Лідер і група

Конфлікт, що виникає в соціальному середовищі між людьми. Лідерство як один із процесів організації малої соціальної групи та управління нею, який сприяє досягненню групової мети в оптимальний термін і з оптимальним ефектом. Стилі лідерства, їх опис.

Рубрика Психология
Вид реферат
Язык украинский
Дата добавления 19.10.2014
Размер файла 18,6 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://allbest.ru

Вступ

Розвиток будь-якого суспільства являє собою складний процес, що протікає через зародження, розвиток і розв'язання різноманітних протиріч. Тим часом, само собою протиріччя - це ще далеко не конфлікт, а, можливо, що воно і зовсім не переросте в конфлікт. Серйозною помилкою є їх ототожнення, у той же час і їх протиставлення. Для переростанні протиріччя в конфлікт повинна проявитися ціла низка факторів, сполучення яких дозволить перетворити протиріччя у відкрите протиборство. При цьому важливо врахувати, що необхідним є сполучення всіх факторів разом. Розглянемо їх. По-перше, конфлікт можливий лише між двома і більше сторонами. У процесі розвитку конфлікту повинна чітко намічатися тенденція до поляризації Інтересів сторін щодо об'єкта конфлікту. По-друге, необхідна чітка визначеність дефіцитності й обмеженості в можливості задоволення всіма сторонами своїх потреб. По-третє, конфлікт виникає за умови, коли сторони прагнуть реалізувати свої інтереси за рахунок своїх опонентів. Таким чином, конфлікт є прояв об'єктивних і суб'єктивних протиріч в протиборстві їх носіїв.

Будь-який конфлікт, що виникає в соціальному середовищі між людьми, є соціальним у широкому значенні цього слова. Сторони, які беруть участь у соціальному конфлікті, мають чіткі соціальні інтереси, реалізація яких зустрічає протидії. Значну роль у вирішенні конфліктних ситуацій у різних соціальних групах відіграє лідер.

Лідер і група

Слово "лідерство" походить від англійського leader -- ведучий, керівник. Це один із механізмів інтеграції групової діяльності. Виникнувши як результат спілкування і взаємодії індивідів у складі групи, лідерство є складним соціально-психологічним феноменом.

У психологічному словнику лідерство -- це соціально-психологічний феномен, що пов'язаний з динамічними процесами у малій групі; поняття, яке характеризує відношення домінування і підпорядкованості в групі. Лідерство є результатом дії як об'єктивних чинників (мети і завдань групи в конкретній ситуації), так і суб'єктивних (потреби, інтереси, індивідуально-психологічні особливості членів групи), а також це дії лідера як ініціатора й організатора групової діяльності.

Отже, як бачимо, лідерство -- це складний соціально-психологічний процес групового розвитку, коли окремий індивід виконує роль лідера, тобто об'єднує, спрямовує дії всієї групи, яка очікує, приймає і підтримує його дії. У результаті цього процесу відбувається виникнення та диференціація групової структури, її оптимізація і вдосконалення. Лідер -- це такий учасник групи, який у значимих ситуаціях здатний здійснювати суттєвий вплив на поведінку учасників групи.

Отже, лідерство розглядають як один із процесів організації малої соціальної групи та управління нею, який сприяє досягненню групової мети в оптимальний термін і з оптимальним ефектом. А лідер -- це учасник групи, який спонтанно висувається на роль неофіційного керівника в умовах певної специфічної і досить значущої ситуації, щоб забезпечити організацією спільної діяльності індивідів для найшвидшого й успішного досягнення спільної мети.

Характеризуючи поняття "лідер", потрібно виділити кілька моментів. По-перше, лідера не висуває група на відповідну посаду, він спонтанно займає лідерську позицію з відкритої чи прихованої згоди групи. По-друге, він висувається на роль неофіційного керівника, а отже, з його особистістю ідентифікується специфічна система групових норм і цінностей, яка не вичерпується системою офіційно визнаних значень. По-третє, лідер висувається на відповідну роль в умовах не тільки специфічної, а й завжди досить значущої для життєдіяльності групи ситуації. Для того, щоб стати лідером групи, індивід повинен мати певну сукупність особистісних, соціально-психологічних рис, зокрема, досить високий рівень ініціативності й активності, досвід та навички організаторської діяльності, зацікавленість у досягненні групової мети, бути поінформованим щодо справ групи, товариським і привабливим, а також вирізнятися високим рівнем престижу й авторитетом у групі.

Стилі лідерства

Зауважимо, що у працях західних психологів поняття "лідер" і "керівник" вживають як тотожні. В англійській, німецькій та інших мовах не існує диференціації цих понять. Обидва явища позначають одним словом -- "лідер". Фактично типологія лідерства К. Левіна є типологією керівництва. Стиль лідерства (керівництва) (грец. stylos -- паличка для письма) означає спосіб, прийом, метод роботи, характерну манеру поводження. Отже, під стилем розуміють типову для лідера систему способів та прийомів впливу на підлеглих. конфлікт лідер група

З погляду стилю і методів поділ лідерів і керівників на авторитарних і демократичних бере свій початок з 30-х pp. XX ст., коли К. Левін, P. Ліпіт і Р. Уайт проводили експерименти, пов'язані з лідерством. В експериментальній штучній ситуації вони досліджували працездатність, сумісність, рівень І характер спілкування в групах за умовами, коли в діяльності лідера виявлялись риси то одного, то іншого стилю керівництва. Крім того, було досліджено випадки, коли лідер не втручався у справи групи. Експерименти К. Левіна виявили, що ідеальним стилем керівництва, коли досягається оптимальний ефект діяльності групи, є демократичний стиль.

Зазначимо, що в основу класифікації стилів покладено такий важливий компонент поведінки лідера, як його підхід до прийняття рішень.

Авторитарний стиль. Лідер приймає рішення одноосібно, визначає діяльність підлеглих і не дає їм можливості виявити ініціативу. Він "замикає" всю діяльність на себе, і тому його підлеглі живуть у світі слухів і здогадок. Авторитарний лідер не зважає на міжособистісні взаємини, які склалися в групі. У випадках коли відсутній авторитарний лідер, робота у його групі уповільнюється, ато і зовсім припиняється. Як тільки авторитарний лідер виходить з кімнати, члени групи відкладають роботу або різко знижують свою продуктивність.У разі довготривалої відсутності лідера така група не в змозі самостійно продовжити й організувати ефективну діяльність і найчастіше розпадається.

Демократичний стиль. Лідер залучає своїх підлеглих до процесу прийняття рішення на підставі групової дискусії, обговорення, стимулює їхню активність. Демократичного лідера, на відміну від авторитарного, члени групи сприймають як "одного із нас". Він завжди опирається в організації діяльності як на допомогу, так і на підтримку інших. Охоче передає свої повноваження підлеглим. При відсутності такого лідера діяльність групи не припиняється і не знижується.

Ліберальний (вільний) стиль. Лідер уникає особистої участі у прийнятті рішення, надає повну свободу учасникам групи самостійно приймати рішення.

Західні дослідники часто відходять від термінології К. Левіна або розширюють наведену класифікацію. Зокрема, як синонім авторитарного стилю використовують термін "директивний" (вольовий, жорсткий, одноосібний, адміністративний). Е. Дженінгс виділяє бюрократичне лідерство, яке характеризується високим ступенем застосування відповідних регламентацій і постійним використанням процедур.

Синонімами демократичного стилю слугують такі терміни, як "колегіальний", "рівноправний", "партнерський", "консультативний", "стиль співпраці". Ліберальний стиль лідерства називають анархічним (номінальний, вільний, потуральний, безвладний тощо). Цей стиль на практиці -- це відсутність лідерства в прямому розумінні цього слова. У. Френч виявив, що вільний стиль лідерства призводить до безвладдя, конфліктів і фрустрацій. Кількість і якість виконаної роботи значно нижча, ніж у разі демократичного стилю лідерства. Однак вільний стиль лідерства приводить до більш доброзичливих взаємин між членами групи, ніж авторитарний.

Одновимірний опис стилю керівництва

Виходячи с того, що стиль керівника це сукупність типових і порівняно стабільних прийомів впливу керівника на підлеглих з метою ефективного використання управлінських функцій і завдань, які стоять перед організацією, вчені вирішили описати ці стилі. Вони вважають що стиль керівництва можна описати за допомогою одновимірного і двовимірного описів.

Одновимірний опис дає можливість охарактеризувати стиль керівництва залежно від ступеня делегування повноважень, простежити відмінність авторитарного і демократичного стилів керівництва, щодо виконання управлінських функцій.

Табл. Відмінності стилів керівництва залежно від повноважень та функцій

Авторитарний стиль керівництва

Демократичний стиль керівництва

Свобода рішень керівника

Свобода рішень групи

1

2

3

4

5

6

7

1- керівник все вирішує сам не радиться зі співробітниками;

2- вирішує керівник, але намагається переконати співробітників у правильності свого рішення, перш ніж його прийняти;

3- вирішує керівник але він дозволяє задавати запитання щодо свого рішення і, відповідаючи на них, намагається досягнути взаєморозуміння;

4- керівник інформує підлеглих про майбутнє рішення; підлеглі мають можливість висловити свою думку, перш ніж керівник прийме остаточне рішення;

5- група розробляє пропозиції, а керівник вибирає найбільш вдалі, на його думку рішення;

6- група вирішує після того як керівник висвітлить проблему і визначить межі можливих дій у процесі її вирішення;

7- група вирішує, керівник виконує роль координатора, як всередині неї так і поза нею.

Від ефективності управління конфліктом залежить багато чого в діяльності організації: масштаб дисфункціональних наслідків, усунення чи збереження причин конфлікту, можливість наступних зіткнень тощо. Для цього в керівника організації є принципова перевага, що забезпечує йому стратегічне лідерство в конфлікті та його розв'язанні: право виробляти цілі, способи й методи їх досягнення, забезпечувати їх реалізацію, аналіз результатів.

Мистецтво управління полягає в тому, щоб і в конфліктній ситуації не випустити з поля зору основні орієнтири; враховувати їх, робити відповідні рішення; діяти розсудливо, обачно, але завжди послідовно й наполегливо; бити в разі необхідності тривогу. Конфлікт потрібно улагоджувати, розв'язувати спільно, за неодмінної участі сторін, які конфронтують, активній мобілізації та координації їхніх власних можливостей.

Список використанної літератури

1.Анцупов А. Я., Малышев А. Н. Введение в конфликтологию: Учебное пособие. -- К.: МАУП, 1996. -- 103 с.

2.Большаков А. Г., Несмелова М. Ю. Конфликтология организаций: Учебное пособие. -- М.: МЗ Пресс, 2001. -- 182 с.

3.Виханский О. С. Стратегическое управление: Учебник. 2-е изд., перераб. и доп. -- М.: Гардарика, 1998. -- 296 с.

4.Герасіна Л. М., Панов М. І., Осіпова Н. П та ін. Конфліктологія / За ред. Л. М. Герасіної, М. І. Панова. -- Харьків: Право, 2002. -- 256 с.

5.Генов Ф. Психология управления (основные проблемы). -- М.: Прогресс, 1982.

6. Ложкин Г. В., Повякиль Н. И. Практическая психология конфликта: Учеб. пособие. -- К.: МАУП, 2000. -- 256 с.

7. Мастенбрук У. Управление конфликтными ситуациями и развитие организации. -- М.: ИНФРА-М, 1996. -- 256 с.

Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

  • Поняття та соціально-психологічний клімат групи та причини виникнення групового конфлікту. Чинники, що впливають на продуктивність діяльності групи. Характеристика взаємозв'язку між згуртованістю групи та посилення ефективності групової діяльності.

    курсовая работа [104,6 K], добавлен 16.07.2011

  • Мала група в психології: поняття, основні явища і процеси. Лідерство і керівництво в малій групі, особливості міжособистісних відносин підлітків у групах однолітків. Емпіричне дослідження особливостей неформального лідерства в підлітковій групі.

    курсовая работа [133,9 K], добавлен 13.01.2010

  • Лідерство і керівництво в малих групах, характер динамічних процесів. Трактування причин ролевої диференціації лідерства. Дослідження міжособистісних стосунків та міжгрупових відносин у молодшому шкільному віці, ступінь взаємної симпатії-антипатії.

    курсовая работа [47,0 K], добавлен 10.11.2010

  • Теоретико-методологічні засади дослідження динамічних процесів у малій групі в соціальній психології. Основи експериментального дослідження їх соціально-психологічних особливостей. Практичні рекомендації щодо досягнення згуртованості, уникнення конфлікту.

    курсовая работа [73,5 K], добавлен 16.07.2011

  • Теоретичний аналіз дослідження психологічних особливостей учнівських груп і згуртованності. Поняття малої групи, рівневий аналіз групової структури. Розвиток особистості дитини у шкільному віці. Особливості структури міжособових відносин в групах дітей.

    курсовая работа [33,9 K], добавлен 15.09.2009

  • Суть і зміст поняття "мала група", її особливості, порядок і причини утворення. Класифікація малих груп, їх різновиди та характеристика, відмінні риси, структура та основні елементи. Характеристика динамічних процесів у групі, поняття лідерства в ній.

    реферат [42,9 K], добавлен 07.04.2009

  • Види соціальних конфліктів та причини їх виникнення. Методи та форми профілактики і запобігання конфліктів в організації. Експериментальне дослідження вивчення технологій соціальної роботи по профілактиці конфліктів в організаціях соціальної сфери.

    дипломная работа [789,6 K], добавлен 26.07.2011

  • Психологічні особливості сім’ї як малої соціальної групи. Головні особливості міжособистісних конфліктів. Суперництво, співтовариство, компроміс, уникнення та пристосування. Експериментальне дослідження найважливіших сфер взаємодії подружжя, результати.

    курсовая работа [1,2 M], добавлен 25.09.2013

  • Характеристика студентських груп та основні види адаптаційних бар’єрів, особливості реалізації даних процесів. Загальна характеристика, опис, аналіз і вивчення отриманих результатів дослідження бар’єрів соціальної адаптації у студентському середовищі.

    курсовая работа [53,0 K], добавлен 19.08.2014

  • Вивчення основних причин конфліктів між подружжям. Міжособистісна несумісність. Претензії на лідерство та на перевагу. Розподіл домашніх справ. Претензії на управління бюджетом. Використання порад членів родини чи друзів. Інтимно-особистісна адаптація.

    презентация [1,1 M], добавлен 10.02.2016

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.