Психофізіологічні особливості професійного відбору водіїв тролейбусів

Размещено на http://www.allbest.ru/

ІНСТИТУТ ПСИХОЛОГІЇ імені Г. С. КОСТЮКА НАПН УКРАЇНИ

УДК 612.821:656.052.4

ПСИХОФІЗІОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПРОФЕСІЙНОГО ВІДБОРУ ВОДІЇВ ТРОЛЕЙБУСІВ

Спеціальність 19.00.02 - психофізіологія

АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата психологічних наук

БІЛІНСЬКА ТЕТЯНА МИРОСЛАВІВНА

Київ 2011

Дисертацією є рукопис

Роботу виконано у Тернопільському державному медичному університеті імені І.Я. Горбачевського МОЗ України

Науковий керівник - доктор медичних наук, професор Вадзюк Степан Несторович, Тернопільський державний медичний університет імені І.Я. Горбачевського, навчально-науковий інститут медико-біологічних проблем МОЗ України, директор

Офіційні опоненти:

доктор біологічних наук, професор Макаренко Микола Васильович, Інститут фізіології імені О.О. Богомольця НАН України, відділ фізіології головного мозку, провідний науковий співробітник

кандидат психологічних наук, доцент Осьодло Василь Ілліч, Національний університет оборони України, МО України, кафедра психології та педагогіки, начальник кафедри

Захист відбудеться 19 квітня 2011 р. о 13.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.453.01 в Інституті психології ім. Г.С. Костюка НАПН України за адресою: 01033, Київ-33, вул. Паньківська, 2.

З дисертацією можна ознайомитися у науковій бібліотеці Інституту психології імені Г.С. Костюка НАПН України за адресою: 01033, Київ-33, вул. Паньківська, 2.

Автореферат розісланий 18 березня 2011 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради В.Л. Зливков

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність дослідження. Сучасна соціоекологічна криза, що супроводжується катастрофічним погіршенням екології навколишнього середовища і відповідно до цього зниженням рівня здоров'я народонаселення Землі, поставила під загрозу подальший розвиток людської цивілізації. В Україні технологічна інфраструктура є загрозою для навколишнього середовища, і це, окрім інших проблем, призводить до формування негативного іміджу держави. Оскільки, лише екологічно безпечна країна може бути інвестиційно привабливою, адже екологічна безпека основа національної і міжнародної безпеки.

Одним із напрямків Програми ООН з навколишнього середовища є розвиток екологічно чистого транспорту. Під цим кутом зору актуалізується питання не лише створення, а й збереження та удосконалення тих видів транспортних засобів, експлуатація яких максимально безпечна з точки зору екології. Зважаючи на кризові явища в економіці, не менш важливе на сьогодні і питання платоспроможності громадян щодо користування послугами пасажирських перевезень. Ці дві незамінні якості - екологічна безпека та економічність є основними технологічними характеристиками тролейбуса, що і визначає перспективу подальшого розвитку цього виду транспорту та об'єктивує необхідність удосконалення процесу професійного відбору водіїв тролейбуса.

Дана професія належить до сфери «людина - техніка» та занесена до «Переліку робіт з підвищеною небезпекою», а тому вимагає від людини підвищеної точності і надійності виконання завдань (М.К. Акімова, К.М. Гуревич, Є.О. Климов, В.В. Синявський). Зважаючи на це, проблема професійного відбору кандидатів, придатних до виконання таких видів діяльності, набуває сьогодні особливого значення.

Аналіз наукових джерел у руслі зазначеної проблематики засвідчує, що, в основному, цю нішу заповнюють матеріали, які стосуються вивчення діяльності військових спеціалістів та діяльності операторів (В.В. Вареник, В.В. Калниш, В.С. Лизогуб, М.В. Макаренко, А.П. Москаленко, О.В. Нічик, В.І. Осьодло, Д.І. Сохадзе, Р.А. Шпак). Крім того, у фаховій літературі зустрічаються поодинокі роботи, присвячені проблемам професійного психофізіологічного відбору водіїв з метою прогнозування успішності їх майбутньої діяльності (А.І. Вайсман, Ю.Є. Лях, Т.А. Вижновець). Водночас відсутні дані щодо прогнозування успішності оволодіння професією «водій тролейбуса».

Процес управління транспортним засобом пов'язаний з вирішенням складних завдань, побудованих на інформаційному моделюванні. Отримуючи необхідну інформацію про ситуацію на дорозі, водій оцінює її, аналізує, моделює різні варіанти, приймає рішення, яке і виконує. Від здатності водія швидко і точно сприймати та переробляти всю інформацію, своєчасно здійснювати відповідні дії - залежить забезпечення безпеки руху. У діяльності водія особливо значущою є здатність ефективно діяти у напружених, критичних ситуаціях, коли нерідко є тільки єдиний вихід для запобігання дорожньо-транспортної пригоди. Все це вимагає не лише вміння здійснювати керівництво транспортним засобом, а й висуває низку вимог до особливостей перебігу психофізіологічних процесів у водія тролейбуса.

Отже, значущість проблеми та її недостатня наукова розробка й зумовили вибір теми нашого дослідження «Психофізіологічні основи професійного відбору водіїв тролейбусів».

Зв'язок роботи з науковими програмами, темами. Дисертаційне дослідження виконано у межах науково-дослідних тем кафедри фізіології людини Тернопільського державного медичного університету ім. І.Я. Горбачевського: «Особливості психофізіологічного стану школярів та студентів у сучасних умовах» (номер державної реєстрації 0104U004518), «Особливості вікової та статевої реактивності за змінених умов функціонування організму» (номер державної реєстрації 0107U004457). Тема дисертаційної роботи затверджена Вченою радою Тернопільського державного медичного університету ім. І.Я. Горбачевського МОЗ України (протокол № 12 від 08.06.2004 року) та узгоджена з бюро Ради з координації наукових досліджень в галузі педагогіки та психології в Україні (протокол № 6 від 19.06.2007 року).

Об'єкт дослідження: професійно важливі якості, що зумовлюють успішність професійної діяльності водіїв тролейбусів.

Предмет дослідження: психофізіологічні професійно важливі якості водіїв тролейбусів.

Гіпотеза дослідження полягає в тому, що успішність в оволодінні професією «водій тролейбуса» залежить від психофізіологічних особливостей людини, зокрема властивостей уваги, темпу виконання завдання, об'єму оперативної зорової пам'яті, адекватності сприймання часового інтервалу, лінійного окоміру, рівня технічного мислення, окремих індивідуально-типологічних особливостей нервової системи (сили збудження, сили гальмування, рухливості та інертності процесів збудження та гальмування, рівня розвитку першої та другої сигнальних систем), адекватності самооцінки та аналізу оцінки успішності навчання обстежуваних.

Мета дослідження: обґрунтувати психофізіологічні основи професійного відбору водіїв тролейбусів та розробити програму для їх психологічного відбору.

Для досягнення мети були поставлені такі завдання:

1. Здійснити теоретичний аналіз сучасного стану проблеми професійного відбору до професії типу «людина-техніка».

2. Визначити особливості професійної діяльності та перелік психофізіологічних професійно важливих якостей для водіїв тролейбусів.

3. Обґрунтувати методичне забезпечення для здійснення професійного психофізіологічного відбору водіїв тролейбусів.

4. На основі результатів емпіричного дослідження визначити процедуру та кількісні нормативи для здійснення психофізіологічного відбору водіїв тролейбусів.

Методологічною основою дослідження стали: системний підхід у психології та психофізіології (П.К. Анохін, Б.Ф. Ломов, С.Д. Максименко, В.С. Мерлін, К.К. Платонов); принципи теорії діяльності (Б.Г. Ананьєв, Г.О. Балл, Є.О. Клімов, О.М. Леонтьєв, С.Д. Максименко, С.Л. Рубінштейн, В.Д. Шадріков); положення організації професійного відбору (М.К. Акімова, К.М. Гуревич, Є.О. Клімов, Я.В. Крушельницька, М.В. Макаренко, В.В. Синявський); методологічні принципи організації психологічного дослідження (Б.Г. Ананьєв, А. Анастазі, Л.Ф. Бурлачук, С.Д. Максименко); підходи до оцінки та психофізіологічного стану людини (Є.П. Ільїн, А.М. Карпухіна, М.С. Корольчук, М.В. Макаренко).

Методи дослідження. У процесі теоретичного вивчення проблеми психофізіологічних основ професійного відбору водіїв тролейбусів і проведення емпіричного дослідження застосовувались наступні методи: теоретичні: аналіз, порівняння, узагальнення, систематизація даних літературних джерел з питань професійного відбору та психофізіологічного забезпечення діяльності; емпіричні: експертна оцінка, аналіз продуктів діяльності, дослідження із застосуванням психодіагностичної комп'ютерної програми «Фізіолог», що складалась з батареї тестів та методик: «Коректурна проба» (коректурні буквені таблиці М.Г. Коновалова), «Таблиці Шульте» (модифікація таблиць Шульте), «Визначення об'єму оперативної зорової пам'яті» (адаптація методики ООЗП), «Оцінка часового інтервалу» (модифікована версія методики Б.І. Цуканова), комп'ютерна методика «Типолог» (методика Б.Я. Первомайського), «Технічне мислення - 2» (тест Беннета), методика «Лінійний окомір» (методика дослідження точності лінійного окоміру); математично-статистичні: методи описової статистики та вирахування коефіцієнта статистичної значущості між емпіричними змінними К. Пірсона, багатофункціонального критерію кутового перетворення Фішера, метод обчислення коефіцієнта значущості відмінностей між емпіричними змінними (t - критерій Ст'юдента), комп'ютерна програма Statistica 5.

Експериментальна база дослідження. У дослідженні, що проводилось упродовж 2004-2007 років, взяли участь 120 слухачів курсів водіїв тролейбусів, які проходили навчання за направленням служби зайнятості. психофізіологічний відбір водій тролейбус

Наукова новизна дослідження полягає у тому, що:

- вперше на теоретичному та експериментальному рівнях досліджено психофізіологічні особливості водіїв тролейбусів з метою ефективного проведення їх професійного відбору;

- емпірично визначено та обґрунтовано критерії оцінки основних психофізіологічних показників для успішного професійного відбору водіїв тролейбусів;

- виявлено психофізіологічні чинники, що зумовлюють професійну успішність водіїв тролейбусів;

- удосконалено методичні підходи до організації професійного відбору водіїв тролейбусів.

Теоретичне значення дослідження полягає в тому, що здійснено теоретичне узагальнення, аналіз, обґрунтовано теоретичні основи, розширено та поглиблено знання про значення психофізіологічних особливостей осіб для проведення професійного відбору за професією «водій тролейбуса». Визначено психофізіологічні детермінанти успішності у навчанні та професійній діяльності водіїв тролейбусів.

Практичне значення роботи полягає в створенні і апробації психодіагностичної комп'ютерної програми «Фізіолог» та розробці практичних рекомендацій, що можуть стати одним із важливих засобів при проведенні професійного відбору за даною професією як у процесі навчання, так і при відборі кадрів.

Результати та положення дисертаційного дослідження використовуються у лекційному курсі та при проведенні занять з розділу «Фізіологія вищої нервової діяльності» для студентів кафедри нормальної фізіології Тернопільського державного медичного університету імені І.Я. Горбачевського (акт впровадження матеріалів дисертаційної роботи до навчального процесу, 2008 рік) та кафедри нормальної фізіології Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького (акт впровадження матеріалів дисертаційної роботи до навчального процесу, 2008 рік), на кафедрі загальної біології Тернопільського національного педагогічного університету імені В. Гнатюка (акт впровадження матеріалів дисертаційної роботи у навчальний процес, 2008 рік) та впроваджені у практичну діяльність у 27 регіональних та у 645 базових центрах Державної служби зайнятості України (акт впровадження матеріалів дисертації в організації роботи Державної служби зайнятості України, 2008 рік), при підборі кадрів з числа претендентів на заміщення вакансій водіїв автотранспортних засобів (категорії «Е») на базі товариства з обмеженою відповідальністю «АНТ» (акт впровадження матеріалів дисертаційної роботи у процес відбору кадрів, 2008 рік).

Надійність і вірогідність отриманих результатів забезпечувалась теоретичним аналізом досліджуваної проблеми; методологічною обґрунтованістю вихідних положень дослідження; цілісною організацією дослідження, відповідністю методів дослідження його меті і завданням, поєднанням кількісного і якісного аналізу емпіричних даних; застосуванням методів математичної обробки даних, а також репрезентативністю вибірки.

Апробація результатів дослідження. Основні положення дисертаційного дослідження були представлені для обговорення на І Міжнародному конгресі «Медицина транспорту - 2005» (Одеса, 2005); на Міжнародній науково-практичній конференції «Динаміка наукових досліджень 2005» (Дніпропетровськ, 2005); на Міжнародній науковій конференції«Механізми функціонування фізіологічних систем», приуроченій до 60-річчя кафедри фізіології людини і тварин Львівського університету імені Івана Франка (Львів, 2006); на Міжнародній науково-практичній конференції «Ґенеза буття особистості», присвяченій ювілею наукової та педагогічної діяльності академіка С.Д. Максименка (Київ, 2006); на Третій міжнародній науково-методичній конференції «Актуальні проблеми і перспективи трудової підготовки молоді» (Тернопіль, 2007); на XVII з'їзді Українського фізіологічного товариства з міжнародною участю (Чернівці, 2006); на Всеукраїнській науково-практичній Інтернет-конференції «Сучасний соціокультурний простір 2005» (Київ, 2005); на ІІІ Всеукраїнській науковій конференції «Психофізіологічні та вісцеральні функції в нормі та патології» присвяченій 70-річчю з дня народження Г.М. Чайченка (Київ, 2006); на Всеукраїнській науково-практичній конференції «Актуальні проблеми профорієнтації в неперервній освіті» (Камянець-Подільський, 2006); на Всеукраїнській науково-практичній конференції «Сучасні проблеми психологічного та психофізіологічного забезпечення діяльності» (Київ, 2007).

Результати роботи доповідалися автором на науково-методичних семінарах та розширених засіданнях кафедри нормальної фізіології Тернопільського державного медичного університету імені І.Я. Горбачевського (2005-2007).

Публікації. Зміст та результати дисертаційної роботи відображено у 11 наукових працях, з них - 5 статей у наукових виданнях, що визначені ВАК України як фахові у галузі психології, 1 свідоцтво про реєстрацію авторського права на твір, 5 статей - у матеріалах і тезах наукових конференцій і з'їздів.

Структура та обсяг роботи. Дисертаційна робота складається зі вступу, трьох розділів, загальних висновків, 12 додатків (на 16 сторінках) та списку використаних джерел. Основний текст дисертації викладено на 162 сторінках друкованого тексту. Список використаних джерел нараховує 207 найменувань. Робота містить 6 таблиць (на 7 сторінках), 59 рисунків (на 52 сторінках).

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність проблеми, визначено об'єкт, предмет, мету, завдання дослідження, методологічну основу та методи, розкрито наукову новизну і практичне значення, наведено відомості про апробацію та впровадження результатів дослідження, публікації за темою дисертації та структуру роботи.

У першому розділі «Теоретико-методологічні основи професійного відбору водіїв тролейбусів» здійснено аналітичний огляд існуючих у сучасній науці підходів до досліджуваної проблеми, розкрито суть поняття «психофізіологічний відбір», аспекти професійної діяльності водіїв тролейбусів та основні психофізіологічні особливості професійного відбору за цією професією.

У науковій літературі зустрічаються різні погляди щодо процедури визначення професійної придатності, її видів та рівнів. Необхідність запровадження процедури профвідбору та широта його застосування, на думку багатьох авторів (К.М. Гуревич, К.Х. Кекчеєв, Є.О. Клімов, М.В. Кольчев, К.К. Платонов), визначається особливостями вимог професії до психофізіологічних, соціальних, медичних та інших якостей людини.

Так, Є.О. Клімов, наголошував на необхідності використання системного професійного відбору для визначення осіб, які за своїми особистими якостями і властивостями були б придатні до навчання і подальшої професійної діяльності за конкретною професією.

К.М. Гуревич запропонував комплексний підхід до професійної придатності, в якому поєднується аналіз соціальних факторів розвитку професіонала (зокрема професійних вимог і престижності професії) і психофізіологічних особливостей.

В.О. Бодров вважає, що професійна придатність людини визначається співвідношенням вимог професії до індивідуальних можливостей людини; має конкретний об'єкт реалізації - систему «людина-професія», тобто певну категорію людей, вид діяльності, етап професіоналізації; відображає стан, ступінь розвитку сукупності індивідуальних якостей людини (рис особистості, здібностей, мотивації, фізичного стану, професійної підготовленості тощо) та є динамічною властивістю системи «людина-професія».

Головною метою професійного відбору, на думку М.В. Макаренка, є забезпечення максимальної відповідності індивідуальних характеристик, особливостей і можливостей людини тим вимогам, які пред'являє до неї той чи інший вид трудової діяльності.

За В.В. Синявським, профвідбір - це система засобів прогностичної оцінки взаємовідповідності людини і професії на основі порівняння вимог професії з психодіагностичними даними людини. Під професійним відбором розуміють процес вибору з групи кандидатів на певну посаду найбільш придатних, тобто тих, від кого можна чекати успішного оволодіння і ефективного виконання професійних функцій. Як зазначають фахівці (М.В. Макаренко, Я.В. Крушельницька, В.В. Синявський, Д. Жув), професійно придатними вважають осіб, які успішно оволодівають професією у процесі навчання, вдосконалюються в цій діяльності, а в сприятливих умовах вдосконалюють саму професію.

Важливе місце в цій системі посідає психофізіологічний відбір, оскільки він має на меті виявлення таких професійно важливих психофізіологічних властивостей, які необхідні для успішного оволодіння професійними знаннями, уміннями та навичками для ефективного виконання роботи.

На сьогодні найбільш повно і детально обґрунтовано етапи професійного психофізіологічного відбору, що розроблені для військових спеціалістів М.В. Макаренком. Великий досвід у галузі психофізіологічних обстежень представників залізничного транспорту має лабораторія психофізіології і гігієни праці, яка функціонує при санітарно-епідеміологічній станції на Львівській залізниці. Проте, науково обґрунтованих досліджень, що стосуються саме водіїв тролейбусів, досі не проводилось. Зважаючи на це, важливим завданням нашого дослідження стало виявлення психофізіологічних основ професійного відбору водіїв тролейбусів.

Психофізіологічний відбір необхідно здійснювати за тими професіями, для яких встановлена чітка залежність успішності набуття навичок, умінь та ефективності наступної трудової діяльності від розвитку у кандидата відповідних психофізіологічних властивостей та можливостей.

Таким чином, проблема психофізіологічного відбору з практичного боку полягає у таких основних аспектах як визначення вимог, що висуваються певною діяльністю, та оцінюванні рівня розвитку здібностей людини. Конкретному розкриттю такої залежності стосовно водіїв тролейбусів присвячене наше емпіричне дослідження.

У другому розділі - «Методи дослідження психофізіологічних особливостей «водіїв тролейбусів» описано схему емпіричного психофізіологічного дослідження, наводиться характеристика експериментальної вибірки та обґрунтовується вибір методів дослідження.

У дослідженні взяли участь 120 осіб чоловічої статі із числа безробітних, які виявили бажання оволодіти професією «водій тролейбуса» за направленням служби зайнятості. Вік обстежуваних претендентів на навчання за професією «водій тролейбуса» у межах від 21 до 46 років. Дана вибірка є репрезентативною. Це обумовлено тим, що вибір досліджуваних було здійснено в м. Тернопіль, м. Рівне та м. Запоріжжя за допомогою техніки рандомізації. Рандомізація є найнадійнішою стратегією з погляду досягнення репрезентативності в дослідженні генеральної сукупності, яка вивчається. Таким чином, усім представникам генеральної сукупності надали рівні шанси стати реальними учасниками дослідження.

Основною метою емпіричного дослідження було виявлення основних психофізіологічних показників претендентів на навчання за професією «водій тролейбуса» та співставлення їх із успішністю навчання після проходження курсової підготовки та успішністю подальшої професійної діяльності.

Дослідження складалося із чотирьох етапів.

На першому етапі проводили вивчення офіційних документів з метою отримання інформації про характер, зміст, організацію професійної діяльності, обладнання системи управління, особливості умов професійного середовища, а також особисті якості водіїв тролейбусів та їх діяльність в системі «людина - техніка - середовище». При цьому, виділяли найважливіші операції, пов'язані з екстремальним станом, у якому постійно перебуває водій тролейбуса, що дало можливість визначити напрямок та подальші методичні прийоми вивчення цієї професійної діяльності.

Після проведеного аналізу було підібрано три групи експертів (перша з яких складалась з викладачів за професією «водій тролейбуса», друга - з представників адміністрації і кадрової служби тролейбусного підприємства та третя - водії тролейбусів із найвищим рівнем безаварійності та стажем роботи не менше трьох років). Ці фахівці на основі «Опитувального листа Ліпмана» методом експертних оцінок визначили перелік професійно важливих якостей за професією «водій тролейбуса».

Другий етап передбачав підбір методик для здійснення діагностики та дослідження виділених психофізіологічних якостей слухачів курсів «Водій тролейбуса». Дослідження здійснювалось за єдиним планом, який включав спеціальні комп'ютерні та бланкові тестові методики, необхідні для отримання прогностичної оцінки відповідності наявних індивідуальних, психологічних та психофізіологічних особливостей конкретної особи вимогам професійної діяльності водія тролейбуса (див. табл.1).

Таблиця 1

Досліджувані психологічні та психофізіологічні властивості та діагностичний інструментарій

Предмет дослідження (психологічні та психофізіологічні властивості)	Методика дослідження
1	2
Концентрація уваги	«Коректурна проба» (коректурні таблиці М.Г. Коновалова)
Темп виконання
Переключення уваги
Стійкість уваги	«Таблиці Шульте» (модифікація таблиць Шульте)
Об'єм оперативної зорової пам'яті	«Визначення об'єму оперативної зорової пам'яті» (адаптація методики ООЗП)
Сприймання часового інтервалу	«Оцінка часового інтервалу» (модифікована версія методики Б.І. Цуканова)
Індивідуально-типологічні особливості вищої нервової діяльності	«Типолог» (методика Б.Я. Первомайського)
Технічне мислення	«Технічне мислення - 2» (тест Беннета)
Лінійний окомір	«Лінійний окомір» (методика дослідження точності лінійного окоміру

Наведена програма відбору дозволила зробити процедуру психофізіологічного діагностичного обстеження економною за часом. Час дослідження тривав (включаючи обробку результатів) від 45 до 60 хвилин.

Третій етап був присвячений: організації та проведенню дослідження та визначенню критеріальної оцінки якостей. При оцінці результатів тестування використані наступні поняття: «високий рівень», «середній рівень», «низький рівень». Рівень успішності при підготовці водіїв на право керування транспортними засобами категорії «тролейбус» визначався нами з допомогою аналізу результатів успішності у навчанні.

На заключному четвертому етапі дослідження здійснено аналіз успішності професійної діяльності водіїв тролейбуса, які визначені придатними до даної професії та пройшли відповідне навчання. Оцінка здійснювалась групою експертів, до складу якої входили водії зі стажем роботи понад 5 років, спеціалісти відділу кадрів та інженер із техніки безпеки.

У третьому розділі «Психофізіологічні особливості претендентів на навчання за професією «водій тролейбуса» подано результати дослідження та наводяться результати порівняльного аналізу досліджуваних психофізіологічних показників слухачів курсів за професією «водій тролейбуса» із успішністю їх навчання та професійної діяльності.

Дослідивши у претендентів на навчання за даною професією психофізіологічні та психологічні показники уваги, об'єму оперативної зорової пам'яті, окремі індивідуально-типологічні особливості нервової системи, рівень розвитку технічного мислення, сприймання часового інтервалу, точності лінійного окоміру та зіставивши їх з успішністю оволодіння вказаною професією встановлено, що 36,7 % із 120 респондентів показують високі результати, 41,9 % - середні, а 21,4 % - мають низьку успішність у навчанні.

Аналіз зіставлення показників стійкості уваги у звичайному стані та показників успішності свідчить, що при високій успішності висока стійкість уваги у звичайному стані належить 29,6 % досліджуваних, середня - 63,6 %, низька - 6,8 %. При середній успішності - 72,4 % належить особам із середньою стійкістю уваги, а по 13,8 % - притаманні претендентам із високою та низькою стійкістю уваги. Особи, які мають низьку успішність характеризуються середніми (44,4 %) та низькими (38,9 %) показниками стійкості уваги у звичайному стані (рис. 1).

Рис. 1 Рівень стійкості уваги (у звичайному стані) у досліджуваних за показниками успішності у навчанні (у %)

У стресовому стані стійкість уваги та успішність розподілилися наступним чином: при високій успішності висока стійкість уваги у стресовому стані належить 34,1 % осіб, середня - 45,4 %, низька - 20,5 %. При середній успішності - 39,7 % належить особам із низькою стійкістю уваги, 36,2 % володіють середнім рівнем та 24,1 % - притаманний претендентам із високою стійкістю уваги. Особи, які мають низьку успішність характеризуються низькими (44,5 %) показниками стійкості уваги у стресовому стані (рис. 2).

Рис. 2 Рівень стійкості уваги (у стресовому стані) у досліджуваних за показниками успішності у навчанні (у %)

Отримані результати дослідження успішності та стійкості уваги у звичайному та стресовому станах свідчать про те, що високий рівень успішності характеризується високими та середніми показниками рівня стійкості уваги. При стресовому стані стійкості уваги в порівнянні із звичайним на всіх рівнях успішності відбувається зростання питомої ваги низьких та високих показників за рахунок середніх. Тобто, стресовий стан має подвійний вплив: як позитивний так і негативний на осіб із середніми показниками стійкості уваги.

Порівняльний аналіз отриманих результатів концентрації уваги обстежуваних та зіставлення їх із показниками рівнів успішності свідчить про їх пряму взаємозалежність (p<0,01). Тобто, чим вища концентрація уваги, тим вищий рівень успішності у навчанні. Успішність залежить від високих та середніх показників концентрації уваги, а низька концентрація на одному із вибраних об'єктів (дорога, пасажири в салоні, тощо) може призвести до аварійної ситуації на маршруті.

Аналіз результатів переключення уваги та успішності показав, що на високому рівні успішності спостерігається високий рівень (63,6 %) переключення уваги. При середніх показниках успішності рівень переключення уваги розподілився майже рівномірно, а для низької успішності характерний лише низький (55,6 %) та середній (44,4 %) рівні переключення уваги (0,001).

Зіставлення результатів об'єму оперативної зорової пам'яті та рівнів успішності обстежуваних осіб свідчить про те, що більш високої успішності у навчанні досягли особи із середніми (61,4 %) та високими (31,8 %) показниками об'єму оперативної зорової пам'яті (p<0,001). Середній рівень успішності характерний в основному для обстежуваних із середніми (62,0 %) показниками об'єму оперативної зорової пам'яті, а при низькій успішності - переважають середні (50,0 %) та низькі (33,3 %) показники об'єму оперативної зорової пам'яті (рис. 3).

Рис. 3 Рівень об'єму оперативної зорової пам'яті у досліджуваних за показниками успішності у навчанні (у %)

Отже, рівень успішності навчання за професією «водій тролейбуса» залежить від показників об'єму оперативної зорової пам'яті.

Дослідивши адекватність сприймання часового інтервалу та зіставивши результати із рівнем успішності, ми прийшли до висновку, що успішність водіїв тролейбусів не залежить від адекватності сприймання часових інтервалів.

Порівняльний аналіз отриманих показників лінійного окоміру та рівня успішності показав, що більш успішними в оволодінні професією «водій тролейбуса» є особи із середнім рівнем лінійного окоміру (70,5 % - при високій успішності та 58,6 % при середніх показниках успішності). Водночас, слід відзначити динаміку зростання успішності від підвищення рівня лінійного окоміру. Отже, найбільш успішними в оволодінні професією «водій тролейбуса» є особи із середніми та високими показниками лінійного окоміру.

При високій успішності навчання високий рівень технічного мислення притаманний 34,1 % обстежуваних, 52,3 % - середній та 13,6 % складають особи із низьким рівнем технічного мислення. При середньому та низькому рівнях успішності відбувається відповідне зменшення високих та середніх показників рівня технічного мислення.

Аналіз результатів обстежуваних за показником «сила-слабкість» нервових процесів свідчить, що особи із сильним типом вищої нервової діяльності набагато успішніше оволодівають обраною професією «водій тролейбуса». Так, при високій успішності 65,9 % осіб мають високий рівень сили нервових процесів, а 18,2 % та 15,9 % володіють, відповідно, середнім та низьким рівнями. При середній успішності більше половини претендентів (51,7 %) характеризуються середнім рівнем сили нервових процесів, 20,7 % - високим, а 27,6 % - низьким. Низьку успішність характеризує і низький рівень сили нервових процесів (66,6 %) (рис. 4).

Рис. 4 Рівень сили нервових процесів у досліджуваних за показниками успішності у навчанні (у %)

Результати нашого дослідження, отримані на вибірці водіїв тролейбуса, конкретизували ті загальні положення, що були частково висвітлені у науковій літературі (М.В. Макаренко, Є.В. Сарапулова, В.В. Синявський), проте стосувалися окремих видів операторської діяльності та професії водія загалом. Зокрема, ми на емпіричному рівні довели, що особи з високими показниками властивостей нервових процесів мають, як правило, і більш високу успішність у навчанні.

Результати аналізу співвідношення сили збудження нервових процесів та успішності свідчать про те, що більш успішними (63,6 %) у навчанні є особи із високим рівнем сили збудження. При цьому, обстежувані із середньою та низькою силою збудження складають, відповідно, 15,9 % та 20,5 %. При середній успішності дещо переважають особи із середньою (37,9 %) та низькою (36,2 %) силою збудження, а низька успішність характеризується великою питомою вагою (61,1 %) обстежуваних із низькою силою збудження (рис. 5).

Рис. 5 Рівень сили збудження нервових процесів у досліджуваних за показниками успішності у навчанні (у %)

Тобто, зіставлення результатів сили збудження та рівня успішності свідчить про те, що успішність досліджуваних у навчанні прямо залежить від рівня сили збудження нервових процесів. При зростанні сили збудження відбувається і зростання показників успішності.

Порівняння результатів рівня успішності та рівня показників сили гальмування нервових процесів свідчить про те, що особи із високою успішністю в оволодінні зазначеною професією мають високі та середні показники сили гальмування (рис. 6).

Рис. 6 Рівень сили гальмування нервових процесів у досліджуваних за показниками успішності у навчанні (у %)

На основі зробленого аналізу за індивідуально-типологічними властивостями можна стверджувати, що прогнозувати високу успішність можна у тих осіб, яким властиві: висока сила нервових процесів, висока сила збудження та висока і середня сила гальмування.

Зіставлення рівня успішності та показників розвитку двох сигнальних систем в обстежуваних свідчить про те, що домінуючим типом для осіб, які здобули фах водій тролейбуса, є друга сигнальна система.

Як свідчать отримані результати, зростання успішності відбулося на високому рівні при переважанні другої сигнальної системи (43,2 %) у порівнянні з успішністю при переважанні першої сигнальної системи (25,0 %), при тому, що на середньому та на низькому рівнях показники успішності - були низькими.

Аналіз зіставлення показників другої сигнальної системи та показників успішності свідчить про те, що при високому та середньому рівнях успішності є переважання високих та середніх показників другої сигнальної системи із майже однаковою питомою вагою. При низькій успішності - 44,4 % належить особам із низькими показниками другої сигнальної системи, а по 27,8 % - притаманні претендентам із високими та середніми показниками другої сигнальної системи.

Узагальнюючи результати досліджень зв'язку між показниками успішності оволодіння професійною діяльністю з одного боку і показниками окремих психофізіологічних властивостей з іншого, можна стверджувати, що досліджувані психофізіологічні особливості (увага, пам'ять, мислення, сприймання, індивідуально-типологічні особливості) відіграють важливу роль у навчанні, розвитку та використанні набутих навичок у діяльності водія тролейбуса.

На основі проведеної роботи розроблено методику психофізіологічного відбору, що дозволяє не лише дослідити професійно важливі якості, а й зробити обґрунтований прогноз щодо професійної придатності особи за професією «водій тролейбуса». З цією метою розроблено рекомендації щодо проведення психофізіологічного відбору за професією «водій тролейбуса».

ВИСНОВКИ

У висновках підбиваються підсумки проведеного теоретичного та емпіричного дослідження, окреслено перспективи подальшої розробки проблеми. Узагальнення результатів дослідження дозволило констатувати наступне:

1. Проблема удосконалення процесу професійного відбору актуалізується із зростанням потреби суспільства у підготовці висококваліфікованих фахівців у різних сферах обслуговування населення. Оптимізація процедури профвідбору водіїв тролейбусів є значущою у зв'язку з вирішенням проблеми розвитку екологічно чистого транспорту, що є одним з напрямків збереження навколишнього середовища.

2. На основі аналізу теоретичних джерел та результатів, отриманих за допомогою методу експертної оцінки, визначено, що до основних психофізіологічних характеристик водія належать: стійкість, концентрація та переключення уваги, точність лінійного окоміру, вміння оцінювати просторово-часові відношення об'єктів середовища, сприймання часового інтервалу та час сенсомоторної реакції, об'єм оперативної зорової пам'яті, технічне мислення. Не менш важливими виявляються й індивідуально-типологічні особливості вищої нервової діяльності (сила нервових процесів, сила збудження, сила гальмування, рухливість та інертність процесів збудження та гальмування, рівень розвитку першої та другої сигнальних систем) та рівень адекватності самооцінки.

3. Визначено основні критерії оцінки основних психофізіологічних показників для успішного професійного відбору водіїв тролейбусів. Доведено, що успішність оволодіння професією «водій тролейбуса» залежить від рівня розвитку його психофізіологічних особливостей, насамперед таких як: високого та середнього розвитку концентрації, переключення, стійкості уваги, темпу виконання завдань, об'єму оперативної зорової пам'яті, технічної обізнаності, сприймання просторових відрізків та адекватного сприймання часового інтервалу. Важливе місце займає сильна, рухлива, врівноважена нервова система.

4. Доведено, що застосування розробленої психодіагностичної комп'ютерної програми «Фізіолог» дає можливість швидко та якісно здійснити комплексне діагностичне вивчення психофізіологічних характеристик водіїв тролейбусів і претендентів на оволодіння даною професією, що не лише оптимізує процедуру професійного відбору, а й дозволяє визначити вплив психофізіологічних особливостей на продуктивність виконання професійної діяльності.

5. Висунута на початку дослідження гіпотеза знайшла своє повне підтвердження в ході емпіричного дослідження.

Психофізіологічний професійний відбір не є єдиним і вирішальним фактором, що забезпечує високу продуктивність праці, попереджає травматизм, знижує аварійність та зменшує кількість порушень правил дорожнього руху тощо. Він тісно взаємодіє із забезпеченням раціонального режиму праці, створенням оптимальних умов навчально-тренувальної діяльності, врахуванням ергономічних умов, організації відповідних умов для повноцінного відпочинку, побутового обслуговування водіїв, правильного харчування.

Щодо перспективи вивчення психофізіологічних основ професійного відбору водіїв тролейбуса, то можна припустити, що подальше дослідження в обраному напрямку дозволить поглибити існуючі уявлення про професійно важливі психофізіологічні якості представників цієї професії та розробити рекомендацій для тренування і компенсації недостатньо сформованих якостей з метою поступового підвищення ступеня професійної придатності.

СПИСОК ПРАЦЬ ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

У фахових виданнях, що входять до переліку ВАК України:

1. Білінська Т. М. Особливості уваги та оперативної зорової пам'яті осіб 21-46 річного віку / Т. М. Білінська // Психологія і суспільство. Тернопіль, 2006. № 4. С. 111-114.

2. Білінська Т. М. Рівень розвитку технічного мислення, сприйняття часового інтервалу та лінійного окоміру у осіб 21-46 річного віку, які навчалися на курсах за професією водій тролейбуса / Т. М. Білінська // Наукові записки Інституту психології ім. Г.С. Костюка АПН України / за ред. акад. С. Д. Максименка. К.: Міленіум, 2007. Вип. 33. С. 264-272.

3. Білінська Т. М. Професійна придатність осіб, які виявили бажання оволодіти професією «водій тролейбуса» / Т. М. Білінська // Педагогіка і психологія професійної освіти. Львів, 2007. № 5. С. 161-166.

4. Білінська Т. М. Роль окремих властивостей вищої нервової діяльності у професійному відборі за професією водій тролейбуса / Т. М. Білінська // Наукові записки. Серія: Педагогіка. Тернопіль, 2007. № 8. С. 119-123.

5. Білінська Т. М. Психофізіологічний відбір претендентів на навчання за професією водій тролейбуса / Т. М. Білінська // Актуальні проблеми психології / за ред. акад. С. Д. Максименка. К.: ІОЦ Держкомстату України, 2007. Т.V, вип. 6. С. 9-14.

У матеріалах конференцій, з'їздів:

6. Білінська Т. М. Особливості властивостей уваги та короткочасної зорової пам'яті у безробітних, які виявили бажання оволодіти професією водій тролейбуса за направленням служби зайнятості / Т. М. Білінська, С. Н. Вадзюк // Сучасний соціокультурний простір 2005: матеріали Всеукр. наук.-практ. інтернет-конф., 26-30 вересня 2005 року, Київ. Ч. І. К.: ТОВ «ТК» Меганом», 2005. С. 2-3. (Дисертант здійснила аналіз літератури, провела психодіагностичне обстеження, статистично опрацювала матеріал, проінтерпретувала отримані результати та підготувала тези до друку).

7. Білінська Т. М. Особливості проведення профвідбору слухачів курсів водіїв тролейбуса за направленням служби зайнятості / Т. М. Білінська, С. Н. Вадзюк, // Динаміка наукових досліджень - 2005: матеріали ІV Міжнар. наук.-практ. конф. Т. 1. Дніпропетровськ: Наука і освіта. 2005. С. 36-37. (Дисертант здійснила аналітичний огляд літератури, підготувала тези до друку).

8. Білінська Т. М. Психодіагностична комп'ютерна програма «Фізіолог» / Т. М. Білінська, С. Н. Вадзюк // Механізми функціонування фізіологічних систем: міжнар. наук. конф., 8-11 лист. 2006 р.: тези доповідей - Львів, 2006. С. 20-22. (Дисертант здійснила загальний опис досліджуваної проблеми, презентацію психодіагностичної програми та роботи з нею, підготувала тези до друку).

9. Білінська Т. М. Стан уваги у претендентів на навчання за професією «водій тролейбуса» / Т. М. Білінська, С. Н. Вадзюк // 17 з'їзд Українського фізіологічного товариства з міжнародною участю, 18-20 травня 2006 р., Чернівці: матеріали з'їзду. Чернівці, 2006. С. 25-26. (Дисертант зробила огляд літератури, провела психодіагностичне обстеження окремих властивостей уваги, статистично опрацювала матеріал, проаналізувала отримані результати та підготувала тези до друку).

10. Білінська Т. М. Об'єм оперативної зорової пам'яті у претендентів на навчання за професією водій тролейбуса / Т. М. Білінська, С. Н. Вадзюк // Психофізіологічні та вісцеральні функції в нормі і патології: матеріали ІІІ Всеукр. наук. конф., 4-6 жовт. 2006 р., Київ. К.: Знання України, 2006. С. 15-16. (Дисертант зробила огляд літератури з проблеми, провела психодіагностичне обстеження оперативної пам'яті, статистично опрацювала матеріал, проаналізувала отримані результати та підготувала тези до друку).

11. А. с. 16330 МОН України, Державний департамент інтелектуальної власності. Психодіагностична комп'ютерна програма «Фізіолог» / Т. М. Білінська, С. Н. Вадзюк (Україна). заявл. 21.02.2006, № 16556. (Дисертант здійснила постановку технічного завдання створення комп'ютерної програми, розробила алгоритм, здійснила загальне редагування та підготовку технічних документів до реєстрації психодіагностичної комп'ютерної програми).

АНОТАЦІЯ

Білінська Т.М. Психофізіологічні особливості професійного відбору водіїв тролейбусів. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук за спеціальністю 19.00.02 - психофізіологія. - Інститут психології ім. Г.С. Костюка НАПН України. - Київ, 2011.

У дисертації представлено дослідження психофізіологічних особливостей професійного відбору водіїв тролейбуса. У сучасних умовах існує проблема науково обґрунтованого підходу до проведення професійного відбору кандидатів та прогнозування їх успішності у подальшій професійній діяльності за допомогою комплексу психофізіологічних методів діагностики.

У даній роботі викладено теоретичне узагальнення і вирішення наукових завдань, що полягають у вивченні психофізіологічних особливостей бажаючих оволодіти професією «водій тролейбуса».

На основі емпіричних даних досліджуваних осіб визначені критерії оцінки основних професійно важливих психофізіологічних якостей водіїв тролейбуса. Доведено, що успішність оволодіння професією «водій тролейбуса» залежить від розвитку таких психофізіологічних особливостей: високого і середнього рівня концентрації, переключення, стійкості уваги, темпу виконання завдання, об'єму оперативної зорової пам'яті, технічної обізнаності, адекватності сприймання просторових відрізків та часового інтервалу. Важливе місце займає сильна, рухлива нервова система.

Отримані результати дозволяють зробити більш ефективним професійний відбір претендентів за професією «водій тролейбуса».

Розроблені критерії оцінювання професійно важливих психофізіологічних якостей можуть бути підґрунтям для написання психограми для професії «водій тролейбуса», а науково обґрунтована схема психофізіологічного дослідження складає основу для проведення професійного відбору водіїв тролейбусів.

Ключові слова: психофізіологічні особливості, професійний відбір, водій тролейбуса.

АННОТАЦИЯ

Билинская Т.М. Психофизиологические особенности профессионального отбора водителей троллейбусов. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата психологических наук по специальности - 19.00.02 - психофизиология. - Институт психологии им. Г.С. Костюка НАПН Украины. - Киев, 2011.

В диссертации дано теоретическое обобщение и новое решение научной задачи, заключающейся в изучении психофизиологических особенностей лиц, изъявивших желание освоить профессию «водитель троллейбуса».

Исследование состояло из четырех этапов. На первом этапе проводилось изучение официальных документов с целью получения информации о характере, содержании, организации профессиональной деятельности, особенностях профессиональной среды, а также личностных качествах водителей троллейбусов и их роли в системе «человек-техника-среда».

Второй этап предусматривал подбор методик для осуществления диагностики и исследования выделенных психофизиологических качеств слушателей курсов «водитель троллейбуса».

Третий этап был посвящен организации и проведению психодиагностического обследования с целью определения критериальных оценок исследуемых психофизиологических качеств.

На заключительном, четвертом этапе исследования был осуществлен анализ успешности профессиональной деятельности водителей троллейбуса, которые были определены как пригодные для данной профессии и прошли соответствующее обучение.

Таким образом, на основе анализа теоретических источников и результатов, полученных с помощью метода экспертной оценки, определено, что к основным психофизиологическим характеристикам водителя троллейбуса относятся: устойчивость, концентрация и переключение внимания, точность линейного глазомера, умение оценивать пространственно-временные отношения объектов среды, восприятие временного интервала и время сенсомоторной реакции, объем оперативной зрительной памяти, техническое мышление. Не менее важными оказываются и индивидуально-типологические особенности высшей нервной деятельности (сила нервных процессов, сила возбуждения, сила торможения, подвижность и инертность процессов возбуждения и торможения, уровень развития первой и второй сигнальных систем) и уровень адекватности самооценки.

На основе эмпирических данных обследуемых лиц определены критерии оценки основных профессионально важных психофизиологических свойств водителей троллейбуса, а также разработаны эффективные практические рекомендации, которые могут стать одним из важных инструментов при проведении профессионального отбора по данной профессии.

Определены основные критерии оценки основных психофизиологических показателей для успешного профессионального отбора водителей троллейбусов. Доказано, что успешность овладения профессией «водитель троллейбуса» зависит от уровня развития его психофизиологических особенностей, прежде всего таких как: степени развития концентрации, переключения, устойчивости внимания, темпа выполнения задач, объема оперативной зрительной памяти, технической осведомленности, восприятия пространственных отрезков и адекватного восприятия временного интервала. Важное место занимает сильная, подвижная, уравновешенная нервная система.

Доказано, что применение предложенной в диссертационной работе схемы профессионального отбора позволяет более эффективно осуществлять комплексное диагностическое изучение психофизиологических характеристик водителей троллейбусов и претендентов на овладение данной профессией, что не только оптимизирует процедуру профессионального отбора, но и позволяет определить влияние психофизиологических особенностей на производительность выполнения профессиональной деятельности.

Обобщая результаты исследований связи между показателями успешности овладения профессиональной деятельностью с одной стороны и показателями отдельных психофизиологических свойств с другой, сделан вывод, что исследуемые психофизиологические особенности (внимание, память, мышление, восприятие, индивидуально-типологические особенности) играют важную роль в обучении, развитии и применении приобретенных навыков в деятельности водителя троллейбуса. Так, например, лица с сильным типом высшей нервной деятельности гораздо успешнее осваивают выбранную профессию и эффективнее применяют приобретенные навыки. Лица со слабой нервной системой и инертными нервными процессами с аналогичными задачами справляются гораздо труднее, а иногда они им вообще не под силу.

Результаты исследования могут быть использованы при психодиагностическом обследовании с целью проведения профессионального отбора по профессии «водитель троллейбуса». Наличие разработанных критериев оценки профессионально важных качеств выступают основой для создания психограммы для профессии «водитель троллейбуса», а данные психофизиологического исследования дают возможность прогнозировать степень успешности работы будущих водителей троллейбуса.

Ключевые слова: психофизиологические особенности, профессиональный отбор, водитель троллейбуса.