Главная Коллекция "Otherreferats" Психология Система професійної та управлінської мотивації державних службовців як представників соціономічних професій

Система професійної та управлінської мотивації державних службовців як представників соціономічних професій

Особливості мотивації соціономічної та управлінської діяльності. Критерії для визначення мотивації державних службовців як представників соціономічних професій. Розробка та обґрунтування розвивальної програми формування мотивації державних службовців.

Рубрика Психология
Вид автореферат
Язык украинский
Дата добавления 27.07.2015
Размер файла 101,5 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля

МОН України

УДК [316.66323-057.34](043.3)

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук

Система професійної та управлінської мотивації державних службовців як представників соціономічних професій

19.00.05 - соціальна психологія; психологія соціальної роботи

Провоторова Наталія Вікторівна

Луганськ 2010

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми дослідження. Основні теоретичні й методологічні пріоритети української психології певною мірою визначалися двоїстою перспективою перебування українського суспільства в умовах державотворення і кризи національної ідентичності. Саме за цих умов виникла необхідність дослідження і розвитку діяльності державних службовців як професійної. Багатогранність цієї професії спонукає до вивчення її структури й особливостей професійної мотивації.

Проблема психологічного аналізу професійної діяльності протягом століття гостро стоїть у психологічній науці (С.П. Бочарова, Л.С. Виготський, Г.С. Костюк, Є.О. Климов, О.М. Леонтьєв, С.Л. Рубінштейн та ін). Але теоретичний аналіз показує, що вона більшою мірою вирішалася у колі технономічних професій.

Враховуючи те, що професійна діяльність державних службовців є особливим видом діяльності, яка є водночас як соціономічною, так і управлінською, необхідна конкретизація соціально-психологічної характеристики цього особливого виду діяльності, котра неможлива без дослідження особливостей управлінської діяльності людей, які працюють у сфері державної служби.

Значна кількість робіт, яка присвячена проблемам психології управлінської діяльності, свідчить про наявність гострого інтересу до цієї проблеми як у науковців, так і у практиків. Здійснений аналіз джерел з означеного питання показав наявність робіт, в яких особлива увага приділяється як теоретичним і практичним аспектам сутності управлінської діяльності та її функціям (О.І. Бандурка, С.П. Бочарова, Н.М. Драгомирецька, В.П. Казмиренко, Л.М. Карамушка, С.Д. Максименко, Л.Е. Орбан-Лембрик, Л.С. Пілецька, В.В. Третьяченко та ін.), так і проблемам мотивації управлінської діяльності (Є.П. Ільїн, В.П. Казмиренко, В.В. Третьяченко, Л.М. Карамушка, В.А. Семиченко та ін.).

Специфічність професійної діяльності державних службовців вимагає розглянути проблему мотивації до неї. Складність цього явища породжує широкий спектр поглядів щодо сутності мотивів і мотивації, їх структури та розвитку. Більш досконалого дослідження потребує питання мотивації в соціономічних професіях.

Не зважаючи на значну кількість досліджень, присвячених проблемам мотивації, а саме: розробленню понятійно-термінологічного апарату мотивації як психологічного утворення та визначенню її структурних компонентів (О.М. Леонтьєв, С.А. Рубінштейн); дослідженню механізмів мотивації у психологічній науці (В.К. Вілюнас, Є.П. Ільїн, О.М. Леонтьєв, М.Ш. Магомет-Емінов); формуванню мотивації до різноманітніх видів діяльності (В.Г. Асєєв, А.К. Маркова, О.В. Сидоренко, В.О. Климчук), в них не в повному обсязі розкрито питання мотивації до соціономічної професійної діяльності й умови її формування, не визначені особливості мотивації до професійної діяльності державних службовців як представників соціономічних професій. Відповідно проблема вивчення системи управлінської та професійної мотивації державних службовців як представників соціономічних професій останнім часом є нагальною. Отже, недостатня розробленість проблеми мотивації представників соціономічних професій, зокрема державних службовців в сучасних умовах розвитку суспільства, обумовила вибір теми нашого дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота є складовою частиною робіт, виконаних згідно з планом науково-дослідницьких робіт кафедри психології Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля, які пов'язані з комплексною темою “Соціально-психологічне забезпечення інноваційних технологій у навчально-виховному процесі вищої школи"; номер державної реєстрації 0105U000263. Тему дисертації затверджено на засіданні Вченої ради Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля 26.06.2009р. (протокол № 12) та узгоджена у Раді з координації наукових досліджень у галузі психології та педагогіки в Україні (протокол № 6 від 29 вересня 2009 р.).

Об'єкт дослідження - психологічні особливості мотивації до професійної діяльності представників соціономічних професій.

Предмет дослідження - система професійної та управлінської мотивації представників соціономічних професій.

Мета дослідження полягає у визначенні системи професійної та управлінської мотивації представників соціономічних професій та її ролі у процесі їх професійної діяльності.

Для досягнення мети були поставлені наступні завдання дослідження:

1. Проаналізувати стан вивчення в сучасній психології професійної діяльності представників соціономічних професій.

2. Визначити структуру професійної діяльності державних службовців як представників соціономічних професій.

3. Виявити особливості мотивації соціономічної та управлінської діяльності.

4. Запропонувати критерії для визначення мотивації державних службовців як представників соціономічних професій.

5. Розробити й апробувати розвивальну програму формування мотивації державних службовців як представників соціономічних професій.

Теоретико-методологічну основу роботи склали: загально-психологічні концепції діяльності, зокрема професійної (С.П. Бочарова, Л.С. Виготський, Г.С. Костюк, О.М. Леонтьєв, С.Д. Максименко, А.В. Петровський, Б.Д. Паригін, К.К. Платонов С.Л. Рубінштейн та ін.); концепції мотивації як психологічного утворення (М.Й. Боришевський, Г.С. Костюк, О.М. Леонтьєв, С.Д. Максименко, С.Г. Москвичов, С.Л. Рубінштейн та ін.); особливості структурних компонентів і механізмів мотивації (В.К. Вілюнас, Є.П. Ільїн, О.М. Леонтьєв, М.Ш. Магомет-Емінов); формування мотивації (Є.П. Ільїн, В.О. Климчук, А.К. Маркова, О.В. Сидоренко); теоретичних та практичних аспектів психології управління (С.П. Бочарова, В.П. Казмиренко, Л.М. Карамушка, С.Д. Максименко, Л.Е. Орбан-Лембрик, В.В. Третьяченко); проблеми мотивації управлінської діяльності (В.П. Казмиренко, Л.М. Карамушка, В.А. Семиченко, В.В. Третьяченко та ін.), особливості організації діяльності державних службовців (В.Д. Бакуменко, Д.І. Дзвінчук, Н.М. Драгомирецька, Т.В. Мотренко, Н.Р. Нижник, С.М. Серьогін та ін.)

Для вирішення поставлених завдань було використано наступні методи: теоретичні: теоретико-методологічний аналіз вітчизняних і зарубіжних наукових джерел з проблеми дослідження; емпіричні: комплекс психодіагностичних методик, бесіда, констатувальний та формувальний етапи експерименту, методи математичної обробки даних з подальшою їх якісною інтерпретацією та змістовим узагальненням.

Статистична обробка даних і презентація результатів здійснювалась за допомогою пакета для обробки статичних даних SPSS (версія 13.0)

Наукова новизна одержаних результатів полягає у тому, що:

- вперше визначена система професійної й управлінської мотивації державних службовців як представників соціономічних професій;

- вперше визначені типи держслужбовців згідно з особливостями їх професійної мотивації;

- запропоновано і конкретизовано сутність поняття «соціономічна управлінська діяльність» в контексті проблеми професійної мотивації державних службовців;

- запропоновано програму формування професійної мотивації держслужбовців як представників соціономічних професій.

Надійність і вірогідність результатів дослідження забезпечувалася обґрунтованістю вихідних теоретико-методологічних положень, використанням надійних і валідних діагностичних методик, репрезентативністю вибірки, коректним застосуванням методів математичної статистики і залученням сучасних програм оброблення даних.

Теоретичне значення дослідження полягає в узагальненні і подальшому розвитку сучасного теоретичного й експериментального матеріалу щодо проблеми мотивації професійної діяльності, мотивації управлінської діяльності, мотивації професійної діяльності представників соціономічних професій; зроблено спробу надання узагальненої класифікації соціономічних професій; визначені і вдосконалені методи і прийоми формування управлінської та професійної мотивації державних службовців як представників соціономічних професій.

Практичне значення дослідження. Запропоновані засоби формування управлінської і професійної мотивації можуть бути використані при розробці комплексних прикладних програм вивчення і формування мотивації професійної діяльності; при здійсненні цільової підготовки і консультування з питань професійної діяльності управлінців, працюючих у системі «людина-людина»; для сприяння підвищенню рівня соціально-психологічної культури управлінської діяльності; при організації та проведенні цільової підготовки фахівців кадрового й організаційного менеджменту, працівників кадрових служб, служб соціального розвитку.

Апробація та впровадження результатів дослідження. Головні положення та результати наукового дослідження були опубліковані в наукових збірниках та періодичних виданнях, доповідалися і були схвалені на засіданнях кафедри психології Східноукраїнського національного університету імені В. Даля, а також на науково-практичних конференціях: «Духовні, психологічні та культурні засади реальності людини в сучасному українському соціумі» (Луганськ, 2006), «Активізація творчого потенціалу учнівської молоді в контексті глобалізації освіти» (Луганськ, 2006); ХІІ міжнародній науково-практичній конференції «Університет і регіон: проблеми сучасної освіти» (Луганськ, 2006) «Активізація креативного потенціалу особистості» (Луганськ, 2007); ХІІ міжнародній науково-практичній конференції «Університет і регіон: проблеми сучасної освіти» (Луганськ, 2007); ХІІІ міжнародній науково-практичній конференції «Університет і регіон» (Луганськ, 2008); «Соціально-психологічні детермінанти культури особистості в умовах глобалізації освітнього простору» (Луганськ, 2009), ХІІІ міжнародній науково-практичній конференції «Університет і регіон» (Луганськ, 2009).

Узагальнені результати дослідження включено в навчальний процес з підготовки магістрів державного управління спеціальності «Економіка» та «Адміністративний менеджмент" у магістратурі Державного управління Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля при викладенні курсу «Організація діяльності державних службовців» (довідка № 60/163 від 5 листопада 2009 р.); в процес підвищення кваліфікації державних службовців у Луганському центрі післядипломної освіти для державних службовців при викладанні курсу «Інноваційний підхід в управлінні персоналом» (довідка № 370 від 23 жовтня 2009 року); в процес підвищення кваліфікації директорів, заступників директорів та психологів загальноосвітніх шкіл у Луганському інституті післядипломної педагогічної освіти (довідка № 86 від 5 жовтня 2009 р.).

Публікації. Основні положення і результати дослідження відображено в 13 публікаціях, серед яких 7 статей у фахових виданнях затверджених ВАК України.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, додатків та списку використаних джерел. Загальний обсяг дисертації викладено на 162 сторінках. Робота містить 15 таблиць, 15 рисунків. Список використаних джерел налічує 214 найменувань, з них 8 - іноземною мовою.

Основний зміст

У вступі обґрунтовано актуальність теми дослідження; визначено його об'єкт і предмет, сформульовано мету і завдання дослідження, висвітлено методи, наукову новизну і практичну значущість дослідження, наведено дані щодо апробації та впровадження одержаних результатів.

У першому розділі - «Теоретичний аналіз наукових досліджень мотивації щодо професійної діяльності представників соціономічних професій» висвітлено стан досліджуваної проблеми, ступінь опрацювання проблеми у філософській, психологічній, соціологічній, педагогічній, юридичній, економічній науковій літературі, надано аналіз теоретичних досліджень мотивації професійної діяльності представників соціономічних професій.

Згідно аналізу наведених класифікацій (Є.О. Климов, Л.А. Йовайша, Дж. Голланд та ін.), професійна діяльність державних службовців визначена соціономічною. Зроблено спробу узагальнити запропоновані Є.О. Климовим типи соціономічних професій і надати класифікацію соціономічних професій відповідно до мети праці і особливостей дії на особистість.

Розглянуто основні психологічні вимоги групи соціономічних професій до яких належить професійна діяльність державних службовців (М.В. Борисова, В.М. Сич, В. Єнгаличев, В.В. Воробйова, О.Д. Крупчан, В.В. Цвєтков, О.Я. Чебікін, А.О. Суворова та ін.).

На основі вищезазначеного визначена структура професійної діяльності державних службовців як представників соціономічних професій, яка складається із професійної компетентності як системи професійних умінь, пов'язаних зі сферою діяльності в яких реалізуються управлінські функції; соціальної компетентності; психологічної культури та професійної спрямованості як системи професійних та управлінських мотивів.

Далі розглянуто підходи до визначення понять «мотив» і «мотивація» (В.Г. Асєєв, В.К. Вілюнас, Є.П. Ільїн, О.М. Леонтьев, М.Ш. Магомет-Емінов, Д. Макклелланд, А. Маслоу, Х. Хекхаузен Ф. Херцберг та ін. ) та наведено такі основні компоненти системи мотивації професійної діяльності представників соціономічних професій як професійна мотивація та управлінська мотивація.

Враховуючи те, що професійна діяльність державних службовців є складним і специфічним видом управлінської діяльності, яка висуває різноманітні вимоги до державних службовців залежно від їх посад, характеру та змісту роботи, яку вони виконують, надано характеристику професійної діяльності державних службовців як діяльності з реалізації управлінських функцій.

На основі проведеного аналізу класифікацій функцій управління виділено дві групи функцій, притаманних професійній діяльності державних службовців: технологічні (професійні) і психологічні (особистісні) функції.

Виділено основні блоки професійно важливих та особистісних якостей, які вважаються найбільш значимими для фахівців в галузі управління, зокрема: навички соціальної взаємодії; інтелект, уміння і бажання навчатися та навчати; знання сучасних управлінських функцій та підходів; здатність формувати і розвивати ефективні робочі групи (команди).

Спираючись на результати досліджень як у психології, так і у державному управлінні можна вважати, що управлінська мотивація державних службовців полягає у мотивації до реалізації управлінських функцій.

У другому розділі - «Емпіричне дослідження системи управлінської та професійної мотивації у представників соціономічних професій» на основі узагальнення теоретичних досліджень визначено схему побудови емпіричного дослідження. По перше, були виділені ті стійкі утворення в структурі особистості, які визначають стиль життєдіяльності людини в цілому, а також детермінанти поведінки і основні потреби людини. По друге, визначені ті особливості поведінки людини в процесі професійної діяльності, які, в першу чергу, є рушійною силою людини на шляху її професійного самовизначення. По третє, визначено рівень основних професійних мотивів.

У констатувальному експерименті брали участь представники державних службовців Луганська та Луганської області віком від 23 до 56 років і стажем роботи від 2-х місяців до 34 років. У вибірці представлені держслужбовці трьох рівнів: спеціалісти (19 випробуваних у віці від 24 до 56 років і стажем від 3-х до 28 років), головні спеціалісти (62 випробуваних у віці від 25 до 56 років і стажем від 2-х до 34 років), керівники (53 випробуваних у віці від 23 до 56 років і стажем від 2-х до 30 років).

Змінні, які досліджувалися, були розбиті на три групи:

- Кар'єрні орієнтації, як показник я-концепції, інтегруючий в собі уявлення про свої здібності, ціннісні орієнтації, мотиви, значення, потреби, що відносяться до кар'єрного просування людини в професійній діяльності. До них увійшли всі шкали тесту-опитувальника «Якоря кар'єри».

- Мотиваційні змінні. До них включені показники диференціально-діагностичного опитувальника, і методики діагностики соціально-психологічних установок особистості в мотиваційнно-потребовій сфері О.Ф. Потьомкіної.

- Емоційний інтелект. До цієї групи увійшли всі шкали тесту емоційного інтелекту Н.Холла.

В аналізі даних використовувалися наступні методи математичної статистики: дескриптивні статистики (середнє арифметичне, стандартне відхилення); критерій хі-квадрат для виявлення відмінностей розподілів змінних; кореляційний аналіз (Спірмена, Пірсона); факторний аналіз; дисперсійний аналіз; кластерний аналіз.

Аналіз даних проводився в чотири етапи.

На першому етапі було проаналізовано змінні дослідження без розділення вибірки на групи, розраховано дескриптивні статистики, перевірено розподіл показників. Розподіл середніх значень за методиками «Якоря кар'єри», діагностики соціально-психологічних установок особистості в мотиваційно-потребовій сфері О.Ф. Потьомкіної, диференціально-діагностичний опитувальник наближено до рівномірного. Розподіл середніх значень для методики діагностики емоційного інтелекту відрізняється від рівномірного.

Таким чином, можна судити про переважання таких кар'єрних орієнтацій, як стабільність, служіння, інтеграція стилів життя і низької орієнтації на підприємництво; а також розглядати високі результати за показниками процесу, результату, альтруїзму і свободи; судити про схильність держслужбовців до професій типу «людина-людина». Основною причиною нерівномірності розподілу середніх балів за методикою діагностики емоційного інтелекту є показник «Управління емоціями», який у виборці державних службовців є дуже низьким.

На другому етапі проаналізовано вплив стажу й віку на змінні дослідження та на показники, що вивчаються. Для з'ясування впливу об'єктивних показників, таких як вік і стаж, на показники тестів ми використовували коефіцієнт кореляції Пірсона.

Було встановлено, що із збільшенням стажу підвищується орієнтація на професійну компетентність (r=0,26; р=0,003), знижується орієнтація на менеджмент (r=-0,33; р<0,0001), підприємництво (r=-0,23; р=0,008). Згідно з показниками тесту О.Ф. Потьомкіної, від стажу роботи залежить лише установка на владу, яка знижується (r=-0,21; р=0,01). З віком у держслужбовців підвищується орієнтація на компетентність (r=0,22; р=0,01), стабільність (r=0,37; р<0,0001), посилюється установка на альтруїзм (r=0,26; р<0,0001), працю (r=0,27; р<0,0001), свободу (r=0,21; р=0,015). При цьому знижується орієнтація на менеджмент (r=-0,35; р<0,0001), підприємництво (r=-0,31; р<0,0001), зменшується установка на егоїзм (r=-0,23; р=0,007) і владу (r=-0,21;р=0,012).

Таким чином, із збільшенням стажу роботи у вибірці держслужбовців відбувається трансформація мотиваційної сфери, що пов'язана зі зниженням управлінської мотивації і підвищується орієнтація на професійну компетентність. Вікові тенденції зміни мотиваційної сфери багато в чому повторюються для стажу і дозволяють стверджувати, що з віком підвищуються ті мотиваційні тенденції, пов'язані з установками на стабільність, працю, альтруїзм і свободу, тобто гуманістична мотивація. Емоційний інтелект залишається стабільним протягом усієї кар'єри і не залежить від віку і стажу, що говорить про базовість цього показника.

На третьому етапі було детально проаналізовано структуру мотивації по всій вибірці і по групах досліджених окремо. Для структурного опису кар'єрних орієнтацій держслужбовців було проведено факторний аналіз кореляційної матриці (метод принципових компонент, Varimax обертання), що дозволило виявити два чинники. Перший чинник - «управлінська мотивація», до якого входять менеджмент, виклик і підприємництво і занижений показник стабільності. Другий чинник - «мотивація служіння», до якого входять орієнтації на професійну компетентність, служіння й інтеграція.

У результаті підрахунку балів за кожним з двох чинників, були отримані норми чинників кар'єрних орієнтацій (див. табл. 1)

Таблиця 1. Норми чинників кар'єрних орієнтацій

Серед.

Мін.

Макс.

Стандартне відхилення

Ф1. Управлінська мотивація

39,4

-25

109

31

Ф2. Мотивація служіння

105,9

55

143

18,1

Чинники не корелюють між собою (r=0,06).

Факторний аналіз структури установок визначає три чинники, що лежать в основі соціально-психологічних установок державних службовців. Перший чинник - «егоїзм», в який входять егоїстична установка, прагнення до грошей, понижений альтруїзм. Другий чинник - «працьовитість», який заснований на високій установці на процесі праці і установці на волі. Третій чинник - «владність», в основі якого лежить установка на результат, який супроводжує установка на владу, при чому орієнтація на процес закономірно понижена.

Для виділених чинників отримані норми чинників установок (див. табл. 2).

Таблиця 2. Норми чинників установок

Серед.

Мін.

Макс.

Станд. відхилен.

Ф1. Егоїзм

0,5

-7

12

4,5

Ф2. Працьовитість

23,7

10

39

5,3

Ф3. Владність

3,5

-6

18

4,4

Отримані чинники корелюють між собою. Так, чинник егоїзму сильно негативно корелює з чинником працьовитості (r=-0,45), і позитивно з владністю (r=0,34), при цьому чинник владності негативно взаємозв'язаний з працьовитістю.

Аналіз взаємозв'язків схильності до професій, що діагностуються ДДО, з кар'єрними орієнтаціями і соціально-психологічними установками і емоційним інтелектом показав, що вибір професії типу людина-людина обумовлений орієнтацією на інтеграцію стилів життя, даний вибір супроводжує висока здатність розпізнавати емоції.

У дослідженні емоційний інтелект є базовим показником, причому, якщо спрямованість діяльності залежить від мотивації, то якість цієї діяльності -- від емоційного інтелекту.

Кореляційний аналіз показав, що емоційний інтелект в цілому не є чинником, що впливає на вираженість егоїстичної установки і установки до праці, але тісно взаємозв'язаний з мотивацією служіння, управлінською мотивацією і установкою на владність. Таким чином, мотивація, що пов'язана із спілкуванням (служіння, управління, влада) припускає розвинутий емоційний інтелект.

Взагалі, ґрунтуючись на емпіричному аналізі мотивації держслужбовців, було складено перелік основних чинників, що входять до її системи, а саме: мотивація управління; мотивація служіння; егоїстична мотивація; працьовитість; владність; емоційний інтелект.

На четвертому етапі - узагальнено отримані результати і виділено основоположні чинники мотивації держслужбовців. Ґрунтуючись на виділених чинниках, було складено типологію держслужбовців і охарактеризовано кожен з отриманих типів. За допомогою кластерного аналізу на основі виокремлених мотиваційних чинників було складено типологію державних службовців.

Емпіричний аналіз показав, що найінформативнішим є виділення трьох типів, згідно з якими всі змінні показують високу дискримінативну функцію.

Графіки середніх значень для кожного з кластерів зображено на рис.1.

Рис. 1. Графік середніх значень для кожного кластера

Розподіл держслужбовців різних рівнів залежно від кластерів відображений у табл. 3.

Таблиця 3. Розподіл рівнів держслужбовців за кластерами (у відсотках)

Спеціаліст

Головний спеціаліст

Керівник

Кластер 1

28

34

25

Кластер 2

39

31

45

Кластер 3

33

35

30

Ефективний тип державних службовців в більшій мірі спостерігається у групі керівників. Це говорить про те, що у керівників в процесі їх професійної діяльності підвищується мотивація до управлінської діяльності

У третьому розділі «Шляхи та засоби ефективної мотивації» був зроблений аналіз шляхів та засобів формування мотивації до професійної і управлінської діяльності, який став підґрунтям для розробки розвивальної програми спрямованої на розвиток мотивації до професійної діяльності державних службовців як представників соціономічних професій.

Структура програми включає когнітивну, мотиваційну, комунікативну, ціннісно-смислову, духовно-етичну і особистісну підготовку фахівців, та складається з п'яти етапів, кожен з яких містить в собі серію занять з різноманітними рольовими іграми, проблемними ситуаціями, груповими дискусіями тощо.

Перший етап - організаційний. На цьому етапі відбувається формулювання мети, знайомство з правилами поведінки в групі, вислів очікувань з приводу участі у заняттях. Основні методи використані на даному етапі - це рольові ігри, психогімнастичні вправи, бесіди, дискусії. Основною частиною організаційного етапу є аналіз власного життя, визначення ролі мотивації професійної діяльності, прихованих бажань і очікувань.

Другий етап - діагностичний. Мета цього етапу - дослідження мотивації державних службовців, визначення чинників, які впливають на мотивацію їх професійної діяльності. На цьому етапі основними є діагностичні методи, до яких належать: використання тестових методик для вивчення особливостей професійної та управлінської діяльності, мотивації професійної діяльності, індивідуально-психологічних особливостей фахівців. У процесі впровадження цього етапу створюються умови для осмислення певних проблем, які існують в діяльності державних службовців, актуалізуються потреби учасників занять в самопізнанні і самоаналізі власних особистісних та професійних якостей та ін.

Третій етап - мотивуючий. Його мета - знайомство учасників заняття, створення атмосфери довіри і саморозкриття. На цьому етапі відбувається створення позитивного ставлення до участі у розвивальній програмі, спрямування на розвиток професійної мотивації, усвідомлення того, що мотивація впливає на ефективність діяльності. Основні методи, які використовуються на даному етапі - це аналіз результатів діагностичного обстеження, бесіди, дискусії, психогімнастичні вправи.

Четвертий етап - формуючий. Загальна мета даного етапу - формування системи мотивації до професійної діяльності державних службовців як представників соціономічних професій. На цьому етапі відбувається ознайомлення з основами теорії мотивації і ціннісної регуляції професійної діяльності, основними мотиваційними чинниками, усвідомлення ролі мотивації в професійній діяльності, визначення впливу мотивації на успішність професійної діяльності, а також визначення системи життєвих проблемних ситуацій, які успішно вирішуються при розвиненій професійній мотивації, розвиток чинників, які вливають на мотивацію державних службовців. Причому акцент робиться на виокремленні особистісного, емоційного, комунікативного, ціннісного (етичного), професійно-управлінського, мотиваційного блоків.

Цей етап має дві стадії: інформаційну (теоретичну) і розвивальну. Інформаційна стадія має на меті ознайомлення з основним теоретичним матеріалом відносно даного аспекту. Досягається вона за допомогою міні-лекцій, бесід. Метою даної стадії є вирішення системи життєвих проблемних ситуацій, які сприяють формуванню аспекту, розглянутому на теоретичній стадії. Реалізується за допомогою інтерактивних методів. На даній стадії основними методами є рольові ігри, психогімнастичні вправи, аналіз управлінських (професійних) ситуацій.

П'ятий етап - діагностичний. Мета цього етапу - дослідження мотивації державних службовців на останньому етапі занять. На цьому етапі відбувається виявлення змін у мотиваційній сфері державних службовців, в ціннісних і кар'єрних орієнтаціях.

По завершенню формувальних заходів було проведено повторні контрольні зрізи.

Порівняння результатів контрольної вибірки на констатувальному і контрольному етапі відбувалося за допомогою T-критерія Уїлкоксона і показало, що значних змін показників не спостерігається.

Аналіз результатів формувального експерименту в експериментальній групі дозволяє стверджувати, що проведена робота має найбільший вплив на мотиваційну сферу держслужбовців. Відбулися позитивні зміни за усіма показниками: Змінилися також значення виведених чинників (рис. 2.)

Рис. 2. Порівняльна гістограма розподілу балів за факторами

Розподіл за типами державних службовців відбувся наступним чином (рис. 3).

Рис. 3. Порівняльна гістограма розподілу держслужбовців за типами

професійний мотивація державний службовець

Аналіз розподілу держслужбовців за типами показав, що кількість держслужбовців ефективного типу збільшилася на 24%, середнього типу зменшилася на 44%, також на 20% збільшилася кількість неефективних держслужбовців. Результати свідчать про те, що експериментальна група стала більш контрастною, тобто відбулося розділення на ефективних і неефективних держслужбовців. Фахівці осмислили свою поведінку і усвідомили рівень розвитку професійних навичок, умінь, професійної мотивації тощо.

Отже, можна констатувати ефективність запропонованої розвивальної програми та доцільність подальшого її використання для розвитку професійної та управлінської мотивації як державних службовців, так і фахівців які працюють у сфері «людина-людина».

У висновках підведено підсумки проведеного теоретичного та емпіричного досліджень:

Попереднє дослідження дозволяє сформулювати такі загальні висновки:

1. Теоретичним аналізом встановлено, що професійна діяльність державних службовців є соціономічною управлінською діяльністю.

Соціономічна професійна діяльність - вид трудової дiяльностi, яка включає комплекс професійних обов'язків, передбачає роботу з людьми, основана на цінностях спілкування і взаємодії, є самостійною працею в межах завдання, є виконавською й організуючою.

Виходячи з предмету праці, існуючі типи соціономічних професій, можна розділити на дві групи, а саме:

- професії, які припускають безпосередній вплив на особистість;

- професії, які не мають вагомого впливу на особистість й спрямовані здебільшого на надання послуг.

Зважаючи на те, що державні службовці є суб'єктами, які забезпечують здійснення управлінських функцій державної влади, їх професійна діяльність відрізняється рядом особливостей, характерних професіям, які нами умовно віднесені до категорії таких, що передбачають у системі цілей вплив на особистість і перш за все до таких, які відрізняються розвивальною спрямованістю.

Узагальнюючи психологічні вимоги, які висуваються до особистості представників соціономічних професій виокремлені такі як соціальна компетентність, здатність розпізнавати емоції і управляти ними, психологічна культура.

2. Визначено, що загальна структура професійної діяльності державних службовців як представників соціономічних професій містить у собі два блоки. Перший блок - це професійна компетентність яка включає такі компоненти як: професійні уміння, пов'язані зі сферою діяльності і реалізацією управлінських функцій; соціальна компетентність; психологічна культура тощо. Другий блок - це професійна спрямованість, яка включає професійну і управлінську мотивацію.

3. Встановлено, що мотиви професійної діяльності можна поділити на декілька груп: загальнотрудові мотиви; мотиви професійної діяльності; соціальні мотиви; ціннісні орієнтації; управлінські мотиви.

Було узагальнено мотиви професійної діяльності і запропонована система мотивації до професійної діяльності державних службовців як представників соціономічних професій, яка включає:

- професійну мотивацію як процес усвідомлення і інтеріоризації загально трудових мотивів і мотивів професійної діяльності;

- управлінську мотивацію, як процес усвідомлення і інтеріорізації управлінських мотивів.

Констатовано, що управлінська мотивація полягає у мотивації до реалізації управлінських функцій: психологічних (комунікативної, стимулювання, згуртування, вдосконалення, розвитку колективу тощо); технологічних (цільових, організаційних, адміністративних тощо). Психологічна функція включає особистісний і мотиваційний компонент, а технологічна - процесуальний і управлінський компонент.

4. Результати емпіричного дослідження дозволили виділити і описати чинники, що лежать в основі кар'єрних орієнтацій держслужбовців: мотивація управління, мотивація служіння; та чинники, що лежать в основі їх соціально-психологічних установок: егоїстична мотивація, працьовитість, владність емоційний інтелект.

Емоційний інтелект є базовим показником у дослідженні, причому, якщо спрямованість діяльності залежить від мотивації, то якість цієї діяльності -- від емоційного інтелекту.

Ґрунтуючись на виділених чинниках за допомогою кластерного аналізу виділено три типи державних службовців:

- середній тип характеризується середніми показниками за всіма чинниками, з тенденцією до низьких значень за управлінською мотивацією та високих - за працьовитістю;

- ефективний тип характеризується високими показниками мотивації служіння і працьовитості, тенденцією до високих в управлінській мотивації, середніми показниками егоїзму і результативності, розвинутим емоційним інтелектом;

- неефективний тип характеризується завищеним егоїзмом і владністю, зниженою працьовитістю і середньою мотивацією служіння, середніми показниками емоційного інтелекту.

Результати дослідження показали, що до ефективного типу державних службовців належить 45% керівників, тоді як серед спеціалістів до ефективного типу належить лише 39%, а серед головних спеціалістів 31%, що свідчить про значну роль управлінської мотивації у системі професійної мотивації державних службовців.

5. З урахуванням мотиваційної структури професійної діяльності державних службовців, основних психологічних вимог, які висуваються до представників соціономічних професій та суб'єктів управлінської діяльності було створено розвивальну програму, яка передбачає когнітивну, мотиваційну, комунікативну, ціннісно-смислову, духовно-етичну і особистісну підготовку фахівців.

За результатами впровадження програми розвитку мотивації до професійної діяльності державних службовців засвідчено значні зміни в мотиваційній сфері у представників експериментальної групи. Зокрема, посилилася мотивація професійної компетентності, управлінська мотивація, мотивація служіння, посилилася установка на працю, посилився показник управління емоціями тощо. У контрольній групі статистично значущих змін зафіксовано не було.

Загалом можна зробити висновок про те, що програма розвитку професійної мотивації державних службовців як представників соціономічних професій , яка використовувалася в експериментальній групі, суттєво сприяла підвищенню рівня сформованості професійної і управлінської мотивації державних службовців.

Перспективи дослідження полягають у подальшому поглибленому вивченні процесу формування професійної мотивації державних службовців; у розробці програми розвитку професійної та управлінської мотивації при підготовці державних службовців і підвищенні їх кваліфікації; розробці програми професійного добору фахівців державної служби згідно з вимогами до цього виду професійної діяльності; розробці моделі психологічного консультування державних службовців, щодо підвищення ефективності їх професійної діяльності.

Список опублікованих праць за темою дисертації

1. Провоторова Н.В. Формування професіоналізму в сучасних умовах / Н.В. Провоторова // Теоретичні і прикладні проблеми психології та педагогіки. Збірник наукових праць СНУ ім. В. Даля. - 2001. - № 1. - С. 98-102.

2. Провоторова Н.В. Роль мотивації у формуванні професіоналізму / Н.В. Провоторова // Теоретичні і прикладні проблеми психології та педагогіки. Збірник наукових праць СНУ ім. В. Даля. - 2001. - №2. - С. 124-128.

3. Провоторова Н.В. Проблеми становлення суб'єкту професійної діяльності у вищій школі - Н.В. Провоторова // Теоретичні і прикладні проблеми психології та педагогіки. Збірник наукових праць СНУ ім. В. Даля. - 2002. - № 3. - С. 182-185.

4. Провоторова Н.В. Соціально-психологічний аналіз управління як професійної діяльності / Н.В. Провоторова // Теоретичні і прикладні проблеми психології та педагогіки. Збірник наукових праць СНУ ім. В. Даля. - 2006. - № 1 (12) - С. 145-149.

5. Провоторова Н.В. Особливості мотивації управлінських кадрів в умовах спільної (колективної) діяльності / Н.В. Провоторова // Теоретичні і прикладні проблеми психології та педагогіки. Збірник наукових праць СНУ ім. В. Даля - 2008. - № 2(19) - С. 209-214.

6. Провоторова Н.В. Характеристика управлінської діяльності, як професії типу «людина-людина» / Н.В. Провоторова // Теоретичні і прикладні проблеми психології та педагогіки. Збірник наукових праць СНУ ім. В. Даля - 2008. - № 3 (20) - С. 181-187.

7. Провоторова Н.В. Психологічний аналіз кар'єрних орієнтацій держслужбовців / Н.В. Провоторова // Вісник Харківського Національного педагогічного університету. Психологія. - 2009. - Вип. 29 - С. 146-156.

8. Провоторова Н.В. Психологическая характеристика рабочих специальностей как основа технологий профессионализма / Н.В. Провоторова // Збірник наукових праць Східноукраїнського Державного університету (матеріали міжнародної науково-практичної конференції «Університет та регіон: Ступенева підготовка фахівців в університеті та нові технології навчання, наукове забезпечення рішення регіональних проблем, економічні проблеми» (м. Луганськ, 1999 р.) / За заг. ред. В.А. Слащова. - Луганськ: Вид-во Східноукр. Держ. ун-ту, 2000 р. - С. 129-132.

9. Провоторова Н.В. Інноваційні технології в процесі формування професійних якостей у студентів вищої школи / Н.В. Провоторова // Тенденції та сучасні психолого-педагогічні проблеми підготовки фахівців у вищій школі. Збірник наукових праць / За ред. Щедрової Г.П. та ін. - Луганськ: Вид-во СНУ ім. В. Даля, 2002. - С 102-103.

10. Провоторова Н.В. Методологічний аспект мотивації командної діяльності / Н.В. Провоторова // Збірник наукових праць СНУ ім. В. Даля (матеріали ХІІ Міжнародної науково-практичної конференція «Університет і регіон: проблеми сучасної освіти» (м. Луганськ, 2006 року) / За заг. ред. проф. Голубенка О.Л. - Луганськ: Вид-во СНУ ім. В. Даля, 2006. - С. 76-78.

11. Провоторова Н.В. Аналіз креативності як мотиваційного чинника діяльності управлінських кадрів у системі освіти / Н.В. Провоторова // Активізація творчого потенціалу учнівської молоді в контексті глобалізації освіти. Збірник наукових праць / За ред. Третьяченко В.В. та ін. - Луганськ: Вид-во СНУ ім. В. Даля, 2006. - С. 46-47.

12. Провоторова Н.В. Теоретичний аналіз підходів до вивчення мотивації професійної діяльності / Н.В. Провоторова // Збірник наукових праць СНУ ім. В. Даля (матеріали ХІІІ Міжнародної науково-практичної конференція «Університет і регіон: проблеми сучасної освіти» (м. Луганськ, 2007 року) / За заг. ред. проф. Голубенка О.Л. - Луганськ: Вид-во СНУ ім. В. Даля, 2007. - С. 111-112.

13. Провоторова Н.В. Компетентнісний підхід до вищої освіти / Н.В. Провоторова // Збірник наукових праць СНУ ім. В. Даля (матеріали ХІІІ Міжнародної науково-практичної конференція «Університет і регіон: проблеми сучасної освіти» (м. Луганськ, 2009 року) / За заг. ред. проф. Голубенка О.Л. - Луганськ: Вид-во СНУ ім. В. Даля, 2009. - С. 148-149.

Анотація

Провоторова Н.В. Система професійної та управлінської мотивації державних службовців як представників соціономічних професій. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук за спеціальністю: 19.00.05 - соціальна психологія; психологія соціальної роботи. - Східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля МОН України. - Луганськ, 2010.

Дослідження присвячено вивченню системи професійної і управлінської мотивації державних службовців як представників соціономічних професій.

У роботі проведено аналіз основних підходів до вивчення мотивації професійної діяльності представників соціономічних професій та управлінської діяльності. Розкрито сутність поняття професійної діяльності, надано узагальнену класифікацію соціономічних професій, визначено структуру професійної діяльності держслужбовців як представників соціономічних професій.

У результаті проведеного емпіричного дослідження виділені основні чинники мотивації держслужбовців; виявлені типи державних службовців.

Розроблено програму розвитку професійної і управлінської мотивації у державних службовців. Показано, що програма відповідає формованій структурі професійної діяльності і сприяє підвищенню їх професійної мотивації.

Ключові слова: професійна діяльність, соціономічні професії, державні службовці, структура професійної діяльності, професійна мотивація, управлінська мотивація.

Аннотация

Провоторова Н.В. Система профессиональной и управленческой мотивации государственных служащих как представителей социономических профессий. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата психологических наук по специальности: 19.00.05 - социальная психология; психология социальной работы. - Восточноукраинский национальный университет имени Владимира Даля МОН Украины. - Луганск, 2010.

Диссертационное исследование посвящено изучению системы профессиональной и управленческой мотивации государственных служащих как представителей социономических профессий.

В работе предоставлен анализ основных подходов к изучению мотивации профессиональной деятельности представителей социономических профессий и мотивации управленческой деятельности. Раскрыта сущность понятия профессиональной деятельности, предоставлены основные классификации профессий, предоставлена обобщенная классификация социономических профессий. Рассмотрены основные психологические требования, которые выдвигаются к государственным служащим, определена структура профессиональной деятельности госслужащих и система мотивации к данному виду профессиональной деятельности.

Исследование показало, что профессиональная деятельность госслужащих является социономической.

Установлено, что обобщенная структура профессиональной деятельности государственных служащих как представителей социономических профессий состоит из двух блоков. Первый блок - это профессиональная компетентность, который включает в себя такие компоненты как: профессиональные умения, связанные со сферой деятельности и реализацией управленческих функций; социальная компетентность, психологическая культура и т.п. Второй блок - это профессиональная направленность, которая включает профессиональную и управленческую мотивацию.

На основе обобщенной структуры мотивов профессиональной деятельности была предложена система мотивации профессиональной деятельности госслужащих как представителей социономических профессий, которая включает: профессиональную мотивацию как процесс интериоризации общетрудовых мотивов и мотивов профессиональной деятельности и управленческую мотивацию как процесс интериоризации управленческих мотивов.

Разработана схема построения эмпирического исследования мотивации государственных служащих как представителей социономических профессий. Дана характеристика методов, используемых для определения особенностей мотивации госслужащих. В итоге проведенного исследования выделены и описаны факторы, которые лежат в основе карьерных ориентаций госслужащих, а именно: мотивация управления и мотивация служения. А также факторы, которые лежат в основе их социально-психологических установок: эгоистическая мотивация, трудолюбие, властность, эмоциональный интеллект.

Проведен типологический анализ выборки госслужащих с целью определения самого достоверного сочетания мотивационных факторов. Предложены следующие типы государственных служащих:

1) тип среднего госслужащего характеризуется средними показателями по всем факторам, с тенденцией к низким значениям по управленческой мотивации и высоким - по трудолюбию. У представителей данного типа занижены общие показатели эмоционального интеллекта, в частности, распознавание эмоций, самомотивация;

2) тип эффективного госслужащего характеризуется высокими показателями мотивации служения и трудолюбия, тенденцией к высоким показателям в управленческой мотивации, средними показателями эгоизма и результативности, высоким уровнем развития эмоционального интеллекта;

3) тип неэффективного госслужащего характеризуется завышенным эгоизмом и властностью, сниженным трудолюбием и средней мотивацией служения, имеет средние показатели эмоционального интеллекта.

Разработана программа развития профессиональной и управленческой мотивации у государственных служащих. Показано, что программа отвечает формируемой структуре профессиональной деятельности, включает когнитивную (профессионально-компетентностную), мотивационную, коммуникативную, ценностно-смысловую, духовно-этическую и личностную подготовку специалистов.

Структура развивающей программы включает пять этапов: организационный, диагностический, мотивирующий, формирующий, диагностический. Каждый этап имеет свою цель и включает ряд методов, способствующих реализации поставленной цели.

Формирующий этап имеет 6 блоков (личностный, эмоциональный, коммуникативный, ценностный (этический), профессионально-управленческий, мотивационный. Каждый этап включает информационную (теоретическую) и развивающую стадии. Информационная стадия предполагает предоставление теоретического материала по теме блока. Это достигается, в основном, посредством мини-лекций. В процессе развивающей стадии при помощи интерактивных методов происходит развитие психических особенностей личности, соответствующих текущему блоку.

В результате сравнения результатов контрольной выборки на констатирующем и контрольном этапе выявлено, что использование предлагаемой развивающей программы в процесс подготовки государственных служащих способствует повышению их профессиональной мотивации.

Ключевые слова: профессиональная деятельность, социономические профессии, государственные служащие, структура профессиональной деятельности, профессиональная мотивация, управленческая мотивация.

Summary

Provotorova N.V. System of professional and administrative motivation of state employees as resperentatives of socialnomical professions. - Manuscript

Thesis for a candidate's degree in psychological science, speciality: 19.00.05 - social psychology; psychology of social work. - East-Ukrainian National University named after Volodymyr Dahl, Ministry of Education and Science of Ukraine. - Lugansk, 2010.

Research is devoted to studying of professional and administrative motivation' system of state employees as representatives of socialnomical professions.

In the given work the analysis of common approaches to studying of professional activity's motivation of socialnomical professions and administrative activity' resresentatives was conducted.

The essence of professional activity's concept is revealed, the generalised classification of socialnomical professions is given, the structure of state employees' professional activity as representative of socialnomical professions is defined.

In the result of carried out empirical research common factors of motivation of state employees are selected, the types of state employees are revealed.

The program of professional and administrative motivation development of state employees was prepared. It is shown that program corresponds to the formed structure of professional activity and assists in increasing of professional motivation.

Key words: professional activity, socialnomical professions, state employees, the structure of professional activity, professional motivation, administrative motivation.

Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.

© 2000 — 2023, ООО «Олбест» Все права защищены