Діагностика та прогнозування професійної придатності до діяльності поїзних диспетчерів

Размещено на http://www.allbest.ru/

Вищий навчальний заклад університет економіки та права «Крок»

УДК 159.9:33(075.8)

Діагностика та прогнозування професійної придатності до діяльності поїзних диспетчерів

19.00.10 - організаційна психологія; економічна психологія

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук

Філатова Ірина Василівна

Київ 2010

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Науково-дослідному інституті проблем військової медицини ЗС України

Наукові керівники

доктор медичних наук, професор ВАРУС Василь Іванович, Науково-дослідний інститут проблем військової медицини Збройних Сил України, начальник (м. Ірпінь);

доктор технічних наук БУРОВ Олександр Юрійович, Інститут обдарованої дитини Національної академії педагогічних наук України (м. Київ), заст. директора з наукової роботи (м.Київ).

Офіційні опоненти:

доктор психологічних наук, професор КАРАМУШКА Людмила Миколаївна, Інститут психології ім. Г. С. Костюка АПН України, лабораторія організаційної психології, завідувач (м. Київ);

кандидат психологічних наук, доцент КИРИЛЕНКО Таїсія Сергіївна, Київський національний університет імені Тараса Шевченко, кафедра загальної та організаційної психології, доцент, заслужений працівник освіти України (м. Київ).

Захист відбудеться „ 15 ” жовтня 2010 року о 15 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К.26.130.02 в Вищому навчальному закладі «Університеті економіки та права «КРОК» за адресою: 03113, м. Київ, вул. Лагерна 30-32, кім. 245

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Вищого навчального закладу Університет економіки та права «КРОК»

Автореферат розісланий „_11__” вересня 2010 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради, кандидат психологічних наук В.Є. Шевченко

психологічний професійний диспетчер продуктивність

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність дослідження. Відповідно до прийнятої стратегії забезпечення перевезень залізницями України на період до 2020 р. передбачається збільшення інтенсивності потоків перевезених пасажирів і вантажів, значне підвищення їх швидкості. Водночас в Україні із залізничним транспортом пов'язано близько 1500 подій за рік різного ступеня важкості. Як і в інших галузях, значна частина цих подій (70%) зумовлена помилковими або несвоєчасними діями персоналу, який управляє переміщенням рухомого складу, в тому числі поїзних диспетчерів. Тому питання професійного психологічного добору фахівців операторського профілю не втрачають актуальності (Ю.І. Кундієв, 1995; В.Б. Панкова та ін., 1995; О.В. Герасимов, 1996; М.А. Ларцев, 1996; Mc. Donald N. at all, 1997; М.В.Макаренко, 2007; В.В. Кальниш, 2004; О.Ю. Буров, 2006; А.В. Швець, 2007, 2008), в тому числі на залізничному транспорті (В.М. Самсонкін, 2002, 2007).

Проте незважаючи на велику увагу до цього питання та значні результати, отримані у попередні роки, існуючі системи профвідбору для залізничного транспорту залишаються недостатньо ефективними (В.М Самсонкін., 2010). Причина цього полягає у невідповідності вибору психологічних та психофізіологічних показників, нормованих чинними регламентуючими документами (Наказ Держкомохороннагляд і Мінздрав України від 22.09.1994 р. № 263/121 «Перелік робіт, де є необхідність професійного відбору»), сучасним даним наукових досліджень й практики (недостатня точність прогнозу профпридатності індивіда до операторської праці).

Важливою умовою подолання цього протиріччя є забезпечення надійності і точності прогнозу професійної придатності претендента на посаду диспетчера, яке полягає як у здатності надійно та ефективно виконувати свої посадові обов'язки, так і адаптуватися до вимог професії, раціоналізувати умови праці, підвищувати безпеку діяльності, зберігати необхідний рівень здоров'я (Л.С. Нерсесян, 1997; В.А. Капцов та ін. 1999; В.І. Варус 2001; С.Д. Максименко, 2002; П.Я. Пригунов, 2004). Суттєві методологічні та практичні результати підвищення ефективності організації таких умов діяльності можуть бути отримані з використанням розробок у сфері організаційної психології останніх років (Г.В. Суходольський, 2004; Л.М.Карамушка, 2009), психології та психофізіології розумової діяльності операторського типу (В.О. Бодров, 1984; Eissffeldt, H., 1995; М.В. Макаренко, 1996, 2007; Carretta, T.R.; Ree, M.J., 2000; В.М. Самсонкін, 2002; В.В. Кальниш, А.І. Єна, 2004), нових методів побудови моделей прогнозу професійної придатності (В.І.Варус, 2004).

Важливим завданням багатьох досліджень виступає вибір інформативних професійно важливих якостей. Проте незважаючи на розробленість питання індивідуально-психологічних властивостей людини (Б.М. Теплов, 1957; А.М. Зингерман и др., 1974; В.А. Трошихин, 1978; М.В. Макаренко, 2001; Л.Н. Собчик, 2002), застосування цієї групи показників у прогнозуванні професійної придатності обмежується оцінюванням темпераменту з подальшою якісною інтерпретацією на основі досвіду дослідника (Б.В. Овчинніков та ін., 2003). Водночас, практично значущі кількісні оцінки таких показників у професійному відборі не використовуються, незважаючи на той факт, що у них відбиваються інтегральні властивості нервової системи людини, які можуть бути більш сталими і валідними щодо вимог операторської професії і, відповідно, більш інформативними.

Таким чином, тема дисертаційного дослідження зумовлена соціальною значущістю професійного відбору поїзних диспетчерів, недостатньою науковою та відповідною практичною розробленістю цієї проблеми.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження ґрунтується на результатах досліджень, виконаних автором у рамках держбюджетної науково-дослідної теми «Автоматизована експертно-діагностична система медичного відбору осіб для служби в Збройних Силах України», шифр «Рекрут» (№ держреєстрації 0103U003298), виконаної в НДІ проблем військової медицини ЗС України: досліджень на Донецькій залізниці; є фрагментом науково- дослідної роботи «Акмеологічні основи та психологічні особливості становлення професіонала» (№ держреєстрації 0106U012475), що виконувалиася на кафедрі психології ВНЗ Університету економіки та права «Крок».

Мета і завдання дослідження. Метою є розробка методів психологічної діагностики та прогнозування професійної придатності людини до діяльності поїзних диспетчерів.

Для досягнення поставленої мети були визначені наступні завдання.

Завдання дослідження.

1. Провести аналіз теоретико-методологічних підходів до проблеми професійної придатності поїзних диспетчерів.

2. Дослідити вплив психологічного типу індивіда на надійність і продуктивність операторської діяльності.

3. Визначити залежність між психотипологічними факторами людини та успішністю операторської праці.

4. Визначити критерії професійного добору претендентів до операторської діяльності поїзних диспетчерів на основі психологічної типології.

5. Розробити моделі прогнозування професійної придатності диспетчерів залізничного транспорту.

Об'єкт дослідження - професійна діяльність поїзних диспетчерів.

Предмет дослідження - психологічні особливості діагностики та прогнозування професійної придатності до діяльності поїзних диспетчерів.

Методи дослідження. Для вирішення поставлених завдань було використано такі методи: теоретичні (порівняльний аналіз ефективності та обмежень існуючих методів на базі опублікованих наукових і практичних даних, а також нормативно-правової літератури); емпіричні (моделювання професійної роботи поїзних диспетчерів; експертні оцінки професійної придатності; експериментальні психологічні і психофізіологічні дослідження операторської діяльності в лабораторних умовах та в умовах виробництва; психологічне тестування, апаратні методи реєстрації фізіологічних параметрів); методи математичної статистики (кореляційно-регерсійний, факторний, дискримінантний аналізи).

Наукова новизна отриманих результатів. Результати дослідження дозволили вперше: а) розробити методику кількісної оцінки виразності психотипу індивіда; б) розробити метод визначення та відбору інформативних професійно важливих психологічних якостей поїзних диспетчерів; в) довести існування загальних професійно важливих психотипологічних якостей, необхідних для виконання операторської роботи когнітивного та психомоторного виду, як у добровольців, так і професійних поїзних диспетчерів; г) довести, що висока надійність моделей оцінки профпридатності диспетчерів досягається за умови використання не тільки психофізіологічних показників, які рекомендуються діючою нормативно-методичною документацією, але й психологічних показників типології особистості.

Подальшого розвитку набули методики виявлення оптимальних характеристик лінійних множинних регресійних моделей для оцінки профпридатності поїзних диспетчерів за умови побудови моделей на малих вибірках. Поглиблено уявлення щодо зв'язку психотипу з професійною придатністю до операторської праці.

Теоретичне значення роботи полягає у тому що: а) розкрито і поглиблено наукові уявлення про психологічні засади якісної та кількісної міри зв'язку психологічного типу з професіонально важливими якостями оператора-диспетчера; б) розроблено метод пошуку інформативних психологічних професійно важливих якостей поїзних диспетчерів, який полягає у виявленні серед показників виконання психологічних тестів таких, що мають найбільш високу та стійку кореляцію з інтегральним показником - групою професійної придатності; в) виявлено, що психологічний тип є загальною професійно важливою якістю, яка впливає на успішність виконання операторської діяльності когнітивного і сенсомоторного виду як професійними поїзними диспетчерами, так і не операторами; г) підтверджено, що висока надійність моделей прогнозу профпридатності диспетчерів досягається за умови використання не тільки психофізіологічних показників, які рекомендуються діючою нормативно-методичною документацією, але й психологічних показників типології особистості.

Практичне значення отриманих результатів. На основі проведених досліджень отримані інструментальні (розроблено методики: психофізіологічних досліджень діяльності поїзних диспетчерів; аналізу професійно важливих якостей операторів; кількісної оцінки міри виразності психотипологічних властивостей індивіда; встановлено структуру й параметри оптимальних моделей прогнозу профпридатності поїзних диспетчерів) та прикладні (визначено структуру інформативних психологічних і психофізіологічних показників, які визначають успішність професійної діяльності поїзних диспетчерів) результати.

Результати дисертаційного дослідження впроваджені в діяльність ДП «Донецька залізниця» (довідка про впровадження від 01.06.2010 р.), Військово-медичного клінічного центру Центрального регіону МО України (довідка від 26.05.2010 р.) та включені в цикл лекцій Інституту психології та соціально-політичних наук Київського Міжнародного університету «Україна» (довідка від 03.06.2010 р.).

Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійною науково-дослідною роботою. У публікаціях, які написанні у співавторстві, авторові належать: у [а1] - методичне забезпечення дослідження, у [б2,б3] - методика та результати експериментального дослідження, у [в1,в3,в4] - проведення експериментального дослідження, аналіз отриманих результатів.

Апробація результатів дослідження. Основні результати роботи доповідалися і обговорювалися на наступних наукових конференціях: ІІ Всеукраїнській науково-практичній конференції «Актуальні проблеми психології діяльності в особливих умовах» (м. Київ, 2007); VI Міжнародній науково-методичній конференції «Безпека життя і діяльності людини - освіта, наука, практика» (м. Київ, 2007); 5-ій Міжнародній конференції «Психологія й ергономіка. Єдність теорії й практики», (м. Тверь, РФ, 2007); Applied Ergonomics International 2008 and the affiliated HAAMAHA 2008 conference, (Las Vegas, USA, 2008); XXIX International Congress of Psychology (Berlin, German, 2008); IV Міжнародній науково-практичній конференції «Психологічні технології в екстремальних видах діяльності», (м. Донецьк, 2008); І-ій Міжнародній науковій конференцій «Людський фактор у транспортних системах» (ЧФТС 2008), науково-практичній конференції “Психологічне забезпечення професійної діяльності працівників залізничного транспорту України” (м. Київ, 2010).

Публікації. Основні результати дисертації опубліковані в 12 наукових працях (4 самостійно), у тому числі 3 - у спеціальних виданнях, рекомендованих ВАК України, 8 тез доповідей, а також монографія.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, 3 розділів, висновків, додатків, сприску використаних джерел та рекомендацій. Основний текст викладено на 177 сторінках. Список використаних джерел містить 194 найменувань, з них 27 - іноземною мовою. Дисертація ілюстрована 42 таблицями і 28 малюнками. Додатки наведено на 7 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Вступ містить обґрунтування актуальності теми, визначення об'єкту і предмету дослідження, сформульовано мету і завдання дослідження, наукову, теоретичну та практичну значущість одержаних результатів, особистий внесок автора, а також наведені дані щодо апробації та впровадження результатів.

У першому розділі роботи - «Теоретико-методологічні основи дослідження професійної придатності» - висвітлено стан вивчення досліджуваної проблеми, проаналізовано основні підходи до професійного добору операторів, вибору інформативних психологічних та психофізіологічних показників професійної придатності людини до професії поїзного диспетчера. Особливу увагу приділено аналізу психологічних професійно важливих якостей, методам оцінювання та прогнозування професійної придатності. Зокрема, аналіз проведено у таких напрямах: психотипологічні класифікації та види операторської праці, психологічні проблеми, напрямки, критерії та принципи професійного добору операторів, основні напрямки професійного добору, принципи й критерії професійного добору, психомоторна, перцептивна, когнітивна операторська діяльність і типологічні особливості людини, методи досліджень і побудови класифікацій психологічної типології, методи досліджень при проведенні професійного добору.

Показано, що основною категорією операторської праці є діяльність, теорія якої базується на працях Л.С. Виготського і О.Н. Леонтьєва. Суттєве значення для формування професійного рівня оператора мають спеціальні здібності людини, механізми формування яких розкриті у працях Б.Ф. Ломова, Н.П. Бехтерєвої, В.Н. Мясищева, Ю.П. Пономаренко, В.О. Бодрова, М.В. Макаренка та ін. Становлення професійних умінь є результатом дії психофізіологічних механізмів адаптації людини до специфічних умов діяльності операторського виду, обмеження яких ведуть до необхідності проведення професійного добору на основі оцінювання психологічних та психофізіологічних особливостей людини.

Проведено аналіз методів оцінки працездатності оператора. Відмічено, що визнані методи, які застосовуються, базуються на суб'єктивних тестах і реєстрації фізіологічних параметрів діяльності, можуть бути достатньо точними для опису поточного стану, але мають низьку інформативність з точки зору прогнозу загальної працездатності людини. Психофізіологічні показники, які повинні використовуватися для профвідбору згідно чинних нормативних документів, не забезпечують необхідної точності прогнозу. Водночас потенціал показників психологічної типології не використовується у задачах професійного відбору у повною мірою, незважаючи на достатню вивченість цього поняття та наявність розвиненої системи класифікації психотипології. Встановлена відсутність на часі опублікованих даних щодо профвідбору до професії поїзного диспетчера.

У другому розділі - «Організація, програма, обсяг та методики дослідження» - вирішено завдання розробки методичного апарату дослідження та аналізу психологічної та психофізіологічної відповідності оператора вимогам праці на етапі професійного відбору. Наводиться опис методичного забезпечення експериментальних досліджень, до якого входять: організація та обсяг експериментального дослідження, методи й засоби проведення первинного психологічного професійного відбору операторів, методика психологічного тестування операторів, вибір критеріїв професійної придатності операторів, методика аналізу експериментальних даних профпридатності операторів.

Визначено об'єкт, обсяг і структуру експериментальних досліджень. Дослідження виконували у два етапи: 1) лабораторні дослідження на двох групах добровольцях (44 чоловіки, 22-35 років), в яких перевірялась ефективність методики дослідження та вибору інформаційних психологічних показників когнітивної діяльності; 2) обстеження поїзних диспетчерів (46 осіб - чоловіки й жінки, 22-40 років) на робочих місцях за тією ж самою методикою, що і у лабораторних дослідженнях.

Мета вибору таких груп обстежуваних - порівняти прояв професійно важливих якостей у працівників залізничного транспорту та непрофесійних операторів; виявити специфічні та загальні психологічні якості, необхідні для виконання діяльності когнітивного типу, характерної для операторських професій.

Дослідження базувалися на ідеях В.О. Бодрова та О.В. Герасимова, які використовують поняття «група професійної придатності» як критерій визначення відповідності людини вимогам операторської професії. З метою вибору інформативних показників для профвідбору використовували такі методики: визначення структури особистості за стандартизованим методом дослідження особистості (СМДО), визначення структури інтелекту (ТСІ); кольороасоціативний тест Люшера (метод парних виборів); оцінки сили та функціональної рухливості нервових процесів; визначення психотипів за Майєрс-Бріґс.

Розроблення критеріїв професійної придатності до когнітивної діяльності проводили у дослідженнях з використанням таких тестів: на короткочасну пам'ять, перцептивного (пошук пропущеної цифри) та когнітивного (логіко-комбінаторного) тестів. У всіх тестах реєстрували час розв'язання кожного завдання в мілісекундах, правильну (очікувану) і реально введену відповіді.

В якості показників фізіологічної «ціни» діяльності й стану людини реєстрували частоту пульсу HR і артеріальний тиск (систолічний АДсист, діастолічний АДд) за допомогою кардіомонітора «Сольвейг». Показники реєстрували протягом 10 хв до початку виконання тестів (фон) і 10 хв після закінчення (відновлення).

Методика дослідження передбачала експерименти з різним тестовим навантаженням: тренувальний експеримент Е1 (60 хв), у якому обстежуваний ознайомлювався з динамічними тестами й виконував тести СМДО, оцінювання структури інтелекту, типології, а також вихідного рівня стресу й працездатності (у випадку підвищеного рівня стресу тестування переносили на інший день); зі змінним тестовим навантаженням Е2 (160 хв); з постійним навантаженням (160 хв): Е3, Е4 і Е6 - фіксований темп, що розраховується як середній за результатами виконання відповідного тесту в Е2, Е5 - вільний темп («авто-темп»). Для цієї серії експериментів сформовано групу U. Група R добровольців з 27 чоловік виконувала ті самі тести, але темп був протилежним: в Е3, Е4 і Е6 - вільний, в Е5 - фіксований.

У ході дослідження здійснювалася перевірка варіативності психофізіологічних показників, що реєструвалися під час виконання когнітивного й перцептивного тестів, у часі під впливом інфрадіанних ритмів різного походження. З цією метою була розроблена схема досліджень, що передбачає участь добровольців у експериментах з інтервалом 1 тиждень ± 1 день з метою урахування впливу інфрадіанних ритмів (30±10 днів) на психофізіологічні (ПФ) особливості регуляції розумової діяльності, але з виключенням впливу тижневих ритмів. Експерименти з постійним навантаженням кожний обстежуваний проходив тієї самої фази доби для усунення циркадного ефекту.

У ході дослідження досліджуваним пропонувалося під час роботи за відеомонітором комп'ютера в режимі моделювання операторської діяльності виконати тести - на суб'єктивне відчуття часу Т3 на початку і в кінці модельованої діяльності, на ранжирування цифр у порядку збільшення Т6 та у порядку зменшення Т9, на пропущену цифру Т1, тест САН (самооцінка-активність-настрій) Т4. Одночасно реєстрували фізіологічні параметри: тривалість RR-інтервалів ЕКГ (вводилася безперервно в комп'ютер), артеріальний тиск АДс систоли, АДд діастоли і пульсове АДп. Продуктивність операторської діяльності розраховували за формулою:

W = N / T_сер * 100 (1)

де: W - продуктивність (мс^-1), Т_сер - середній час виконання тесту (мс), N - частка правильно виконаних завдань, (%).

Диспетчери проходили обстеження у скороченому варіанті: експерименти Е1 та Е5 (тривалістю 60 хв.).

Обсяг вибірки дослідження склав: у лабораторних умовах - 44 обстежених у 6 експериментах (загальною тривалістю 860 хв.); у виробничих умовах - 46 обстежених у 2 експериментах (загальною тривалістю 180 хв.). Таким чином, загальний обсяг дослідження - 768 години обстеження, за результатами якого створено базу даних, що містила 69 безпосередніх та розрахункових психологічних та психофізіологічних показники по кожному обстеженому.

Методика аналізу даних дослідження ПВЯ операторів включала: варіаційну статистику фізіологічних показників і показників виконання психологічних тестів - розрахунок середніх значень, коефіцієнтів варіації, коефіцієнтів асиметрії й ексцесу; множинний кореляційний аналіз психофізіологічних показників; факторний аналіз; дискримінантний аналіз; регресійний аналіз і побудова регресійних моделей профпридатності.

У третьому розділі - «Вплив психологічного типу на надійність і продуктивність діяльності поїзного диспетчера - наведено результати розроблення та використання методики виявлення професійно важливих якостей та побудови моделей прогнозу профпридатності. Виконання цих завдань проведено у таких напрямках: професіографічне дослідження діяльності «поїзного диспетчера», проектування експериментальних досліджень, порівняльний аналіз ефективності діяльності та інтелекту поїзних диспетчерів у різних психологічних типів, динаміка ефективності й надійності праці під час монотонній діяльності, суб'єктивний контекст діяльності поїзних диспетчерів, дослідження впливу психологічного типу на показники діяльності поїзного диспетчера, аналіз психологічних професійно важливих якостей операторів залізничного транспорту та їх вираження у різних психотипів, дослідження типологічних властивостей за допомогою регресійних моделей.

З метою уточнення особливостей формування психологічних і психофізіологічних професійно важливих якостей залізничних диспетчерів проведено професіографічний аналіз діяльності цього виду операторів. Встановлено, що професія залізничного диспетчера відноситься до виду оператора-спостерігача, основним завданням якого є координація роботи певної кількості виконавців, які можуть перебувати на значних відстанях один від одного, з метою забезпечення своєчасного й точного виконання заздалегідь складеного плану роботи, ведення технологічного процесу. Важливою особливістю цієї роботи є те, що диспетчери мають справу не з реальним об'єктом керування, а з його оперативним образом, і керування відбувається на основі концептуальної моделі технологічного процесу. Внаслідок цього інформація вимагає уявного декодування, тобто має істотну когнітивну складову. Операціональна напруженість праці диспетчера визначається щільністю потоку інформації, що сприймається протягом робочого дня, з урахуванням темпу й рівномірності надходження інформації, а також співвідношення корисних і другорядних повідомлень.

Таким чином, основне навантаження в процесі роботи поїзного диспетчера припадає на вищу нервову діяльність, зоровий і слуховий аналізатори, а також когнітивні функції. Поєднання великого нервово-емоційного навантаження з недетермінованим характером надходження завдань викликає перенапруження нервових процесів. Поєднання різнопланових і різнорівневих психофізіологічних якостей веде до формування узагальнених, типологічних якостей диспетчера, які й формують професійну придатність індивіда до даного виду операторської праці

Порівняльний аналіз ефективності діяльності й інтелекту диспетчерів у різних психологічних типів проводили виходячи з того, що традиційний підхід до оцінки типології індивіда за методикою Майєрс-Бріґс (як найбільш популярною і масовою) базується на оцінці переважаючих ознак в «альтернативній» парі з 4 двійкових критеріїв: екстраверсія Е -інтроверсія I, мислення T -- переживання F, сенсорика S - інтуїція N, думка J - сприйняття P. Однак типологічні ознаки не є виключно біполярними («так»-«ні»). Таким чином, кожний індивід може проявляти одночасно обидві «альтернативні» типологічні ознаки, але міра їх виразності може бути різною. Центральне положення на такій осі відповідає врівноваженості індивіда за даною альтернативною парою типів, що означає його «збалансованість». Такий тип називали «змішаним».

Кількісну міру виразності зазначеної психічної функції підраховували як суму позитивних відповідей на ствердження, що пропонується оцінити досліджуваному відповідно до методики. З метою усунення нерівнозначності можливих оцінок по кожній групі у роботі запропонована методика нормування бальних оцінок (від «0» до «1») шляхом розподілу кількості балів (позитивних відповідей) T_i, отриманих досліджуваним, за кожною групою питань i на кількість питань Q_i. Виразність типу T_i розраховували за формулою:

T = , T_i [0,1].

Дослідження впливу психологічного типу досліджуваного на надійність та ефективність операторської діяльності проводили шляхом вивчення особливостей зв'язку „альтернативних” психотипів з показниками структури інтелекту, продуктивності операторської праці, а також фізіологічними показниками перед початком тестової діяльності. Виявлення найбільш інформативних серед них здійснювали методом покрокового дискримінантного аналізу.

Відмінність типів S-N показує, що максимальний достовірний поділ цих груп досягається вже 4 змінними, з яких дві характеризують вихідний функціональний стан, одна - швидкість виконання когнітивних тестів, ще одна - просторове (об'ємне) мислення. Аналіз розбіжностей типів E-I дозволяє констатувати, що максимальний достовірний поділ цих груп забезпечується показниками структури інтелекту й рівня напруження фізіологічних механізмів перед тестуванням, водночас як з показників операторської діяльності в дискримінантну модель включається лише показник швидкості виконання тестів. Виходячи з цих даних можна припустити, що обстежувані з домінуванням екстравертивного типу досить чітко відрізняються від інтровертивного типу, а також «змішаного», який, у свою чергу, відрізняється таким структурним компонентом інтелекту, як просторове мислення.

Поясненням цього феномену може бути юнгівське уявлення про інтроверсію й екстраверсію як прояви процесів гальмування-збудження в корі головного мозку, а також уявлення про оптимальність рівня психічного напруження для забезпечення максимальної працездатності при розумовій діяльності. У такому контексті відсутність переваг по осі «інтроверсія-екстраверсія» еквівалентна збалансованості процесів гальмування-збудження, що підвищує ефективність розумових процесів при розв'язанні завдань на просторове мислення

Якісний склад дискримінантних моделей, підтвердив результати факторного аналізу, але вже з позицій не спільності ознак, а їх розбіжностей у формуванні психотипу оператора. За допомогою факторного аналізу встановлено, що до факторної моделі включаються, в якості значущих, показники типу S-N, які входять, відповідно, у другий і третій фактори, водночас як перший фактор утворюють показники інтелекту. У випадку використання нормованих показників типології («виразності» типологічної властивості) факторна структура істотно змінюється: перший фактор формується як результат взаємодії вихідного артеріального тиску, швидкісного показника виконання когнітивного тесту і комбінаторні здібності, динамічність мислення. Цей фактор можна назвати фактором операторської діяльності. Другий фактор утворюється тільки значущими показниками типології, тобто це в «чистому вигляді» фактор типології. А третім фактором є фактор інтелекту, причому його значущими компонентами є ті самі показники, що й при використанні «сирих» типологічних оцінок.

Таким чином, використання нормованих показників типології дозволяє отримати змістовну інтерпретацію факторної структури психофізіологічних і типологічних властивостей обстежених за рахунок підвищення «контрастності» показників, що використовуються.

Подальше дослідження типологічних властивостей, як діагностичного засобу для побудови оптимальної прогностичної моделі профпридатності оператора, проводили за допомогою регресійних моделей.

У таблиці 1 відзначені «+» ті з фізіологічних і психологічних показників, які включаються у регресійну модель конкретного показника психологічного типу, тобто є найбільш інформативними показниками серед досліджених по відношенню до психотипу. Наприклад, для показника інтуїції в модель включаються показники часу розв'язанні завдань ЧРЗ, кількості помилок Err, надійності , 3 показники структури інтелекту (вербальний ВІ, невербальний НІ та загальний інтелект ЗІ). При цьому коефіцієнт множинної кореляції R є достовірним.

Таблиця 1 Психофізіологічні показники, що включаються в моделі показників типології

Рівні значущості коефіцієнта множинної кореляції R: ¹ p<0.001 ² p<0.01 ³ p<0.05

Відповідне регресійне рівняння набуває вигляду:

IN= - 33.45 + 0.79 ЧРЗ + 0.52 Ls + 0.58 + 0.64 Er - 0.28 Zr + 0.59 Fs- 0.54 ЗІ.

Аналогічно будуються рівняння регресії й для інших 11 показників типології.

Привертає увагу той факт, що найчастіше до моделей включаються показники надійності операторської діяльності, а також структурні компоненти інтелекту - логічне й математичне мислення Zr, просторове мислення в умовах геометричного комбінування на площині Fs і просторове мислення Wv (відповідно, Zr - Wv). При цьому статистичні характеристики моделей (R і p) указують на високу або дуже високу достовірну кореляцію показників, які включаються до моделей, з показниками типології, що свідчить про високу валідність методики.

Зворотним завданням є побудова моделей для оцінювання та прогнозування показників операторської діяльності на основі урахування психотипу індивіда. З цією метою досліджували відбір інформативних психологічних показників відносно середнього часу виконання тестових завдань, кількості помилок, що допускаються, і надійності операторської діяльності.

Проведений аналіз дозволив встановити, що показники психологічного типу можуть бути використані в якості надійних предикторів успішності операторської діяльності когнітивного виду, однак лише в поєднанні з показниками інтелекту.

Подальший аналіз особливостей формування працездатності людини при виконанні операторської праці, проводили в напрямі вивчення особливостей динаміки виконання тестів у тригодинних експериментах, що дозволяють оцінити адаптивні можливості індивідів різної психологічної типології до монотонної діяльності.

Перший розглянутий рівень динаміки - зміна усереднених показників при переході від одного експерименту до іншого. Найбільш показовими є дані групи досліджуваних, які виконували експерименти з фіксованим постійним темповим навантаженням. Результати аналізу отриманих даних дозволяють стверджувати, що для досліджуваних характерне деяке зниження швидкості розв'язання завдань у третьому експерименті порівняно з другим і наступне підвищення швидкості роботи в четвертому експерименті. Надійність виконання тестових завдань монотонно зростає, що в цілому свідчить про триваючу адаптацію досліджуваних (після тренувального експерименту) протягом експериментальних сесій.

Таким чином, динаміка адаптації до нової діяльності (операторського виду) має виражений індивідуальний характер, якщо враховувати не тільки психологічні і операціональні показники, але й фізіологічну «ціну». Інакше кажучи, психофізіологічні показники виявляються більш інформативними відносно адаптивних здібностей індивіда до діяльності операторської праці. Аналіз цих змін, протягом виконання тесту, свідчить про те, що внутрішня динаміка діяльності супроводжується ще більш вираженими індивідуальними особливостями виконання одноманітних когнітивних завдань у монотонних умовах. Причому порівняльний аналіз результатів дослідження дає підстави очікувати більш високу «ціну» адаптації до монотонії в інтровертів порівняно з екстравертами.

Питання динамічних характеристик психотипів є неповноцінним без урахування вчення про типи вищої нервової діяльності, заснованого на поняттях про процеси збудження і гальмування, які визначаються основними властивостями: силою, урівноваженістю й рухливістю. В останні два десятиліття М.В. Макаренко довів існування самостійної властивості, названої функціональною рухливістю нервових процесів. Зв'язок типологічних особливостей досліджуваних з показниками виконання когнітивного тесту, вихідного функціонального стану, структури інтелекту, показниками сили й рухливості нервових процесів за М.В. Макаренко досліджували з використанням покрокового регресійного аналізу. Аналіз моделей, що описують показники типології, показує, що практично, з числа 52 використаних показників функціонального стану й працездатності людини, до всіх моделей відбираються лише 20, причому 12 з них включаються тільки до однієї з моделей, тобто є досить специфічними, стосовно показників психологічної типології.

Показники сили та функціональної рухливості нервової системи включаються до п'яти із шести типологічних властивостей (за винятком Т-типу). Значні й статистично значущі величини коефіцієнтів множинної кореляції модельованих показників психотипу з показниками, через які вони визначаються, свідчать про високу діагностичну валідність використаної методики моделювання психотипу обстежуваних та її потенційну практичну цінність.

Суб'єктивний контекст операторської діяльності досліджували через вплив психотипу на зміну характеру оцінки за час монотонної діяльності операторського виду за шкалами тесту САН. Аналіз такої залежності проводили для найбільш важливих (для праці диспетчерів) пар психологічного типу I-E і S-N з урахуванням змішаного типу по кожній парі. Результати аналізу (табл. 2) показують, що в обох групах обстежуваних проявляється та ж закономірність: істотне погіршення середньої самооцінки настрою, працездатності й утоми по групі під впливом тестової діяльності, причому як в інтровертів (більшою мірою), так і в екстравертів. Водночас у змішаній групі зміна оцінок хоча й має ту саму тенденцію, однак виражену меншою мірою. Ці результати підтверджують, що група змішаного типу була виділена за результатами оцінки психотипу не завдяки неточності (невизначеності) оцінок і не просто є «проміжною» між інтровертами й екстравертами, а має свої особливості реагування на монотонну діяльність модельованого виду операторської праці.

Таблиця 2 Зміна середніх значень самооцінки добровольців у групах інтровертів, екстравертів і амбівертів під впливом тестової діяльності

Результати порівняльного аналізу за критеріями S-N та J-P показують, що для них справедлива та сама закономірність: істотне погіршення середньої самооцінки настрою, працездатності й втоми під впливом тестової діяльності.

З метою перевірки справедливості виявлених закономірностей стосовно реальної операторської діяльності дослідження проводили на групі професійних операторів - поїзних диспетчерів - з використанням тієї самої методики обстеження, що й у лабораторних умовах.

Порівняльна діаграма (рис. 1) показує, що диспетчери І-типу розв'язують завдання когнітивного типу не тільки швидше, але й у цілому продуктивніше, забезпечуючи при цьому досить високу надійність. Водночас результати показали, що середній час розв'язування тестових завдань диспетчерами І-типу недостовірно кращий, ніж у диспетчерів Е-типу. При цьому варіативність цього показника значно вища в екстравертів.

Рис. 1 Порівняння показників надійності (1) і продуктивності (2) виконання когнітивного тесту диспетчерами N-S типу

Аналіз перешкодостійкості різних психотипів дозволив встановити, що у диспетчерів змішаного за критерієм I-E типу при поліпшенні середньої швидкості виконання завдань збільшилася й максимальна продуктивність діяльності (мінімальний час пред'явлення завдань зменшився), і швидкість її досягнення, так само як і в екстравертивного типу.

Отримані результати доводять, що під час виконання тестової діяльності як когнітивного, так і сенсомоторного виду найвищу продуктивність діяльності продемонстрували диспетчери не з вираженим тим чи іншим типом, а зі «змішаним» типом, тобто найкращим балансом альтернативних ознак: E-I, N-S, T-F.

Результати аналізу зв'язку психотипології диспетчерів з показниками інтелекту, операторської діяльності у тестових умовах підтвердив, що усі показники структури інтелекту включаються до моделей певного психотипу, проте найчастіше - показники об'ємного просторового мислення WU і пам'яті ME.

Аналіз зв'язку показників психотипу з показниками інтелекту й властивостями нервової системи, а також показниками сили та функціональної рухливості нервової системи та перешкодостійкості виявив, що останні включаються до всіх моделей типологічних властивостей, які досліджувалися. Причому варто підкреслити, що саме швидкість розв'язання завдань, а не темп їх пред'явлення є загальною характерною рисою для всіх типологічних якостей, на відміну від добровольців. Очевидно, швидкість прийняття рішення є професійно важливою якістю, яка формується в процесі підготовки й професійного тренування операторів диспетчерського виду, причому не стільки її середні значення, скільки стійкість до впливу перешкод.

Таким чином, показники психотипу можуть бути використані в якості надійних предикторів успішності професійної операторської діяльності когнітивного виду, однак лише в поєднанні з показниками інтелекту. Причому використання структурних компонентів інтелекту забезпечує досить високу й достовірну кореляцію з показниками діяльності як швидкісними, так і надійнісними, що особливо важливо в реальній роботі диспетчерів.

Наскільки виявлені закономірності відтворюються у реальній діяльності, перевіряли за допомогою кореляційно-регресійного аналізу експертних оцінок професійної придатності обстежених поїзних диспетчерів з показниками їх роботи в тестових умовах з урахуванням психотипу. Аналіз відповідних показників підтвердив, що вони є інформативними відносно професійної придатності до диспетчерської праці, але також у поєднанні з показником структури інтелекту. Причому, якщо в модель тільки психотипових якостей включаються показники виразності I- та F-типу, то до загальної моделі входить лише показник інтроверсії (нормований).

Оптимальна модель прогнозу групи професійної придатності в цьому випадку має вигляд:

ГПП₄ = - 4,15 + 0,975 Ra - 0,62 INTe

Очевидно, що максимальні оцінки ГПП досягаються при одночасному зростанні обох незалежних показників, а також у випадку, якщо інтуїтивність невисока, а показник невербального інтелекту вище середнього. Цей результат можна інтерпретувати як компенсацію недоліку «інтуїтивності» досить високими значеннями невербального інтелекту.

Аналогічний аналіз показника типології F дозволяє стверджувати, що вплив цього типу має однозначний характер - чим вища ця психологічна властивість у диспетчера, тим вище його професійні якості оцінюють експерти. Для професійної діяльності поїзного диспетчера необхідне поєднання певного вираження важливих психотипологічних властивостей з інтелектом та іншими професійно важливими якостями.

ВИСНОВКИ

На основі проведеного дослідження та отриманих результатів здійснено теоретичне узагальнення та запропоновано практичне вирішення психологічної проблеми діагностики та прогнозування професійної придатності людини до діяльності поїзних диспетчерів.

1. На підставі теоретико-методологічного аналізу проблеми дослідження встановлено, що професійний відбір операторів на сьогодні перестав бути завданням тільки психологів, фізіологів праці або медиків і вимагає урахування специфіки праці досліджуваної професійної групи. У цілому проблема професійного відбору має кілька істотних аспектів: напрямок профвідбору; принципи й критерії; методичне забезпечення; надійність і точність прогностичних оцінок. Можливість урахування типологічних особливостей психологічної конституції індивідуума дозволяє досить успішно прогнозувати його схильність до тих, або інших професій.

2. Визначено, що праця поїзних диспетчерів має специфічні домінуючі якості, які забезпечують надійність та ефективність виконання професійної діяльності. Поєднання різнопланових і різнорівневих психофізіологічних якостей приводить до синтезу деяких узагальнених, типологічних особливостей диспетчера, які й формують професійну придатність індивіда до даного виду операторської праці.

Показники психологічного типу можуть бути використані в якості надійних предикторів продуктивності операторської діяльності когнітивного типу за умови одночасного використання з показниками інтелекту, причому як в умовах моделювання діяльності, так і у професіональній роботі поїзних диспетчерів. Показники сили та функціональної рухливості нервової системи і показники перешкодостійкості включається до всіх моделей типологічних властивостей, які досліджувались.

3. Встановлено, що зв'язок показників психологічного типу з показниками інтелекту і властивостями нервової системи є досить чітко вираженим. При оцінці психологічного типу істотне значення мають не тільки крайні (явно виражені S-N, T-F, E-I) ознаки, але й збалансованість даних психологічних якостей, що може слугувати критерієм професійної придатності операторської праці диспетчерського типу. Введення кількісної міри виразності психологічного типу дозволяє використовувати її у моделях прогнозу професійної придатності.

4. Виявлено структуру інформативних психологічних та психофізіологічних показників, що визначають критерії ефективності професійної діяльності поїзних диспетчерів, які можуть бути використані для побудови прогностичних моделей при проведенні професійного відбору: показники структури інтелекту, кількісні показники психологічного типу, суб'єктивні показники (показники самооцінки за тестом САН), сили та функціональної рухливості нервових процесів.

5. На підставі розроблених в дисертаційному дослідженні технології й методики обстеження профпридатності претендента на посаду поїзного диспетчера можна спроектувати побудову моделі прогнозу його професійної придатності. Встановлено структуру й параметри оптимальних моделей прогнозу профпридатності поїзних диспетчерів. Доведено, що висока надійність моделей прогнозу профпридатності диспетчерів досягається за умови використання не тільки психофізіологічних показників, які рекомендуються діючою нормативно-методичною документацією, але й психологічних показників типології особистості.

Проведене дослідження відкриває перспективи подальшого дослідження проблеми підвищення надійності та точності прогнозу професійної придатності осіб до професії поїзного диспетчера. Перспективними напрямами є такі: включення показників психологічного типології до переліку психологічних професійно важливих якостей операторів диспетчерського типу; перевірка та розроблення загальних моделей професійної придатності до різних операторських професій на залізничному транспорті.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Швець А.В. Основи програми психофізіологічного тренажу операторів, діяльність яких пов'язана з підвищеною небезпекою / Андрій Швець, Ірина Філатова / під загальною редакцією професора В.І. Варуса. - Донецьк: ООО «Укрдрук», 2010. - 183 с. (аналітичний огляд літературних джерел, участь у написанні та оформленні монографії).

2. Філатова І.В. Психотипологічні якості та ефективність діяльності поїзних диспетчерів / І.В. Філатова // Вісник Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди (секція психологія). -Харків, 2009. - Вип. 29. - С. 205-215.

3. Філатова І.В. Особливості побудови моделей прогнозування надійності професійної діяльності поїзних диспетчерів з урахуванням їх психотипології / І.В. Філатова, А.В., Швець, Р.А. Кащенко // Вісник Національної академії оборони. -К., 2010. - Т.16, №3. - С. 207-213 (проведення дослідження, математична обробка, аналіз і узагальнення результатів, участь у написанні та оформленні статті і формуванні висновків).

4. Шевченко В.Є. Дослідження психічних процесів у діяльності поїзних диспетчерів / В.Є. Шевченко, І.В. Філатова // Правничий вісник університету «КРОК». - 2010. - Вип. 5.- Т.2. - С. 115-122. (задум, проведення дослідження, математична обробка, аналіз і узагальнення результатів, участь у написанні та оформленні статті та формуванні висновків).

5. Філатова І.В. Професійно важливі психотипологичні якості та надійність діяльності потягових диспетчерів / Філатова І.В. // Матеріали міжнародної науково-практичної конференції 22-23 травня 2008 р. „Психологічні технології в екстремальних видах діяльності”. - Донецьк: ДЮІ МВС при ЛДУВС. - Донецьк, 2008. - С.270-271.

6. Варус В.И. Надежность операторского труда при перцептивной деятельности и структурные составляющие интеллекта как индикаторы психологического типа / В.И. Варус, И.В. Филатова // IV Международная научно-практическая конференция «Психологические технологии в экстремальных видах деятельности» 22-24 мая 2008 года. - М., 2008. - С. 55-56 (проведення дослідження, математична обробка результатів, написання і оформлення тез).

7. Методика оценки выраженности психологического типа для прогнозирования эффективности операторской деятельности / В.И. Варус, А.Ю. Буров, И.В. Филатова [и др.] // ЧФ: проблемы психологии и эргономики / Специальный выпуск. - 2007. - Т.2, № 3. - С.34-35 (задум, проведення дослідження, математична обробка результатів, написання і оформлення тез).

8. Надійність і ефективність розумової діяльності під впливом геліо- та геофізічних чинників / О.Ю. Буров, Т.Є. Краснопольська, І.В. Філатова [та ін.] // Матеріали VI міжнародної науково-методичної конференції «Безпека життя і діяльності людини - освіта, наука, практика», Київ, 15 - 16 березня, 2007 р. - К., 2007. - С. 135-136 (проведення дослідження, математична обробка результатів, написання і оформлення тез).

9. Филатова И.В. Психологический тип и психофизиологические особенности труда поездного диспетчера / И.В. Филатова // І Международная научная конференция «Человеческий фактор в транспортных системах» (ЧФТС-2008), 28-30 мая 2008 г. - М., 2008. - С. 34-35.

10. Burov. O. Cognitive work and individual response to external factors / O.Burov, I. Filatova, K. Burova. // In: Applied Ergonomics International 2008 and the affiliated HAAMAHA 2008 Conference, July 17-22, 2008, Las Vegas, USA. - Las Vegas, 2008. - Р. 78-79 (задум, проведення дослідження, математична обробка результатів, написання і оформлення тез).

11. Burova K. Effective cognitive work and individual response to external factors of activity / K. Burova, O. Burov, I. Filatova // In: XXIX International Congress of Psychology 20-25 July 2008, Berlin, German. - Berlin. - 2008. - (Abstract PS-420, CD-ROM) (проведено дослідження, аналіз результатів, підготовлено рукопис тез).

12. Філатова І.В. Психологічний профвідбір диспетчерів залізничного транспорту України / І.В. Філатова // Матеріали науково-практичної конференції “Психологічне забезпечення професійної діяльності працівників залізничного транспорту України” та ІІ Міжнародної наукової конференції “Людський чинник у транспортних системах” (ЛЧТС - 2010).- 2010.- С.19.

АНОТАЦІЇ

Філатова І.В. Діагностика та прогнозування професійної придатності до діяльності поїзних диспетчерів.- рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеню кандидата психологічних наук за спеціальністю 19.00.10.- організаційна психологія; економічна психологія. - Вищий навчальний заклад Університет економіки та права «Крок», Київ, 2010.

Дисертаційна робота присвячена розробці методів визначення інформативних професійно важливих психологічних якостей поїзних диспетчерів, які полягають у виявленні серед показників виконання психологічних тестів таких, що мають найбільш високу та достовірну кореляцію з інтегральним показником професійної придатності - групою професійної придатності. Введено кількісну міру оцінювання виразності психологічного типу (за методикою Майєрс-Брігс). Доведено існування загальних професійно важливих психотипологічних якостей, необхідних для виконання операторської роботи когнітивного і сенсомоторного виду, як у добровольців, так і у професійних поїзних диспетчерів, що свідчить про загальний механізм цих видів діяльності. Висока надійність моделей прогнозу профпридатності диспетчерів досягається за умови використання не тільки психофізіологічних показників, які рекомендуються діючою нормативно-методичною документацією, але і психологічних показників типології особистості. Виявлено структури інформативних психологічних та психофізіологічних показників, що визначають успішність професійної діяльності поїзних диспетчерів, які можуть бути використані для побудови прогностичних моделей при проведені професійного відбору: показники структури інтелекту, кількісні показники психологічного типу, суб'єктивні показники (показники самооцінки за тестом САН), сили і функціональної рухливості нервових процесів. Встановлено, що при оцінці психологічного типу істотне значення мають не тільки крайні (явно виражені S-N, T-F, E-I) ознаки, але і збалансованість цих психологічних якостей, що може слугувати критерієм професійної придатності операторської праці диспетчерського типу.

Ключові слова: поїзні диспетчери, професійна придатність, професійно важливі якості, психологічний тип.

Филатова И.В. Диагностика и прогнозирование профессиональной пригодности к деятельности поездного диспетчера. - Рукопись. Диссертация на соискание ученой степени кандидата психологических наук по специальности 19.00.10.- организационная психология; экономическая психология. - Высшее учебное заведение университет экономики и права «КРОК», Киев, 2010.