Психологічні особливості соціальної перцепції ікони в культурно-історичному генезисі

Размещено на http://www.allbest.ru/

ОДЕСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ І.І. МЕЧНИКОВА

ДАНІЛОВА ОЛЕНА СЕРГІЇВНА

УДК 159.937:94:246.3:159.91 (043.5)

ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ СОЦІАЛЬНОЇ ПЕРЦЕПЦІЇ ПРАВОСЛАВНОЇ ІКОНИ В КУЛЬТУРНО-ІСТОРИЧНОМУ ГЕНЕЗИСІ

19.00.01. - загальна психологія, історія психології

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата психологічних наук

Одеса 2010

ДИСЕРТАЦІЄЮ Є РУКОПИС

Робота виконана в Одеському національному університеті імені І.І. Мечникова Міністерства освіти і науки України.

Науковий керівник:

кандидат медичних наук, професор

Херсонський Борис Григорович,

Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, завідувач кафедри клінічної психології

Офіційні опоненти:

доктор психологічних наук, доцент

Лозова Ольга Миколаївна,

Київський національний лінгвістичний університет, професор кафедри психології

кандидат психологічних наук, доцент

Литвин-Кіндратюк Світлана Данилівна,

Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника, доцент кафедри педагогічної та вікової психології

Захист відбудеться “ 4 “ червня 2010 року о 15.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 41.051.07 в Одеському національному університеті імені І.І. Мечникова за адресою: 65082, м. Одеса, вул. Дворянська, 2.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Одеського національного університету ім. І.І. Мечникова за адресою: 65082, м. Одеса, вул. Преображенська, 24.

Автореферат розіслано “ 04 ” травня 2010 р.

Вчений секретар

спеціалізованої Вченої ради, М.А. Крюкова

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність дослідження. Наразі Україна переживає один із найскладніших та динамічніших періодів своєї історії, коли відбувається
радикальна зміна ціннісних орієнтирів і суспільних ідеалів. Сучасна
історична психологія як частина загальної психології додатково актуалізує пошуки психологічних обґрунтувань духовних цінностей як творчої сили, без якої реформація життя беззмістовна й неможлива.

Зацікавлення ідейною національною спадщиною, великою українською культурою та історією, релігійною філософією та духовною традицією простежується в низці сучасних психологічних досліджень (І.Г. Білявський; В.Й. Бочелюк, І.М. Бушай; Л.В. Засєкіна; О.М. Лозова; С.Д. Литвин-Кіндратюк; І.П. Маноха; В.П. Москалець, 2004 Е.О. Поміткин; В.А. Роменець; С.М. Симоненко; В.О. Шкуратов, М.Л. Чепа та ін.).

Сьогодні набуває підвищеного значення культурологічне становлення особистості, актуалізуються екзистенціальні проблеми - змісту життя, ціннісних орієнтацій, здатності суб'єкта оцінювати свої вчинки й результати діяльності за гуманістичними критеріями. Водночас спостерігається зниження авторитету духовних знань, відсутність умінь і навичок сприйняття сакральних об'єктів. Тому одним з головних наукових завдань нашого дослідження було заповнення лакун у проблемному полі теоретико-емпіричного дослідження індивідуальних психологічних особливостей сприйняття ікони.

Православна ікона, яка протягом багатьох століть була втіленням народної віри, нині для одних є спадком давньої давнини, для других - предметом естетичного сприйняття, для третіх - зустріч із цим явищем стає поштовхом до осмислення самих себе через осмислення сакрального образу. Нині вона є текстом духовної культури, уособленням християнської традиції й предметом психологічного дослідження. Ікона - це Лик Православ'я; разом з тим, ікона - це здобуток, що підлягає загальним законам психології та сприйняття образотворчого мистецтва.

Проблему психологічного аспекту сприйняття творів мистецтва формулювали й розробляли у різні часи Р.Арнхейм, М.М.Бахтін, І.Г.Білявський, Л.С.Виготський, Р.Грегорі, Ю.М.Лотман, О.М.Леонтьєв, Д.О.Леонтьєв, Б.В.Раушенбах, Л.І. Рубінштейн, І.Тен, Б.А.Успенський, Б.Г.Херсонський.

Теоретико-методологічний фундамент нашої роботи становлять праці К.О. Абульханової-Славської, Л.І. Анциферової, І.Г. Білявського, М.О. Бердяєва, Л.І. Божович, Т.П. Вісковатової, Л.С. Виготського, В.Вундта, П.Я. Гальперіна, О.Р. Лурії, О.М. Леонтьєва, С.Д. Литвин-Кіндратюк, О.М. Лозової, Ж. Піаже, В.А. Роменця.

Дослідження соціальної перцепції ікони ґрунтувалося на психолого-історичній концепції І.Г. Білявського, що дозволяє розглядати процес сприйняття ікони в історичному генезисі.

Проте, якщо детальніше розглянути проблему, зокрема, в богословсько-філософському та психологічному ракурсах, маємо відзначити, що, незважаючи на величезну популярність мистецтва та іконопису як його частини, психологічні закономірності соціальної перцепції ікони не досить глибоко досліджені сучасною наукою.

Таким чином, актуальність і недостатня розробленість проблеми сприйняття ікони та її впливу на розвиток особистості обумовили вибір теми дисертаційного дослідження «Психологічні особливості соціальної перцепції православної ікони в культурно-історичному генезисі».

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами

Дисертаційне дослідження пов'язане з науковими розробками, здійснюваними на кафедрі клінічної психології Інституту інноваційної й післядипломної освіти Одеського національного університету імені І.І. Мечникова в межах наукової теми «Розробка й впровадження технологій оцінки й психокорекції стрес-реагування у працівників екстремальних професій» (номер державної реєстрації 0107U003866).

Тему затверджено Вченою радою Інституту інноваційної й післядипломної освіти Одеського національного університету імені І.І. Мечникова (протокол №2 від 15.12.2009) і погоджено міжвідомчою Радою з координації наукових досліджень у галузі педагогіки - психології (протокол №8 від 22.12.09).

Мета дослідження: теоретичне обґрунтування та емпіричне дослідження психологічних особливостей безпосереднього сприйняття ікони на основі дослідження її концепту.

Для досягнення зазначеної мети були поставлені такі завдання:

1. Вивчити психолого-філософський, морально-етичний та історичний аспекти перцепції сакрального мистецтва в культурно-історичному генезисі. Здійснити категоріальний аналіз понять «образ», «слово», «знак», «канон», «символ» в іконографії та загальної психології.

2. Розробити комплекс психометрично обґрунтованих методик, що адекватно реалізують та включають в себе підхід до багаторівневої та багатофункціональної структури соціальної перцепції ікони.

3. Виявити визначальні закономірності індивідуальних особливостей соціального сприйняття ікони в культурно-історичному просторі.

4. Здійснити аналіз психологічних особливостей соціального сприйняття ікони серед різних груп досліджуваних із традиційною й релігійною освітою.

5. Розробити практичні рекомендації для педагогів та практикуючих психологів з точки зору духовно-морального виховання в школі.

Об'єкт дослідження: феномен соціальної перцепції православної ікони в історичному генезисі.

Предмет дослідження: психологічні особливості соціальної перцепції православної ікони в культурно-історичному генезисі.

З метою вирішення поставлених задач нами була використана така система методів: узагальнення наукової літератури з досліджуваної проблематики, наукове спостереження, експертна оцінка (метод інтерв'ю), психодіагностичне обстеження, метод контент-аналізу в поєднанні з контекстуальним аналізом, метод інтроспекції (феноменологічне самоспостереження). Метод психодіагностичного обстеження містив методику «конструктивного альтернативізму» (Дж. Келлі).

Статистична обробка отриманих даних здійснювалася за допомогою факторного аналізу (центроїдний метод, STATISTICA 6.0).

Емпіричні дослідження проводилися на базі середніх шкіл (№125, №77, №76, №55, гімназії №6), недільних шкіл м. Одеси й Одеської Духовної семінарії.

Наукова новизна отриманих результатів

Вперше:

- виявлено багаторівневу структуру соціальної перцепції ікони;

- здійснено системний аналіз психологічних аспектів соціальної перцепції ікони в історичному генезисі;

- окреслено поняття основних особистісних конструктів, що впливають на процес сприйняття ікони;

- сформульовано й наповнено психологічним змістом поняття «ікона-медіатор» у психології релігії;

- розроблено й застосовано опитувальник «Самосприйняття через перцепцію ікони» для аналізу соціальної перцепції ікони.

Практичне значення отриманих результатів полягає в тому, що:

- виявлені основні закономірності сприйняття ікони можуть бути використані для підвищення ефективності індивідуального підходу під час консультативної роботи;

- результати емпіричного досліджування можуть бути використані в лекційних та практичних курсах занять з загальної, диференціальної психології, психології особистості, психології віри, психології релігії. Отримані результати ввійшли до змісту лекційних предметів: «Історична психологія» (акт впровадження № 5 від 22.01.2007 р.), «Психологія релігії» (акт впровадження №3 від 26.09.2008р.), «Диференціальна психологія» (акт впровадження №7 від 01.09.2009 р.).

На отримані результати можна спиратися при викладанні спеціального курсу «Психологічні особливості соціальної перцепції православної ікони в культурно-історичному генезисі» та лекційного курсу «Психологія віри» для студентів вищих навчальних закладів. Результати даного дослідження також включено до факультативного курсу «Основи християнської культури» для шкільного навчання (акт впровадження №1 від 01.09.2008 р.)

Особистий внесок здобувача. Особистий внесок здобувача в науковій статті, що опублікована у співавторстві, полягає у здійсненні категоріального аналізу понять «образ», «слово», «знак», «канон», «символ» в іконографії.

Апробація результатів дослідження. Матеріали дисертаційного дослідження викладалися та обговорювалися на міжнародній науковій конференції «Історія й сучасність християнства» (Одеса, 2000), міжвузівській конференції професорсько-викладацького составу Одеського національного університету ім. І.І. Мечникова (2001), конференції пам'яті професора
І.Г. Білявського (Одеса, 2004), конференції молодих науковців "Розквітання" по темі "Теоретичні та практичні проблеми розвитку та реалізації потенціалу особистості", (Одеса, 2008).

Публікації. Результати дослідження представлено в 12 публікаціях у наукових журналах, збірниках наукових праць та одному бібліографічному довіднику. З них 9 - у виданнях, затверджених ВАК України за фахом.

Структура дисертації. Робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, додатків (10 рисунків репродукцій православних ікон, таблиць), списку використаної літератури, який містить 321 назву. У тому числі 11 іноземних джерел. Робота містить 18 таблиць, 28 рисунків. Загальна кількість сторінок - 220, з них основного тексту - 189 сторінок.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі теоретично обґрунтовано актуальність проблеми, визначені об'єкт, предмет, мета й завдання дослідження, розкрито наукову новизну, подано стислий опис теоретичних основ і методів дослідження, наведено дані про впровадження результатів дисертаційного дослідження.

У першому розділі «Культурно-історичний підхід до вивчення православної ікони» аналізуються різні підходи до розуміння сакрального об'єкту, яким є православна ікона, в межах історії психології та культури. Було розглянуто релігійну та філософську літературу з метою вивчити богословсько-естетичний аспект проблеми. Проведено категоріальний аналіз понять «образ», «слово», «знак», «канон», «символ» в іконі, які виражають богословсько-догматичні постулати Православ'я. Вказано і визначено основні терміни.

Соціальна перцепція ікони, багатогранність її опосередкованого і безпосереднього людського сприйняття, вивчалася з точки зору філософії мистецтва та психології релігії (І. Кант, Г. Гегель, М. Бердяєв, П. Флоренський, С. Булгаков, С.Л.Франк, В.Франкл); мистецтвознавства та естетико-мистецького розуміння сакральності (Д.С.Айналов, М.В.Алпатов, В.І.Антонова, Ф.І.Буслаєв, Г.І.Вздорнов, І.Е.Грабарь, О.В.Грищенко, Л.Ф.Жегін, Н.П. Кондаков, Н.В.Кукольник, В.Н. Лазарєв, Д.С.Лихачов, С.І.Масленіцин, Л.Mіляєва, В.Свєнціцька, Б.А.Успенський, Б.Г.Херсонський); історії психології (В. Вундт, І.Ф.Куразов, А.М.Ждан, І.Г.Білявський, В.А.Роменець, В.О.Шкуратов, М. Коул, П. Тульвісте); психолого-педагогічного підходу (М. Мід, Б.Ф. Ломов, І.С. Кон, Т.М. Котик, Т.П. Вісковатова, В.С. Мухіна); соціології (Г.М. Андрєєва, Л.П. Буєва, М.С. Каган, К. Левін, В.В. Попков, Б.Ф. Поршнєв, В.Є. Семенов, Р. Чалдіні); основ соціальної концепції РПЦ (Руська Православна Церква).

Були прийняті до уваги філософсько-богословські концепції Г. Гадамера, У. Екмана, В.В. Бичкова, Л.Т. Бочоришвилі, А. Гармаєва, П. Євдокимова, В.М.Живова, В.П.Зінченка, А.Я.Зися, Е.В.Ільєнкова, І.О.Ільїна, Якова Креховецького, В.М.Лосського, прот. Григорія Дьяченко, М.М.Тарабукіна, Л.О.Успенського, М.М.Фіолетова, Єпископа Керченського Іларіона, Феодора Студита.

Опосередковане сприйняття ікони вивчалося через тексти українських та російських письменників - Симеона Полоцького, Панаса Мирного, О.С. Пушкіна, Андрія Білого, Олеся Гончара, Павла Загребельного та ін.

Соціальна перцепція ікони в нашому дослідженні реконструюється на ґрунті концепції І.Г. Білявського. Під соціальною перцепцією, услід за
І.Г.Білявським, розуміємо систему формування думок та вражень про навколишній світ на основі міжособистісних стосунків і міжособистісного сприйняття. Ця система вражень не містить аналізу соціальних відносин - відносин соціальних прошарків. Термін «соціальний» у цьому випадку стосується сприйняття явищ суспільством та окремими індивідами, якщо приймати до уваги не соціальну приналежність, а тільки взаємини з іншими через емоційні, інтелектуальні, емпіричні судження, рішення й реакції («соціальна перцепція», власне, означає «суспільне сприйняття»).

Ми розглядали процес сприйняття ікони в історичному генезисі, оскільки ікона - це не тільки й не стільки твір мистецтва, скільки предмет сакралізації людської свідомості. Відповідно до вказаної концепції, ікона була і є сакральним об'єктом для вірян; водночас вона виступає яскравим віддзеркаленням соціальної психіки, тому що людська психіка є відкритою динамічною системою.

Вислів «людина - це жива ікона», на наш погляд, можна тлумачити таким чином: соціальна перцепція ікони включає, з одного боку, становлення власне до людини та її сприйняття, а з іншого - ставлення людини до ікони як до Першообразу. Останнє є аспектом сприйняття або несприйняття сакрального, а сприйняття сакрального віддзеркалює рівень духовності в соціумі. Таким чином, ми вважаємо, що сприйняття або несприйняття ікони віддзеркалює важливу роль у формуванні особистості і духовної культури в цілому.

Аналіз першоджерел та наукової літератури показав, що соціальна перцепція ікони в культурно-історичному генезисі досліджена доволі фрагментарно, що свідчить про необхідність досконалішого вивчення цього питання.

Потреба збагнути базові духовні цінності минулого, можливість їхнього реального відродження і функціонування в сучасну епоху визначили цільове завдання даного дослідження.

У другому розділі «Організація та методи дослідження» визначено структуру дослідження та основні етапи його реалізації, обґрунтовано склад та обсяг вибірки, а також сформовано авторський комплекс методів і методик дослідження, до якого увійшов модифікований метод класифікації, який містив методику «конструктивного альтернативізму» (Дж. Келлі). Розроблено й застосовано опитувальник «Самосприйняття через перцепцію ікони» для аналізу соціальної перцепції ікони.

Емпіричне дослідження включало чотири етапи. Під час першого етапу було проведено психолого-історичну реконструкцію сприйняття сакрального образа методом словесно-вербального відбиття за І.Г.Білявським. Також здійснено психолого-історичну реконструкцію опосередкованого сприйняття ікони в художніх текстах вітчизняних авторів (створено класифікацію, виявлено категорії та відповідні підкатегорії класифікації). Згадана психолого-історична реконструкція склала категоріальну базу для інтерпретації чинників сприйняття ікон досліджуваними. На другому етапі емпіричного дослідження був проведений попередній експеримент, під час якого проведено звернення звернулися до ікон XII-XVII ст. Виявлено динаміку співвідношення фігури-фону в композиційній побудові ікон. Проведено класифікацію ікон та апробовано методику відкритого опитування щодо сприйняття її. Звідси визначено комплекс методичного інструментарію для аналізу соціальної перцепції православної ікони в культурно-історичному генезисі. Група експертів провела експертну оцінку чинників сприйняття сакрального об'єкту - ікони. Відповіді статистично оброблено та подано у формі таблиць.

На третьому етапі для реалізації основного завдання - дослідження безпосереднього сприйняття ікони різними групами молоді й визначення ролі ікони в їхньому житті, - розроблено спеціальну модифікацію методу класифікації та застосовано «Модифікаційну методику сприйняття» (тріади Дж. Келлі). Структура четвертого етапу вимагала використання психосемантичного методу. Було розроблено опитувальник «Самосприйняття через перцепцію ікони» - перелік, що містить якості оцінок при сприйнятті іконографічних образів, які відображають моральну сферу. В емпіричному досліджені взяла участь група молодих людей, які знаходяться на другому екзистенціальному етапі особистісного розвитку. Проаналізовано віковий діапазон (16-18 та 28-48 років) групи реципієнтів.

Отримані результати піддавалися первинній (математичній) та вторинній (статистичній) обробці. Застосовано метод факторного аналізу (центроїдний метод). Емпіричне дослідження було спрямовано на виявлення психологічних особливостей безпосереднього сприйняття ікони юнаками й дівчатами в рамках «повсякденної» свідомості, в системі релігійної та традиційної освіти.

В третьому розділі «Аналіз психологічних особливостей соціальної перцепції православної ікони в культурно-історичному генезисі» проведено аналіз у межах історико-психологічної реконструкції соціальної перцепції ікони за творами художньої літератури українських і російських авторів. Здійснено класифікацію сприйняття ролі ікони в житті людини в динаміці - під час змін суспільного життя у минулих сторіччях.

Ікона є яскравим феноменом, дзеркалом епох, що відображує національну самобутність і своєрідність. Аналіз літератури свідчить, що соціальна перцепція ікони й сама ікона зазнали значного впливу не тільки секуляризації петровського часу, але й італійського салонного живопису. Коли дійсний сенс іконічного образу з перебігом часу забувся, це спричинило втрату істинного змісту й призначення ікони. Соціальна перцепція ікони відобразила не тільки глибоку духовну кризу останніх двох сторіч, але й очевидні тенденції духовного ренесансу, свідками якого ми є зараз.

Використовуючи інтроспективний метод (особистий релігійний досвід дисертанта) та обрані взаємодоповнюючі методи, визначено психологічні особливості опосередкованого сприйняття ікони в літературному тексті та розробили відповідну класифікацію.

Дослідження художньої літератури та отримані результати визначили й поставили перед нами мету й завдання емпіричного дослідження, в якому загалом взяла участь 601 людина. З них 545 осіб - у віці від 16 до 18 років
(з традиційною та початковою релігійною освітою), та 56 осіб - у віці від 28 до 48 років, з різних соціальних груп.

У даному розділі проаналізовано емпіричні дослідження психологічних особливостей сприйняття ікони XII-XIX сторіч. Виявлено психологічні особливості сприйняття ікон вказаного періоду групою людей у віці від 28 до 48 років (пілотажне дослідження), в динаміці співвідношення «фону-фігури». Виявлено й подано класифікацію ікон.

Здійснено аналіз емпіричних результатів психологічного сприйняття ікони групою молодих людей з початковою релігійною освітою, а також групою молодих людей - старшокласників загальноосвітніх середніх шкіл. Попередньо було проведено експертну оцінку навантаження кожного отриманого чинника по двох виконаних завданнях з подальшим аналізом. Вивчивши первинний матеріал (рукописні відповіді) реципієнтів, визначено найбільш важливі, на наш погляд, чинники сприйняття ікони, а саме: Ч1 - чинник, який надалі умовно називатимемо «сюжетний»;Ч2 - чинник «емоційний - позитив»; Ч3 - чинник «емоційний - негатив»; Ч4 - чинник «функціональний»; Ч5 - чинник «естетичний»; Ч6 - чинник «конфесійний»; Ч7 - чинник «інтуїтивний»; Ч8 - чинник «гендерний»; Ч9-чинник «не розумію побачену ікону».

До чинника «сюжетний» зараховано всі аргументи-відповіді, які містять ідентифікацію персонажів; до них же віднесено ікони, що зображують певну сцену, тобто ікони дії.

Чинник «емоційний» містить: а) позитивні емоції; б) негативні емоції.

До «функціонального» чинника належать відповіді, які аргументують:
а) що ікона - це медіатор між Людиною й Богом; б) духовний вплив ікон на людину; в) функцію кожної ікони в побуті.

До чинника «естетичний» віднесено всі відповіді - аргументи з акцентом на зображення Лику (Лик Ісуса), на тіло й фігури персонажів; а також із зазначенням стилю й вказівкою на колір, форму, розмір ікони та композиційну побудову.

До «конфесійного» чинника зараховано всі відповіді, які містять точне догматичне й функціональне визначення тієї або іншої групи ікон (наприклад, перед якою іконою треба молитися, перед якою іконою виникає «молитовний настрій», яка тріада ікон демонструє старозавітні й новозавітні події тощо). Також мі включили до даної категорії всі аргументи, що стосуються канонічності або неканонічності тієї чи іншої ікони.

В процесі статистичної обробки, завдяки участі в емпіричному досліджені осіб жіночої статі, ми виявили відповіді, де відчувалася емоційна напруга й почуття тривоги, але при тому мали місце тексти на приклад «...мені так підказує серце». Ми вирішили позначити цей феномен як чинник 7 - «інтуїтивний». Саме серед школярів найбільш яскраво виявився ще один чинник - «гендерний», який ми позначили-Ч8. Це відповіді, де персонажі охарактеризовано з боку їхньої гендерної приналежності, наприклад: «я бачу жінку», «страждальницьке обличчя чоловіка», «вона нагадує мені мою маму». Реципієнти з традиційною освітою саме так характеризували ікони Богоматері, Ісуса Христа й Іоанна Хрестителя. Додатково в групі школярів за результатами другого завдання був визначений ще один чинник - Ч9, якій містить в собі відповіді реципієнтів «не розумію побачену ікону».

Проведено експертну оцінку чинників, а саме: найбільш важливі чинники сприйняття православної ікони апріорно відокремлені під час експертної оцінки відповідей, як у реципієнтів контрольної групі, так і в групі старшокласників.

Група експертів (25 осіб) була обстежена методом інтерв'ю, їхні відповіді були формалізовані за наступною схемою: якщо один з чинників має більшу питому вагу, ніж інший, то коефіцієнту їхнього взаємозв'язку надається значення 1; якщо чинники є рівноважними, то коефіцієнт взаємозв'язку дорівнює 0,5; в іншому випадку він дорівнює нулю (див. табл. 1).

Таблиця 1. Експертна оцінка чинників по двох завданнях, виконаних старшокласниками (юнаками й дівчатами)

СШ	Ч6	Ч1	Ч4	Ч5	Ч7	Ч2	Ч3	Ч8	вага факторів
Ч6	///////	0	0	0	1	0	1	0	0,06
Ч1	1	////////	1	1	1	0	1	0,5	0,19
Ч4	1	0,5	///////	0,5	1	0	1	0	0,13
Ч5	1	0	0,5	///////	1	0,5	1	0,5	0,12
Ч7	0	0	0	0	////////	0	0	0	0
Ч2	1	1	1	1	1	///////	1	1	0,24
Ч3	0	0	0	0	0	0	///////	0	0
Ч8	0	0	0,5	0	1	0	1	///////	0,07
Примітка: Ч1 - чинник «сюжетний»; Ч2 - чинник «емоційний - позитив»; Ч3 - чинник «емоційний - негатив»; Ч4 - чинник «функціональний»; Ч5 - чинник «естетичний»; Ч6 - чинник «конфесійний»; Ч7 - чинник «інтуїтивний»; Ч8 - чинник «гендерний».

Для проведення порівняльного аналізу група молоді з початковою релігійною освітою були розподілена на 2 підгрупи. З числа реципієнтів вибрано групу семінаристів 1 року навчання і групу дівчат з початковою релігійною освітою - випускниці й учениці недільних шкіл.

Порівняльний аналіз отриманих результатів в обох групах подано на рис.1.



Дівчата, які відвідують недільні школи

Семінаристи - юнаки 1-го року навчання

Рис. 1. Порівняльний аналіз чинників сприйняття ікони в групах з початковою релігійною освітою (юнаки / дівчата)

православний ікона сприйняття перцепція

Як бачимо на рис.1, чинник 1 «сюжетний» є найбільш вагомим чинником сприйняття ікони в групі семінаристів і групі дівчат за наслідками обох етапів дослідження. Взагалі критерії відбору в обох групах є ідентичними: це пояснюється одним психологічним віком реципієнтів. На наш погляд, таке явище можна пояснити ще й тим, що переважна більшість учнів семінарії знаходиться на початку свого екзистенціального шляху до Бога.

Разом з тим, можна відзначити, що в сприйнятті ікони дівчатами, на відміну від юнаків-семінаристів, переважає емоційна сфера почуттів. Саме у цій групі вперше було виявлено наявність емоційного позитивного чинника. Це надало можливість виділити в окремий чинник «емоційний» (позитив / негатив) під час оцінки аналізу сприйняття Православної ікони.

Отримані результати серед молоді з традиційною освітою (учнів середніх шкіл) також були піддані контент-аналізу в сполученні з іншими методами, зокрема, з контекстуальним аналізом, який надав можливість разом з індивідуальними ознаками взяти до уваги ознаки контекстів в яких розглядається досліджуваний феномен. Визначено категорії аналізу - найбільш загальні, ключові поняття, що відповідають дослідницьким завданням.

Апріорні результати експертної оцінки чинників ми перевірили статистичним розрахунком (метод факторного аналізу, центроїдний метод).

Результати подано у табл. 2.

Таблиця 2. Вага чинників сприйняття православної ікони

Чинники	Ч1	Ч2 (+)	Ч3 (-)	Ч4	Ч5	Ч6	Ч7
У всіх школярів	0,61	0.63	-0,5	0,59	0,48	0,019	0,57
У юнаків	0,60	0,53	-0,39	0,61	0,39	0,02	0,54
У дівчат	0,59	0.72	-0,63	0,59	0,42	0,03	0,56

З таблиці 2 виходить, що найбільшу вагу мають чинники Ч2, Ч3 - емоційний позитив, емоційний негатив - (0,63) і (-0,5) відповідно. Вага чинника «функціональність» Ч4 дорівнює 0,59. Сюжетний чинник має також істотне навантаження 0,61.

При порівняльному аналізі контрольних груп (семінаристи та група дівчат з недільних шкіл) і групи школярів стає помітним, що їм усім властиві загальні психологічні особливості сприйняття ікони, а саме: виділення чиннику «сюжет» у побачених репродукціях, опис своїх емоцій при сприйнятті, формальне ставлення до розглянутого образа ікони.

Слід відзначити, що цей останній чинник істотно нижчий в групі семінаристів, проте у дівчат з початковою релігійною освітою і школярів ці чинники майже збігаються за вагою: (0,62) та (0,59) відповідно. Така обставина пояснюється, на наш погляд, однаковим психологічним віком досліджуваних реципієнтів, отриманою освітою, де не акцентується релігійний контекст.

Ця теза підтверджується тим, що конфесійний чинник є доволі низьким як у контрольних групах, так і в групі школярів. При текстовому викладенні своїх вражень і сприйняття ікони школярі використовують висловлювання «бачу жінку», «бачу чоловіка», «схожа на маму», тобто, на відміну від вірян, існує гендерний акцент у момент сприйняття.

Слід зазначити, що школярі показують менші знання в галузі релігієзнавства. Яскравою особливістю є виникнення вищезгаданого «гендерного» чинника та чинника 9 «не розумію побачену ікону». Чинник 9 було відзначено при обробці даних іншого завдання (реципієнти мали описати побачені ікони) в групі молодих людей (як дівчат, так і юнаків) з традиційною освітою. Гадаємо, наявність цього чинника відбиває загальний низькій рівень знань в культурному просторі традиційного навчання.

Підсумовуючи здійснений аналіз відповідей молодих людей із традиційною освітою (юнаки та дівчата), зазначимо, що показана вище картина зберігається, проте виявлено деякі відмінності.

Наприклад, вага «функціонального» чинника у юнаків - 0,61 - більша за вагу цього ж чинника у дівчат - 0,59. З іншого боку, у дівчат є вищим чинник «емоційний позитив / емоційний негатив» (0,72 у дівчат та 0,53 у юнаків). Вага «сюжетного» чиннику приблизно однакова в обох групах. Типовість психологічного портрету людини стає особливо помітною при сприйнятті Православних ікон.

При дослідженні взаємозалежності згаданих чинників ми побачили досить високий ступінь їхньої кореляції. Це свідчить проте, що школярі не в змозі визначити найбільш істотних механізмів соціальної перцепції ікони через відсутність певної бази знань. Те ж можна сказати й про контрольні групи - не існує чітких залежностей між чинниками.

Візуалізацію отриманих даних подано на рис. 2.



Примітка:

Размещено на http://www.allbest.ru/

- юнаки-школяри

Размещено на http://www.allbest.ru/

- дівчини-школярки

Размещено на http://www.allbest.ru/

- юнаки-семінаристи

Размещено на http://www.allbest.ru/

- дівчини - учениці недільних шкіл

Рис. 2. Порівняльний аналіз чинників сприйняття ікони в контрольних групах і групах школярів (з точки зору гендерних відмінностей)

Отже, у контрольній групі виявляється очевидна перевага чиннику «сюжетний» та чиннику «емоційний - позитив» (останній переважає в контрольній групі дівчат). Група школярів демонструє превалювання чинників «сюжетний», «емоційний позитив» (превалює у дівчат), наявність чинника «інтуїтивний». Відзначимо відсутність конфесійного чинника у школярів і наявність його в контрольних групах, де більше семінаристів. Досить близький збіг рівнів сприйняття пояснюється, на наш погляд, єдиним психологічним віком реципієнтів. Надалі під час духовного зростання відбувається істотне розходження в психологічному сприйнятті сакрального культу групою релігійних людей. Проведено порівняльний аналіз сприйняття ікон в різних групах з боку гендерного підходу.

На завершальному етапі вперше було проведено психосемантичний аналіз соціальної перцепції ікони серед молоді, що дозволило визначити перцептивний простір ціннісного ставлення молодих людей до світу й до самих себе в цьому світі. Були отримані слова-значення, які дають оцінку ікон - сакральних об'єктів. До простору отриманих чинників було включено оцінювані сакральні образи-ікони, які мають найбільше навантаження, для них було складено відповідний простір конкретних слів - значень. Потім ми зіставили один з одним два семантичних простори.

Можна дійти висновку, що юнаки та дівчата, які отримали освіту поза віронавчальним християнським контекстом, мають вельми непевні уявлення про ціннісні орієнтири християнства та розглядають сакральний образ із позицій традиційної освіти. Цей факт є вирішальним у їхньому виборі. Для школярів із традиційною освітою було одержано чинники Ч1 («Повсякденне уявлення про рай» - на позитивному полюсі, «Повсякденне уявлення про пекло» - на негативному полюсі), та Ч2 - «Самознаходження» на позитивному полюсі, «Самоприниження (самозневага)» - на негативному полюсі. Повторна побудова сполученого семантичного простору дозволила відокремити два чинники Ч1 - «Життя в Бозі / Життя поза Богом, або невір'я у благодать», та чинник Ч2 - «Каяття / Покаяння».

Дані, одержані в контрольній групі (семінаристів та дівчат, що ходять до недільних шкіл), такі: семантичний простір оцінки всієї сукупності іконографічних образів склали два ортогональних чинники: Ч1 «Ідеальний друг» - позитивний полюс, та «Ідеальний ворог» - негативний полюс; Ч2 - «Самоприменшення, або відчуття Співпричетності» - позитивний полюс; «Відчуженість від Бога, беззахисність, сумнів» - негативний полюс.

Семантичний простір образів - ікон із найзначнішим навантаженням склали такі чинники: Ч1 - «Добрий пастир» / «Поганий пастир»; Ч2 - «Заступництво» / «Беззахисність». Зіставивши слова та ікони у вибудованих просторах, можемо дійти висновку, що кожна обрана ікона несе у собі не тільки символічно-метафоричне значення й має глибоке семантичне навантаження, але є «духовним показником», через призму якого вербалізується процес сприйняття сакрального образу в соціумі.

Соціальна перцепція ікони специфічна залежно від вибірки суб'єктів.

а) Сакральний предмет бачать в іконі 50% юнаків 1 курсу семінарії, 17% юнаків - школярів старших класів (з них 87% - з релігійних родин) і 72% дівчат, що відвідують недільну школу;

б) функціональний аспект присутній найзначніше (86%) у дівчат - учениць як недільної, так і загальної школи, та в значно меншій мірі - в обох групах молодих людей чоловічої статі (17 і 11% відповідно);

в) твір мистецтва бачать в іконі 30% юнаків 1 курсу семінарії, 44% старшокласників, як з віруючих, так і невіруючих родин, та 65% дівчат і 35% юнаків.

За рівнем сприйняття:

а) перший рівень (безпосередній) превалював у групі учнів середніх шкіл (76%);

б) другий рівень (вміння розпізнати сюжет і знання про сакральну сутність ікони) - серед дівчат, що відвідують недільну школу (68%);

в) третій рівень був досить низьким у всіх групах і ніде не перевищував 7%;

г) четвертий рівень (через релігійні переконання) зустрічався з вірогідною частотою в групі учнів 1 курсу семінарії (81%).

ВИСНОВКИ

1. Систематизація понять про ікону в релігійно-філософських здобутках та отримана класифікація приводить до її сприйняття як образа (слова, знака, символу), що дозволяє трактувати ікону в аспекті психології релігії як медіатор (посередник) між людиною й Богом.

2. Розроблено та апробовано комплекс психометрично обґрунтованих методик, який включає модифіковану методику класифікації за Дж. Келлі, та апробовано авторський опитувальник «Самосприйняття через перцепцію ікони», розроблений на основі психосемантичного підхіду В.Ф. Петренко, завдяки якому виявлено ціннісні орієнтирі підростаючої молоді в другому етапі екзистенціального періоду розвитку особи. Створено підхід до багаторівневої й багатофункціональної структури соціальної перцепції ікони особистістю.

3. Аналіз опосередкованого та безпосереднього соціального сприйняття ікони в культурно-історичному генезисі виявив, що простежується чіткий зв'язок із сприйняттям ікони письменниками минулих епох, які вкладали у персонажів художніх творів сприйняття ікони як сакрального об'єкта й посередника. Спостерігається поступова зміна ролі ікони від рівня витвору мистецтва й предмета інтер'єра до повного зникнення й згадування про неї в українській і російській літературі на протязі ХХ століття. Розроблено класифікацію опосередкованого сприйняття ікони на матеріалі художньої літератури.

4. Аналіз результатів дослідження психологічних особливостей соціального сприйняття ікони різними групами досліджуваних із традиційною й релігійною освітою виявив, що соціальна перцепція ікони є багатоплановим і багаторівневим психологічним феноменом.

Перший рівень сприйняття ікони - безпосередній: сприйняття досі невідомого об'єкта, без розуміння того, що зображено на ньому, як зображено і який зміст має це зображення; тобто безпосередня реакція на композицію, колір, тло й співвідношення фігури - тла; другий рівень сприйняття - вміння розпізнати сюжет і знання про сакральну сутність цієї ікони, причому сюжет може розпізнаватися досить приблизно; третій рівень - естетичний, де людина розуміє сюжет, може знати історію, зіставити кілька ікон даного сюжету, професійно оцінити композицію, але не має релігійних переконань, і для неї ікона є не більш ніж предметом мистецтва, в якому вона обізнана;четвертий рівень - сприйняття ікони на тлі релігійних переконань або їхньої відсутності. Позитивний рівень - у випадку, якщо мова йде про православного християнина; негативний рівень, якщо мова йде про парафіянина протестантської церкви, який вважає шанування ікон ідолопоклонством; або якщо людина дотримується атеїстичних поглядів.

Емпіричне дослідження показало, що психологічне сприйняття ікон пов'язане з загальним рівнем культури та з усвідомленням релігійної традиції як невід'ємної частини моральних цінностей.

5.На підставі отриманих результатів запропоновано практичні рекомендації педагогам і практикуючим психологам:

- включити дисципліну релігійної освіти в учбовий план на факультативній основі;

- орієнтувати дітей на моралні (релігійні) цінності;

- ознайомити з іконографією в межах спеціального факультативу для розуміння мови і змісту ікони.

Ми вважаємо, що розвиток образно-метафоричного мислення є необхідним для опанування системної ієрархії цінностей в соціумі. Повноцінна система духовно-морального виховання в школі, з нашого погляду, неможлива без взаємозв'язків із системою додаткової освіти - залучення й співробітництва із священнослужителями Православної конфесії.

Потрібно працювати з родиною: результати дослідження наочно показали, що у процесі психокорекції учнів обов'язково слід зважати на конфесійні установи як дітей, так і їхніх родин. Необхідною є спільна робота школи та шкільних психологів з установами додаткової освіти, зокрема, з недільними православними школами; утворення психологічних служб та спілкування з православними психотерапевтами та психологами. Формування духовно-морального навколишнього середовища має відбуватися на державному рівні.

Соціальна перцепція ікони маніфестує ставлення до сакрального в сучасному суспільстві. Наукове сприйняття ікони дозволяє нам дослідити установки особистості та морально-ціннісні орієнтири сучасності з точки зору психологічної науки.

Перспективи дослідження полягають у здійсненні геронтологічного аналізу психологічних особливостей соціальної перцепції православної ікони (на прикладі осіб періоду пізньої зрілості та старості).

СПИСОК ПРАЦЬ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Данилова Е.С. Соотношение фона и фигуры при восприятии в древнерусских иконах XII-XVII вв./Е.С.Данилова // Наука і Освіта. -Одеса. - 2002. - № 3- 4. - С.14-16.

2. Данилова Е.С. Икона медиатор в психологии религии/Е.С.Данилова,
А.А. Ханонкин // Наука і Освіта. - Одеса. - 2000. - № 3 - 4. - С.27- 30.

2. Данилова Е.С. Психологические особенности восприятия древнерусских икон XII-XVII вв. / Е.С.Данилова// Виховання і культура. Міжнародний науково-практичний журнал. - Одесса. - 2003 № 1-2 (3-4). - С. 33-35.

3. Данилова Е.С. Психологические факторы восприятия иконы в русской художественной литературе XIX-XX вв. / Е.С.Данилова// Наука і Освіта. - Одеса. - 2001. - № 3 - 4.- С.139-41.

4. Данилова Е.С. «Социальная перцепция» православной иконы в историческом генезисе через призму украинской литературы / Е.С.Данилова// Социальні технології: актуальні проблеми теорії та практики: міжвузівський зб. наук. праць. - Одеса. - 2008. Вип. 39 - 40. - С.202-204.

5. Данилова Е.С. Икона медиатор/ Е.С.Данилова// Історія та сучасність Християнства. Матеріали міжнародної наукової конференції, присвяченої 2000-річчю Різдва Христова. - Одеса. - 2001. - С.166-168.

6. Данилова Е.С. Икона медиатор в психологи религии / Е.С.Данилова// «Синергетика» - Центр «Время и мысль». - Одесса. - 2002 (8). - № 1. - С. 23-24. - 2002 (9). - №2. - С. 17-18.

7. Данилова Е.С. Психологические особенности восприятия древнерусских икон XII-XVII вв. (експериментальні дослідження) / Е.С.Данилова// Вісник Харківського Національного університету ім. В.Н. Каразіна. - Харків.- 2003. - № 599. - С.84-86.

8. Данилова Е.С. Икона - как психотерапевтический эффект против суицида. «Суицид - зеркало общества» / Е.С.Данилова // Спец. випуск матеріали конференції пам”яті професора Білявського І.Г.// Наука і Освіта. - Одеса. - 2004. № 3. - С.52- 54.

9. Данілова О.С. Людина - «Жива Ікона»/О.С.Данилова// Вісник Одеського національного університету ім.. І.І. Мечникова. - Одеса. -2006. Т.11. Вип. 11. Психологія. - С.4-8.

10. Данілова О.С. «Соціальна перцепція» ікони - індикатор духовності (експериментальні дослідження) /О.С.Данілова // Вісник Одеського Національного університету ім. І.І. Мечникова. - Одеса. - 2007. - Т. 12. Вип. 16. Психологія. - С.4-6.

12. Данілова О.С. Психологичні особливості соціальної перцепції ікони серед молоді (емпіричне дослідження скрізь призму гендерного підхіду) / О.С.Данілова // Вісник Одеського національного університету
ім. І.І. Мечникова. -Одеса.-Т.14. Вип.14. Психологія. - С.7- 9.

АНОТАЦІЇ

Данилова О.С. Психологічні особливості соціальної перцепції ікони в культурно-історичному генезисі. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук за спеціальністю 19.00.01. - загальна психологія, історія психології. Одеський національний університет імені І.І. Мечникова, Одеса, 2010.

Актуальність дослідження пов'язана з необхідністю відродження архетипічних складових слов'янської культурної цілісності та розробки нових аспектів самосприйняття особистості через сакральний об'єкт.

Проаналізовано низку текстів художніх творів вітчизняних авторів, розглянуто основні концепції провідних літературознавців і психологів, запропоновано класифікацію. Здійснено системний аналіз психологічних аспектів соціальної перцепції ікони в історичному генезисі. Застосовано модифіковану методику класифікації за Дж. Келлі та психосемантичний підхід за В.Ф. Петренко. Експериментальні результати опрацьовано за допомогою стандартної статистичної обробки й методу факторного аналізу. Виявлено психологічні особливості сприйняття Православної ікони також з точки зору гендерного підходу. Розроблено механізм для вивчення соціальної перцепції сакрального мистецтва. Вперше виявлено багаторівневу соціальну перцепцію ікони як безпосереднього сприйняття сакрального культового об'єкту в межах повсякденної свідомості серед молодіжних груп України.

Аналіз результатів з погляду психолого-історичної реконструкції та соціальної перцепції ікони дає змогу стверджувати, що в соціумі існує тенденція духовного пробудження, особливо помітна серед молодих людей, що отримали світську освіту. Зокрема ікона несе в собі не тільки символічно-метафоричне значення, але має глибоке семантичне смислове навантаження. Розроблено рекомендації для педагогів та психологів.

Ключові слова: соціальна перцепція ікони, ікона-медіатор, факторний аналіз, контент-аналіз.

Данилова Е.С. Психологические особенности социальной перцепции в культурно-историческом генезисе. - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата психологических наук по специальности 19.00.01. - общая психология, история психологии. - Одесский национальный университет им. И.И. Мечникова, Одесса, 2010.

Значение культурологической составляющей в воспитании молодого поколения повышается. Актуализируются проблемы смысла бытия, ценностных ориентаций у молодежи. В то же время наблюдается снижение авторитета духовных знаний в современном социуме. Необходимость показать архетипические составляющие славянской культурной целостности, потребность понять базовые духовные ценности прошлого, возможность их реального возрождения и функционирования, отсутствие исследований этого феномена на молодежной выборке и определили актуальность проведенного исследования психологических особенностей опосредствованного и непосредственного восприятия иконы - культового объекта Православия - в современных молодежных группах. Дополнительный актуальный аспект составляет принятие ценностных ориентиров, играющих важную роль в формировании личности. Социальная перцепция иконы особенно ярко демонстрирует этико-моральные ценности и установки личности.

Проанализирован ряд текстов художественных произведений отечественных авторов, рассмотрены основные концепции ведущих литературоведов и психологов, разработана классификация «Опосредованного восприятия иконы в художественной литературе». Осуществлен системный анализ психологических аспектов социальной перцепции иконы в историческом генезисе. В процессе исследования использовались модифицированная методика восприятия и психосемантический подход. Эмпирические результаты обработаны с помощью стандартных статистических методов.

Выявлены психологические особенности восприятия Православной иконы с учетом гендерного подхода. Разработан механизм для изучения социальной перцепции сакрального искусства. Впервые выявлены особенности многоуровневой социальной перцепции иконы как непосредственного восприятия сакрального культового объекта в рамках повседневного сознания в молодежных группах.

Полученные результаты проанализированы с точки зрения психолого-исторической реконструкции и социальной перцепции иконы, что позволило сделать вывод об имеющейся тенденции в социуме духовного пробуждения среди молодых людей, получивших светское образование (на втором этапе экзистенциального периода - в поиске ценностных ориентаций). Исследование показало, что психологическое восприятие икон связано как с общим уровнем культуры, так и с осознанием религиозной традиции как неотъемлемой частью нравственных ценностей.

На основании полученных результатов разработаны практические рекомендации для педагогов и практикующих психологов.

Ключевые слова: социальная перцепция иконы, икона-медиатор, факторный анализ, контент-аналіз.

E.S. Danilova. The psychological properties of an icon's social perception in the historical genesis. - Manuscript.

The dissertation on the receipt of scientific degree of candidate of psychological sciences after specialty 19.00.01. - general psychology, history of psychology. - Odessa national Mechnikov university, Odessa, 2010.

The existing realities show the decrease in the authority of the spiritual knowledge by the modern society, and for this reason it was actual to offer the empiric research of the psychological features of the mediate and direct perceptions of an icon - the cult object of Orthodoxy in the modern youth groups. In this connection there is a necessity to show the archetype components of the Slavic cultural integrity, having addressed to its spiritual sources, i.e. to the vital bases, as in our opinion an icon is a mirror of human soul, and the social perception of the icons is a mirror of epoch. The requirement to understand the base cultural wealth of the past, the possibility of their real revival and functioning in the present life situations, the absence of this phenomenon researches on youth sample also has defined an urgency of the carried out research. The social perception of the icons bares the ethically-moral values and installations of the person. The acceptance of these valuable reference points which bears in itself the icon image, plays the important role in the person formation, makes the additional actual aspects of the our researches.

The received results are analyzed from the point of view of the psychology-historical reconstruction and the icon social perception. It has allowed obtain the conclusion, that in the society the tendency of spiritual awakening among young men who have received a secular education (at the second stage of the existential period - the search of valuable reference life-points) takes place.

The empiric research stated that the psychological perception of the icon is connected through the general cultural level of the society and with the religious traditional realization as the part of the human moral values.

Keywords: the icon social perception, an icon as the mediator, the factor analysis, the content analysis.

Размещено на Allbest.ru