Особливості розвитку комунікативних навиків у дітей дошкільного віку

Хід: Вихователь говорить, що він спіймав "сонячного зайчика", пропонує передати його по колу, щоб кожний зміг зігрітися його теплом, і з приємною посмішкою передати його товаришеві. Коли "зайчик" повертається до вихователя, він звертає увагу дітей на те, що за цей час "зайчик", зігрітий дітьми, виріс і не вміщається в долонях. "Зайчика" випускають, але кожен ловить частинки його тепла, ніжні промені серцем.

«Свічка»

Мета: Виховувати дружні стосунки між дітьми, розвивати атмосферу поваги, значимості кожної особистості.

Хід: Діти з вихователем стоять у колі. Вихователь тримає запалену свічку і пропонує дітям передати її один одному зі словами: "Сашко (інше ім'я,), Я - твій друг".

«Посмішка»

Хід: Діти сідають колом. Вони беруть один одного за руку та, дивлячись сусіду в очі, дарують йому найдорожчу посмішку, яку мають.

«Комплімент»

Хід: Діти стають колом і по черзі, дивлячись у очі сусідові, говорять декілька добрих слів, хвалять його.(Ти завжди пригощаєш, ти веселий, у тебе гарна сукня…). Адресат киває головою і відказує: «Спасибі, мені надзвичайно приємно!» Можливі такі слова, як «добрий», «солодкий», «молочний» тощо.

«Про що говорить лялька»

Хід: Вихователь приносить гарну ляльку, говорить, що до дітей в гості прийшла дуже розумна, привітна, ввічлива лялька. Пропонує дітям по черзі взяти ляльку так, щоб вона дивилась на дитину. «Що говорить тобі лялька?» Дитина повинна відповісти прямою мовою. Наприклад: «Оля (ім'я дитини) - охайна дівчинка». Дитина має сама собі сказати комплімент.

«Теплий стілець»

Мета: Виховувати вміння бути ласкавим, активізувати в мові дітей ніжні, ласкаві слова. Хід: Одна дитина сідає в центрі на «теплий стілець», інші говорять про неї добрі, ласкаві слова, компліменти (дозволяється погладити дитину, яка сидить, обняти, поцілувати її.

«Різнокольоровий букет»

Мета: Вчити взаємодіяти один з одним, отримуючи від цього радість і задоволення.

Хід: Кожна дитина називає себе квіткою і знаходить собі в пару іншу квітку для букета, пояснюючи свій вибір. Потім усі "букетики" об'єднуються в один букет і утворюється хоровод квітів.

ІІ. Мета серії ігор: Удосконалення у дітей спілкування без слів. Для вирішення зазначеної мети спочатку дають дітям впізнати жест на малюнку, фотографії тощо, а потім пропонують наступні ігри:

«Відгадай»

Хід: Одна дитина відтворює жест, а інші діти відгадують його значення.

«Хода»

Хід: Одна дитина відображає чиюсь ходу (людини, тварини, птаха тощо), а інші діти відгадують, кому вона приналежить.

«Іноземець»

Хід: Дитина, зображає іноземця та, за допомогою жестів і міміки запитує, як знайти звіринець, магазин, площу тощо, а інші діти, також за допомогою жестів і міміки відповідають на її запитання.

«Розкажи вірша без слів» «Покажи прислів'я»

ІІІ. Мета серії: вдосконалення вміння ясно і чітко вимовляти слова. Для реалізації поставленої мети дітям пропонують наступні завдання:

1. Зобразити як шумить море, яким голосом говорить Баба Яга, Попелюшка та інші казкові герої.

2. Розказати знайомий віршик, спочатку тихим голосом, потім максимально голосно, як робот, швидко, сумно,здивовано.

«Вогник мрії»

Мета: Вчити елементам релаксації, умінню керувати своїми почуттями, розповісти про свої переживання.

Хід: Діти зручно сідають навколо свічки, уважно дивляться на вогник свічки, заплющують очі на 2-3 секунди, і розповідають, які образи побачили у вогнику.

IV. Мета серії: розвиток у дітей вміння вести себе в конфліктній ситуації. З цією метою використовують аналіз конфліктів, які мали місце в минулому дітей. Для аналізу конфліктних ситуацій і поведінки дитини в них використовують аналогічну поведінку відомих їй казкових героїв. Якщо дитина поводила себе жорстоко по відношенню до іншого, то її поведінку порівнюють з поведінкою Карабаса-Барабаса, Бармалея та інш. V. Мета серії: розвиток у дітей емпатії та емпатійної поведінки. Для реалізації зазначених цілей дітям пропонується:

1. Зіграти в ляльковому спектаклі, драматизація казок як у якості глядачів так і у якості акторів (відбувається зближення з персонажем; вільний вибір та рольове відображення допомагають дитині зрозуміти художній твір; сюжетні творчі ігри, з повторенням сцен - дитина спочатку грає 25 одну роль, потім одразу іншу (такий прийом допомагає навчити дітей бачити емоційний стан іншого);

2. Розмова по телефону з казковими героями, виказуючи своє відношення до того чи іншого персонажу;

Можливе також використання наступних ігор та вправ:

«Намалюй словесний портрет друга»

Хід: двоє дітей стають спинами один до одного і по черзі «малюють» зачіску, одяг іншого, а потім вирішується хто був точнішим;

«Подаруй подарунок другові»

- за допомогою міміки і жестів діти малюють подарунок і дарують його один одному;

«Царівна - Несміяна»

- діти намагаються розсмішити одну дитину в різний спосіб: розказати анекдота, веселу історію, пропонують гру тощо;

«Порівняння»

- діти порівнюють себе з різними тваринами, рослинами, а потім разом з дорослим обговорюють, чому саме таке порівняння вони вибрали;

«Чарівна лавка»

- дорослий пропонує дітям купити що завгодно для своїх друзів, родини в чарівній лавці, потім запитує, чому саме це і для чого.

VI. Закріплення комунікативних умінь у дітей. З цією метою дітям пропонують наступну форму спілкуванні - спілкування з малюками. Вони повинні відповісти на скаргу малюка, розв'язати конфліктні ситуації, відреагувати на неетичні коментарі.

Додаток Б

Вербальні виховні ситуації

Наведемо приклади вербальних виховних ситуацій на основі сюжетів казок за розробленим нами алгоритмом створення виховної ситуації.

Виховна ситуація «Допоможемо помиритися Котикові й Півникові».

Мета: формувати поняття дружби, товаришування; розвивати почуття співпереживання, чуйності, взаємодопомоги; виховувати потребу й бажання піклуватися про інших, допомагати тим, хто потрапив у біду; розвивати зв'язне мовлення.

Методичні прийоми: створення казкової історії вихователем; словесний малюнок казкових героїв; бесіда про дружбу; зміна кінцівки казкової історії дітьми; похвала як прийом заохочення дітей, які знають мирилки.

Засоби впливу на емоційну сферу учнів: емоційна розповідь з використанням невербальних засобів: міміки, жестів, інтонацій голосу; читання мирилок.

Ймовірні труднощі: частина дітей залишиться байдужими до казкової історії; діти не зможуть продовжити казку, пригадати мирилки.

Зміст ситуації: вихователь складає й розповідає дітям казкову історію про Котика й Півника, які посварилися, а потім завдяки порадам мудрої Сови помирилися; пропонує малюкам придумати власний варіант примирення героїв казки; пригадати мирилки, які допоможуть Котикові й Півникові забути образи.

Хід виховної ситуації:

Вихователь:

- Діти, ви пам'ятаєте казку про Котика й Півника? Як вони жили? Чи допомагали один одному? Чи були друзями?

- Так, жили-були Півник і Котик. Жили вони дружно і весело: Котик ходив на полювання, а Півник - господарював у будиночку.

- Але я нещодавно дізналася, що з нашими героями трапилася біда, вони посварилися. Поряд із ними мешкала зла чаклунка, якій страшенно не подобався веселий сміх, що лунав із будиночка друзів. Вона довго думала, що заподіяти, як нашкодити Котикові й Півникові. Чаклунка зробила чудодійне зілля, скуштувавши яке, звірятка посваряться між собою.

Коли Котик, як завжди вранці, вирушив у далеку дорогу на цілий день, чаклунка перетворилася на стареньку добру бабусю. У великому кошику старої було відбірне зерно, поміж яким вона насипала чудодійного зілля. Солоденьким голосочком бабуся покликала Півника, який навіть не підозрював біди, пригостила пшеничкою і одразу ж зникла.

Увечері, коли повернувся Котик, його зустрів роздратований Півник, який не приготував вечері, не поприбивав на подвір'ї. Звірятка почали сперечатися, потім розгорілася велика сварка. Півник грюкнув дверима і пішов геть з дому, даремно його вмовляв і зупиняв Котик. Цілу ніч не спав Котик, все чекав, що Півник передумає і повернеться додому.

Поряд жила мудра Сова, яка, хоч і дрімала вдень, але почула, що відбулося в Півником. А потім вона побачила, куди він пішов і де зараз знаходиться. Вона розповіла Котикові про те, як підманула його друга зла чаклунка.

- Що ж Ви порадите мені мудра пані? - запитав Котик.

Сова порадила Котикові відшукати книгу мудрості, яка знаходиться в чарівній печері. У цій книзі є чарівні заклинання, які називаються «мирилками». Коли Півник знайде Котика, то потрібно три рази сказати мирилку і чари зникнуть. Котик так і зробив, як йому порадила Сова, розчарував свого друга. І жили вони довго і дружно і більше ніколи не сварилися.

- А як би ви допомогли друзям помиритися?

- Які ви знаєте мирилки?

- А чи сваритеся ви зі своїми друзями?

Виховна ситуація «Лист від Зайчика-побігайчика із казки «Рукавичка».

Мета: розширювати уявлення дітей про особливості колективного спілкування, стосунки в колективі, взаємодію і підпорядкування; розвивати почуття співпереживання, взаєморозуміння; формувати вміння виявляти позитивні й негативні емоції, адекватні до поведінки казкових героїв.

Методичні прийоми: читання, обговорення листа й телеграми від Зайчика; бесіда з висловлюваннями дітьми пропозицій допомоги мешканцям рукавички; складання листа-відповіді.

Засоби впливу на емоційну сферу учнів: емпатійне читання вихователем листа й телеграми від Зайчика, засоби невербальної комунікації.

Ймовірні труднощі: дітям буде складно знайти вихід із запропонованої ситуації, вони будуть повторювати варіанти, описані в листі Зайчика.

Зміст ситуації: вихователь зачитує листа від Зайчика із казки «Рукавичка», в якому розповідається, що звірятам дуже тісно в рукавичці. Вони постійно сваряться й ніяк не можуть вирішити кого виселити із спільного житла. Педагог пропонує дітям скласти лист-відповідь героям казки, в якому порадити справедливий вихід із складної ситуації. Поки діти обговорюють лист і складають відповідь, надходить телеграма від Зайчика. Від Сороки-білобоки стало відомо, що дід шукає свою рукавички. Через сварку і шум він може одразу її знайти й позбавити звірів житла.

Хід виховної ситуації:

Вихователь:

- Діти, я щойно отримала листа від Зайчика-побігайчика із казки «Рукавичка». Ви пам'ятаєте цю казку? А хто жив у рукавичці?

- Хочете почути про що пише герой казки і з яким проханням він звертається до вас?

Лист від Зайчика-побігайчика

Дорогі діти!

Я, Зайчик-побігайчик із казки «Рукавичка», пишу вам листа, бо думаю, що ви знаєте, любите нашу казку й допоможете нам. Ви мабуть пам'ятаєте, що живе в рукавичці семеро звірят. Спочатку було нам тепло, затишно й весело. Але потім ми зрозуміли, що рукавичка дуже маленька й тісна для нас і почали сперечатися, кому потрібно залишитись, а кому покинути наше житло.

Мишка-шкряботушка, яка знайшла рукавичку першою, пропонує висилитись тим звірятам, які прийшли останніми - Ведмедеві, Кабанові й Вовкові. Жабка-скрекотушка також наполягає піти саме їм з рукавички, бо вони дуже великі й займають багато місця. Ведмідь, як найсильніший, вимагає, щоб рукавичку покинули всі, окрім нього. Лисичка-сестричка вважає, що в рукавичці повинна залишитися вона, бо має найкрасивішу шубку, й, до того ж, вона - найрозумніша й найхитріша.

І так сперечаються звірі вже не один день, рукавичка от-от трісне.

Порадьте нам, що робити, як помиритися, як жити спільно? Чи може комусь дійсно потрібно залишити рукавичку?

- Діти, допоможемо жителям рукавички? Як ви вважаєте, чи можуть звірі помиритися чи хтось із них повинен залишити рукавичку? Хто повинен піти першим?

Вихователь проводить бесіду з дітьми. У двері стукає листоноша, який приніс телеграму від Зайчика із наступним змістом:

Любі діти! Дуже прошу швидше дати відповідь на мій лист, бо Сорока-білобока повідомила, що дід уже зі своєю собачкою шукає загублену рукавичку. Якщо звірі будуть продовжувати голосно сваритися, то рукавичку дуже швидко знайде її господар.

- Діти, давайте завершимо складати відповідь Зайчикові та надішлемо її як найшвидше.

Размещено на Allbest.ru