Психолого-педагогічні умови розвитку соціального інтелекту у студентів, схильних до адиктивної поведінки

ВИСНОВКИ

У дисертації наведене теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової проблеми взаємозв'язку соціального інтелекту та схильності до адиктивної поведінки. Отримані у процесі дослідження теоретичні та емпіричні результати свідчать про досягнення мети дослідження, вирішення дослідницьких завдань і дають змогу сформувати такі висновки.

Соціальна ситуація розвитку студентів сучасного ВНЗ обумовлює підвищені вимоги до їхнього соціального інтелекту. Але слід зазначити, що рівень розвитку соціально-інтелектуальних якостей сучасних студентів не завжди відповідає цим вимогам, що спричиняє певне протиріччя, яке, з одного боку, може зумовити активізацію розвитку соціального інтелекту, з іншого, призвести до порушень адаптації та формування різних видів адикції. Успішність вирішення даного протиріччя багато в чому залежить від тих передумов розвитку соціального інтелекту, які склалися на попередніх етапах онтогенезу.

У психологічних дослідженнях, присвячених проблематиці формування різних видів залежності, поряд з адикцією, яка власне і означає залежність, виділяють поняття адиктивної особистості, що характеризується через якості особистості, якій притаманна та чи інша залежність, та поняття «адиктивна поведінка», яке визначається через характеристику поведінкових патернів особистості з адикцією.

Серед значної кількості робіт, присвячених даній проблематиці, недостатньо дослідженими виявляються психологічні чинники, які у майбутньому можуть обумовлювати виникнення тих чи інших адикцій. З нашої точки зору, виявляється доцільним виявлення системи психологічних характеристик особистості, які можуть обумовлювати виникнення схильності до залежності. Мова йде про такий психологічний статус, коли особистість ще не стала адиктивною, але може такою стати у порівнянні з іншими, для кого така небезпека є малоймовірною.

До психологічних чинників виникнення схильності до узалежнення можна віднести, перш за все, ті соціально-інтелектуальні якості, які спричиняють гальмування у становленні самостійності, відповідальності й загалом психологічної зрілості особистості. Самі ці якості, у свою чергу, формуються під впливом глибинно-психологічних механізмів, в якості яких можуть виступати невротичні потреби та ранні дитячі рішення.

3. У ході дослідження виявлено, що існує зворотній зв'язок між рівнем соціального інтелекту і такими варіантами схильності до узалежнення, як алкогольна та наркотична. Крім того, виявлено, що у студентів, яким притаманна схильність до алкогольної залежності, виявляються такі відмінності соціального інтелекту як утруднення в інтерпретації вербальних реакцій в контексті ситуації. Схильним до наркотичної залежності властивий низький рівень розвитку здібності до логічного узагальнення та визначення загальних суттєвих ознак в різних невербальних реакціях людини, утруднення у розумінні логіки розвитку ситуації взаємодії.

4. Виходячи з того, що різні види залежності передбачають різне навантаження на соціально-інтелектуальні якості, ми дослідили взаємозв'язок алкогольної та наркотичної залежності з іншими видами залежної поведінки. У результаті виявлено позитивний зв'язок між схильністю до алкогольної залежності та схильністю до залежності від гри і зворотній зв'язок між схильністю до наркотичної залежності та схильністю до узалежнення від кохання та сексу у жінок. Також було встановлено прямий кореляційний зв'язок між алкогольною залежністю та залежністю від їжі, наркотичною залежністю та залежностями від комп'ютерних ігор і від придбання товарів у чоловіків. Отже, існують гендерні відмінності у зв'язках між різними видами схильності до адиктивної поведінки.

5. Оскільки невротичні потреби виступають в якості передумови становлення соціального інтелекту, у дослідженні було визначено характер взаємозв'язку між видом схильності до узалежнення та невротичними потребами особистості студентів різної статі. Було встановлено, що у студентів жіночої статі існує зв'язок між залежністю від накопичення та використання і невротичною потребою у коханні та прив'язаності, яка крім того пов'язана із залежністю від роботи та від їжі; залежність від їжі також пов'язана із невротичними потребами у керуючому партнерові та в експлуатації інших; залежність від гри пов'язана із невротичною потребою у керуючому партнерові, а залежність від зовнішності - із потребою у захопленні власною персоною.

У студентів-чоловіків встановлені взаємозв'язки між залежністю від роботи та невротичними потребами у керуючому партнерові, у владі через інтелект і волю, в експлуатації інших, у суспільному визнані та престижі, у захопленні своєю персоною, у особистих досягненнях, у досягненні досконалості та невразливості; між залежністю від гри та їжі і невротичними потребами у захопленні своєю персоною та у суспільному визнанні і престижі; між залежністю від реклами і невротичними потребами в експлуатації інших, у суспільному визнані та престижі, у захопленні своєю персоною, у особистих досягненнях; між залежністю від накопичення та використання і невротичною потребою у досягненні досконалості та невразливості; між залежністю від придбання товарів і невротичними потребами у суспільному визнані та престижі, у захопленні своєю персоною; між залежністю від зовнішності та невротичною потребою у суспільному визнанні та престижі. Зворотний зв'язок визначено між залежністю від стосунків і невротичною потребою у самодостатності та незалежності та між залежністю від придбання товарів і потребою у самодостатності та незалежності. Отже, існують гендерні відмінності у характері зв'язків між різними видами залежностей та невротичними потребами особистості.

6. Виходячи з того, що ранні дитячі рішення обумовлюють специфіку соціально-інтелектуального розвитку особистості та її стосунків з оточенням, в дослідженні було здійснено аналіз взаємозв'язку особливостей схильності до залежної поведінки та змісту ранніх дитячих рішень.

Нами були виявлені статистично значимі зв'язки між залежною поведінкою та ранніми дитячими рішеннями. У студентів жіночої статі встановлені зв'язки між залежністю від їжі та дитячими рішеннями «не дорослішай»; між залежністю від стосунків та рішеннями «не май успіху» і «не будь здоровим»; між залежністю від гри та рішеннями «не будь першим», «не будь собою», «не роби», «не будь здоровим»; між залежністю від роботи та рішеннями «не май успіху», «не будь першим», «не роби», «не будь собою», «не будь значимим»; між залежністю від придбання товарів і рішеннями «не роби» та «не будь собою»; зворотній кореляційний зв'язок визначено між залежністю від реклами та рішеннями «не будь маленьким» і «не май успіху».

У студентів-чоловіків встановлені зв'язки між залежністю від їжі та ранніми дитячими рішеннями «не будь близьким», «не будь собою», «не будь», «не відчувай»; між залежністю під час роботи та рішеннями «не будь першим», «не будь близьким», «не будь», «не будь маленьким», «не думай»; між залежністю від роботи та рішеннями «не будь значимим», «не будь близьким»; «не думай», «не відчувай», «не будь здоровим», «не будь»; між залежністю від придбання товарів та рішенням «не будь маленьким», «не будь першим», «не будь близьким», «не відчувай»; між залежністю від реклами і рішеннями «не будь маленьким», «не будь першим», «не будь близьким», «не будь собою», «не будь значимим», «не май успіху», «не відчувай»; між залежністю від накопичення та використання та рішеннями «не будь значимим», «не думай», «не відчувай», «не будь», «не будь близьким»; між залежністю від кохання та сексу і рішенням «не будь близьким»; між залежністю від гри і рішеннями «не будь близьким» та «не відчувай». Отже, існують відмінності у зв'язках між різними видами залежності та ранніми дитячими рішеннями за гендерною ознакою.

7. У результаті застосування розвивально-корекційної програми визначено, що психологічний супровід по корекції та запобіганню виникнення схильності до узалежнення та сприянню розвитку соціального інтелекту має відповідати таким вимогам: розвивально-корекційна програма має містити мотиваційний, особистісний, міжособистісний, інформаційний та інструментальний модулі; спрямованість модулів передбачає створення у студентів позитивної мотивації до участі в програмі, розвиток соціально-інтелектуальних та особистісних якостей, які сприяють запобіганню виникнення схильності до адикції, психологічну корекцію особистісних, соціально-інтелектуальних якостей і деструктивних комунікативних стратегій, які обумовлюють схильність до узалежнення.

8. Ефективність запропонованої розвивально-корекційної програми з розвитку соціального інтелекту та корекції схильності до узалежнення підтверджена у ході контрольного дослідження, яке дозволило визначити зростання рівня соціального інтелекту студентів та зниження вираженості схильності до алкогольного узалежнення.

Перспективи подальших досліджень вбачаємо у ґрунтовному вивченні статевих розбіжностей у розвитку соціального інтелекту представників різних вікових груп, у розробці програм розвитку та корекції соціально-інтелектуальних якостей з урахуванням статевих розбіжностей.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Сасько О.О. Застосування діагностики соціального інтелекту для дослідження соціально-психологічних особливостей юнацтва / О.О. Сасько // Вісник Чернігівського державного педагогічного університету імені Т.Г.Шевченка. Випуск 31. Серія: психологічні науки: Збірник наукових праць у 3-х т. - Чернігів: ЧДПУ, 2005. - № 31. - Т. 3. - С. 42-45.

2. Сасько О.О. Вікові та гендерні відмінності соціального інтелекту у профільних класах / О.О. Сасько // Наукові записки Інституту психології імені Г.С.Костюка АПН України / За ред. академіка С.Д. Максименка. - К.: Главник, 2005. - Вип. 26., Т. 4.- С. 26-29.

3. Сасько О.О. Внутрішні конфлікти як передумова схильності до узалежнення у студентів / О.О. Сасько // Наукові записки Інституту психології імені Г.С.Костюка АПН України / За ред. академіка С.Д. Максименка. - К.: Міленіум, 2006. - Вип. 30., Т. 5. - С. 235-242.

4. Сасько О.О. Шляхи та засоби психокорекції схильності до узалежнення студентів / О.О. Сасько // Науково-практичний журнал Південного наукового центру НАПН України «Наука і освіта». - Спец. вип. «Когнітивні процеси та творчість». - Одеса, 2010. - С. 369-372.

Размещено на Allbest.ru