Психологічне супроводження навчально-службової діяльності курсантів слідчої спеціалізації у вищих навчальних закладах Міністерства внутрішніх справ України

Размещено на http://www.allbest.ru/

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ВНУТРІШНІХ СПРАВ

УДК 159: 351.745.5

19.00.06 - юридична психологія

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата психологічних наук

ПСИХОЛОГІЧНЕ СУПРОВОДЖЕННЯ НАВЧАЛЬНО-СЛУЖБОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ КУРСАНТІВ СЛІДЧОЇ СПЕЦІАЛІЗАЦІЇ У ВИЩИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ МВС УКРАЇНИ

Бичкова Тетяна Сергіївна

Київ - 2010

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Київському національному університеті внутрішніх справ, МВС України

Науковий керівник кандидат психологічних наук, професор Казміренко Людмила Іванівна, Київський національний університет внутрішніх справ, професор кафедри юридичної психології

Офіційні опоненти: доктор психологічних наук, професор Барко Вадим Іванович, Академія управління Міністерства внутрішніх справ, проректор

кандидат психологічних наук, доцент Александров Денис Олександрович, Київський національний університет внутрішніх справ, начальник кафедри практичної психології Навчально-наукового інституту підготовки кадрів громадської безпеки та психологічної служби

Захист відбудеться “5” лютого 2010 р. о 14.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.007.01 у Київському національному університеті внутрішніх справ за адресою: 03035, м. Київ-35, Солом'янська площа, 1

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Київського національного університету внутрішніх справ: 03035, м. Київ-35, Солом'янська площа, 1

Автореферат розісланий “3” січня 2010 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради М. Г. Братасюк

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. За роки незалежності в Україні створено передумови для розбудови держави на основі загальнолюдських гуманістичних принципів. Динамічні зміни в політичному, економічному, культурному житті української держави зумовлюють необхідність пошуку нових підходів до діяльності МВС України.

Вирішення цих завдань значною мірою залежить від професійно-психологічного потенціалу працівників міліції, переосмислення цілей та методів їх роботи, що продиктовані, в першу чергу, потребами громадян України. Зазначене потребує належної підготовки кадрів, зокрема, у ВНЗ МВС України. Лише за наявності психологічної готовності до професійної діяльності, позитивної “Я-концепції” випускник вузу швидко адаптується до умов професії та в оптимальний час набуває професійної майстерності. З огляду на це, первісне професійне становлення курсанта в період навчання потребує відповідного психологічного супроводження.

Проблема психологічного забезпечення для системи МВС України не є новою. У вітчизняній літературі висвітлюються її науково-методичні та організаційні аспекти (В. Г. Андросюк, В. І. Барко, Ю. Б. Ірхін, Л. І. Казміренко, Я. Ю. Кондратьєв, В. С. Медведєв, Л. І. Мороз, Г. О. Юхновець, С. І. Яковенко та ін.), на монографічному рівні вивчалися особливості психологічного забезпечення працівників різних фахових напрямів (В. В. Бедь, Г. Є. Запорожцева, О. М. Корнєв, В. В. Кондрюкова, О. М. Кретчак, Ю. П. Тимошенко та ін.); визначено особливості адаптації курсантів до навчально-службової діяльності (О. В. Іванова, В. В. Конопльов та ін.).

Низка робіт українських і російських науковців присвячена психологічному супроводженню оперативно-службової діяльності: А. П. Журавель - психологічний супровід оперативно-службової діяльності особового складу підрозділів охорони державного кордону; О. Е. Калашнікова - психологічне супроводження професійної діяльності співробітників ОВС; С. Ю. Лєбєдєва - психологічне забезпечення спеціальних підрозділів МВС України; О. В. Тімченко та В. Є. Христенко - психологічне супроводження оперативно-службової діяльності органів і підрозділів внутрішніх справ; В. В. Ягупов - морально-психологічне забезпечення підрозділів внутрішніх військ.

Але проблемі психологічного супроводження курсантів різних спеціалізацій у ВНЗ МВС України, зокрема, майбутніх слідчих, уваги раніше не приділялося, що й зумовило вибір нами теми дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Підготовка дисертації проводилася відповідно до п. 8.4. наказу МВС України “Про затвердження плану додаткових робочих заходів з виконання Розпорядження Президента України від 26.03.2002 № 53/2002-РП “Про заходи щодо зміцнення дисципліни працівників та вдосконалення кадрової роботи у правоохоронних органах” від 05.04.2002 № 345 п. 4.2., пріоритетних напрямків наукових і дисертаційних досліджень, які потребують першочергового розроблення і впровадження в практичну діяльність органів внутрішніх справ, на період 2004-2009 рр., затверджених наказом МВС України №755 від 05 липня 2004 р. (п. 2.7. № 115), п. 4.3. рішення колегії МВС України від 29.11.2003 № 8КМ/1, п. 1.15. наказу МВС України від 24.11.2003 № 1460 “Про організацію служби психологічного забезпечення оперативно-службової діяльності органів і підрозділів внутрішніх справ України та навчально-виховного процесу у відомчих навчальних закладах”, наказу МВС України “Про подальший розвиток служби психологічного забезпечення оперативно-службової діяльності органів внутрішніх справ України” від 28 липня 2004 р. № 842, планів науково-дослідних робіт Київського національного університету внутрішніх справ і, зокрема, кафедри юридичної психології КНУВС.

Тему дисертації затверджено вченою радою Київського національного університету внутрішніх справ України (протокол від 30 січня 2007 р. № 1) і узгоджено в Раді з координації наукових досліджень в галузі педагогіки та психології в Україні АПН України (протокол № 8 від 22 грудня 2009).

Мета і завдання дослідження. Мета дослідження полягає у визначенні засад психологічного супроводження курсантів слідчої спеціалізації в процесі навчання у ВНЗ МВС України, розробці та апробації експериментальної програми такого супроводження.

Відповідно до мети були поставлені такі завдання:

- з'ясувати сутність і місце вузівського психологічного супроводження в системі підготовки та становлення особистості фахівця-правоохоронця;

- визначити зміст, напрями та принципи психологічного супроводження курсантів ВНЗ МВС України;

- надати психологічну характеристику слідчої діяльності в системі МВС України та її вимоги до особи фахівця;

- обґрунтувати основні детермінанти успішності професійної діяльності слідчого;

- дослідити динаміку професійно значущих якостей курсантів слідчої спеціалізації в процесі навчання у ВНЗ МВС України;

- визначити особливості організації та процедури психологічного супроводження в процесі навчання у ВНЗ МВС України;

- розробити та апробувати технологію і методику психологічного супроводження курсантів слідчої спеціалізації.

Об'єкт дослідження - навчально-службова діяльність курсантів ВНЗ МВС України. психологічний фахівець курсант супроводження

Предмет дослідження - психологічне супроводження навчально-службової діяльності курсантів слідчої спеціальності у ВНЗ МВС України.

Методи дослідження. Теоретична частина дослідження забезпечувалась використанням загальнонаукових методів. Так, при з'ясуванні сутності й місця вузівського психологічного супроводження в системі підготовки та становлення особистості фахівця-правоохоронця (р. 1.1); визначенні змісту, напрямів та принципів психологічного супроводження курсантів ВНЗ МВС України (р. 1.2); наданні психологічної характеристики слідчої діяльності в системі МВС України та її вимог до особи фахівця (р. 2.1); обґрунтуванні особливостей організації та процедури психологічного супроводження в процесі навчання в ВНЗ МВС України (р. 3.1) застосовувалися системний та структурно-функціональний методи, аналіз і синтез, аналогія, дедукція та індукція. Емпірична частина дослідження (підрозділи 2.2, 2.3, 3.2) реалізована за допомогою методів психологічних досліджень (анкетування, бесіда, спостереження, експертна оцінка) та методів математичної статистики. В якості психодіагностичного інструментарію обрані: опитувальник Р. Кеттелла (105-PF), тест ДМВ Т. Лірі, опитувальник ОСОКА (автори - Мороз Л.І., Яковенко С.І.).

Дослідження проводилося протягом 2006-2009 рр. і складалося з таких етапів: 1) теоретичний аналіз проблеми, формування початкових положень та гіпотез (2006 р.); 2) аналіз навчально-службової діяльності курсантів слідчої спеціалізації, збір емпіричних даних та експериментальне вивчення професійно значущих якостей (2007-2008 рр.); 3) розробка та апробація експериментальної програми психологічного супроводження (2008-2009 рр.).

Емпіричну базу дослідження складають результати: анкетування 102 курсантів КНУВС - для встановлення особливостей ставлення об'єктів психологічного супроводження - курсантів спеціалізації “слідчий” до взаємодії з його суб'єктами - психологами (р. 1.2); опитування 130 курсантів слідчої спеціалізації - для визначення мотивації вступу до ВНЗ МВС України (р. 2.2); опитування курсантів слідчої та оперативної спеціалізації КНУВС за опитувальником Р. Кеттелла - для встановлення наявності й особливостей динаміки професійно значущих якостей курсантів слідчої спеціалізації в процесі навчання у ВНЗ МВС України (експериментальна вибірка складала відповідно: 1-й курс - 98 та 96 осіб; 4-й курс - 93 та 92 особи) (р. 2.2); тестування за методикою ДМВ Т. Лірі (вибірку дослідження становили: слідча спеціалізація - 139 першокурсників, 143 курсанти-випускники, 102 слідчих зі стажем роботи понад 3 роки; оперативно-розшукова спеціалізація - 115 першокурсників, 123 курсанти-випускники, 95 працівників карного розшуку зі стажем роботи понад 3 роки - для визначення тенденцій міжособистісного спілкування (р. 2.2); психодіагностичного опитування за методикою ОСОКА - для вхідного та підсумкового тестування при проведенні тренінгових занять (експериментальна та контрольна вибірка складалися відповідно з 47 та 46 осіб) (р. 3.2).

Наукова новизна одержаних результатів полягає у тому, що:

вперше:

- проведено порівняльний аналіз сутності, змісту та меж понять “морально-психологічне забезпечення” та “психологічне забезпечення”;

- виділено основні структурні елементи системи психологічного супроводження в ВНЗ МВС України та надана їх характеристика;

- визначено поняття “комунікативна компетентність слідчого”, його специфіку та основні компоненти, встановлено основні тенденції міжособистісної взаємодії курсантів слідчої спеціалізації та фахівців-слідчих;

удосконалено:

- визначення поняття, принципів, мети та завдань, етапів та напрямів психологічного супроводження;

- професіографічний та психографічний опис слідчої діяльності;

- перелік та характеристику чинників, під впливом яких відбувається розвиток особистості курсанта в процесі навчання в ВНЗ МВС України (зміст та умови навчального процесу, зміст та умови службової діяльності, викладання гуманітарних дисциплін та дисциплін психологічного циклу, вплив соціально-психологічного клімату на систему формальних та неформальних відносин, вплив індивідуально-психологічних особливостей та мотивації навчально-службової діяльності конкретної особистості);

- характеристику нестатутних відносин як чинника, що впливає на формування особистості курсанта (етапи становлення, основні елементи, форми прояву, психологічні наслідки);

дістало подальшого розвитку:

- розуміння історико-психологічних витоків концепції психологічного забезпечення оперативно-службової діяльності МВС України;

- характеристика сучасного стану нормативно-правового регулювання та організаційно-методичного оснащення служби психологічного забезпечення МВС;

- уявлення про психологічну сутність слідчої діяльності;

- визначення особливостей мотивації навчання та майбутньої професійної діяльності курсантів слідчої спеціалізації.

Практичне значення одержаних результатів полягає, насамперед, у створенні та апробації експериментальної програми психологічного супроводження курсантів слідчої спеціалізації протягом їх навчання у ВНЗ МВС України, визначенні її зовнішніх (об'єкт, суб'єкти, час та тривалість проведення, методи та засоби проведення, критерії ефективності) та внутрішніх (мета, завдання, основний зміст занять, їх складність і послідовність, кількість та якість тренінгових вправ) параметрів.

Основні результати дослідження впроваджено у систему службової підготовки та професійної діяльності МВС України (акт впровадження з МВС України від 20.03.2009 р. № 5103/Кл) та навчальний процес при викладанні дисциплін „Юридична психологія” та “Професійна психологічна підготовка слідчих” (акт впровадження з КНУВС від 17.04.2009 р.).

Апробація результатів дисертації. Основні результати дисертації заслуховувалися та обговорювалися на засіданнях кафедри юридичної психології КНУВС і на міжкафедральному семінарі кафедр юридичної психології, філософії права та юридичної логіки Київського національного університету внутрішніх справ, кафедри практичної психології Навчально-наукового інституту підготовки кадрів громадської безпеки та психологічної служби Київського національного університету внутрішніх справ.

Основні положення та висновки дисертаційної роботи доповідалися на науково-практичних конференціях: “Психопрофілактична робота з персоналом: науково-методичні та організаційно-практичні питання” (Київ, 2007 р.); “Психолого-педагогічні аспекти формування та розвитку майбутнього фахівця” (Миколаїв, 2008 р.); “Філософські, методологічні та психологічні проблеми права” (Київ, 2008 р.); “Проблеми особистості в сучасній науці: результати та перспективи досліджень” (Київ, 2008 р.); “Психологічне супроводження оперативно-розшукової діяльності” (Київ, 2008 р.); “Становлення особистості професіонала: перспективи й розвиток” (Одеса, 2009 р.).

Публікації. Основні положення й результати дисертаційної роботи відображено в дев'яти публікаціях, серед яких чотири статті опубліковані у фахових виданнях ВАК України.

Структура дисертації. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, які містять сім підрозділів, висновків, додатків, списку використаних джерел. Зміст роботи викладено на 176 сторінках тексту, його доповнюють 3 додатки на 12 сторінках та список використаних джерел, що складається з 222 найменувань.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дослідження, визначено його об'єкт, предмет і мету, сформульовано завдання, висвітлено наукову новизну, теоретичне та практичне значення роботи, наведено відомості про апробацію дисертації та впровадження результатів у практику.

У розділі 1 “Теорія і проблеми психологічного супроводження у ВНЗ МВС України” висвітлено результати теоретичного узагальнення сутності та місця вузівського психологічного супроводження в системі підготовки та становлення особистості фахівця-правоохоронця, розглянуто його місце в системі психологічного забезпечення, а також зміст, напрями та принципи.

В підрозділі 1.1. “Сутність і місце вузівського психологічного супроводження в системі підготовки та становлення особистості фахівця-правоохоронця” зазначається, що психологічне супроводження навчальної (навчально-службової) діяльності є специфічним напрямом психологічного забезпечення. Ця специфіка визначається типом навчального закладу (цивільний чи воєнізований), рівнем його акредитації, фаховою спрямованістю, ретельністю професійно-психологічного відбору кандидатів на навчання, наявністю і жорсткістю офіційної та неформальної регламентації поведінки студентів (курсантів), особливостями системи взаємовідносин “викладач - студент” та ін. Сформульовано найбільш загальну мету психологічного супроводження - забезпечення якісної фахової підготовки тих, хто навчається, шляхом створення соціально-психологічних умов для успішної адаптації до навчання та позитивної динаміки особистості протягом усього терміну навчання у ВНЗ.

Зроблено висновок, що вузівське психологічне супроводження спрямоване на вирішення низки важливих завдань: психологічна та соціально-психологічна адаптація до умов навчання відповідно до особистісних властивостей курсантів; створення умов для встановлення сприятливого соціально-психологічного клімату, зменшення кількості конфліктних ситуацій та правопорушень, встановлення в навчальних підрозділах атмосфери творчості. Стосовно конкретної особистості воно підвищує комфортність навчально-службової діяльності та збільшує ступінь задоволеності результатами навчання і можливості професійного становлення, сприяє попередженню виникнення дезадаптацій (незадовільна успішність і порушення дисципліни, виникнення різних видів девіантної поведінки та ін.).

В підрозділі 1.2. “Зміст, напрями та принципи психологічного супроводження курсантів ВНЗ МВС України” визначені основні структурні елементи системи психологічного супроводження у ВНЗ МВС України (суб'єкти та об'єкти; завдання; принципи, форми і методи) та надана їх характеристика. Виділено дві групи таких суб'єктів: основна - практичні психологи ВНЗ та його структурних підрозділів; додаткова - всі, хто бере участь в навчально-службовому процесі (науково-педагогічний склад та керівники структурних підрозділів) та зобов'язаний реалізовувати функції виховання і психологічного розвитку курсантів.

Об'єктами психологічного супроводження в контексті дослідження є курсанти (групи курсантів) слідчої спеціалізації. Основними завданнями щодо цього об'єкта вважається: розвиток креативності та здатності творчого підходу до вирішення професійних завдань; формування емоційно-вольової стійкості, здатності переборювати труднощі навчально-службової та професійної діяльності; розвиток умінь і навичок спілкування з окремими категоріями процесуальних осіб та громадянами загалом, комунікативності як професійно значущої якості; підтримання активної життєвої позиції курсантів, тобто високого рівня мотивації до навчання та служби.

Виокремлено основні групи принципів психологічного супроводження у ВНЗ МВС України: загальні, що є основою будь-якого психологічного процесу (науковість; об'єктивність; принцип гуманізму та поваги до гідності особи; послідовність, цілеспрямованість та комплексний підхід; єдність теорії і практики; індивідуальний та диференційований підхід; принцип своєчасності та безперервності); специфічні - базові для організації та здійснення психологічного супроводження навчально-службової діяльності курсантів слідчої спеціалізації (принцип єдності цілей професійного психологічного відбору, професійної психологічної підготовки та психологічного супроводження; принцип поваги особистої гідності; принцип врахування конкретних властивостей особистості; принцип добровільності; принцип достатньої поінформованості щодо прийнятого рішення; принцип надання достатньої та адекватної інформації).

Основними групами методів психологічного супроводження є: методи психологічної діагностики та методи психологічного впливу. Перша група методів розповсюджується на всі напрями психологічного супроводження, адже діагностика є першим та обов'язковим етапом кожного з них. Друга група методів визначається конкретними завданнями того чи іншого напряму психологічного супроводження. Вирішення цих завдань реалізується за допомогою двох основних етапів, на кожному з яких застосовуються методи: а) подолання механізмів психологічного захисту (психологічних бар'єрів) та встановлення психологічного контакту; б) впливу на свідомість (самосвідомість) та емоційно-вольову сферу особистості.

В розділі 2 “Сприяння професійному становленню як мета психологічного супроводження курсантів слідчої спеціалізації” надано психологічну характеристику слідчої діяльності, визначено її вимоги до особи фахівця та особливості динаміки особистості курсантів у процесі навчання в ВНЗ МВС України, аргументовано, що основною детермінантою успішності професійної діяльності слідчого є його комунікативна компетентність.

В підрозділі 2.1. “Психологічна характеристика слідчої діяльності в системі МВС України та її вимоги до особи фахівця” визначено, що слідча діяльність здійснюється уповноваженою посадовою особою, яка повинна відповідати кваліфікаційним вимогам, зокрема, мати юридичну освіту, фахову придатність до слідчої діяльності, відповідні знання, здібності та уміння, почуття особистої відповідальності, об'єктивності, дисциплінованості, працьовитості, високий рівень правової культури тощо. Слідчий наділений повноваженнями проводити всі слідчі дії, з яких складається досудове розслідування, приймати передбачені кримінально-процесуальним законом рішення щодо повного, об'єктивного та всебічного розслідування кримінальної справи, робити висновки, ґрунтуючись на зібраному доказовому матеріалі.

Робиться висновок, що більшість вирішуваних слідчим професійних завдань має творчий (багатоваріантний) характер, отже, потребує значних інтелектуальних зусиль. Його діяльність - переважно інтелектуальна за змістом, оскільки її предметом є не матеріальні об'єкти, а, передусім, інформація та її носії, свідомість i воля людей, на яких прямо чи опосередковано спрямовані відповідні впливи. Працівнику постійно потрібно вирішувати завдання, що раніше в практичній діяльності не зустрічалися.

Акцентується увага, що наявність суб'єкт-суб'єктної взаємодії визначає емоційно насичений, часто - напружений характер діяльності: 1) здійснення психологічного впливу не є суто інформаційним процесом, воно потребує врахування актуального стану партнера та своєчасного коректування використовуваних форм і методів, 2) типовим для такої взаємодії є наявність психологічних бар'єрів та дія механізмів психологічного захисту, що потребують подолання, 3) у процесі здійснення такого впливу відбувається не лише прямий, але й зворотний зв'язок (емоційно насичена інформація надходить не лише від слідчого до процесуальної особи, але й навпаки).

У підрозділі 2.2. “Динаміка професійно значущих якостей курсантів слідчої спеціалізації в процесі навчання в ВНЗ МВС України” на основі базової моделі, створеної авторським колективом кафедри юридичної психології КНУВС у межах НДР “Розробка професіограм та кваліфікаційних характеристик деяких категорій фахівців МВС України”, встановлено, що особистісні профілі курсантів слідчої та оперативної спеціалізації різняться достатньою мірою, причому це стосується як першокурсників, так і випускників. Загалом можна стверджувати, що майбутні слідчі суб'єктивно почуваються комфортніше, у них менше особистісних передумов для виникнення внутрішніх конфліктів та вища психологічна готовність до майбутньої професійної діяльності. Динаміку власне комунікативних якостей майбутніх слідчих можна оцінювати як достатньо задовільну, хоча динаміка особистості загалом є швидше негативною - в процесі навчально-службової діяльності формується особистість із іншими, ніж потрібно для професійної діяльності слідчого, параметрами.

Визначено основні групи чинників, що впливають на становлення особистості майбутнього слідчого: 1) зміст та умови навчального процесу, а також ефективність організації та проведення навчальних практик і стажувань на посаді; 2) зміст та умови службової діяльності та діяльності з самообслуговування; 3) викладання гуманітарних дисциплін та дисциплін психологічного циклу; 4) вплив соціально-психологічних особливостей, зокрема, соціально-психологічного клімату на систему формальних та неформальних відносин; 5) вплив індивідуально-психологічних особливостей та мотивації навчально-службової, в подальшому - професійної, діяльності конкретної особистості.

У підрозділі 2.3. “Комунікативна компетентність - детермінанта успішності професійної діяльності слідчого” обґрунтовано, що комунікативна компетентність слідчого - сукупність комунікативних знань, умінь та навичок, а також професійно значущих комунікативних властивостей особистості, що забезпечують ефективне вирішення професійних завдань.

В структурі комунікативної компетентності слідчого наявні такі компоненти: гностичний (уявлення, знання); емоційно-мотиваційний (мотивація, установки); конативний (уміння, навички).

Порівняльний аналіз одержаних за методикою Т. Лірі результатів свідчить, що курсанти слідчої спеціалізації мають досить адекватне уявлення про перспективні лінії самовдосконалення щодо тактики міжособистісної взаємодії: їх точка зору не збігає з точкою зору слідчих лише в двох випадках (за ІІІ та УІІІ октантом). На думку слідчих, “прямолінійності - агресивності” та “відповідальності - великодушності” повинно бути не більше, а менше. В інших же випадках різняться не якісні, а кількісні підходи: на думку практичних працівників, владні якості дещо менш важливі, ніж їх уявляють курсанти; зате курсанти недооцінюють значення незалежності слідчого (ІІ октант), його критичної позиції (ІУ октант), і в той же час - вміння підпорядковуватися наказам (У-УІ октанти), здатності до співробітництва (УІІ октант).

За рахунок цього як загальна сума балів (44,2 та 36,4), так і співвідношення між І-ІУ та У-УІІІ октантами у відповідях курсантів та слідчих відмінні (25,7 - 18,5 та 23,9 - 12,5), тобто позиція останніх виглядає більш виваженою, що цілком закономірно. Це пояснюється певним максималізмом юнацького віку та загалом “романтичним” ставлення до професії слідчого як до правофлангового бійця в боротьбі зі злочинністю (саме так він виглядає у книгах і кіно, завдяки яким і формуються певні ідеали).

Розділ 3 “Напрями та методи психологічного супроводження курсантів слідчої спеціалізації” присвячений висвітленню організаційних та процедурних аспектів психологічного супроводження процесу навчання, надається його технологія та методика з врахуванням специфіки майбутньої професійної діяльності.

В підрозділі 3.1. “Організація і процедура психологічного супроводження в процесі навчання в ВНЗ МВС України” обґрунтовується програма психологічного супроводження курсантів слідчої спеціалізації. ЇЇ основні параметри: об'єкт, суб'єкти, час і тривалість проведення, методи та засоби проведення, критерії ефективності. Об'єктом обрані курсанти 3-го року навчання - адаптаційні процеси у них повністю завершилися, встановилася структура та особливості неформальних відносин, серед навчальних дисциплін переважають дисципліни спеціалізації.

Суб'єктами впровадження були: а) викладачі професійно орієнтованих дисциплін слідчої спеціалізації, б) викладачі дисциплін психологічного циклу, в) представники керівництва та штатний психолог Навчально-наукового інституту підготовки кадрів кримінальної міліції, г) автор програми, закріплений за експериментальними групами в якості куратора. Кожен із зазначених суб'єктів забезпечував певні ділянки роботи в межах своїх функціональних обов'язків, консультативна та координуюча функції залишалася за автором програми.

Експериментальна та контрольна вибірка складалася з двох взводів кожна, тобто 47 та 46 осіб. Здійснювалися групові й індивідуальні заходи психологічного супроводження: до перших належали групові бесіди та тренінгові заняття, до других - психокорекційні бесіди та консультування. Бесіди відбувалися у формі нерегламентованого довірчого спілкування, тренінгові заняття проводилися як модифікований тренінг комунікативних умінь. Індивідуальна консультативна та психокорекційна робота на перших етапах проводилася як ознайомлення курсантів із результатами діагностичних обстежень, надалі - як визначення перспективних ліній самовдосконалення та шляхів досягнення бажаних результатів.

Паралельно від начальника курсу (його заступника) отримувалася інформація щодо успішності навчання та служби кожного курсанта за спеціально розробленою схемою. Узагальнення психодіагностичних даних та результатів експертної оцінки дозволило скласти відповідні “психологічні портрети” на кожного об'єкта на початку та по завершенню програми психологічного супроводження, ефективність якої визначалася відповідною кількістю балів.

У підрозділі 3.2. “Технологія та методика психологічного супроводження курсантів слідчої спеціалізації” обґрунтовано, що базовим для формування професійно значущих якостей слідчого слід вважати тренінг комунікативних умінь (Л.І. Мороз).

Типовими для слідчого комунікативними завданнями є: 1) встановлення та збереження психологічного контакту; 2) здійснення правомірного психологічного впливу за допомогою використання методів і засобів, що дозволяють найбільшою мірою враховувати особливості партнера по спілкуванню та наявної ситуації; 3) отримання у процесі спілкування правдивої інформації та її наступне використання для вирішення професійних завдань.

Тренінг комунікативних умінь мав такі зовнішні параметри: 1) мета - досягнення учасниками розуміння основних психологічних закономірностей комунікації, чинників, що впливають на її продуктивність, розвиток якостей та умінь, необхідних для використання набутих знань; 2) кількість учасників - 4 групи по 11-12 осіб у кожній; 3) кількість занять та час їх проведення - проведено 6 занять (3 теми) по 80 хв. у кожній групі в період з жовтня 2008 р. по квітень 2009 р.; 4) основний зміст занять - тренінгові матеріали були оформлені у вигляді трьох взаємопов'язаних тренінгових програм: а) тренінг комунікативності початкового рівня; б) тренінг встановлення психологічного контакту; в) тренінг психологічного впливу; 5) психодіагностичний інструментарій - опитувальник самооцінки комунікативної активності.

При порівнянні експериментальної та контрольної груп можна зазначити, що до початку тренінгу результати учасників були приблизно однаковими: високі, середні та низькі результати співвідносилися як: 9 - 18 - 20 та 10 - 16 - 20. Внаслідок застосування активних методів навчання це співвідношення змінилося: 9 - 24 - 14 у бік його покращення, тобто самооцінка комунікативної активності курсантів слідчої спеціалізації стала більш адекватною, що свідчить про усвідомлення ними необхідності удосконалювати свою комунікативну компетентність.

В процесі психологічного супроводження були вирішені наступні завдання: 1) проведено психологічну та соціальну діагностику; 2) виявлено зони проблемного розвитку кожного курсанта й розроблено рекомендації для досягнення успіху в навчально-службовій діяльності; 3) досягнуто домовленість щодо реалізації цих рекомендацій із усіма суб'єктами психологічного супроводження; 4) здійснювалося спостереження за виконанням рекомендацій, за взаємодією відповідальних осіб, у випадку необхідності вносилися відповідні корективи в цей процес.



ВИСНОВКИ

В дисертаційній роботі надана характеристика психологічного супроводження як напряму психологічного забезпечення та його специфіка стосовно курсантів слідчої спеціалізації. Проведене дослідження дозволило одержати низку нових даних про психологічну природу системи детермінант професійного становлення слідчого, а також формування комунікативної компетентності як складової моделі фахівця.

На підставі проведеного дослідження можна зробити наступні висновки.

1. У теперішній час нормативно-правова та організаційно-методична база для діяльності психологічної служби, в тому числі - в навчальних закладах МВС України, є цілком достатньою для її ефективної діяльності. Психологічна служба створена та функціонує задля вдосконалення роботи з кадрами та підвищення ефективності оперативно-службової діяльності особового складу органів внутрішніх справ.

2. Основними напрямами психологічного супроводження в ВНЗ МВС України є психологічна допомога, психологічне консультування, психологічна корекція, психологічна реабілітація. Психологічна допомога - комплекс заходів, спрямованих на сприяння особі у вирішенні життєвих проблем, збереження її психологічного здоров'я; психологічне консультування полягає в наданні особі інформаційних послуг, що допомагають подолати певні психологічні утруднення та сприяють особистісному зростанню; психологічна корекція - цілеспрямований вплив з метою зміни, закріплення чи формування необхідних психологічних якостей і станів; психологічна реабілітація - комплекс психологічних заходів, спрямованих на відновлення порушених психічних функцій і соціального статусу курсантів.

3. Структурні елементи системи психологічного супроводження в ВНЗ МВС України представлені: суб'єктами та об'єктами; завданнями; принципами, формами і методами.

Пріоритетними завданнями такої системи слід вважати: розвиток креативності та здатності творчого підходу до вирішення професійних завдань; формування емоційно-вольової стійкості, здатності переборювати труднощі навчально-службової та професійної діяльності; розвиток умінь і навичок спілкування з окремими категоріями процесуальних осіб та громадянами загалом, комунікативності як професійно значущої якості; підтримання активної життєвої позиції курсантів, тобто високого рівня мотивації до навчання та служби.

Основні групи принципів психологічного супроводження в ВНЗ МВС України: загальні та специфічні - базові для організації та здійснення психологічного супроводження навчально-службової діяльності курсантів слідчої спеціалізації (єдності цілей професійного психологічного відбору, професійної психологічної підготовки та психологічного супроводження; поваги особистої гідності; врахування конкретних властивостей особистості; добровільності; достатньої та адекватної інформації). Форми психологічного супроводження - групова та індивідуальна; методи психологічного супроводження поділяються на такі: методи психологічної діагностики та методи психологічного впливу, причому перша група методів розповсюджується на всі напрями психологічного супроводження, друга - визначається конкретними завданнями того чи іншого напряму психологічного супроводження.

4. Провідними чинниками, що впливають на становлення особистості майбутнього слідчого в процесі навчання у ВНЗ МВС України, є: а) зміст та умови навчального процесу, а також ефективність організації та проведення навчальних практик і стажувань на посаді; б) зміст та умови службової діяльності та діяльності з самообслуговування; в) викладання гуманітарних дисциплін та дисциплін психологічного циклу; г) вплив соціально-психологічних особливостей, зокрема, соціально-психологічного клімату, на систему формальних та неформальних відносин; д) вплив індивідуально-психологічних особливостей та мотивації навчально-службової діяльності конкретної особистості.

5. При визначенні динаміки професійно значущих якостей курсантів слідчої спеціалізації обрано той сегмент структури особистості, що характеризує її комунікативність. Загалом можна стверджувати, що майбутні слідчі суб'єктивно почуваються комфортніше, ніж курсанти оперативної спеціалізації, у них менше особистісних передумов для виникнення внутрішніх конфліктів та вища психологічна готовність до майбутньої професійної діяльності.

6. Комунікативна компетентність слідчого - сукупність комунікативних знань, умінь та навичок, а також професійно значущих комунікативних властивостей особистості, що забезпечують ефективне вирішення професійних завдань. В структурі комунікативної компетентності слідчого можна виділити наступні компоненти: гностичний (уявлення, знання); емоційно-мотиваційний (мотивація, установки); конативний (уміння, навички). Якісний аналіз особливостей міжособистісної комунікації курсантів-першокурсників та курсантів-випускників слідчої спеціалізації, а також порівняння їх результатів із слідчими ОВС свідчить, що курсанти мають досить адекватне уявлення про перспективні лінії самовдосконалення щодо тактики міжособистісної взаємодії. Їх уявлення не співпадають зі слідчими лише в двох випадках: на думку слідчих, “прямолінійності - агресивності” та “відповідальності - великодушності” повинно бути не більше, а менше. В інших же випадках різняться не якісні, а кількісні підходи: на думку практичних працівників, владність (домінантність) для ефективної професійної діяльності дещо менш важлива, ніж це уявляється курсантам; більш важливим є значення незалежності слідчого, його критичної позиції.

7. При створенні програми психологічного супроводження курсантів слідчої спеціалізації ми спиралися на постулати особистісного підходу та визначили такі її параметри: об'єкт, суб'єкти, час та тривалість проведення, методи та засоби проведення, критерії ефективності. Об'єктом обрані курсанти 3-го року навчання, в яких вже повністю завершилися адаптаційні процеси, встановилася структура та особливості неформальних відносин, серед навчальних дисциплін переважають дисципліни спеціалізації. Суб'єктами впровадження були: а) викладачі професійно орієнтованих дисциплін слідчої спеціалізації; б) викладачі дисциплін психологічного циклу; в) начальник курсу та його заступники; г) автор програми, закріплений за експериментальними групами в якості куратора.

Програма передбачала здійснення групових та індивідуальних заходів психологічного супроводження: до перших належали групові бесіди та тренінгові заняття, до других - психокорекційні бесіди та консультування. Бесіди відбувалися у формі нерегламентованого довірчого спілкування, тренінгові заняття проводилися як модифікований тренінг комунікативних умінь. Індивідуальна консультативна та психокорекційна робота на перших етапах проводилася як ознайомлення курсантів із результатами діагностичних обстежень, у подальшому - як визначення перспективних ліній самовдосконалення та шляхів досягнення бажаних результатів.

8. Тренінг комунікативних умінь передбачав проведення шести занять, основний зміст яких - взаємопов'язані тренінгові програми (тренінг комунікативності початкового рівня; тренінг встановлення психологічного контакту; тренінг здійснення психологічного впливу). Змістовними (внутрішніми) параметрами комунікативного тренінгу визначено: цілі, завдання, зміст, складність та послідовність, кількість та якість тренінгових вправ. Останні змістовно насичувалися відповідно до реалій професійних завдань слідчого, а також із врахуванням актуальних комунікативних цілей і завдань учасників.

9. Узагальнення результатів вхідної та підсумкової психодіагностики свідчить про певну динаміку особистості курсантів, які брали участь у тренінгу: позитивні зрушення спостерігалися в 36 осіб, негативні - в 6 осіб, результати 5 осіб залишилися без змін; при цьому найбільш виражена позитивна динаміка була притаманна тим курсантам, результати яких первісно знаходилися в інтервалі дуже низьких значень, загалом же посттренінгові значення учасників мали тенденцію до усереднення. Порівняння експериментальної та контрольної груп свідчить, що в експериментальній групі співвідношення між високими, середніми та низькими результатами змінилося в бік його покращення, тобто самооцінка комунікативної активності курсантів слідчої спеціалізації стала більш адекватною, що свідчить про усвідомлення ними необхідності вдосконалювати свою комунікативну компетентність.

10. Оскільки комунікативний тренінг був складовою впровадження експериментальної програми та проводився паралельно з іншими заходами, то одержані результати слід вважати наслідком сукупних зусиль багатьох зацікавлених осіб, які брали в ній участь: був створений відповідний когнітивно-емоційний фон, який підсилив позитивний ефект психологічного супроводження в експериментальних групах курсантів слідчої спеціалізації.

Коло питань, яке розглядалося в дисертації, не вичерпує проблему психологічного супроводження у ВНЗ МВС України. Перспективними напрямами подальших наукових досліджень можуть стати: поглиблення теоретичних знань щодо специфіки навчально-службової діяльності в системі МВС України, розробка науково-практичних рекомендацій щодо здійснення психологічного супроводження стосовно курсантів інших спеціалізацій (оперативно-розшукової, експертно-криміналістичної та ін.), дослідження особливостей адаптації випускників до умов практичної діяльності та ін.



СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ АВТОРОМ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Бичкова Т. С. Принципи психологічного супроводження у вищих навчальних закладах Т. С. Бичкова // Південноукраїнський правничий часопис : наук. журн. ; гол. ред. О. Ф. Долженков. - № 2. - О., 2008. - С. 216-218.

2. Бичкова Т. С. Психологічне супроводження: основні поняття та проблеми Т. С. Бичкова // Проблеми загальної та педагогічної психології : збірн. наук. пр. Ін-ту психології ім. Г. С. Костюка АПН України ; за ред. С. Д. Максименка. - Т. Х, Ч. 5. - К., 2008. - С. 56-62.

3. Педаченко Т. С. Динаміка становлення особистості курсантів у процесі навчання у вищих навчальних закладах Міністерства внутрішніх справ України / Т. С. Педаченко // Малий і середній бізнес : економіко-правовий науково-практичний журнал. - № 3-4. - К., 2008. - С. 51-54.

4. Педаченко Т. С. Особливості мотиваційної сфери особистості курсантів спеціалізації “слідчий” Т. С. Педаченко // Управління проектами, системний аналіз і логістика : наук. журнал. Вип. 6. - К. : НТУ, 2009. - С. 435-438.

5. Бичкова Т. С. Проблеми психологічного супроводження професійної підготовки курсантів-слідчих у вищих навчальних закладах МВС України / Т. С. Бичкова // Психопрофілактична робота з персоналом : науково-методичні та організаційно-практичні питання : Матеріали наук.-практ. конф. (м. Київ, 28 лют. 2007 р.) [ред. кол. Моісеєв Є. М., Горбачевський В. Я., Джужа О. М. та ін.]. - К. : Київський нац. ун-т внутр. справ, 2007. - С. 136-138.

6. Бичкова Т. С. Професійно значущі якості слідчого / Т. С. Бичкова // Філософські, методологічні та психологічні проблеми права (Київ, 26 січ. 2008) : тези наук.-практ. конф. [ред. кол. Моісеєв Є. М., Джужа О. М., Костицький М. В. та ін.]. - К. : Київський нац. ун-т внутр. cправ, 2008. - С. 20-21.

7. Бичкова Т. С. Динаміка особистості курсантів в процесі навчання в ВНЗ МВС України / Т. С. Бичкова // Програма та тези міжнародної науково-практичної конференції “Психолого-педагогічні аспекти формування та розвитку майбутнього фахівця” (Одеса, 15-17 лют. 2008). - Миколаїв : Миколаївський держ. ун-т ім. В.О. Сухомлинського., 2008. - С. 171-172.

8. Педаченко Т. С. Психологічне супроводження у ВНЗ МВС України / Т. С. Педаченко // Психологічне супроводження оперативно-розшукової діяльності : тези наук.-практ. конф., (Київ, 28 листоп. 2008) [ред. кол. : Моісеєв Є. М., Александров Д. О., Бандура О. О. та ін.]. - К. : Київський нац. ун-т внутр. cправ, 2008. - С. 53-54.

9. Педаченко Т. С. Місце психологічного супроводження в психологічному забезпеченні навчання курсантів / Т. С. Педаченко // Становлення особистості професіонала : перспективи й розвиток : Тези ІІ Всеукр. наук.-практ. конф. (Одеса, 20 лют. 2009 р.). - О. : Одеський держ. ун-т внутр. справ, 2009. - С. 194-196.



АНОТАЦІЯ

Бичкова Т.С. Психологічне супроводження навчально-службової діяльності курсантів слідчої спеціалізації у вищих навчальних закладах МВС України. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук за спеціальністю 19.00.06 - юридична психологія. Київський національний університет внутрішніх справ, Київ, 2009.

Дисертацію присвячено дослідженню проблеми психологічного супроводження навчально-службової діяльності курсантів слідчої спеціалізації у вищих навчальних закладах МВС України. Уточнено сутність і зміст вузівського психологічного супроводження, методи та принципи. Визначено особливості психологічного супроводження курсантів слідчої спеціалізації. За результатами теоретичного та емпіричного дослідження розроблено програму психологічного супроводження.

Ключові слова: психологічне супроводження, навчально-службова діяльність курсантів, комунікативна компетентність, слідча діяльність, психологічна характеристика діяльності, динаміка якостей.



АННОТАЦИЯ

Бычкова Т.С. Психологическое сопровождение учебно-служебной деятельности курсантов следственной специализации в высших учебных заведениях МВД Украины. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата психологических юридических наук по специальности 19.00.06 - юридическая психология. Киевский национальный университет внутренних дел, Киев, 2009.

Диссертация посвящена исследованию проблемы психологического сопровождения учебно-служебной деятельности курсантов следственной специализации в высших учебных заведениях МВД Украины. По результатам теоретического анализа исследований проблемы организации психологической работы в вузе уточнены сущность и содержание психологического сопровождения в системе подготовки и становления личности специалиста-правоохранителя. Определено место психологического сопровождения в системе психологического обеспечения.

Под понятием психологического сопровождения учебно-служебной деятельности курсантов следует понимать деятельность, направленную на создание системы социально-психологических условий, которые способствовали бы успешной учебе, службе и развитию личности в конкретной среде. Основными направлениями психологического сопровождения является: “психологическая помощь”, “психологическое консультирование”, “психологическая коррекция”, “психологическая реабилитация”.

Диссертация состоит из вступления, трех разделов, содержащих семь параграфов, приложений и списка первоисточников. Во вступлении обосновывается актуальность темы исследования, ее связь с научными программами, планами, определяется объект, предмет, цель и задачи диссертационного исследования, его основные нормативно-правовые источники, эмпирическая база, методологическая основа, сформулирована научная новизна. Указана практическая значимость и апробация полученных результатов.

В результате исследования автором предложены и обоснованы следующие положения: проведен сравнительный анализ сущности, содержания и границ понятий “морально-психологическое обеспечение” и “психологическое обеспечение”; выделены основные структурные элементы системы психологического сопровождения в вузах МВД Украины и определена их характеристика; приведена характеристика неуставных отношений как фактора, который влияет на формирование личности курсанта (этапы становления, основные элементы, формы проявления, психологические последствия); определены особенности мотивации учебы и будущей профессиональной деятельности курсантов следственной специализации; предложено определение понятия “коммуникативная компетентность следователя”, его специфики и основных компонентов, установлены основные тенденции межличностного взаимодействия курсантов следственной специализации и специалистов-следователей; создана и опробована экспериментальная программа психологического сопровождения курсантов следственной специализации на протяжении их учебы в вузах МВД Украины, определены ее внешние (объект, субъекты, время и длительность, методы и средства проведения, критерии эффективности) и внутренние (цели, задачи, основное содержание занятий, их сложность и последовательность, количество и качество тренингових упражнений) параметры.

В ходе исследования была создана программа психологического сопровождения курсантов следственной специализации. При ее создании акцентировалось внимание на постулаты личностного подхода, были определены следующие параметры программы: объект, субъекты, время и длительность проведения, методы и средства проведения, критерии эффективности. Объектом избраны курсанты 3-го года учебы, у которых уже полностью завершились адаптационные процессы, установилась структура и особенности неформальных отношений, среди учебных дисциплин преобладают дисциплины специализации. Субъектами внедрения были такие: а) преподаватели профессионально ориентированных дисциплин следственной специализации, б) преподаватели дисциплин психологического цикла, в) начальник курса и его заместители, г) автор программы, закрепленный за экспериментальными группами в качестве куратора.

Программа предусматривала осуществление групповых и индивидуальных мероприятий психологического сопровождения: к первым принадлежали групповые беседы и тренинговые занятия, ко вторым - психокорекционные беседы и консультирования. Беседы проводились в форме нерегламентированного доверительного общения, тренинговые занятия проводились как модифицированный тренинг коммуникативных умений. Индивидуальная консультативная и психокорекционная работа на первых этапах проводилась как ознакомление курсантов с результатами диагностических исследований, в дальнейшем - как определение перспективных линий самоусовершенствования и путей достижения желаемых результатов.

Ключевые слова: психологическое сопровождение, учебно-служебная деятельность курсантов, коммуникативная компетентность, следственная деятельность, психологическая характеристика деятельности, динамика качеств.



SUMMARY

Bychkova T.S. Psychological accompaniment of educational and service activity of students of investigation in higher educational establishments of MIA of Ukraine. - Manuscript.

The dissertation is for obtaining the scientific degree of psychological sciences - the Candidate of psychological sciences according specialty 19.00.06 - Law psychology. - The Kyiv National University of Internal Affairs, Kyiv, 2009.

Dissertation is devoted of the problem of psychological accompaniment of educational and service activity of students of investigation in the higher educational establishments of Ministry of Internal Affairs of Ukraine. Essence and maintenance of psychological accompaniment, methods and principles is specified. The features of psychological accompaniment of students of investigation specialization are certain. As a result of theoretical and experimental research the program of psychological accompaniment is developed.

Keywords: psychological accompaniment, educational and service activity of students, communicative competence, investigation activity, psychological characteristic of activity, dynamic of qualities.

Размещено на Allbest.ru