Формування психологічної готовності молодого офіцера Збройних Сил України до службово-бойової діяльності

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національна академія Державної прикордонної служби України

імені Богдана Хмельницького

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата психологічних наук

Формування психологічної готовності молодого офіцера збройних сил України до службово-бойової діяльності

Спеціальність 19.00.09

«Психологія діяльності в особливих умовах»

Сторожук Наталія Андріївна

Хмельницький - 2010

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана у Військовому інституті Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Міністерство оборони України.

Науковий керівник - доктор психологічних наук, професор Сафін Олександр Джамільович, Військовий інститут Київського національного університету імені Тараса Шевченка, кафедра військової педагогіки та психології, професор кафедри.

Офіційні опоненти:

доктор психологічних наук, доцент Лефтеров Василь Олександрович, Донецький юридичний інститут Луганського державного університету внутрішніх справ, науково-дослідний центр психотренінгових технологій, начальник центру;

кандидат психологічних наук, старший науковий співробітник Потапчук Наталія Дмитрівна, Національна академія Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького, науково-дослідний відділ, старший науковий співробітник.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Сучасна військова діяльність характеризується спрямованістю на забезпечення високої бойової готовності особового складу, техніки та озброєння частин і підрозділів в мирний і воєнний час, суворою регламентацією всіх сфер управлінської діяльності, вирішенням поточних завдань, що виникають у ході діяльності, в умовах економії часу та недостатності інформації, високою відповідальністю за виконання службових завдань та збереження життя та здоров'я підлеглого особового складу, постійним ризиком, пов'язаним з основним призначенням Збройних сил України. Усі ці характеристики зумовлюють необхідність підготовки якісно нової генерації офіцерів, готових до ефективного здійснення службово-бойової діяльності.

Між тим на сьогодні у вищих військових навчальних закладах Міністерства оборони України використовується інформаційна модель навчання, сутність якої зводиться до сприйняття інформації курсантом, її засвоєння та демонстрації ступеня її засвоєння. Це зумовлює формування репродуктивного способу вирішення професійних завдань, пасивності та низького рівня мотивації до професійної діяльності, недостатнього обсягу та якості засвоєних знань і сформованих професійних умінь. Така система не спроможна сформувати творчу індивідуальність, особистість, яка знає свої можливості та здатна не тільки їх оцінити, а й бути максимально готовою до їх використання під час виконання завдань службово-бойової діяльності. З огляду на це керівництво військових підрозділів (частин) стикається з проблемою невідповідності рівня підготовленості молодих фахівців сучасним вимогам службово-бойової діяльності. До того ж, зазначена проблема загострюються низкою суперечностей військової служби: між прагненням молодих офіцерів до особистісно-професійного розвитку й особливостями військової діяльності, які блокують прояви ініціативи та творчості; між високим рівнем вимог, що пред'являються до професійної підготовки молодих фахівців, їх соціальним статусом в суспільстві й відсутністю адекватної системи матеріального й морального стимулювання; між прагненням військовослужбовців до підвищення свого особистісно-професійного рівня розвитку й недостатніми можливостями для його реалізації, наявністю постійних непланових завдань, високою завантаженістю, дефіцитом часу й у, більшості випадків, умов для належного відпочинку.

Подолання вище зазначених суперечностей неможливе без цілеспрямованої роботи з формування відповідного рівня психологічної готовності молодого офіцера до службово-бойової діяльності. Таким чином, наявність визначених суперечностей, висока соціальна значимість, недостатня теоретична та методологічна визначеність цієї проблематики у психологічній науці обумовили актуальність обраної теми дисертаційного дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертацію виконано відповідно до плану наукової та науково-технічної діяльності Військового інституту Київського національного університету імені Тараса Шевченка на 2009 рік та у відповідності до науково-дослідної роботи «Розробка методологічного апарату для визначення рівня психологічної готовності особистості молодшого офіцера до військово-професійної діяльності» шифр - «Фахівець-О» від 20.11.2006 року. Роль здобувача у виконанні цієї роботи полягає в розробці та обґрунтуванні методології та методів дослідження психологічної готовності особистості молодшого офіцера до військово-професійної діяльності.

Тему дисертації затверджено вченою радою Військового інституту Київського національного університету імені Тараса Шевченка (протокол №10 від 28.10.2006 р.) та узгоджено в Міжвідомчій раді з координації наукових досліджень з педагогічних і психологічних наук в Україні АПН України (протокол №9 від 25.11.2008 р.).

Мета дослідження - виявлення особливостей динаміки формування та розробка програми підвищення психологічної готовності молодих офіцерів Збройних сил України до службово-бойової діяльності.

Завдання дослідження:

1. На основі теоретико-методологічного аналізу проблеми готовності особистості до професійної діяльності розкрити сутність та структуру психологічної готовності молодих офіцерів Збройних сил України до службово-бойової діяльності.

2. На основі визначених критеріїв оцінки та показників емпіричним шляхом дослідити особливості динаміки формування психологічної готовності молодих офіцерів під час проходження ними військової служби.

3. Розробити програму формування психологічної готовності молодих офіцерів Збройних сил України до успішного виконання ними службово-бойової діяльності та експериментально перевірити її ефективність.

Об'єкт дослідження - психологічна готовність молодих офіцерів Збройних сил України до службово-бойової діяльності.

Предмет дослідження - динамічні особливості формування психологічної готовності у молодих офіцерів Збройних сил України до службово-бойової діяльності (на прикладі офіцерів виховних структур).

Методи дослідження. У дисертації використано сукупність взаємодоповнюючих загальнонаукових та психологічних методів: теоретичні - метод концептуалізації (для визначення змісту понять «психологічна готовність молодого офіцера виховних структур Збройних сил України» та «службово-бойова діяльність молодих офіцерів виховних структур Збройних сил України»); системний метод (для розгляду психологічної готовності молодих офіцерів виховних структур Збройних сил України, як системне утворення, складові якої формують єдине ціле; структурно-функціональний метод (для встановлення основних елементів структури психологічної готовності молодих офіцерів виховних структур Збройних сил України до службово-бойової діяльності); метод аналізу психологічної інформації (для встановлення динамічних зв'язків у структурі психологічної готовності молодих офіцерів виховних структур Збройних сил України до службово-бойової діяльності); емпіричні - спостереження, тестування, експертне оцінювання (для дослідження особливостей динаміки формування психологічної готовності молодих офіцерів під час проходження ними військової служби); методи математичної статистики: однофакторний дисперсійний аналіз для незалежних вибірок (для виявлення статистичної різниці між середніми показниками груп випробуваних та констатації значущості змін, які відбулися в експериментальній групі), критерій адекватності вибірки Кайзера-Мейера-Олкіна - з метою визначення ступеня доцільності застосування факторного аналізу для даної вибірки, критерій сферичності Барлета - критерій багатомірної нормальності для розподілу перемінних (для перевірки, чи відрізняються кореляції від 0), дисперсійний аналіз (для виявлення статистичної значимості різниці між середньогруповими показниками до і після експерименту), діаграма «каменистого насипу» (Scree Plot) (для виявлення точок, які відповідають власним значенням у просторі двох координат перед оберненням у контексті прийняття рішення про достатню кількість факторів).

Експериментальне дослідження проводилося за участі 167 молодих офіцерів виховних структур Збройних сил України, віком від 22 до 27 років, які закінчили вищі військові навчальні заклади і займають протягом перших п'яти років посади психологів, політологів, заступників командирів підрозділів з виховної роботи, офіцерів-культурологів, офіцерів з правовиховної роботи та офіцерів відділів з виховної роботи тощо.

Наукова новизна отриманих результатів дослідження полягає у тому, що:

уперше:

визначено особливості структури психологічної готовності молодих офіцерів виховних структур Збройних сил України до службово-бойової діяльності та виявлено чинники, що зумовлюють її формування;

розроблено програму формування психологічної готовності молодих офіцерів виховних структур Збройних сил України службово-бойової діяльності;

удосконалено критерії оцінки і показники рівнів сформованості психологічної готовності молодих офіцерів виховних структур Збройних сил України до службово-бойової діяльності;

подальшого розвитку набули уявлення про динамічні особливості формування психологічної готовності молодих офіцерів виховних структур Збройних сил України до службово-бойової діяльності.

Практична значимість отриманих результатів дослідження полягає в тому, що з позицій особистісно-професійного розвитку людини розглянуто динаміку формування психологічної готовності у молодих офіцерів виховних структур Збройних сил України до службово-бойової діяльності. Це дало можливість розробити та впровадити програму формування психологічної готовності молодих офіцерів Збройних сил України до успішного виконання ними службово-бойової діяльності в навчально-виховний процес Військового інституту Київського національного університету імені Тараса Шевченка, у тому числі використовувати наукові здобутки при викладанні навчальних дисциплін: «Військова психологія», «Теорія і методика виховної роботи» (акт впровадження від 29.02.2008 р.), а також у систему психологічної роботи військової частини А0231 (акт реалізації від 29.04.2009 р.) та військової частини А0836 (акт реалізації від 14.04.2009 р.).

Основні результати дослідження відображені у науково-дослідній роботі «Розробка методологічного апарату для визначення рівня психологічної готовності особистості молодого офіцера до військово-професійної діяльності», замовленої Департаментом гуманітарної політики Міністерства оборони України.

Апробація результатів дослідження. Основні положення та результати дисертаційного дослідження обговорено та схвалено на IV Міжнародній науково-практичній конференції «Військова освіта та наука: сьогодення та майбутнє» (Київ, 2008 р.); IV Міжнародній науково-практичній конференції «Шевченківська весна» (Київ, 2008 р.); науково-практичній конференції «Актуальні задачі фінансового, психологічного, правового, топогеодезичного, радіотехнічного та лінгвістичного забезпечення підрозділів та частин Збройних сил України» (Київ, 2008 та 2009 рр.); ІІ науково-практичному семінарі «Основні напрями формування професійних якостей фахівців гуманітарної сфери у відповідності до вимог Державної програми розвитку ЗСУ на 2006-2011 рр.» (Київ, 2008 р.).

Матеріали дослідження доповідалися на засіданнях кафедри військової педагогіки та психології Військово-гуманітарного факультету Військового інституту Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

Публікації. Основні результати дослідження викладено у 10 публікаціях, із них у 5 наукових статтях у виданнях, що визначені ВАК України як фахові у галузі психології; усі статті - одноосібні.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, 6 додатків і списку використаних джерел (174). Обсяг основного змісту роботи складає 181 сторінку. Ілюстративний матеріал подано у 35 таблицях та 6 рисунках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

У першому розділі - «Теоретико-методологічний аналіз проблеми психологічної готовності особистості до професійної діяльності» - здійснено аналіз наукової літератури, який дає можливість зробити висновок про те, що одним із найважливіших чинників, що впливає на ефективність професійної діяльності особистості є її психологічна готовність.

На сучасному етапі дослідження даної проблематики триває за трьома напрямками:

особистісному, у якому готовність розглядається як стійке, багатоаспектне утворення особистості, яке включає низку компонентів, адекватних вимогам змісту та умовам діяльності, які у своїй сукупності дають можливість суб'єкту успішно здійснювати діяльність і є результатом підготовки (підготовленості) до певної діяльності (Б. Ананьєв, І. Кон, М. Корольчук, О. Леонтьєв, С. Максименко, Л. Орбан-Лембрик, К. Платонов, В. Столін та ін.);

функціональному, що вивчає готовність як певний стан психічних функцій, що займає проміжне положення між психічними процесами й якостями особистості та забезпечує загальний функційний рівень, на фоні якого розвиваються процеси, необхідні для ефективного виконанні того чи іншого виду діяльності (Є. Ільїн, О. Конопкін, М. Левітов, Л. Нерсесян, В. Пушкін, Б. Смірнов, О. Тімченко та ін.);

особистісно-діяльнісному, який визначає готовність як цілісний прояв всіх сторін особистості, що дає можливість ефективно виконувати свої функції (О. Деркач, М. Дьяченко, Л. Кандибович, О. Сафін та ін.).

У процесі теоретичного дослідження проблеми психологічної готовності особистості до професійної діяльності в сучасній науці було виявлено вище перелічені трактування поняття «психологічна готовність», які обумовлені як розбіжністю теоретичних підходів дослідників, так і специфікою структури професійної діяльності, що вивчалася в кожному конкретному випадку. Враховуючи сутність та психологічні особливості службово-бойової діяльності молодого офіцера Збройних сил України, ми дійшли висновку, що його психологічна готовність, як фахівця виховних структур, є комплексним, динамічним психічним утворенням, сплавом мотиваційного, орієнтаційного, емоційно-вольового, особистісно-операціонального та оціночно-рефлексивного компонентів, які сприяють успішному виконанню завдань з вивчення й виховання особового складу, спрямованих на забезпечення високого рівня морально-психологічного стану та бойової готовності підрозділу.

Виходячи з вище зазначеного, автором визначена та обґрунтована структура психологічної готовності молодих офіцерів виховних структур Збройних сил України, яка складається із сукупності взаємопов'язаних компонентів:

а) мотиваційного, який розглядається нами як складна система мотивів, яка активізує та скеровує службово-бойову діяльність особистості молодого фахівця на досягнення значимих результатів у виховній роботі з особовим складом та його професійного розвитку в гуманітарній сфері військової служби;

б) орієнтаційного, який визначається сформованістю психічних пізнавальних процесів, що спрямовані на вивчення особового складу, його морально-психологічного стану у військовому підрозділі та прогнозування основних тенденцій його розвитку;

в) емоційно-вольового, який характеризується емоційним фоном і вольовими якостями особистості, зокрема відповідальним і позитивним ставленням до підлеглих як об'єктів виховного впливу, наполегливістю у досягненні виховної мети, емпатійними здібностями, наявністю відповідних навичок саморегуляції, почуттям задоволення і радощі від позитивних наслідків докладених зусиль;

г) особистісно-операціонального, який включає необхідні для ефективності службово-бойової діяльності професійні якості (самоконтроль, сильний тип нервової системи, дисциплінованість, емоційна гнучкість, відповідальність, рефлексивність, емпатійність, сензитивність, альтруїзм, фасилятивність, комунікабельність, тактовність, дипломатичність тощо) та який характеризується рівнем розвитку професійних знань, умінь та навичок, спрямованих на організацію виховної роботи у військовому підрозділі;

д) оціночно-рефлексивного, який виявляється в самоаналізі молодим офіцером процесу й результату власної службово-бойової діяльності та характеризується самовивченням, самоаналізом, самоконтролем, самооцінкою та корекцією цієї діяльності.

З іншого боку, структура психологічної готовності молодого офіцера виховних структур до службово-бойової діяльності може бути представлена як співвідношення двох суб'єктивних компонентів, двох особистісних психологічних утворень: образу «службово-бойової діяльності» та образу «Я». Співвідношення і взаємодія цих образів обумовлюють індивідуальну специфіку та рівень розвитку психологічної готовності молодого офіцера виховних структур до службово-бойової діяльності.

Зазначені теоретичні положення щодо розуміння сутності та структури психологічної готовності молодих офіцерів виховних структур Збройних сил України до службово-бойової діяльності було покладено в основу організації та проведення емпіричного дослідження.

У другому розділі - «Емпіричне дослідження процесу формування психологічної готовності молодих офіцерів виховних структур Збройних сил України до службово-бойової діяльності» - автором на основі визначених критеріїв оцінки та показників емпіричним шляхом досліджено особливості динаміки формування психологічної готовності молодих офіцерів під час проходження ними військової служби.

У відповідності до структури психологічної готовності молодих фахівців та шкали бажаності Харрінгтона були визначені критерії оцінки та показники, які вказують на рівні сформованості зазначеного психічного явища (дуже низький, низький, середній, високий, дуже високий) та використовуються на наступних етапах емпіричного дослідження. Проведений аналіз наукових джерел свідчить про необхідність виділення двох типів критеріїв психологічної готовності молодих офіцерів виховних структур Збройних сил України до службово-бойової діяльності: зовнішнього (ефективність службово-бойової діяльності) та внутрішніх (морально-психологічний стан, мотиваційна спрямованість, професійна компетентність, креативність).

Основними показниками зовнішнього критерію є: результат діяльності; оцінка дій офіцера експертом, вищим командуванням (метод експертної оцінки); наявність помилкових дій та їхній характер, їхні причини та наслідки; суб'єктивна задоволеність військово-професійною діяльністю; оптимальне співвідношення витрат (сил, засобів, енергії, часу та інших ресурсів), з одного боку, та результату, з іншого; рівень складності службово-бойового завдання; результати застосування спеціальних засобів, зброї, техніки; допущені порушення дисципліни.

До групи внутрішніх критеріїв належать:

морально-психологічний стан підрозділу (основні показники: морально-психологічна стійкість в умовах впливу негативних чинників у мирний час та у бойовій обстановці; спрямованість на рішучі, активні дії для досягнення мети; морально-психологічна надійність особового складу під час виконання ними поставлених завдань у мирний і воєнний час; відношення до керівництва частини, до виконання службово-бойових завдань, до військової служби в цілому; рівень підготовленості військовослужбовців до основних завдань військово-професійної діяльності; наявність досвіду виконання службово-бойових завдань; впевненість офіцера в товаришах, колективі, озброєнні та бойовій техніці; психічний стан військовослужбовця);

мотиваційна спрямованість (основні показники: сформованість професійного інтересу, наявність мотивації досягнення, збалансованість результативного і процесуального типів мотивації);

професійна компетентність (основні показники: рівень сформованості професійних знань, навичок та умінь, військово-професійна культура, психологічний такт, професійна етика, психологічна інтуїція, психолого-педагогічна ерудиція);

креативність (основні показники: продуктивність (кількість ідей, що їх створює людина за одиницю часу); точність (здатність удосконалювати свої ідеї або надавати їм завершеного вигляду); гнучкість (здатність переключатися від однієї ідеї до іншої, бачити проблему з різних сторін, висувати різні ідеї, здійснювати асоціативний пошук); унікальність (здатність створювати ідеї, що відрізняються від загальноприйнятих поглядів); допитливість (чутливість до проблем у навколишньому світі).

Емпіричне дослідження проводилося на базі військових частин Збройних сил України. Кількісний склад вибіркової сукупності складав 167 осіб віком від 22 до 27 років, які закінчили вищі військові навчальні заклади і мають офіцерські звання від молодшого до старшого лейтенанта включно та знаходяться на займаних посадах виховних структур Збройних сил України до п'яти років. До вибіркової сукупності увійшло 20% молодих офіцерів виховних структур Збройних Сил України 1-го року військової служби, 22,1% - 2-го року, 24,55% - 3-го року, 16,7% - 4-го року, 14,37% - 5-го року.

Для аналізу значимості відмінностей у показниках психологічної готовності між виділеними групами молодих фахівців був застосований одномірний дисперсійний аналіз та порівняння середньогрупових значень.

Результати експериментального дослідження свідчать про наступне:

на 1-му році проходження військової служби молодими офіцерами виховних структур Збройних сил України спостерігається динаміка наступних показників психологічної готовності: комунікативності, емоційної стійкості, домінантності, напруження;

на 2-му році - експресивності, нормативності поведінки, сміливості, чутливості, дипломатичності, компенсаторної мотивації;

на 3-му році - комунікативності, дипломатичності, емоційної стійкості, домінантності, загальної інтернальності, інтернальності у сфері невдач, компенсаторної мотивації, адекватної мотивації;

на 4-му році - чутливості, розвитку уяви, напруженості, підтверджуючої мотивації.

Однак, порівняння середньогрупових показників та дисперсійний аналіз не дали можливості зробити висновки про чинники формування високого рівня психологічної готовності молодих офіцерів органів виховних структур Збройних сил України до службово-бойової діяльності. Тому, з метою знаходження найбільш адекватного та економного пояснення для тієї багатоманітності явищ, яка досліджувалася, ідеальним вибором було застосування факторного аналізу.

Як з'ясувалося далі, молодим фахівцям, які за висновками експертів характеризуються високим рівнем психологічної готовності до якісного виконання службово-бойової діяльності, притаманні впевненість у собі, високий рівень розвитку конвергентних здібностей у структурі інтелекту, потреба у встановленні дружніх, емоційно насичених стосунків та розвинуті комунікативні навички, а молодим фахівцям з недостатнім рівнем готовності - низька самоповага, переважання у структурі інтелекту конвергентних здібностей, низька емоційна стійкість, тривожність та бажання домінувати над іншими. В цілому, результати констатуючого етапу дослідження виявили, що лише 22,15% вибіркової сукупності молодих офіцерів Збройних сил України мають високий рівень сформованості психологічної готовності до службово-бойової діяльності, решта - недостатній рівень, що й спонукало автора до розробки спеціальної програми щодо її формування.

У третьому розділі - «Обґрунтування та емпірична перевірка ефективності програми формування психологічної готовності молодих офіцерів виховних структур Збройних сил України до службово-бойової діяльності» - розкрито програму та результати формуючого експерименту з розвитку психологічної готовності молодих офіцерів виховних структур Збройних сил України до службово-бойової діяльності. На основі ґрунтовного аналізу літературних джерел, що розкривають питання навчання та розвитку фахівців різних сфер та результатів експериментального дослідження, щодо дослідження чинників, які обумовлюють формування психологічної готовності, було розроблено програму формування психологічної готовності молодих офіцерів виховних структур Збройних сил України до службово-бойової діяльності, під якою ми розуміємо взаємопов'язаний комплекс психолого-педагогічних засобів спрямованих на розвиток мотивації самопізнання та самовдосконалення, впевненості у собі, дивергентних здібностей, комунікативних умінь та навичок саморегуляції.

Формуючий експеримент проводився на базі військових частин, при чому для його проведення було створено дві групи: контрольну та експериментальну, по 63 особи в кожній. Основною формою з роботи з представниками експериментальної групи була групова. Поряд із цим, у випадках, коли групова форма роботи була неможливою, чи неефективною застосовувалася індивідуальна робота у формі консультування. В процесі роботи були використані наступні методи активного соціально-психологічного навчання: групові дискусії, а саме аналіз проблемних ситуацій; рольові ігри; вправи на самопізнання і самооцінювання; мозковий штурм; вправи для розминки; невербальні прийоми. Кожне заняття складалося із взаємопов'язаних фаз, а саме: діагностичної, в якій учасники вивчають чергову ситуацію та породжують проблему; конструктивної, в якій члени групи шукають новий спосіб поведінки у цій ситуації адаптують її до свого життєвого світу та закріплюють у нових поведінкових формах; підсумкової, під час якого здійснюється рефлексія отриманого досвіду під час роботи у групі.

Розвиток мотивації самопізнання та самовдосконалення, впевненості у собі, дивергентних здібностей, комунікативних умінь та навичок саморегуляції за рахунок створення позитивного психологічного клімату у експериментальних групах, створення атмосфери невизначеності й пошуку, провокації та вільного вираження піддослідними сильних переживань, розвитку навичок рефлексії, застосування методу самофутурування, застосування принципу підкріплення впевненої поведінки, рольових ігор, вивчення та заміна неадаптивних автоматичних думок, застосування принципу «тут і тепер» шляхом проведення спеціальних занять за методом кататимно-імагінативного переживання образів (метод символдрами), аутогенного тренування, застосування техніки «парадоксальної інтенції» та ін.

Впровадження програми «Формування психологічної готовності молодих офіцерів виховних структур Збройних сил України до службово-бойової діяльності» з учасниками експериментальної групи дало позитивні результати. Про актуалізацію мотивації самопізнання та самовдосконалення свідчать наступні показники: загальної інтернальності, інтернальності у сфері досягнень, інтернальності в сфері невдач, інтернальності у сфері виробництва. Як видно із рисунку 1, у контрольній групі вищезазначені показники молодих офіцерів виховних структур Збройних сил України до і після експерименту не зазнали значних змін.

Рис. 1. Динаміка показників мотивації самопізнання та самовдосконалення в досліджуваних групах

А в учасників експериментальних груп ці показники відчутно змінилися, а саме: показник загальної інтернальності зріс на 14% (р<0,05), інтернальності у сфері досягнень - на 10%, інтернальності у сфері невдач - на 7%, інтернальності у сфері службово-бойової діяльності - на 15%. Дисперсійний аналіз виявив, що різниця між середньогруповими показниками до і після експерименту є дійсно статистично значимою.

Про розвиток навичок саморегуляції свідчать наступні показники: емоційна стійкість, дипломатичність, загальна інтернальність, інтернальність у сфері досягнень, інтернальність у сфері невдач, інтернальність у сфері виробництва, інтернальність у сфері міжособистісних стосунків, особистісна тривожність, ситуативна тривожність, сміливість. Результати свідчать (рис. 2), що зазначені показники в експериментальній групі, у порівнянні з контрольною, зазнали істотних змін, а саме: показник емоційної стійкості зріс на 11%, дипломатичності - на 11%, сміливості - на 9%, загальної інтернальності 14%, інтернальності у сфері досягнень - на 10%, інтернальності у сфері невдач на 7%, інтернальності у сфері виробництва - на 15%, інтернальності у сфері міжособистісних стосунків - на 9%, особистісної тривожності знизився на 13%, ситуативної тривожності - на 14%. Результати дисперсійного аналізу при р<0,001 та р<0,05 свідчать про те, що різниця між середньогруповими показниками до і після експерименту є дійсно статистично значимою.

Рис. 2. Динаміка показників саморегуляції у досліджуваних групах

Про формування адекватної самооцінки свідчать такі показники: експресивність, сміливість, дипломатичність, впевненість у собі, нонконформізм, загальна інтернальність, інтернальності у сфері досягнень, інтернальність у сфері невдач, інтернальність у сфері виробництва, інтернальність у сфері міжособистісних стосунків, особистісна тривожність, ситуативна тривожність. Як видно із рисунку 3, в експериментальній групі вищезазначені показники до і після експерименту зазнали деяких змін, а саме: показник експресивності зріс на 12%, сміливості - на 9%, дипломатичності - на 11%, впевненості у собі - на 16%, нонконформізму - 8%, показник особистісної тривожності знизився на 13%, ситуативної тривожності - на 14%. Дисперсійний аналіз показав, що різниця між середньогруповими показниками до і після експерименту є дійсно статистично значимою.

Рис. 3. Динаміка показників самооцінки у досліджуваних групах

Про розвиток творчих здібностей свідчать наступні показники: експресивність, розвинена уява, оригінальність, унікальність. Результати свідчать (рис. 4), що ці показники в експериментальній групі, у порівнянні з контрольною, зазнали істотних змін, а саме: показник, який свідчить про розвинену уяву зріс на 14%, оригінальності - на 10%, унікальності - на 14%. Ці відмінності є закономірними і статистично значимими, про що свідчать результати дисперсії.

Про розвиток комунікативних умінь свідчать наступні показники: комунікабельність, експресивність, інтернальність у сфері міжособистісних стосунків. Як показано на рисунку 5, у контрольній групі показники комунікабельності та експресивності зросли на 12%, інтернальності у сфері міжособистісних стосунків - на 9%. Ці відмінності є закономірними і статистично значимими, про що свідчать результати дисперсії р<0,001 та р<0,05. У контрольній групі істотних змін у визначених показниках не відбулося.

Рис. 4. Динаміка показників креативності в досліджуваних групах

Рис. 5. Динаміка показників комунікабельності в досліджуваних групах

Отже, проведений кількісний аналіз отриманих результатів дослідження свідчить про те, що експериментальна робота з молодими офіцерами виховних структур Збройних сил України сприяла підвищенню рівня їхньої психологічної готовності. В контрольній групі, де така робота не проводилась, значимих змін не відбулося. Таким чином, результати реалізації програми формування психологічної готовності молодих офіцерів виховних структур Збройних сил України до службово-бойової діяльності довели її ефективність.

ВИСНОВКИ

1. Формування психологічної готовності молодих офіцерів виховних структур Збройних сил України є проблемним питанням, яке потребує ґрунтовного аналізу та ефективного вирішення. Нами уточнено, що психологічна готовність молодих офіцерів виховних структур Збройних сил України є комплексним, динамічним психічним утворенням, яке забезпечує їх здатність до успішного виконання завдань з вивчення й виховання особового складу, спрямованого на забезпечення високого рівня морально-психологічного стану та бойової готовності військового підрозділу. професійний психологічна готовність військовий

Сутність і структура зазначеного поняття обумовлена психологічними особливостями службово-бойової діяльності, під якою ми розуміємо інтегративну, цілісну, поліфункціональну систему, що складається з взаємопов'язаних структурних компонентів: діагностичного, дослідницького, прогностичного, інформаційно-пропагандистського, конструктивно-проективного, навчально-методичного, експертного, консультативного, корекційно-розвиваючого, комунікативного і являє собою процес самореалізації суб'єкта професійної діяльності, що на основі використання предметів і засобів цієї праці забезпечує ефективність військової служби у цілому.

Структура психологічної готовності молодих офіцерів виховних структур Збройних сил України складається з сукупності взаємопов'язаних компонентів: мотиваційного, орієнтаційного, емоційно-вольового, особистісно-операціонального та оціночно-рефлексивного. У відповідності до неї були визначені критерії оцінки та показники, які вказують на рівні сформованості зазначеного психічного явища (дуже низький, низький, середній, високий, дуже високий): зовнішній (ефективність службово-бойової діяльності) і внутрішні (морально-психологічний стан, мотиваційна спрямованість, професійна компетентність, креативність).

2. Емпіричне вивчення особливостей динаміки формування психологічної готовності молодих офіцерів виховних структур Збройних сил України проведено в реальних умовах військової служби, з використанням комплексу валідних, надійних психологічних методів та методик, що дозволили виявити у зазначеної категорії офіцерів особливості динаміки розвитку загальних інтелектуальних та креативних здібностей, професійних якостей, провідних мотивів службово-бойової діяльності, професійних знань, умінь та навичок. Виявлено чинники, які обумовлюють високий рівень психологічної готовності молодих офіцерів виховних структур до службово-бойової діяльності: впевненість у собі, високий розвиток ковергентних здібностей у структурі інтелекту, потреба у встановлені дружніх, емоційно насичених стосунків та розвинуті комунікативні уміння, та чинники, які знижують рівень психологічної готовності - низька самоповага, переважання у структурі інтелекту конвергентних здібностей, низька емоційна стійкість, тривожність та бажання домінувати над іншими.

3. На основі отриманих результатів емпіричного дослідження нами розроблено програму формування психологічної готовності молодих офіцерів виховних структур Збройних сил України до службово-бойової діяльності, яка була спрямована на включення молодих фахівців в активно-перетворюючу діяльність, в індивідуальну та групову роботу з метою підвищення рівня усвідомлення суспільної значущості службово-бойової діяльності, формування необхідного рівня пізнавального інтересу і мотивації самопізнання та самовдосконалення, впевненості у собі, дивергентних здібностей, комунікативних умінь та навичок саморегуляції. Реалізація зазначеної програми довела свою ефективність. Вона дозволила значимо підвищити рівень комунікативної компетентності, почуття самоповаги, креативності, емоційної стійкості та знизити рівень особистої та ситуативної тривожності молодих офіцерів виховних структур Збройних сил України. Для того, щоб відбулося закріплення зазначених показників на рівні властивостей, необхідне продовження психолого-педагогічного впливу як у рамках організації спеціальної психологічної підготовки, так і інших його формах.

Основні напрямки подальших наукових досліджень з зазначеної проблематики полягають у детальному вивченні особливостей мотиваційної готовності молодих офіцерів виховних структур Збройних сил України, дослідження основних етапів становлення і динаміки розвитку психологічної готовності молодих офіцерів виховних структур Збройних сил України, залежність особливостей динаміки психологічної готовності молодих фахівців від їх індивідуально-типологічних якостей та розвитку креативних умінь, удосконалення системи психологічної підготовки молодих офіцерів виховних структур Збройних сил України.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ АВТОРОМ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Сторожук, Н .А. Теоретико-методологічні підходи до аналізу психологічної готовності / Сторожук Н. А. // Вісник Національної академії оборони України : збірник наукових праць / голова ред. колег. В. Д. Радецький - К. : НАОУ, 2008. - Вип. 3 (7). - С. 107-111.

2. Сторожук, Н. А. Критерії оцінки та показники рівня сформованості психологічної готовності у молодого офіцера до виконання завдань службово-бойової діяльності / Сторожук Н. А. // Актуальні проблеми психології : Психологія навчання. Генетична психологія. Медична психологія / за ред. С. Д. Максименка. - К. : Інформаційно-аналітичне агенство, 2008. - Том. Х, вип. 7. - С. 482-490.

3. Сторожук, Н. А. Дослідження факторів формування психологічної готовності молодих офіцерів Збройних сил України / Н. А. Сторожук // Проблеми загальної та педагогічної психології : збірник наукових праць Інституту психології ім. Г. С. Костюка АПН України / за ред. С. Д. Максименка. - К., 2008. - Т. Х, част. 5. - С. 567-577.

4. Сторожук, Н. А. Психологічні підходи до формування психологічної готовності молодих офіцерів Збройних сил України / Н. А. Сторожук // Вісник Національної академії оборони України : збірник наукових праць / голова ред. колег. В. Д. Радецький. - К. : НАОУ, 2009. - Вип. 3 (11). - С. 167-172.

5. Сторожук, Н. А. Характеристика структури психологічної готовності молодих офіцерів Збройних сил України / Н. А. Сторожук // Збірник наукових праць №49. Серія: Педагогічні та психологічні науки / гол. ред. Романишина Л. М. - Хмельницький : Вид-во НАДПСУ, 2009. - С. 99-110.

6. Сторожук, Н. А. Структура військово-професійної діяльності молодого офіцера / Сторожук Н. А. // Основні напрями формування професійних якостей фахівців гуманітарної сфери у відповідності до вимог Державної програми розвитку ЗСУ на 2006-2011роки : програма та тези доповідей Другого науково-практичного семінару (10 листопада 2007 р.) / Київський національний університет імені Тараса Шевченка. Військовий інститут. -К. : ВІКНУ, 2007. - С. 18.

7. Сторожук, Н. А. Управління як складова професійної діяльності офіцера / Сторожук Н. А. // Актуальні задачі фінансового, психологічного, правового, топогеодезичного, радіотехнічного та лінгвістичного забезпечення підрозділів та частин Збройних сил України : тези доповідей науково-практичної конференції (Київ, 25 квітня 2008 р.) / Військовий інститут Київського національного університету імені Тараса Шевченка. - К. : ВІКНУ, 2008. - С. 41-42.

8. Сторожук, Н. А. Умови військово-професійної діяльності молодого офіцера / Сторожук Наталія Андріївна // Шевченківська весна : матеріали міжнародної науково-практичної конференції студентів, аспірантів та молодих вчених, присвяченої 90-річчю з дня заснування Українського Студенського Наукового Товариства Київського Університету Святого Володимира (Київ - 20-23 березня 2008 р.) / заг. ред. проф. О. К. Закусила. -К. : Обрії, 2008. - Вип. VI : у 4-х част. - Ч. 2. - С. 214-215.

9. Сторожук, Н. А. Основні завдання професійної діяльності офіцера-психолога ЗСУ / Сторожук Н. А. // Актуальні задачі фінансового, психологічного, правового, топогеодезичного, радіотехнічного та лінгвістичного забезпечення підрозділів та частин Збройних сил України : тези доповідей науково-практичної конференції / Військовий інститут Київського національного університету імені Тараса Шевченка (Київ, 25 квітня 2008 р.). - К. : ВІКНУ, 2009. - С. 75-77.

10. Сторожук, Н. А. До питання про поняття «екстремальність» у військовій психології / Сафін О. Д., Сторожук Н. А. // Військова освіта та наука: сьогодення та майбутнє : тези доповідей IV Міжнародної науково-практичної конференції / Вісник Військового інституту Київського національного університету імені Тараса Шевченка. - К. : ВІ КНУ, 2008. - Том 1. : Наукове видання. - С. 137-139.

АНОТАЦІЇ

Сторожук Н. А. Формування психологічної готовності молодого офіцера Збройних сил України до службово-бойової діяльності. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук зі спеціальності 19.00.09 - «Психологія діяльності в особливих умовах». - Національна академія Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького. - Хмельницький, 2010.

Дисертацію присвячено проблемі формування психологічної готовності молодих офіцерів виховних структур Збройних сил України. Розроблено теоретичну структуру формування психологічної готовності молодих офіцерів виховних структур Збройних сил України до службово-бойової діяльності та емпіричним шляхом перевірено її ефективність. З'ясовано чинники, які детермінують рівні психологічної готовності молодих офіцері виховних структур Збройних сил України до службово-бойової діяльності. Розроблено програму формування оптимального рівня психологічної готовності молодих офіцерів виховних структур Збройних сил України до успішного виконання ними службово-бойової діяльності та емпіричним шляхом перевірено її ефективність.

Ключові слова: психологічна готовність, молоді офіцери, службово-бойова діяльність.

Сторожук Н. А. Формирование психологической готовности молодого офицера Вооруженных сил Украины к служебно-боевой деятельности. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата психологических наук по специальности 19.00.09 - «Психология деятельности в особых условиях». - Национальная академия Государственной пограничной службы Украины имени Богдана Хмельницкого. - Хмельницкий, 2010.

Диссертация посвящена исследованию вопросов психологической готовности молодых офицеров воспитательных структур Вооруженных сил Украины к служебно-боевой деятельности. В результате теоретического анализа научных источников и опытно-экспериментальной работы было установлено, что психологическая готовность молодых офицеров воспитательных структур Вооруженных сил Украины являет собой стойкое, многоаспектное, динамическое образование личности, которое включает ряд компонентов (мотивационный, когнитивный, инструментальный, личностный средовой и креативный), адекватных требованиям содержания и условиям деятельности, которые в своей совокупности дают возможность субъекту успешно осуществлять профессиональную деятельность и развиваться в ней. В то же время, психологическая готовность проявляет себя как состояние актуализации, мобилизации всех сил, создания психологических условий, для успешного выполнения действия в конкретный момент времени.

Психологическая готовность личности проявляется в том, что молодой специалист не просто адаптируется к выполнению профессиональных требований, а наоборот преодолевая заданные условия стремится достичь акмеологических инвариантов развития с учетом собственных индивидуально-психологических особенностей и специфики конкретной профессиональной деятельности. На основе анализа и обобщения научной литературы установлено что служебно-боевая деятельность молодых офицеров воспитательных структур Вооруженных сил Украины - это интегративная, целостная, полифункциональная система, которая состоит из следующих структурных компонентов: диагностического, исследовательского, прогностического, информационно-пропагандистского конструктивно-проективного, учебно-методического, экспертного, консультативного, коррекционно-розвивающего, коммуникативного и являет собой процесс его самореализации, как субъекта профессиональной деятельности, что на основе использования предметов и средств этого труда, обеспечивает получение совокупных результатов военной службы.

В работе определены две группы критериев и показателей, которые указывают на уровни сформированности психологической готовности (очень низкий, низкий, средний, высокий, очень высокий) у изучаемой категории лиц. К группе внутренних критериев принадлежат: морально-психологическое состояние, мотивационная направленность, профессиональная компетентность, креативность; а к внешнему - эффективность служебно-боевой деятельности.

В ходе экспериментального исследования обнаружены группы факторов, которые обуславливают высокий уровень психологической готовности молодых офицеров воспитательных структур Вооруженных сил Украины к служебно-боевой деятельности: уверенность в себе, высоко развитые ковергентные способности в структуре интеллекта, потребность в установлении дружеских, эмоционально насыщенных отношений и развитые коммуникативные умения. Ко второй группе относятся факторы, которые влияют на снижение психологической готовности: низкое самоуважение, преобладание в структуре интеллекта конвергентных способностей, низкая эмоциональная стойкость тревожность и желание доминировать над другими

Разработаны организационные и методические аспекты спецкурса “Формирование психологической готовности молодых офицеров к служебно-боевой деятельности”, который позволил значимо повысить уровень коммуникативной компетентности, чувства самоуважения, креативности эмоциональной стойкости и снизить уровень личной и ситуативной тревожности. Несмотря на полученные результаты, для того, чтобы состоялось закрепление последних на уровне свойств, необходимо продолжение психолого-педагогического влияния, как в рамках организации специальной психологической подготовки, так и других форм психолого-педагогического влияния.

Ключевые слова: психологическая готовность, молодой офицер, служебно-боевая деятельность.

Storozhuk N. A. Formation of psychological readiness of young officers of educational structures of Armed forces of Ukraine to service activity. - Manuscript.

Dissertation for obtaining the scientific degree of the candidate of psychological sciences in specialty 19.00.09 - «Psychology of activity under special conditions». - The National Academy of the State Border Guard Service of Ukraine named after Boghdan Khmelnytskyi. - Khmelnytskyi, 2010.

The problem of psychological readiness for professional work in the domestic and foreign literature is investigated. The theoretical structure of formation of psychological readiness of young officers of educational structures of Armed forces of Ukraine to service activity is developed and the empirical way checks up its efficiency. Factors which determine decrease in level of psychological readiness of young officers of educational structures of Armed forces of Ukraine to service activity are found out. The program of formation of an optimum level of psychological readiness of young officers of educational structures of Armed forces of Ukraine to successful performance of service activity is developed by them and the empirical way checks up its efficiency.

Key words: psychological readiness, young officers, service activity.

Размещено на Allbest.ru