Стрес і фрустрація: вплив на зміст і процес спілкування у музично-комунікативній діяльності
Реакція організму у відповідь на дуже сильну дію подразника, яка перевищує норму, а також відповідна реакція нервової системи. Типи реагування людини при зіткненні з труднощами. Психоемоційний та фізіологічний стрес. Причини виникнення фрустрації.
Рубрика | Психология |
Вид | реферат |
Язык | украинский |
Дата добавления | 17.11.2014 |
Размер файла | 18,7 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Київський національний університет культури і мистецтв
Кафедра «Фольклористики, народнопісенного та хорового виконавства»
Реферат
на тему: Стрес і фрустрація: вплив на зміст і процес спілкування у музично-комунікативній діяльності
Зміст:
1. Поняття «стрес»
2. Типи реагування
3. Види стресу
4. Поняття «фрустрація»
5. Причини виникнення фрустрації
6. Стрес і фрустрація
7. Спілкування у музично-комунікативній діяльності
Використана література
1. Поняття «стрес» стрес фрустрація подразник реагування
Стрес - це неспецифічна реакція організму у відповідь на дуже сильну дію (подразник) зовні, яка перевищує норму, а також відповідна реакція нервової системи.
Термін «стрес» у фізіологію та психологію вперше ввів у 1932 році Уолтер Бредфорд Кеннон (англ. Walter Bradford Cannon) у своїх класичних роботах з універсальної реакції «боротись чи втікати» (англ. fight-or-flight response)[1]. Досить часто авторство терміну передають відомому канадському фізіологу Гансу Сельє, проте використовувати саме поняття стрес він почав лише у 1946 році для пояснення загальної адаптаційної напруги.
2. Типи реагування
У процесі еволюції при зіткненні організму з труднощами, було доведено, що він виробляє такі основні типи реагування:
· активний -- це боротьба;
· пасивний -- це втеча;
· компромісний -- це терпіння.
Незалежно від того, який тип реагування вибере організм, перша реакція буде однотиповою -- мобілізація функціональних можливостей для подолання надто високих потреб. Походження стресових факторів (стресорів) може бути різноманітним. Це фізичні, хімічні, теплові, соціальні, психічні чинники. Напруга, втома, біль, приниження, втрата крові, довготривала фізична або розумова робота, безсоння, раптовий успіх, проте, незалежно від того позитивні чинники діють чи негативні, відповідь організму буде однаковою. Стрес не завжди є результатом порушення. Будь-яка нормальна діяльність -- гра в шахи, емоційні обійми, придбання цуценяти, можуть обумовити розвиток стану стресу, не завдаючи організму шкоди.
Після впливу на організм стресового подразника активізується функція гіпофізу. Він починає в підвищеній кількості виділяти адренокортикотропний гормон, який у свою чергу стимулює діяльність кори наднирників. Ті ж починають виробляти більше гормонів, зокрема кортикостероїдів. Кортикостероїди стимулюють механізми, завдяки яким організм пристосовується (адаптується) до нових умов.
3. Види стресу
Фізіологічний стрес пов'язаний з об'єктивними змінами умов життєдіяльності людини. Стресорами при цьому можуть бути мікроклімат, радіація, шум, вібрація, природні стихійні лиха (землетрус, повінь, виверження вулкану) та навіть затоплення квартири сусідами.
Психоемоційний стрес виникає з особистої позиції індивіда. Людина реагує на те, що її оточує згідно зі своєю інтерпретацією зовнішніх стимулів, яка залежить від особистісних характеристик, соціального статусу, рольової поведінки, віку, вихованості, життєвого досвіду. Скажімо, крадіжка гаманця для одного стане стимулом бути уважнішим, сконцентрованим, більше попрацювати, щоб повернути втрачене. А іншого навпаки охопить апатія, відчуття своєї нікчемності та постійного невезіння. Повна відсутність стану стресу при впливі збуджуючих факторів означає смерть. Здатність організму до адаптації поступово втрачається з віком.
4. Поняття «фрустрація»
Фрустрація -- психічний стан людини, що виражається в характерних переживаннях і поведінці і те, що викликається об'єктивно непереборними (або суб'єктивно сприйманими як непереборні) труднощами на шляху до досягнення мети і розбіжності реальності з очікуваннями суб'єкта.
Фрустрація це є своєрідний емоційний стан, характерною ознакою якого є дезорганізація свідомості та діяльності в стані безнадійності, втрати перспективи. М. Д. Левітов називає такі різновиди фрустрації, як агресивність, діяльність за інерцією, депресивні стани, характерними для яких є сум, невпевненість, безсилля, відчай. Фрустрація виникає у результаті конфліктів особистості з іншими, особливо в колективі, в якому людина не дістає підтримки, співчутливого ставлення. Негативна соціальна оцінка людини, яка зачіпає її особистісно -- її значущі стосунки, загрожує престижу, людській гідності, -- спричиняє стан фрустрації.
Найпомітнішими проявами поведінки людини у стані фрустрації також є такі: апатія, агресія, регресія (поведінка, яка наближена до заохочення мінімальних людських потреб) та стереотипія (порушення власної працездатності і наслідування чиїхось дій).
5. Причини виникнення фрустрації
Фрустрація, як стан, виникає щоразу, коли фізичні, соціальні і навіть уявні перешкоди заважають чи переривають дію, спрямовану для досягнення мети, задоволення потреб. Фрустрація створює, в такий спосіб, поруч із вихідною мотивацією, нову захисну мотивацію, спрямовану подолання виниклі перешкоди.
Вирізняють три типу причин, при яких викликає фрустрація:
1) позбавлення (privation) - відсутність необхідних коштів на досягнення цієї мети чи задоволення потреб;
2) втрати (deprivation) - втрата предметів чи об'єктів, що раніше задовольняли потреби;
3) конфлікт (conflict) - одночасне існування двох несумісних один з одним спонукань, амбівалентних почуттів чи відносин.
Можна сказати що фрустрації, це не агресія, а особливий психічний стан, у тому числі ціле пасмо негативні емоції. У цьому цілком зрозумілий стійкий інтерес дослідників до типових фруструючих ситуацій і чинників, притаманних сучасному суспільству. Використання індивідом неадекватної форми психологічного захисту і гіпертривоги завжди супроводжуються наднапруженням, серйознішим за свою інтенсивність, ніж звичайні мотивації. Зазвичай, у цій ситуації виникає стан, обумовлений блокадою мотиваційної поведінки, відомої як фрустрація.
6. Стрес і фрустрація
Фрустрація сильно відрізняється від стресу. Звичайно, в житті різні психологічні стани рідко зустрічаються в чистому вигляді, і фрустрація може переплітатися з психологічним стресом. Однак стрес - це стан, безпосередньо пов'язане з життєво важливими функціями, з виживанням. І тому в більшості випадків стрес, якщо він сильний, поглинає фрустрацію. Коли мова йде про життя і смерті, тут вже не до фрустрацій. Якщо говорять про фрустрації, то зазвичай мають на увазі людину як особистість - з її проблемами, цілями і особливостями, а коли мова йде про стрес, то частіше вживаються слова "організм" і "виживання".
Істотна відмінність стресу від фрустрації полягає в тому, що труднощі, які створюють стресовий стан, в цілому переборні, вони не стають непереборний перепоною на шляху, як у випадку фрустрації. Але ці труднощі пов'язані з найважливішими потребами, і від того, наскільки успішно вони пройдені, нерідко залежить безпека, а часом і саме життя. Навіть якщо ситуація насправді не настільки складна, але людина сприймає її як небезпечну, - значить, він переживає стрес. Точно так само і з фрустрацією. Можливо, перешкода, що виникло на шляху до мети, цілком можна обійти, але якщо воно сприймається як нездоланний бар'єр, то в наявності фрустрація.
Таким чином, найбільш важливим моментом як в ситуації стресу, так і в ситуації фрустрації є сприйняття конкретною людиною сформованих обставин. Це означає, що психологічна сутність будь-якої критичної ситуації багато в чому визначається тими особистими переживаннями, які відчуває людина в даному випадку. І фрустрація, і стрес на суб'єктивному рівні (на рівні нашого внутрішнього Я) проявляються саме в переживаннях. Ці переживання в обох випадках досить сильні і емоційні. Мабуть, від того люди часто плутають різні критичні ситуації.
7. Спілкування у музично-комунікативній діяльності
Результати дослідження особистості музикантів дають наступний їх психологічний портрет.
Це люди переважно товариські, з великим об'ємом соціальних контактів. Вони схильні діяти імпульсивно, під впливом моменту . Їх характеризує бистра зміна настроїв, багата палітра емоцій і почуттів і в певних випадках - агресія.
Також хормейстерів характеризують оригінальність світобачення, мрійливість , творчу уяву , неповторна манера поведінки , часом ексцентричність . В їх поведінці закономірно проявляються риси театральності, іноді - занепокоєння і тривожності . їм властиві і такі особистісні якості , як консерватизм і моралізація , конформність , схильність до само закидів .
Можна відзначити і такі індивідуально - психологічні особливості , як: високий самоконтроль , організованість , наполегливість , цілеспрямованість , соціальна активність , схильність до лідерства.
Творчо обдарованих музикантів-виконавців характеризує наявність у них високого рівня особистісної тривожності. Деякі психологи не без підстав вважають, що для того, щоб бути творчою людиною, треба бути трохи невротиком. Численні дослідження виявили взаємозв'язок креативності та нейротизму, тим більше, що нейротизм меншою мірою визначається генотипом, ніж інші риси темпераменту (Гончаренко, 1991).
З іншого боку, для музикантів - виконавців важливою властивістю особистості є низький рівень реактивної (ситуаційної) тривожності. Дана якість призвано забезпечити успішну музично-виконавську (концертну) діяльність.
Професія, що обирається, музикантом, повинна відповідати його психодинамічним особливостям. «Якості темпераменту, які гарні для одного виду діяльності, можуть виявитися малопридатними для іншого »
(Петрушин, 1994. С. 174).
Вирішальними тут можуть виявитися чисто психологічні показники. Це обумовлено тим, що серйозні вимогидо емоційно-вольовій сфері пред'являють професії, що вимагають і високої емоційності і, одночасно, емоційної стійкості. До таких професій справедливо можна віднести і діяльність професійних музикантів.
Використана література
1. Борисова, Е.С. Дирижер-хормейстер: психология профессионального и личностного становления / Е.С. Борисова // Музыкальная психология и психотерапия: науч.-метод. журнал, 2008. - Вып. 5. - С. 45 - 55.
Размещено на Allbest.ru
Подобные документы
Фази і компоненти стресу - стану психічної напруги, що виникає в процесі діяльності в складних умовах. Вплив соціально-психологічних факторів на розвиток психосоматичних захворювань. Морфологічні зміни організму при загальному адаптаційному синдромі.
курсовая работа [68,6 K], добавлен 14.04.2016Теоретичний огляд теорій емоцій. Емоційні стани та їх виявлення. Зміна міміки і пози. Форми переживання почуттів: настрій, афект, стрес, дистрес, фрустрація. Психоаналітична концепція 3. Фройда. Вплив стенічних та астенічних емоцій на організм людини.
статья [22,1 K], добавлен 07.02.2018Психологічні підходи до визначення рівня стресу та їх наслідків. Ознаки та причини стресової напруги. Фізіологічні зміни в організмі у відповідь на дію стресорів. Захворювання, викликані стресом: психічні та соматичні хвороби. Способи боротьби з ним.
реферат [258,9 K], добавлен 17.02.2015Найпростіші емоційні процеси. Поняття и характеристика про емоційний стрес. Три етапи в розвитку стресу. підході регуляції емоційних станів та психічних механізмів. типи психологічного захисту. термін "фрустрація". Потреби та їх роль у розвитку стресу.
реферат [29,8 K], добавлен 21.11.2008Психоемоційний стрес. Поняття стресу в психології. Теоретичні та практичні аспекти дослідження проблеми стресу в психології. Дослідження наслідків стресу. Фрустрація. Методика подолання стресу. Профілактика стресу. Ароматерапія як засіб подолання стресу.
реферат [345,8 K], добавлен 28.12.2008Властивості нервової системи. Класифікація типів вищої нервової діяльності. Фізіологічний аналіз "несвідомого" у психіці людини. Загальні поняття про темперамент. Основні властивості темпераменту, його залежність від особливостей нервової системи.
курсовая работа [77,0 K], добавлен 04.02.2011Поняття екстремальних психічних станів; їх класифікація за родом занять особистості, за глибиною переживань, тривалістю та ступенем усвідомленості. Характеристика стресу, фрустрації, кризи та конфлікту як основних феноменів критичних життєвих ситуацій.
лекция [26,8 K], добавлен 11.02.2011Стрес як стан надмірної та тривалої психологічної напруги. Класична модель синдрому загальної адаптації. Причини стресу на робочому місці. Чинники стресу ззовні організації. Конфлікт та невизначеність ролей. Методи боротьби з надмірним стресом на роботі.
реферат [23,3 K], добавлен 16.06.2009Аналіз реакції зорової сенсорної системи, зміни самопочуття та психоемоційного стану людини при подразненні різними кольорами. Використання методики самооцінки психічного та фізічного стану при вивченні механізмів роботи вищої нервової діяльності.
курсовая работа [107,8 K], добавлен 08.04.2019Емоції - важливі компоненти життя і сприйняття, складна реакція організму. Переживання емоційних станів - радості, любові, дружби, симпатії. Експресивне вираження емоцій і почуттів. Фрустрація - своєрідний емоційний стан. Еволюційна теорія емоцій Дарвіна.
реферат [39,6 K], добавлен 15.12.2010