Размещено на http://www.allbest.ru/

ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСТИТЕТ ВНУТРІШНІХ СПРАВ

УДК 159.94: 159.947

ОРГАНІЗАЦІЙНО-ПРАВОВІ ТА ІНДИВІДУАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНІ УМОВИ ЕФЕКТИВНОСТІ ПРОФЕСІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПРАЦІВНИКІВ СЛІДЧИХ ПІДРОЗДІЛІВ МВС УКРАЇНИ

19.00.06 - юридична психологія

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата психологічних наук

Оніщенко Наталія Вікторівна

Харків 2006

Дисертацією є рукопис

Роботу виконано в Харківському національному університеті внутрішніх справ, Міністерство внутрішніх справ України

Науковий керівник: кандидат психологічних наук, доцент Єгорова Елеонора Миколаївна, Харківський національний університет внутрішніх справ, доцент кафедри загальної психології та педагогіки.

Офіційні опоненти: доктор психологічних наук, професор Тімченко Олександр Володимирович, Харківський національний університет внутрішніх справ МВС України, професор кафедри прикладної психології;

кандидат психологічних наук, доцент Назаров Олег Олександрович, Академія цивільного захисту України МНС України, перший проректор з навчальної та методичної роботи.

Провідна установа: Київський юридичний інститут МВС України, кафедра юридичної психології

Захист відбудеться 11.03.2006 р. о 10_годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 64.700.04 в Харківському національному університеті внутрішніх справ за адресою: 61080, Харків-80, проспект 50-річчя СРСР, 27.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Харківського національного університету внутрішніх справ за адресою: 61080, Харків-80, проспект 50-річчя СРСР, 27.

Автореферат розісланий 08.02.2006 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Попова Г.В.

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми дослідження. В процесі боротьби держави зі злочинністю роль слідчих підрозділів представляється дуже важливою, оскільки саме цей вид діяльності спрямований на розкриття злочинів, залучення до відповідальності винних та попередження противоправних дій. Сучасні умови розслідування скоєних злочинів та рівень профілактики злочинності в цілому вимагає удосконалення не тільки нормативно-правової бази, яка визначає діяльність слідчого, а і підвищення професійно-психологічної підготовки працівників слідчих підрозділів МВС України.

Сучасна наука має досить велику методологічну основу щодо розробки різноманітних підходів відносно вивчення особистості слідчого та розвитку його професійної успішності. Проте питання взаємодії об'єктивних та суб'єктивних факторів, що обумовлюють рівень професіоналізму працівника слідчих підрозділів вимагає більш поглибленого теоретичного та емпіричного вивчення.

Питанням оптимізації слідчої діяльності присвячені роботи О.М. Бандурки, В.П. Бахіна, Н.Л. Граната, В.Д. Берназа, В.О. Коновалової, В.Л. Васильєва, Ф.В. Глазиріна, Д.П. Котова, О.Р. Ратінова, О.М. Столяренка, О.В. Тімченка, Ю.В. Чуфаровського, О.Є. Ямпольського та ін.

Але, на сьогодні для більш ретельного вивчення факторів ефективності професійної діяльності слідчих, необхідно врахувати специфіку їхніх професійних обов'язків, розглянути основні суб'єктивні фактори і показати взаємозв'язок між досліджуваними явищами. Оскільки дана проблема є найменш розробленою у вітчизняній юридичній психології і має велике практичне значення, виникає потреба в її всебічному теоретичному та емпіричному дослідженні.

Методологічною основою дослідження стали:

- діяльністний підхід - принцип поєднання свідомості та діяльності (О.М. Леонтьєв, Б.Ф. Ломов, С.Л. Рубінштейн);

• - акмеологічний підхід - розвиток професіонала (О.О. Бодальов, А.О. Деркач, В.Г. Зазикін, Н.В. Кузьміна, Л.О. Рудкевич, О.Д. Сафін);
• - дослідження в галузі юридичної психології та криміналістики зокрема з проблем психологічного забезпечення правоохоронної діяльності (О.М. Бандурка, В.Л. Васильєв, В.О. Коновалова, В.С. Медведєв, О.О. Назаров, О.Р. Ратінов, О.В. Тімченко, Ю.В. Чуфаровський та ін.);
• - психологічні дослідження з проблем розвитку особистості як суб'єкта професійної діяльності (С.П. Бочарова, О.В. Землянська, Є.О. Клімов, Г.С. Костюк, С.Д. Максименко, А.К. Маркова та ін.).
• Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана у контексті “Тематики пріоритетних напрямків фундаментальних та прикладних досліджень вищих навчальних закладів та науково-дослідних установ МВС України на період 2002-2005 рр.”, “Головних напрямків наукових досліджень Національного університету внутрішніх справ на 2001-2005 рр.” та пов'язана з реалізацією “Комплексної програми кадрової політики в органах та підрозділах внутрішніх справ та забезпечення законності і дисципліни на 2001-2005 роки”, а також “Комплексної програми вдосконалення роботи з кадрами та підвищення авторитету міліції на 1999 - 2005 роки”. Тема дисертаційного дослідження затверджена Вченою радою НУВС (протокол №9 від 29.10.2004).
• Мета дослідження: встановити взаємозв'язок індивідуально-психологічних особливостей слідчих з рівнем їх професійної успішності в сучасних організаційно-правових умовах діяльності органів внутрішніх справ України.
• Для досягнення мети були поставлені наступні завдання:
• - Провести науково-теоретичний та історичний аналіз організаційно-правових умов становлення, розвитку та сучасного стану слідчої діяльності;
• - Узагальнити підходи, що склалися на сьогодні у визначенні параметрів оцінки професійної діяльності слідчих та на основі цього розробити об'єктивний критерій для оцінки сучасного рівня ефективності даного виду діяльності в межах органів внутрішніх справ України;
• - Визначити особливості впливу організаційно-правових умов професійної діяльності на психічний стан працівників слідчих підрозділів ОВС України;
• - Встановити взаємозв'язок психологічних компонентів особистості слідчого з показниками ефективності його професійної діяльності;
• - Розробити рекомендації з психологічного супроводження професійної діяльності слідчих з метою підвищення її ефективності.
• Об'єкт дослідження: професійна діяльність слідчого.
• Предмет дослідження: організаційно-правові та індивідуально-психологічні детермінанти ефективності професійної діяльності слідчих. слідчий психічний психологічний внутрішній
• Основні методи дослідження:
• - теоретичні методи: системний аналіз літературних джерел, наказів та законів;
• - емпіричні: метод експертної оцінки, анкета, якісний та кількісний аналіз документів;
• - психодіагностичні методи: РСК, модифікований метод вивчення рівня самооцінки Будасі, метод вивчення рівня емоційного вигорання В.В. Бойко, 16-факторний особистісний опитувальник Кетела;
• - методи математичної статистики: t-критерій Стьюдента, ц?- критерій Фішера (кутове перетворення Фішера), кореляційний аналіз за r- критерієм Пірсона, факторний та регресійний аналізи. Статистична обробка отриманих даних була проведена за допомогою комп'ютерної програми SPSS 8.0.
• Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що

вперше:

• - розроблено об'єктивний критерій оцінки рівня ефективності професійної діяльності працівників слідчих підрозділів МВС України;
• - вивчено структуру взаємозв'язку психологічних компонентів особистості слідчого з показниками ефективності його професійної діяльності;
• - досліджено ступінь впливу індивідуально-психологічних якостей слідчого на ефективність виконання ним своїх професійних обов'язків;
• - розроблені та обґрунтовані психотипи працівників слідчих підрозділів в залежності від успішності їх професійної діяльності;
• - запропонована прогностична модель професійної успішності слідчого;
• уточнені уявлення про умови ефективності професійної діяльності працівників слідчих підрозділів МВС України;
• дістали подальшого розвитку сучасні підходи щодо психологічного забезпечення оперативно-службової діяльності органів та підрозділів внутрішніх справ України.
• Практичне значення одержаних результатів полягає у тому, що викладені в роботі пропозиції є конкретним внеском в розвиток сучасної вітчизняної юридичної психології та в практику застосування сучасних підходів щодо психологічного забезпечення та оперативного моніторингу процесу професійного відбору та підготовки працівників слідчих підрозділів МВС України.
• Результати дослідження можуть бути використані фахівцями центрів практичної психології при УМВС України в областях для об'єктивної оцінки рівня або результативності професійної діяльності слідчого, прогнозування його індивідуальної успішності.
• Отримані результати можуть бути корисними при розробці спеціальних програм професійно-психологічної підготовки фахівців слідчих підрозділів, а також різноманітних психотренінгових програм, націлених на формування та розвиток у них професійно важливих якостей, необхідних для виконання своїх функціональних обов'язків на високому рівні.
• Авторська прогностична модель ефективності професійної діяльності слідчих може бути використана відділами по роботі з персоналом з метою підвищення якості роботи з резервом кадрів на висунення.
• Результати дисертаційного дослідження впроваджені в роботу Центру практичної психології при УМВС України в Харківській обл. при розробці нових та вдосконаленні вже існуючих програм психологічного забезпечення слідчої діяльності. (акт впровадження від 12.01.06.).
• Основні положення дисертаційної роботи використовуються в навчальному процесі Інституту перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників ОВС ХНУВС (акт впровадження від 06.02.06.).
• Особистий внесок здобувача. Дисертантом самостійно виконано теоретичний аналіз проблеми професіоналізму працівників слідчих підрозділів; самостійно підібрані методи вивчення поставленої проблеми, виконані всі емпіричні дослідження, проведено порівняльний кількісний та якісний аналіз отриманих результатів, розроблено рекомендації щодо підготовки слідчих до розслідування злочинів підвищеної складності.
• Апробація результатів дисертації. Матеріали проведених досліджень представлено у одноосібних публікаціях автора, у виступах на науково-практичних та науково-теоретичних конференціях, зокрема: міжнародній науково-практичній конференції керівників ВНЗ та вчених дослідників із проблем виховання студентства в сучасних умовах (Харків, 2003); IІI міжнародній науково-практичній конференції “Соціальна робота і сучасність: теорія і практика” (Київ, 2004), міжнародній науково-теоретичній конференції “Освіта як фактор забезпечення стабільності сучасного суспільства” (Тернопіль, 2004); загальноукраїнській науково-практичній конференції “Молодь, соціальна політика і проблеми національного відродження України” (Донецьк, 2004), а також доповідях на засіданнях кафедри загальної психології та педагогіки Харківського національного університету внутрішніх справ.
• Публікації. Результати дисертаційного дослідження викладено у семи публікаціях, три з яких - статті у фахових наукових виданнях із психологічних наук.
• Структура роботи. Дисертаційне дослідження викладено на 170 сторінках машинописного тексту і складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел, що налічує 244 найменування ( у тому числі 11 іноземних авторів) та додатків. Робота включає 13 таблиць, та 16 рисунків.

Основний зміст дисертації

У вступі обґрунтовано актуальність проблеми, що вивчається, представлена мета та завдання роботи, визначено об'єкт і предмет дослідження, показано наукову новизну та практичну значущість отриманих результатів.

У першому розділі “Науково-історичні та теоретико-методологічні проблеми створення та ефективного розвитку діяльності слідчих підрозділів МВС України” подані загальні уявлення до визначення поняття професіоналізму в психологічній науці та акмеології: як професіоналізм діяльності та як професіоналізм особистості. Проведено аналіз поняття “професіоналізм працівника слідчого підрозділу” на основі теоретико-методологічних підходів, що розкриваються в роботах О.М. Бандурки, В.Л. Васільєва, М.І. Єникєєва, В.С. Медведєва, О.Р. Ратінова, О.В. Тімченка, Ю.В.Чуфаровського, А.Є. Ямпольського та ін.

У вітчизняній психології питання, що стосуються професіоналізму особистості, висвітлювалися О.О. Бодальовим, Л.С. Виготським, А.О. Деркачем, В.Г. Зазикіним, Є.О. Клімовим, Н.В. Кузьміною, О.М. Леонтьєвим, С.Л. Рубінштейном.

Теоретичне вивчення загальних заходів, що вживались для покращення рівня професійної діяльності слідчих на різних етапах розвитку слідчого апарату, дозволило простежити динаміку ускладнення вимог до особистості даного фахівця, а також становлення нормативно-правової бази даного виду діяльності. Розгляд цього питання в теоретичному аспекті дозволив визначити сутність слідчої діяльності та роль слідчого в кримінальному процесі. Аналіз основних нормативно-правових актів, що регламентують професійну діяльність слідчого дозволив виділити основні недоліки та проблеми в організації роботи слідчих підрозділів, серед яких: обмеженість строків розслідування злочину, відсутність чіткого поняття карно-процесуальних функцій слідчого, недостатній рівень соціальної захищеності фахівця та ін.

Визначено, що на сьогодні єдиного критерію, спрямованого на чітку та об'єктивну оцінку якості діяльності слідчого не існує. Обґрунтована авторська позиція про те, що весь процес оцінювання рівня виконання професійних обов'язків слідчим є недостовірним та носить суб'єктивний характер.

Вивчено питання психологічної “вартості” слідчої діяльності, обґрунтовано об'єктивні фактори, що можуть впливати на рівень професійної успішності слідчого, а також визначати рівень задоволеності фахівця своєю професійною діяльністю. Розглянуто загальні шляхи підвищення рівня професійної діяльності працівників слідчих підрозділів (застосування у слідчий діяльності новітніх технічних засобів та сучасних методів розслідування злочинів, спрощення процедури підготовки матеріалів кримінальної справи, налагодження ефективної взаємодії слідчих з фахівцями інших підрозділів та ін.).

У другому розділі “Специфіка слідчої діяльності та її вплив на психічний стан слідчих” подана характеристика програми та методів дослідження, представлено авторський критерій рівня ефективності діяльності слідчих. Для розробки цього критерію була проведена експертна оцінка, яка дозволила нам виділити категорії складних у розслідуванні кримінальних справ, призначити їм ранг складності та на основі цього вивести індекс ефективності професійної діяльності слідчого (індекс ефективності = сума рангів / кількість складних справ). За показниками індексу ефективності нами були сформовані групи досліджуваних. В дослідженні прийняли участь 150 працівників слідчих підрозділів м. Харкова віком від 22 до 47 років, що були поділені на 3 групи в залежності від рівня ефективності їх професійної діяльності: 1 група - низький рівень ефективності професійної діяльності (n=88); 2 група - середній рівень ефективності професійної діяльності (n=35); 3 група - високий рівень ефективності професійної діяльності (n=27).

Спираючись на дані, отримані при проведенні аналізу показників плинності кадрів в слідчих підрозділах, були вивчені об'єктивні фактори, які визначають незадоволеність слідчого своєю професійною діяльністю.

Було встановлено, що більшість опитуваних (59%) відмітила бажання перейти на іншу роботу, за умови, що вона буде менш складною та напруженою.

В якості причин, що обумовлюють незадоволеність слідчих своєю професійною діяльністю, та провокують появу у них бажання змінити роботу, були виділені наступні:

1. Недостатня грошова винагорода - 38,31%;

2. Низьке матеріально-технічне забезпечення діяльності - 18,64%;

3. Недостатня оцінка важкості праці слідчих - 16,82%;

4. Напружений характер праці - 11,4%;

5. Низька вірогідність підвищення по службі - 9,94%;

6. Постійний контакт з криміногенним контингентом - 4,89%.

Зазначено, що ненормований робочий день, недостатнє матеріально-технічне забезпечення місця роботи, постійний контакт з криміногенним контингентом, обмеженість часу для розслідування злочину та постійний контроль з боку контролюючих органів виступають у ролі основних детермінант, що провокують у слідчих нервово-психічну напругу.

За даними суб'єктивної оцінки психічних станів, що виникають у слідчих після напруженої роботи встановлено, що для даної категорії фахівців характерно відчуття втоми (31,18%) та загальна слабкість (18,91%). Зниження уваги та безсоння достовірно частіше (р?0,05) відмічається у слідчих, які відрізняються високими показниками ефективності професійної діяльності. А слідчі з найнижчими показниками професійної успішності частіше відмічають у себе головний біль та дратівливість. Таким чином, практично всі групи досліджених відмічають у себе окремі астенічні симптоми, що можуть бути наслідками перевтоми та відсутності у слідчих навичок регуляції свого психічного стану.

Подальше вивчення впливу особливостей професійної діяльності на психічний стан фахівця було присвячене дослідженню рівнів сформованості симптомів емоційного вигорання у працівників слідчих підрозділів та їх впливу на ефективність професійної діяльності слідчих.

Так, в ході аналізу результатів було з'ясовано, що всі фази синдрому емоційного вигоряння у слідчих, що прийняли участь у дослідженні знаходяться на стадії формування.

Але при цьому, найефективніші слідчі відрізняються більш низькими показниками виразності всіх фаз даного синдрому на відміну від слідчих інших груп. Це вже може бути свідоцтвом більш розвиненої емоційної стійкості або сформованістю у слідчих навичок саморегуляції.

При цьому, найбільш виразною у всіх слідчих є така фаза синдрому емоційного вигоряння як резистенція, або фаза опору. Підсумувавши відмічене, можна сказати, що рівень емоційної стійкості в певній мірі забезпечує ефективність професійної діяльності працівників слідчих підрозділів.

Встановлено, що більшість опитаних працівників слідчих підрозділів (55,78%) відмічають необхідність в оволодінні навичками саморегуляції свого психічного стану, бо вважають ці навички важливою умовою ефективності слідчої діяльності. При цьому найбільша кількість слідчих, що виказали необхідність таких знань та навичок припадає на 3 групу (66,67%). В групі найменш ефективних слідчих цей показник склав 50% (t = 1,54, р?0,05).

При вивченні взаємозв'язку емоційного стану слідчого та рівня ефективності його діяльності було встановлено, що між показниками виразності симптомів “напруги”, “резистенції”, “виснаження” у слідчих та показниками рівня ефективності їхньої професійної діяльності був виявлений зворотній кореляційний зв'язок (r=- 0,93, р?0,05), (r=- 0,21, р?0,05) та (r=1,17, р?0,05) відповідно.

Таким чином, можна припустити, що при підвищенні виразності даних симптомів емоційного вигорання у слідчих може знижатися рівень їх професійної діяльності. Отже, можна припустити, що рівень емоційної стійкості слідчих може впливати на показники їх професійної успішності.

У третьому розділі “Психологічна основа ефективності професійної діяльності слідчих” надано результати дослідження індивідуально-психологічних особливостей слідчих в залежності від рівня виконання ними свої професійних обов'язків.

Першим кроком вивчення особливостей індивідуально-психологічних якостей слідчих з різними показниками ефективності професійної діяльності було проведення кореляційного аналізу між показниками стажу роботи слідчих та рівнем розкриття складних злочинів. Відомо, що рівень професійної майстерності людини, як суб'єкту праці, зростає зі збільшенням його стажу роботи на конкретній посаді. Так результати кореляційного аналізу довели, що між цими двома показниками існує прямий, але в нашому випадку, слабкий взаємозв'язок (r=0,25, р?0,05). Крім цього, результати показали наявність взаємозв'язку між оцінкою рівня професіоналізму слідчого начальником слідчого відділу та стажем роботи слідчого (r=0,82, р?0,01) Це говорить про те, що начальник слідчого відділу схильний відносити до числа професіоналів слідчих з більшим досвідом роботи. Також, можна відмітити тенденцію серед слідчих оцінювати рівень своїх професійних якостей або рівень свого професіоналізму вище відповідно до збільшення стажу роботи.

Таким чином, в якості однієї з умов ефективності професійної діяльності ми можемо відзначити стаж роботи слідчого. Але слід зауважити, що оскільки між цими двома показниками було знайдено лише слабкий взаємозв'язок, виникає потреба у вивченні ролі та ваги окремих психологічних якостей особистості в процесі оптимізації професійної діяльності слідчого.

Наступним кроком було проведення багаторівневого вивчення самооцінки слідчого, як одного з найважливіших факторів, що визначають рівень ефективності професійної діяльності: суб'єктивна оцінка слідчих рівня свого професіоналізму, суб'єктивна оцінка особистісних та професійно-важливих якостей, необхідних в роботі слідчого. Це надало можливість вивчити суб'єктивні уявлення випробуваних про особистість ідеального слідчого, розробити на основі цих уявлень психологічні портрети слідчих. На наступному етапі проводилося порівняння усвідомлюваних якостей випробуваних з наявним еталоном для визначення рівня самооцінки.

При вивченні самооцінки рівня професіоналізму слідчих були отримані наступні результати: середній загально груповий показник з самооцінки рівня професіоналізму серед слідчих становив 73,74 бала за 100-бальною шкалою, а середній показник оцінки рівня професіоналізму слідчих начальниками слідчих відділів склав 72,11 бала. Як видно з результатів, найвищі показники як самооцінки рівня професіоналізму, так і оцінки начальників слідчих відділів одержали слідчі, що відносяться до 3 групі з високим рівнем успішності (таблиця 1). Це надало можливість припустити, що рівень самооцінки може впливати на успішність професійної діяльності працівників слідчих органів.

При аналізі результатів були виявлені достовірні розходження в оцінці рівня професіоналізму слідчих 1 і 3 груп (t=2,746, р?0,01) і між 2 і 3 групами слідчих (t=1,85, р?0,05).

Таблиця 1

Показники рівня професіоналізму слідчих з різними показниками успішності професійної діяльності

Слід зазначити, що між цими двома змінними знайдено прямий середній за силою взаємозв'язок (r=0,66, р? 0,01). Це свідчить про те, що чим вище сам слідчий оцінює рівень своєї професійної майстерності, тим більше імовірність того, що і начальник слідчого відділу буде оцінювати свого підлеглого так само високо, і навпаки.

Дані, отримані при проведенні порівняльного аналізу поміж групами слідчих свідчать про те, що показники самооцінки та оцінки керівництвом рівня професіоналізму слідчих відповідають рівню ефективності який був присвоєний кожному фахівцю за результатами аналізу документів, тобто відповідає об'єктивному показнику рівня ефективності професійної діяльності слідчих, отриманого за допомогою розробленого критерію ефективності.

За результатами дослідження в групах випробуваних були отримані психологічні портрети ідеальних слідчих. Виявлення портрета ідеального слідчого в групах слідчих з різним рівнем успішності професійної діяльності, дозволило нам більш чітко визначити уявлення про те, на який еталон, ідеал звертають увагу працівники слідчих органів, чи мають місце бути істотні розходження в середньо групових портретах. Слідчі з низьким рівнем ефективності в якості необхідних у роботі професійно-важливих якостей схильні відзначати високий рівень правосвідомості, професійну компетентність, організаторські здібності, незалежність у прийнятті рішень і стресостійкість. Слідчими 2 групи як професійно-важливі якості відзначені комунікативна компетентність, високий рівень правосвідомості, утягнення у роботу, високий рівень інтелекту, високий рівень мотивації досягнення й високий рівень відповідальності. Слідчі 3 групи вважають необхідними для слідчої роботи наступні вміння й навички: високий рівень правосвідомості, організаторські здібності, комунікативну компетентність, уміння встановлювати психологічний контакт, розвинену інтуїцію, здатність до аналізу й узагальнення інформації, гнучкість процесів мислення й підвищену критичність.

Серед основних особистісних характеристик, що обумовлюють ефективність діяльності, слідчими 1 групи були відзначені: активність, толерантність, цілеспрямованість, дисциплінованість, самоорганізованість, самовладання, принциповість. Слідчі, що ввійшли до 2 групи, у числі особистісних характеристик, необхідних для ефективного виконання професійних обов'язків, вказують: мужність, наполегливість, самостійність, принциповість. Позиція слідчих 3 групи схожа з думкою фахівців, що ввійшли в 1 групу. Вони також відзначають у числі важливих особистісних характеристик зібраність, активність, дисциплінованість, принциповість, самостійність, наполегливість, самоорганізованість і цілеспрямованість.

При проведенні аналізу даних, отриманих при вивченні рівня самооцінки професійно-важливих та особистісних якостей, необхідних в роботі слідчого, були отримані наступні результати. Так, достовірно менше фахівці 1 групи у порівнянні зі слідчими 2 та 3 груп оцінюють свої особистісні якості адекватно високо (17,04% проти 28,57%, р?0,05) та (17,04% проти 37,04%, р?0,05) відповідно. При цьому, більша кількість неефективних працівників у порівнянні зі слідчими з середнім рівнем ефективності професійної діяльності, відрізняються неадекватно заниженою самооцінкою (19,32% проти 8,57%, р?0,05). Середній рівень самооцінки присвоїли собі лише 25,00% слідчих з низьким рівнем успішності та 44,44% ефективних слідчих (розходження достовірні на рівні р?0,05).

Результати свідчать, що більшість слідчих 3 групи (29,60%), у порівнянні зі слідчими 1 групи (13,64%) схильні оцінювати рівень розвитку своїх професійно-важливих якостей адекватно високо. У порівнянні із 2 групою, найбільш ефективні слідчі достовірно частіше оцінюють свій рівень професійно-важливих якостей як середній (45,71% проти 29,63%, р?0,05). Слід зазначити, що по іншим показниками рівнів самооцінки слідчих різних груп значимих розходжень виявлено не було. Але, спираючись на представлені результати, можна припустити, що адекватність самооцінки професійно-важливих якостей слідчого може визначати рівень ефективності його професійної діяльності.

Оскільки, дослідження показало наявність лише слабкого зв'язку між показниками стажу роботи слідчого та рівнем ефективності його професійної діяльності, виникла необхідність у більш досконалому вивченні індивідуальних розходжень у виразності якостей особистості слідчого в залежності від рівня ефективності його діяльності. На основі результатів, отриманих за допомогою 16-факторного опитувальника Кетела, були виділені характеристики психотипів слідчих в залежності від показників ефективності їх професійної діяльності (рис. 1.):

§ з низьким рівнем ефективності професійної діяльності. Слідчі даної групи відрізняються стриманістю як міжособистісних так і соціальних контактів, в поведінці головують імпульсивність та експресивність. Основними рисами характеру слідчих цієї групи є сором'язливість, схильність до індивідуальної діяльності, емоційна нестійкість, низький рівень вольової регуляції та залежність від настрою.

§ з середнім рівнем ефективності професійної діяльності характерні вільне відношення до існуючих моральних норм та правил, не виразне почуття відповідальності. Відмічені фактори є небажаними для слідчої діяльності і можливо саме вони обумовлюють рівень ефективності діяльності фахівців даної групи, та заважають його підвищенню. У цих слідчих також відмічено залежність від думки та вимог групи, стриманість в міжособистісних контактах. Можливі труднощі в спілкуванні.

Рис. 1 Профілі особистості слідчих з різними показниками ефективності професійної діяльності

§ з високим рівнем ефективності професійної діяльності. Таким працівникам слідчих підрозділів характерні відкритість, проникливість, емоційна пластичність, вміння контролювати свою поведінку та психічний стан, впевненість у собі. Цим слідчим властиві стриманість та розсудливість в установленні соціальних контактів та прийняття моральних норм та правил.

При вивченні кореляційних зв'язків у структурі особистості успішних слідчих нами були отримані наступні результати (рис.2.).

Стаж роботи випробуваного в слідчих органах визначає рівень виразності в структурі особистості успішних слідчих фактори “А” (r=- 0,22, р?0,05), “В” (r=0,30, р?0,05), “Е” (r=0,36, р?0,05), “F” (r=0,43, р?0,05), “H” (r=0,30, р?0,05) і “I” (r=- 0,51, р?0,01). Тобто, при збільшенні стажу роботи в структурі особистісних якостей слідчого можливе підвищення рівня виразності таких властивостей як критичність, холодність, об'єктивність, домінування, норовливість, імпульсивність, соціальна сміливість, заповзятливість, суворість, реалістичність, практичність і самовпевненість. Крім цього відзначається підвищення рівня інтелекту, збільшення значимості соціальних контактів, прийняття лідерських позицій і відповідальності.

Рівень інтелекту, при вивченні кореляційних зв'язків, був відзначений як фактор, що обумовлює показники оцінки рівня професіоналізму як самим слідчим (r=0,52, р?0,01), так і начальником слідчого відділу (r=0,36, р?0,05). Крім цього, на показник самооцінки рівня професіоналізму слідчого впливає виразність таких якостей як самовпевненість, незалежність, непохитність, енергійність, експресивність, емоційність, практичність.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 2 Кореляційний взаємозв'язок індивідуально-психологічних якостей особистості слідчого з високими показниками ефективності професійної діяльності

Отримані результати дають можливість припустити, що начальники слідчих відділів цінують в своїх підлеглих розважливість, практичність, самовпевненість, почуття відповідальності, енергійність тощо.

Виявлені кореляційні зв'язки між особистісними факторами й показниками рівня шкал інтернальності особистості. Так інтернальність особистості в сфері міжособистісних відносин визначається рівнем виразності в слідчих наступних особистісних факторів: “А” (r=0,33, р?0,05), “Е” (r=- 0,32, р?0,05), “I” (r=0,55, р?0,01), “L” (r=0,39, р? 0,05).

Такі особистісні фактори як “А”, “Q₂” і “Q₄” визначають показник інтернальності в професійній діяльності працівників слідчих органів - (r=0,32, р ? 0,05), (r=0,25, р?0,05) і (r=0,54, р?0,01) відповідно.

Отже, ми можемо говорити про конкретні індивідуально-психологічні якості особистості, які перебувають у певному взаємозв'язку з рівнем ефективності професійної діяльності слідчих. За допомогою факторного аналізу визначено місце та вагу певних особистісних якостей в структурі психологічної основи, що визначає ефективність професійної діяльності слідчих. Психологічні складові, що визначають рівень професійної ефективності слідчого представлені у двох факторах. Перший фактор склали наступні компоненти: виразність рівня інтернальності в області здоров'я (0,344), особистісний фактор А (0,402) - високий рівень товариськості слідчого; фактор F (-0,636) - виразність таких рис як стриманість, спокій, розважливість особистості; L (0,702) - містить у собі такі характеристики особистості - підозрілість, вимогливість до навколишніх, обережність і егоцентризм; особистісний фактор M (-0,798) - практичність, прийняття загальноприйнятих норм, зайва уважність до дріб'язків; Q₂ (0,340) - висока зарозумілість. Даний фактор представляється можливим позначити як емоційно-вольовий компонент в структурі особистості.

Другий фактор містить у собі наступні компоненти: показник оцінки рівня професіоналізму слідчого начальником слідчого відділу (0,778) - можна трактувати як відношення начальника до слідчого (слідчий знає цей рівень і намагається йому відповідати); показник розкривання слідчим складних кримінальних справ (0,323); стаж роботи на посаді слідчого (0,789); показник самооцінки рівня професіоналізму слідчого (0,879); виразність фактору В (0,691) - рівень інтелекту слідчого та особистісний фактор I (- 0,454), що характеризує фахівця як мужню, самовпевнену, практичну, відповідальну особистість. Цей фактор можна позначити як рівень професійної майстерності слідчого. Інакше кажучи, перераховані вище якості працівника слідчого підрозділу можна віднести до якостей, які прямо визначають рівень професіоналізму особистості.

У ході роботи, з ціллю підвищення рівня ефективності професійної діяльності слідчих, за допомогою множинного регресійного аналізу було розроблено “професійну модель” ефективного слідчого, яку можна представити у вигляді формули (1):

Y= Constant - 0,31С - 0,30 E + 0,49G + 0,85L - 0,59Q3; (1)

де Y = 29,16 - рівень ефективності слідчих;

Constant = 32,83.

Запропонована формула складає “професійний портрет” ефективного працівника слідчих підрозділів та представляє собою прогностичну модель успішності його професійної діяльності. Отже, ми можемо рекомендувати використовувати надану модель для більш достовірної психологічної діагностики професійно-важливих якостей слідчого та для прогнозування можливості кожного окремого слідчого досягти високого рівня професійної ефективності.

Результати, що були отримані при проведені дослідження, дозволи розробити певні рекомендації з психологічного супроводження діяльності слідчих з метою підвищення рівня її ефективності.

Висновки

У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової проблеми, що виявляється в розкритті поняття ефективності професійної діяльності працівників слідчих підрозділів МВС України, виявлені організаційно-правові та індивідуально-психологічні умови професійної успішності.

І. Загальнотеоретичний та методологічний рівень розгляду даної проблеми дозволив сформулювати ряд положень, що сприяють більш повному розумінню цього питання в сфері психологічних досліджень:

1. Вирішальну роль в процесі оптимізації професійної діяльності слідчого відіграють об'єктивні та суб'єктивні фактори. Об'єктивні фактори можна визначити як організаційно-правові умови діяльності, що представлені правовою регламентацією дій слідчого, рівнем матеріально-технічного забезпечення його діяльності, умовами праці фахівця, а також можливістю використання слідчим в своїй діяльності новітніх методів та засобів розслідування злочинів. Суб'єктивні фактори представлені індивідуально-психологічними якостями особистості працівників слідчих підрозділів.

2. Для більш повного та всебічного вирішення проблеми підвищення рівня ефективності виконання слідчим своїх професійних обов'язків необхідно вивчення взаємозв'язку об'єктивних та суб'єктивних факторів професійної діяльності працівників слідчих підрозділів.

3. Методологічний аналіз сучасних підходів щодо визначення категорії професіоналізму взагалі та професіоналізму працівників слідчих підрозділів зокрема, дозволив встановити необхідність розгляду зазначеної проблеми з урахуванням аспектів вивчення професіоналізму особистості та професіоналізму діяльності.

ІІ. Проекція загальнотеоретичних та методологічних положень і висновків, зроблених у процесі дослідження, дозволила одержати ряд результатів, що повніше розкривають організаційно-правові та індивідуально-психологічні умови підвищення рівня професійної діяльності працівників слідчих підрозділів та надати низку практичних рекомендацій центрам практичної психології при УМВС України в областях та відділам по роботі з персоналом з питань організаційно-психологічного забезпечення діяльності слідчих підрозділів.

У ході дослідження:

1. Розроблено об'єктивний критерій оцінки рівня ефективності професійної діяльності слідчих. Цей критерій представлено у вигляді індексу ефективності, отриманого за допомогою співвідношення кількісних та якісних показників професійної діяльності працівників слідчих підрозділів;

2. Виділено та охарактеризовано особливості впливу організаційно-правових умов професійної діяльності слідчих. Результати свідчать про те, що більшість слідчих незадоволені своєю роботою. Вивчено основні фактори, що провокують появу психічної напруженості у працівників слідчих підрозділів. Визначення рівнів сформованості фаз емоційного вигорання показало, що професійно успішні фахівці відрізняються низькими показниками виразності зазначених фаз, в порівнянні зі слідчими інших груп. Також між показниками сформованості деяких симптомів емоційного вигорання та рівнем ефективності слідчих встановлено зворотній зв'язок. Це дало можливість припустити, що рівень емоційної стійкості в певній мері забезпечує ефективність професійної діяльності працівників слідчих підрозділів.

3. Встановлено взаємозв'язок між професійною успішністю слідчого та адекватністю рівня його самооцінки, оскільки цей параметр свідчить про психологічну зрілість та відповідальність особистості. Окрім цього, вирішальну роль в забезпеченні процесу підвищення рівня ефективності професійної діяльності, відіграють два компоненти в структурі особистості слідчого. На першому місці знаходиться емоційно-вольові якості фахівця, другу позицію займають комунікативні навички слідчого. Часовий фактор, а саме - стаж роботи слідчого, в процесі підвищення рівня його професійної успішності є менш значущим.

4. Запропоновано наступні рекомендації щодо психологічного супроводження професійної діяльності працівників слідчих підрозділів:

- поширити базу психодіагностичних методів, що використовуються при професійному відборі слідчих. Це надасть можливість більш досконало та поглиблено вивчити рівень розвитку професійно важливих якостей майбутнього слідчого;

- використовувати “професійний портрет” високоефективних слідчих з метою підвищення достовірності професійного добору слідчих, для спрощення процедури розподілу між слідчими різних за складністю кримінальних справ та для прогнозування професійної ефективності працівників слідчих підрозділів;

• - розробити тренінгові програми, спрямовані на професійно-психологічну підготовку працівників слідчих підрозділів, метою яких є формування та розвиток професійно важливих якостей слідчого.
• Таким чином, використання представлених теоретичних та практичних знань стосовно умов професійної ефективності дозволить оптимізувати професійну діяльність працівників слідчих підрозділів та забезпечити високий рівень її результативності.
• Потребують подальшого вивчення:
• § питання узагальнення та створення прогностичної моделі, яка могла б змістовно відбити особливості професійної успішності фахівців слідчих підрозділів та органів дізнання МВС, СБУ та прокуратури;
• § методологічні проблеми виміру ефективності професійної успішності представників різноманітних видів оперативно-службової діяльності органів внутрішніх справ.

Список опублікованих праць за темою дисертації

• 1. Психологічна культура особистості як один з факторів, що зумовлює формування професіоналізму слідчих //Право і безпека. 2005. Т.4. №1. С. 186-188.
• 2. Роль та місце саморегуляції в професійній діяльності робітника слідчих органів // Вісник Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна №662, 2005. С. 116-119.
• 3. Самооценка как один из факторов, определяющих успешность профессиональной деятельности следователя // Право і безпека. 2005. Т.4.№5. С. 189-191.
• 4. Психологическая культура личности как необходимый элемент воспитательного процесса студенчества. // Матеріали міжнародної науково-практичної конференції-семінару керівників ВНЗ та вчених дослідників із проблем виховання студентства в сучасних умовах. Харків: Народна українська академія. 2003. С. 163-166.
• 5. Формирование психологической культуры личности как один из способов профилактики негативных явлений в молодежной среде // Тези III міжнародної науково-практичної конференції “Соціальна робота і сучасність: теорія і практика” Київ: “Політехніка”. 2004. С. 88-89.
• 6. Профессиональная культура как определяющий фактор развития личности будущего специалиста // Матеріали Міжнародної науково-теоретичної конференції “Освіта як фактор забезпечення стабільності сучасного суспільства” Тернопіль. 2004. С. 159-160.
• 7. Место психологической культуры личности в процессе формирования целостной личности //Матеріали третьої загальноукраїнської студентської науково-практичної конференції “Молодь, соціальна політика і проблеми національного відродження України” Донецьк 2004. С. 175-176.

Аннотация

Онищенко Н.В. Организационно-правовые и индивидуально-психологические условия эффективности профессиональной деятельности работников следственных подразделений МВД Украины. - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата психологических наук по специальности 19.00.06 - юридическая психология. Харьковский национальный университет внутренних дел. МВД Украины. Харьков, 2006.

Диссертационное исследование посвящено изучению детерминант, определяющих уровень эффективности профессиональной деятельности работников следственных подразделений МВД Украины. Результаты теоретико-методологического изучения проблемы свидетельствуют о наличии различных подходов к поиску путей повышения уровня профессиональной успешности следователей через юридический и психологический аспекты. Рассмотрение проблемы с научно-исторической точки зрения позволило определить современное положение и перспективы развития следственного аппарата. При юридико-психологическом анализе нормативно-правовой базы, регламентирующей деятельность следователя, был выделен ряд объективных, факторов, которые оказывают непосредственное влияние на уровень эффективности его деятельности.

На основании теоретического изучения вопроса определения параметров эффективности профессиональной деятельности следователей, а также на основании результатов, полученных при проведении экспертной оценки, нами был разработан объективный критерий профессиональной эффективности следователя, включающий в себя качественный и количественный показатели его деятельности. Экспериментальное изучение данной проблемы позволило эмпирически подтвердить влияние организационно-правовых факторов на уровень профессиональной успешности следователей, определить отношение следователей к своей работе, а также выделить основные индивидуально-психологические условия эффективности следственной деятельности. Было установлено, что категория стажа не является определяющей в формировании профессиональной эффективности следователя. Главным звеном в процессе повышения уровня профессионализма следователя является комплекс индивидуально-психологических особенностей личности. Результаты показали, что среди субъективных детерминант профессиональной успешности следователей особое место занимает адекватность уровня самооценки личности. Самооценка следователей представлена в нашем исследовании на трех уровнях: самооценка уровня профессионализма, самооценка уровня развития личностных качеств и самооценка уровня сформированности профессионально-важных качеств, необходимых в следственной деятельности. На основе полученных данных были выделены психотипы следователей в зависимости от уровня их профессиональной успешности. Так было установлено, что наиболее эффективных работников следственных подразделений отличают высокий уровень развития эмоционально-волевого и коммуникативного компонента, при этом, уровень интеллекта у них несколько ниже, чем у следователей со средним уровнем эффективности профессиональной деятельности.

Полученные данные позволили разработать “профессиональный портрет” следователя, отличающегося высоким уровнем эффективности профессиональной деятельности. Основными качествами, которые составили данный портрет, являются сила Я личности, самостоятельность, независимость, высокий уровень ответственности, настойчивость, уравновешенность, высокий самоконтроль и высокий уровень нормативности поведения личности. “Профессиональный портрет” представляет собой прогностическую модель успешности профессиональной деятельности следователя. Практическое использование данной модели позволит оптимизировать профессиональную деятельность работников следственных подразделений МВД Украины, и будет способствовать повышению уровня её эффективности.

Ключевые слова: эффективность профессиональной деятельности, критерий эффективности профессиональной деятельности, условия эффективности профессиональной деятельности следователей, профессионально-психологическая подготовка следователей, профессиональная успешность следователей.

Анотація

Оніщенко Н. В. Організаційно-правові та індивідуально-психологічні умови ефективності професійної діяльності працівників слідчих підрозділів МВС України. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук за фахом 19.00.06 - юридична психологія. Харківський національний університет внутрішніх справ. МВС України. Харків, 2006.

В дисертації розглянуті детермінант, що визначають рівень ефективності професійної діяльності працівників слідчих підрозділів МВС України. Вивчення проблеми з науково-історичної точки зору дозволило визначити сучасне положення й перспективи розвитку слідчого апарата. При юридико-психологічному аналізі нормативно-правової бази, що регламентує діяльність слідчого, був виділений ряд об'єктивних, факторів, які безпосередньо впливають на рівень ефективності його діяльності.

Емпіричного підтвердження набуло питання визначення впливу організаційно-правових факторів на рівень професійної успішності слідчих, визначити відношення слідчих до своєї роботи. Були виділені основні індивідуально-психологічні умови ефективності слідчої діяльності. Отримані дані дозволили розробити “професійний портрет” слідчого-професіонала, що являє собою прогностичну модель успішності професійної діяльності слідчого.

Ключові слова: ефективність професійної діяльності, критерій ефективності професійної діяльності, умови ефективності професійної діяльності слідчих, професійно-психологічна підготовка слідчих, професійна успішність слідчих.

Annotation

Onishenko N.V. Organizational-legal and individual-psychological conditions of the efficiency of professional activity of the criminal investigation departments of the Ministry of Internal Affairs of Ukraine. - Manuscript.

The dissertation on competition of a scientific degree of the candidate of psychological sciences on a speciality 19.00.06 - juridical psychology. The Kharkov National University of Internal Affairs. The Ministry of Internal Affairs of Ukraine. Kharkov, 2006.

The dissertation is devoted to studying determinants determining a level of efficiency of professional activity of the criminal investigation departments of the Ministry of Internal Affairs of Ukraine. The consideration of the problem from the scientific-historical point of view had allowed to define the present state and prospects of development of the investigation departments. With the help of the law-psychological analysis of legislative acts which regulate activity of the investigator, some objective factors which make direct influence on a level of efficiency of his activity were allocated.

The experimental study of the given problem had allowed to empirically confirm influence of the organizational-legal factors on a level of professional successfulness of investigators, to define the attitude of the investigators to their work, and also to allocate the basic individual-psychological conditions of efficiency of investigation activity. The received data had allowed to develop a “professional portrait" of the investigator who is distinguished by a high level of efficiency of professional activity. The Professional portrait" represents the prognostic model of successfulness of professional activity of the investigator.

Key words: efficiency of professional activity, criterion of efficiency of professional activity, condition of efficiency of professional activity of investigators, professional-psychological training of investigators, professional successfulness of investigators.

Размещено на Allbest.ru