Психосемантичні особливості сприймання студентами української орнаментальної символіки

Размещено на http://www.allbest.ru/

Інститут психології ім. Г.С. Костюка АПН України

УДК 159.922.4

Психосемантичні особливості сприймання студентами народної

орнаментальної символіки

19.00.01 - загальна психологія, історія психології

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата психологічних наук

Польшина Ольга Григорівна

Київ - 2005

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Херсонському державному університеті МОН України

Науковий керівник - член-кор. АПН України, доктор психологічних наук, професор Боришевський Мирослав Йосипович, Інститут психології ім. Г.С. Костюка АПН України, завідувач лабораторії психології особистості ім. П.Р. Чамати

Офіційні опоненти - доктор психологічних наук, професор Москалець Віктор Петрович, Прикарпатський університет імені Василя Стефаника МОН України, завідувач кафедри загальної та експериментальної психології, м. Івано-Франківськ

кандидат психологічних наук Куєвда Володимир Терентійович, Інститут психології ім. Г.С. Костюка АПН України, завідувач лабораторії історії психології

Провідна установа - Харківський національний університет ім. В.Н. Каразіна МОН України, кафедра загальної психології

Захист відбудеться 19 жовтня 2005 року об 11 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 26.453.02 в Інституті психології ім. Г.С. Костюка АПН України (01033, м. Київ, вул. Паньківська, 2)

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Інституту психології ім. Г.С. Костюка АПН України за адресою 01033 м. Київ, вул. Паньківська, 2.

Автореферат розісланий __________ 2005 року

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради В.В. Андрієвська



Анотація

Польшина О.Г. Психосемантичні особливості сприймання студентами української орнаментальної символіки. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук за спеціальністю 19.00.01 - Загальна психологія, історія психології. - Інситут психології ім. Г.С.Костюка АПН України, Київ, 2004.

Дисертацію присвячено вивченню психосемантиці сприймання української орнаментальної символіки через побудову семантичних просторів деяких орнаментальних мотивів. Побудовано простори 14 орнаментальних символів та порівняно їх із описаними в етнологічній літературі. Ці дані підтверджують ідею К.Г.Юнга про архетиповість традиційних витворів культури. Виявлено залежність між особистісними характеристиками людини та перевагою графічних форм орнаментів, та гендерні відмінності у сприйманні орнаментальних символів. Основні результати роботи корисні для подальшого психологічного вивчення пам'яток матеріальної культури людства, а також для психологічної та психотерапевтичної практики.

Ключові слова: символ, орнамент, орнаментальний мотив, психосемантика, семантичні простори, архетип, ентропійні зображення.



Аннотация

Польшина О.Г. Психосемантические особенности восприятия студентами украинской орнаментальной символики. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата психологических наук по специальности 19.00.01 - Общая психология, история психологии.

Диссертация посвящена изучению психосемантики восприятия украинской орнаментальной символики через построение семантических пространств некоторых орнаментальных мотивов. В работе проанализированы возможные истоки возникновения орнаментальных символов и их цветового решения. Отмечены особенности происхождения, стилизации и понимания современным человеком разных видов орнаментальных мотивов (геометрического, фитоморфного, зооморфного). Изучена возможность происхождения орнаментальных мотивов от энтропических изображений путем их видоизменения или стилизации. Рассмотрены особенности украинской орнаментальной культуры в целом и ее региональное своеобразие. Украинский орнамент представлен с точки зрения трех презентаций: знаковой, образной и символической. Присвоение смыслов орнаментальным мотивам проиллюстрировано с точки зрения графической природы изображения. Сложности восприятия и присвоения смыслов орнамента связываются не только с недостаточной информированностью современного человека, но и с искажением первоначальной формы орнаментального мотива, которая содержала изначальный смысл. В основу эксперимента положена модель построения семантических пространств В.Петренко и использованы орнаментальные мотивы. психосемантика орнаментальний символіка архетиповість

Построены семантические пространства для 14 орнаментальных символов, и проведено их сравнение с описанными в этнологической литературе понятиями. Смыслы фитоморфных и зооморфных мотивов практически полностью совпадают с описанными этнологами. Для геометрических мотивов, которые отображают идею о происхождении Мира, процесс означивания усложнен, т.к. в эксперимент включены понятия опосредованно характеризующие указанные идеи (понятия “развитие”, “стабильность”). Эти данные подтверждают идею К.Г.Юнга о архетипичности традиционных предметов культуры и быта. Выделены рамочные условия для построения семантических пространств отдельных орнаментальных мотивов, к которым относятся геометрические формы. Таким образом, на разных этапах эксперимента прослеживается сложность означивания мотивов геометрического содержания. Выявлена закономерность между личностными особенностями человека и предпочтением графических форм орнаментов, а также зависимость цветовых предпочтений от эмоционального состояния человека. Выявлена зависимость между эмоциональным состоянием человека, отдельными шкалами психодиагностического теста Мельникова-Ямпольского и преферентным выбором цельных и разомкнутых фигур: более консервативные, ригидные люди выбирают как предпочитаемые цельные изображения и наоборот. Факторный анализ преферентных изображений позволяет выделить когнитивную типологию испытуемых, которая реализуется в предпочтении конкретных мотивов абстрактным и цельных - разомкнутым.

Прослежены гендерные стереотипы восприятия орнаментальных мотивов: выявлены семантические пространства цветов или орнаментов, которые характерны только для мужчин или только для женщин. В этом вопросе четко прослеживаются особенности социогенеза гендерных стереотипов по поводу женской и мужской роли в обществе.

Основные результаты работы могут быть использованы для дальнейшего психологического изучения предметов материальной культуры человечества, а также для психологической и психотерапевтической практики.

Ключевые слова: символ, орнамент, орнаментальный мотив, психосемантика, семантические пространства, архетип, ентропические изображения.



SUMMARY

Polshina O.G. The psychosemantic peculiarities of perception the Ukrainian ornamental symbolism by students. - Manuscript.

The dissertation for Candidate degree in Psychological Science in speciality 19.00.01 - General psychology, history of psychology - G.S. Kostiuk Institute of Psychology at the Academy of Pedagogical Sciences of Ukraine, Kyiv, 2005.

The dissertation is devoted to the study of the psychosemantic perception of Ukrainian ornamental symbolism over the forming the semantic fields of some ornamental motives.

The semantic areas for 14 ornamental symbols were constructed and compared with the described ones in ethnographical literature. These facts confirm C.G. Yung's idea about archetypical traditional items of culture and way of life. It was revealed as conformity between personal peculiarities and his preference of graphic ornamental forms as gender difference in perception of ornamental symbols. The main results of the work can be used as for subsequent psychological study of the items of mankind's material culture as for psychological and psychotherapeutic practice.

Key words: symbol, ornament, psychosemantics, semantic fields, archetype, entropic images.



Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Одним з основних завдань системи освіти на сучасному етапі є виховання творчої особистості, здатної орієнтуватися у складній, непередбачуваній дійсності, приймати відповідальні рішення. У Державній національній програмі “Освіта (Україна в ХХІ столітті)” накреслено перспективи розвитку освіти в країні, визначено завдання і напрями реформування освіти.

Програмою передбачається розвиток та виховання національної самосвідомості підростаючого покоління. Цей аспект виховання стає найбільш актуальним у сучасних складних соціально-політичних умовах, що потребують у людини певної духовної сили та витривалості. У багатьох дослідженнях (М.Боришевський, М.Савчин, В.Куєвда, Ю.Римаренко) доведено, що людина, яка відносить себе до певної національної спільноти, має той духовний стрижень, який формується завдяки досвіду попередніх поколінь, що допомагає успішніше долати душевні кризи. Крім того, усвідомлення належності до національної спільноти допомагає людині реалізувати власні соціальні потреби у самоідентифікації та самореалізації. В часи докорінних соціальних змін необхідність вивчати духовні основи історії своєї нації зростає та набуває важливого значення.

На сучасному етапі розвитку суспільства спостерігається відрив від традиційної культури, звичаї та обряди нехтуються чи спотворюються (насамперед це стосується ритуалів екзистенційного значення: виношування та народження дитини, соціальної ініціації, поховання тощо). В суспільстві недостатньо інформації щодо традиційного ритуального супроводження важливих моментів у житті людини, особливо це помітно у розриванні родинних зв'язків між поколіннями, що унеможливлює обмін інформацією між дідами та онуками. Проживання людини у місті та тяжіння до раціональних форм пізнання також відриває від природних потреб у красоті, духовності, корисності. Це призводить до неадекватного сприймання предметів та звичаїв національної культури.

Ці процеси позначаються на загальному рівні психічного здоров'я нації: збільшення кількості неврозів, психічних розладів та захворювань, що спостерігається останні десятиріччя. Тому вивчення впливу пам'яток традиційного українського мистецтва на свідомість сучасної людини потребує детального та поглибленого вивчення з точки зору психологічної науки.

Одним із аспектів таких досліджень є вивчення особливостей сприймання та розуміння орнаментальної символіки сучасною людиною, бо, попри втрату первинного значення орнаментальних мотивів, зберігаються естетичні категорії (Так гарно! Так треба! Щоб було краще!) щодо орнаментального оздоблення речей.

Орнамент - найдавніший вид мистецької діяльності людини (якщо брати до уваги наскельні малюнки), що, крім свого безпосереднього зображення, мав також символічне значення. Він містить певні архаїчні уявлення народу про світобудову, про взаємозв'язок світів та осмислення духовних світоглядних позицій. Ці уявлення могли втілюватися у певній формі, кольорі та мати різні смисли. Таким чином, вплив інформації, що зберігається в орнаментальній символіці, позначається на естетичних почуттях, що зрозумілі кожному. До того ж орнаментальні символи, проходячи через віки, значною мірою залишаються незмінними, хоча дещо спрощуються, а іноді й спотворюються.

На сьогоднішній день орнаментальна символіка досить широко вивчена у працях етнологів, мистецтвознавців, художників, філософів, істориків (М.Селівачов, О.Найден, О. Косачева, Г.Павлуцький, Д.Антонович, М.Костомаров, В.Любченко, О.Байбурін, В.Щербаківський, М.Станкевич, А.Кульчицька, Р.Захарчук-Чугай, М.Дмитренко та інші); але ми зустрічаємо недостатньо літератури психологічного змісту, що вивчає це питання.

Тенденції дослідження орнаментальної символіки можуть виглядати так: екзотерична (символ як ціле); поняттєва (семантика); езотерична (сили та енергії, що може викликати символ).

З точки зору психологічної науки, великий інтерес викликає символізм орнаменту, тобто семантичний та езотеричний аспекти зображення.

На сьогоднішній день у психологічній та іншій літературі досить широко висвітлена тема символіки міфу та його психосемантичні особливості (зокрема, в психоаналітичному підході). Це питання вивчали К.Г.Юнг, О.Потебня, Л.Леві-Брюль, Е.Едінгер, В.Пропп, О.Артем'єва, В.Петренко, О.Шмельов, О.Лобок та інші. Однак, досі широко не вивчене питання про особливості сприймання психосемантики українського народного орнаменту.

Сприймання орнаментальних символів неминуче включає розумові процеси: пошук смислу зображення - це раціональний процес. Нашу увагу привернули роботи, де проблеми розуміння були вивчені з точки зору образних компонентів. Дослідженню особливостей розуміння як сприймання образного матеріалу були присвячені роботи П.П.Блонського, С.Л.Рубінштейна та інші. О.М.Леонтьєв, О.М.Ананьєв, М.І.Жинкін, І.О.Менчинська, В.П.Зінченко, Р.Арнхейм, О.Павіо та інші вважають образні компоненти необхідною складовою частиною процесів мислення.

Актуальність проблеми, перспективи її розвитку, потреби практичного використання зумовили вибір теми: “Психосемантичні особливості сприймання студентами народної орнаментальної символіки ”. Обраний напрям дослідження входив до тематичного плану науково-дослідної роботи Херсонського державного педагогічного університету як складова частина комплексної проблемної теми “Актуальні проблеми підготовки учителя сучасної школи” (РК 0198 U 007532).

Об'єктом дослідження є психосемантика сприймання українського народного орнаменту.

Предметом дослідження є особливості сприймання й розуміння символіки орнаменту та зумовленість цього процесу віковими й індивідуальними характеристиками особистості, а також архетиповим походженням символів.

Метою дослідження виступає вивчення психологічних особливостей сприймання студентами української орнаментальної символіки та побудова на цій основі семантичних просторів окремих орнаментальних символів.

В основу дослідження покладено такі гіпотези:

мотиви геометричного орнаменту, як найдавнішого виду орнаментального мистецтва втратили своє первинне значення у свідомості сучасної людини, але зберігають архетипову ідею поєднання Аніми та Анімусу в естетичних категоріях, або в поняттях, що відображають еволюцію життя;

мотиви рослинних та зооморфних орнаментів, що не несуть архетипового навантаження, сприймаються як конкретні зображення і означуються відповідно;

- надання переваги певному орнаменту та його смислу залежить від емоційного стану особистості;

- вікові та індивідуальні особливості суб'єктів сприймання впливають на розуміння та означування орнаментальних мотивів.

У відповідності до поставленої мети для перевірки висунутих гіпотез визначено такі завдання дослідження:

на основі літературних джерел проаналізувати психосемантичні особливості української орнаментики;

вивчити особливості української орнаментальної творчості, що реалізуються в конкретній графічній формі та мають певну семантику;

дослідити різницю сприймання та означування мотивів геометричного та рослинного й зооморфного орнаментів;

з'ясувати залежність між особливостями сприймання графічних форм орнаменту та психологічними характеристиками особистості;

на основі результатів дослідження побудувати семантичні простори окремих орнаментальних мотивів.

Методологічною та теоретичною основою дослідження стали положення психоаналітичних теорій особистості (З.Фрейд, К.Юнг, Е.Едінгер, О.Ранк, Г.Закс); психосемантичного підходу когнітивної психології до вивчення свідомості людини (О.Артємьєва, В.Петренко, О.Шмельов, П.Яньшин, П.Тульвісте); феноменологічних концепцій у філософії (Е.Гуссерль, М.Хайдегер та інші); теорії феномену розуміння та психології смислу (Г.Костюк, С.Рубінштейн, О.М.Лєонтьєв, Е.Джендлін, Д.М.Лєонтьєв, Н. Чєпеєлєва, О.Брудний); інтегративних наукових досліджень, що вивчають культурні пам'ятки (О.Лобок, М.Коуел, В.Щербаківський, М.Селівачов, Р.Захарчук-Чугай, А.Кульчицька) та проблеми етнопсихології (В.Куєвда, М.Боришевський, Л.Орбан-Лембрик).

Програма дослідження передбачала використання таких методів: теоретичний аналіз наукової літератури за темою дослідження, констатуючий експеримент, анкетування, тестування, моделювання, якісний та кількісний аналіз даних, статистична обробка результатів експериментального дослідження.

Наукова новизна та теоретична значущість дослідження полягає у використанні для дослідження орнаментальної символіки психосемантичного підходу; у дослідженні можливих психологічних джерел виникнення орнаментальних мотивів; у визначенні особливостей сприймання українських орнаментальних символів та присвоєння їм смислів в залежності від індивідуальних та вікових особливостей; у побудові семантичних просторів відомих орнаментальних символів; у розширенні уявлень про психологічні особливості присвоєння суб'єктами сприймання смислів орнаментальним символам; у визначенні нових аспектів досліджень пам'яток української матеріальної культури; виявленні закономірностей поєднання абстрактних зображень, понять та кольорів у рамках орнаментальних символів; у виявлені взаємозв'язку між преферентним орнаментом та особистісними характеристиками студентів та їх емоційним станом.

Практичне значення: виявлені закономірності можуть бути використані з метою вдосконалення навчальних програм із загальної психології, етнічної психології; у практиці психологічного тренінгу, групових формах роботи та в консультативній допомозі, а також для цілеспрямованої роботи з формування національної самосвідомості.

Надійність і достовірність результатів дослідження забезпечена методологічною та теоретичною обґрунтованістю його вихідних позицій, використанням взаємодоповнюючих методів, що відповідають меті та завданням дослідження, результатами перевірки теоретичних положень у психологічному експерименті, репрезентативною вибіркою досліджуваних, поєднанням кількісного та якісного аналізу отриманих даних, використанням стандартизованих методів обробки отриманих результатів.

Апробація та впровадження результатів дослідження. Основні результати дослідження були представлені та обговорювалися на Міжнародних науково-практичних конференціях: “Спадкоємність та інновації в Українській психологічній науці” (Київ - Хмельницький - Кам'янець-Подільський, жовтень 2002), VI Костюківські читання “Психологія у ХХІ столітті: перспективи розвитку” (Київ, січень 2003), “Ломоносов - 2003” (Севастополь, квітень 2003), “Україна наукова 2003” (Дніпропетровськ, червень 2003); Всеукраїнських науково-практичних конференціях: “Актуальні питання розвитку спеціальностей мистецтва у контексті ступеневої освіти” (Херсон, листопад 2001), “Актуальні проблеми практичної психології в системі освіти” (Херсон, 2003).

Теоретичні положення і висновки дисертації відбиті у 9 наукових публікаціях, три з яких затверджені у переліку ВАК як фахові видання.

Структура роботи. Дисертаційна робота складається із вступу, трьох розділів, списку використаних джерел, додатків. Основний текст дисертації викладено на 156 сторінках тексту. Робота містить 25 таблиць, 2 малюнка та 13 додатків. Список літератури включає 166 джерел.

Основний зміст дисертації

У вступі надано обґрунтування актуальності дослідження, проаналізовано ступінь розробки проблеми, розкриваються його об'єкт і предмет, основна мета та завдання, методологічні та методичні підходи, наукова новизна і теоретичне значення роботи, подано дані про апробацію даних дисертаційного дослідження.

У першому розділі - “Психосемантика українського орнаменту як наукова проблема” - на основі літературних даних було проаналізовано походження орнаменту в історії людства; знакову, образну та символічну природу орнаменту та психосемантику символів з точки зору їх графічного походження та кольорового вирішення.

Орнаментальний розпис виник у прадавні часи як елемент оберегу від невідомих містичних сил, що могли загрожувати людині. Тому всі елементи орнаменту були чіткими та незмінюваними, оскільки прикрашений орнаментом предмет теж мав містичну силу. Ця сила з'являлась завдяки присутності ідеї Світотворення в орнаментальному розписі, і це здебільшого притаманно геометричному орнаменту.

На думку багатьох етнологів (М.Селівачов, О.Найден, Р.Захарчук-Чугай, О.Кульчицька та інші), український орнамент має деякі оригінальні риси, що відрізняє його від мистецтва інших народів: домінанта рослинних елементів, полісемантичний символічний підтекст мотивів, архаїчність (що відображена у геометричних солярних та люнарних символах), колективний характер народного мистецтва. Саме український орнамент зберіг язичницькі традиції слов'янських народів, а також архаїку палеолітичної та неолітичної культур. На думку М.Р.Селівачова суттєвий вплив на формування основних орнаментальних мотивів мало християнство, тому емблемою української народної орнаментики міг би бути розквітлий хрест як її головна іконографічна особливість. Першообразом орнаментальних мотивів стали природні елементи, особливо рослинні (Селівачов М.Р., 1995). Але геометричні „хрестоподібні” орнаментальні елементи зустрічаються ще з часів палеоліту, наявність яких пов'язується із ідеями походження Світу, поєднанням двох протилежних початків, що можуть давати життя. Тому походження, означування та сприймання різних видів орнаменту може бути різним.

Повторюваність елементів орнаменту створює симетрію, чинить релаксуючий ефект, що впливає на емоційний стан людини (Самохвалов В., 1998; Лебединський В., 1990). Ця особливість орнаментальних розписів може бути використана як матеріал для корекційної роботи в психологічній практиці.

В процесі історичного розвитку орнаментальні мотиви, як і інші види ідеографічної писемності, спрощувалися, або навіть спотворювалися, але первинна ідея Світотворення зберігалася та передавалася. Ці процеси також змінюють можливості „правильного розуміння” смислу орнаментів сучасною людиною.

Символ - це основна форма прояву колективного підсвідомого людини, що не тільки реалізується в психічному житті, а й створює умови для функціонування традиційних духовних основ суспільного життя нації. Традиційна символіка нації створює умови для формування національної самосвідомості людини (Боришевський М.Й., 2000; Куєвда В., 1998).

Орнаментальний мотив виступає як знак, що має свою графічну природу та конкретне значення, та як символ, що має полісемантичне значення. На додаток українські орнаменти мають ще й поліхроматичне вирішення, де колір виступає як самостійна семантична одиниця. Графічна форма українських орнаментів має схожість побудови із графікою, що тлумачиться психоаналітиками як образи певної семантики (Керлот Х., 1994). В цьому випадку ми можемо підтвердити архетипове походження орнаментальних розписів, що мають схоже зображення та семантику у різних народів та на різних етапах історичного розвитку суспільства. Домінуючим мотивом української орнаментики є геометричний, що також має схожість із простими графічними елементами або складений з їх комбінації (Захарчук-Чугай Р., 1995; Кульчицька О., 1995; Голікова О., 2001 та інші).

Ентропійні зображення, що ми виокремили із праці В.Самохвалова (1998), мають певну схожість із орнаментальними мотивами і можуть виступати першоджерелами для їх виникнення. Таке припущення також підтверджує архетиповість прояву орнаментального оздоблення предметів матеріальної культури.

окремою психосемантичною характеристикою виступає колір орнаментального мотиву, що відображає певну емоційність зображення, яка, в свою чергу, покликана впливати на сприймання людини саме певним чином. Для українського орнаменту характерне поєднання протилежних за емоційним впливом та семантикою червоного та чорного кольорів.

Присвоєння значення об'єкту - складний когнітивний процес. Для адекватного розуміння необхідна вербальна та невербальна інформація про об'єкт сприймання (Малахова О., 1983). Особливої складності набуває означування орнаментальних мотивів, що мають лише невербальну презентацію та подвійну природу (знак та символ) з різним рівнем семантичної складності. В такій ситуації орнамент може сприйматися свідомістю сучасної людини лише абстрактно, не маючи конкретного значення крім своєї графічної форми.

У другому розділі - “Вивчення особливостей сприймання українських орнаментальних мотивів” - обґрунтовано методики, за допомогою яких стало можливим розв'язання поставлених завдань, наведено статистичні методи обробки емпіричного матеріалу, подано відомості про групу досліджуваних.

Експериментальне психосемантичне дослідження проведене у 2001 - 2003 роках на базі психолого-природничого та художньо-педагогічного факультетів, а також Центру перепідготовки та підвищення кваліфікації кадрів Херсонського державного університету. Було продіагностовано 252 студенти 1-5 курсів денної та заочної форм навчання. Констатуючий експеримент був проведений в декілька етапів та спрямований на виявлення поняттєво-смислової структури окремих мотивів українського орнаменту, а також на з'ясування психологічних чинників сприймання цієї структури.

Перший етап був спрямований на виявлення схожих за сприйманням орнаментальних мотивів та об'єднання цих мотивів у групи з подальшим відбором певної кількості стимулів.

На другому етапі було проведено відбір та апробацію психодіагностичних методик, а також відпрацьовано техніку психосемантичного експерименту (метод реконструкції суб'єктивних семантичних просторів). Підібрано найбільш ефективні форми оброблення та аналізу результатів.

Третій етап був присвячений збору психодіагностичної інформації. Експериментом охоплено 252 досліджуваних, протоколи яких були кількісно та якісно опрацьовані.

Для розв'язання поставлених у роботі завдань було використано наступні методи: метод реконструкції суб'єктивних семантичних просторів (В.Петренко, О.Артемьєва, О.Шмельов, П.Яньшин та інші), метод кольорових виборів (модифікований кольоровий тест М.Люшера), психодіагностичний тест В.М.Мельникова та Л.Т.Ямпольського, метод ранжування, методика кольорових метафор.

Для оброблення результатів експериментальної роботи було використано кореляційний та факторний аналіз. Надійність та достовірність результатів перевіряється критерієм Хамфрі.

На основі факторного аналізу ми виокремили стимульний матеріал, який складається з 14 орнаментальних мотивів, що подібні за графічним зображенням, але відмінні за семантичним значенням. Отримані зображення ми розподілили на дві групи: геометричні мотиви, що мають приховану первинну семантику та мотиви, що мають точний природний аналог (зооморфні та фітоморфні).

Для сучасної людини характерним є конкретне сприймання графічних зображень, навіть якщо вони мають символічну природу. Це свідчить про втрату містичного мислення, що лежало в основі появи символічного зображення. Тому для експериментального дослідження ми, за допомогою контент-аналізу етнологічних джерел, виокремили 25 абстрактних понять, що можуть відображати смисл досліджуваних орнаментальних символів. Ці слова відображають загальнолюдські поняття про функціонування суспільства, але не містять ідей його походження. Іншими словами етнологічні назви та тлумачення орнаментальних мотивів не відображають ідей Світотворення, а нагадують реальні природні об'єкти.

Досліджуваним пропонувалося виконати наступну інструкцію: “Перед Вами кольорові картки (8 кольорів) та 18 чорно-білих зображень. Вам необхідно підібрати до кожного зображення той колір, який на Вашу думку, найбільш до нього підходить.”

Основна мета цього досліду - виявити більш глибокі взаємозв'язки між певними стимулами. В нашому випадку - між зображеннями, кольорами та абстрактними поняттями.

Виявлено стійкі пари стимулів, які пов'язують між собою схожі за семантикою поняття, кольори та орнаментальні символи, що сприймаються випробуваними як природні або логічні. Це здебільшого сполучення, які мають реальний аналог (наприклад, зелений колір та рослинний об'єкт), або конкретну асоціацію (наприклад, поняття “праця” та мотив “грабельки”).

Певні сполучення стимулів не трапились ні разу, що свідчить про нелогічність поєднання деяких змінних (наприклад, чорний колір та об'єкти рослинного походження).

Найбільш використаними поняттями виявилися : рух, родючість, життя, всесвіт, розвиток, праця; найменш - відданість, життєрадісність. Це, на нашу думку, відбиває певні ціннісні орієнтації сучасного суспільства, що знаходять своє підсвідоме відображення у переважному використанні саме цих понять як найбільш адекватних для асоціативного експерименту.

При використанні кольорів переважальну позицію займають основні кольори, що свідчить про загальну емоційну норму вибірки та оптимістичне ставлення до життя, що характерне для української нації в цілому.

Нами виявлені певні гендерні відмінності у сполученні стимулів: деякі поняття та зображення поєднуються переважно чоловіками (наприклад, поняття “рух” та мотив „кінь”), а деякі - жінками (поняття “родючість” та мотив „гілка”). Тут ми бачимо традиційний символізм жіночого та чоловічого Початків. Жінки зовсім не використовують наступні поєднання мотивів та кольорів: “гілка”-“чорний”, “трилисник”-“чорний”, “виноград”-“чорний”, що пояснюється протилежними семантичними рядами об'єктів живої природи (життя, розвиток, початок) та чорного кольору (в нашій культурі це колір жалоби, смерті). Чоловіки не використовують наступних поєднань: “квітка1”-“коричневий”, “гілка”-“фіолетовий”, “гілка”-“сірий”, “змійка”-“зелений”, “трилисник”-“синій”, “трилисник”-“сірий”, “птах”-“зелений”, “виноград” - “коричневий”, “виноград”-“сірий”, “дубове листя”-“сірий”, “кінь”-“жовтий”, “зірки”-“коричневий”. У чоловіків виявляються більш стійкі стереотипи щодо кольорових варіацій орнаментальних символів порівняно із жінками, що може свідчити про певний консерватизм та ригідність.

Вже на цьому етапі можна стверджувати, що, хоч досліджувані не були обізнані з семантикою народних символів, найчастіше використовувані пари стимулів ілюструють логічні семантичні поєднання. Це здебільшого стосується фітоморфних та зооморфних мотивів. Геометричні мотиви мають більш широкі семантичні простори.

Третій розділ дисертаційної роботи - “Побудова психосемантичних просторів орнаментальних символів” - присвячено опису та інтерпретації отриманих після кореляційного та факторного аналізу результатів.

Отримані первинні дані, що відображають кількість співпадінь орнаментальних зображень із абстрактними поняттями та кольорами, було оброблено за допомогою кореляційного та факторного аналізу.

В результаті кореляційного аналізу для таких зображень як „хрест”, „ромб”, „листочок”, „спіраль”; що мають в своїй конфігурації ідеї про творення Світу було виокремлено рамкові поняття, що не можуть входити до семантичних просторів цих мотивів. Такі результати свідчать про нестачу у запропонованих поняттях таких визначень, що б мали семантику, яка б співпадала із ідеями походження світу та задовольняла архетипові розуміння смислу орнаментів у свідомості людини.

Певні кольори асоціюються у досліджуваних з певними поняттями. Тут ми можемо говорити про семантичні простори кольорів, що складені абстрактними поняттями, та емоційне забарвлення певних понять. Кожний колір має своє значення, яке можна зіставити із абстрактними поняттями.

На основі процедури факторного аналізу побудовано семантичні простори досліджуваних кольорів та емоційне забарвлення окремих використаних понять. Такі результати пояснюють існування кольору як психосемантичної категорії та взаємозв'язок семантик різних модальностей.

Поєднує кольори із символами ще й те, що кожний колір має полісемантичне значення. Ці смисли можуть уточнюватись або мати зовсім інший (іноді протилежний) смисл (наприклад, чорний колір - землеробство і скорбота).

В ході експерименту було порівняно значення мотивів орнаментальних символів, що описані в етнологічній літературі, та отриманих в результаті психосемантичного дослідження.

Зооморфні та фітоморфні мотиви мають здебільшого повне співпадання етнологічного та експериментально отриманого смислу. Щодо геометричних мотивів, то їх архетиповий смисл не відображено в отриманих результатах повною мірою через нестачу понять, які відображають ідеї походження Світу. Однак ромбічні мотиви та ті що їх нагадують частіше сполучаються із поняттями „розвиток” та „усталеність”, що, на нашу думку, хоча й частково, але відображає згадану ідею.

У виокремлених факторах, що поєднують лише зображення, можна виявити певні критерії класифікації (один із факторів складається лише з геометричних зображень), що, в свою чергу, свідчить про наявність когнітивної типології, яка і лежить в основі цих критеріїв. Ці дані підтверджуються на різних етапах аналізу отриманих результатів.

Ентропійні зображення входять до складу фактора, що поєднує абстрактні зображення, виявлено кореляційний зв'язок між деякими ентропійними зображеннями та схожими орнаментальними. На нашу думку, це підтверджує можливість походження деяких орнаментальних мотивів від ентропійних зображень.

Проведений аналіз семантичної близькості використаних понять свідчить про високий рівень семантичної близькості, бо відображають загальнолюдські цінності та описують схожі переживання (наприклад: поняття “щастя”, “радість”, “життєрадісність” включені до спільного фактора).

Спостерігаються гендерні відмінності у формуванні семантичних просторів кольорів та емоційному забарвленні абстрактних понять. Семантичні простори у жінок відрізняються, за нашими даними, емоційною спрямованістю, а у чоловіків - філософською. Також поєднання зображень в окремі фактори у жінок носить більш чіткий характер, ніж у чоловіків. Іншими словами, у жінок можна чітко виділити критерій класифікації, у чоловіків цього зробити неможливо.

Дослідження взаємозв'язку між наданням переваги певним графічним (орнаментальним) формам, використанням певного кольору, частоти використання певних понять та характерологічними особливостями людини, її емоційним станом висвітлюють наступні особливості.

Гіпотеза цього етапу експерименту полягала в тому, що присвоєння досліджуваними смислів та кольорів орнаментальним символам залежить від їх емоційного стану та опосередковується віковими та характерологічними властивостями особистості.

Діагностичною базою дослідження виступили тест кольорових виборів М.Люшера, психодіагностичний тест Мельникова-Ямпольського, процедура ранжування. Ми ввели 75 змінних, серед яких - ранг кожного орнаменту у ряді зображень, ранг кожного кольору в тесті Люшера, дані за 14 шкалами психодіагностичного тесту, вік досліджуваного, стать, кількісний показник використання кожного поняття та кольору в асоціативному експерименті.

Досліджуваними виступили 196 студентів 1-5 курсів психолого-природничого та художньо-педагогічного факультетів Херсонського державного університету (денна форма навчання). Для оброблення результатів дослідження ми обрали процедуру кореляційного та факторного аналізу, що, в свою чергу, виявляє приховані, більш глибокі взаємозв'язки між показниками.

Найбільш приємними за сприйманням досліджувані вважають мотиви „квітка 2”, „хрест” та „пташка”. Причому мотив „хрест” має найбільші ранги в трьох позиціях. Нагадаємо, що конфігурація цього мотиву нагадує спіральні елементи („сварги”), що найточніше відображає ідеї створення світу з двох Першопочатків. Найменш приємними виявилися зображення „гратки” та „грабельки”. Це пояснюється конкретним смислом, що не викликає позитивного емоційного забарвлення.

За допомогою кореляційного аналізу, для окремих кольорів виявлено залежність між емоційним станом особистості та вибором преферентного кольору в асоціативному експерименті. Досліджувані, що обирають певний колір на першу позицію в тесті Люшера, використовують найчастіше цей же колір і в асоціативному експерименті. Це здебільшого стосується додаткових кольорів (чорний, сірий), що може свідчити про певний негативний емоційний стан, який поширюється на різні сфери людського життя.

Підтверджено наше припущення щодо залежності між характерологічними особливостями досліджуваних та обиранням ними певних графічних форм та референтних кольорів. Жінки, що демонструють жіночність та сензитивність як риси характеру, найменше асоціюють надані орнаментальні мотиви із чорним кольором, що відображає більш позитивний погляд на життя, певний оптимізм жіночої половини. Такі ж дані ми отримали й при аналізі кореляційних взаємозв'язків. Випробувані, що використовують сірий колір у тесті Люшера на першій позиції, а синій й чорний кольори на останній, найчастіше використовують поняття “багатство” у порівнянні з іншими. Перевага сірого кольору у забарвлені орнаментальних мотивів корелює із сірим на перших позиціях у тесті Люшера, й має обернену залежність із перевагою червоного та жовтого кольорів у тому ж тесті. Це пояснюється загальним емоційним станом, що транслюється на вибір преферентного зображення у асоціативному експерименті. Перевага у зображеннях мотиву “кінь” пов'язана із більш частим використанням поняття “відновлення” при присвоєнні смислів орнаментам, та обернено пов'язана із перевагою мотиву “квітка 1”.

Досліджуваних, що обирають як приємні конкретні природні замкнені зображення, не приваблюють абстрактні розімкнуті мотиви чи ентропійні зображення. В цьому випадку підтверджується гіпотеза про певну когнітивну зумовленість такого вибору.

Узагальнення теоретичних та емпіричних результатів дослідження дозволило зробити наступні висновки:

Виходячи з триєдиної природи орнаментальних мотивів (символічна, знакова та образна) ми зосередились на дослідженні їх знакової презентації. В психосемантичний експеримент включено знакову презентацію, що заснована на графічній формі орнаментального зображення. Встановлено, що розуміння смислу орнаментального мотиву може базуватися лише на рівні містичного пра-логічного мислення. Наші матеріали показали, що сучасні студенти сприймають семантичні простори геометричних мотивів орнаменту, що виникли як ідея про створення Світу, як нелогічні по відношенню до понять, які використовує для їх опису етнологія. Семантичні ж простори для рослинних та зооморфних орнаментів, що виникли пізніше на основі природних об'єктів, практично співпадають із етнологічними.

При побудові семантичних просторів деяких орнаментальних мотивів нами було виявлено „рамкові” умови, коли певні поєднання стимулів у свідомості сприймаються як нелогічні та не мають жодної презентації на різних етапах експериментального дослідження. Це здебільшого стосується геометричних мотивів, семантика яких не співпадає із описаною в етнологічних джерелах. Такі результати підтверджують гіпотезу про архетиповий характер походження орнаментальних мотивів.

Процес присвоєння значень орнаментальним мотивам не залежить від рівня поінформованості досліджуваних про смисл кожного із орнаментальних мотивів і, отже має архетиповий характер. Це підтверджено представленими в етнологічних та психологічних джерелах семантичними просторами обраних мотивів.

Виявлено позитивну кореляцію вибору розімкнутих фігур орнаментальних мотивів з високим рівнем виразності у досліджуваних творчих, ризикованих та асоціальних тенденцій. Досліджувані з консервативно-прагматичними та соціально ригідними тенденціями переважно обирають цілісні мотиви орнаментів.

На результати асоціативного експерименту впливають гендерні особливості сприймання орнаментальних мотивів. Стереотипний підхід до трактування жіночої та чоловічої ролі у суспільстві зумовлює певну різницю у психосемантиці сприймання орнаментальних символів: наприклад, семантичні простори червоного кольору пов'язані тільки із поняттям „творчість”, проте активність цього кольору у жінок пов'язується із емоційними поняттями, а у чоловіків - із філософськими.

Подальшого дослідження потребує проблема психосемантичних особливостей сприймання орнаментальних візерунків в цілому, а не їх окремих елементів. Цікавим, на наш погляд, є порівняння семантичних просторів орнаментальних мотивів досліджуваних різних регіонів України. Встановлені нами особливості сприймання розімкнутих та ентропійних зображень, на відміну від цілісних, створює основу для побудови їх когнітивної типології.



Список опублікованих праць за темою дисертації

Польшина О.Г. Вивчення психосемантики українського орнаменту // Актуальні проблеми психології. Том І.: Соціальна психологія. Психологія управління. Організаційна психологія .- К.: Інститут психології ім. Г.С.Костюка АПН України,2001. - Частина 2, С. 115-121.

Польшина О.Г. Дослідження особливостей відносин “символ-значення” на етнічному матеріалі (психосемантичний аспект) // Збірник матеріалів. Аспірантський колоквіум. - Херсон; Олди-плюс, 2001. - С. 105-112.

Польшина О.Г. Прояви знаковості та символізму в українському орнаменті // Проблеми загальної та педагогічної психології. Збірник наукових праць Інституту психології ім.Г.С.Костюка АПН України./ за ред. Максименка С.Д. - К.: 2002, т. IV, Ч.5 , С.195-198.

Польшина О.Г. Особливості сприймання об'єктів орнаментального змісту // Психологія у ХХІ столітті: перспективи розвитку. Матеріали VІ Костюківських читань. 28-29 січня 2003 року. Т. 2. Методологічні обрії психологічної науки. - К.: Міленіум, 2003, С. 143 - 145.

Польшина О.Г. Психологічні аспекти походження орнаменту в історії людства // Актуальні проблеми практичної психології в системі освіти. - Херсон, Персей, 2003, С.120-122.

Польшина О.Г. Психосемантическое исследование восприятия украинского орнамента // Материалы научной конференции “Ломоносовские чтения” 2003 года и Международной научной конференции студентов, аспирантов и молодых ученых “Ломоносов - 2003” / Под ред. В.А.Иванова, В.И.Кузищина, А.Н.Новичихиной, В.А.Трифонова - Севастополь: НПЦ “ЭКОСИ-Гидрофизика”, 2003, С. 152-153.

Польшина О.Г. Вивчення особливостей присвоєння значень українським орнаментам // Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції “Україна наукова 2003”. Том 6. Психологія. - Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2003, С. 22-23.

Польшина О.Г. Психосемантичний підхід у дослідженні семантичних просторів деяких орнаментальних символів // Проблеми загальної та педагогічної психології. Збірник наукових праць Інституту психології ім.Г.С.Костюка АПН України./ за ред. Максименка С.Д. - К.: 2003, т. V, Ч.7, С.230-237.

Польшина О.Г. Гендерні особливості побудови семантичних просторів українських орнаментальних символів // Ідеї гендерної справедливості та шляхи їх реалізації. Матеріали Міжрегіональної науково-практичної конференції. (м. Херсон, 25 листопада 2003 р.) - Херсон, 2003. - С. 112-116

Размещено на Allbest.ru