Психологічні особливості морально-правової соціалізації студентів

Размещено на http://www.allbest.ru

Размещено на http://www.allbest.ru

Вступ

Актуальність дослідження. Проблема морально-правової соціалізації студентів належить до числа гострих та актуальних на сучасному етапі розвитку українського суспільства. Новітні тенденції чинять на особистість, її формування та становлення двоякий вплив: з одного боку - науково-технічний прогрес зумовлює появу нових економічних, правових, моральних та інших відносин, які, у свою чергу, вимагають від неї підвищення морального, культурного та правового рівнів, поглиблення й розширення кругозору, розвитку морально-правових умінь, навичок, здібностей, усвідомлення свого обов'язку та особистої відповідальності; з другого - об'єктивні зміни різноманітних сторін життєдіяльності студентів ускладнюють процес їх морально-правового становлення, створюючи нові колізії і проблеми, що виникають у сфері морально-правової взаємодії та взаємовідносин.

Ознакою сьогодення стає збільшення кількості таких асоціальних проявів у поведінці студентів, які характеризуються засвоєнням особистістю антисоціальних норм і цінностей, негативними установками й стереотипами поведінки, що тягнуть за собою деформацію суспільних зв'язків. На підставі цього постає проблема не лише вивчення психологічних особливостей морально-правової соціалізації молодої людини, а й нейтралізації несприятливих, десоціалізуючих впливів, що діють з боку її оточення.

Мета дослідження: проаналізувати ціннісно-нормативну складову морально-правової соціалізації та виявити її залежність від індивідуальних особливостей студентів.

Відповідно до мети були поставлені такі завдання дослідження:

Здійснити соціально-психологічний аналіз літератури, визначити зміст та чинники морально-правової соціалізації студентів.

Виявити залежність морально-правової соціалізації від індивідуальних особливостей студентів.

Дослідити ціннісно-нормативну складову морально-правової соціалізації молоді, яка навчається за різними спеціальностями.

Розробити програму психологічного супроводу морально-правової соціалізації студентів.

1. Соціально-психологічний аналіз проблеми морально-правової соціалізації особистості

Розкривається психологічний аспект морально-правової регуляції суспільної поведінки людей, проаналізовано основні психологічні підходи, пов'язані зі змістом досліджуваної проблеми, виявляються складові морально-правової соціалізації студента.

Ключові підходи до розкриття психологічного змісту морально-правової соціалізації студентів базуються на концептуальних положеннях про соціалізацію як соціально-психологічний феномен (В. Казміренко, М. Костицький, В. Москаленко, Л. Орбан-Лембрик, М. Слюсаревський, В. Татенко, Т. Титаренко, В. Циба). Морально-правова соціалізація є необхідною й важливою частиною загальної соціалізації та проявом її загальних законів у галузі формування й розвитку індивідуальної, політичної, правової та моральної свідомості, морально-правової культури та виховання.

Базовими для дисертаційного дослідження є праці Л. Казміренко, М. Костицького, Д. Тихомирова, Н. Хазратової, які розглядають проблему соціалізації індивіда в площині правового і морального аспектів. Зокрема, вченими стверджується, що виникнення моралі і права як всезагальної міри соціально допустимої та соціально-доцільної поведінки визначило появу епохи цивілізованих стосунків між людьми, в якій кожне нове покоління вносить у розвиток свого суспільства певні зміни, пов'язані з удосконаленням його освітньо-культурної, соціальної, професійної, політичної, моральної та правової сфери. Ці зміни зумовлюють суспільний прогрес в цілому і сприяють вдосконаленню існуючої виховної системи для наступного покоління зокрема. Наголошується, що основною соціально-психологічною функцією моралі і права є регуляція соціальної поведінки і взаємостосунків людей відповідно до прийнятої в суспільстві системи морально-правових цінностей. Щодо психологічного аспекту морально-правової соціалізації особистості, то він визначається як процес, де мораль виступає системою взаємопов'язаних норм, цінностей, санкцій, оцінок, взірців поведінки, правовий вплив на які здійснюється через механізм правового регулювання.

Соціально-психологічний контекст морально-правової соціалізації представлений у працях А. Вардомацького, Г. Голубєвої, Л. Казміренко, О. Коломийцева, В. Момова. Систематизація наукових даних дає підстави розглядати цей феномен із позиції безпосереднього впливу навчально-виховного середовища, а також з урахуванням характеру взаємодії особистості зі своїм оточенням. Психологічна детермінація такого процесу визначена наявністю соціально-психологічного і функціонального конструктів, які зумовлюють перевід, трансформацію системи зовнішньої регуляції у соціальні установки, ціннісні орієнтації та морально-правові уявлення. Соціально-психологічна і функціональна сторони морально-правової соціалізації можуть мати специфічні вікові особливості, зумовлені онтогенетичним розвитком особистості. Розкриття вікових закономірностей цього процесу сприятиме організації виховних впливів з метою засвоєння особистістю морально-правових норм і принципів, визначення їх належності та необхідності.

Аналіз наукових джерел (В. Войтко, Т. Драгунова, В. Крутецький, В. Оржеховська) дозволяє стверджувати, що морально-правова соціалізація сучасної молоді відбувається досить стихійно (порушення нею моральних і правових норм сьогодні стає вже більше правилом, ніж винятком із нього) та характеризується рядом загальних тенденцій, які, здебільшого, детермінуються об'єктивними умовами макросоціуму й особливостями найближчого оточення студента, а також його віковими характеристиками (переоцінка цінностей, стихійність морально-правового виховання та засвоєння морально-правових норм, невисокий рівень морально-правової культури тощо). Сьогодення характеризується максимальним загостренням суперечності між нормою поведінки та її порушенням. Для юнацтва з його постійним прагненням до самостійності будь-яка норма - це не що інше, як перешкода й загроза свободі: свободі вибору форм поведінки, орієнтирів розвитку, засобів самовираження і самоствердження; вона усвідомлюється як обмеження, певна рамка, яка визначає, що можна, а що не можна робити людині як суспільній істоті. Таке трактування зумовлює появу в молоді негативної установки на норму, що приводить до її порушення. Ураховуючи вищесказане, можна стверджувати, що морально-правова соціалізація - це соціально-психологічний процес включення в ціннісно-нормативну систему особистості тих цінностей і норм, які охороняються правом та відповідають морально-правовим уявленням суспільства. Чинниками морально-правової соціалізації студентів є, зокрема, індивідуальні та ціннісно-нормативні особливості молоді. Будь-яка деформація поведінки сучасної молодої людини має свій зовнішній (виявляється в безпосередніх поведінкових реакціях) та внутрішній (виявляється в деформації системи ціннісно-нормативних уявлень та системи внутрішньої поведінкової регуляції) вияви.

2. Вивчення залежності морально-правової соціалізації від індивідуальних особливостей студентів

Обґрунтовано та описано систему діагностичних методик для дослідження індивідуальних особливостей морально-правової соціалізації студентів, з'ясовано взаємозв'язок індивідуальних особливостей студентської молоді та морально-правової соціалізації, наведено й проінтерпретовано отримані результати першого етапу дослідження.

У першому етапі емпіричного дослідження було залучено 546 осіб, з них 269 - студенти філософського, історичного та юридичного факультетів Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника (м. Івано-Франківськ) та 277 - студенти Відкритого міжнародного університету розвитку людини “Україна” (м. Київ). Другий етап дослідження проводився зі студентами спеціальності “Психологія” Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника (60 респондентів). На третьому етапі відбувався аналіз результатів отриманих даних, узагальнювалися найбільш інформативні його показники, обґрунтовувалися висновки та розроблявся на їх основі психологічний супровід морально-правової соціалізації сучасного студента.

Вивчення психологічних особливостей морально-правової соціалізації студентів передбачало реалізацію таких завдань: вивчення індивідуальних та ціннісно-нормативних особливостей (ціннісно-нормативної, мотиваційної системи, рівнів агресивності, конфліктності та совісності, схильності до відхильних форм поведінки), вплив групових характеристик на формування морально-правової соціалізації (рівень розвитку нормативного впливу у групі; вплив ділового, творчого і морального клімату колективу на особистість) та оцінку обізнаності студентів з морально-правової сфери.

Систематизація даних дослідження виявила нижчезазначені тенденції в обізнаності молоді в морально-правовій сфері. Зокрема з'ясовано, що у студентів переважає середній рівень правової соціалізації, якому властиві негативне (34,6%) та нейтральне (38,5%) ставлення студентів до діяльності правоохоронних органів, низька пізнавальна активність, помилкові уявлення про чинники формування правових норм і цінностей. Виявлено розуміння поняття правової норми, правосвідомості, правопослушної поведінки та середній рівень моральної соціалізації (характеризується обізнаністю молодої людини з категоріями добра і зла, моральної норми; прагненням удосконалювати себе; у своїй поведінці керуватися як нормами моралі так і нормами права (77,7%), контролювати її незалежно від ситуації та дотримуватися норм моралі під час виконання певного вчинку (58,4%). Серед моральних якостей, які найбільшою мірою притаманні студентам, були названі: доброта, ввічливість, дружелюбність, чесність, наполегливість, стриманість, турбота про інших.

Аналіз психологічного клімату групи встановив домінування моральних якостей над діловими та творчими. Саме вони сприяють позитивному моральному розвитку як окремого індивіда, так і групи в цілому. У майбутніх політологів, психологів та правознавців виявлено середній рівень розвитку цих якостей.

Виявлено переважання ділових, творчих і моральних якостей у жінок, порівняно з чоловіками (з динамікою до зниження середнього рівня та зростання високого). За віковим аспектом спостерігається така тенденція: зниження з віком процентного співвідношення показників середнього рівня творчих якостей колективу (з 54% на другому до 42% на четвертому курсі) й збільшення показника рівня ділових якостей (з 35% до 46%). Рівень моральних якостей зростає із середнього - на другому курсі до високого - на четвертому. Зростання рівня моральних якостей групи приводить до особистісного сприймання та засвоєння їх особистістю.

Встановлено, що сучасне студентство характеризується середнім рівнем особистісної агресивності та конфліктності. Це дає підстави говорити про здатність до позитивного розв'язання студентами конфліктних ситуацій, уміння контролювати свою поведінку, а агресію не спрямовувати на оточуюче середовище.

Дослідження виявило, що чоловікам характерний високий показник за шкалою “безкомпромісність”, середній - “запальність” (83,8%), “наполегливість” (83,8%), “непоступливість” (66,7%) та “підозрілість” (67%) і низький - за шкалою “образливість” (50%) та “нетерпимість до думки оточуючих” (66,7%).

У жінок виявлено низькі показники за шкалою “мстивість” (64%); середні - за шкалами “непоступливість” (64%), “нетерпимість до думки оточуючих” (60%), “наполегливість” (58%), “образливість” (54%), “підозрілість” (58%) та високі показники за шкалою “безкомпромісність” (70%).

Отримані дані дали можливість вивести рівень позитивної агресивності (23,6% - середній рівень), негативної агресивності (30,9% - середній рівень) та загального показника конфліктності (23,6% - середній рівень).

Конфлікт - це не лише зниження здатності людини до саморегуляції, свідомого самоконтролю, але й засіб самоствердження особистості, який стимулює до її індивідуальних змін, формує досвід самоаналізу й самопізнання. Усе це вимагає від молодої людини усвідомленого та цілеспрямованого планування, побудови й перетворення власних дій і вчинків відповідно до своїх морально-правових мотивів, спонук, потреб, установок, тобто саморегуляції, яка дає можливість діяти відповідно до обраних морально-правових норм і принципів.

Особливості студентів щодо відхильних форм поведінки виявили, що 38,2% опитуваних характеризуються наявністю агресивних тенденцій; 50,9% - це студенти, які низько цінують сенс власного життя, в яких яскраво виражена потреба в гострих відчуттях та 27,3% - люди, які мають слабкий вольовий контроль емоційної сфери й небажання або нездатність контролювати прояви своїх емоційних реакцій.

Систематизація даних показала, що в жінок спостерігаються прояви негативізму (40,8%), наявність агресивних тенденцій - 40,8% (у чоловіків - 16,7%), слабкий вольовий контроль емоційної сфери, схильність реалізовувати негативні емоції безпосередньо в поведінці - 28,6% (66,7% опитуваних чоловіків характеризуються жорстким самоконтролем будь-яких поведінкових емоційних реакцій, потягів), достатній рівень самоконтролю - 59,25% (чоловікам притаманний низький рівень самоконтролю (40,1%)).

Мотиваційний компонент морально-правової соціалізації студентів забезпечує спрямованість (позитивну чи негативну) активності людини на вибір певного типу поведінки. Саме змістові особливості та рівень суб'єктивного вираження тих чи інших тенденцій відображатимуть специфіку студентської поведінки. Емпіричні результати говорять про наявність в юнацтва прагнення дотримуватись моральних норм і принципів, виконувати групові та соціальні норми, бути відповідальним та орієнтуватись на обов'язок. Проте високий рівень моральної (98%), нормативної (78%) та пізнавальної (89%) мотивації поведінки не є гарантією позитивної морально-правової соціалізації.

3. Дослідження ціннісно-нормативної складової морально-правової соціалізації студентів

Представлено результати емпіричного дослідження, зокрема ціннісно-нормативної системи студента; нормативного впливу в групі; виявлено психологічні особливості правомірного способу поведінки; рівень сформованості соціальної відповідальності; запропоновано результати впровадження та апробації розвивальної програми морально-правової соціалізації студентської молоді.

Визначена студентами ієрархія цінностей відображає загальні тенденції розвитку як нашого суспільства, так і характерні особливості юнацького віку. Студенти цінність “здоров'я” вважають найбільш важливою; водночас тенденції до індивідуалізації зумовили нехтування ними такої цінності, як “щастя інших”. Цінність “пізнання” займає нижчу з позицій, що пояснюється труднощами із працевлаштуванням та переконанням, згідно з якими успішність професійної діяльності не залежить від якості й кількості отриманих знань. Якщо для студентів молодших курсів система ціннісних орієнтацій ще зберігає зв'язок зі шкільними уявленнями про світ, життя і події в ньому, то до четвертого курсу ситуація змінюється. Це пов'язано з більш високим рівнем розвитку їх свідомості і самосвідомості, зі збагаченням соціального досвіду та з більш реалістичним оцінюванням ними дійсності.

Виявлено, що в системі цінностей сучасної молоді пізнавальна та навчальна активність у сфері права та моралі не є значущою й займає практично останні позиції, та встановлено, що для підвищення ефективності й результативності даних процесів необхідно розвивати пізнавальну активність та формувати позитивне ставлення студентів до цієї проблеми.

Для виявлення наявності вікових і професійних відмінностей у відображенні ціннісної системи студентів використано параметричний t-критерій Стьюдента та коефіцієнт рангової кореляції Спірмена. Було визначено, що для рівня статистичної значущості p?0,01 не існує статистично значущих розбіжностей у системі інструментальних цінностей студентів, що навчаються за спеціальностями “Політологія” та “Психологія”. Між представниками різних вікових груп вони є значимими.

Результати дослідження довели, що особливий вплив на нормативну поведінку й нормативні рішення має фактор спілкування та взаємодії при спільній груповій діяльності. Особистість характеризується стійким типом нормативної поведінки та нормативно-ціннісною системою; правомірна чи протиправна поведінка визначається реальними життєвими умовами соціалізації індивіда.

Серед причин існування правил і норм у групі 72,7% опитуваних вважають підвищення рівня групової продуктивності, а їх дотримання зумовлено: можливістю адаптуватися в групі (52,7%); бажанням бути членом цієї групи (49,1%) та досягнути певних цілей (49%). Проте 87,3% опитуваних частково погоджуються з дотриманням групових норм. Виявлено високий показник порушення норм (78,2%), правил поведінки, що існують у групі (у чоловіків він складає 100%). Дослідження встановило, що 80% опитуваних при формуванні свого світогляду використовують лише власний досвід, 36,4% - покладаються на найближче оточення (сім'ю, друзів).

Оволодіння студентами правомірною поведінкою відбувається під час активної взаємодії молодої людини з найближчим оточенням; коли вони свідомо сприймають зовнішні регулюючі впливи, зіставляють їх із власними потребами, цінностями, інтересами й на основі цього гальмують прояви одних і стимулюють прояви інших учинків і дій. Загальними умовами підвищення рівня правомірної поведінки є усвідомлення соціальної значущості зовнішніх регулюючих впливів.

Ми припустили, що морально-правова соціалізація також залежить від наявності в молоді почуття соціальної відповідальності. Результати продемонстрували, що її рівень нижче середнього. Саме цим пояснюється недотримання певних соціальних норм, морально-правових принципів, ігнорування обов'язку та відповідальності. Виявлено, що в чоловіків низький рівень відповідальності (властиве недотримання у своїй поведінці принципів моралі; вони не звертають увагу на соціальні норми та моральні принципи). Жінки, на відміну від чоловіків, відповідальніші, більше цікавляться проблемами моралі (20,4%); проте лише 2% юначок вважають, що дотримання законів є обов'язковим.

Одним з вимірів відповідальності є локус контролю особистості. Дані, отримані в процесі дослідження, виявили, що сучасні студенти більше схильні приписувати відповідальність за результати своєї діяльності зовнішнім силам (76,4%), а не власним здібностям та зусиллям (23,5%). Виявлено, що серед чоловіків 66,7% опитуваних - інтернали (серед жінок - 20,4%) та 33,3% - екстернали (серед жінок - 79,6%).

На етапі формувального експерименту автором була розроблена розвивальна програма, яка ґрунтується на даних констатувального етапу дослідження та включає розвиток морально-правових характеристик, спрямований на переоцінку ціннісних орієнтацій, засвоєння морально-правових норм, зростання рівня саморегуляції поведінки, морально-правової культури, самовиховання, розширення сфер інтересу. Програма спецкурсу складається з таких блоків:

1. “Соціально-психологічний”. Передбачає аналіз морально-правової культури та морально-правової свідомості як складових правовиконавчої поведінки, спрямований на усвідомлення і сприйняття соціальних цінностей, розвиток самопізнання, оволодіння студентами самоконтролю, формування морально-правової поведінки та відповідальності, самовиховання тощо;

2. “Психологічні особливості ціннісно-нормативної системи особистості в юнацькому віці”. Спрямований на формування у студентів стійкої системи цінностей і норм, які визначають стиль поведінки та особливостей взаємодії з оточуючими людьми, виражають внутрішню основу її ставлення до дійсності, а також на розвиток морально-правової культури;

3. “Відповідальність як одна з важливих соціальних проблем сьогодення”. Передбачає виховання активної соціальної відповідальності, усвідомлення особистістю свого обов'язку, розуміння необхідності дотримання соціальних норм, що в кінцевому результаті забезпечує нормативну поведінку, високий ступінь соціальної вихованості людини, попередження асоціальних проявів з її боку, а отже, бажання брати на себе відповідальність;

4. “Шляхи запобігання та подолання асоціальних форм поведінки”. Передбачає запобігання формування у студентів асоціальних проявів поведінки, розвиток у молоді самовиховання, саморегуляції поведінки, її емоційної сфери, контроль за поведінкою в конфліктних ситуаціях, зниження рівня агресивності, забезпечення можливості корекції своїх дій на основі самоконтролю.

Результати впровадження програми зафіксували позитивну динаміку, а саме: зростання кількості студентів за критерієм готовності до правової освіти (з 19,96% до 60,07%) та позитивні зміни за критеріями правильного тлумачення основ правової соціалізації, правової норми та правопослушної поведінки (табл. 1); морально-зразкової поведінки, яка керується ціннісно-нормативною системою (з 17,03% до 32,8%), взаємозв'язку моралі і права, які не можуть існувати ізольовано одне від одного (з 27,8% до 35,4%). Аналіз також показав позитивну тенденцію перетворень ціннісної системи студента (зміни рангів якостей, які молодь відносила до моральних і тих, які їй притаманні (p?0,01)), та за критерієм відповідальності.

Таблиця 1. Діагностичні результати опитування студентів, отримані після впровадження розвивальної програми (за ранговою кореляцією Спірмена) (Rs = 0,79 при p ? 0,01)

Виявлено, що у студентської молоді прослідковується тенденція до зниження показників за критеріями особистісної агресивності і конфліктності та збільшення кількості студентів, які намагаються контролювати свою поведінку (з 29,1% до 33%).

Висновки

ціннісний самоствердження конфлікт

У дисертації на принципово новій основі розв'язується проблема психологічних особливостей морально-правової соціалізації студентів. Розроблено теоретико-методологічні засади дослідження та методичні засоби, які дали змогу виявити залежність морально-правової соціалізації від індивідуальних та ціннісно-нормативних особливостей студентів і розробити соціально-психологічну модель цього процесу.

Проведене дослідження дає підстави для таких висновків:

1. Морально-правова соціалізація студентів - соціально-психологічний процес, який характеризується включенням у ціннісно-нормативну систему особистості тих цінностей, які охороняються правом та відповідають морально-правовим уявленням суспільства.

Виокремлено складові морально-правової соціалізації студентської молоді: індивідуальну, яка містить когнітивні особливості (сприймання морально-правових норм, принципів, що виражається в наявності морально-правових знань та якостей, які дають можливість відображати морально-правові цінності у свідомості індивіда, адекватно сприймати навколишню дійсність та вибудовувати на основі цього свою поведінку), мотиваційні (рівень суб'єктивного вираження тих чи інших мотивів, спонук, тенденцій, які відображають специфіку поведінки студентів, емоційні та вольові якості студентів, від яких у багатьох випадках залежить результативність поведінкових реакцій при виконанні певного вчинку), комунікативні (реалізація соціальних відносин, інформаційна взаємодія, морально-правовий вплив під час спілкування), морально-правові (морально-правова свідомість, культура, самовиховання, морально-правова регуляція) та ціннісно-нормативні (система соціальних норм, система ціннісних орієнтацій, усвідомлення й сприйняття соціальних цінностей, соціальна відповідальність, соціальний контроль та оцінка, самоконтроль, виконання соціальних санкцій, правомірна поведінка), позитивно-емоційне поєднання яких дає можливість сформувати соціально зрілу, правопослушну та високоморальну особистість.

2. Доведено, що студенти характеризуються низькою пізнавальною активністю, стихійним правовим вихованням та самовиховання, помилковим уявленням про те, що лише сім'я впливає на формування правових норм і цінностей та що безкарність за порушення норм права однією особою впливає на сприймання й дотримання цих норм іншою. Результатом останнього є негативне та нейтральне ставлення студентів до діяльності правоохоронних органів. Проте встановлено, що молодь прагне вдосконалювати себе; у своїй поведінці намагається керуватися як нормами моралі, так і нормами права; контролювати свою поведінку незалежно від ситуації та дотримуватись норм моралі під час виконання певного вчинку.

Мотиваційні особливості особистості виявили, що студентам характерний високий рівень моральної, комунікативної мотивації та мотивації уникнення невдач, середній - нормативної, пізнавальної, матеріальної та оптимістичної мотивації й низький рівень правової, трудової, альтруїстичної та егоцентричної мотивації.

3. Показано, що з віком спостерігається зростання показників пізнавальної активності в морально-правовій сфері; орієнтація на морально-правові норми; здатність контролювати поведінку та негативне ставлення до діяльності правоохоронних органів. Встановлено, що в процесі формування морально-правової особистості формуються психологічні особливості як позитивного, так і негативного характеру.

Визначено гендерні особливості морально-правової соціалізації студентів. У жінок виявлена менша агресивність і пізнавальна активність (у правовій сфері), ніж у чоловіків, їм притаманний слабкий вольовий контроль емоційної сфери, більша орієнтація на чуттєву сторону життя, схильність реалізовувати негативні емоції безпосередньо в поведінці, позитивне ставлення до діяльності правоохоронних органів. Чоловікам властивий низький рівень самоконтролю, наявність агресивних тенденцій і здатність до ризику, високий показник трудової та оптимістичної мотивації.

4. Виявлено ціннісно-нормативні особливості студентів різних курсів. З'ясовано, що з віком спостерігається зниження процентного співвідношення показників творчих якостей групи та зростання ділових і моральних. Якщо в студентів молодших курсів система ціннісних орієнтацій ще зберігає зв'язок зі шкільними уявленнями про світ, життя і події в ньому (ієрархія цінностей характеризується чіткою моральною спрямованістю), то до четвертого курсу ситуація змінюється, що пов'язано з більш високим рівнем розвитку їх свідомості і самосвідомості, зі збагаченням соціального досвіду, переоцінкою цінностей, поглядів на життя і місце в ньому, переважання в ціннісно-нормативній системі цінностей етичного характеру. Як показало дослідження, в осіб жіночої статі більше переважають ділові, творчі та моральні якості, ніж у чоловічої. Аналіз виявив переважання цінностей етичного характеру в жінок та пізнавально-вольового в чоловіків.

5. Упровадження та апробація розвивальної програми підтвердила її ефективність як засобу підвищення рівня морально-правової соціалізації студентів. Програма сприяла не тільки засвоєнню відповідних морально-правових знань, умінь, а й здійснила певний вплив на розвиток морально-правової свідомості та самовиховання. Ефективність програми також підтверджується покращенням індивідуальних та ціннісно-нормативних показників морально-правової соціалізації за такими параметрами: правильне трактування студентами правової норми; правопослушної поведінки; зниження агресивності і конфліктності; розвиток саморегуляції; відповідальності; емоційної сфери.

Перспективи подальших досліджень психологічних особливостей морально-правової соціалізації студентів убачаються, по-перше, у вивченні індивідуальних і ціннісно-нормативних особливостей морально-правової соціалізації різних вікових груп та професійної спрямованості; по-друге, у дослідженні морально-правових особливостей та розробці методів і засобів оптимізації морально-правової соціалізації. При цьому теоретико-методологічне та емпіричне підґрунтя таких досліджень можуть скласти положення, які сформульовані в дисертаційній роботі, а також представлені в ній методичні підходи та отримані дані.

Література

1. Сохан І.О. Правова соціалізація молоді як соціально-психологічна проблема / І.О. Сохан // Збірник наукових праць : філософія, соціологія, психологія. - Івано-Франківськ: Плай, 2004. - Вип. 9. - Ч. 1. - С. 109-116.

2. Сохан І.О. Загальні тенденції процесу морально-правової соціалізації особистості в період юності студентів-першокурсників до навчання у вузі / І.О. Сохан // Актуальні проблеми психології. - К.: Ін-т психології ім. Г. Костюка АПН України, 2004. - Т. 1 : Соціальна психологія. Психологія управління. Економічна психологія. - Ч. 13. - С. 91-95.

3. Сохан І.О. Право як соціально-психологічний регулятор суспільної поведінки / І.О. Сохан // Актуальні проблеми психології. - К.: Ін-т психології ім. Г. Костюка АПН України, 2005. - Т. 1: Соціальна психологія. Психологія управління. Економічна психологія. - Ч. 14. - С. 147-150.

4. Сохан І.О. Правова культура і правова свідомість як складові правовиконавчої поведінки / І.О. Сохан // Збірник наукових праць : філософія, соціологія, психологія. - Івано-Франківськ: Плай, 2005. - Вип. 10. - Ч. 1. - С. 158-166.

5. Сохан І.О. Моральна регуляція як соціально-психологічна проблема юнацького віку / І.О. Сохан // Збірник наукових праць: філософія, соціологія, психологія. - Івано-Франківськ : Плай, 2005. - Вип. 10. - Ч. 2. - С. 175-182.

Размещено на Allbest.ru