Размещено на http://www.allbest.ru/

Інститут психології ім. Г.С. Костюка

АПН України

Пашко Тетяна Анатоліївна

УДК159.923.2(048)

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук

Індивідуальні особливості емоційного самоконтролю старшокласників

19.00.07 - педагогічна і вікова психологія

Київ - 2005

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Інституті психології ім. Г.С. Костюка АПН України.

Науковий керівник - академік АПН України, доктор психологічних наук, професор Максименко Сергій Дмитрович, директор інституту психології ім. Г. С. Костюка АПН України.

Офіційні опоненти:

член-кореспондент АПН України, доктор психологічних наук, професор Боришевський Мирослав Йосипович, завідувач лабораторії психології особистості інституту психології ім. Г. С. Костюка АПН України;

кандидат психологічних наук, професор Павелків Роман Володимирович, проректор з навчально-методичної роботи Рівненського державного гуманітарного університету, директор Інституту психології і педагогіки Рівненського державного гуманітарного університету.

Провідна установа: Дрогобицький державний педагогічний університет ім. Івана Франка, кафедра психології, м. Дрогобич.

Захист відбудеться “5“ квітня 2005 р. об 11 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К.26.453.02. в Інституті психології ім. Г.С. Костюка АПН України (01033, м. Київ, вул. Паньківська, 2).

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту психології ім. Г.С. Костюка АПН України.

Автореферат розіслано “ 5 ” березня 2005 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради В.В. Андрієвська.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність дослідження. Професійна успішність сучасної людини та її загальна життєва продуктивність багато в чому залежать від уміння підпорядковувати свій внутрішній стан потребам життя. Однією з умов високого рівня життєдіяльності людини може стати стабільність та різноманітність її емоційного світу. Досягти цього здатна лише емоційно стійка особистість, яка почуває себе впевнено та спокійно у будь-якій ситуації.

Сучасна дитина характеризується почастішанням порушень в емоційно-вольовій сфері особистості, підвищенням рівня неврівноваженості, невротизації, агресивності. На наш погляд, емоційна рівновага є необхідною засадою, тим базовим станом, на основі якого можливе гармонійне функціонування особистості. Емоційно врівноважена людина набагато легше адаптується до складних життєвих умов. Вона, як правило, не схильна до стресів та фрустрації, а якщо і потрапляє в психотравмуючу ситуацію, то не втрачає рівноваги і здатна самостійно собі зарадити.

Надзвичайно складною, суперечливою стадією життєвого шляху, в якому закладається ціннісний фундамент особистості та обирається життєва філософія, є старший шкільний вік. У цей період виникають значні труднощі, пов'язані з інтенсивним учбовим навантаженням та емоційним напруженням, неминучим під час вибору професії і підготовки до вступу в доросле життя.

Юнацький вік, на думку А.Є.Лічко, - це критичний період для виникнення психопатій, появи психічних травм та девіантної поведінки. Старші школярі виявляють дуже високий, по відношенню до інших вікових періодів, рівень тривожності в усіх сферах спілкування, особливо зростає тривожність у спілкуванні з батьками та дорослими, від яких вони в чомусь залежать. Це супроводжується втратою інтересу до навчання, зниженням успішності навчальної діяльності, виникненням міжособистісних конфліктів та внутрішніх суперечностей. Водночас старшокласники характеризуються більш диференційованими емоційними реакціями та засобами вираження емоційних станів, а також підвищеним самоконтролем та саморегуляцією. Їхня загальна цікавість до психологічного аналізу своєї особистості, її можливостей та недоліків стає сприятливою умовою для процесу самовдосконалення.

Успішність діяльності старшокласників залежить від сформованості у них психічних механізмів саморегуляції та самокерування. Навички саморегуляції охороняють їх від перевтоми та перевантаження, допомагають долати неминучі труднощі без шкоди для здоров'я та душевної рівноваги. Однією з головних умов формування високого рівня саморегуляції є розвиток самоконтролю.

Самоконтроль розглядається психологією під різними кутами зору, що забезпечує повноту дослідження цього феномену. У розумінні його сутності існує декілька тенденцій:1) самоконтроль ототожнюється із саморегуляцією і визначається як вміння регулювати власну поведінку, керувати нею (Л.Ф.Бурлачук, Н.І.Кувшинов, Ф.С.Бабічев); 2) самоконтроль- це вміння оцінювати власні дії, знаходити та виправляти помилки (Т.І.Гавакова, Б.П.Єсипович, Л.В.Жаров, В.С.Іванова, А.В.Петровський, І.Н.Марголін); 3) самоконтроль - це риса особистості, її властивість (М.Й.Боришесвький, А.К.Сердюк, Г.А.Собієва); 4) самоконтроль ототожнюється з волею (Є.В.Гур'янов, А.А.Романов, А.К.Сердюк).

Теоретичний аналіз досліджуваної проблеми дозволив зробити висновок про те, що питання психологічної сутності самоконтролю досить повно визначене в сучасній науці. А механізми, структура та детермінанти цього процесу недостатньо розкриті, більше того, зовсім мало досліджень, які б торкались аналізу самоконтролю саме емоцій (Л.М.Деркач, Я.Рейковський, Г.С.Нікіфоров). Вивчення цієї проблеми найчастіше проходило в межах аналізу поняття емоційної стійкості (С.М.Оя, В.Л.Марищук, Я.Рейковський, Є.О.Мілерян, В.М.Писаренко, К.К.Платонов, Л.М.Аболін, Е.П.Ільїн П.Б.Зільберман, О.О.Чернікова, Л.С.Славіна, Б.Х.Варданян та інші).

Сучасна педагогічна система постійно постає перед необхідністю свого розвитку та удосконалення. Формування в учнів здатності контролювати власні емоції може стати однією з умов підвищення ефективності навчання та виховання сучасної особистості.

Отже, актуальність проблеми самоконтролю емоцій зумовила вибір теми дисертаційного дослідження “Індивідуальні особливості емоційного самоконтролю старшокласників“. Тема дисертації затверджена Радою з координації наукових досліджень у галузі педагогіки і психології в Україні (протокол № 4 від 27.04. 1999 року).

Об'єкт дослідження - емоційний самоконтроль старшокласників.

Предмет дослідження - індивідуально-психологічні детермінанти емоційного самоконтролю старшокласників.

Мета дослідження - з'ясувати індивідуально-психологічні детермінанти емоційного самоконтролю та розробити шляхи оптимізації розвитку вмінь самоконтролю емоцій у старшокласників.

В основу дослідження було покладено припущення про те, що високий рівень емоційного самоконтролю, який є запорукою емоційної стійкості особистості, буде визначатись індивідуальними особливостями старшокласників. Вирішальне значення в комплексі цих особливостей матиме рівень розвитку рефлексії, вольових якостей, емоційного інтелекту особистості та особливості її мотиваційної сфери. Розвиток високого рівня особистісної рефлексії, емоційного інтелекту та вольових якостей особистості, формування мотивації самоповаги та мотивації досягнення повинні, на нашу думку, сприяти підвищенню рівня емоційного самоконтролю старшокласників. старшокласник емоційний самоконтроль психологічний

Наступні місця в структурі мотивації розподілились в різних групах по-різному.

Так в групі старшокласників із високим рівнем самоконтролю емоцій це були: мотив самоповаги (14%), мотивація ініціативності (11%), мотивація вольового зусилля (9%), мотив значимості результатів (6%), мотив зміни діяльності (3%) та мотив уникнення (1,5%).

В групі із низьким рівнем самоконтролю емоцій структура мотивації була наступною: мотив уникнення (12,5%), мотив зміни діяльності (11%), мотив значимості результатів (9%), мотив самоповаги (5,5%), мотивація ініціативності (5%), мотивація вольового зусилля (4%),

Дослідження мотивації успіху виявило, що у старшокласників із високим рівнем емоційного самоконтролю переважає (84%) мотивація досягнення успіху або наближення до нього за сумарною кількістю балів. А групі з низьким рівнем самоконтролю емоцій відповідає мотивація уникнення, хоча у 15% переважає мотивація досягнення успіху. Це говорить про те, що потреба у самовдосконаленні і досягненні високих показників діяльності може сприяти активізації та розвитку функцій емоційного самоконтролю.

Таким чином, можна припустити, що переважання в структурі мотивації мотиву самоповаги та мотиву досягнення може стати фактором детермінації емоційного самоконтролю.

Далі ми розглянемо індивідуально-психологічні особливості старшокласників. Відправним пунктом аналізу стали середньогрупові величини, отримані методом профілів (статистичні параметри показників для груп високого та низького рівнів емоційного самоконтролю приводяться в дужках, де А - група високого рівня емоційного самоконтролю, В - група низького рівня емоційного самоконтролю.).

Істотні відмінності в групах було виявлено перш за все за показниками тривожності (А: М- 3,67, G-2,201; B: M-2,54, G-2,018). У групі із високим рівнем самоконтролю переважну більшість склали особистості із середнім рівнем тривожності (82%), а у групі із низьким рівнем самоконтролю - старшокласники з високим та низьким рівнем тривожності (76%). Слід зауважити, що у останніх проявляється тенденція до емоційно насичених реакцій і знижується самоконтроль та самоорганізація.

Серед індивідуальних психологічних властивостей статистично значиму різницю (при порівнянні груп високого та низького рівнів самоконтролю) виявлено також в показниках, які характеризують вольові якості (A: M-4,839; G-2,159; B: M-2,722; G-1,849) та локус-контроль (A:M-2,110; G-1,757; B: M-3,273; G-1,967). Так, встановлено, що групі низького рівня самоконтролю більш притаманні низькі показники сили волі та вольової саморегуляції. В цій групі досліджуваних було виявлено переважання низького (67%) та середнього (33%) рівня інтернальності локус-контролю. Останнє свідчить про те, що обстежувані не вважають себе здатними контролювати розвиток важливих для них подій життя, впливати на ці події та ргулювати їх.

Групі з високим рівнем самоконтролю емоцій відповідають високі (79%) та середні (17%) показники сили волі. В процесі аналізу особливостей їх локус-контролю ми виділили три особи з екстернальним типом локус-контролю, в той час, як переважній більшості досліджуваних притаманний середній (62%) та високий рівень (32,5%) інтернальності.

Важливою характеристикою особистості, яка визначає ступень емоційного та загального життєвого комфорту, є показники рівня домагань (A:M- 81,487: G-18,385; B: M-91,32; G-5,936) та самооцінки (A: M-6,774; G-2,243; B: M-1,909; G-2,191). Більш високі показники рівня домагань та неадекватності самооцінки були отримані в групі старшокласників із низьким рівнем самоконтролю емоцій. У цій групі 74% обстежуваних мали високий рівень домагань та неадекватно завищену самооцінку, 20,6% - низький рівень домагань та занижену самооцінку, 5,4% - високий рівень домагань та адекватну самооцінку.

Старшокласники з групи із високою самооцінкою та рівнем домагань не здатні контролювати свої емоції внаслідок особливостей їх емоційної сфери (вони отримали високі показники за шкалою нейротизму).

Група із високим рівнем самоконтролю має більш адекватні показники рівня домагань та відповідну йому самооцінку. Старшокласники цієї групи характеризуються більшою стабільністю, психічна напруга та фізична втома у них наступають пізніше, тому вони більш надійні, мають високий рівень загальної активності та продуктивності.

Зазначено також, що цінності старшокласників із високим рівнем самоконтролю реалізуються повніше, ніж у старшокласників із низьким рівнем самоконтролю. Так, респонденти обох груп основними цінностями назвали здоров`я, власне та батьків (76,4%), освіту (72,3%), матеріальне забезпечення (70,3%) та наявність друзів (69%). Старшокласники із групи високого рівня емоційного самоконтролю на перші позиції поставили також, потребу у саморозвитку та самодисципліні (63%). Старшокласники із групи низького рівня емоційного самоконтролю більше цінують суспільне визнання, свободу та незалежність (52%). Але частіше (в 1,3 раза) вищеназвані цінності реалізуються в групі високого рівня емоційного самоконтролю.

За результатами дослідження вищій рівень розвитку особистісної рефлексії було виявлено у групі досліджуваних із високими показниками самоконтролю емоцій (А: М-6,526;G-2,227; В:М-7,438;G-2,665). Отже, високий рівень розвитку рефлексії стає однією з умов активізації функції емоційного самоконтролю. Рефлексивні особистості постійно аналізують свій внутрішній світ, свої можливості, результати діяльності, отже, функції самоконтролю у них розвинені набагато краще ніж у інших.

Згідно середньоарифметичних даних спостерігаються відмінності в аналізованих групах за показниками “емоційного інтелекту“ (А: М-13,6; G-3,526; В: М-11,7; G-2,163). Розуміння емоцій інших людей (вміння їх ідентифікувати), оперування певними засобами корекції емоцій стає важливою детермінантою емоційного самоконтролю.

Аналізуючи когнітивний стиль особистості, ми торкались лише двох стильових вимірів, котрі, на нашу думку, змістовно найбільш відповідають завданням дослідження. Це - “когнітивна простота-складність” та “рефлексивність-імпульсивність”. Отримані в ході тестових проб результати свідчать про те, що деякі розбіжності спостерігаються за виміром “рефлективність-імпульсивність“, а за виміром “когнітивна простота-складність“ різниці не виявлено. У групу з високим рівнем емоційного самоконтролю ввійшло більше старшокласників рефлексивного типу. Але відмінності у групах за цими показниками не досягли статистично значимого порога.

Окремо слід зупинитись на аналізі ідеалу особистості, який в нашому дослідженні виступає в якості еталонної складової самоконтролю.

Перш за все слід зазначити, що існують розбіжності в змісті ідеалу особистості у дівчат та хлопців. Так, хлопці на перше місце ставлять сміливість (87%), далі наполегливість (75%), енергійність та життєрадісність (69%), обережність (50%) та гнучкість (25%). Якості, що отримали найнижчі показники - капризність (69%), запальність та помисливість (50%). Отже, ідеальним чоловіком, на думку опитуваних, є смілива, енергійна та обережна людина, емоційно стійка та здатна контролювати власні емоції, але водночас не позбавлена почуттів.

Що стосується дівчат, то тут картина дещо інша. На першому місці у них стоїть енергійність (у 76% досліджуваних) далі життєрадісність (у 69%), захопливість (у 26%) та ентузіазм (у 23%). Найнижчі показники отримали наступні ознаки: пасивність (у 58%), холодність (у 46%), безпечність (у 43%). Такі характеристики емоційної сфери, як капризність, нервозність, сором'язливість та помисливість знаходяться приблизно посередині. Отже, вони не виступили, як найбільш негативні характеристики, існування їх в структурі ідеалу не виключається. Таким чином, ідеалом дівчат є життєрадісна, енергійна та захоплива людина з багатим емоційним життям, в якому можуть існувати і капризи, і емоційні спалахи та спади.

Проаналізувавши результати дослідження, ми змогли виділити основні індивідуально-психологічні детермінанти емоційного самоконтролю: особистісна рефлексія, емоційний інтелект, вольові якості особистості, мотивація самоповаги та мотивація досягнення. Кореляційний аналіз зазначених чинників підтвердив наявність позитивного зв'язку між емоційним самоконтролем та зазначеними вище індивідуально-психологічними особливостями старшокласників: мотив самоповаги (r = 0,832), мотивація досягнення (r = 0,789), особистісна рефлексія (r = 0,811), емоційний інтелект (r = 0,799), сила волі (r = 0,883), наполегливість (r = 0,834).

Ці дані лягли в основу практичного вирішення питання розвитку емоційного самоконтролю.

Нами була розроблена програма розвитку вмінь самоконтролю емоцій, метою якої стало формування здатності до поглибленого самопізнання та самоаналізу власної емоційної сфери, розвиток вміння ідентифікувати свої емоції, навчання засобів корекції емоцій.

Заняття проводились у формі тренінгу, у вигляді психотехнічних рольових ігор та вправ, обговорення, тестування з інтерпретацією результатів, самозвітів.

Організаційно кожна зустріч, окрім першої, починалась з рефлексії, під час якої ведучий дізнавався про настрій учасників, їх стан та бажання продовжувати роботу. Далі проходило обговорення домашнього завдання: як з ним впорались, які були труднощі, які почуття виникли в процесі виконання. Наступною була основна частина, коли саме і проводились рольові ігри.

В роботі тренінгу брали участь дві групи, до яких увійшли учні 10-х
(І група) та 11-х класів (ІІ група). Групи формувались за бажанням по 12 чоловік в кожній. Заняття проводились двічі на тиждень. Усього було 13 занять.

На початку, в середині та наприкінці тренінгових занять було проведено діагностичне вимірювання рівнів емоційного самоконтролю учасників програми (опитувальник Г.С.Нікіфорова та методика виміру рівня “емоційного інтелекту” Н.Холла). В процесі тренінгових занять рівень емоційного самоконтролю старшокласників значно підвищився (див. графік 1).

Перш за все, слід підкреслити, що більш позитивна динаміка виявлена в групі учнів 11 класу, так після двох тижнів занять у старшокласників цієї групи жодного прогресу не відмічалось, але на другому етапі занять стрибок був значний.

У групі учнів 10 класу зростання було більш поступове, але кінцевий показник менший (25% порівняно із 30% першої групи).

В умовах тренінгу значно покращилась здатність учасників до самоаналізу, до аналізу власної емоційної сфери, розширився обсяг їх знань щодо методів корекції емоцій, покращилась здатність ідентифікувати власні емоції. Підвищився загальний інтерес до проблеми, актуалізувалась необхідність у самоконтролі емоцій.

На основі результатів дослідження та тренінгових занять ми виділили три типи емоційності старшокласників в залежності від їх вміння контролювати власні емоційні прояви.

1 тип. Старшокласники цього типу емоційності характеризуються схильністю до позитивних емоцій. Для них характерне прийняття оточуючого середовища, емоційна стійкість, впевненість у собі, результати їх навчання не погіршуються в складних ситуаціях. Вони активні, їх негативні емоції короткочасні. Їм притаманна висока самооцінка та високий рівень самоконтролю. Невдачі не сприймаються ними близько до серця.

2 тип. Школярі цього типу схильні до переживання негативних емоцій, таких як страх, тривога, для них характерна відсутність внутрішньої гармонії. Вони мають достатньо високий рівень особистої тривожності. Відчувають гостру потребу у підтримці оточуючих, спілкування для них є джерелом позитивних емоцій. Самооцінка у них занижена або неадекватно завищена, здатність до самоаналізу досить розвинена. Їм притаманне прагнення досягти більш сприятливого статусу як у суспільстві, так і у навчанні та діяльності Ці учні мають середній рівень самоконтролю.

3 тип. Школярі цього типу емоційності схильні до проявів гніву, дуже критичні по відношенню до оточуючих, їм притаманна потреба відчувати перевагу над іншими. Вони мають високу самооцінку та завищений рівень домагань, високий рівень тривожності, яка є наслідком надмірних домагань. Для них характерний низький рівень самоконтролю емоцій та розвитку вольових якостей.

Таким чином, в ході експериментального дослідження підтверджено, що такі індивідуально-психологічні особливості старшокласників, як високий рівень розвитку особистісної рефлексії, вольових якостей та емоційного інтелекту, формування мотивації самоповаги та мотивації досягнення сприяють розвитку у старшокласників високого рівня емоційного самоконтролю.

Висновки

Емоційний самоконтроль, як здатність виявляти, ідентифікувати та, за необхідністю, коригувати власні емоційні прояви, може стати засобом стабілізації емоційного життя особистості. Це допомагає людині адаптуватися до складних життєвих ситуацій і несприятливих умов діяльності. Перехід у доросле життя, проблема професійного та особистого самовизначення передбачає появу у старшокласників надлишку емоцій, які можуть мати деструктивний характер та блокувати становлення особистості старшокласників. Тому формування емоційного самоконтролю саме в цій віковій групі є необхідним та своєчасним засобом підтримки психічного здоров'я.

Виходячи з положень психологічної науки про вплив структури особистості на її життєдіяльність, можна виділити індивідуальні особливості старшокласників, які визначають зміст емоційного самоконтролю та організують його. Самооцінка, рівень домагань, мотиви, цінності та ідеали особистості, вольові якості, образ “Я”, рефлексія, когнітивний стиль та емоційний інтелект, об'єднуючись у певні блоки, забезпечують механізм здійснення емоційного самоконтролю.

Оптимізація функціонування будь-якого психологічного механізму особистості передбачає цілеспрямований розвиток комплексу детермінант. До комплексу індивідуально-психологічних детермінант емоційного самоконтролю старшокласників ввійшли: особистісна рефлексії, емоційний інтелект, вольові якості особистості, мотивація самоповаги та мотивація досягнення. Як показало дослідження активізація та розвиток цих індивідуально-психологічних особливостей старшокласників сприяє підвищенню рівня їх емоційного самоконтролю.

Розвиток вмінь самоконтролю емоцій засобами психолого-педагогічного тренінгу забезпечує актуалізацію цього процесу у свідомості старшокласників та сприяє формуванню високого рівня емоційного самоконтролю життєдіяльності особистості. Обрана в дослідженні форма розвитку вмінь виявилась досить дійовою, організаційно та процесуально вдалою.

Експериментальне дослідження дозволило нам виділити та проаналізувати три типи емоційності старшокласників, в залежності від їх вміння контролювати власні емоційні прояви: 1тип - емоційно стійкі з високим рівнем емоційного самоконтролю; 2тип - тривожні з середнім рівнем самоконтролю; 3тип - емоційно нестійкі з низьким рівнем емоційного самоконтролю.

Здійснене дослідження індивідуальних особливостей емоційного самоконтролю старшокласників дозволяє накреслити подальші шляхи розвитку цієї проблеми - вивчення взаємозв'язку між рівнем розвитку емоційного самоконтролю та культурно-історичними умовами формування ідеалу особистості, розробка програми розвитку емоційного самоконтролю в системі сім'ї, вивчення впливу психологічного змісту конкретної емоції на механізм емоційного самоконтролю.

Список опублікованих автором праць за темою дисертації

Міщенко Т. А. Соціально-психологічний тренінг з формування вмінь саморегуляції емоцій старшокласників // Практична психологія та соціальна робота. - 2000. - № 7. - С. 10-14.

Міщенко Т. А. Соціально - психологічний тренінг з формування вмінь саморегуляції емоцій старшокласників // Практична психологія та соціальна робота. - 2000. - № 8. - С. 9-12.

Міщенко Т.А. Дослідження саморегуляції в психології // Проблеми загальної та педагогічної психології:Зб.наук.пр. - К.: Інститут психології ім. Г. С. Костюка АПН України, 2000. - Том 2, частина 6. - С. 53-59.

Міщенко Т.А. Емоційний клімат в школі як умова удосконалення навчального процесу // Проблеми загальної та педагогічної психології: Зб. наук. пр. - К.: Інститут психології ім. Г. С. Костюка АПН України, 2001. - Том 3, частина 5. - С. 223-226.

Міщенко Т.А. Вікові особливості старшокласників та проблема самоконтролю емоцій // Проблеми загальної та педагогічної психології: Зб. наук. пр. - К.: Інститут психології ім. Г. С. Костюка АПН України, 2001. - Том 3, частина 6. - С. 230-239.

Анотація

Пашко Т.А. Індивідуальні особливості емоційного самоконтролю старшокласників. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук зі спеціальності 19.00.07 - педагогічна та вікова психологія. - Інститут психології ім. Г. С. Костюка АПН України, Київ, 2005.

Дисертаційне дослідження присвячене виявленню зв'язку між рівнем розвитку емоційного самоконтролю та індивідуальними особливостями старшокласників.

В роботі представлено теоретико-методологічні та експериментальні матеріали вивчення емоційного самоконтролю старшокласників. Визначено поняття емоційного самоконтролю, як здатності людини виявляти, ідентифікувати та, за потребою, коригувати будь-які свої емоційні прояви. Розроблено теоретичну модель емоційного самоконтролю та дібрано комплекс методик для його діагностики.

Експериментально визначено психологічні детермінанти емоційного самоконтролю старшокласників. Ними виявились: особистісна рефлексія, емоційний інтелект, вольові якості особистості, мотивація самоповаги та мотивація досягнення. Враховуючи ці чинники, було розроблено та апробовано програму розвитку вмінь самоконтролю емоцій. Виділено три типи емоційності старшокласників, в залежності від їх вміння контролювати власні емоційні прояви.

Ключові слова: самоконтроль, емоційний самоконтроль, мотиваційна сфера, самооцінка, рівень домагань, цінності, рефлексія, вольовий акт, когнітивний стиль, корекція.

Аннотация

Пашко Т.А. Индивидуальные особенности эмоционального самоконтроля старшеклассников. - Рукопись.

Диссертация на соискание учёной степени кандидата психологических наук по специальности 19.00.07 - педагогическая и возрастная психология. - Институт психологии им. Г. С. Костюка АПН Украины, Киев, 2005.

Диссертационное исследование посвящено выявлению взаимосвязи между индивидуальными особенностями старшеклассников и уровнем развития у них эмоционального самоконтроля.

В работе представлены теоретико-методологические и экспериментальные материалы изучения эмоционального самоконтроля старшеклассников. Определено понятие эмоционального самоконтроля, разработана его теоретическая модель и подобран комплекс методик для диагностики. Проблема эмоционального самоконтроля изучена современной психологией поверхностно, поскольку она анализировалась в рамках понятия эмоциональной стойкости и не выделялась как самостоятельное направление. В работе эмоциональный самоконтроль определяется как способность личности контролировать, идентифицировать и, в случае необходимости, корректировать собственные эмоциональные проявления, что может способствовать повышению эффективности её деятельности и стимулировать её самосовершенствование. Отдельная часть работы посвящена анализу возрастных особенностей развития старшеклассников в рамках проблемы эмоционального самоконтроля.

Разработанная нами теоретическая модель эмоционального самоконтроля включает в себя два компонента: структура (мотивационно-ценностный компонент, блок самооценки, рефлексивный компонент, волевой компонент, интеллектуальный блок) и механизм (контроль и коррекция). Оба компонента данной модели взаимосвязаны между собой и выполняют определённые функции. В нашей работе подробно анализируется каждый компонент структуры эмоционального самоконтроля.

Экспериментально выявлены психологические детерминанты эмоционального самоконтроля старшеклассников. К их числу мы отнесли: личностную рефлексию, эмоциональный интеллект, волевые качества, мотивацию достижения и мотивацию самоуважения. Опираясь на выделеные детерминанты емоционального самоконтроля мы разработали и апробировали тренинговую программу развития у старшеклассников умений самоконтроля эмоций. В зависимости от умения старшеклассников контролировать свои эмоциональные проявления было выделено и проанализировано три типа их эмоциональности: 1 тип - эмоционально устойчивые с высоким уровнем самоконтроля, 2 тип - тревожные со средним уровнем эмоционального самоконтроля, 3 тип - эмоционально неустойчивые с низким уровнем самоконтроля.

Ключевые слова: самоконтроль, эмоциональный самоконтроль, мотивационная сфера, самооценка, уровень притязаний, ценности, рефлексия, волевой акт, когнитивный стиль, коррекция.

Summary

Pashko, T.A. Individual peculiarities of emotional self-control in high school students. - Manuscript.

Thesis for the Candidate degree in psychology in speciality 19.00.07 - Pedagogical and Developmental Psychology. - Hryhohy Kostyuk Ihstitute of Psychology of the Academy of Pedagogical Sciences of Ukraine, Kyiv, 2005.