Психологічні умови розвитку професійного мислення учнів професійно-технічних навчальних закладів гірничого профілю

Размещено на http://www.allbest.ru

Размещено на http://www.allbest.ru

Вступ

Актуальність дослідження. Питання ефективної організації професійної діяльності робітників набуває високої актуальності в сучасних умовах соціально-економічного розвитку гірничої промисловості України. Науково-технічний прогрес у нашій країні ставить високі вимоги до кваліфікації робітника, до його професійної майстерності. Сучасному молодому фахівцеві гірничого профілю для успішної професійної діяльності в новому інформаційному суспільстві необхідні вміння продуктивно та творчо розв'язувати завдання й проблеми, використовувати сучасні технології при розробці нових зразків техніки, виявляти здібності до творчого професійного саморозвитку. Майстерність кваліфікованого робітника гірничої галузі потребує від нього активної інтелектуальної діяльності й постійного розвитку професійного мислення. Саме тому проблема дослідження професійного мислення та психологічних умов його розвитку є актуальною.

Мета дослідження полягає в обґрунтуванні та експериментальній перевірці психологічних умов успішного розвитку професійного мислення учнів професійно-технічних навчальних закладів гірничого профілю; розробці методичних рекомендацій для викладачів спеціальних дисциплін (майстрів виробничого навчання) щодо стимулювання розвитку професійного мислення учнів.

Гіпотеза дослідження: розвиткові професійного мислення учнів професійно-технічних навчальних закладів гірничого профілю істотно сприятиме:

- систематичне використання на заняттях зі спеціальних дисциплін комплексу ускладнених навчальних задач професійного спрямування, створених за допомогою програмного забезпечення;

- готовність викладачів спеціальних дисциплін і майстрів виробничого навчання до стимулювання розвитку професійного мислення учнів.

Для досягнення мети дослідження та перевірки висунутої гіпотези було поставлено такі завдання:

1. Проаналізувати теоретичні підходи до проблеми розвитку професійного мислення особистості та виявити психологічні умови розвитку професійного мислення учнів професійно-технічних навчальних закладів.

2. Дослідити рівень розвитку професійного мислення в учнів професійно-технічних навчальних закладів гірничого профілю.

3. Розробити та апробувати технологію розвитку професійного мислення учнів професійно-технічних навчальних закладів гірничого профілю.

4. Підготувати для викладачів спеціальних дисциплін (майстрів виробничого навчання) методичні рекомендації щодо стимулювання розвитку професійного мислення учнів професійно-технічних навчальних закладів.

1. Теоретичні аспекти розвитку професійного мислення особистості

Подано аналіз теоретичних концепцій з досліджуваної проблеми. Розділ містить три підрозділи.

Систематизовано наявні наукові підходи щодо пояснення сутності поняття «професійне мислення», визначено його особливості та структуру, указано на зв'язок професійного мислення з технічним мисленням і технічною творчістю, подано теоретичний огляд та аналіз наукової літератури з проблеми розвитку професійного мислення особистості.

Психологічну структуру професійного мислення особистості подано системою взаємозалежних компонентів: мотиваційно-цільового, змістового, процесуально-операційного, творчого, рефлексивно-оцінкового, - розвиток яких сприяє успішному здійсненню професійної діяльності.

Професійне мислення розвивається у процесі конкретної професійної діяльності та спрямоване, насамперед, на реалізацію цілей діяльності. Воно передбачає наявність узагальнених понять про об'єкт дослідження, уміння проводити розумовий аналіз і синтез, будувати судження, умовиводи, докази тощо.

Оскільки специфічні особливості професійного мислення пов'язані з певним видом практичної діяльності та своєрідністю задач, які доводиться розв'язувати професіоналові-практику, проявом професійного технічного мислення є розуміння техніки: швидке засвоєння структури технічного приладу, принципу його дії, виявлення недоліків, недосконалості в ньому, знаходження неполадок у технічних об'єктах та механізмах, розробка засобів удосконалення технічних приладів тощо.

Важливою у вивченні специфічних особливостей професійного мислення постає проблема його зв'язку з творчістю та творчими здібностями людини. Саме цей аспект проблеми професійного технічного мислення знайшов свою реалізацію в наукових працях, спрямованих на вивчення творчого компонента в професійному мисленні, оскільки наявність творчих розробок становить найбільш високу практичну цінність. Професійна технічна творчість потребує високорозвиненого професійного мислення.

Становлення професійного мислення значною мірою залежить від суспільних потреб, стимулів, умов навколишнього середовища та особливостей професійної діяльності.

Окреслено психологічну специфіку професійної діяльності робітників гірничого профілю (зокрема, проаналізовано вимоги до індивідуально-психологічних характеристик прохідника, машиніста електровоза та машиніста екскаватора).

На основі психологічного аналізу вимог до індивідуально-психологічних характеристик (психомоторики, сенсорно-перцептивних процесів, уваги, пам'яті, мислення) прохідника, машиніста електровоза та машиніста екскаватора зроблено висновок, що професійне мислення відіграє значну роль і є необхідним для кваліфікованих робітників цих професій при розв'язанні професійних завдань. Тому для розвитку професійного мислення в навчально-виробничому процесі ПТНЗ гірничого профілю необхідно активізувати пізнавально-практичну діяльність учнів, сформувати в них систему професійних знань, умінь і навичок, передбачивши передусім активний розвиток елементів творчості в їх трудовій діяльності. При цьому організація виробничого навчання повинна сприяти оволодінню учнями прийомами самостійного пошуку оптимальних способів розв'язання професійних задач, які відображатимуть специфіку гірничих професій.

Розглядаються психолого-педагогічні засади розвитку професійного мислення в учнів професійно-технічних навчальних закладів.

У психолого-педагогічній літературі існує ряд концепцій, які розкривають психолого-педагогічні засади розвитку мислення й формування вміння розв'язувати задачі в процесі навчальної діяльності. Проблема розвитку професійного мислення розглядається не відокремлено, а як складова загальної проблеми розвитку мислення особистості. Однією з таких концепцій є проблемне навчання, значущість якого полягає в активізації творчої самостійності учнів. Саме з проблемним навчанням чимало дослідників пов'язують можливість формування в учнів творчих професійних здібностей: професійного мислення, конструктивно-технічних умінь і навичок, здібності до винахідництва та раціоналізації.

На підставі аналізу концепцій ряду вчених зроблено висновок, що підготовка творчого фахівця в системі професійно-технічної освіти буде успішною за умов систематичного впровадження в навчально-виробничий процес ПТНЗ ускладнених навчальних, зокрема навчально-творчих, задач професійного спрямування. Окрім того, на нашу думку, від готовності викладачів спеціальних дисциплін і майстрів виробничого навчання до стимулювання розвитку професійного мислення учнів залежатиме успіх розв'язання навчальних задач професійного спрямування учнями ПТНЗ.

2. Емпіричне дослідження розвитку професійного мислення учнів професійно-технічних навчальних закладів гірничого профілю

Подано результати емпіричного дослідження та аналізу розвитку професійного мислення учнів ПТНЗ гірничого профілю. Розділ складається з трьох підрозділів.

Теоретично обґрунтовано модель успішного розвитку професійного мислення учнів ПТНЗ та засоби його розвитку, описано програму організації дослідження, подано характеристику вибірки.

Відповідно до структури професійного мислення учнів ПТНЗ, до початку проведення констатувального психолого-педагогічного дослідження визначено критерії, показники та методи дослідження компонентів професійного мислення, теоретично виокремлено три рівні сформованості компонентів професійного мислення учнів ПТНЗ гірничого профілю (високий, середній, низький).

Описано методику проведення констатувального дослідження, яке складалося з двох етапів: визначення рівня розвиненості мисленнєвої діяльності учнів у процесі розв'язання задач професійного спрямування та рівня розвиненості компонентів професійного мислення учнів ПТНЗ гірничого профілю (мотиваційно-цільового, змістового, процесуально-операційного, творчого, рефлексивно-оцінкового); виявлення рівня готовності викладачів спеціальних дисциплін і майстрів виробничого навчання до стимулювання розвитку професійного мислення учнів.

З метою виявлення рівня розвиненості мисленнєвої діяльності учнів ПТНЗ гірничого профілю в процесі розв'язання задач професійного спрямування учням було запропоновано діагностичні задачі професійного спрямування (за модифікованою методикою В.А. Крутецького), які використовуються при вивченні спеціальних дисциплін. За результатами проведеного дослідження було виявлено, що на І та ІІ курсах навчання домінує репродуктивний рівень мисленнєвої діяльності (57,5% - І курс, 49,1% - ІІ курс). Проте, в учнів ІІІ курсу навчання показники цього рівня знизилися до 30,2%. На нашу думку, це свідчить, що в більшості учнів ПТНЗ гірничого профілю інтелектуальні уміння та навички щодо розв'язання задач професійного спрямування достатньою мірою не сформовано, оскільки учні не вміють чітко розподіляти умови й вимоги задачі, не здатні глибоко аналізувати матеріал, виокремлюючи суттєві відношення, не можуть відшукати різні способи розв'язання задач професійного спрямування.

У цьому підрозділі також описано діагностичні методики, які дали можливість визначити початковий рівень сформованості професійного мислення учнів ПТНЗ гірничого профілю для подальшого стимулювання його успішного розвитку.

Проаналізовано результати констатувального дослідження та зроблено їх аналіз.

У констатувальному дослідженні взяли участь 388 осіб. Із них 328 учнів ПТНЗ спеціальностей «Прохідник», «Машиніст електровоза», «Машиніст екскаватора» (120 учнів І курсу, 112 учнів ІІ курсу, 96 учнів ІІІ курсу) та 60 викладачів і майстрів виробничого навчання.

При вивченні активності інтересу до технічної діяльності учнями гірничих спеціальностей як прояву мотиваційно-цільового компонента професійного мислення виявлено, що 27,5 % учнів чітко обґрунтовували свій стійкий активний інтерес до техніки, нестійке активне ставлення до технічної діяльності переважало у 41,9 % учнів, а 30,6 % учнів притаманне стійке пасивне ставлення до техніки.

На основі дослідження мотивації розв'язування задач учнями виявлено, що під час розв'язання задач переважно виникають труднощі, пов'язані з невмінням аналізувати умови задачі та складати план її розв'язання, невмінням правильно оформлювати хід розв'язування задачі, труднощі при перевірці результату розв'язання задачі та при одержанні кінцевої відповіді. Але більшість учнів ПТНЗ гірничого профілю (І курс - 96 учнів (80,0 %); ІІ курс - 85 учнів (75,8 %); ІІІ курс - 67 учнів (69,7 %)) визнали домінуючими труднощі, пов'язані з пошуком найкращого способу розв'язання задач. Це вказує на те, що більшість учнів звикли розв'язувати задачі лише одним стандартним, алгоритмічним способом або шукати правильне розв'язання методом спроб і помилок, без планування, що не дозволяє розв'язати задачу різними способами.

Через порівняння середніх показників тестування учнів за методиками для оцінювання знань найважливіших характеристик функціонування професійно значущих об'єктів як прояву змістового компонента встановлено, що найбільш поширений низький рівень механічної кмітливості й тямущості в усіх вибірках (50,5 % за методикою Є. О. Климова «Механічна кмітливість», 46,7 % за методикою Беннета «Механічна тямущість») з тенденцією до зменшення на 3,8 %. Результати тестувань вказують на недостатньо розвинений рівень знань найважливіших характеристик функціонування професійно значущих об'єктів в учнів ПТНЗ гірничого профілю.

При дослідженні процесуально-операційного компонента професійного мислення учнів ПТНЗ використано авторські навчальні задачі для розвитку професійного технічного мислення, які створено за допомогою спеціального програмного забезпечення. Ранжування та інтерпретація результатів оцінювання логічності та аналітичності мислення, повноти використання мисленнєвих операцій свідчать, що в учнів І, ІІ, ІІІ курсів домінує низький рівень розвитку професійного технічного мислення (відповідно 51,7 %, 52,7 % та 45,8 %). Найменш виражений відносно інших високий рівень розвитку професійного технічного мислення учнів (відповідно 0 %, 9,8 %, 25,0 %). Це свідчить про те, що в учнів недостатньо розвинені вміння аналізувати, синтезувати технічні поняття та образи, логічно висловлювати свої думки, знаходити аналогії та комбінувати.

Результати аналізу вливу операціональної установки на процес розв'язання мисленнєвих задач (прояв творчого компонента професійного мислення) засвідчили, що більшість учнів І курсу (55,0 %) мають високий рівень ригідності. А в учнів ІІ курсу (45,5 %) та ІІІ курсу (53,1 %) домінує середній рівень ригідності. Такі показники дозволяють стверджувати, що більшість учнів ПТНЗ гірничого профілю при розв'язанні задач нового типу схильні використовувати раніше засвоєні шаблони, не здатні відшукати оригінальний творчий підхід при розв'язанні, оскільки мислять репродуктивно.

У результаті якісно-кількісного аналізу розподілу рівнів розвиненості дивергентного (творчого) мислення учнів професійно-технічних навчальних закладів гірничого профілю встановлено, що найбільш характерним для учнів усіх курсів є низький рівень (середній показник 48,3 %), а найменш виявленим - високий рівень (середній показник 17,1 %), середній рівень виявили 34,6 %. Припущено, що існує залежність продуктивної мисленнєвої діяльності учнів від особливостей організації навчально-виробничого процесу ПТНЗ. Зокрема систематичне послідовне використання задач професійного спрямування на заняттях зі спеціальної технології розвиватиме професійне мислення, прискорюватиме динаміку мисленнєвих операцій, їх внутрішнє формування. Саме ці положення враховувалися при організації формувального експерименту.

Аналіз середніх показників рівнів сформованості самооцінки особистісно-індивідуальних творчих факторів учнів професійно-технічних навчальних закладів гірничого профілю, як прояв рефлексивно-оцінкового компонента, де низький рівень становить 39,7%, середній рівень - 41,8%, високий - 18,5%, показав, що більшість учнів ПТНЗ гірничого профілю недостатньо допитливі, не завжди проявляють інтерес до таємниць, головоломок, учні не зовсім готові конструктивно сприймати критику та приймати можливі невдачі, маніпулювати ідеями при розв'язанні складних проблем.

У роботі також розглянуто кореляційні зв'язки всіх складових змістового компонента, які мають високі значущі (p?0,01) позитивні кореляції, зі складовими процесуально-операційного та творчого компонентів професійного мислення. Це підтверджує думку про те, що чим міцнішим в учнів буде розуміння технічних об'єктів, процесів, уміння робити умовиводи, здатність у подальшому використовувати професійні знання у практичній діяльності, тим краще буде розвинена здатність встановлювати зв'язки між основними ознаками технічних об'єктів, уміння аналізувати, синтезувати технічні поняття та образи, логічно висловлювати свої думки, гнучкість мислення в пошуках оригінального творчого підходу, швидкість розв'язання мисленнєвої задачі і навпаки.

З метою виявлення рівня готовності викладачів спеціальних дисциплін і майстрів виробничого навчання до стимулювання розвитку професійного мислення учнів ПТНЗ гірничого профілю нами було проведено спостереження, анкетування викладачів і майстрів виробничого навчання цих же професійно-технічних навчальних закладів (всього в дослідженні взяли участь 60 осіб).

У результаті обробки відповідей на запитання розробленої анкети було виявлено, що тільки 19 викладачів (31,7 %) зазначили, що проблема розвитку професійного мислення, технічної творчості розв'язується в їхньому навчальному закладі успішно. 39 викладачів (65,0 %) не уявляють, за якими показниками оцінювати рівень розвиненості професійного мислення учнів. 55 викладачів (91,7 %) не змогли назвати жодного методу розвитку професійного мислення в навчальній діяльності. Лише 13 викладачів (21,7 %) у своїй практиці впроваджують у навчально-виробничий процес метод розв'язання задач професійного спрямування.

Отже, результати проведеного дослідження серед педагогічних працівників ПТНЗ засвідчили недостатню готовність викладачів та майстрів виробничого навчання до стимулювання розвитку професійного мислення учнів ПТНЗ гірничого профілю. Це підтвердило положення про актуальність дослідження та доцільність проведення навчально-методичних семінарів-практикумів для педагогічних працівників професійно-технічних навчальних закладів.

Загалом результати проведеного констатувального дослідження вказують, що традиційне навчання в професійно-технічних навчальних закладах гірничого профілю недостатньо сприяє розвиткові професійного мислення учнів, а це спонукає до пошуку шляхів його формування. Окрім того, такі результати стали підґрунтям для діагностики змін, що відбулися в результаті впровадження в навчально-виробничий процес професійно-технічних навчальних закладів гірничого профілю розробленої технології розвитку професійного мислення учнів.

3. Формування в учнів професійного мислення у навчально-виробничому процесі професійно-технічних навчальних закладів гірничого профілю

Описано методику експериментального дослідження, яку спрямовано на підвищення ефективності формування професійного мислення учнів у природних умовах навчально-виробничого процесу ПТНЗ гірничого профілю при вивченні спеціальних дисциплін.

Експериментальне навчання учнів проходило на базі ПТНЗ гірничого профілю м. Кривого Рогу та тривало 3 роки. Вибір контингенту учнів зумовлений тим, що на етапі констатувального дослідження саме в групах учнів І курсу було виявлено слабко розвинуте професійне мислення. Це дало можливість більш ефективно оцінити розроблену методику формування професійного мислення учнів у навчально-виробничому процесі професійно-технічних навчальних закладів гірничого профілю.

Основним методом перевірки висунутої гіпотези й дослідження ефективності запропонованої методики розвитку професійного мислення учнів вибрано психолого-педагогічний експеримент, який проводився в умовах реального навчально-виробничого процесу ПТНЗ.

Формувальне дослідження складалося з двох етапів. На першому етапі поставлено такі завдання:

- формування мотивації мисленнєвої діяльності, для чого створено умови активізації пізнавальних мисленнєвих дій у контексті дослідницько-ігрової діяльності;

- формування в учнів компонентів професійного мислення (мотиваційно-цільового, змістового, процесуально-операційного, творчого, рефлексивно-оцінкового) через розв'язання ускладнених навчальних задач професійного спрямування.

Для реалізації цих завдань у дослідженні було використано мотиваційний мисленнєвий тренінг (Л.Ф. Тихомирова), а також деякі положення комплексної методики ЕКСТРЕМУМ (модифікована система творчого тренінгу КАРУС, розроблена академіком В.О. Моляко).

Як показали результати констатувального дослідження, виникла необхідність пошуку шляхів підвищення професійної компетентності викладачів спеціальних дисциплін і майстрів виробничого навчання, які брали участь в експерименті. З цією метою на другому етапі формувального експерименту проведено ряд семінарів-практикумів для викладачів спецдисциплін і майстрів виробничого навчання. Через проведення цих семінарів здійснено спробу розширити знання викладачів спеціальних дисциплін і майстрів виробничого навчання про сутність професійного мислення; запропоновано розроблену технологію розвитку професійного мислення учнів ПТНЗ гірничого профілю; надано інструкції та методичні поради до розв'язання задач професійного спрямування, створених у вигляді комп'ютерної програми. Але основним завданням цієї роботи був пошук співпраці та контакту з викладачами ПТНЗ з метою зближення на «психологічній території», на рівні їх професійного практичного досвіду.

Технологію конструювання комплексу навчальних задач професійного спрямування, яка містить комплекс ускладнених навчальних задач професійного спрямування, створених за допомогою програмного забезпечення, рекомендації щодо організації роботи з комп'ютерною програмою, методичні поради працівникам ПТНЗ щодо стимулювання розвитку професійного мислення учнів. Сконструйована система навчальних задач професійного спрямування ґрунтується на матеріалі зі спеціальної технології для спеціальностей гірничого профілю «Прохідник», «Машиніст електровоза», «Машиніст екскаватора» та спрямована на розвиток професійного мислення учнів у навчально-виробничому процесі ПТНЗ.

З метою закріплення набутих знань, відпрацювання вмінь і навичок розроблено навчально-контролюючі задачі професійного спрямування та навчально-творчі задачі професійного спрямування, що вимагають активного пошуку нових методів їх розв'язання й ефективно розвивають творче професійне мислення та здібності.

Оскільки використання інформаційних технологій у навчально-виробничому процесі ПТНЗ розкриває значні перспективи щодо стимулювання творчого професійного мислення учнів та посилює мотивацію до учіння, розроблені навчальні задачі професійного спрямування було створено у вигляді комп'ютерної програми.

Подано узагальнення результатів формувального експерименту.

На заключному етапі дослідження проводився контрольний експеримент тими ж методами, що й констатувальне дослідження, після чого здійснено порівняльний аналіз якісних і кількісних результатів в учнів експериментальної та контрольної груп, визначено достовірність виявлених змін.

Для підтвердження ефективності створеної та впровадженої технології розвитку професійного мислення учнів ПТНЗ гірничого профілю проведено розрахунок статистичного t-критерію Стьюдента для виявлення динаміки змін розвиненості компонентів професійного мислення учнів у контрольній та експериментальній групах (до і після формувального впливу).

У результаті проведеного формувального експерименту в експериментальній групі виявилася тенденція до підвищення показників за змістовим і рефлексивно-оцінковим компонентами, що підтверджено статистично. Окрім того, зафіксовано статистично достовірні зміни в експериментальній групі в показниках за процесуально-операційним і творчим компонентами.

Отже, розроблена та апробована під час експериментального дослідження програма істотно підвищила рівень розвитку професійного мислення в учнів експериментальної групи. Звичайно, стовідсотковий позитивний результат за всіма показниками не міг бути досягнутий. Проте результати порівняльного аналізу підтверджують гіпотезу дослідження, яка вказує, що впровадження навчально-контролюючих і навчально-творчих задач у навчально-виробничий процес ПТНЗ гірничого профілю істотно сприяє розвиткові професійного мислення учнів.

Викладено методичні рекомендації викладачам спеціальних дисциплін і майстрам виробничого навчання. Рекомендації мають на меті активізацію розвитку професійного мислення учнів ПТНЗ.

З метою успішного розвитку професійного мислення учнів у навчально-виробничому процесі ПТНЗ при вивченні спеціальних дисциплін ефективним є проведення тренінгу розвитку професійної технічної творчості з використанням навчально-контролюючих і навчально-творчих задач професійного спрямування. Цей тренінг являє собою модифікацію творчого тренінгу КАРУС, розробленого В.О. Моляко.

Для активізації професійного творчого мислення, під час проведення тренінгу з використанням навчальних задач професійного спрямування, викладачеві слід застосовувати прийоми (методи) ускладнених умов, а саме: метод часових обмежень, метод несподіваних заборон, метод швидкісного ескізування, метод нових варіантів, метод дефіциту інформації. Окрім того, важливу роль у стимуляції в учнів інтересу до творчої діяльності відіграють такі особливості навчальних впливів:

- добір викладачем навчальних задач професійного спрямування, що потребують узагальнення, систематизації, експериментування, пошуку, умінь та навичок порівнювати й аналізувати вже відоме;

- використання ігрових моментів, що стимулюють виявлення самостійності учнів, їх творчих можливостей;

- пропонування учням розв'язувати творчі задачі професійного спрямування.

На нашу думку, розроблені методичні рекомендації стануть у нагоді викладачам спеціальних дисциплін (майстрам виробничого навчання) у процесі професійної підготовки робітників гірничих спеціальностей.

Висновки

психологічний навчальний професійний

У дисертації здійснено теоретичне узагальнення і нове практичне вирішення наукової проблеми розвитку професійного мислення учнів професійно-технічних навчальних закладів гірничого профілю, що виявилось в обґрунтуванні та експериментальній перевірці психологічних умов розвитку професійного мислення учнів ПТНЗ, у характеристиці психологічної специфіки професійної діяльності робітників гірничого профілю, розробці технології розвитку професійного мислення учнів ПТНЗ гірничого профілю.

1. Теоретичний аналіз наукових джерел з проблеми дослідження дав змогу уточнити психологічний зміст поняття «професійне мислення» та визначити його особливості. Професійне мислення розглядається як мисленнєва діяльність, спрямована на розв'язання професійних задач у певній предметній галузі. Специфіка професійного мислення залежить від своєрідності задач, що розв'язуються різними фахівцями, разом з тим, якість професійної діяльності чи рівень професіоналізму залежить від розвиненості професійного мислення.

Професійне мислення розвивається в процесі конкретної професійної діяльності та спрямоване, насамперед, на реалізацію цілей діяльності. Відповідно, психологічна структура професійного мислення особистості подана системою взаємозалежних компонентів: мотиваційно-цільового, змістового, процесуально-операційного, творчого та рефлексивно-оцінкового, розвиток яких сприяє успішному здійсненню професійної діяльності.

Аналіз специфіки професійної діяльності гірничого профілю засвідчив, що робітникові завжди доводиться розв'язувати різноманітні проблемні завдання. Це вказує на необхідність постійної готовності робітника до інтелектуальної діяльності, яка дозволяє передбачити можливості аварійних ситуацій в екстремальних умовах гірничого виробництва. Тому професійне мислення відіграє значну роль і є необхідним для кваліфікованих робітників цих професій при розв'язанні професійних завдань.

2. Аналіз результатів констатувального дослідження показав, що при традиційній системі навчання в ПТНЗ гірничого профілю учні мають недостатньо глибокі знання, інтелектуальні вміння й навички розв'язання задач професійного спрямування. Цим пояснюється досить низький рівень розвиненості мисленнєвої діяльності учнів ПТНЗ гірничого профілю в процесі розв'язання задач професійного спрямування: в учнів І (57,5 %) ІІ курсу (49,1 %) переважно домінує репродуктивний рівень мисленнєвої діяльності, а в учнів ІІІ курсу - адаптивний рівень (39,5 %). На констатувальному етапі емпіричного дослідження також виявлено низький рівень розвиненості компонентів професійного мислення учнів (42,0 %), а найменш поширений - високий рівень (18,2 %).

Окрім того, результати проведеного констатувального дослідження продемонстрували недостатню готовність викладачів і майстрів виробничого навчання до стимулювання розвитку професійного мислення учнів ПТНЗ гірничого профілю.

У цілому, результати дослідження підтвердили положення про актуальність дослідження, доцільність розробки та впровадження в навчально-виробничий процес ПТНЗ гірничого профілю технології розвитку професійного мислення учнів, проведення навчально-методичних семінарів-практикумів для педагогічних працівників ПТНЗ.

3. У дослідженні розроблено й апробовано технологію розвитку професійного мислення учнів ПТНЗ гірничого профілю, яка містить комплекс ускладнених навчальних задач професійного спрямування, створених за допомогою програмного забезпечення, рекомендації щодо організації роботи з комп'ютерною програмою, методичні поради педагогічним працівникам ПТНЗ.

Результати дослідження засвідчують позитивні зміни, які проявляються в зростанні активного бажання пізнати щось нове в техніці, набутті знань найважливіших характеристик функціонування професійно значущих об'єктів і здатності в подальшому використовувати ці знання в практичній діяльності; у підвищенні здатності встановлювати зв'язки між основними ознаками, аналізувати, синтезувати технічні поняття та образи, логічно висловлювати свої думки, знаходити аналогії, комбінувати; у сформованості вміння генерувати творчі ідеї в процесі виконання технічної діяльності, схильності до пошуку оригінального нового підходу при розв'язанні задач. Це дозволяє стверджувати, що запропонована програма в цілому сприяє розвиткові професійного мислення учнів у навчально-виробничому процесі ПТНЗ.

Аналіз результатів проведеного дослідження дозволяє стверджувати, що розвиткові професійного мислення істотно сприяє систематичне залучення учнів ПТНЗ гірничого профілю до активної мисленнєвої діяльності в процесі розв'язання ускладнених навчальних задач професійного спрямування. Окрім того, від готовності викладачів спеціальних дисциплін і майстрів виробничого навчання до стимулювання розвитку професійного мислення учнів залежить успіх розв'язання навчальних задач професійного спрямування учнями ПТНЗ гірничого профілю.

4. Активізації та розвитку професійного мислення учнів у навчально-виробничому процесі ПТНЗ сприяє проведення тренінгу розвитку професійної технічної творчості з використанням навчальних задач професійного спрямування. Зокрема, для стимулювання професійного творчого мислення при проведенні тренінгових занять викладачам слід добирати навчально-творчі задачі професійного спрямування, що потребують творчого перероблення, узагальнення, систематизації, експериментування, пошуку, умінь та навичок порівнювати й аналізувати вже відоме.

Дисертаційне дослідження не вичерпує всіх аспектів указаної проблеми. Перспективою подальших досліджень є вивчення методів активізації розвитку професійного мислення, упровадження нових інформаційних технологій навчання (відповідно до виявлених та обґрунтованих умов) при розв'язанні задач професійного спрямування.

Література

1. Тарасова О.В. Психологічні аспекти розвитку професійного технічного мислення учнів ПТНЗ гірничого профілю / О.В. Тарасова // Професійно-технічна освіта : наук.-метод. журн. / голов. ред. Н.Г. Ничкало. - 2006. - № 2. - С. 44-46.

2. Тарасова О.В. Проблема розвитку професійного технічного мислення в теорії та практиці професійної підготовки робітників / О.В. Тарасова // Актуальні проблеми психології : Наук. зап. ін.-ту психології ім. Г.С. Костюка : зб. наук. ст. / за ред. С.Д. Максименка. - К. : Міленіум, 2006. - Вип. 31. - С. 297-305.

3. Тарасова О.В. Теоретичні засади розвитку професійного мислення учнів професійно-технічних навчальних закладів у процесі розв'язання задач / О.В. Тарасова // Збірник Дніпропетровського університету. Серія «Педагогіка і психологія». - Дніпропетровськ : Видавництво Дніпропетровського національного університету, 2007. - № 7. - С. 91-96.

4. Тарасова О.В. Психологічні засади розвитку професійного мислення учнів у навчально-виробничому процесі ПТНЗ гірничого профілю / О.В. Тарасова // Актуальні проблеми психології: психологічна теорія і технологія навчання : зб. наук. ст. / за ред. С.Д. Максименка, М.Л. Смульсон. - К. : Вид-во НПУ ім. М.П. Драгоманова, 2008. - Т. 8. - Вип. 5. - С. 107-119.

5. Тарасова О.В. Специфіка професійного мислення робітників гірничого профілю / О.В. Тарасова // Теорія і практика управління соціальними системами : наук.-практ. журн. - Харків : НТУ «ХПІ», 2009. - № 2. - С. 97-104.

Размещено на Allbest.ru