнього як проблеми, викликаючи негативні стани відчуження, тривоги, відчуття безпорадності і безнадійності, призводить до дифузії ідентичності і псевдоідентичності.

У третьому розділі «Психологічні умови і засоби розвитку антиципації професійної ідентичності студентів у процесі підготовки у ВНЗ» представлено модель формування антиципаційної компетентності, обґрунтовано організаційно-методичні засади програми, спрямованої на забезпечення ефективного становлення вираженої професійної ідентичності; подано дані стосовно ефективності формувальної програми.

Модель формування антиципаційної компетентності у студентів під час їх професійної підготовки включає в себе наступні блоки: а) результативний, в якому розкриваються інтеграційні характеристики професійної ідентичності, її змістовні і функціональні сторони, що розвиваються у часовій перспективі; б) процесуальний, в якому відбувається гармонізація часової перспективи та реалізується суб'єктна позиція по відношенню до часу життя; в) фасилітативний, який містить в собі комплекс дій, щодо поетапного ускладнення і збагачення індивідуального професійного досвіду студентів завдяки розвитку антиципаційної компетентності, цілеспрямованому формуванню професійних перспектив, альтернативних образів професійних Я на основі усвідомлення своїх ресурсів, можливостей та обмежень у професійній діяльності; г) організаційний, методичний та психологічний супровід студентів, створення спеціальних умов, що забезпечують досягнення вираженої професійної ідентичності.

На основі даної моделі було розроблено комплексну формувальну програму. При складанні програми ми враховували принципи гуманізації професійної освіти, загальні і специфічні ознаки освітньої програми, вікові особливості учасників програми, а також можливості активних соціально-психологічних методів навчання. Програма включала в себе три основні блоки з конкретними завданнями: теоретично-підготовчий (побудова комплексу теоретичних знань про такі феномени «часова перспектива», «професійна ідентичність»); корекційно-розвивальний (оптимізація власної часової перспективи, розвиток антиципаційних умінь); біографічний (прогнозування власного професійного майбутнього).

Теоретично-підготовчий блок програми складався з курсу лекцій і семінарських занять, спрямованих на актуалізацію необхідної системи знань з питань професійного зростання, психології часу та часової перспективи через знайомство з історичними передумовами вивчення проблематики часу, через підкреслення ролі особистісного самопроектування та антиципації професійного майбутнього як чинника досягнення ідентичності. Тривалість теоретичної частини - 24 години.

Завдання двох інших блоків (корекційно-розвивального та біографічного) вирішувались у ході тренінгу, який спрямований на прояснення і гармонізацію часової перспективи, розвиток антиципаційної здатності, формування навичок рефлексії та усвідомленого планування і прогнозування професійного майбутнього, корекцію негативних особливостей часової перспективи; оптимізація ставлення до себе; формування відповідальності за своє професійне майбутнє. Тренінг проходив у два етапи та був розрахований на 84 години роботи групи. Загальна концепція цього тренінгу включала в себе необхідність: а) поваги до унікального внутрішнього світу учасників тренінгу, системи їх цінностей і патернів поведінки; б) формування загальної системи уявлень про особистісну часову перспективу, професійне майбутнє, професійне Я; в) перегляду системи уявлень студентів про власне майбутнє, про професію, професійний образ Я. Кожний блок тренінгу мав спеціальний набір технік і методів, однак увесь тренінг був побудований з опорою на основні принципи тренінгової роботи.

На першому етапі тренінгу його учасниками вирішувались такі завдання: а) показати значущість визначення власної часової перспективи; б) порівняти індивідуальні цілі і смисли професійної діяльності з цілями і смислами інших учасників; в) сформувати відповідну мотивацію до побудови власного образу позитивного майбутнього; г) розвинути антиципаційну здатність. На другому етапі тренінгу увагу було приділено особистісним передумовам продуктивної антиципації професійної ідентичності, а саме: рефлексії, відповідальності за вибір, осмисленості життя, проектуванню образу професійного майбутнього, виявленню і актуалізації своїх професійних ресурсів. Особлива увага в роботі тренінгової групи приділялась факторам, які сприяли груповій динаміці. Це зумовлювало: збіг інтересів та поглядів учасників групи, атмосферу психологічної безпеки, активну емоційно насичену спільну діяльність, спрямовану на досягнення мети.

В експериментальній групі було зафіксовано певну динаміку вимірюваних показників: збільшення випробовуваних з досягнутою ідентичністю на 26,76%, причому слід зазначити, що частина з них (42,1%) раніше мали статус мораторію, 21,05% осіб зі статусом псевдоідентичності, 21,05%-з дифузією та 15,78% зі статусом передчасної ідентичності. Окрім цього, серед випробовуваних з дифузією ідентичності 6 осіб змінили свій статус професійної ідентичності на мораторій; зміни кількісних та рангових показників у категоріях «екзистенційне Я» (в 2,24), «духовне Я» (в 1,96), «перспективне Я» (в 2,56 ); зміна часових децентрацій в сторону футуроцентрації; позитивне достовірне змінювання ( р<0,01) за шкалою «ціль» тесту СЖО; позитивне достовірне змінювання (р<0,01) в індивідуальній мірі рефлексивності, яка стосується як часових аспектів, так і спілкування та взаємодії.

В контрольній групі динаміка змін за більшістю критеріїв виражена на низькому рівні чи не спостерігається зовсім, хоча треба підкреслити, що в даній групі зафіксовані статистично значимі негативні зрушення за шкалою «результат», тобто спостерігається тенденція до незадоволеності прожитим життям, результатами саморозвитку.



ВИСНОВКИ

У висновках підведено підсумки проведеного дослідження, результати якого підтверджують висунуту гіпотезу, а також формулюються головні ідеї аналізу предмету дослідження:

1) Професійна ідентичність є особливою категорією ідентичності, яка має соціальний та особистісний аспекти. Перший пов'язаний з формуванням відчуття приналежності до певної професійної групи та відповідної системи цінностей, з включенням в професійне співтовариство за рахунок інтеріоризації професійних норм і вимог. Завдяки другому зберігається унікальність і неповторність особистості в рамках професії.

2) Успішність процесу становлення професійної ідентичності в просторі суб'єктивного часу особистості залежить від якісних характеристик образу майбутнього та часової перспективи, яка містить у собі три різні аспекти: власне часову перспективу, що характеризується довжиною, глибиною, насиченістю, ступенем структурованості й рівнем реалістичності; часову установку, тобто позитивну або негативну налаштованість суб'єкта до свого часу; часову орієнтацію, яка визначає поведінку суб'єкта й мислиться як домінуюча спрямованість цієї поведінки на об'єкти й події минулого, теперішнього або майбутнього.

3) Важливу роль при утворенні й виявленні особистісних змістів, виділенні адекватного " Я-образу" і перспектив його розвитку, побудові концепції свого життєвого шляху, розробці стратегій, що її реалізуватимуть, грає антиципація як здатність індивіда проектувати себе у майбутньому. Цей процес може здійснюватися на основі усвідомлення й співвіднесення своїх потреб, можливостей і здатностей із суспільними запитами, а результатом цього процесу є соціальний, особистий і професійний статус.

4) Антиципаційна компетентність може бути розглянута як сукупність знань про свою часову перспективу (протяжність, глибина, насиченість, структурованість, реалістичність), про своє майбутнє професійне Я та умінь орієнтуватися у своєму майбутньому, рефлексувати відношення до майбутньої діяльності, прогнозувати, осмислювати своє життя.

5) Результати емпіричного дослідження показали, що високий рівень антиципаційної компетентності дає можливість виокремити риси свого професійного майбутнього, осмислити актуальну реальність при критичному сприйнятті минулого досвіду і проекції в майбутнє особистих уявлень, сприяє формуванню статусу досягнутої ідентичності. Децентрація в теперішнє поряд з ситуативною рефлексією відношення до своєї майбутньої діяльності і зниженням осмисленості життя впливає на появу таких статусів професійної ідентичності, як мораторій і передчасна ідентичність. Низький рівень ускладнює формування чіткого професійного плану, сприяє переживанню майбутнього як проблеми, підвищує тривогу та призводить до дифузії ідентичності і псевдоідентичності.

6) Ефективне становлення професійної ідентичності базується на: впровадженні в навчання форм і методів роботи, які сприяють високій особистісній активності у самопроектуванні; позитивно-критичному ставленню до змістових характеристик прогнозованого Я; розширенні й гармонізації часової перспективи: пошуку альтернатив майбутнього, побудові системи професійних планів; високому рівні антиципаційної компетентності;

7) Показано, що застосування спеціальної комплексної навчальної програми, яка складалася з теоретичної частини та тренінгу, протягом яких стимулювалась антиципаційна компетентність сприяла ефективному становленню професійної ідентичності особистості, що відображується в динаміці статусів професійної ідентичності.



РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕННЯ, НАДРУКОВАНІ У ВИДАННЯХ, ЩО ЗАТВЕРДЖЕНІ ВАК УКРАЇНИ В ГАЛУЗІ ПСИХОЛОГІЇ ЯК ФАХОВІ

1. Мельнік Н.Ю Деякі питання вивчення проблеми співвідношення психологічного часу та часових аспектів Я-концепції особистості/ Н.Ю. Мельнік// Проблеми загальної та педагогічної психології: Збірник наукових праць Інституту психології ім. Г.С. Костюка НАПН України / За ред. С.Д. Максименка - К.: 2007.- Т. ІХ.- Ч.1.- С.265-271

2. Мельник Н.Ю Особенности представленности образа будущего в сознании студентов/ Н.Ю. Мельник // Наука и освіта.- 2007.- №8-9. - С.121-125

3. Мельник Н.Ю. Подходы к изучению антиципации в психологической науке /Н.Ю. Мельник// Вісник Харківського національного університету. - Випуск 39.-2008. - C. 287-295.

4. Мельник Н.Ю. Временные аспекты самосознания у лиц с различными статусами профессиональной идентичности / Н.Ю. Мельник // Наука и освіта. Спецвыпуск: проект «Психологія особистості: теорія, досвід, практика». - 2009.- №8. - С.161-168

5. Мельнік Н.Ю. Дослідження проявів рефлексивності у осіб з різними статусами професійної ідентичності/ Н.Ю. Мельнік// Проблеми загальної та педагогічної психології: Збірник наукових праць Інституту психології ім. Г.С. Костюка НАПН України /За ред. С.Д.Максименка - К.: 2010.-Т.ХІІ.-Ч.4.- С.302-308.

Результати дослідження, надруковані у матеріалах

наукових конференцій та семінарів

6. Мельник Н.Ю. Проблема антиципации как предмет психологического исследования/Н.Ю. Мельник// Горизонты образования . - 2007.- №4.- C. 122-132

7. Мельник Н.Ю. Некоторые вопросы изучения временних аспектов Я-концепции/Н.Ю. Мельник// Материалы научной конференции «Ломоносовские чтения».- НПЦ «Экоси-гидрофизика».- 2007.- C.343-345

8. Мельнік Н.Ю Професійна ідентичність як предмет сучасних психологічних досліджень/ Н.Ю. Мельнік// Наука, освіта, суспільство очима молодих: Матеріали 1 Міжнародної науково-практичної конференції студентів та молодих науковців.- Рівне.- 2008г.-С.120-121

9. Мельник Н.Ю. Идентичность как предмет современных психологических исследований/Н.Ю. Мельник// Теоретичні та практичні проблеми розвитку та реалізації потенціалу особистості: Матеріали Всеукраїнської конференції молодих науковців «Розквітання».- Одеса.- 2008.-С.105-106

10. Мельник Н.Ю. Некоторые вопросы проспективной Я-концепции /Н.Ю. Мельник// Горизонты образования . - 2006.- №3.- C. 42-46

Размещено на Allbest.ru